Урок 41 т е м а. Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі» – пригодницька повість сучасної письменниці. Фантастичне І реальне в ній



Скачати 278.62 Kb.
Дата конвертації03.03.2016
Розмір278.62 Kb.
У р о к 41

Т е м а.  Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі» – пригодницька повість сучасної письменниці. Фантастичне і реальне в ній.

М е т а: ознайомити учнів із творчістю сучасної письменниці Зірки Мензатюк, змістом 1-5 розділів повісті; розвивати навички аналізу художнього твору, творчу уяву, пам’ять, культуру зв’язного мовлення; прищеплювати шанобливе ставлення до славного минулого України.

ТЛ: епічний твір, пригодницька повість.

Т и п у р о к у: урок вивчення нового матеріалу.

О б л а д н а н н я: портрет письменниці, книжка «Таємниця козацької шаблі» (Л.: Видавництво Старого Лева, 2006), дидактичні мультимедійні матеріали.

М е т о д и, п р и й о м и і ф о р м и р о б о т и: побажання від учителя, асоціювання, заповнення анкети, слово вчителя, бесіда, робота з таблицею, прийом «Два – чотири – усі разом».

В и п е р е д ж у в а л ь н е з а в д а н н я. Прочитати 1-5 розділи повісті «Таємниця козацької шаблі» Зірки Мензатюк.

П е р е б і г у р о к у

Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Побажання від учителя. Сьогодні на уроці я хочу знайти у вас те, що іншим непомітно: відвагу – у скромних, доброту – в черствих, у лінивих – працелюбність, жагу до знань – у всіх.

Актуалізація опорних знань учнів.

Асоціювання. Доберіть асоціації до слова шабля.

Оголошення теми й мети уроку.

Опрацювання навчального матеріалу.

♦ Слухаючи розповідь учителя, заповніть таблицю-анкету про З. Мензатюк.



Місце народження




Освіта




Сфера діяльності




Нагороди




Найкращий твір




У ч и т е л ь. В Україні вже не перше століття шабля є одним з найважливіших символів козацтва, традицій, пов’язаних з національними визвольними та державотворчими процесами. Шабля завжди посідала визначне місце у свідомості українців, асоціюючись у першу чергу з козаком – захисником Вітчизни. Оспівана великим Кобзарем як невід’ємний супутник українського лицаря, шабля фігурує у величезній кількості українських народних дум, поезій, прислів’їв та приказок.

Фігурує шабля і в повісті сучасної письменниці Зірки Мензатюк. Письменниця впевнено і лагідно повертає нам рідну героїчну історію, просвітлюючи дорогу у велике життя.

Зірка Захаріївна Мензатюк народилася 21 жовтня 1954 року в селі Мамаївцях Кіцманського району Чернівецької області. Писати почала, коли вчилася у другому класі.img_5860

Закінчивши школу, Зірка вступила на факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка.

Закінчивши у 1977 р. університет з червоним дипломом, вона працювала кореспондентом газети «Радянська Україна». Робота була цікавою і відповідальною, проте скоро письменниця стала відчувати, що пише не про те, не так, як хоче, тому відмовилася від кар'єри, залишила газету і присвятила себе творчості для дітей.

З 1995 р. Зірка Мензатюк – член Національної Спілки письменників України.



У різні роки вела в дитячому журналі «Соняшник» рубрики «Храми України», «Фортеці України», «Щоб любити», «Щоденник мандрівника» та рубрики про святині України в освітній радіопередачі для школярів «АБЦ» на Першому каналі Українського радіо.

Казки письменниці почали друкувати в журналах «Барвінок», «Соняшник», «Малятко», у закордонному журналі «Веселка», який виходив у США і Словаччині.

У 1990 році видавництво «Веселка» випустило її першу книжку казок «Тисяча парасольок». Невдовзі в тому ж видавництві вийшла руга книжка «Арніка» (1993) – казка про найчарівніше зілля Карпат. У видавництві «Лелека» побачила світ книжка «Мільйон мільйонів сестричок» (1999).

У 2002 р. як спеціальний випуск журналу «Соняшник» вийшла друком книга про найвідоміші церкви та монастирі України, адресована дітям, «Наші церкви: історія, дива, легенди», де у цікавій, доступній формі письменниця оповідає про різні стилі церковної архітектури, будову іконостаса, про чудові ікони України, найвизначніших українських святих, вміщує легенди і перекази, багато з яких на той час публікувалися вперше.

Не могла письменниця не написати і казок про Київ – нашу столицю – казкове місто, про яке складали казки ще за княжих часів. У 2006 р. «Видавництво Старого Лева» надрукувало книгу під назвою «Київські казки». Цього ж року у видавництві побачили світ ще два видання письменниці – «Таємниця козацької шаблі» і «Казочки-куцохвостики».

У 2007 р. у видавництві «Букрек» вийшла книга «Катрусині скарби», в якій письменниця знайомить юного читача з традиційним народним мистецтвом України. Цього ж року у видавництві «Грані-Т» побачила світ збірка казкових історій «Як до жабок говорити», а в 2008 р. у видавництві «Школа» вийшла книжка «Макове князювання».4_376

Зірка Мензатюк – лауреат літературних премій імені Наталі Забіли (2005), імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва (2007), Міжнародного літературного конкурсу в США (2002).

На сьогоднішньому уроці ми розпочинаємо роботу над повістю «Таємниця козацької шаблі» і разом із героями повісті подорожуватимемо загадковою і романтичною Україною.

♦ Озвучення заповненої анкети.

Теорія літератури (відомості подати на мультимедійній дошці).

Епічний твір (від грец. «розповідь, слово») – художній твір, у якому життя змальовується у формі авторської розповіді про людей та їхні вчинки. Епічні жанри: казка, новела, оповідання, повість.

Повість – епічний жанр літератури, розповідний художній твір, у якому широко змальовано життя одного чи кількох персонажів протягом тривалого або насиченого подіями часу.

Повість відмінна од оповідання розлогішим сюжетом, більшим охопленням подій із життя головних героїв, більшою кількістю другорядних персонажів і повнішою характеристикою їх, наявністю розлогих описів.

Найчастіше розповідь про життя героя в повісті ведеться або від особи автора, або від особи самого героя.

Повісті, як і оповідання, завжди прозові.

Повість може бути соціально-побутовою, історичною, науково-фантастичною, пригодницькою.

Пригодницька повість – епічний жанр літератури, розповідний художній твір із захопливим сюжетом про складні випробування, через які проходять герої.

Робота над змістом 15 розділів повісті.

Робота в парах: взаємні запитання за змістом прочитаних розділів або бесіда за запитаннями.

Б е с і д а з вибірковим читанням

• Де відбуваються події на початку твору?

• Зачитайте опис Машки. Прокоментуйте його.

• З яким проханням звернувся пан Богдан до Руснаків?

• Хто повідомив пану Богдану про те, що історичній реліквії загрожує небезпека?

• Чому пан Богдан не міг зрозуміти, про яку реліквію йшлося і де саме вона знаходилася?

• Як пройшла розмова з привидом? Перекажіть її.

• Схарактеризуйте привида, покликаючись на текст. (Привид національно свідомий, дуже патріотично налаштований. От з нього все і почалося. Бо саме він попередив про те, що має статися злочин: коштовну українську реліквію, старовинну козацьку шаблю мають за великі гроші продати за кордон. Але, як відомо, привиди не розмовляють. Тому пояснити, де шукати реліквію, привид міг лише жестами, часом загальнозрозумілими. А коли хвилювався, то бувало що і непристойними. Ось який він, той козак: «У пановій Богдановій квартирі на Русанівці уподобав собі з’являтися один привид, дуже патріотично настроєний. Зазвичай то траплялося в дні національних свят чи після мітингів, бо привид любив обмінятися враженнями з паном Богданом».)

• Куди спершу вирішила поїхати Руснаки?

• Про що розмовляли Наталочка з незнайомцем із джипу? У чому він її переконував?

• Чи погодилися батьки на Наталоччину пропозицію? Чому?

• Кого зустріла Наталя у Дубні?

• Що розповів їй Антип? Якої допомоги попросив? Обґрунтуйте свою відповідь.

• Про що розповів Наталочці Антип?

• Яке відчуття виникло у дівчинки по поверненні додому?

• Чи вдалося Наталочці вмовити батьків їхати до Тараканівського форту?

• Чи виконала Наталочка всі розпорядження Антипа? У чому вони полягали?

• Яка пригода сталася з дівчиною?

• Про що роздумувала Наталочка, сидячи в колодязі?

• Що сказав Антип Наталоччиним батькам?

• Який знак подавала Машка батькам?

• Як удалося врятувати Наталочку?

• Чому Наталочці довелося сказати батькам праду про Антипа?

• Що в прочитаних розділах є фантастичним, а що реальним?

• На вашу думку, як розвиватиметься сюжет далі?



М е т о д и ч н а р е м а р к а. Позаяк герої твору мандрують замками України, учителю варто створити короткі історичні довідки про кожну з цих памʼяток і представити учням для порівняння з художньою інтерпретацією їх у тексті. Художній опис об’єктів діти знаходять самостійно. Інформацію про кожну споруду подати слайдами для кращого сприйняття упродовж трьох уроків.

Назва замку

Історична довідка

Художній опис

Замок у Дубно (Рівненська область)
http://www.rover.in.ua/pages/gallery/full/003433.jpg


Замок у Дубно розташований на одному з мисів річки Іква серед болотистої місцевості. Звів його князь Костянтин Острозький у 1492 році.

Замковий комплекс складається з трьох палаців: надбрамного корпусу, палацу князів Острозьких та палацу князів Любомирських.

До замку можна потрапити, пройшовши через підйомний міст та коридор надбрамної конструкції. На в’їзній брамі і досі зберігся герб князів Острозьких.

Упродовж кількох сотень років ця твердиня жодного разу не була захоплена. З трьох її захищала річка з болотистими запливами, а єдиний вихід і в’їзд був закутий в олово та броню.



Замок стояв у самісінькому центрі, доглянутий і напрочуд мирний. Його оточував широкий рів, по дну якого вилася мальовнича стежка; над ровом височіли сиві мури, увінчані дерезою, мов густими зеленими чубами; над вʼїзною брамою красувався старовинний герб, а під її склепінням тулилися численні ластівʼячі гнізда.

Тараканівський форт

(Рівненська область)


форт


Тараканівський форт, або, як його ще називають, Нова Дубенська фортеця, − памʼятник історії та архітектури XIX століття.

Форт за формою нагадує ромб. Зовні його оточує широкий та глибокий рів із земляними валами, які укріплені потужними стінами. Свого часу, щоб їх замаскувати, привезли спеціальні рослини – екзотичні для цієї місцевості.

Форт займає площу майже 4 га. Він має декілька рівнів – два наземні, а решта – підземні. Численні підземні ходи, вентиляційні шахти, арки з каміння, темні коридори надають форту ореол таємничості. У центрі форту є казарма, до якої ведуть 4 підземних ходи, та церква, яка і надає йому певний присмак старовини.


Так ось який він, цей форт Тараканівський! Вритий у землю, мов кротяча нора, замаскований, наче засідка хижого звіра!.. Обабіч здіймалися грандіозні руїни, схожі на мертві міста серед джунглів… Пощерблена цегла, арки, склепіння, чорні ніші підземних ходів, а над тим – зелена колонада лісу, хміль і дикий виноград, буйство бруслини й ожин.


Читання в особах діалогів, які видалися найцікавішими.

Стислий переказ прочитаних розділів.

Рефлексія. Підсумок уроку.

Прийом «Два – чотири – усі разом». Доведіть, що повість «Таємниця козацької шаблі» – пригодницька повість.

Оцінювання. Аргументація оцінок.

Домашнє завдання. З а г а л ь н е. Прочитати 6-8 розділи повісті. Створити невеликий фанфік – лист-захоплення Наталочці. І н д и в і д у а л ь н е. Підготувати повідомлення про битву під Берестечком.

У р о к 42

Т е м а. Важливість знань про історичне минуле нашого народу в житті людини. Твір про справжні життєві цінності.

М е т а: ознайомити учнів із новими пригодами героїв твору; вчити дискутувати про значення історичної пам’яті для сучасної людини; прищеплювати інтерес і любов до читання художньої літератури; розвивати навички виразного читання; формувати національну свідомість, патріотичні почуття, громадянську позицію, усвідомлення актуальності цих понять у нашому житті.

Т и п у р о к у: комбінований.

О б л а д н а н н я: дидактичні мультимедійні матеріали.

М е т о д и, п р и й о м и і ф о р м и р о б о т и: прийом «Золоті краплинки», слово вчителя, учнівські повідомлення, бесіда, рольова гра, робота з таблицею.



П е р е б і г у р о к у

Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Прийом «Золоті краплинки».

Чи любите ви теплий літній дощик? Заплющіть очі і уявіть, що йде такий дощ, по калюжах стрибають краплинки. Та ось із-за хмар виглянуло сонечко, краплинки дощу стали золотими. Ми підставляємо обличчя під золоті краплини дощу (голова відкинута назад, мʼязи обличчя розслаблені, плечі опущені). Як приємно! Хмара пройшла, дощ закінчився. Підставте обличчя і руки сонечку. Його лагідні промінці переносять нас до класу, в якому всі присутні роблять тільки добрі вчинки, говорять тільки добрі слова.



Актуалізація опорних знань учнів.

Перевірка домашнього завдання. Зачитування фанфіків, узаєморецензування.

Оголошення теми й мети уроку.

Опрацювання навчального матеріалу.

У ч и т е л ь. На сторінках книги Зірки Мензатюк – захоплююча мандрівка замками України, переплетення містики і реальності, сучасного і минулого. Звʼязок епох проходить крізь серце, душу і помисли маленької героїні повісті Наталочки Руснак. Битву під Берестечком – одну з найбільших трагедій української історії – надзвичайно яскраво виписано Зіркою Мензатюк. Свідком саме цієї події стала Наталочка, заглянувши у минуле.



Перевірка домашнього завдання. Учнівські повідомлення.

1-й у ч е н ь. Наймасштабнішою битвою періоду Української національно-визвольної війни 1648–1654 років була битва під Берестечком, де в бою зіткнулися, з одного боку, козацько-селянське військо Богдана Хмельницького, його союзники кримські татари та військо Речі Посполитої – з іншого.

У середині червня 1651 року два війська зустрілися на кордоні Галичини й Волині, під Берестечком. Військо Речі Посполитої налічувало 80 тис. поляків, а також 20 тис. німецьких найманців. Крім цього, польська армія мала велику кількість слуг і челяді, тому історики доводять її загальну кількість до 150 тис. осіб. Військо Хмельницького налічувало 100 тис. козаків та 20 тис. татар на чолі з Іслам-Гіреєм.

Битва розпочалася 28 червня 1651 року. Протягом перших двох днів битви відчувалася значна перевага козаків. На третій день сталося несподіване: поляки почали обстріл татарського табору, і кримчаки почали відступати, відкриваючи фланги козацького війська.

2-й у ч е н ь. Щоб заспокоїти татар, Б. Хмельницький разом з генеральним писарем Іваном Виговським поїхав до хана. Проте скоїлася нечувана річ – хан захопив гетьмана й усіх, хто прибув з ним, у полон і відступив разом з військом з-під Берестечка. Козаки залишилися без головнокомандувача. Серед них зчинилася така метушня, що старшина ледве змогла заспокоїти їх. Наказним гетьманом був обраний Філон Джалалій, за декілька днів на його місце обрали Івана Богуна.

Повстанці опинилися в оточенні. Тоді вони поставили вози в чотирикутник, з трьох боків викопали шанці, один фланг прикривало болото. Десять днів тривали запеклі бої. Уночі 10 липня Іван Богун почав виводити армію з оточення.

Під шаленим вогнем польських гармат козаки возами, наметами, власним одягом вимостили шлях через болото. Існує переказ, що прикривати відступ залишилося 300 козаків. Маленький загін переправився на один з островів і там до останнього стримував наступ поляків. Їхній нечуваний героїзм урятував основні сили козацької армії. Так трагічно для України закінчилася битва під Берестечком.

Б е с і д а з вибірковим читанням



Які події вирували на Козацьких Могилах?

 Зачитайте уривки з розділу 6, 7 (на вибір учителя), в яких змальовано Берестецьку битву. Прокоментуйте прочитане. Яке враження воно на вас справило?

Якими постають у цих уривках козаки?

• Наскільки вдало переосмислила письменниця історичні події доби Хмельниччини? Які художні засоби використала, щоб показати звитяжність козацького духу?

З ким познайомилася Наталочка на майдані?

Якою інформацією обмінялися хлопці з Наталочкою?

З якою пропозицією звернувся Северин до пластунів?

Кого кинулися шукати пластуни?

Що відповів Северин Наталочці на її зізнання?

Яка легенда побутувала в цих місцях?

Кого зустріла Наталочка і її друзі-пластуни? Що розповів їм Антип?

Яку угоду уклала Наталочка з Антипком?

Про що, на думку дітей, ішлося в загадці?

Які каверзи влаштував Антипко Руснакам по дорозі до Олеського замку?

Куди потрапила Наталочка з батьками?

Перекажіть, що побачила дівчинка в палаці.

Прокоментуйте дивні прізвища панів у замку. На що вони вказували?

Що то було за «добірне товариство», в якому опинилася Наталочка?

Яку історію розповів присутнім Щуровський?

Чому Наталочці довелося втікати з палацу?

Яким чином дівчинці вдалося врятуватися?

Що зясувала для себе Наталка в Олеському замку?

Чому Руснаків затримали в замку?

Куди потрапила Наталочка, переховуючись від охоронця?

Що повідомив Наталочці директор музею?

Чому в ресторані між батьками виникла суперечка?

• Схарактеризуйте образ Машки. (Машина не нова, не вельми гарна, уже підстаркувата. Зате трішки чарівна. Коли треба, нікого не питаючи, мчить по дорозі швидше нового іноземного джипа. Машка сама включає та виключає звуковий сигнал, а якось її «ясні кришталеві очі» у потрібний момент своїм блиском легко розігнали усіх чортів та відьом під час їхнього бенкету у Підгорецькому замку. Можна сказати, врятували Наталочці життя.)

• На вашу думку, як розвиватиметься сюжет далі?



Рольова гра. Перекажіть комічні епізоди від імені дійових осіб: Наталочки, її батьків.

Робота з таблицею.

Назва замку

Історична довідка

Художній опис

Козацькі Могили

(Волинська область)



меморіал \


Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви», відомий також як «Козацькі Могили» − комплекс памʼяток в селі Пляшева Рівненської області.

Комплекс заповідника в основному був створений до 1914 року. У 1912 році на острів Журавлиха перенесли з села Острова деревʼяну церкву св. Михайла, памʼятку XVII ст. Існує версія, що перед битвою під Берестечком саме у цій церкві молився за перемогу Богдан Хмельницький.

У 1910-1914 роках в памʼять про полеглих козаків була побудована церква-меморіал св. Георгія Переможця., в підземеллях якого зберігаються останки козаків, які загинули в битві.

Георгіївський собор є унікальною спорудою, аналогів якій немає ніде в світі. Унікальність храму полягає в тому, що в ньому є три престоли, які розташовані один над одним. По суті маємо три храми в одному.



Тут було гарно! У зеленому вінку ясенів здіймалися дві церкви: старенька дерев’яна, в якій козаки молилися перед битвою, і велика церква-пам’ятник, змурована над останками загиблих. Ото перед нею й правили Службу Божу.

Підгорецький замок

(Львівська область)



музей-заповідник


Підгорецький замок – один з найкращих у Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями. Палац називали «польським Версалем».

Будувався у 1635-1640 роках архітекторм Андреа дель Акава за участю інженера Гійома де Боплана на замовлення тодішнього власника Підгорець коронного гетьмана Речі Посполитої С. Конєцпольського.

Цей замок більше схожий на палац, ніж на фортецю, і різко контрастує з суворими, войовничими форпостами Поділля. Саме цю споруду зробили Лувром, коли знімали усім відомий пригодницький фільм «ДʼАртаньян і три мушкетери».


Нарешті вони побачили елегантний замок-палац, обведений муром. Стояв він темний і глухий.

Олеський замок

(Львівська область)



olesko-zamok_02-550x411

Олеський замок – найстаріший із замків Львівської області, відроджений з цілковитої руїни. Понад шість століть стоїть він на високому пагорбі і є свідком та учасником багатьох подій, що навічно увійшли в історію...

У XV–XVІ століття. Олеський замок кілька разів ставав жертвою руйнівних набігів татар. У другій половині ХV століття замок перестав бути оборонною спорудою і перетворився у резиденцію магнатських родів: Даниловичів, згодом Собєських, Жевуських.

В Олеському замку народився Ян III Собеський – майбутній король Речі Посполитої. У різні часи замок процвітав чи перебував у занепаді. У 1951 році від удару блискавки замок згорів дотла. Його відновлення і повторне відкриття відбулося лише в 1975 році.


Нарешті увійшли до замку. За кованою брамою містився кам’яний дворик з гарматами, бійницями, з сувенірною крамничкою й касою, в якій продавали квитки.
Група переходила з зали до зали (“Кахляна піч, вісімнадцяте століття... Камін Яна Собеського, чорний мармур...), Наталочка оглядала незліченні портрети Собеських, Даниловичів, Жевуських - останні походили від козацького сотника Ревухи, оглядала королівське ліжко з балдахіном, величезну, на всю залу, картину Битва під Віднем”…Срібло, паркети, шпалери, коштовні сліди, що їх залишила в давній княжій твердині польська шляхта українського замісу... Колишня аптека, бібліотека...


Рефлексія. Підсумок уроку.

♦ Запишіть дві найважливіші речі, які ви зрозуміли на сьогоднішньому уроці.



Оцінювання. Аргументація оцінок.

Домашнє завдання. Прочитати твір до кінця. Намалювати той епізод із повісті, який найбільше сподобався.

У р о к 43

Т е м а. Стосунки між дорослими й дітьми.

М е т а: схарактеризувати образи твору; зʼясувати стосунки між дорослими й дітьми; розвивати навички переказування твору та вільного висловлювання думки, вміння дискутувати; вдосконалювати вміння школярів добирати цитати з тексту на підтвердження власних думок; виховувати найкращі моральні якості.

Т и п у р о к у: урок застосування знань, умінь і навичок.

О б л а д н а н н я: дидактичні мультимедійні матеріали, ілюстрації І. Ключковської.

М е т о д и, п р и й о м и і ф о р м и р о б о т и: хорове читання вірша, інтерактивна вправа «Незакінчене речення», слово вчителя, бесіда, робота з таблицею, робота у групах, метод «Драматичні ролі», постановка і розв’язання проблемного питання.



П е р е б і г у р о к у

Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Хорове читання вірша.

Я − сонце...

Сонце світить на добрих і злих.

Я − лелека...

Де лелека водиться, там щастя родиться.

Я − слово...

Слово до слова зложиться мова.

Я − калина...

Без верби і калини нема України.

А. Степаненко

Актуалізація опорних знань учнів.

♦ Продовжіть речення «Для мене втіленням патріотизму є…».



Оголошення теми й мети уроку.

Опрацювання навчального матеріалу.

У ч и т е л ь. Що таке патріотизм? Рік у рік, з покоління в покоління точаться суперечки. Який він? Чи існує? Чи справжній?

Для когось патріотизм виявляється в любові до рідної землі, коли повітря, вода, сонце й зірки, що мерехтять над рідною оселею, – неповторні. Лише тут, на Батьківщині, вітер має присмак степу. Лише тут небо таке високе й блакитне, що його не сплутаєш із небом чужої землі.

Для когось патріотизм уособлює рідна хата, усе, до чого змалечку прикипіла душа.

Для всіх утіленням патріотизму є слово, рідна мова, якою розмовляли пращури, у якій міститься код нації, формується думка. Через мову люди усвідомлюють себе народом зі спільною історією та долею.

Однак хоч би там як, невід’ємними складовими патріотизму є віра в себе, у свій народ, вірність Батьківщині. Ознаками патріотизму є також шляхетність, висота духу, розуміння важливості збереження живої історичної пам’яті.



Робота над 9-11 розділами твору.

Б е с і д а

• Куди вирішили їхати Руснаки цього разу?

• Як їм удалося уникнути аварії, яку їм улаштував Анипко?

• Де опинилися Руснаки, утікаючи від погоні?

• Що розповів Наталочці міліціонер?

• На вашу думку, яку роль у порятунку Руснаків відіграла веселка? Відповідь аргументуйте.

• Що підказало Руснакам їхати до Хотина?

У чому полягала суть Антипкової загадки? Прокоментуйте це.

• Кого побачили Руснаки біля пам’ятника Сагайдачному?

• Перекажіть зміст розмови між батьками і власником шаблі. Чому дебелий і миршавий були непоступливими?

• Хто прийшов на допомогу Руснакам?

• Як Северин змусив миршавого показати шаблю?

• Чому, на вашу думку, шабля так своєрідно вплинула на чортів?

• Яку пропозицію подав Северин власникові шаблі? Чи пристав він на неї?

• Що змусило його віддати шаблю Наталоччиній матері?

• Як сприймаються вами батьки Наталочки? Свою думку обґрунтуйте, покликаючись на текст.

• Як винагородили дівчинку пластуни?

• Про що йдеться в «Епілозі»?

• Проаналізуйте мову твору, покликаючись на текст.

• Які проблеми порушила Зірка Мензатюк у повісті?

♦ Подорожуючи Україною, Руснаки проїжджають повз річки, минають села. Які цікаві, а то й дивні назви, що зустрічалися на їхньому шляху, вам запам’яталися? (Річки Дніпро, Ірпінь, Іква, Здвиж, Тетерів, Горинь, Золочівка, Стрипа, Серет, Гнізна, Золота Липа; села Кобиловолоки, Болязуби, Ракобовти, Паликорови, Печихвости, Ставища, Мрія, Царівка.)

♦ Укладіть географічний маршрут подорожі сімʼї Руснаків.

О р і є н т о в н е в и к о н а н н я.

Київ → Дубно (Дубенський замок) → Тараканівський форт → Берестечко (Козацькі Могили) → Підгірці (Підгорецький замок) → Олесько (Олеський замок) → Камʼянець-Подільський (Камʼянець-Подільська фортеця) → Хотин (Хотинська фортеця)

Робота з таблицею.


Назва замку

Історична довідка

Художній опис

Камʼянець-Подільська фортеця

(Хмельницька область)http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/e/e5/kamianets-podilskyi-2007.jpg



Кам’янець-Подільська фортеця є одним із найпопулярніших серед всіх туристичних об’єктів України. У 2007 році вона ввійшла до переможців проекту «Сім чудес України».

Перші згадки про фортецю походять з ХІІ ст. Літопис приписує будівництво кам’яного замку литовським князям Коріатовичам, які в середині XIV ст. заволоділи Поділлям, а близько 1374 року зробили Кам’янець столицею свого князівства. Тому на початку XVI ст. було зведено і перебудовано 12 башт Старого замку.

До складу Кам’янецької фортеці входять одинадцять башт, кожна з яких має свою назву й історію. Так, найвища башта названа Папською тому, що була збудована на кошти, надіслані Папою Римським Юлієм II. Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був ув’язнений український народний герой Устим Кармелюк. У Чорній (кутовій) башті знаходиться криниця завглибшки 40 м і діаметром 5 м, видовбана у скелі.


Вони зайшли повечеряти в ресторанчик коло Турецького мосту. Фортеця видніла звідси, як на долоні, – грандіозна, незборима твердиня, справді горішок над горішками. Її вежі стриміли, мов стрункі гордовиті панни.

Хотинська фортеця (Чернівецька область)хотинська фортеця



Хотинська фортеця – унікальна оборонна споруда часів середньовіччя (X-XVIII ст.).

Фортеця була збудована у ІХ ст. для зміцнення кордонів Київської Русі князем Володимиром Великим. Висота фортечних мурів – 45 метрів, товщина – до 5 метрів. Під фортецею – глибокий рів.

Хотинська фортеця складається з чотирьох оборонних веж (в’їзні башти), палацу коменданта (знаходиться між двома частинами замкового двору – північною і південною), церкви з фрагментами розпису XVI ст.

Найзнаменитіша подія, пов’язана з Хотинською фортецею війна 1621 р. 70-тисячна польсько-українська армія відбила 250-тисячну турецько-татарську.

Хотинська фортеця є одним із семи чудес України.


Фортеця стояла не на горі, а нижче, на пагорбі над водою. Напрочуд ошатна, струнка фортеця: вежі, мов панни в дахах-капелюшках, між ними високі акуратні зубчасті мури.


Робота у групах. Виконайте подані завдання.

1-ш а г р у п а – схарактеризувати образ Наталочки із застосуванням методу «Драматичні ролі».

2-г а г р у п а – схарактеризувати образи чортів і їхніх «друзів».

3-т я г р у п а – виписати народні приказки, уміщені авторкою на сторінках книжки.

4-т а г р у п а – виписати з тексту 4-5 яскравих описів природи, усно прокоментувати їх.

О р і є н т о в н е в и к о н а н н я.



Результати озвучують представники від кожної групи.

1-ш а г р у п а.



М е т о д и ч н а р е м а р к а. Метод технології критичного мислення «Драматичні ролі» базується на певній закономірності побудови художнього твору. За визначенням літературознавців, у будь-якому творі існує три ролі й один обʼєкт, які допомагають читачам зорієнтуватися у характерах і діях літературних героїв. Вони такі:

протагоніст (головний герой) – особа, яка спрямовує історію;

мета – обʼєкт чи умова, якої прагне чи потребує головний герой;

суперник – умова чи особа, яка протистоїть герою в його чи її прагненні досягти мети;

помічник – особа чи якість, яка допомагає герою досягти мети.

Систематичне використання методу «Драматичні ролі» під час роботи з художніми текстами дозволить виробити в учнів уміння аргументовано інтерпретувати твори.



Протагоніст

Мета

Суперник

Помічник

Наталочка Руснак – маленька довірлива дівчинка, якій довелося багато чого пережити. Через випробування до дитини поступово приходить відчуття і розуміння національного. Кілька разів Наталочка заглядала в минуле, і саме тоді збагнула важливу річ: «Козаків перемогли. Але не покорили! Вони гинули, не піддавшись, не схилившись, лишаючи по собі невмирущу славу!».

Національне треба відчути усім серцем, побачити на власні очі.



Порятунок національної реліквії – шаблі

Родина національно несвідомих чортів: мати, батько та їхній син Антип

Патріотично налаштований привид
Батьки Наталочки
Машина Машка
Львівські пластуни Василь і Северин

2-г а г р у п а.

Руснакам у повісті протистоять підступні темні сили, родина національно несвідомих чортів: мати, батько та їхній син – молодий, чепурний чортик Антип. Він хоч чепуриться і маскується, однак під прилизаним чубчиком у нього добре видно два горбики, де ростуть ріжки. Саме вони полюють на козацьку шаблю, аби швидше спекатися священної реліквії − бо не хочуть, щоб у персонажів книги патріотизм відродився. Куди ж тоді бідним чортам дітися? То ж треба з усіх сил заважати національному пробудженню, особливо серед молоді − хай краще телевізор дітки дивляться.

«Добірне товариство» з гарно вбраних панів та панянок з якимись дивними прикрасами побачила Наталочка у Підгорецькому замку. У тієї пані в якості прикраси сиділа жива жаба на шлейфі. «В тої на шиї теліпався золотий скелетик, в іншої голову обвивав вуж, в того на зап’ясті зблискував череп, а замість ґудзиків біліли кістки». Затесався серед них і один козакощур. Усе це товариство виявилось несправжнім і складалось із чортів, відьом та відьмаків. А пан Щуровський (нині щур) колись був козаком, який зрадив своїх у бою під Берестечком. Тепер живе по свинарниках, харчується покидьками. Адже зрадників не приймає земля.

3-т я г р у п а.

Поки ситий схудне, то худий здохне; пихи на три штихи; або волю добудеш, або вдома не будеш; вперта коза вовку користь; шелеп щастя в хату; мандрівочка – рідна тіточка; за тобою золоті верби ростуть, де не повернешся; дай, Боже, нашому теляті вовка з’їсти; а як прийде времʼячко, то достигне яблучко.

4-т а г р у п а.

■ Дорога стелилася, ніби хтось розмотував безкінечний сірий сувій. Обабіч летіли кучеряві посадки, а вгорі пливла хмарка. Бо й вона подалася в мандри.

■ У теплому небі над ними шугали ластівки, за Іквою кумкали жаби, пахло вечором, літом і ще чимось незбагненним, що не мало імені, але витало в повітрі – присмак небезпеки, шал боїв, що колись тут від кипіли.

■ Стояла тепла ніч, запаморочливо пахтів липовий цвіт, пахло сіно, відвологле на росі, над головою співав соловей, аж котилася луна.

■ Мабуть, гарнішого ранку не бувало на світі. Наче принц із казок Шахерезади, він зводив срібні, золоті й діамантові палаци, застеляв небо то блакитно-рожевими шовками, то осяйною сліпучою парчею.

■ Краєвид був незрівнянний. Туман розвіявся, і скільки сягало око, видніли сонячні ласкаві ниви, де-не-де мріло село, сяючи маківкою церкви. Гарна земля, заради такої варто було згромаджувати каміння, будувати замки, варто стояти на смерть, як ті триста під Берестечком.

У ч и т е л ь. У книжці багато своєрідних, дотепних та вигадливих ілюстрацій, які намалювала художниця Івета Ключковська, і які допомагають нам краще уявити небезпечні, часом смішні пригоди героїв повісті.

♦ Розгляньте ілюстрації, створені художницею до повісті. Хто з героїв твору та які епізоди на них зображено? Прокоментуйте створені вдома ілюстрації до повісті.
imgimg 7img_0002

img_0005img_0001


img_0003


Рефлексія. Підсумок уроку.

Проблемне питання.

♦ У чому головний урок повісті?



Оцінювання. Аргументація оцінок.

Домашнє завдання. З а г а л ь н е. Прочитати оповідання «Китичка фіалок», «Боягуз», «Урятувала» зі збірки «Малі герої» Костянтини Малицької.

І н д и в і д у а л ь н е. Підготувати повідомлення про письменницю; виразно читати поезію «Золоте серце» Галини Манів.


Л і т е р а т у р а

1. Мензатюк З. «Таємниця козацької шаблі» / З. Мензатюк. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2006.

2. http://vsiknygy.net.ua/shcho_pochytaty/review/75/

3. http://www.chl.kiev.ua/default.aspx?id=4146

4. http://bookchest.livejournal.com/33021.html


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка