Урок №1 Тема. Пряме і переносне значення слів. Мета



Скачати 118.56 Kb.
Дата конвертації07.03.2016
Розмір118.56 Kb.
Серія уроків з української мови в 3 класі з розділу

Слово. Значення слова”



Урок № 1

Тема. Пряме і переносне значення слів.

Мета. Формувати в учнів вміння і навички, повязані з набуттям знань про слово, формувати поняття про пряме і переносне значення слів, виробляти вміння самостійно вживати слова в переносному значенні. Розвивати мовне чуття. Виховувати уважне ставлення до художнього слова.

Обладнання. Картини із зображенням осінніх місяців, порівняльна таблиця зі словами, вжитими в прямому і переносному значенні.

Хід уроку

I. Організація учнів до уроку:

II. Мотивація навчальної діяльності.

1. Робота в парах. Розмістіть речення в порядку посилення руху від самого повільного до самого швидкого, пронумерувавши їх:



1

Подорожній крокує.

2

Кінь біжить.

3

Черепаха повзе.

4

Машина їде.




Поїзд мчить.

- Як ви розумієте такий вислів: учень летить на урок?(поспішає і швидко біжить)

2. Читаю виразно вірш, записаний на дошці.

Облітають квіти, обриває вітер

Пелюстки печальні в синій тишині.

По садах пустинних їде гордовито

Осінь жовтокоса на баскім коні. (В. Сосюра)

- Чи сподобався вам вірш? Прочитайте його самостійно.

- Про яку пору йдеться у вірші?

- Як ви зрозуміли вислів: „По садах пустинних їде гордовито...? (пояснюю значення слова „баскім”)


  1. Хвилинка каліграфії.

- Ці чудові рядки про осінь запишемо каліграфічно в зошити.

- Як називає автор осінь? Чому?

- Як ще можна назвати осінь? (золота) Чому? (Листя на деревах жовте, ніби зроблене із золота)

- А які золоті вироби вам доводилося бачити в житті? (каблучки, годинники, інші жіночі прикраси)



III. Оголошеня теми і мети уроку.

Ми починаємо вивчати новий розділ – „Слово”. Сьогодні на уроці ми познайомимося зі словами, що мають пряме і переносне значення, а також поговоримо про надзвичайно загадкову пору року – осінь.



IV. Вивчення нового матеріалу.

1.Розглянемо таблицю з малюнками і надписами до них. Порівняємо їх.



Золотий годинник


Золоте колосся

Каштанове листя


Каштанове волосся

Пояснюю значення слів.

2. Робота над правилом с. 57

Усне виконання впр. 124 (знаходження слів, вжитих в переносному значенні)

V. Закріплення нового матеріалу:

1. Диференційовані завдання:



j0298897 j0298897 j0298897

(завдання на малюнках)

- А зараз знову згадаємо про чарівну красуню осінь. Погляньте на ці картини.( Діти розглядають картини із зображення всіх осінніх місяців).

1 завдання: поставте дані картини в правильному порядку (вересень, жовтень, листопад).

2 завдання: з шести прислів’їв підібрати до кожної карини одне, більш влучне.( 3 картини – 3 варіанти)

Прислів’я: Жовтень ходить по краю та й виганяє птахів із раю.

Як вересніє, то й дощик сіє.

У листопаді голо в саді.

Верещить вересень, що вже осінь.

Листопад зимі ворота одчиняє.

Вересень пахне яблуками, а жовтень капустою.

3 завдання: спишіть ті прислів’я, що підібрали, підкресліть (якщо є) слова, вжиті в переносному значенні.

VI Фізкультхвилинка.

Раз, два – дерева. (руки вгору)

Три, чотири – вийшли звірі. ( показати звіра)

Пять, шість – пада лист. ( махаємо руками)

Сім, вісім – птахи в лісі.

Девять, десять – це грибочки (присідання)

Заховались за пеньочки.

2.Вибірковий диктант: записати словосполучення, в яких є слова з переносним значенням:

Золота ложка, золота людина, золоті руки.

Срібний голос, срібний ніж, срібне волосся.

Весела дівчинка, веселе літо, веселі сніжинки.

Сумує ліс, сумує матір, сумує небо.

3. Гра „Злови словосполучення”(оплеском долонь впіймати словосполучення, вжито в переносному значенні):

У лісі яличку зрубали...

За нею заплакав дубок,

Не роси, а сльози упали

На чисту траву із гілок. (Д. Павличко)

По діброві вітер виє, гуляє по полю. (Т. Шевченко)



VII Підсумок уроку:

  • Який розділ ми розпочали вивчати?

  • З якими словами познайомились на уроці?

  • Як ви гадаєте, для чого в мовленні вживаються слова в переносному

значенні?

VIII. Домашнє завдання:

Виписати з художньої літератури 3 речення зі словами, вжитими в переносному значенні.



Урок № 2

Слова, що звучать і пишуться однаково

Мета. Ознайомити дітей з омонімами т(без вживання терміна). Вчити вдумливо сприймати слово. Розвивати інтерес до мови, до лексичних значень слів, вміння виразно читати вірші. Виховувати почуття гордості за чудову українську мову, за свою землю.

Обладнання. Постійно діюча таблиця, картки із завданнями, малюнки, що показують різні вирази людського обличчя.

Хід року.

І.Організаційна чаcтина.

(Перевіряю готовність дітей до уроку).

ІІ.Перевірка домашнього завдання.

1.Фронтальна і індивідуальна перевірка



(Два учні отримують завдання на картках, решта пишуть вибірковий диктант. Читаю по два – три речення, з яких слід вибрати слова, що мають два і більше значень).

  1. Оля навчається у другому класі. Наш клас дружний. Заходимо у світлий клас.

  2. Злетів останній березовий листок. Дай мені чистий листок і лінійку.

  3. Я веду братика за ручку в садок. Любі подарували кулькову ручку. Треба відремонтувати дверну ручку.

(Діти пояснюють значення кожного слова).

2.Гра”Від бджілки”.

- А зараз завдання від трьох бджілок.

Одну з них звуть Майя, другу – Жужа, а третю – здогадайтеся з віршика:

Усміхнулась Сонечка

до ясного сонечка.



  • Чим цікаві слова сонечко і Сонечка?

  • Що вони означають?

Завдання: чітко промовте останній звук в слові так, як жужить бджілка

стриж морж багаж вантаж чиж ріж корж ніж сторож важ

І.Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності.

  1. Хвилина поезії.

  • Ой, яка чудова українська мова! – звучить у рядках відомого поета. І справді, розкішна і надзвичайно багата наша українська мова. Про її багатство і красу безліч письменників і поетів писали у своїх творах. Давайте пригадаємо деякі вірші про мову.

(Діти читають виразно вірші про мову напам'ять).

В тому, що наша мова дійсно прекрасна, милозвучна, багата й виразна, ви будете переконуватись з кожним днем, вивчаючи її, читаючи книжки художньої літератури.

- А зараз послухайте уважно два вірші.

(Читаю виразно, емоційно).

Проти ночі по травиці

У курник повзе лисиця,

Напоролася на вила

Й цілу ніч від болю вила.

- Що трапилося з лисицею?

- В цьому вірші ми зустрілися зі словами „вила”. (Виставляю це слово в постійно діючу таблицю). Вони звучать і пишуться однаково, але це зовсім різні слова. Слухаємо далі.

Песик з лісу шишку ніс

І поранив собі ніс.

- А в цьому віршику є такі слова? (Виставляю слово „ніс” у таблицю).



j0088542

2. Робота над наголосами.



Прочитай, зверни увагу на наголоси: Атлас (у книзі), атлас (тканина), білизна (вироби з тканини), білизна (наявність білого кольору), жмуритися

(примружуватися), жмуритися (гратися в жмурки), приклад (зразок), приклад (частина рушниці).

- Чим схожі слова і чим вони відрізняються?

IV. Оголошення теми і мети уроку.

Отже, сьогдні на уроці ми познайомимиось зі словами, що звучать і пишуться однаково, але є зовсім різнми. Також будемо вчитися читати вірші, використовуючи міміку і жести,щоб показати милозвучність української мови.



V.Опрацювання нового матеріалу.

  1. Повернемось до наших віршів. Погляньте на ці обличчя.

  • Пригадайте віршики, які я щойно прочитала. Як ви гадаєте, з яким виразом обличчя їх слід читати?

  • Хто бажає прочитає віршик?

(Діти виразно та емоційно читають вірші)

Хвилинка каліграфії.

Який вірш найбільше сподобався?


  • Каліграфічно запишіть вірш про лисичку. Слова, що звучать і пишуться однаково, підкресліть.

  1. Робота за підручником. (Вправа на вибір вчителя).

  • Прочитайте речення. Поясніть, що означають виділені слова в кожному реченні.

(Слова, що діти пояснюють, виставляю в таблицю).

VI. Закріплення одержаних знань.

  1. У підручнику багато цікавого матеріалу. І зараз усно попрацюємо над вправою (за вибором вчителя).

  • Приготуйтесь виразно читати вірші, передаючи правильно зміст, використовуючи міміку і жести.(Оцінюю переможців).

  • Знайдіть слова, що звучать і пишуться однаково. Поясніть їх значення.

  • Уважно прочитайте і відшукайте слова з неоднаковою кількістю звуків і букв, випишіть ці слова.

  • Поясніть правопис слів Івась, Іванка. (Велика буква).

  • Прочитайте питальне речення.

  1. Самостійна робота. Вправа з підручника. (Диференційований підхід).

I група – скласти 2 речення зі словом „Поле”, щоб це слово мало різні значення. II група – списати вірш, в першому рядку підкреслити підмет і присудок, пояснити значення слів, однакових за звучанням.

III група - списати вірш.

Перевіряю завдання, даю додаткові запитання, оцінюю учнів).

VII. Підсумок уроку.

  • З якими словами ми познайомились сьогодні на уроці?

  • Прочитайте слова зі складеної таблиці.

  • Чи можна зрозуміти їх значення без сполучення з іншими словами?

  • Отже, який зробимо висновок?

VIII. Домашнє завдання.

Придумати свої речення з поданими словами.

Пряме і переносне значення, багатозначні слова, слова, що пишуться і звучать однаково – і це ще не всі таємниці, які приховує в собі українське слово. На наступних уроках ми продовжимо вивчати ці таємниці.

Урок № 4

Слова, близькі за значення (синоніми)

Мета. Розширити поняття учнів про слова, близькі за значення, ознайомити з терміном „синоніми”. Виробляти вміння добирати синоніми з метою вдосконалення зв'язного мовлення. Виховувати інтерес до слова, бережне ставлення до природи.

Обладнання. Таблиця з зимовими пейзажами, картки з висловленнями про зиму.

Хід уроку

І.Вітання з класом.

ІІ.Вступна бесіда.

1.Гра „ Допоможи казковим героям”

Незнайко, Буратіно та Знайко записали на аркушах слова. Давайте виправимо пимилки, якщо їх допустили казкові герої:

Незнайко


зима

висна

река

Знайко


зима

весна

ріка

Буратіно


зема

весна

рікка

Діти знаходять помилки, пояснюють причини їх появи, пригадують правила.

2.Робота над загадками.

Я знаю, що ви дуже полюбляєте відгадувати загадки, і сьогодні урок ми почнемо з відгадування загадок.

Біле, а не цукор, м'яке, а не вата, без ніг, а йде. (Сніг)

Шумить, гуде і все горою йде, замерзають вуха, що це? (Завірюха)

Без рук, без олівця, а малює взимку без кінця. (Мороз)

Не сніг, не лід, а сріблом дерева вбирає. (Іній)

На морозі стоять голі, потепліє – вдягнуть льолі. (Дерева)

Влітку відпочивають, взимку діток з гірки катають. (Санчата)



j0299587 - Якої пори буває сніг, завірюха, мороз і на

санчатах ми можемо покататися?

Так. На порозі вже казкова, морозна зима і на уроці ми будемо говорити про зиму, а також познайомимось зі словами, за допомогою яких мова наша стає ще яскравішою, прекраснішою, розкішнішою.

3. Робота з таблицею: ( На таблиці фото та малюнки із зображенням зимових пейзажів. Всі вони пронумеровані).



  • Розгляньте малюнки. Що ви можете сказати? Яка зима? Я почала говорити, що вона казкова, морозна, а ви продовжіть.

  • В кожного на партах лежать вислови відомих поетів та письменників про зиму. Прочитайте їх.

  • По – справжньому чарівний і казковий цей зимовий світ. І ми за допомогою висловів спробуємо озвучити цей світ, підібравши гарні слова до кожної картини.

4.Хвилинка каліграфії.

(Підбираємо вислови, зачитуємо їх. Найкращий вислів про зиму записуємо в зошити).

Наприкдад: Ой весела в нас зима!

Це речення і стане епіграфом до нашого уроку.

ІІІ.Вивчення нового матеріалу:

1. Ознайомлення з терміном „синоніми”.

-А зараз уважно послухайте віршик – загадку. Він називається „Хто дід?”

j0293240

Хто дід?

З'їжджалися дочки у гості до діда:

Ось там Завірюха санчатами їде,

За нею Метелиця слідом мете,

Хурделиця Хугу з собою веде.

А тільки – но вітер у полі завіє,

Як стануть на лижі Хуртечай Завія.

Нарешті, удвох з Заметіллю приїхала

Найменша – улюблена донечка Віхола.


  • До кого з'їжджалися дочки?

  • Давайте ще раз пригадаємо їх імена і запишемо в зошити. Як ми будемо писати всі ці слова? Чому?

(Виписуємо).

  • Всі ці слова позначають одне поняття – сильний вітер зі снігом. Слова, що дуже близькі за значенням, називаються синонімами.(Термін виставляю на дошці).

  • Запам'ятайте їх і, пишучи твори про зиму, вживайте різні синоніми.

IV.Закріплення вивченого.

1.Творча робота.

Прочитайте завдання. Спробуємо з групи синонімів підібрати той, що підходить найбільше по змісту.

Воду ( возили, транспортували, доставляли) із ставка у двох діжках. Як тільки підвозили діжку, до неї з (галасом, криком, гамом, гоміном)

(кидались, бігли, мчали, летіли) школярі і по черзі підставляли під(бурхливий, шумний, кипучий, буйний) струмінь відра, намагаючись не

розлити, розбризкати, розкропити, розілляти) й краплі. Діжки (порожніли, спустошувались, спорожнювались) дуже ( швидко, скоро, бистро, прудко).

(За О. Донченком)

(Перше і друге речення виконуємо з коментуванням, а решту – самостійно).

2.Складання характеристики казкового героя:



j0336075

– Нещодавно, на уроці художньої праці ми малювали і виготовляли казкового героя – Котигорошка. Пригадайте казку. Давайте складем характеристику герою цієї казки за допомогою синонімів.



(Діти добирають синоніми до слова „сміливий” – хоробрий, мужній і т. д.).

V. Підсумок уроку.

  • З якими словами ви познайомились на уроці?

  • З якою метою використовують синоніми в мові?

VI. Домашнє завдання: вибрати з художніх текстів групи синонімів.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка