Урок 2/3: Декалог. 5 та 6 заповіді Божі



Скачати 34.52 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір34.52 Kb.
Урок 2/3: Декалог. 5 та 6 заповіді Божі.
Заповіді Божі:

Заповідь 5: Шануй батька твого та матір твою, (щоб тобі було добре і) щоб продовжились дні твої на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі. (Вих.20:12).
Заповідь 6: Не вбивай. (Вих.20:13).

Місце Писання: Вих. 20:2-17; Втор. 5:6-21.

____________________________________________________________________________________________



Зміст уроку:

Заповідь 5: Шануй батька твого та матір твою …

* Земні батьки (батько та мати) – найближчі люди на землі. Від них бере початок кожна людина. З ними пов`язана вона все своє життя.

* Всі люди землі поєднані родинними зв`язками. Усі пішли від першої сімейної пари, прабатьків Адама та Єви, які в свою чергу були «одним тілом» (Єва - плоть від плоті Адама). Людство, за задумом Божим, мало бути єдиним.

* Рід – це зв`язок через народження. Батьки дають життя дітям, а діти згодом також стають батьками.

* Але батьки не тільки народжують, але й виховують дітей, - вчать правильно жити, тобто відповідають за них перед Богом і людьми.

* Батьківська любов сильна та безвідносна, - не залежить ні від чого. Вона закладена Богом як данність.

* У батьків є влада над дітьми, але любов перебільшує і освячує владу. Батьківська влада особлива – служити наставниками та помічниками.

Батьківство = Влада + Любов.
* Діти, поки ростуть, залежні від батьків, але ця залежність також особлива – вона оберігає їх і підтримує, та згодом веде до свободи

(так птах вчить пташенят злетіти у вільному польоті).

* Слухняність батькам – необхідна умова становлення «на крило».

* Але більше за слухняність дітей їх любов до батьків

відчуття залежності як захищеності.

* Коли дитина виростає і стає самостійною, зменшується залежність її від батьків, але збільшується залежність батьків від дитини: зв`язок не переривається, слухняність через вдячність переходить у шанування.



Синівство = Залежність + Любов.
* Божа заповідь шанувати батьків означає, що батьки – це святе.

Спочатку діти беруть, але потім мають віддавати: шанувати батьків і в бідності, і в хворобі, в старості, і навіть по смерті вшановувати пам`ять, передаючи її наступним поколінням. Смерть не перериває родинного зв`язку. Живі моляться за померлих. Зв`язок перериває тільки забуття.

* Синівське ставлення переноситься також на рідну землю, яку дає Бог:

не випадково земля, на якій народився, називається «батьківщина»

(від слова «батько») або «ненька» (так називали «матір»). Почуття і ставлення до неї шанобливе, з любов`ю, як до живої істоти.
* Але крім земної батьківщини є ще й небесна.

* І крім земного батька є ще небесний Отець. Ми так і звертаємось до Нього в молитві: «Отче наш!..» Він дає нам народження з вище, і ми тоді стаємо синами Божими.

* 5-а заповідь («шануй батька») тісно сплітається з 1-ю («Я- Бог твій»).

Господь – наш Батько, Він дає життя всьому живому. Він має над нами батьківську владу, а ми від Нього - у синовній залежності.

* Драма неслухняності (Адама та Єви) роз`єднала людину з Богом.

* Наш Небесний Отець чекає від нас довіри, слухняності і пошани.

Джерело пошани – у любові, вона не заперечує свободи.

Пошана – не рабське підкорення, а вільна згода із волею Божою.

* Пошана до земних батьків тому увійшла до Декалогу і тому так важлива, що на цьому образі земних синовніх стосунків будуються всі людські відносини і, головне, вони є прообразом стосунків з Богом:



любов в сім`ях скріплює народи,

синівська любов до Всевишнього єднає творіння з Творцем.

* Приклад вільної, безпримусової, свідомої згоди із волею Божою – слухняність Авраама, Ісаака, Мойсея, але найбільше, - Ісуса Христа.



Стосунки Сина Божого з Отцем – для нас взірець.

"Я в Отці, а Отець у Мені. Я і Отець – єдине» (Ін. 14:10, 22:30).
Заповідь 6: Не вбивай.

* Першоджерело життя у Богові (символічно - в Раю у Древі Життя).



Життя дає Бог, і тільки Він є володарем життя, це тільки Його влада.

* Позбавлення джерела життя призводить до смерті. Адам і Єва своєю неслухняністю волі Божій «запустили» механізм смерті: навіть звірі стають хижими, вбивство наповнює тваринний світ і світ людей.

* Вже перша народжена на землі людина – Каїн – вбив, тобто перебрав на себе Божу владу над життям, «захотів стати, як бог».

* Вбивство – це ненависть і насилля, привласнена влада над іншою людною, підкорення і розправа. «Вбити» можна і словом.

* Отже, вбивство – є відсутністю всього Божого, є діянням і навіюванням Божого противника – сатани, вбивці роду людського.

* Тому вбивство – це в першу чергу «вбивство себе», своєї душі.

В кожному порушенні закону вже є покарання для порушника.

* Світ був створений для життя, - натомість повен невинної крові.



Навіть свого Бога, Який дарував їм життя, люди вбили. Сини людські продовжують «вбивати» Небесного Батька своїм зреченням.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка