Урок №33 Тема. Односкладні прості речення з головним членом у формі присудка і підмета Завдання учням



Скачати 149.76 Kb.
Дата конвертації03.03.2016
Розмір149.76 Kb.
ТЕМАТИЧНИЙ БЛОК «ВИДИ і ТИПИ ОДНОСКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ»

Урок № 33

Тема. Односкладні прості речення з головним членом у формі присудка і підмета

Завдання учням:

1.  Дайте відповіді на поставлені запитання (усно)

— Який зв’язок між синтаксисом і пунктуацією?

— Навіщо використовують у мовленні словосполучення?

— Що таке речення?

— Які види речень ви знаєте? Наведіть приклади.

— За якими ознаками розрізняють речення?

— Які члени речення називають головними і чому?

— Які є види другорядних членів речення?

2.   Робота у зошитах.

Запишіть речення. У кожному з них укажіть граматичну основу. Позначте речення із двома головними членами та з одним головним членом.

Йдучи, міркую сам-таки з собою. По росах крапелястих ніч дзвони на коромислі несе. Червоний світ од блискавки ніби запалив пожежу на горах і долинах. Ось наша школа. Надворі смеркало й сутеніло. Веселі очі дивляться по-дитячому свіжо й безтурботно.

3. Знайомство з новою темою

Для того щоб охарактеризувати односкладні речення, уміти правильно й доцільно вживати їх в усному й писемному мовленні, щоб збагатити наше мовлення, зробити його яскравішим, виразнішим, ми повинні опанувати знаннями про односкладне речення.

  Опрацювання таблиці «Типи односкладних речень». (скласти таблицю в зошит)



Типи односкладних речень

Типи речень

Засоби вираження головного члена

Значення головного члена

Приклади

Означено-особові

дієслово в 1-й та 2-й особі однини чи множини дійсного або наказового способу

повідомляє про дію конкретної особи, на яку вказує особове закінчення дієслова (діяч — я, ти, ми, ви)

П’ю життя моє спрагнено-радо. (Є. Маланюк)

Неозначено-особові

дієслово у 3-й особі множини теперішнього чи майбутнього часу або у формах множини минулого часу

повідомляє про дію, виконувану невизначеною або умисне не названою особою

Продають фіалки, сині, наче очі. (В. Сосюра)

Узагальнено-особові

дієслово у 2-й особі однини дійсного або наказового способу, рідше у 1-й та 2-й особі множини, 3-й особі однини теперішнього або майбутнього часу

повідомляє про дію, виконувану особою, яка мислиться узагальнено

3 вогнем не 
жартуй! (Нар. творч.)

Безособові

безособове дієслово, особове дієслово в безособовому значенні, безособова форма на 
-но, -то в поєднанні зі зв’язкою бути (яка може бути пропущена); слова нема (немає), не було, не буде, при яких є додаток у Р. в.

передає дію, стан незалежно від будь-якої особи

Нам наказано йти. (В. Сосюра)

Називні

іменник у Н. в.

стверджує наявність предметів, явищ

Пороги, вежі, мури, брами… (В. Сосюра)

 

4.   Практична робота.

Прочитайте і запишіть речення речення в два стовпчики: 1-односкладні, 2 – двоскладні, підкресліть в них граматичні основи. Користуючись таблицею «Типи односкладних речень», визначте тип кожного односкладного речення, використовуйте позначки:

ОО – означено-особове

НО – неозначено-особове

УО – узагальнено-особове

БО – безособове

Н - називне

Чесне діло роби сміло. Як дбаємо, так і маємо. На другий день тільки про це й говорили Гуляє вітер-шелестій із батьківського лугу. Весна. Теплінь. Жайворонки в небі. І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, і рушник вишиваний на щастя, на долю дала. Я чую смутку пальці крижані. Вітерцем дихнуло з далини. Попід льодом геть загуркотіло.

5. Заучування правил.

1)   На відміну від двоскладних речень, у яких обов’язково повинні бути два головні члени — і підмет, і присудок, в односкладних є лише один головний член.

2)   Типи односкладних речень.

Залежно від того, чим виражений головний член і наскільки виразно він указує на діяча, односкладні речення поділяють на 2 типи: з головним членом — присудком (означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові); з головним членом — підметом (називні). Суть цих речень великою мірою розкривається в їхніх назвах.

3)   Поширені й непоширені односкладні речення.

Односкладні речення, як і двоскладні, можуть бути непоширеними й поширеними. Тобто в поширеному односкладному реченні головний член поширюється другорядними членами.

Домашнє завдання:

  1. З поданих речень випишіть тільки односкладні.



Я не хочу нудно скніти. Наливайся земними силами! Вдосталь радощів зачерпни. Підіймаюсь на зоряні схили і рукою торкаюся неба. І хочеться всю землю обійняти. В мені любові наче більше стало. Я нагодую очі твої степом. Зоря любистком пахне над Дніпром.

2.   Розподільний диктант.



Розподіліть у колонки типи односкладних речень: 1 — означено-особові; 2 — неозначено-особові; 3 — узагальнено-особові; 4 — безособові; 5 — називні.

Люби життя у боротьбі щоденній. Ведуть коня вороного. Пахне терпкою ожиною в лісі. Поживемо — побачимо. Холодний день. Обвітрена блакить. Вище себе не скочиш. У нашій сім’ї дуже шанували лелек. Знай ціну і дружбі, й ворожнечі. Козацькому роду нема переводу. Тиша. Озеро. Туман. Зілля приклади до ран.

УРОК № 34



Тема. Означено-особові речення.

Завдання учням:

1.Складіть узагальнюючу схему «Означено-особові речення».



Прочитати теоретичний матеріал на сторінках підручника.



2. Ознайомтесь з лекцією, запропонованою вчителем.

Односкладні речення є яскравим виражальним засобом. Означено-особові речення вживаються тоді, коли автор свідомо усуває своє «я» і наголошує на дії, характерній для ліричного героя.

Ці речення широко використовуються в художньому та розмовному стилях: Гортаємо історії томи. Вслухаємося в тишу на планеті. Вір мені —- кращої поживи, як сушений хрущ, для сома не знайти.

Також означено-особові речення використовуються в науковому стилі (Розглянемо умови проведення хімічного досліду), офіційно-діловому (Вважаю своїм обов'язком довести до вашого відома).

Означено-особові речення енергійні, експресивні, у науково-популярних текстах вони є засобом вираження логічної послідовності, концентрації уваги на певних явищах.

Означено-особові речення з дієсловом-присудком у наказовому способі служать засобом вираження експресії, волевиявлення, створення спонукальної, окличної інтонації й використовуються в публіцистичному, художньому та розмовному стилях.



3. Вправа з елементами самостійного пошуку.

— Прочитайте речення, визначте, які з них можна перетворити на означено-особові, запишіть їх. З'ясуйте, чому інші речення не підлягають такому перетворенню.

1. Ви розкажіть про ваші враження від поїздки. 2. Петро вчиться у десятому класі. 3. Ти виконав роботу успішно. 4. Ти не забудь написати замітку до стінгазети. 5. Я поспішаю додому. 6. Люди радіють літу. 7. Ми довго милувалися чудовим краєвидом.

4. Індивідуальна робота в зошиті

Зробити синтаксичний аналіз речень. Підкреслити головні та другорядні члени речення, в дужках охарактеризувати їх)



Повільно йшли мовчазні до перону. (В. Симоненко) Вірю людині, вірю людині, в розум її в цілім світі єдиний. (Л. Забашта) Прокидаюсь у незрозумілій тривозі і сідаю на ліжко.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Вивчити теоретичний матеріал.

2. Скласти опис хімічного досліду, використовуючи означено-особові речення. (до 5 речень)





УРОК №35

Тема. Узагальнено-особовіречення

Завдання учням:

1. Подумайте над проблемним питанням та знайдіть на нього відповідь (усно)


— Які спільні і відмінні риси означено-особових та неозначено-особових речень?

2. Виконайте ситуативне завдання.


— Перепишіть речення, у кожному підкресліть граматичну основу. З'ясуйте, чим виражено головний член речення. Чи можна вважати речення означено-особовими? У чому полягає відмінність між цими конструкціями?
Посієш вчасно, збереш рясно. Удосвіта встанеш — більше діла зробиш. Не всякому слуху вір. Вище себе не скочиш. Не розхитуй човна, бо вивернешся. Чесне діло роби сміло.
3. ОПРАЦЮВАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1.   Прочитайте пояснення теми вчителем, а також опрацюйте теоретичний матеріал за сторінками підручника. Виділені правила вивчіть.

Узагальнено-особовим називається односкладне речення, головний член якого позначає повторювану, властиву кожному суб'єктові дію або стан.

Такі речення містять узагальнені судження, вживаються в основному в розмовному мовленні, у народній творчості (здебільшого в прислів'ях та приказках): На віку як на довгій ниві, не пройдеш, ніг не поколовши. У ліс дров не возять, а в колодязь води не ллють.


Головний член у цих реченнях виражається дієсловом у формі II особи однини: Хліб-сіль їж, а правду ріж.
Зрідка в узагальнено-особових реченнях дієслово може стояти у формі множини: Курчат восени лічать.
 Узагальнено-особові речення є семантично повними реченнями. Вживаються вони в розмовному та художньому стилях, надають мовленню афористичного характеру.
4. Практична робота.
— Перепишіть односкладні речення, згрупувавши їх за типами у такий послідовності: 1) означено-особові; 2) неозначено-особові; 3) узагальнено-особові. Вставте пропущені літери, розкрийте дужки.
1. Той монастир (не)давно збудували. 2. Ранком вив..ли їх (на)двір; ро..ставили лавами. 3. Дивиш..ся і (не)надивиш..ся; дишеш..ся і (не)надишеш..ся тим чистим, г..рячим і пахучим повітрям. 4. Його сховали на горище, і ранок змив його сліди. 5. Коли зважуєш..ся на сей крок у жит.л, чого(ж) стояти на колінах. 6. Куди (не) глянеш., (в)даль оцю окресну — тут (с)(покон)віку скрізь лилася кров... 7. (Не)сумуй одна, (не)журись одна. 8. Поховайте та вста13 вайте, кайдани порвіте і вражою злою кров..ю волю окропіте. 9. Посієш., вчасно, збереш., рясно. 10. Здобуд..мо освіту, побач..м більше світу.


Домашнє завдання:
1.Уявіть, що ви вчитель-філолог. Складіть самостійно диктант, у якому усі речення (5—7) були б узагальнено-особовими.


2. Із поданого тексту виписати односкладні речення. Визначити їх вид і спосіб вираження головного члена речення.
Не відкладайте добрих справ
...Служіть Землі, служіть Вітчизні!
Коли нависнуть хмари грізні,
Робіть усе, щоб день сіяв!
Щоб не пройшла у світ пітьма,
В якій майбутнього нема,
Щоб не розверзлись небеса,
Не впала атомна роса,
Щоб світ не змерк, а розцвітав,
Не відкладайте добрих справ!

Урок №36




Тема. Безособові речення

Завдання учням:

  1. Проектна діяльність.

(Учитель проводив дослідницьку роботу, визначаючи способи вираження присудка в безособових реченнях. Результати роботи представляє у формі мультимедійної презентації. Ознайомтеся з теоретичним матеріалом, законспектуйте собі в зошит))

безымянный

Слайд 1


Слайд 2




Слайд 3

Слайд 4





Слайд 5

Слайд 6


Слайд 7



Слайд 8


2. Опрацювання нового матеріалу.

► Записати безособові речення. Виділити в них головний член.



  1. У малиннику тихо . 2. Так сумно стало на душі. 3. Усіх покарано цією зимою .4. Зробилося так легко, так радісно . 5. Петрові перехопило дух . 6. Унизу вищало, гуло, скреготало гальмами . 7. І дня не минуло . 8. Не хочеться спускатись униз. Хочеться ще далі, на той бік, у снігову вершину гори. Ви. 9. Як хороше тут! . 10. Йому захотілося створити щось неповторне, казкове, не бачене у світі диво.

Лінгвістичний експеримент

► Утворити за зразком безособові речення, трансформувавши подані синтаксичні конструкції. Указати на спосіб вираження головного члена.

Лінгвістичний експеримент

► Утворити за зразком безособові речення, трансформувавши подані синтаксичні конструкції. Указати на спосіб вираження головного члена.



Зразок: Трипільці відтворили досконалий тип української печі. – Трипільцями відтворено досконалий тип української печі.

1. Володимира Вернадського назвали громадянином Усесвіту. 2. Своїми відкриттями В. Вернадський істотно збагатив сучасну науку.



Домашнє завдання

1. Дібрати заголовки до висловлювань у формі односкладних дієслівних речень. Заповнити таблицю 4—5 власними прикладами на кожен вид речень. Визначити спосіб вираження головного члена в них.



Означено-особові

речення


Неозначено- особові речення

Узагальнено- особові речення

Безособові

речення


Тримайся!

Бережімо багатства планети!

Коли вмикають розум?

Затишно й хороше вдома.

Урок №37

Тема. Називні речення

Завдання учням:

1.Дослідження-характеристика


1. Це наша трагедія. Давня, споконвічна наша трагедія: сподіватися, буцім хтось прийде і збудує нам державу. Чи не тому так часто верховоди спиралися на чужоземні сили (Є. Куртяк).

2. Святий вечір. Численна Довженкова родина всаджується за святковий стіл (С. Плачинда).

3. Мати. Мама. Матуся. Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово, бо називає людину, яка завжди для нас найближча, найдобріша, найкраща, наймиліша (М. Гром’як).

2.Дослідження-зіставлення



  • Записати пари речень. Зіставити їх. Виділити в них граматичні основи. Дослідити, які речення двоскладні, а які - односкладні. Як впливає порядок слів у реченні на його структуру?

1. Темна ніч.

2. Пізня осінь.

3. Широкий степ.


Ніч темна.

Осінь пізня.

Степ широкий.


Теоретичний коментар. На визначення типу синтаксичної конструкції — двоскладне речення чи односкладне називне — впливає порядок слів. Так, прикметник, що стоїть перед означуваним іменником, виконує синтаксичну функцію узгодженого означення, а прикметник, що стоїть після іменника, виконує роль іменної частини складеного присудка. Відповідно речення Темна ніч — поширене односкладне називне (ніч — головний член односкладного називного речення, а темна — узгоджене означення), а речення Ніч темна — двоскладне непоширене (ніч — підмет, а темна — іменна частина складеного присудка).

3.Пошуково-вибіркова робота



  • Прочитати поетичні уривки. На основі самостійно опрацьованої схеми( подана нижче, запишіть її в свій зошит) дослідити, яку стилістичну функцію виконують називні речення в поданих уривках: а) риторичний оклик; б) зачин.

1. Терпкий холодний жах... Вітри мої кохані

Я мрію розіп’яв на золотій стерні.



(В. Сосюра)

2. Весна, весна! Яка блакить,

який кругом прозор!

Садками ходить брунькоцвіт,

а в небі — злотозор.

(П. Тичина)

3. О мова вкраїнська!.. Хто любить її,

Той любить мою Україну.

(В. Сосюра)

4. Тіні


Падають

тіні


Золото лине з дерев.

(В. Сосюра)

5. О земле рідна! Знаєш ти

Свій шлях у бурі, у негоді!

(М. Рильський)

6. Солов’їні далі, далі солов’їні.

Знов весна розквітла на моїй Вкраїні.

(В. Сосюра)

7. Учитель мій! Як ми тебе любили,

як слухали тебе в полоні юних мрій!

(В. Сосюра)

8. Україно, моя сторона,

краю мій і сподівань, і мрій!

Вже давно одгриміла війна

на твоїй стороні золотій.

(В. Сосюра)

Стилістична функція односкладних називних речень у мовленні

рис


  • Які поетичні уривки є «зайвими»? Свій вибір обґрунтувати.

4.Дослідження-відновлення

  • Відновити поетичні уривки: вставити на місці крапок називні речення з довідки. Виразно прочитати відновлені уривки.

1. На майдані пил спадає. Замовкає річ. Вечір. ... (П. Тичина). 2. ... Я в своїм селі. Аж сам не вірю, що вернувся знову (І. Качуровський). 3. ...! І все довкола власний має голос (І. Качуровський). 4.... Дзвенить до тебе він, очеретини нап’ялись - як струни (І. Качуровський). 5. ... В тишині росте гудіння бджіл різноголосе (І. Качуровський). 6. ...Зелено. Горіхи тужавіють на виду (В. Гетьман). 7. ...Хмариться. Горіхи вітер трусить на ходу (В. Гетьман).

Довідка: літо; рік сорок другий; ніч; осінь; це очерет; які різноманітні голоси; розквітлі білі липи.



Домашнє завдання

Виписати з художньої літератури 5–6 односкладних називних речень.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка