Урок №17. Подорож із піснею, танцем, маршем мета



Сторінка3/5
Дата конвертації26.02.2016
Розмір0.73 Mb.
1   2   3   4   5

Бесіда

♦ Музику до якого балету ми сьогодні слухали?

Учні виходять із класу під музичний супровід («Вальс» із балету «Попелюшка» С. Прокоф’єва).


Урок № 23. НА КОНЦЕРТІ

Мета:

навчальна: розповісти учням про музику як мистецтво, що розкриває життя людей і навколишній світ; з'ясувати ступінь усвідомлення учнями особливостей емоційного змісту музики; дати визначення поняття «концерт»; продовжувати ознайомлювати учнів із поняттям «темп»;

розвивальна: розвивати здатність учнів виконувати основні тематичні завдання чверті, уміння орієнтуватися в засобах музичної виразності;

виховна: прищеплювати учням зацікавленість музикою.



Музичний матеріал: українська народна пісня «Ой лопнув обруч»; І. Беркович. Концерт № 2 для фортепіано з оркестром (частина 3); поспівка «Весну зустрічаєм»; А. Філіпенко «Ой весела дівчинка Олена».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети І. Берковича, А. Філіпенка.

Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

Учні входять до класу під музичний супровід (українська народна пісня «Ой лопнув обруч»).

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання

2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Бесіда

♦ Хто виконує музику?

♦ Чим відрізняється інструментальна музика від вокальної?

♦ Які ви можете пригадати інструментальні твори? вокальні?



3. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Я переконаний (-на), що всі ви любите музику. А де її можна почути, якщо не вдома? Звісно, на концерті. Запрошую вас відвідати концерт та дізнатися, що означає це чудове слово.



4. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Учитель. Слово «концерт» має два значення. У першому значенні — це виконання музичних творів перед слухачами. Існує сольний концерт, у якому бере участь один артист, а також збірний, де виступають багато артистів.

Друге значення слова «концерт» — це змагання. І справді, на концерті, де виступають багато виконавців, вони начебто змагаються між собою.

Робота з поняттями

Існує ще одне значення цього слова. Концертом називають великий інструментальний музичний твір, що написаний для якогось музичного інструмента — фортепіано, скрипки або віолончелі — та симфонічного оркестру. Концерт — це також музичний жанр.

Такий твір зазвичай містить три частини, кожна з яких написана у різному темпі.

♦ Які темпи є в музиці?

Такий твір є немовби змаганням соліста та оркестру, під час якого відбувається розмова між інструментом та оркестром на музичну тему.

Слухання музики

Учитель. Зараз і ми зіграємо такий концерт. Послухайте українську народну пісню «Ой лопнув обруч» та скажіть, чи знайома вам ця мелодія.



Слухання української народної пісні «Ой лопнув обруч»

Гра «Оркестр»




I Z


I Z

I Z

I I




I I

Z Z

I I

Z Z




I I

П І

П І

П І

Разом з учителем учні беруть участь у виконанні мелодії української народної пісні «Ой лопнув обруч» на дитячих музичних інструментах.

Учитель. Український композитор Ісаак Беркович, який дуже любив українські народні пісні, написав Концерт для фортепіано з оркестром. Я невипадково звернув (-ла) увагу на те, що він захоплювався українськими народними піснями. Послухайте цей Концерт та дайте відповідь на запитання.

♦ Чи знайома вам основна мелодія, або, як кажуть музиканти, тема цього Концерту?

Слухання 3-ї частини Концерту № 2 для фортепіано з оркестром І. Берковича

Учитель. Так, композитор у концерті використав українську народну пісню «Ой лопнув обруч».

♦ Яким є характер прослуханої музики?

♦ Які музичні інструменти «змагаються» у цьому концерті?

Отже, дуже яскрава мелодія української пісні отримала друге життя у зовсім іншому жанрі — у концерті.

♦ Порівняйте виконання пісні зі звучанням фіналу концерту. Чим вони різняться?



Вокально-хорова робота

Учитель. Сонячна, яскрава мелодія концерту створила у нас весняний настрій.

♦ Якими піснями зустрічають весну?

Розучування поспівки «Весну зустрічаєм» з показом руху мелодії рукою

Продовження роботи над піснею «Ой весела дівчинка Олена» А. Філіпенка

Гра «Учитель-диригент»

Перед виконанням пісні для кожного ряду обирають «диригента», який керує співом, як «учитель». Він слухає спів учнів та оцінює його. Діти оцінюють майстерність «диригента».



5. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Добігла кінця наша подорож до концерту.



Бесіда

♦ Що означає слово «концерт»?

♦ Для якого інструмента І. Беркович написав свій концерт?

♦ Як виховані люди поводяться на концерті?

Учні виходять із класу під музичний супровід (українська народна пісня «Ой лопнув обруч»).
Урок № 24. СЛУХАЄМО СИМФОНІЮ

Мета:

навчальна: розкрити поняття «симфонія»; навчати учнів на елементарному рівні висловлювати враження від музичних творів, виразно співати;

розвивальна: розвивати в учнів спостережливість, почуття ритму;

виховна: виховувати в учнів музичний смак, зацікавленість музичними образами. Музичний матеріал: український народний танець «Козачок», невідомий композитор (четверта частина ),

Ю. Михайленко «Пісня про матусю».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрет Ю. Михайленка.

Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

Учні входять до класу під музичний супровід (український народний танець «Козачок»).

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання


  1. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

• Які музичні жанри вам відомі?

• Чим різняться музичні жанри?

3. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. У музиці є багато різних жанрів. Із деякими ви вже познайомилися. Але є жанр музики, до якого звертаються майже всі композитори. Усі шанувальники музики, до яких ви також належите, знають і цінують музику цього жанру. Сьогодні я відкрию вам таємницю музики, яку називають симфонією.



4. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Учитель. Які почуття та настрої за своє життя переживає людина? Радість, смуток, безтурботність, щастя, тривогу, замріяність, піднесеність, гнів. Як композиторові передати душевний світ людини з усіма її думками, що змінюють одна одну? Яку форму обрати йому для того, щоб передати цей світ? Саме симфонія здатна найточніше передати картини почуттів. Ось чому майже всі композитори звертаються до цього великого музичного жанру.



Робота з поняттями

Слово симфонія — грецького походження. Симфонія — це великий музичний твір для симфонічного оркестру, що містить чотири частини. Кожна частина звучить у різному темпі: швидкому, повільному, помірному і знову в швидкому.



Слухання музики

Учитель. Сьогодні ми познайомимось із чудовими творами. Один із них — український народний танець «Козачок». За характером він жвавий, веселий. Виконують його парами. Послухайте та поміркуйте, чому цей танець має саме таку назву.



Слухання українського народного танцю «Козачок»

Мелодію саме цього танцю використав невідомий композитор у симфонії в четвертій частині. Слово «симфонія»означає співз-вучність. Прислухайтесь: як досконало звучать музичні інстру-менти, передаючи запальний характер народного танцю! Послухайте та дайте відповідь на запитання.

♦ Чи змінилася музика народного танцю у виконанні симфо-нічного оркестру?

Слухання четвертої частини симфонії невідомого композитора

♦ Звучання яких інструментів ви почули?



Вокально-хорова робота

Учитель. Мій маленький приятель Микита розповів мені велику таємницю. Чи хочете ви її дізнатися?

У його матусі сьогодні день народження, але він не знає, що їй подарувати, тому просить нашої поради-допомоги. Як щодо вірша?

♦ Які вірші про маму вам відомі?

Мамо, мамочко, матуся,

Я до неї пригорнуся.

Вона добра і привітна.

Ніби сонце в небі світла.



В.Лущик

Коло, риску,закарлючку

На папері пише ручка.

Все з’єдналось загадково —

І з’явилось перше слово.

Здогадались, яке саме?

Наймиліше в світі — «мама»!

І. Сичовик

Мамо, матінко, матусю,

Я добра від тебе вчуся!

Ти найкраща в світі мама,

Ніжна, добра і ласкава!

О. Радушинська

Сподіваюся, Микиті сподобаються ваші вірші, та він хоче ще чогось. Пропоную виконати пісеньку Юрія Михайленка — «Пісня про матусю». Послухайте її уважно та скажіть, як саме ми можемо віддячити своїй мамі за її любов та турботу.



Слухання, розспівування та розучування «Пісні про матусю» Ю. Михайленка (робота над диханням, м'якістю звуковедення)

5. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

♦ Що означає слово симфонія?

♦ Мелодію якого танцю використав композитор у симфонії?

♦ Як змінилася музика у виконанні симфонічного оркестру?

Учитель. Сьогодні ми познайомилися ще з одним жанром музики — симфонією і переконалися, що цей жанр музики здатний хвилювати почуття не тільки дорослих шанувальників музики, а й дітей.

Учні виходять із класу під музичний супровід (український народний танець «Козачок»)


Урок № 24. СИМФОНІЧНА ІСТОРІЯ...

Мета:

навчальна: продовжувати роботу над поняттями «симфонія», «концерт»; навчати учнів на елементарному рівні висловлювати враження від музичних творів, виразно співати;

розвивальна: розвивати в учнів спостережливість, почуття ритму;

виховна: виховувати музичний смак; прищеплювати учням зацікавленість музичними образами



Музичний матеріал: українська народна пісня «Журавель», П. Чайковський. Друга симфонія (четверта частина), Ю. Михайленко «Пісні про матусю».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети Ю. Михайленка, П. Чайковського; ілюстрація із зображенням журавля.

Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

Учні входять до класу під музичний супровід (українська народна пісня «Журавель»).

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ



Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання

  1. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

♦ Які музичні жанри ви можете пригадати?

♦ Що таке концерті симфонія?

♦ Чим відрізняється симфонія від концерту?

3. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. І знову на нас чекає зустріч із симфонією. Ми дізнаємось, як відома українська пісня отримала друге життя у творчості російського композитора.



  1. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Вокально-хорова робота Розспівування

Виконання поспівки «Весну зустрічаємо»

Учитель. Поміж багатьох птахів, які мешкають в Україні, одна користується особливою увагою та пошаною народу. Це — журавель.

♦ Що вам відомо про журавля? (Розглядання ілюстрації.)

ЖУРАВЕЛЬ У ВІНЧИКУ

Журавель вінець надів,— Вінчик золотом іскриться.

Як же він йому зрадів! Не скидай його, носи,—

Хай позаздрить кожна птиця: В тебе вінчик для краси.

♦ Які вам відомі казки, де йдеться про цього птах? («Лисичка і журавель», «Чапля і журавель»)

♦ Які народні прикмети, пов’язані з цим птахом, вам відомі? (Журавлі відлітають у вирій низько — зима вже близько; летять журавлики один за одним — буде багато води та тепла; ранній приліт журавлів — на ранню весну.) І навіть у народній пісні ми також маємо змогу зустрітися з цим птахом. Послухайте українську народну пісню «Журавель» та скажіть, який настрій вона має.

Слухання української народної пісні «Журавель» та її розучування

Народна гра «Довгоносий журавель»

Перед початком гри за допомогою лічилки учні обирають «журавля» та утворюють коло, посередині якого стоїть «журавель». Учні ходять по колу, водять хоровод і співають пісню:

Занадився журавель, журавель

До бабиних конопель, конопель.

Учень, наслідуючи журавля, ходить у середині кола на носках, високо піднімаючи прямі ноги. На приспів:

Сякий-такий журавель,

Сякий-такий довгоносий,

Сякий-такий довгоногий

Сакий-такий виступає,

Конопельку вищіпає,—

дитина стоїть у колі, махає руками, як крилами, зупиняється і присідає, нібито їсть коноплі. На приспів діти в колі зупиняються, тупають ногами, показують, який довгоносий і довгоногий журавель і як він поїдає коноплі (присідають). На слова:

Оце тобі, журавель, журавель

Не літай до конопель, конопель! —

діти підводяться, роблять кілька кроків до центра й на слова «не літай» різко нахиляються, нібито ловлять, а «журавель», помахуючи «крилами», «перелітає» з однієї частини кола в іншу. Після закінчення пісні всі кажуть: «Киш!» плескають у долоні та ніби женуть «журавля», а він «вилітає» з кола.



Слухання музики

Учитель. Послухайте фрагмент одного з класичних творів і скажіть: чи знайома вам ця мелодія?



Слухання фрагмента четвертої частини Другої симфонії П. Чайковського

Так, це — мелодія української народної пісні «Журавель» з Другої симфонії П. Чайковського.

Музику П. Чайковського ми вже багато разів слухали. Композитор подарував нове життя українській народній пісні «Журавель». П. Чайковський часто відвідував Україну, йому дуже подобались українські народні пісні. Невипадково одну з них — пісню «Журавель» — він використав у своїй симфонії.

Згадаймо, що симфонія — це великий музичний твір з чотирьох частин для симфонічного оркестру. Музична мова симфонії багата, динамічна, яскрава, адже виконується різними музичними інструментами симфонічного оркестру

Послухайте четверту частину Другої симфонії П. Чайковського та скажіть, чи змінився характер пісні у симфонії.

Слухання четвертої частини Другої симфонії П.Чайковського

♦ У якому темпі звучить музика?

♦ Чим відрізняється звучання пісні у нашому виконанні від її звучання у виконанні симфонічним оркестром?

Вокально-хорова робота

Повторення «Пісні про матусю» Ю. Михайленка,

робота над виразним виконанням

5. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

♦ Яку пісню використав П. Чайковський у Другій симфонії?

♦ Чому композитори використовують у своїх творах українські народні пісні?

Учні виходять із класу під музичний супровід (фрагмент Другої симфонії П. Чайковського).



Узагальнення знань за [—III чверті (1 год)

Урок № 26. МУЗИЧНА ВІКТОРИНА



Мета:

навчальна: узагальнити з учнями матеріал І—III чвертей; перевірити рівень знань і вмінь учнів, знання основних понять;

розвивальна: розвивати розуміння учнями музичної мови, співацькі та слухацькі навички;

виховна: продовжувати виховувати любов до музичного мистецтва.



Музичний матеріал: «Марш Тореадора» з опери Ж. Бізе «Кармен»; твори, що вивчали впродовж І—III чвертей.

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети композиторів; зображення музичних інструментів; паперова квітка із різнокольоровими пелюстками, на звороті яких написані завдання для музичної гри.

Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія.

Тип уроку: урок узагальнення знань.

Хід уроку

Учні входять до класу під музичний супровід («Марш Тореадора» з опери Ж. Бізе «Кармен»).

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання

2. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Добігає кінця III чверть, наближаються весняні канікули. Ми маємо перевірити, чи ви запам’ятали все, що вивчили протягом трьох чвертей. Зверніть увагу на дошку, на якій виросла перша весняна квітка, але пелюстки в неї ще дуже слабкі й ледь-ледь розтулилися. Якщо ми виконаємо завдання пелюсток, заспіваємо пісні, то квіточка набереться сил і розквітне повністю.



3. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Виконання завдань

На дошці — зображення музичних інструментів та шумових предметів.



Завдання першої пелюстки. Розгляньте малюнки та уявіть, як звучить те, що на них зображено. Поділіть звуки на шумові та музичні.

Завдання другої пелюстки. Оберіть із-поміж зображених предметів музичні інструменти. Який з них є шумовим?

Завдання третьої пелюстки. Пригадайте назви музичних творів та їх авторів. Розподіліть їх на вокальні та інструментальні. (На дошці — назви вивчених творів.)

«Ой, коляда, колядниця» «Марш Тореадора»

«Козачок» «Танець маленьких лебедів»

«Вальс» із балету «Попелюшка» «Ой лопнув обруч»

«Концерт для фортепіано з оркестром» «Журавель»

Завдання четвертої пелюстки. Пригадайте, чим схожі та чим різняться балет та опера.

Завдання п'ятої пелюстки. Допишіть у клітинки переклад слів.
Симфонія -

С







в

3

в

У

ч










т

ь

Концерт —






3










а




н

я






Завдання шостої пелюстки. Упізнайте за невеличкою фразою музичний твір.

Учні слухають фрагменти таких творів:

• П. Чайковський. Друга симфонія (четверта частина);

• С. Прокоф’єв «Вальс» з балету «Попелюшка»;

• П. Чайковський «Танець маленьких лебедів» з балету «Лебедине озеро»;

• І. Беркович «Концерт для фортепіано з оркестром № 2».



Завдання сьомої пелюстки. Проплескайте ритм та впізнайте пісню за ритмічним малюнком:

ППІІППІІ (10. Михайленко «Пісня про матусю»)

ІІІІПІПІ (українська народна пісня «Журавель»)

Завдання восьмої пелюстки (на картках). З’єднайте поняття з його визначенням.

Музична вистава, у якій думки та почуття передаються танцем,— БАЛЕТ.

Музична вистава, у якій усі герої співають,— ОПЕРА.

Завдання дев’ятої пелюстки. Оберіть слова, що характеризують марш.

Бадьорий Повільний Лагідний Ритмічний

Войовничий Ніжний Рішучий Мрійливий

Завдання десятої пелюстки. Пригадайте пісні за малюнками. Виконайте їх(семеро козенят, матуся з немовлям, весела дівчинка Олена, двоє мишенят)

Учитель. Усі завдання виконано, квітка розтулила всі свої пелюсточки, отже, настала весна і на вас чекають веселі канікули. Виконаймо для паш квітки одну з вивчених пісень!

Виконання пісні за бажанням учнів

4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Ми переконалися, що можемо без зайвих слів розуміти музичну мову, але у нас ще багато справ залишилося на наступну чверть.

Краще музики на світі

Ще нічого не було!

До побачення вам, діти!

Не забудьте наш урок!

Учні виходять із класу під музичний супровід («Марш Тореадора» з опери Ж. Бізе «Кармен»).

Розділ 4. МОВА МУЗИКИ (7 год)

Урок № 25. ЯК ЗРОЗУМІТИ МОВУ МУЗИКИ?

Мета:

навчальна: закріпити набуті учнями знання елементів музичної мови та навчати учнів застосовувати ці знання на практиці; продовжити ознайомлення учнів з українською музикою; ознайомити учнів з поняттями «мелодія», «звуки», «мотиви», «фрази», «речення», «варіації»;

розвивальна: розвивати в учнів чуття ритму та розуміння емоційного змісту музики;

виховна: прищеплювати учням зацікавленість музикою, заохочувати до її вивчення.



Музичний матеріал: українська народна пісня «А ми просо сіяли», Л. ван Бетховен «Тема з варіаціями».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрет Л. ван Бетховена. Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія; ребус.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

Учні входять до класу під музичний супровід («Тема з варіаціями»

Л. ван Бетховена).

1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка