Урок №17. Подорож із піснею, танцем, маршем мета



Сторінка4/5
Дата конвертації26.02.2016
Розмір0.73 Mb.
1   2   3   4   5

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання

2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

• За допомогою яких засобів виразності композитори передають свої думки і почуття у музичних творах?

• Що таке ритм?

Гра «Учитель»

З-поміж учнів обирають одного, який проплескує певний ритмічний рисунок, а решта повторює цей рисунок.



3. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Якщо до вас хтось звернеться італійською, німецькою, французькою, то навряд чи ви зрозумієте цю людину. Хіба що ви вивчили саме цю мову. А чи є така мова, яку б розуміли люди різних країн, різні за віком та професією? Так, це — мова музики! Якщо ви будете уважними, то обов'язково навчитеся розуміти цю дивовижну мову.



4. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Робота з поняттями

Ребус

Складіть слово за першими літерами назв зображених предметів.


Відповідь: мелодія



Робота з поняттями

Мелодія — це одноголосна музична думка. Вона може передавати різні настрої, почуття, образи. У перекладі з грецької мелодія означає «спів пісні», «наспів».

Намалюймо (ви — у зошитах, а я — на дошці) дві лінії: одну пряму а другу — хвилясту.

Ведучи пальцем по лінії «0», заспіваймо цей звук. Він є рівним і більш схожим на гул.

Зараз заспіваймо звук, ведучи його лінією «А». Помітили, що голос то підвищується, то знижується? Прислухайтесь, як змінюється висота звука.

Музична мова складається зі звуків. Звуки поєднуються у мотиви, мотиви — у фрази, а фрази — у речення, що виражають певну музичну думку. Мелодія може звучати гучно і тихо, повільно і швидко. Вона буває веселою і сумною, грайливою і похмурою. І кожна людина відчуває цей настрій і розуміє його. Іноді та сама думка, яку композитори прикрашають іншими засобами виразності, може зазвучати зовсім по новому.



Слухання музики

Учитель. Послухайте твір Л. ван Бетховепа «Тема з варіаціями». Назва твору для нас ще незвична, але вона підказує, що основна музична думка, тобто тема, повторюється декілька разів, постійно змінюючись. Послухайте уважно цей твір та дайте відповідь на запитання.

♦ Які зміни відбуваються з музичною темою у різних варіаціях?

Слухання твору «Тема з варіаціями» Л. ван Бетховена

♦ Які засоби музичної виразності використав композитор у варіаціях?

Учитель. Отже, завдяки зміні темпу, ритму, гучності, динаміці тема

набуває рішучого або ніжного, танцювального або пісенного, бадьорого або мрійливого характеру.

Щоб переконатися, що ви розумієте мову музики, послухайте її ще раз та передайте рухами характер кожної варіації.

Повторне слухання твору «Тема з варіаціями» Л. ван Бетховена з пластичним інтонуванням

Вокально-хорова робота

Розспівування

Слухання та розучування української народної пісні «А ми просо сіяли» (робота над диханням, одночасним початком співу)

5. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

♦ Що становить музичну мову?

♦ Який музичний твір називають варіаціями?

♦ Які пісні ми вивчали?

Учні виходять із класу під музичний супровід («Тема з варіаціями» Л. ван Бетховена).
Урок № 26. У КРАЇНІ МУЗИКИ ЗАВЖДИ ЛАД

Мета:

навчальна: продовжувати знайомити учнів з особливостями та властивостями музичної мови; надати визначення понять «лад», «мажор», «мінор»; вчити учнів впізнавати мажорний та мінорний лади;

розвивальна: розвивати емоційну сферу учнів, уміння розрізняти настрої музики;

виховна: виховувати культуру слухання музики та прищеплювати учням зацікавленість нею.



Музичний матеріал: Л. ван Бетховен «Весела. Сумна», Р. Шуман «Перша втрата», К. Сен- Санс «Королівський марш Лева», поспівка «Мінор-мажор», українська народна пісня «А ми просо сіяли».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети Р. Шумана, Л. ван Бетховена, К. Сен- Санса.

Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія; зображення мурахи, мавпи та лева; роздавальний матеріал (картки із зображенням сонечка або хмаринки).

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

Учні входять до класу під музичний супровід («Королівський марш Лева» К. Сен-Санса).

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання

2. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Сьогодні ми познайомимося ще з двома мешканцями країни Музика, навчимося краще розуміти музичну мову.



3. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Учитель. На початку уроку звучала музика: мелодія мандрувала то вгору, то вниз, акорди змінювали один одний. Після знайомства з музичними звуками ми побачили, що всі вони, як і люди, дружать між собою. Таку співдружність музичних звуків називають ладом. Від ладу залежить, веселою буде музика чи сумною, радісною чи похмурою. Познайомтесь із двома братами - ладами (замість ілюстрацій ладів можна підготувати заздалегідь двох учнів- акторів).

Звуть мене сеньйор Мажор!

Знайомству з вами радий!

Приношу усмішки вам я,

Та вся музичная сім’я.

— Ну а моє ім’я — Мінор,

І ось що вам скажу,

Що сум завжди мій компаньйон,

Зі сміхом — не дружу.

Ось такі вони — брати-лади!

♦ Чи схожі вони між собою?

♦ Чи запам’ятали ви, як їх звуть?

♦ Хто з них веселун, а хто — сумний?

Мажор любить сонце та сміх, а Мінор — дощик і сум. Музичні звуки, збираючись біля Мажору, весело співають, сміються й радіють, а коли хочуть поспілкуватися з Мінором, то починають мріяти, згадують сумні хвилини та іноді плачуть. Отже, почувши веселу музику, позначатимемо її «сонечком», а сумну — «хмаринкою».

Робота з поняттями

З давніх часів слово «лад» означає мир, згоду та порядок, а в музиці лад — це злагоджене поєднання звуків різної висоти. Лад світлого, радісного звучання — мажор; лад сумного, мрійливого звучання — мінор.



Слухання музики

Учитель. Пригадайте, ще у другій чверті ми ознайомились із твором «Весела. Сумна».

♦ Пригадайте, хто створив цю п’єсу.

Слухання п'єси «Весела. Сумна» Л. ван Бетховена

Яким є характер музики?

♦ Чи весь час музика однакова за настроєм?

Настрій у п’єсі змінюється тричі.

♦ Викладіть на парті у відповідному порядку «сонечка» та «хмаринки».

♦ Який лад ми почули у першій частині, а який — у другій?

♦ У якому ладі композитор завершив цей твір?

Я хочу перевірити вашу кмітливість. Послухайте п’єсу Р. Шумана та оберіть малюнок — сонечко чи хмаринку, який би показав настрій цієї п’єси.



Слухання твору «Перша втрата» Р. Шумана

Який лад зустріли ми в цій п’єсі?

Хоча цю музику ніхто не співав, але вона дуже схожа на пісню, тобто має пісенний характер.

♦ Якби це була б пісня, то з якими словами?

Так, вона розповіла б про якісь сумні події. Композитор Р. Шуман назвав її «Першою втратою».

Гра «Гастролер-музикант»

У ході уроку вчителеві допомагає приїжджий «гастролер» — учень, який вчиться грати на музичному інструменті. Він виконує підготовлену п’єсу та стисло розповідає про неї.



Гра «Круглий стіл»

Учні за власним бажанням висловлюються про почуту музику.

Учитель. А зараз прозвучить ще один твір. Ця музика — ілюстрація до одного з малюнків, що ви бачите (на дошці — зображення мурахи, мавпи та лева).

Здогадайтеся, до якого малюнка підходить ця музика.



Слухання твору «Королівський марш Лева» К. Сен-Санса

♦ Знайдіть картку (сонечко або хмаринку), що відповідає характерові твору.

Оберіть слова, що характеризують мажорний та мінорний лади: журливий, сонячний, сумний, яскравий, затемнений, світлий.

Вокально-хорова робота

Вивчення поспівки «Мінор-мажор»з показом руху мелодії рукою (звернути увагу на настрій та характер її виконання)

Повторення української народної пісні «А ми просо сіяли»

(визначення її ладу та характеру)

4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

♦ 3 якими мешканцями країни Музика ми познайомилися?

♦ Який характер має мажор? мінор?

♦ Які п’єси ми почули і який у них лад?

Учитель, Отже, сьогодні ми дізналися про ще один засіб музичної виразності — лад, завдяки якому музика дарує нам радість і сум, мрійливість та бадьорість - усю яскраву палітру наших почуттів.

Учні виходять із класу під музичний супровід («Королівський марш Лева» К. Сен Санса).



Урок № 29. НА ГОСТИНИ ДО ПАНА ТЕМПУ

Мета:

навчальна: ознайомити учнів із поняттям «темп»; підвести до усвідомлення важливості цього елемента музичної мови;

розвивальна: розвивати артистичні здібності учнів; розширювати їх кругозір засобами музичного мистецтва;

виховна: формувати в учнів уявлення про модель гідної поведінки на уроці; прищеплювати музичну культуру.



Музичний матеріал: П. Чайковський «Кіт у чоботях і Біла кицька» з балету «Спляча красуня», українська народна пісня «Як діждемо літа».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрет П. Чайковського.

Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія; зображення людини, яка йде пішки, пересувається на велосипеді, автівці, літаку.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

Учні входять до класу під музичний супровід (українська народна пісня «Як діждемо літа»).



  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ РЛОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання

  1. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

♦ Про які засоби музичної виразності ми дізналися на попередньому уроці?

♦ Що таке ладі

♦ Якими є лади?

3. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Не тільки лад впливає на характер музичного твору. Розгляньте малюнки та поміркуйте, що в них спільного, а що відмінного.

Учні розглядають зображення людини, яка йде пішки, пересувається на велосипеді, автівці, літаку.

Що може статися, якщо хтось змінить швидкість пересування? Аварія! Чи має музика свою швидкість, тобто темп?

Дізнаємося про це сьогодні на уроці.

4. ОСНОВНА ЧАСТИНА



Робота з поняттями

Слово темп позначає швидкість руху музики. Це — важливий засіб виразності в музиці. Якщо виконати музику у невідповідному темпі, вона зазнає значних змін і не зможе відобразити те, що хотів передати композитор. Темпи бувають швидкими, помірними та повільними.



Гра «Композитор»

Учитель. Уявіть, що ви композитори, які написали твори «Черепаха», «Прогулянка», «Ластівка».

♦ Який темп ви оберете для кожного твору?

Отже, «Черепаха» — повільна, «Ластівка» — швидка, а «Прогулянка» — помірна, адже саме на прогулянці ми відпочиваємо. Темп музичного твору безпосередньо залежить від його змісту.

♦ Чи може пісня про потяг бути повільною?

♦ А твір про черепаху або равлика — швидким?



Слухання музики

Учитель. Особливо важливим є темп у балеті. Якщо диригент обере неправильний темп, балерині або танцівникові буде дуже важко танцювати, ми не побачимо той образ, який він зображує.

На нас знову чекає зустріч з казкою. Пригадаймо чарівну казку Шарли Перро «Спляча красуня».

Уколовши палець веретеном, прекрасна принцеса Аврора заснула і проспала довгі 100 років. А разом із нею поснули слуги, король, королева і все, що було навколо.

Через роки принц Дезіре, подолавши безліч перешкод, знайшов сплячу принцесу і зумів перервати її зачарований сон. Ще він сказав, що кохає Аврору і хоче з нею одружитися. Принцесі дуже сподобався її мужній рятівник і вона охоче погодилася. Аврора і Дезіре вийшли на балкон. Тієї миті, коли чари зникли, усе навколо повернулося до життя: зійшло сонце, радісно заспівали птахи, квіти почали розтуляти свої запашні пелюстки, фонтани знову весело задзюрчали. У палаці починався бал, присвячений одруженню принца і принцеси. З-поміж запрошених на бал — герої чарівних казок, які вітали молодят і їх подарунки були незвичайними: кожен підніс принцесі та принцу свою казкову історію. Перед юним подружжям та їхніми гостями пройшов хоровод чарівних казок. Серед них — відомий всім Кіт у чоботях. Після того як він допоміг своєму господареві маркізові Карабасу розбагатіти й одружитися з дочкою Короля, Кіт зовсім розледачів і тепер живе, розкошуючи зі своєю подругою Білою кицею. Тільки вона досить норовлива — щойно вона лащиться і ніжне нявкає, аж раптом бідолашний Кіт зазнає ударів її пазуристих лапок. Послухайте та скажіть, якими можна уявити Кота і Кицю.

Слухання «Кіт у чоботях і Біла кицька» з балету «Спляча красуня» П. Чайковського

♦ Чим різняться музичні мови Кота і Кицьки?

♦ Уявіть, як рухається Кіт, а як — Кицька, та покажіть це своїми рухами.

Повторне слухання «Кіт у чоботях і Біла кицька» з балету «Спляча красуня» П. Чайковського з пластичним інтонуванням

♦ Що сталося б із музикою, якби ми змінили її темп?



Вокально-хорова робота

Учитель. Незабаром настане літо — час канікул, веселих подорожей та прогулянок, яскравого сонця, тепла, смачних овочів, фруктів та ягід. Сама про це йдеться в українській народній пісні «Як діждемо літа». Послухайте її та дайте відповідь на запитання.

♦ Яким є настрій цієї пісні?

Слухання української народної пісні «Як діждемо літа»

♦ У якому темпі звучить ця пісня?

♦ Чи відчули б ми веселий настрій, якби пісню було виконано у повільному темпі?

Розспівування, розучування пісні з проплескуванням її ритму та записом його учнями на дошці

5. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

♦ Чи відповіли ми на запитання про те, чи є в музиці темп?

♦ Які темпи музики ми почули на уроці?

♦ Які жанри музики сьогодні гостювали на уроці?

Учні виходять із класу під музичний супровід (українська народна пісня «Як діждемо літа»).

Урок № 28. ДИНАМІКА У КРАЇНІ МУЗИКИ

Мета:

навчальна: ознайомити учнів із поняттями «динамічні відтінки», «динаміка»;

розвивальна: розвивати в учнів відчуття ритму, координацію рухів, уміння розрізняти характер музики;

виховна: підтримувати в учнів бажання емоційно виражатися у різних видах музичної діяльності.



Музичний матеріал: М. Коваль. Хор «Семеро козенят» із опери «Вовк та семеро козенят», українська народна пісня «Як діждемо літа», Д. Кабалевський «Зайчик дражнить ведмежатко», поспівка «Горобці і синички».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети Д. Кабалевського, М. Коваля.

Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія; ребус.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

Учні входять до класу під музичний супровід (українська народна пісня «Як діждемо літа»).

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання

2. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Нас оточує безліч звуків. Одні звучать надто голосно, інші — дуже тихо, до них потрібно прислухатися. Якби ми хор «Семеро козенят» із опери М. Коваля «Вовк та семеро козенят» проспівали ось так? (Учитель виконує фрагмент хору дуже тихо.) Чи відповідає цей спів характеру пісні? Якби колискову мами-Кози проспівати так? (Співає дуже голосно.) Чи захотіли б ви змінити такий спів? Сьогодні ми з’ясуємо таємницю тихих і гучних звуків.



3. ОСНОВНА ЧАСТИНА Слухання музики

• Мелодія якої пісні зустрічала нас на початку уроку?

Учитель. Проспіваймо цю пісню, але будьте уважними, стежте за моєю рукою — вона вам підкаже, як слід співати.

Виконання української народноїпісні «Як діждемо літа»

• На що вказували рухи моєї руки під час співу?

У такий спосіб я підказував (-ла), що співати слід то тихіше, то гучніше. Ви знаєте, що звуки за своєю природою бувають тихими й гучними. Але поняття «гучно» й «тихо» є доволі відносними. Той самий звук ми сприймаємо по- різному, хоча звучати він може однаково.

Вправа «Тихо-гучно»

Учитель пропонує учням простукати по парті звуки, що імітують наближення вершника,— тихо, дещо гучніше, ще гучніше, гучно, дуже гучно.

Учитель. Чи звернули ви увагу, що чим голосніше ми стукали, тим більше сил нам доводилося докладати? Сила звучання і є гучністю, що дуже важлива у світі музичних звуків. Зміну гучності звуків у музиці називають... Ви дізнаєтеся про це, розгадавши ребус.

c:\users\995e~1\appdata\local\temp\finereader11\media\image1.jpeg
Робота з поняттями

Динаміка — це сила звука, гучність музичного звучання. Вона є важливим елементом музичної мови.

Музика, як і людська мова, наповнена розмаїттям звукових відтінків. Чим більше таких відтінків, тим вона виразніша. Такі звукові відтінки називають динамічними. Динамічні відтінки — це своєрідні фарби, що розфарбовують музику у різні кольори:

f— форте — голосно;

ff— фортисимо — дуже голосно;



р — піано — тихо;

рр — піанісимо — дуже тихо.

Динаміка може поступово збільшуватись або зменшуватись. Такий поступовий перехід від f до р і навпаки називають крещендо та димінуендо.

p f f p
крещендо димінуендо

Слухання музики

Гра «Луна»

Учитель. Сьогодні ми здійснимо подорож до лісу. Луна — це відбиття, тільки не предмета, а звука. Звук відбивається від будь-якої перешкоді на його шляху. Пограймося з луною! (Учитель промовляє фразу, а учні повторюють останній склад, імітуючи луну.)

У лісі живе грайлива луна. (На-на-на!..)

З ним говорити потіха одна! (На-на-на!..)

Якщо ми гукнемо «А-у!», то почуємо... (У-у-у!..)

♦ А як луна повторює за нами — із крещендо чи димінуендо?

Наша подорож Лісом триває. Ми потрапили на лісову галявину. За звучанням музики визначте, хто бешкетує на лісовій галявині.

Слухання «Зайчик дражнить ведмежатко» Д. Кабалевського

♦ Якими звуками було зображено лісових мешканців?

♦ Який настрій ви відчули в музиці?

♦ Кого зобразили спокійні та низькі звуки, а кого — високі та дзвінкі? Дмитро Кабалевський назвав свій твір «Зайчик дражнить ведмежатко».



Пісня-гра «Ведмедик і лісові звірята»

Учитель. Уявіть, що в лісі, до якого ми потрапили, мешкають ведмідь, птахи і лісові звірята. Оберімо «ведмедика», решта — «лісові звірята». «Ведмідь» ліг спати під дубом, «лісові звірята» крадькома наближаються до нього, а наприкінці пісні «звірята» кидаються врозтіч. «Ведмідь» повинен їх наздогнати. Кого він упіймає, той сідає на стілець під дубом і буде «ведмедиком». Гра триває.



Вокально-хорова робота

Розучування поспівки «Горобці і синички»

(звернути увагу на динамічні відтінки)

Продовження роботи над виразним виконанням української народної пісні «Як діждемо літа», виконання її з танцювальними рухами

  1. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

♦ Що потрібно для того, щоб музика звучала виразно, передавала зміст і характер твору?

♦ Які динамічні відтінки ви запам’ятали?

Учні виходять із класу під музичний супровід (українська народна пісня «Як діждемо літа»).


Урок № 31. ДИНАМІКА У КРАЇНІ МУЗИКИ (продовження)



Мета:

навчальна: продовжувати ознайомлювати учнів із поняттями «динамічні відтінки», «динаміка»;

розвивальна: розвивати в учнів чуття ритму, координацію рухів, уміння розрізняти характер музики;

виховна: підтримувати в учнів бажання емоційно виражатися у різних видах музичної діяльності.



Музичний матеріал: А. Рубінштейн «Мелодія», поспівка «Горобці і синички», українська народна пісня «Як діждемо літа».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрет А. Рубінштейна.

Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; диригентські палички; фонохрестоматія; загадки.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

Учні входять до класу під музичний супровід («Мелодія» А. Рубінштейна).


  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання

  1. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

Учитель. Погляньте на схему засобів музичної виразності. Поясніть кожне поняття цієї схеми.

c:\users\таля\desktop\media\image4.jpeg

3. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Якщо ви відгадаєте загадку — дізнаєтеся, про що саме ми говоритимемо сьогодні на уроці.

Слоник купив собі барабан

Та гучно на ньому ритм вибивав.

Малі мишенята в куток заховались

Та тихо з такого музики сміялись.



(Гучність)

4. ОСНОВНА ЧАСТИНА

♦ Який елемент музичної мови, без якого неможливе існування музики, об’єднує всі засоби музичної виразності?

Учитель. Відповісти на це запитання допоможе загадка, яку ви маєте відгадати.

Вона ллється, мов струмочок,

Поміж квітів і дерев.

Розповісти все нам хоче,

Де була вже й де тепер.

Мила, лагідна, ласкава,

З звуків складена ясних,

В музиці важлива дама,

Перед нею кожен стих.



Робота з поняттями

Так, це — мелодія, послідовність звуків різної висоти, тривалості та сили. Висоту звука визначають за розміщенням ноти на нотному стані: чим вищий звук, тим вище записано ноту.

Розгляньте схему. Як рухається мелодія — вгору, вниз, хвилеподібно чи на одній висоті?
c:\users\таля\desktop\media\image1.jpeg

Вго_ ру пі дій_ май_ ся та у_ низ спу_ скай_ ся.

♦ Проспівайте поспівку відповідно до руху мелодії, обережно підіймаючись угору та спускаючись униз.

Виконання поспівки

Слухання музики

Учитель. Мелодія — це дуже важливий елемент музики. Вона визначає характер музичного твору. Мелодія є важливою не тільки у вокальних творах, а й в інструментальних.

♦ Чим різняться вокальна та інструментальна музика?

Сьогодні ми познайомимося з музикою видатного російського композитора Антона Рубінштейна, який увійшов в історію музичної культури як засновник першої в країні консерваторії (вищого навчального музичного закладу). Він став її директором і професором. Одним із перших учнів Рубінштейна був Петро Чайковський. Послухайте п’єсу А. Рубінштейна.

♦' Поміркуйте й скажіть, яку назву ви б їй дали.

Слухання п'єси «Мелодія» А. Рубінштейна

♦ Охарактеризуйте цей твір, користуючись словником ліричної музики.

Плавна Гнучка Ніжна Душевна Лагідна

Протяжна Наспівна Чуттєва Задумлива Співуча

Пронизлива Мрійлива Широка

♦ Яку назву дав композитор цій п’єсі?

Інколи мелодія навіть сама може дати назву твору. Ця п’єса дуже мелодійна. Щоб підкреслити саме цю особливість, А. Рубінштейн назвав її «Мелодія».

♦ Чи згодні ви з думкою композитора?



Гра «Диригент»

Учитель. Візьміть до рук диригентські палички та передайте за допомогою рухів широту та наспівність твору. Не забувайте показувати музикантам напрям руху мелодії, силу звучання та характер музики!



Повторне слухання твору з пластичним інтонуванням

♦ Які динамічні відтінки ви відчули в цій п’єсі?

♦ Пригадайте п’єсу «Зайчик дражнить ведмежатко» Д. Кабалевського. Чим різняться п’єси Д. Кабалевського та А. Рубінштейна?

1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка