Урок 11 Тема. Назва краю, де ти живеш. Назва селища



Скачати 67.84 Kb.
Дата конвертації20.02.2016
Розмір67.84 Kb.

Урок 11
Тема. Назва краю, де ти живеш. Назва селища.
Мета. Ознайомити учнів із походженням назви населеного пункту, в якому вони проживають (смт. Баришівки). Розвивати інтерес до історії рідного краю, викликати патріотичні почуття. Формувати пізнавальний інтерес учнів. Виховувати любов до рідного краю.
Обладнання. Карта Київської області, карта Баришівського району , фотографії, малюнки з краєвидами селища, кросворд.
Хід уроку.
І. Організаційна частина
ІІ. Актуалізація опорних знань.

- Діти, сьогодні ми будемо мандрувати, але перш, ніж вирушити в мандри, треба знати, куди йти. А щоб знати, куди йти, нам треба розгадати кросворд, де зашифрована назва нашої майбутньої мандрівки.



БАТЬКІВЩИНА

УКРАЇНА

ДНІПРО

КИЇВ

ПШЕНИЦЯ

БАРВІНОК

ВІНОК

КАЛИНА

ВЕРБА


  1. У світі одна, всім потрібна вона.

(Батьківщина)


  1. Красивий, щедрий рідний край.

І мова наша - солов’їна.

Люби, шануй, оберігай.

Усе, що зветься ...

(Україна)




  1. Найбільша річка України.

(Дніпро)


  1. Як місто називається?

Воно відоме всім ?

Каштани в ньому квітнуть,

Будинки високі,

Дніпро тече широкий.

Віддавна – це столиця,

Столиця білолиця.

Ну хто з вас здогадається

Як місто називається?

( Київ)


  1. З неба сонце золоте,

Золоте проміння ллє.

В полі дружньою стіною

Золотії вусачі.

( Пшениця)




  1. Цвіте синьо, лист зелений,

квітник прикрашає.

Хоч мороз усе побив –

його не займає.

(Барвінок)




  1. Чим в давнину дівчата - українки прикрашали голову?

(Вінок)



  1. У вінку зеленолистім,

У червоному намисті

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду.

(Калина)



  1. Дерево - символ України.

(Верба)



  • Яке зашифроване слово?

(Баришівка)

  • Здогадались, куди ми помандруємо?



ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

- Найкраще місце на землі те, де ви народилися і живите. Тут ваші рідні і близькі вам люди, друзі. У нас є все: і сосновий ліс, і квітучі запашні трави на луках, і безмежні ниви, на яких колоситься жито, пшениця, і сади, і річка, і ставки. Біля кожної оселі - квіти, сад.

Жити на рідній землі - велике щастя!

Селище, в якому ми живемо - це маленька частина України, це наша рідна земля, рідний край, рідна домівка, рідна Батьківщина.

Послухайте вірш нашого земляка відомого поета Федора Тишка :
Рідний край

Вибився за місто,

Глянув на поля:

Тут моє дитинство,

Тут моя земля.

Тут я народився.

Приземлив чоло.

З джерела напився,

Став тут на крило.

Тут я закохався

Вперше у житті

У людей навчився

- Жити у доброті.

Зустрічав світанки,

Слухав солов’я.

Молоком із склянки

Упивався я.

Тут я босоногим

Бігав по стерні.

І було їй-Богу

Боляче мені.

Тут мене матуся

В школу відвела.

Я і досі вчуся

У свого села.

Материнська пісня

Житня і дзвінка,

Чаром засвітися

Мов Трубіж-ріка

Тут мені мій батько

Говорив, що є

Місць довкіл багацько,

Тільки тут-моє.

Тут живе природа,

Чистий світ отут,

І сердечні зроду

Люди тут живуть.

(Федір Тишко)




  • Про що розповідається у вірші?

(Про рідний край)

-Правильно, діти. У кожної людини є свій куточок на Землі. Це край, де вона народилася.

- От сьогодні ми і поговоримо на уроці про рідний край, який описав поет Федір Тишко, - нашу Баришівку.
IV. Вивчення нового

1. Розповідь учителя



  • Споконвіку люди не були байдужі до назв своїх поселень. Про це свідчать не лише літописи, а й значно давніші писемні й усні перекази багатьох народів.

  • Чи знаєте ви, чому ваше селище називається Баришівка?

(Розглядають карту)

- На схід від Борисполя, за 70км від Києва розташовано одне з давніх поселень Лівобережної України - Баришівка - селище міського типу, залізнична станція, центр району, який був утворений у 1965 році. Його площа 957,6 км2, або 3,4% території Київщини.

Історичний шлях Баришівщини пов’язаний із драматичною історією України. Пращури баришівчан захищали свою незалежність у битвах із Золотою ордою, литовськими феодалами та польською шляхтою. Гучною хвилею прокотились по баришівській землі народні повстання під проводом Наливайка, Павлюка, Острянина. Баришівка - одне із давніх поселень Лівобережної України. На її околиці є кілька курганів та городище часів Київської Русі. Поблизу с. Пасічна виявлено поселення ранньослов’янської зарубинецької культури (ІІ століття до н. е. – І століття н.е.)

Щодо походження назви селища існує кілька версій. Відомий історик

А.В. Стороженко пов’язував її з літописним Баручем, який вперше згаданий у 1125-1126рр. Інші дослідники подають відомості про існування на місці сучасної Баришівки володіння київського князя Бориса (ХІ століття) - Борисівки, а в народній вимові Баришівки (сусідній Бориспіль місцеве населення називає Баришпіль).

Таке пояснення найбільш вірогідне. У документах 1603р. Баришівка згадується як «городище Баришовське», при якому здавна живуть слуги , бояри і піддані, а під 1630 рокам-як «місто Баришове», тобто Борисове.

У ХІІ столітті Баришівка зазнала спустошливого нападу монголо-татар. Відбудували її у другій половині ХVI століття козаки. Втікачі-селяни й ремісники з Ходорова, Ржищева, Дивини та інших міст і сіл Правобережжя. У літописах ХVII століття Баришівка згадується як важливий укріплений пункт. Місцеві жителі брали участь у селянських повстаннях під проводом Тараса Трясила.

У 1631р. у Баришівці налічувалося 90 димів і близько 500 чоловік жителів. Навколо ярмаркового майдану селились найзаможніші ремісники: шевці, кравці, слюсарі, торговці та шинкарі . Їм належало 20 димів. Другу категорію міщан становили 40 власників « димів вуличних»-будинків, розташованих на вулицях містечка, і третю-30 власників «халуп». Усі жителі сплачували податки шляхтичу П. Лоховському, якому тоді належала Баришівка.

Розташована на головному шляху, що зв’язував тоді Україну з Росією, Баришівка здавна була значним торгівельним пунктом. Тут постійно або тимчасово перебували російські «торгові люди». Місцеві купці з дозволу уряду їздили в Росію по хліб і сіль. У Баришівці, на початку другої половини ХVIII століття було 4 вулиці і кілька провулків. Обнесене валом містечко мало три брами: Київську, Переяславську і Березанську. Кількість жителів становила 2305 чоловік.

У 1843р. Баришівку відвідав Т.Г. Шевченко. Він оглянув околиці містечка, розкопаний стародавній курган. Враження від цих відвідин стали додатковим матеріалом для написання твору «Розрита могила». Вдруге великий Кобзар побував тут у січні 1844р., коли їхав з Яготина до Києва. Він відвідав Т.Н. Бориспольця - місцевого поміщика, батька свого товариша по Петербурзькій Академії мистецтв. Про це Т.Шевченко згадував у повісті «Прогулка с удовольствием и без морали».

Типовий ландшафт для Баришівського району: родючі поля, худоба на випасі, захопливий пташиний спів. Недарма споконвіку славилися ці землі: тут збирали мед, здобували торф, навіть займалися виродництвом шовку.

Зараз у Баришівці проживає близько 11178 осіб. В селищі функціонує дві загальноосвітні школи, центр позашкільної роботи «Мрія», дитячо-юнацька спортивна школа, міжшкільний навчально-виробничий комбінат, два дитячих дошкільних заклади, дитяча музична школа, дві бібліотеки. У Баришівці функціонує культурно-спортивний комплекс «Прогрес», два стадіони, спортивні зали, колективне промислово-комерційне підприємство «Молнія», працюють підприємства малого бізнесу, які займаються торгівлею, але крім того виробляють макаронні, кондитерські вироби, коптять рибу і ковбаси, випікають хліб, виготовляють овочеві консерви, столярні вироби, меблі та інше.



У Баришівці народилися такі відомі люди:

* церковний провідник і перекладач Андрій Семенович Братановський-Романенко (1761-1805р.),

* літературознавець доктор філологічних наук І. Недільний,

* доктор філологічних наук Г. Недільний,

* доктор технічних наук Данило Марковия Рабкін,

* художник-графік Іван Данилович Бутник (1874-1952р.),

* художник-графік Степан Данилович Бутник (1874-1952р.),

* поет Олександр Мусійович Сорока (1901-1941),

* поет, доктор медичних наук Федір Олексійович Тишко.
2. Бесіда

- Як називається головна вулиця селища?

- Хто з вас живе на цій вулиці?

- Які річки протікають через наше селище?

(Трубіж, Красилівка, Ільта)

- Який ліс росте біля селища?

- Чим особливе ваше селище?
V. Закріплення

1. Гра « Закінчи речення»

- Я живу в селищі...

- Біля селища є сосновий ...

- За селищем протікають річки ...

- Вони впадають в ...

- Центральна вулиця селища ...

- Селище подобається мені тим, що ...

- Щоб селище стало кращим, треба ...

VI. Підсумок

- Ось і закінчилась наша мандрівка селищем Баришівка.



-Уявіть, що до вас приїхав гість. Що ви розповіли б йому про своє селище, про рідний край?



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка