Урок №1 тема. І для чого ми вивчаємо природознавство



Сторінка4/17
Дата конвертації21.02.2016
Розмір4.32 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17
ТЕМА. ЕКСКУРСІЯ «СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ОСІННІМИ ЗМІНАМИ У ЖИВІЙ ТА НЕЖИВІЙ ПРИРОДІ».

Мета: вчити вести спостереження за сезонними змінами у живій та неживій природі, називати ознаки осені; формувати уявлення про природу в цілому та вміння розпізнавати окремі тіла живої і неживої природи; поповнювати знання учнів про рослини і тварин рідного краю; сприяти захопленню учнів красою природи, з якою вони постійно зустрічаються; розвивати спостережливість, естетичні почуття, позитивні емоції, доброту та бережливе ставлення до всього живого.

Обладнання: схема уявної подорожі, кошик із плодами горобини, калини, яблуками, волоськими горіхами, мікрофон.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Слово вчителя

Сьогодні ми вирушаємо до осінньої казки — у гості до Осені-чарівниці.



(Організований вихід до шкільного парку або саду. Повторення правил поведінки в природі.)

II. АКТИВІЗАЦІЯ РОЗУМОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вступна бесіда

Йде осінь по землі — царівна —

Красива, сонячна, чарівна...

— Погляньте навкруги. Хто здогадався, чому осінь називають чарівницею?

Золота красуня — Осінь-чарівниця!

По землі ступає, золотом іскриться.

В жовте і червоне листячко фарбує

І картини дивні, чарівні малює!

Небо синє-синє, листя кольорове,

А яке довкілля радісне, чудове!



Робота в групах

Учні об'єднуються в групи.

Група 1 — усі, хто народився влітку.

Група 2 — усі, хто народився восени.

Група 3 — усі, хто народився взимку.

Група 4 — усі, хто народився навесні.



Завдання групам: порадьтеся і дайте відповідь:

Група 1. Яка осінь?

Група 2. Що вміє робити осінь?

Група 3. Чому настає осінь?

Група 4. Що нам дарує осінь?
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя

Сьогодні вранці я почула, як схвильовано пташки сперечалися: чи пора летіти у вирій, чи осінь ще не настала? Старі птахи вже почали збиратися в дорогу, а молоді ще не поспішають, хочуть співати у садках, ганяти наввипередки в небі.

Давайте допоможемо вирішити суперечку наших пірнатих друзів і доведемо, що осінь вже прийшла.

IV. СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ОСІННІМИ ЗМІНАМИ В ПРИРОДІ

Бесіда

Чи змінився наш «куточок краси» після попередньої екскурсії?


Зупинка 1 «У гостях у неживої природи»

Робота в групах

Дослідіть тіла неживої природи і наведіть докази настання осені. (Виграє та команда, у якої доказів буде більше. Учні описують колір неба, хмари, висоту Сонця над обрієм, температуру повітря, землю.)



  1. Як ви вважаєте, чи заходить Літо до Осені в гості? (Потепління, бабине літо.)

  1. Про що Літо може запитувати в Осені?


Зупинка 2 «У гостях у дерев і кущів»

Робота в групах

Дослідіть дерева і кущі шкільного парку, знайдіть на них осінні зміни.

Завдання групам

Група 1. Які фруктові (хвойні тощо) дерева побачили?

Група 2. Які дерева зараз із плодами?

Група 3. Які дерева і кущі не змінили колір листя?

Група 4. Які дерева і кущі повністю жовті або червоні?

Гра «З якого дерева листок?»

Осіннє листячко летить

І під ногами шурхотить.

А колір листя розмаїтий,

Теплом і сонечком зігрітий.

Багряний, золотий, руденький,

Насичений є і бліденький.

Учитель показує листя з дерев. Учні відгадують їхні назви.

— Як за допомогою листя дерев довести птахам, що' осінь настала?

Гра «Знайди дерево»

Учитель кожній групі загадує загадку. Учні повинні відгадати назву дерева, швидко підбігти і доторкнутися до нього. Учитель також повідомляє про цікаві факти із життя рослини.



Група 1. Загадки про горобину.

У жнива гіркі, а в мороз солодкі.

Що це за ягідки?

Весною зеленіла, Зріст у неї, як в ліщини,

Влітку загорала, А плоди, немов в калини.

Восени наділа Взимку пташечок годує,

Червоні корали. Ягідками їх частує.

Горобина — плодове дерево нашої місцевості, яке найстійкіше до морозів. Вона може витримати 50-градусні морози. Горобина живе 100—200 років. Червоні ягоди — це її плоди. Ними люблять ласувати

снігурі. Плоди горобини багаті на вітаміни. Після перших заморозків вони смачнішають, стають гіркувато-кислими. Із них варять варення, готують начинки для цукерок, желе, мармелад. Горобину використо-нують і в народній медицині як ліки.

Запитання групі


  1. Чи змінила Осінь горобину?

  2. Що вам нагадують листочки горобини? Зверніть увагу, який гладенький стовбур у цього дерева.

Група 2. Загадка про липу.

Рясно в липні зацвітає,

Дуже гарний запах має,

Цвітом від хвороб лікує,

Щедро медом нас частує. (Н. Гуркіна)

Липа — найсолодше дерево для бджіл. У насадженнях липи бджоли збирають до 300 кг меду з 1 гектара. Корисним і лікувальним є чай із квітів липи.

Дерево буває висотою до 30 м, а віком — 120 років. Але є й старіші дерева, яким 800 і навіть 1000 років!

Запитання групі


  1. Які осінні зміни у цього дерева?

  1. Доторкніться до стовбура. Яка кора в дерева на дотик? На що схожі листочки липи?

Група 3. Загадка про ялину.

В неї гарні, пишні віти,

І колючок не злічити...

Не байдужа до прикрас,

На свята спішить до нас. {Н. Гуркіна)

Ялина — дерево, яке не піддається чарам Осені. її листочки — голочки-хвоїнки — вічнозелені. Живе рослина 250— 300 років, але деякі дерева досягають віку 500— 600 років.



Запитання групі

Чи опадає листя з ялин?

Зверніть увагу на шишки. У лютому—березні зі спілих шишок вітер розносить крилате насіння, яке ховається за лусочками шишки. Ним живляться взимку шишкарі, білки, дятли та інші тварини. Хвою, шишки використовують для виготовлення ліків.

Група 4. Загадки про каштан.

Товстий стовбур, пишні віти,

Наче свічки, білі квіти.

А плоди, як їжачки,

Носять з голок піджачки.

(Н. Гуркіна)

Здивувались їжачата. А татусь-їжак сміється:

З усіх ніг біжать до тата: — Це вам тільки
— Там кругленькі, зелененькі так здається,

їжачки такі маленькі! На гілках не їжачки,

Подивися, тату! Хоч і в них є голочки.

Як їх там багато! Роздивіться йдіть туди.

Он на дереві сидять! і Падають з дерев плоди.

Може, їх з собою взять? Хто скоріше здогадається,

З гілки он один стрибає! Як дерева називаються?
Ну хіба таке буває? (А. Зіневич)

Каштан може сягати 25 м у висоту. Перші десять років росте повільно, від 10 до 25 років — швидко. Плоди з'являються на 15-й рік. Із плодів, квітів, кори гілок виготовляють ліки.

Запитання групі


  1. Розгляньте листя каштана. На що воно схоже?

  2. Як каштан нам підказує, що осінь вже настала?

Зупинка З «У гостях у квітів»

Квітки не літають у вирій. Вже айстри помалу в'януть.

І крил у квіток немає. Немов на сповільненій плівці.

В цупкому осінньому вирі І скоро насінням стануть

їх міцно земля тримає. Голівки у чорнобривців.

Робота в групах

Дослідіть шкільні клумби і виконайте завдання.

Група 1. Порахуйте, скільки видів осінніх квітів на клумбах квітне. Назвіть їх.

Група 2. Назвіть квіти, на яких вже є насіння.

Група 3. Назвіть низькорослі квіти. (Айстри, чорнобривці, сальвія тощо.)

Група 4. Назвіть квіти, які вищі за інших. (Майори, жоржини, хризантеми тощо.)



Робота із загадками

Осіння квітка сукню вділа Чудова квіточка така,

Рожеву, синю, ніжно-білу. Чорними брівками морга.

Стоїть, неначе їжачок, (Чорнобривці)

У неї сотні пелюсток.

(Айстра)

Заучування віршів напам'ять

Чорнобривців Айстри —

Карий цвіт Зірочки барвисті,

Зачаровує Наче осені

Весь світ. Намисто.

(М. Понамаренко) (М. Понамаренко
Зупинка 4 «У гостях у тварин»

Робота в групах

Виконайте завдання.

Група 1. Дослідіть, які птахи є у шкільному парку, назвіть їх.

Група 2. Дослідіть, чи є павучки.

Група 3. Дослідіть, які є комахи, назвіть їх.

Група 4. Дослідіть, чи є звірі.

Представники груп виступають з результатами роботи. Учитель доповнює їхні відповіді.

Доповнення вчителя

Осінь — це місяці, коли більшість наших птахів стає мандрівниками. Вони летять у теплі краї — вирій. Ці перельоти тривають уже тисячі років, і кожен птах мандрує своїм шляхом. Багато з них спокійнісінько пережили б холодну зиму, та їм нема чого їсти: зникають різні комахи, зелені стеблинки рослин, кучугури снігу заносять смачне насіння.

Чи звертали ви увагу на те, що пташки, які прилітають до нас першими, відлітають останніми? Зозуля, соловейко, іволга, а також і ластівка зникають, ледве відчувши першу прохолоду осінніх ночей. А жайворонків, перепілок, зябликів, шпаків можна в нас ще зустріти
й тоді, коли вже біла паморозь падає на луг. і

Бесіда


  1. Чи знаєте ви, хто подорожує у повітрі на нитці? (Маленькі павучки можуть відлетіти на 10 кілометрів.)

  2. Чи знаєте ви, що бувають перелітні звірі? (Кажани летять у вирій.)

  3. Чи знаєте ви, де раки зимують? (У норах під водою.)

Зупинка 5 «Народний прогностик»

Робота з народними прикметами

Наші предки були дуже спостережливими і могли передбачити погоду. Ми теж проведемо спостереження і перевіремо народні прикмети.

• Бабине літо сухе — осінь мокра.

• Із верхівок дерев листя опало — скоро зима.



  • Вологе літо, тепла осінь — на довгу зиму.

  • Снігу восени нанесе рано — весна рано повернеться.

  • Гуси летять високо — осінь буде тривалою.

  • Багато ягід на горобині — осінь буде дощовою, якщо мало — сухою.

  • Поява великої кількості комарів пізньої осені — на м'яку зиму.

  • Журавлі і гуси не поспішають відлітати — холод настане не скоро, зима буде м'яка і коротка.

  • Якщо вродить горобина рясно — жито буде хороше.

  • У жовтні грім — зима без снігу.

Зупинка б «Частування»

Бесіда

  1. Чому Осінь називають щедрою?

  1. Плоди яких дерев ми сьогодні називали? (Каштан, горобина, ялина.)

  2. Які ще дерева зі смачними плодами є у нас на подвір'ї? (Горіх, яблуня.)

Робота в групах

Кожна група отримає від Осені дарунок — плід, Дослідить його за допомогою своїх органів чуттів і підготує розповідь про нього.

Група 1 — отримує гроно калини;

група 2 — отримує волоські горіхи;

група 3 — отримує яблука;

група 4 — отримує гроно горобини.

Можна дати учням опорні слова: «На смак ...», «За кольором ...», «За розміром ...», «На дотик ...» тощо.

Висновок. Тіла живої і неживої природи підказують нам, що осінь впевнено володарює у нашому краї, змінює все навкруги.
Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Що ви можете порадити перелітним птахам?


V. ПІДСУМОК ЕКСКУРСІЇ

Бесіда

Сьогодні ви були справжніми природодослідниками. Що вам сподобалося досліджувати найбільше?

Запам'ятайте, який вигляд мають дерева в нашому «куточку краси». Ми прийдемо до них узимку. (Робиться фото на пам'ять.)

Гра «Комплімент Осені». Розвиток мовлення

Учні стають у коло і по черзі дають відповідь на запитання: «Яка осінь?», читають вірші про осінь.



Додатковий матеріал

Жовте листячко летить, Невидимка ходить в гаю,

Під ногами шелестить. Усі дерева роздягає.

Сонце вже не припікає, (Осінь)

Діти, це коли буває?

Голі поля, мокне земля,



(Восени) Дощ поливає, коли це буває?

(Восени)

ПРИСЛІВ'Я

  • Посієш вчасно — то вродить рясно.

  • Осінь зиму годує.

  • Осінь збирає, а весна з'їдає.

  • Восени багач, а навесні прохач.

  • Жовтень ходить по краю та виганя пташок із гаю.

  • Весна багата на квітки, а осінь на сніпки.

  • Вересень пахне яблуками, а жовтень — капустою.

  • Восени і горобець багатий.

  • Хто осінню байдикує, той зимою голодує. ,

  • Листопад вересню онук, жовтню — син, а зимі — рідний брат.

  • Лютуй не лютуй, а осінь таки прийде.

Осінь

Листячко дубове, Вітер позіхає,

Листячко кленове В купу їх згортає

Жовкне і спадає Попід білу хату

Тихо із гілок. Та на моріжок.

Айстри похилились, А красольки в'ялі

Ніби потомились — До землі припали.

Сонечка немає, Наче під листочком

Спатоньки пора! Вітер догоря.

(К. Переліска)

Дощова осінь

Водить осінь хороводи Та вернулися тумани,

То із листя, то з дощів. Задощило в небесах, —

На прогулянку виходять І ми знову у пошані,

Парасолі і плащі. Знов нас носять на руках».

Там розмову парасолі І прийшли тоді до згоди

Із плащами завели: ' Парасолі і плащі,

«Ах, як довго у неволі, Що найбільша насолода —

У темниці ми були. Це коли ідуть дощі.

. (А. Качан)

Осінь


...Осінь на узліссі Утішає ясен:

Фарби розбавляла, — Не сумуй за літом!

Пензликом легенько Геть усі діброви

Листя фарбувала. В золото одіто.



(П. Осадчук)
Вже руда ліщина,

Пожовтіли клени.

В пурпурі осіннім

Тільки дуб зелений.

Осінній парк

Вже побагряніло Йду осіннім парком

Листячко на клені, Тихою ходою.

Але на вербиці Таких фарб немає

Ще воно зелене. Влітку, ні зимою.

На каштані листя Недаремно осінь

З жовтою каймою. Зветься золотою.

(О. Війтик-Ющук)
Лісова колиска

Стежка, озеро, стіжок — Задрімав сухий листок,

Усе у падолисті, Наче у колисці,

І в гніздечку для пташок (В. Скомаровський)


Чаклунка

Осінь фарби готувала, Придивіться, все довкола

У відерця наливала. Стало різнокольоровим!
Змішувала, чаклувала, (Н. Замрія)

Потім все розфарбувала.

Листочки просяться у вирій

Линуть, крутяться листочки, Зігрівайте взимку землю

піднімаються в блакить: теплим килимом м'яким,


  • На крило візьміть, лелеки, щоб весна барвиста рання

хочем в вирій полетіть. заквітчала отчий дім.

  • Ми не можемо, листочки, Нам пошлете добру звістку,

взяти вас на чужину. що уже додому час.

Залишайтесь у гайочку Ми прилинем і обнімем

наближати нам весну. рідну землю й, звісно, вас.

(Леся Вознюк)

КАЗКА ПРО ОСІНЬ

Давно це було, у краї щасливім та квітучім. Ніколи не було там холодно, ніхто не сумував і не журився. Правив цим краєм цар, що мав одну доньку — царівну Осінь. Росла вона стрункою та гарною: мала коси, як золото, очі — як синє небо. Коли виповнилося їй вісімнадцять років, посватався до неї славний лицар Вересень.

Погодилась Осінь, бо припав їй до серця цей юнак. Лише висловила бажання, щоб приніс він весільний подарунок — перли заморські. Вирушив лицар у путь-дорогу, а царівна взялась до роботи — гаптувати вбрання весільне. Була вона вмілою та спритною — і за якийсь тиждень вигаптувала і фату, і сукню. Одного дня сиділа вона біля вікна світлиці. Раптом бачить: вершник скаче до палацу. То був чаклун Жовтень. Під'їхав, гарцюючи, до вікна й вітається:

— Здрастуй, царівно Осінь! Почув я про твою красу незрівнянну, і от я біля твоїх ніг. Прошу тебе, будь моєю дружиною! Привіз я весільні подарунки: парчу золоту і корали багряні.

Промовляє Жовтень, а водночас чарує, чарує — та й зачарував царівну Осінь. Забула вона свого нареченого і дала згоду бути Жовтневі за дружину. Вже й день весілля з ним призначила.

От і настав цей день. З усіх усюд з'їхалися гості. Лине музика, пісні величальні. Веселяться гості, п'ють мед-вино за здоров'я молодих, танцюють, співають. Саме в цей час Вересень повернувся з весільним дарунком. Зупинив коня й питає в людей:

- Що це святкують?

— Наша царівна Осінь за Жовтня заміж іде!

Побачила царівна Осінь, що небо затягло хмарами, визирнула у вікно — а там у траві перли розсипані. Вмить згадала вона про нареченого свого і зрозуміла, що була зачарованою. У гніві кинулась до Жовтня:

— Геть звідси, підступний! Хотів ти мене обдурити, так знай: не потрібен мені ні ти, ні твої подарунки!

Зажурилася Осінь, засумувала, але що ж робити? Пішла вона до мудрого Листопада за порадою, а той і каже:

— Не зможеш ти повернути назавжди свого синьоокого ласкавого Вересня, бо сильні чари має Жовтень. Проте позбався його подарунків, і тоді через рік прийде твій коханий. Однак лише на місяць. А зараз заспокойся й спочинь.

Так і зробила Осінь. Кинула шовки золоті, корали багряні, підхопив їх вітер та поніс. Зачепились дарунки Жовтня за гілки дерев — і стали ті золотисто-багряними, але сумною була їхня краса.

Багато води спливло з тих часів. Бачили ви, як щороку, наприкінці вересня, вкривається земля сріблястою памороззю? То Вересень дарунки свої Осені приніс. Потім знову чаклує Жовтень: золото і корали — свої принади — по деревах розкидає. Плаче, тужить Осінь за своїм втраченим нареченим, і втішає її мудрий сивий Листопад.


Запитання

Про які осінні місяці йдеться?



Тема II. Світ неживої природи

УРОК № 17

ТЕМА. СОНЦЕ В НАШОМУ ЖИТТІ.

Мета: збагатити знання учнів про Сонце як небесну зорю; допомогти учням усвідомити, що Сонце є єдиним джерелом тепла і світла, джерелом життя на планеті Земля; пробуджувати інтерес до навколишнього світу; розвивати фантазію, уяву, кмітливість; виховувати інтерес до природних явищ, бажання вивчати природознавство.

Обладнання: демонстраційний матеріал: дзеркало, мікрофон, мультимедійна презентація «Сонце, соняшник і сонечко»; роздавальний матеріал: картки у вигляді сонечка, смужки паперу з наклеєними зернятами проса — кожному учневі, стеки, пластилін, дощечки для ліплення — кожній групі, «Конверти дослідника» з різнокольоровими кружечками та стрілками; аудіозапис: привітання Сонячного Зайчика.

ХІД УРОКУ

  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Робота із загадками

1. Відгадайте загадки і скажіть, що об'єднує всі слова-відгадки?



  • Рукавом махнув, дерево зігнув. Що це? (Вітер)

  • Голубе простирадло весь світ накрило. (Повітря)

Що таке: пливе і ллється, Часом на камінь дереться,

Як немає — все всихає, Звір і птаха помирає? (Вода)

Скільки не їдь, не ходи, їй кінця не знайти. (Земля)

Висновок. Це тіла неживої природи.


  1. У високому царстві, у найвищому державстві живе могутній володар. Він гарний, добрий, завжди усміхається і сяє, на всіх дивиться, а на себе дивитися людям не дозволяє. Здогадайтеся, як звати цього володаря? (Сонце)

  1. Що ви знаєте про Сонце?

  2. Чому воно завжди усміхається? (Слайд із зображенням Сонця)


III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ _

Повідомлення завдань нової теми, уроку

Сьогодні ми розпочинаємо вивчати тему про чарівників довкілля: воду, повітря, Землю, Сонце. На вас чекають цікаві дослідження. Ви будете дізнаватися багато нового та робити власні відкриття. Ці чарівники природи необхідні для життя живим організмам: рослинам, тваринам, людям. Перша наша зустріч — із Сонечком. Ми спробуємо з'ясувати, яка ж роль Сонця у нашому житті.



Інтерактивна вправа «Мікрофон» За що ми любимо Сонечко?

Розповідь учителя (Слайд)

Сонце — зоря, що світить удень. Це велике космічне тіло, навколо якого обертається наша планета. Воно розташоване дуже далеко, тому прислало до нас у клас частинку свого променя — веселого Сонячного Зайчика. Зустрічайте!



(Учитель за допомогою дзеркала пускає сонячні зайчики, учні плескають у долоні, ловлячи їх.)
IV. СПІЛЬНЕ ВІДКРИТТЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Розповідь Сонячного Зайчика (лунає аудіозапис)

Привіт, хлопчики й дівчатка! Я — Сонячний Зайчик. Спустився до вас по сонячному промінчику, як із гірки! А хто знає, за який час сонячне проміння досягає Землі?

Усього за 8 хвилин і 20 секунд. Це — неймовірна швидкість, адже відстань до Сонця — 300 тисяч кілометрів! Нічого швидшого в природі не існує. Якби до Сонця прокласти доріжку, то автомобілем її можна було б проїхати за 200 років.

Дослідження розмірів Сонця

Нехай Сонячний Зайчик відпочине на стіні, а ви подивіться на зернятко, що лежить у вас на парті.



(Кожен учень має смужку білого паперу з наклеєним на ній зернятком проса.)

За формою Сонце — це куля, та така величезна, що коли її порівняти з кавуном, то Земля наша виглядатиме як це маленьке просяне зернятко. Сонце нам здається нерухомим, а насправді воно крутиться у просторі із шаленою швидкістю.



Бесіда «Грайлик-запитайлик»

1. Яка рослина пов'язала свою назву із Сонцем? Чому? (У разі по


треби вчитель пояснює.)


(Слайд із зображенням соняшника.)

2. Яка тваринка використала назву світила у своїй назві? (Слайд із


зображенням жука сонечка.)


Заучування вірша напам'ять

Сонечко і Сонце

Сонечко вгору повзе по травинці, чорний горошок у нього на спинці. Грає проміння довкола яскраве, сонечку Сонце всміхнулось ласкаве. (Л. Лобанов)

Робота в зошиті

Виконайте завдання 1—3 на с. 15.


Фізкультхвилинка

Наші пращури називали себе синами Сонця і присвячували йому


свою творчість, свої свята.

Давайте і ми заспіваємо народну пісеньку «Вийди, вийди, сонечко».



(Учні рухаються у танку, співають.)

Вийди, вийди, сонечко, Там вони граються,

На дідове полечко, Тебе дожидаються.

На бабине зіллячко, Там вони граються,

На наше подвір'ячко. Тебе дожидаються.

На бабине зіллячко, Вийди, вийди, сонечко,

На наше подвір'ячко, На дідове полечко,

На весняні квіточки, Там побачиш п'ять овечок

На маленькі діточки. І баранчика між ними

Із ріжками золотими, Із ріжками золотими.



Робота в групах

(Кожна група отримує картки у вигляді сонечка із запитаннями. Якщо учні ще не читають — наклеїти зображення рослини, тварини, людини, планети.)

Сонячний Зайчик приготував кожній групі запитання.

Група 1. Як Сонечко дбає про рослини?

Група 2. Чому Сонце необхідне тваринам?

Група 3. Що дарує Сонце людям?

Група 4. Як Сонце прикрашає Землю?
Робота з підручником


  1. Розгляньте ілюстрацію на с. 31. Скажіть, хто не може жити без сонячного тепла. Виконайте завдання, скориставшись «Конвертами дослідника».

  2. Прослухайте текст. Чому шкідливо дивитися на Сонце?

Вправа-фантазування

1. Уявіть, що раптом зникло Сонце. Намалюйте словесну картину


про те, як буде виглядати Земля, що станеться з планетою, та її
жителями.

(За відповідями учнів учитель на дошці створює «логічну павутинку».)



  1. Вам сподобалось описане?

  2. Тоді давайте будемо виправляти ситуацію: зліпимо із пластиліну Сонечко — маленьку модель справжнього Сонця.

Робота з підручником

Розгляньте ілюстрацію на с. ЗО, визначте форму та колір Сонця, виконайте завдання.

Кожна група презентує виставку своїх сонечок, прикріплених на дощечку для ліплення.

Слово вчителя

Чудово, ваші сонечка знов освітили і зігріли планету! Подивіться, яка вона прекрасна!



(Перегляд слайдів із краєвидами.)
Висновок. Життя без Сонця неможливе. Якщо воно перестане гріти, зелені рослини загинуть, оскільки вони не можуть жити без світла і тепла. Тваринам нічим буде живитися. Усе живе замерзне. Люди почнуть хворіти і загинуть, тому що не буде вітамінів, натуральної їжі, тепла.
V. ПІДСУМОК УРОКУ

Бесіда

  1. Що дізналися нового?

  2. Що вразило вас?

  3. Про що ви захотіли намалювати картину?


Додатковий матеріал

КАЗКА «КУДИ ХОВАЄТЬСЯ СОНЕЧКО»

Жило на світі сонечко.

Світило воно людям на землю, приносило їм тепло і затишок, дарувало радість.

Так тривало дуже довго, але якось сонечко помітило, що люди вже не радіють. Вони настільки звиклись з його присутністю, що стали байдужими.

Тому сонечко вирішило сховатися. За високими горами і глибоким морем воно збудувало собі домівку.

Сонечко зайшло додому і вирішило більше не виходити.

Люди дуже здивувались, коли на небі не стало сонечка.

Але коли воно не з'явилось кілька днів, всі жителі Землі занепокоїлись. Вже не чути було сміху, люди мерзли.

Вирішили земні жителі пошукати сонечко, але довкола було так темно, що вони нічого не бачили. Вони просили в неба Допомоги, і воно раптом засяяло мільйонами зірок, а молодий місяць вказав шукачам шлях до домівки сонечка.

Коли люди прийшли туди, сонечко якраз прокинулось.

Найсміливіший з людей виступив вперед і промовив:


  • Будь ласка, повертайся назад, адже без твого тепла ми замерзаємо, твої промінці дарують нам радість, без тебе все в'яне, а звірі ходять похмурі.

  • Ви про мене забули, — відповіло сонечко, — але саме я дарую вам життєву енергію.

.— Повертайся, ми будемо тобі вдячні.

— Мені краще вдома, — відказало сонечко.

Воно глянуло на сумні обличчя людей і промовило:

— Добре, я повернусь, але буду світити тільки вдень, а вночі буду


йти відпочивати додому. Тоді вам світитимуть місяць і зорі. А ви будете з нетерпінням чекати нового дня.

Так і повелось, що сонечко освічує землю вдень, а вночі ховається, щоб люди від нього відпочили. Новий день принесе ще більше радості, адже сонечко повернулось!



(М. П. Солтис-Смирнова)
УРОК 18 .;-;

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка