Урок 1 Тема уроку: Фізичне тіло і речовина. Маса тіла. Одиниці маси. Лабораторна робота «Вимірювання маси тіл» Мета уроку



Скачати 388.61 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації03.03.2016
Розмір388.61 Kb.
  1   2   3
Урок 1

Тема уроку: Фізичне тіло і речовина. Маса тіла. Одиниці маси. Лабораторна робота «Вимірювання маси тіл»

Мета уроку:

- показати учням відмінність між поняттями „фізичне тіло” та „речовина”; ввести поняття маси як фізичної величини, що є мірою інертних та гравітаційних властивостей тіла; показати способи вимірювання маси тіла;

- розвивати в учнів навички до пошуку закономірностей;

- виховувати в учнів якості дослідника шляхом постановки учнями наукових запитань і пошуку відповідей на них.



Обладнання: підручник «Фізика» 7 клас В.Р. Ільченко; портрет Блеза Паскаля; 12 фізичних тіл, вироблених з різних речовин, відомих учням (склянка, мідний циліндр, пластмасова кулька, дерев’яний брусок, глиняна іграшка, бавовняна нитка, книга, залізна пружина, гумова пробка, срібна монета, целофановий кульок, плитка шоколаду), терези, кантор, металева та пластмасова кульки однакового об’єму.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форма проведення: урок з елементами гри.

Методи та прийоми: Інтерактивні вправи „Заморочки з діжки”, „Я – тобі, ти - мені”, мовний: бесіда, робота з підручником; наочний: демонстрація малюнків і таблиць; репродуктивний: розв’язування завдань; проблемно-пошуковий: проблемні питання.

Міжпредметні зв’язки: математика, природознавство, хімія.

Базові поняття й терміни: Гравітаційна та інертна маса, фізичне тіло та речовина, об’єм тіла, одиниці вимірювання маси.

ПЛАН УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

ІV. Лабораторна робота

V. Підсумок уроку. Рефлексія

VІ. Домашнє завдання
Хід уроку

І. Організаційний момент.

Добрий день, рада вітати вас! Перевірте готовність до уроку, вам знадобляться зошити , ручки, щоденники і, звичайно, ваш розум та пам’ять.

Почати урок хочу зі слів відомого фізика та математика Блеза Паскаля, який сказав: «Фізика наскільки серйозна наука, що гріх не скористатися нагодою зробити її трішечки цікавішою».

Сподіваюсь, сьогодні кожен з вас дізнається багато нового, корисного і цікавого для себе.



ІІ. Мотивація пізнавальної діяльності.

Інтерактивна вправа „Заморочки з діжки”. (Ця гра дозволяє показати учням, що вивчення природи на першому рівні починається з сенсорного сприйняття.)

Вчитель дістає тіло в формі циліндру (діжку) з різноманітними тілами і просить учнів виймати ці предмети з закритими очима по одному, називати їх і спробувати визначити, з чого виготовлене тіло. Усі тіла виставляють на демонстраційний стіл.



ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Учні заповнюють таблицю, в першій колонці якої необхідно записати предмети, що були в діжці, а в другій – матеріал, з якого виготовлено предмети.

2. Учні повинні доповнити дану таблицю ( називають різні тіла і речовини із оточуючого світу).

3. Вчитель пропонує знайти словосполучення, яким можна узагальнити те, що записано в першому стовпчику та узагальнююче слово до другого стовпчика таблиці? (Це – „фізичні тіла” та „речовина”).

4. Учням необхідно обговорити в парах та сформулювати тему уроку. Підказкою є заповнена таблиця („Фізичне тіло і речовина”).

5. Інтерактивна вправа „Я – тобі, ти - мені”. Правила: спочатку вчитель ставить запитання учням, а потім навпаки – учні задають запитання вчителю такі, щоб в запитанні обов’язково були використані слова „Фізичне тіло” або” речовина” .

Можливі запитання вчителя:

- Ми з вами назвали фізичні тіла, що складаються з однієї речовини. А можете назвати такі, що складаються з багатьох речовин?

- Чи можна воду назвати фізичним тілом?

- З яких речовин складається атмосфера Землі?

6. Одному з учнів пропонується обрати будь-який предмет (з діжки) і назвати якомога більше його фізичних характеристик (температура, розміри, об’єм, маса).

7. Формування поняття „ маса”.

У світі багато цікавого і загадкового, пропоную відгадати одну із загадок

У планет она большая,

Минимальна у частиц.

Ее на глаз не измеряют,

Ведь у нее немало лиц.



(Масса.)

Вчитель. Що таке маса? Давайте спробуємо з’ясувати це, виходячи з нашого повсякденного досвіду. Ми дуже часто використовуємо слово маса. Наприклад, хазяйка готує страву і повинна використати інгредієнти певних мас. Маса новонародженої дитини складає приблизно 3-3,5 кг. Наведіть ваші приклади.

Як проявилась маса в цих випадках? В притяганні до Землі. Чим більша маса, тим сильніше притягується тіло, а ми з вами це відчуваємо, бо внаслідок притягання тіло сильніше чи слабше діє на опору або підвіс. (Демонструю тягарці: один лежить на столі, а другий висить на пружині). У фізиці цю масу називають гравітаційною.

Згадаємо, що таке гравітація. (Явище притягання всіх тіл у всесвіті).

Отже, маса – це фізична величина, що є мірою гравітаційної взаємодії.



Питання до класу: як виміряти гравітаційну масу? (За допомогою терезів. Цей процес називають зважуванням).

Учитель демонструє побутові електронні терези, кантор, шкільні демонстраційні терези; показує, як правильно користуватись терезами.

То как арбузы велики,

То словно яблоки мелки.

Они не могут говорить,

Но могут вес определить.



(Гири.)

Вчитель знайомить учнів з основними правилами зважування.

Формування поняття „інертна маса”.

Питання до класу. По дорозі на однаковій швидкості їдуть два однакових автомобіля: один повністю завантажений, а другий ні. І от вони одночасно загальмували. Який з них матиме менший гальмівний шлях. (Легковий автомобіль, бо в нього менша маса).

Дослід. Демонстрація удару двох кульок однакових розмірів: металевої та пластмасової.

Питання до класу: яка з кульок більше змінила швидкість? (Пластмасова).

Вчитель. Фізики, для того щоб здаватись дуже розумними, даний дослід опишуть так: „Усі тіла мають властивість інертності, яка полягає в тому, що для зміни швидкості тіла потрібен час. За однаковий проміжок часу металева кулька змінила свою швидкість менше, ніж пластмасова, бо металева кулька - більш інертна, ніж пластмасова. Повернемось до автомобілів. Навантажений автомобіль більш інертний, тому повільно змінює швидкість і тому його гальмівний шлях більший. Ненавантажений автомобіль… (прошу учнів продовжити речення). Отже маса є мірою інертних властивостей фізичних тіл. Таку масу називають інертною.

Питання до класу: як виміряти інертну масу? (За зміною швидкості при взаємодії).

Дослід. На столі стоять два візка різних мас. До одного з них перерізані нитки візка роз’їжджаються на різні відстані.

Завдання до класу: поставити запитання до проведеного досліду. (Робота в парах – учні ставлять запитання один одному).

Виміряти масу великих тіл (Землі або Сонця) та дуже малих (молекул) за допомогою терезів неможливо. Тому їх масу визначають за зміною швидкості при взаємодії.

Одиницею маси в СІ є 1 кг

Робота з підручником: ст. 60 ( запис у зошити визначення маси тіла та її одиниць вимірювання).



ІV. Виконання лабораторної роботи.

Інструктаж з техніки безпеки.



Мета роботи: Навчитися користуватися терезами, здійснити зважування тіл.

Прилади і матеріали: терези, важки, кілька невеликих тіл різної маси, посудина з водою, порожня посудина, зошит із друкованою основою.

V. Підсумок уроку. Рефлексія.

Інтерактивна вправа «Ромашка».

Учитель заздалегідь виготовляє паперову ромашку, на зворотній стороні кожної пелюстки записує запитання. Учнів по черзі відривають пелюстки, читають запитання і відповідають на них.

Орієнтовні запитання:


  1. Що найбільше тобі сподобалось на сьогоднішньому уроці?

  2. Які твої очікування від наступного уроку?

  3. Назви ключові слова, що звучали протягом уроку?

  4. Оціни свою роботу на уроці. Обґрунтуй свою оцінку.

    1. Домашнє завдання.

Опрацювати §10 підручника.

Виконати вправу № 2, 3.

Додатково:

Початковий і середній рівні – здійснити перетворення

2 т = …кг

3 г = …кг

5 ц = …кг

4,2 кг = …т

6 т = …ц


58 г = …кг

Достатній і високий рівні:

Творчий проект: виготовити терези, використовуючи лінійку або довгий цвях (для важеля), сірникові коробочки (для виготовлення шальок), а також матеріал для створення опори, нитки для кріплення. Замість гирьок використати старі монети: 1 коп = 1г, 2 коп = 2г тощо.


Урок 2

Тема уроку: Рух і взаємодія атомів і молекул. Дифузія. Броунівський рух.

Мета уроку:

  • використовуючи основні положення молеку­лярно-кінетичної теорії, узагальнити знання учнів і по­яснити явище дифузії;

  • сформувати в учнів уявлення про будову речовини; розвивати вміння працювати колективно, переключаючись з одного виду діяльності на інший;

  • розвивати логічне мислення, уміння робити висновки й узагальнення;

  • показати практичне застосу­вання отриманих знань під час виконання лаборатор­ної роботи; портрет Роберта Броуна;

  • виховувати увагу, потяг до дослідництва.

Обладнання: підручник «Фізика» 7 клас В.Р. Ільченко, мультимедійний проектор, комп'ютер, екран, пробірки з водою, нашатирний спирт, йод, мар­ганцівка, парфуми, два аркуші паперу, мо­дель броунівського руху.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форма проведення: урок - дослідження.

Методи та прийоми: Інтерактивна вправа „Мікрофон”, прийом „Віртуальна мандрівка”, гра «Лото фізичних термінів», мовний: бесіда, робота з підручником; наочний: демонстрація малюнків і таблиць; репродуктивний: розв’язування завдань; проблемно-пошуковий: проблемні питання.

Міжпредметні зв’язки: математика, природознавство, хімія.

Базові поняття й терміни: дифузія, броунівський рух, атом, молекула, речовина.
ПЛАН УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

ІV. Підсумок уроку. Рефлексія.

VІ. Домашнє завдання.


Хід уроку

І. Організаційний момент.

Учитель. Прекрасний світ навколо нас. Дивовижний, незбагненний, чудовий… Скільки епітетів можна використати, описуючи його, скільки порівнянь, скільки таємниць приховує він. Та допитливість людини теж не має меж. Ми ставимо запитання і намагаємось на них відповідати. Сьогодні на уроці буде багато запитань, на які ми знайдемо відповіді, багато нової інформації досі вам невідомої та незрозумілої. Тож візьміть свої знання та досвід і - вперед!

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Перепусткою до сьогоднішнього уроку будуть результати гри «Лото фізичних термінів».



Гра «Лото фізичних термінів». Ви повинні відшукати зашифровані терміни та дати їм визначення.

НЕДИТІЛОСЩШ

ЗЩАРЕЧОВИНАБЬЮ

БЬТОПАВМАСАВІУ

НЕОКІЛОГРАМЖДЛ

РЛНЕТЕРЕЗИКУЦ

(тіло, речовина, маса, кілограм, терези.)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.



Учитель. Давньогрецький мислитель Анак­сагор навчав: «Кістки складаються з малень­ких кісток, кров — з краплинок крові, золото — зі шматочків золота». Тобто давньогрецькі вчені висунули гіпотезу про те, що речовина не суціль­на, а складається з маленьких частинок, які збері­гають властивості даної речовини. Як називають­ся ці частинки? Пригадайте.

Ще 2500 років тому Демокрит стверджував, що всі тіла складаються з молекул (у перекладі з грецької — «маленька маса»), молекули скла­даються з атомів (у перекладі з грецької — «не­подільний»), наприкінці XIX ст. існування таких частинок було доведено наукою.

Серед запитань, які бентежать людей протягом усього життя не останнє місце займають питання про те, що являє собою речовина, з чого складається все те, що нас оточує. Ми у вивченні фізики не можемо оминути цю проблему. Тому сьогодні я пропоную здійснити подорож у мікросвіт.

Прийом «Віртуальна мандрівка».

Учитель. Спробуймо перенестися в липо­вий гай під час цвітіння липи. Що ви відчуваєте? (Учні висловлюють свої думки.)

А зараз уявіть, що ви проходите повз конди­терську. Чи відчуваєте неповторний запах?

Сьогодні ми з’ясуємо, яким чином поширю­ються запахи, чому чай стає солодким, а крапли­на фарби змінює колір води.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Сьогодні ми маємо знайти відповідь на запитання:



  1. Що таке дифузія?

  2. Від чого залежить дифузія?

  3. Як взаємодіють молекули та яким є характер їх руху?

Дослід 1

Учитель. У мензурку з водою капаю чорни­ло (йод). Уважно дивіться. Що відбувається?

Висновок (учні записують у зошити). Вода складається з молекул води, чорнило — з молекул фарби.

Взаємне проникнення молекул однієї речови­ни в міжмолекулярний простір іншої називається явищем дифузії.



Робота з підручником (§11).

Дослід 2

Учитель. Дві склянки води: 1 — з гарячою, 2 — з холод­ною; 2 пакетики чаю. Обережно опускаємо паке­тики чаю в склянки (одночасно). Де швидше за­барвилася вода? Чому?

Висновок (учні записують у зошити). Чим ви­ща температура речовини, тим швидше відбува­ється дифузія, тобто молекули рухаються швидше.
Дослід 3

Розпиляю парфуми. Запитання учням, які си­дять близько: «Чи відчуваєте ви запах?» Учням, які сидять далеко: «Чому ви не відчуваєте запа­ху?»



Дослід 4

Змочуємо ватку нашатирним спиртом. Хто швидше відчує запах?



Учитель. Отже, ми ще раз переконуємося в тому, що швидкість дифузії залежить від:

- агрегатного стану речовини, що пов’язано з відстанню між молекулами (Дифузія в газах відбувається швидше, ніж у рідинах, а в рідинахшвидше, ніж у твердих тілах.);

- температури речовини, що пов’язано із залеж­ністю температури й швидкості руху молекул (Чим вища температура, тим швидше рухаються молекули, отже, дифузія проходитиме швидше).

Повідомлення учнів (учні зачитують короткі повідомлення).



  • Значення дифузії для живих організмів.

  • Дифузія і побут.

  • Відкриття Робертом Броуном явища «Броунівських рух».

Робота з підручником (ст. 69). Учні опрацьовують частину параграфа «Броунівських рух», після чого ставлю проблемне запитання:

  • Чи можна вважати рух чаїнок у склянці чаю броунівським рухом?

Дослід 5

Два сухі аркуші неможливо зблизити, щоб вони з’єдналися. Змочимо їх водою. Що ми спостерігаємо?



Висновок: вони злипнуться, бо молекули води наблизяться до молекул паперу настільки, що міжмолекулярне притягання може втримувати аркуші один біля одного.

Досліди 7-8

Учитель. Розтягнемо пружину. Коли відпустимо, вона відновить свою форму. Що довели цим дослідом? (Існування сил притягання)

Стиснемо пружину й відпустимо. Вона набуде своєї форми. Про що це свідчить? (Існування сил відштовхування)



Учитель. Про взаємодію молекул свідчить уже саме існування рідин і твердих тіл.

У газах: відстань між молекулами велика, тому молекули вільно рухаються між короткочасними взаємними зіткненнями, унаслідок яких зміню­ється напрямок їхнього руху.



У рідинах: молекули розташовані досить близько одна до одної, але не мають стабільних положень, хоч і зберігають ближній порядок у розташуванні молекул. Молекули рідин здійснюють коливальні рухи, а потім ніби стрибком прослизають між ін­шими молекулами на нове місце.

У твердих тілах: молекули розташовані близько одна до одної, у певному порядку, який зберігаєть­ся на великих відстанях у кристалічних твердих тілах і на невеликих відстанях в аморфних твер­дих тілах. Молекули всіх твердих тіл здійснюють коливальні й обертальні рухи відносно своїх ста­більних положень.

Учитель. Щоб добре запам’ятати матеріал сьогоднішнього уроку, учнями групи було підготовлено коротку сценку про корисність та шкідливість дифузії у вигляді гри «Суд над дифузією».

Суддя —Шановнi громадяни країни Фiзики! Сьогоднi у нас відповідальне завдання - винести вирок особi, на яку поступило багато звинувачень.. Прошу ввести звинувачувальну особу. (Входить дифузія)

Суддя — Ваше iм’я.

Дифузiя — Я - Дифузiя Молекулярна.

Суддя - Чим займаєтесь?

Дифузiя — Самовiльним проникненням однiєї речовини в iншу.

Суддя — Викликається перший свiдок.

(Виходить домогосподарка. Кладе руку на Фiзику i клянеться.)



Домогосподарка - Клянусь на цiй священнiй книзi говорити правду i тiльки правду. Я звинувачую цю негiдницю в тому, що вона зiпсувала мої речi. У четвер я зiбралася прати бiлизну i намочила у ваннiй всi бруднi речi. У п’ятницю, коли я почала прати бiлизну, то помiтила, що всi мої дорогi бiлоснiжнi простирадла покрились якимись плямами i стали ще бруднiшими. Я прошу Високий суд покарати цю дифузiю, щоб вона бiльше нiкому не псувала життя та речi.

Адвокат - Дозвольте слово. Шановне товариство! Я повинен сказати, що ця домогосподарка не тiльки не знає фiзики, але й нехтує елементарними правилами - iнструкцiями для домогосподарок. Кольорову i бiлу бiлизну замочувати потрібно окремо. Отже, дифузiя не винна в тому, що деякi домогосподарки такi невмілі

Суддя. Запрошусться другий свiдок.

(Входить Алхiмiк.)



Алхiмiк - Всi знають мене як дуже чесну i правдиву людину. Одного разу я намагався перетворити свинець у золото. Закiнчивши дослiди, я поклав золоту i свинцеву пластину одну на одну i поклав їх до темної кiмнати. І забув про них. Через деякий час я дiстав їх iз схованки i помiтив, що вони зрослися. Вона зiпсувала моє золото! Вона злодiйка! Я прошу високий суд засудити Дифузiю!

Адвокат - Шановнi суддi. Як можна вiрити людинi, яка сама весь час хотiла обдурити людство — перетворити простий метал в благородне золото? Вона прагнула з цього нажитися i розбагатiти. Видно, сам Бог покарав афериста.

Суддя - Викликасться третiй свiдок.

Еколог - Я звинувачую Дифузiю в тому, що вона є основною причиною забруднення атмосфери шкiдливими газами. Не встигне дим з труби заводу вийти, як ця особа швиденько перемiшає його з чистим повітрям i люди труяться рiзними газами. Амiак, феноли, нафтопродукти — що тiльки не змiшує ця особа, всюди свого носа суне, проникає самовiльно. Я прошу високий суд стратити Дифузiю, iнакше вона скоро витравить все живе на Землi.

Адвокат - Шановне товариство. Звичайно, загроза живим органiзмам на Землi iснує. Повiтря насамперед забруднюють металургiйнi заводи. За 1 год. одна мартенiвська пiч викидає пiвтонни залiза з димом, на нiкелевих заводах труби викидають дим, що складається з металiв. Крiм того, тисячi автомобiлiв викидають за день бiльше 3-х тонн чадного газу, вiн дуже небезпечний, бо одного мiлiграма досить для того, щоб людина знепритомнiла. Для багатьох промислових мiст небезпечним є смог — сумiш диму i туману. Дихати таким повiтрям все одно, що викурювати пачку цигарок щоденно. Але ж винуватцiв не там шукаємо! Адже це люди повиннi думати, як очистити шкiдливi стоки заводiв i фабрик, щоб нашi рiки були з чистою водою, як вiдфiльтрувати дими в заводських трубах, щоб ми дихали чистим повiтрям. Отже, вини моєї пiдзахисної в цьому немає. І тому прошу Високий суд її виправдати.

Суддя - Все це досить переконливо, але ж адвокат —людина зацiкавлена. Тому бажано було б почути думку стороннiх людей. Хто може засвiдчити кориснiсть i добропоряднiсть Дифузiї?

(Виходять Сиропчик , Тюбик, Цвiтик, Гвинтик.)



Сиропчик - Я засвiдчую, що саме вельмишановна панi Дифузiя допомагає менi готувати тi ласощi, якi я так полюбляю —сиропи, напої, солодощi. Ну хто, як не Дифузiя, допомагає нам зробити солодкий запашний чай?

Тюбик - Я теж засвiдчую, що саме Дифузiя допомагає художникам створювати свої шедеври, вишукувати надзвичайнi кольори, змiшувати фарби, добирати тони.

Цвiтик - Пахнет степью, пахнет мятой,

Над рекою расстилается туман.

В час вечерний, в час заката,

Приходи же, дорогая, на курган.

Я теж засвiдчую, що тiльки Дифузiя допомагає нам вiдчувати неповторнi аромати квiтiв, морської хвилi. А парфуми прекрасної дами? О , божество неповторне!

Гвинтик - Аромати, парфуми — це добре. Але я вважаю, що Дифузiя приносить багато користi в технiцi. Сталь! А що таке сталь? Це сплав залiза i вуглецю. Шматок залiза розiгрiвають i тримають у газi, збагаченому вуглецем, наприклад, у метанi. Атоми вуглецю дифундують у сталь i вони через кiлька годин проникають на 2 мм всередину. От вам i Дифузiя!

Пiлюлькiн - Велику роль у живiй природi вiдiграють дифузiйнi процеси, якi визначають нормальний обмiн речовин мiж органiзмом та середовищем. У процесi дихання вiдбувається дифузiя кисню та СО2 через стiнку легеневої бульбашки. Поживнi речовини з їжi всмоктуються стiнками шлунку i подаються в капiляри, збагачуючи кров людини. Отже, панi Дифузiя не просто допомагає - вона дарує нам життя.

Всi разом. Слава Дифузiї! Шана Дифузiї! Хвала Дифузiї!

Суддя - Встати! Суд виносить вирок. Прослухавши справу Дифузiї, взявши до уваги показання свiдкiв, суд постановив: Дифузiю виправдати, надати їй звання почесної громадянки суверенної крани Фiзики. Свiдкам, якi свiдчили проти Дифузiї, присудити обов’язкове покарання — уважно вивчити матеріал пiдручника з фiзики


  1. Закріплення вивченого матеріалу.

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

1. Чому не можна заварювати чай холодною во­дою?



  1. У якому розсолі — гарячому чи холодному — швидше просоляться огірки?

  2. Чому в лікарні завжди відчувається запах лі­ків?

  3. Чому влітку рибам у водоймах достатньо пові­тря, а взимку під кригою — ні?

  4. Чому небажано, щоб волога тканина, пофарбо­вана в темний колір, тривалий час дотикалася до білої тканини?

  5. Чому чорнильні плями на столі легше вивести відразу після того, як було пролито чорнило, і значно важче це зробити через деякий час?

  6. Що відбувається в крові хворого з точки зору МКТ у разі підвищення температури?

8. У науці встановлено, що притягання молекулами діє завжди. Чому ж тоді розбиту чи розламану крейду не можна з’єднати?

Розв’язування якісних задач

Задача № 1

Трирічна Настя підкралась до дзеркала за спиною в мами і вилила собі на голову флакон французьких парфумів. Як мама, сидячи спиною до Насті, здогадалася про те, що сталося?



Задача № 2

Що заважає семикласнику Іванку, якого дирек­тор спіймав під час куріння, розпастися на окре­мі молекули й зникнути з поля зору директора?


VІ. Підсумок уроку.

Інтерактивна вправа «Ключові слова»

  • назвіть слова, що є ключовими у даній темі.

  • що вам найбільше запам’яталось чи сподобалось на уроці?

VІІ. Домашнє завдання.

Прочитати §12. Додатково: виконати Л. р. в зошитах з друкованою основою «Дослідження явища дифузія»


Урок 3

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка