Урок 48. Літо та його ознаки. Планування спостережень за природою влітку. Жива природа влітку



Скачати 163.61 Kb.
Дата конвертації26.02.2016
Розмір163.61 Kb.
Урок 48. Літо та його ознаки. Планування спостережень за природою влітку. Жива природа влітку.

Ключові компетентності:

- вміння вчитися:



навчально-організаційні: своєчасно готується до уроку;

співпрацює в групі;



загальномовленнєві: зосереджено слухає вчителя і товаришів, говорить не поспішаючи, чітко, вільно в процесі діалогічного і монологічного мовлення;

загальнопізнавальні: виконує творчі завдання в контексті навчальних завдань;

  • інформаційно-комунікативна: створює висловлювання з опорою на власний досвід та почуту інформацію;

- загальнокультурна: діє згідно з прийнятими правилами поведінки на уроці;

- громадянська: прагне охороняти природу рідного краю;



  • здоров’язбережувальна: дотримується санітарно-гігієнічних норм під час уроку.


Предметні компетентності

(конкретизовані навчальні цілі, очікувані результати):
Початковий рівень:


  • пригадує назви пір року;

  • знає і називає ознаки літа.


Середній рівень:

- розпізнає на ілюстрації зображення літа;



  • пояснює зв’язки у живій природі на прикладі лісу;


Достатній рівень:

  • розгадує загадку про літо з метою визначення теми уроку;

  • знаходить в текстах необхідну інформацію (за завданням вчителя) про ознаки літніх місяців, бере участь в обговорені здобутої інформації. Заповнює схему

« Ознаки літа»;

  • виконує завдання «доповни речення»;

  • відгадує загадки про літні місяці;

  • виконує тестове завдання з метою перевірки вивченого про ознаки літніх місяців.

Високий рівень:

  • пояснює зв’язки у живій природі на прикладі лісу;

  • встановлює відповідність між назвою літнього місяця та його зображенням;

  • планує спостереження за природою влітку, в тому числі й перевірку народних прикмет про живу і неживу природу влітку;

  • описує красу природи влітку та позитивні емоції, які вона викликає;

  • складає усну розповідь про літо і презентує творче завдання;

  • оцінює власну діяльність і діяльність однокласників.



План уроку

        1. Розгадування загадки з метою визначення теми уроку. (Додаток 1).

        2. Пригадування назв пір року. Розпізнавання на ілюстрації зображення літа, називання його ознак. (Додаток 2).




        1. Описування краси природи лісу влітку та позитивних емоцій, які вона у вас викликає. (Додаток 3).




        1. Слухання «Казки про зайчика і пори року. Літо». Називання почутих ознак літа. (Додаток 4).




        1. Пояснення зв’язків у живій природі на прикладі лісу. (Додаток 5).




        1. Знаходження в текстах необхідної інформації (за завданням вчителя) про ознаки літніх місяців. Обговорення здобутої інформації. Заповнення схеми

« Ознаки літа». Робота в групах. (Додаток 6).


        1. Доповнення вчителем знань учнів про літо та ознаки літніх місяців. (Додаток 7).




        1. Виконання ТЗ «продовж речення». Робота в групах. (Додаток 8).




        1. Відгадування загадок про літні місяці. Називання ознак літніх місяців.

(Додаток 9).


        1. Встановлення відповідності між назвою літнього місяця та його зображенням. (Додаток 10).




        1. Самостійне читання вірша. Виконання завдання «Допишіть прикмети літа». (Додаток 11).




        1. Виконання тестового завдання з метою перевірки вивченого про ознаки літа. (Додаток 12).




        1. Планування спостережень за природою влітку. (Додаток 13).




        1. Описування краси природи влітку та позитивних емоцій, які вона викликає. Складання усної розповіді «Чим щедре літо?». (Додаток 14).




        1. Презентація учнями творчого завдання .




        1. Висловлення учнями оцінних суджень щодо робіт, виконаних однокласниками.




        1. Підведення підсумків уроку.

Додаток 1
Відгадайте загадку і дізнайтеся, яка тема сьогоднішнього уроку.



Дівчина
Бджілки золотисті
В квітах літають,
Роси перлисті
З трав опадають.

З золота зіткане сяєво ллється,


Ліс в нім купається, листя сміється.

В шатах зелених


Вийшла дівчина,
В косах студені
Роси-перлини.

З золота зіткане сяєво ллється,


Ліс в нім купається, листя сміється.

В квітах барвистих


Дівчина сяє,
В оченьках чистих
Сонечко грає.

З тих оченяток маєво ллється…

Дівчина ….. веселим зоветься...

Максим Рильський
Додаток 2
Пригадайте назви пір року. Розпізнайте, де на малюнку зображено літо, назвіть його ознаки.

Закінчіть(усно) речення.
 Літо — це шлях, який проходить природа від ______ до ______.


Додаток 3

Опишіть красу природи лісу влітку та позитивні емоції, які вона у вас викликає.




І.І.Шишкін. «Дубовий гай»

Додаток 4

КАЗКА ПРО ЗАЙЧИКА І ПОРИ РОКУ

ЛІТО

Весна пішла, а Зайчик сидів і гірко плакав, нічого не помічаючи навкруги. А вже почалося ЛІТО! Пташки, які зустрічали весну радісною піснею, притихли в своїх гніздах, висиджуючи майбутніх пташенят. Зайчик вирішив, що ліс завмер, очікуючи якогось лиха, і дуже налякався.

У розкішних пишних шатах Літо було напрочуд привабливе. Воно підійшло до Зайчика і привітно посміхнулося.

— Чому ти плачеш, маленький Зайчику?

— Тому що пішла Весна, і тепер я не їстиму зелену ніжну травичку з молодими листочками кульбаби.

— Спробуй мою, літню. Вона ще соковитіша і солодша. Влітку ти зможеш поласувати і кульбабою, і цикорієм, і пижмом, конюшиною, люцерною. Згодом дозрівають соняшники, злаки, кавуни і гарбузи. Хіба тебе це не радує?

— Ні! — рішуче відповів Зайчик. — Я не знаю, що таке „конюшина” і „гарбузи”, і я зовсім не хочу ані бачити їх, ані куштувати! Поверніть мені весну.

І Зайчик знову заплакав. Літо підняло його сильними руками і притисло до грудей, які пашіли червневим сонячним теплом.

— Відпусти, відпусти, — пручався Зайчик. — Мені гаряче! Я не люблю тебе!


  • А ти схожий на маленького кенгуру, яких я бачило, мандруючи у далеких

південних краях, — сміючись відповіло Літо.

— І лапки в тебе такі ж міцні, як у них. А стрибати через струмок ти вмієш?

Зайчик навіть плакати перестав і задумався.

Літо поставило його на вкритий буйною зеленню берег тихого лісного струмка.

З того часу, як пішла Весна, струмки у лісі стали вужчими і вже не дзюркотіли так весело, наздоганяючи один одного.

Зайчик обережно підійшов до води. Потім відійшов. І раптом відштовхнувся сильними задніми лапками і стрибнув...

Він легко перелетів на той бік струмка. Всі друзі Зайчика — білки, птахи,

бурундуки та їжачки – заплескали, вітаючи його стрибок гучними криками. Зайчик був страшенно задоволений собою. Він стрибнув туди й назад ще декілька разів і весело засміявся. Білочка показала йому перший літній гриб-сироїжку, а бурундук почастував соковитими бруньками.

Зайчику це дуже сподобалося. Тепер він не тікав від Літа, а ходив за ним услід, відкривав все нові й нові таємниці його комори і придумував нові розваги.

Звірята просили Літо розповісти про далекі країни, де воно мандрувало, і про чудернацьких звірів, які там мешкають. Вони хотіли знати, що там росте і як там живуть люди. Літо розповідало і навіть обіцяло взяти з собою деяких звірів і птахів, коли знову вирушить у мандрівку, щоб і вони змогли на власні очі побачити всі чудеса далеких теплих країв.

Зайчик дуже виріс за літо. Він так радів і спеці, і літньому дощику, що вже не уявляв, як можна жити інакше. Навкруги було стільки всього смачненького...

Зайчик ніжився серед польових квітів, зарості яких ховали його так, що лише вушка стирчали, вдихав запах свіжого сіна і спостерігав, як дозрівають на городах кавуни і гарбузи. Він задоволено потягнувся і подумав: „Так, не дарма на світі є Літо!”

І саме в цей момент Літо підійшло до нього і сказало:

— Мій час вичерпався. Я вирушаю в нову подорож у південні краї.

— Як? Ні! Цього не може бути! — заволав Зайчик, високо підстрибнувши від обурення. — Ти не можеш нас покинути!

— Так треба. Осінь йде вслід за мною. Я уступаю їй місце.

— Не хочу, не хочу, не хочу!!! — верещав Зайчик. — Не хочу ніякої осені! Я хочу, щоб завжди було літо!

Літо лагідно засміялося. Його сміх був схожий на солов’їні трелі у червневий вечір, на шепіт теплого дощику в спекотний липневий полудень, на лагідний шелест листя і сяйво зір у серпневу ніч.



  • Ми ще побачимося, Зайчику, — пообіцяло воно. — Я повернуся.


Дайте відповідь на запитання:

- На що був схожий сміх Літа?
http://kolosok.org.ua/wp-content/uploads/2013/12/18_2013.pdf

Додаток 5

Поясніть зв’язки у живій природі на прикладі лісу.


Додаток 6
1 група

Прочитайте текст.
Перший місяць літа назвали червнем за щедрість на червоні фарби. Це місяць найдовших днів року. 22 червня – день літнього сонцестояння – найдовший світловий день і найкоротша ніч. У це день Сонце найвище піднімається над горизонтом. Після цього день починає зменшуватися, а ніч збільшуватися.

Дерева і кущі закінчують свій розвиток, їх листочки беруть у цей час найбільше сонячної енергії, на гілках утворюються нові бруньки – вони розкриються в наступному році.

На початку червня ще багато дрібних пернатих годують безпорадних пташенят. У перші дні життя пташенята дуже багато їдять і швидко ростуть, згодом молодь залишає пташині гнізда, вчиться літати і переходить до самостійного життя.

Підростають малята у багатьох звірів. Багато з них вчаться самі добувати корм.



Знайдіть, про які ознаки літа розповідається. Обговоріть інформацію

в групі. Запишіть у схему ознаки червня .

2 група

Прочитайте текст.
Липень – середина літа, його розпал. Сонце добре нагріває землю. Та нерідко її остуджує злива. У народі липень називають також громовиком. Це місяць квітів і ягід. Зацвітає липа, в полях пломеніють маки, синіють волошки. Наливаються соком вишні, малина, смородина, суниці.

У водоймах вода уже тепла, і мілина кишить безліччю сріблястих мальків.



Знайдіть, про які ознаки літа розповідається. Обговоріть інформацію

в групі. Запишіть у схему ознаки липня .

3 група

Прочитайте текст.
Ще стоять жаркі дні, але вночі часто тягне холодом. Це прийшов останній місяць літа – серпень.

На ожині повисли сизі ягоди. Червоніє брусниця, дозріває журавлина. Прикрасився верес лілуватими квіточками. Ще цвітуть ромашки, конюшина. Над ними літають бджоли та джмелі.

Дозріли лісові горіхи. Гомонять біля них сойки, стрибають білки. Ночами в ліщині сопе борсук: визбирує опалі горіхи.

Дрозди із шумом перелітають із горобини на горобину – вони ласують гіркуватими плодами.

Наприкінці серпня починають відлітати птахи.

Багато роботи наприкінці літа в трудівників полів6 зібрати врожай овочів і зернових, посіяти озимину.

Наближається осінь.

Знайдіть, про які ознаки літа розповідається. Обговоріть інформацію в групі. Запишіть у схему ознаки серпня .




Додаток 7
Інформація для вчителя
Червень. Рум’янець літа

Про походження першого літнього місяця сперечаються найбільше. До жодного із його старших братів не виявлялося такої пильної уваги з боку мовознавців та дослідників народного календаря. Та це й зрозуміло: полудень року увібрав найконтрастніші його ознаки.

Одні вважають, що назві прислужилося масове цвітіння квітів, зокрема, маку й півонії. Інші ж стверджують, буцімто назва пішла від зарум'янілих суниць та черешень, котрі якраз починають дозрівати. Дехто схильний думати, що походження цього терміна йде від того, що з 20 по 22 червня настає період найвищого сонцестояння, коли день удвічі перевершує ніч.

Мають рацію й ті вчені, котрі пояснюють назву масовим розплодом городніх та садових червів і гусені. Небезпідставні міркування й дослідників традиційного бджільництва. Вони вважають, що своє ім'я місяць прибрав від того, що в червні бджолині матки починають найактивніше відкладати личинки — плодити черву.

Але найбільш природним є те, що назва походить од червеця. Саме в червні і з'являється сокоживна комаха кошеніль. З неї колись робили унікальний барвник, яким фарбували вовну, ткацькі вироби, виготовляли жіночу пудру. Але найбільше використовували для фарбування військових знамен, зокрема, козацьких прапорів.

У Київській Русі первісток літа називали кресником чи креснем. Це — від того, що дайбожичі пов'язували своє життя із «небесним вогнем» — сонцем. Слово «крес» (звідси й назва пристрою, з допомогою якого добувають вогонь, — кресало) означало «живлящий вогонь». Адже на червень припадає період найвищого сонцестояння. У ті часи була й інша накличка — ізок, тобто місяць сюрчання коників.

У народі відомі й такі назви: ґедзень, кедзень, безднень. Вони пов'язані з тим, що під цю пору з'являються надокучливі ґедзі та сліпаки. Деінде вживали вислів — червивий місяць, адже це найсприятливіша пора гусені та шашілю. На Гуцульщині було ще одне визначення — гнилець: у цей час якраз припадають сінокосні жнива, а отже, й пора заливних дощів. Від того сіно нерідко гнило.

Червень, отже, не тільки літо рум'янить, він ділить навпіл річний цикл. Від того й іменують його ще й полуднем року та первістком або рум'янцем літа.


Липень. Сонце — на зиму, а літо — на спеку

Липи починають цвісти у червні. А якщо взяти до уваги, що старе літочислення — а саме за ним формувалися давні назви — відстає від нинішнього на чотирнадцять днів, то, природно, може виникнути запитання: чому ж тоді місяць так називається?

На Україні ростуть два сорти липи — широколиста й дрібнолиста. Перша починає цвісти в середині червня, а в південнослов'янських країнах іще раніше. Від того шостий місяць у сербів і хорватів має назву «липень», у словенців — «липан».

Відтак дехто вважає, що назва в нашій мові походить од дрібнолистої липи, цвітіння якої в основному збігається з початком місяця.

Вправні бондарі з її старих стовбурів робили спеціальні діжечки (липівки), в яких тримали мед, а зібраний з квітів солодкий продукт називали «липцем». Звідси, отже, й назва місяця.

Паралельно побутувала й накличка «іюль». Її можна відшукати в творах І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, Т. Шевченка. Вона походить од імені давньоримського державного діяча Юлія Цезаря. Саме він 46 року до н.е. запровадив так званий юліанський календар, котрий проіснував до 1918 року.

Крім уже згаданих, були ще у широкому вжиткові й народні назви. Давні календарі подають регіональне білень — від пори, коли найкраще вибілювалося полотно, грозовик і дощовик — від періоду активних гроз і злив.

На західноукраїнських землях широко вживалася народна назва косень та сінокіс. Відома назва й елевей з варіантами ілевей, ільовець, ілюх, що начебто від свята Іллі, котре відзначають 20 липня за старим стилем.

Крім того, липень ще називають полуднем літа й кажуть: «Сонце — на зиму, а літо — на спеку».
Серпень серпи зубрить

Навряд чи в кого виникне питання щодо походження назви останнього літнього місяця. Серп — це знаряддя, з допомогою якого жали колись зернові культури. Про це нагадує і приказка: «У серпні серпи гріють, а вода холодить».

Таким чином, назва місяця пішла від того, що це пора жнив'яного сезону. До речі, подібні ймення закріпились і в інших слов'янських мовах — чеській, польській, болгарській, сербо-хорватській. А от у білорусів цей місяць називають жнивнем, що також близько до «серпня». У давніші часи так його іменували й українські поліщуки.

За Київської Русі останній місяць літа офіційно називався зарєв. Цей термін, на думку дослідників, походить від дієслова «заревати», тобто «ревти». О цій порі наші далекі пращури влаштовували оленячі гони. Від того, що довколишні ліси відлунювали могутнім ревом диких тварин, і називали цю пору заревом.

На Гуцульщині народна назва мала інший відтінок. Місяць збору зернових називали кочень. У цей час на полях уже густо рясніли житні копи. На Закарпатті відомі й такі означення: кивень та ґедзень. Оскільки влітку чимало надокучливих мух та ґедзів, то коні постійно кивають головами, відгонячи їх.

Деінде були в повсякденному обігові й такі назви: густпир (від густого врожаю на полях та городах і садах), хлібочол (випікання хліба з нового врожаю), жнивець, зоряничник (від зорепаду), городник, прибериха-припасиха тощо.

Серед регіональних назв зустрічаються й такі, як спасівець та варильник. Перша йде від того, що якраз наступає Спасівський піст. Слово ж «барильник» суголосне з пристроєм, який використовували для транспортування води. Вирушаючи в далекі поля на жнива, косарі неодмінно брали з собою барильця. Це різних форм дерев'яні бочечки для води, якою вгамовували спрагу жниварі.

Як бачимо, останній місяць безпосередньо пов'язаний із жнивами, про що засвідчують численні народні назви. Про це підтверджує й відоме прислів'я: «Серпень серпи зубрить».


В. Скуратівський
Додаток 8

Продовжіть речення.
Червень називається так тому, що … .

Липень має таку назву тому, що … .

Серпень назвали так тому, що … .
Додаток 9

Відгадайте загадки про літні місяці. Назвіть їх ознаки.
1. Він у літа перший гість,
вишні пригорщами їсть,
а сунички — жменьками
з дітками маленькими. (Червень)
2. Він до липи сам не ходить,
за собою бджілок водить,
щоб із липових квіток
узяли нектар-медок. (Липень)
3. Вся пшениця у сніпках,
а солома — у стіжках.
Урожай в полях зібрав,
у комору заховав. (Серпень)
Додаток 10
Розпізнайте на фотографіях літні місяці. Встановіть відповідність між зображенням і назвою.

А Червень

Б Липень

В Серпень
1. 2.



3.




А




Б




В




Додаток 11
Прочитайте вірш. Допишіть прикмети літа.

Прикмети літа

Ластівки літають

Над водою низько,

Хвилі розбивають ––

Значить, дощик близько.

Мов червоні квіти,

Хмари в небі синім,

Значить, завтра, діти,

Буде вітер сильний.

А як льону річка

В полі засиніла,

Знайте, що суничка

У гаю дозріла.

Марія Чепурна.

Якщо ластівки літають низько, то … .

Якщо хмари в небі почервоніли, то … .

Якщо в полі зацвів льон, то … .

Додаток 12
Виконай тестове завдання, обравши одну правильну відповідь.

1. Як називається місяць, коли найдовший світловий день і найкоротша ніч ?



А Червень

Б Липень

В Серпень

2. Як називається місяць, пов'язаний із жнивами ?

А Червень

Б Липень

В Серпень

3. Період активних гроз і злив – це місяць



А Червень

Б Липень

В Серпень

Додаток 13



Сплануй свої спостереження за природою влітку. Результати спостережень записуй в зошит.

Улітку спостерігай:

  1. За зміною висоти Сонця.

  2. За погодою.

  3. За кольором неба, хмарами.

  4. Які опади бувають найчастіше? Чи випадав град у вашій місцевості? Коли з’являлася веселка?

  5. За рослинами:

о котрій годині закриваються квітки кульбаби, картоплі, шипшини, нагідок;

коли розпочався й закінчився сінокіс;

коли розпочалося й закінчилося збирання хлібів;

на яких деревах і кущах плоди достигли раніше, на яких пізніше.



  1. За тваринами:

які комахи з’явилися влітку;

коли перестала кувати зозуля;



коли ластівки літають низько, а коли високо.

  1. За працею людей своєї місцевості.



Прочитайте народні прикмети про літні місяці. Під час літніх канікул перевірте їх.


  • Літній ранковий туман – на ясну погоду.

  • Чистий схід сонця – на суху погоду.

  • Якщо у середині липня продовжує кувати зозуля, то літо буде погоже та довге.

  • Комарі літають роєм - до гарної погоди

Додаток 14
Опишіть зображену на марці красу природи влітку та позитивні емоції, які вона викликає. Складіть розповідь «Чим щедре літо?».




Поштовий блок «Щедра Україна. Літо». Художниця – Наталія Кохаль. 


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка