Урок №2 Тема. Властивості вод Світового океану



Скачати 166.88 Kb.
Дата конвертації07.03.2016
Розмір166.88 Kb.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
c:\все фото\p7032168.jpg
Комунальний заклад освіти

«Спеціалізована школа №115»

Дніпропетровської міської ради


Репан Галина Дмитрівна

Тематичний блок «Гідросфера»
Урок №2
Тема. Властивості вод Світового океану.
Мета: формувати знання учнів про властивості вод Світового океану, закономірності у зміні температури і солоності вод Світового океану; розширити уявлення про Світовий океан, про сталий розвиток суспільства; формувати практичні навички визначати показники температури і солоності за картами атласу; розвивати спостережливість, логічне мислення, здібності до самостійного пошуку методів пізнання природи, виховувати дбайливе ставлення до природи та її багатств, екологічну культуру та екологічну свідомість.
Обладнання: підручники, довідники, атласи, настінна карта півкуль, комп’ютерна презентація, літрова банка з водою, морська (або кухонна) сіль, йод.
Тип уроку: урок розширення й поглиблення знань.
Форма уроку: урок – дослідження з елементами ділової гри.
Опорні поняття: Світовий океан, море, затока, протока, материк, географічна широта, випаровування.
Базові поняття: солоність, проміле.
Географічна номенклатура: Червоне море, Середземне море, Чорне море, Балтійське море, Карське море, Мексиканська затока, Біскайська затока, Гвінейська затока, Бенгальська затока.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
1. Географічна розминка «Світлофор». (Учитель показує на настінній карті географічні об’єкти Світового океану, при цьому допускає неправильне визначення назв та розташування об’єктів. Учні користуючись картками (червоною і зеленою) визначають чи правильне твердження і показ на карті чи ні).

g:\семінар географія\dscn6389.jpg
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь.

  1. Прийом «Інтелектуальна розминка».

  • Що таке світовий кругообіг води?

  • Що є причиною світового кругообігу води?

  • Які наслідки світового кругообігу води?

  • З яких частин складається гідросфера?

  • Як води суходолу пов’язані зі Світовим океаном?

  • Яка частина площі поверхні Землі припадає на Світовий океан?

  1. Гра «Вірю - не вірю». (Перегляд правильних тверджень до завдань за презентацією на комп’ютері).

  • Чи вірите ви в те, що між гідросферою та атмосферою існує взаємозв’язок? (През. 1 Слайд 1)

  • Чи вірите ви в те, що основна частина вод гідросфери зосереджена у водах суші? (През. 1 Слайд 2)

  • Чи вірите ви в те, що саме завдяки кровообігу вода на суші не зникає? (През. 1 Слайд 3)

  • Чи вірите ви в те, що на Землі можливі проблеми в забезпеченні людей прісною водою? (През. 1 Слайд 4)

  • Чи вірите ви в те, що люди не можуть вплинути на якість прісних вод на Землі? (През. 1 Слайд 5)

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної активності

  1. Проблемне питання.

  • Як називається період, коли було найбільше відкрито та досліджено нових земель, нових географічних об’єктів? (Епоха Великих географічних відкриттів)

  • В ті часи моряки, вирушаючи в далеке плавання, брали з собою найбільший запас чого? (Бочок з прісною водою)

  1. Відгадати загадку і пояснити.

  • Кругом вода, а з питвом біда?

  • Чому без запасу прісної води у відкритому морі можна загинути від спраги?

  1. Вправа на уяву.

  • Пропоную поринути у тепле літо. Ви відпочиваєте біля моря. Воно тепле і лагідне, манить до себе хвилями. І ви поринаєте в його обійми, плаваєте, пірнаєте. Але що це таке неприємне на смак потрапило вам на губи?


g:\семінар географія\dscn6396.jpg



  • Так, це морська вода. А який у неї смак? Чим це пояснюється?

  1. Проблемне питання.

  • Чому ж море солоне? (Вчитель підсумовує відповіді учнів).

  • Деякі вчені вважають, що в давні час води морів були прісними. Хто з їх згодом так сильно засолив? Та все ж ті самі крапельки води, вічні мандрівниці у світовому кругообігу води.

Річки, нестримно прагнучи до моря, пробивають собі шлях серед гірських порід, розчиняють деякі з них та несуть із собою частинки різних солей. Солі надають морській воді специфічних властивостей, через які вона відрізняється від прісної. Наприклад, у морській воді легше плавати.

ІV. Оголошення теми і завдань уроку.

  1. Вступне слово вчителя

Сьогодні ми почнемо розкривати багато таємниць Світового океану. А розкривати ви їх будете самостійно. Ви відчуєте себе справжніми дослідниками, навчитеся проводити досліди й аналізувати їх результати.

А допоможе нам в цьому група учнів-дослідників, які підготували необхідний матеріал до сьогоднішнього уроку і проілюструють розповідь про властивості вод Світового океану.

Як справжнім дослідникам і мандрівникам, всі свої спостереження вам необхідно заносити до журналу дослідника.

(Вчитель видає учням на кожну парту «Картку дослідника Світового океану», куди вони в кінці уроку стисло запишуть головну інформацію і результати дослідів).



V. Дослідження учнів під керівництвом вчителя.

Вчитель. Якщо вам доводилося плавати в морі чи океані, то ви напевно, запам’ятали гірко-солоний смак морської води. І зараз ми спробуємо визначити завдяки чому і як це відбувається та дослідити властивості морської води.

Учень-науковець. Морська вода - розчин із постійним сольовим складом, у ній розчинені всі наявні на Землі речовини й рештки деяких морських організмів, гази. Найбільше морська вода містить натрій хлору, або кухонної солі, в ній є і солі магнію. Саме ці речовини надають морській воді специфічного гірко-солоного смаку. g:\семінар географія\dscn6406.jpg

Учень-дослідник. (Підходить до парти, на якій стоять дві літрові банки, наповнені водою, і пакет із морською сіллю):

Щоб дослідити властивості морської води, нам необхідно приготувати морську воду. Для цього в літрову банку з водою додамо столову ложку морської солі (1 стол. ложка складає близько 35 грамів солі), розмішаємо розчин. В результаті досліду ми одержали морську воду, тобто розчин, до складу якого ввійшли розчинник (вода) і розчиненні речовини (солі).

Вчитель. Солоність води вимірюється кількістю грамів речовин, розчинених в 1л (кг) води. Один грам складає тисячну долю будь-якого числа, яку називають проміле. Тому, солоність морської води визначають у проміле. Середня солоність морської води дорівнює 35‰. Це значить, що кожен літр води Світового океану в середньому містить 35 грамів розчинених речовин. Зверніть увагу на те, що морською водою не можна втамувати спрагу, і пити її не рекомендується. У морській воді найбільше розчинено кухонної солі. Якщо витягти з морської води всю кухонну сіль, то її вистачить, щоб укрити дно океану шаром 50метрів. Речовини, що містяться в морській воді, зумовлюють її певні властивості. (През. 2 слайд 1. Морська вода)


Учень-дослідник. З вивчення на уроках природознавства властивостей води ми знаємо, що закипає вода за температури вище 100°С, а замерзає при температурі нижче 0°С, причому чим вища солоність, тим нижчою є температура замерзання. Якщо налити у ємності прісну і солону воду (морську) і поставити у морозильник та витримати ці ємності з водою протягом одного й того часу у морозильнику, то можна спостерігати таке.

(Учням класу пропонується розглянути ємності та зробити висновок

про стан води: одна у вигляді льоду, інша – у рідкому стані)
Вчитель. Яка вода не замерзла? Так, дійсно не замерзла солона морська вода.

Переконатися у цьому можна спробувавши цю воду на смак?

(Пропонується декільком учням визначити смак води, що незамерзла).

Залежно від солоності вода має різну щільність, що впливає на

особливості руху води у Світовому океані.
g:\семінар географія\dscn6431.jpg

Учень-дослідник. Для циркуляції води в океані велике значення має те, що більш солона вода має більш високу щільність. Якщо солону (морську) воду трохи підфарбувати акварельною фарбою і потроху підлити її в банку з прісною водою, то можна переконатися, що солона вода опускається на глибину.

(Учень під наглядом вчителя повільно ллє солону морську воду в

банку з прісною водою, солона вода опускається в нижню частину

банки0.
g:\семінар географія\dscn6419.jpg

Вчитель. Але це не означає, що глибинні шари обов’язково мають солоність

вищу за поверхневі. Солоність Світового океану, у першу чергу його

поверхневих шарів, є різною і залежить від кількості опадів, що випадають, надходження річкової води з прилеглих районів суходолу, танення льодовиків. Ці чинники спричиняють зменшення вмісту солей у морській воді. Випаровування з поверхні водойм обумовлює збільшення солоності. Природні процеси начебто змагаються між собою: одні намагаються «долити» в океан прісної води, інші «підсолюють» його. (През. 2 слайд 2. Чинники).


Учень-дослідник. (Розповідає біля фізичної карти півкуль).

Здійснимо невелику уявну подорож Світовим океаном у Північній півкулі, визначаючи солоність поверхневих шарів океану. Розпочнемо нашу подорож від екватора. Тут дуже спекотно і випаровування води значне. Як ми вже знаємо, що у процесі випаровування вода переходить у газоподібний стан, а солі що містяться в ній, залишаються в океані. Але для екваторіального кліматичного поясу характерна велика кількість опадів упродовж року.

Дощі опріснюють воду, і це не лише врівноважує ситуацію, а й призводить до того, що солоність морської води в екваторіальних районах нижча за середню 31-32‰.g:\семінар географія\dscn6429.jpg

Учень-дослідник. Далі попливемо на північ, у тропічні широти. Спека не спадає, а от дощів зовсім мало – і саме тому солоність тут найвища, до 37%о. Прямуємо ще далі на північ – у помірні широти. Тут солоність води зменшується, тому що надходження прісної води перевищує кількість води, що випаровується. Ще дальше, в полярних широтах, у «царстві» холоду, солоність води океану становить близько 33%о. У цих областях Землі через низькі температури повітря випаровується мало води, а прісна вода надходить у результаті випадання опадів і танення льоду.



g:\семінар географія\dscn6444.jpg

Вчитель. Така зміна солоності поверхневого шару води є характерною для всього Світового океану. Тобто, поверхневий шар в основному має солоність, нижчу за середню, адже саме в ньому опиняється вода, що випадає з опадами. На великих глибинах солоність майже не змінюється і доходить до 35%о. В цілому ¾ морської води має солоність близько 35%о.

Наші дослідники розповіли про загальні закономірності розподілу солоності вод Світового океану. Насправді, цей процес набагато складніший. Солоність окраїнних районів й окремих частин Світового океану залежить не лише від клімату, але й від надходження річкової води або його відсутності. Солоність Червоного моря – найсолонішого моря нашої планети – досягає 42‰, бо до цього моря не впадає жодної річки, а випаровування - дуже велике. Солоність верхніх шарів Чорного моря становить 18-20‰. Це море відокремлене від Атлантичного океану – «постачальника» води з високим вмістом солей, а опади й річки, що впадають до Чорного моря опріснюють його.

Учень-дослідник. Велике значення для циркуляції вод в океані має й температура води. Так, вода з температурою від 0 до +4 °С має більшу щільність, ніж вода з більш високою температурою, тому на дно опускається холодніша вода. В цьому можна переконатись, провівши деякі досліди.

Візьмемо дві посудини, в одній тепла, а в іншій дуже холодна вода. Якщо підфарбувати холодну воду акварельною фарбою і долити її до теплої, можна спостерігати як холодна вода опускається до дна. Подібне відбувається в приполярних широтах, де холодна вода опускається до глибин океану.

Учень-дослідник. Температура поверхневого шару вод Світового океану в різних районах нашої планети є неоднаковою. Це залежить від кількості сонячної енергії, що надходить. Давайте знову здійснимо подорож від екватора до полюсів, щоб визначити закономірності в зміні температури поверхневого шару вод океану. У спекотних екваторіальних широтах температура води досягає +27° +28°С, а в деяких областях вода прогрівається ще більше. Наприклад: в Індійському океані в літній період температура води може перевищувати +30°С.

Учень-дослідник. На північ і південь від екваторіальних широт, у тропічних широтах, температура води на 2-5° нижча. У помірних широтах середньомісячні показники температури води океану становлять +10°+15°С. Тут спостерігаються найбільші сезонні коливання температури, що є характерним тільки для верхнього шару води в кілька десятків метрів.

Найнижчою є температура води в приполярних широтах. Тут холодна і тривала зима, тому в окремих районах Північного Льодовитого океану температура опускається до - 1°-2°С.

Загальні закономірності розподілу температур поверхневого шару води іноді порушуються, наприклад у результаті дії течій.

g:\семінар географія\dscn6438.jpg

Учень-дослідник. Ми вже знаємо, що при температурі нижче 0°С вода замерзає і переходить до агрегатного стану – льоду. Лід за вагою легший за воду. Це можна довести, провівши дослідження.

Щоб довести, що лід легший за воду, будемо опускати лід у воду і побачимо, що лід плаває, занурюючись приблизно на 4/5 частини свого об’єму. Так плавають айсберги. Їх більша частина прихована під водою, що становить небезпеку для мореплавців.

Найбільше льоду утворюється у приполярних районах. Так, центральна частина Північного Льодовитого океану вкрита товстим шаром льоду, що зберігається протягом усього року. Улітку його площа зменшується, а взимку збільшується. Льоди тут рухливі, вони постійно плавають (дрейфують). Льоди утворюються не лише в приполярних широтах. Узимку замерзають і деякі мілкі моря помірного поясу, наприклад Азовське море.

Учень-дослідник. Льодовиковий покрив океану, що займає майже 15% його загальної площі, відбиває сонячні промені й охолоджує повітря. У зв’язку з тим, що лід легший за воду, водойми не промерзають до дна: льодовиковий покрив охороняє воду від охолодження.

Ми вже переконалися, що лід може плавати у воді. Це дуже важлива особливість льоду, яку треба враховувати морякам під час плавання у полярних широтах (арктичних чи антарктичних). Саме тут кораблям загрожує зіткнення з айсбергами – величезними масивами льоду, що відкололися від льодовикових «панцирів» Антарктиди й Гренландії.


g:\семінар географія\dscn6440.jpg
Вчитель. У Світовому океані існує одна з основних екологічних проблем світу. Це забруднення вод Світового океану. Найнебезпечнішим забруднювачем є нафта – масляниста рідина темного кольору. Нафта легша за воду; потрапляючи до океану, вона розтікається тонким шаром, перекриваючи доступ сонячним променям і кисню до нижніх шарів води. 1 тонна нафти здатна розпливатись плівкою на 12 км2 поверхні води.

Учень-еколог 1. Пропоную приклад катастрофи, внаслідок якої у водах з’явилась Мертва зона, що простяглася на сотні миль уздовж і на 10-15 метрів углиб. Навесні 1967 року у Північному морі Атлантичного океану застряг на рифах гігантський танкер «Торрі Каньйон» з 120 000 тоннами нафти на борту. Під ударами штормових хвиль нафтовоз розламався, і вміст його танків вилився на поверхню моря. Близько 60 тисяч тонн нафти опинилося в морі. Желеподібна бура маса – нафта, змішана з водою, обрушилася на узбережжя Британії. А через півмісяця нафтова петля захлиснула відмілини Бретані у Франції.


Учень-еколог 2. Дослідження, що проводилися після аварії корабля, підтвердили найгірші побоювання. Краби, омари, молюски, риби опинилися в заражених водах і майже цілком загинули. Тільки в Корнуоллі, в Англії, хвилі чорного прибою винесли на берег близько 40 тисяч забруднених нафтою трупів морських птахів.

Вчитель. На жаль, такі випадки у Світовому океані трапляються дуже часто. Нафтове забруднення негативно позначається на стані морського і повітряного середовища, тому що нафтова плівка обмежує газовий, тепловий обмін між ними. За оцінками екологів, щорічно у Світовий океан потрапляє близько 3,5 млн. нафти і нафтопродуктів.

Але це не один вид речовин, від якої потерпає біду Світовий океан. Його води забруднюються відходами з кораблів, хвилями з пляжів, виносами з річок. Вчені підрахували, що пластикове сміття щорічно вбиває тисячі морських птахів, ссавців, риб і черепах. Ось ще один приклад такої катастрофи. У Британії було виявлено 30 китів, які загинули через те, що поліетиленова плівка з кульків потрапила у їх дихальні шляхи.

Через відсутність єдиних вимог законодавства до охорони Світового океану, його забруднення в ряді районів досягло критичної точки. На межі зникнення опинилися деякі види китів, черепах і молюсків, різко зменшилась кількість таких риб, як оселедець, сардина, анчоус та інші.

Сталий розвиток людства не можливий без збереження природних ресурсів Світового океану та планети в цілому.

Ми всі є відповідальними за майбутнє нашої планети і повинні добре розуміти, що природні ресурси планети Земля не є безмежними. Складна екологічна ситуація, що склалася у світі вимагає від нас діяти так, щоб якість та безпека життя людей не зменшувалися, щоб не погіршувався стан довкілля, а відбувався збалансований (сталий) розвиток людського суспільства, тобто відбувалося узгодження економічного, екологічного та соціального розвитку людства з урахуванням потреб кожної людини. (Презентація 2. Слайд 3).


(На екрані комп’ютера чи на ілюстраціях демонструється фотографії забруднення Світового океану).(Презентація 3)


  1. Робота в парах з підручником. Прийом «Учень-учень».

Один з учнів з’ясовує закономірності зміни солоності вод Світового океану, другий – закономірності зміни температури вод Світового океану.

Через визначений час (3-5 хв.) розповідають один одному. Одна пара учнів оголошує вголос засвоєну інформацію.



VІ. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Географічний практикум. (Робота в групах).

Завдання. Визначити місцезнаходження деяких частин Світового океану та порівняти солоність води із середньою океанічною. Пояснити причини відмінностей.

(Назви морів і дані їх солоності на екрані комп’ютера През. 2 Слайд 4)

Група 1


  • Аравійське море 36-37‰

  • Карське море 10-12‰

Група 2

  • Гвінейська затока 31-32‰

  • Чорне море 18-20‰

Група 3

  • Червоне море 42‰

  • Балтійське море 10- 15‰


g:\семінар географія\dscn6434.jpg

Група 4


  • Азовське море 12-14‰

  • Карибське море 36‰


2. Проблемне завдання.

- Чому океанічна вода замерзає не за 0˚С, а за -0,5˚С, -1˚С, -2 ˚С?

- Чому в епоху Великих географічних відкриттів вирушаючи в далеке плавання, брали із собою великий запас прісної води, а сьогодні у цьому немає необхідності?
VІІ. Підсумок уроку.


  1. Заключне слово вчителя. Фронтальна бесіда з учнями.

  • Назвіть важливі характеристики вод Світового океану?

  • Вкажіть, чи однакова солоність поверхневих шарів Світового океану на різних широтах?

  • Від яких чинників залежить солоність вод Світового океану? (Температури повітря, випаровування водяної пари, притоку річкової води, кількості атмосферних опадів).

  • Температура поверхневого шару Світового океану?


Вчитель. Російський цар Петро І наказував бити батогами солдат, які кидали сміття в воду, а офіцерів за таку провину першого разу штрафували, а якщо вони вдруге забруднювали воду – їх розжалували до солдат.

  1. Підсумок. Лист-застереження. (През. 2 Слайд 5)



  1. Перевірка карток дослідників Світового океану. (Декілька учнів зачитують свої записи, інші всі здають свої картки).




  1. Оцінювання роботи найбільш активних учнів.

VІІІ. Домашнє завдання.


  1. Опрацювати матеріал тексту параграфа.

  2. Позначити на контурній карті географічні об’єкти Світового океану: океани, моря, затоки, протоки.

  3. Випереджальне завдання. Визначити за картою океанів найбільші течії вод Світового океану.

  4. Підготувати стислу інформацію про наслідки забруднення вод Світового океану та заходи охорони.


g:\семінар географія\dscn6402.jpg

Додаток 1.


Шляхи забруднення водних об’єктів Землі:


  • Розливи нафтопродуктів і хімікатів руйнують водні екосистеми.




  • Затоплення відходів у водоймах погіршує якість води та руйнує водні екосистеми.




  • Сільськогосподарська діяльність, внесення у грунт добрив, пестицидів та інших хімікатів призводить до значного забруднення водних систем.




  • Видобування річкового піску й гальки руйнує береги та збільшує відкладення у річках осадів.




  • Скиди промислових стічних вод у річки без належного очищення є шкідливим для водної флори і фауни, а також для здоров’я людини.




  • Скидання відходів тваринництва і птахівництва у річки без належного оброблення може спричинити загибель водної флори і фауни та зашкодити здоров’ю людини.




  • Забруднення річок стічними водами та поверхневими стоками із забрудненої території робить води річок непридатними для використання.




  • Відсутність водоочисних споруд у населених пунктах та скиди стічних вод безпосередньо у річки руйнують водні екосистеми.

Додаток 2

Картка дослідника Світового океану.
Прізвище та ім’я учня:
Клас:
Нова інформація:

Результати дослідів:



Картка дослідника Світового океану.
Прізвище та ім’я учня:
Клас:
Нова інформація:

Результати дослідів:





База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка