Урок №7 Дата Тема уроку. Силуетна графіка. Виражальні можливості графіки: пляма, силует, контур, виявлення характеру форм. Мета уроку



Скачати 116.11 Kb.
Дата конвертації03.03.2016
Розмір116.11 Kb.
Урок № 7 Дата Тема уроку. Силуетна графіка. Виражальні можливості графіки: пляма, силует, контур, виявлення характеру форм.

Мета уроку:

навчальна: продовжувати ознайомлювати учнів із графікою, її різновидами та засобами виразності; розширювати знання про зображувальні засоби графіки (пляму, силует, контур);

розвивальна: розвивати вміння порівнювати силуети однієї форми та виявляти характерний силует, вміння передавати характер форми лінією, плямою, силуетом;

виховна: виховувати в учнів уважність, акуратність, точність у передаванні задуму графічними засобами.

Тип уроку: комбінований.

Техніка виконання: витинанка, колективна аплікація.

Методи навчання: репродуктивний, частково–пошуковий.

Терміни і поняття: контур, нюанс, контраст, силует.

Обладнання:

для вчителя: ПК, мультимедійна дошка, слайд–презентація;

для учнів: альбом, кольоровий папір, словник, ножиці, клей ПВА, ручка.

Візуальний ряд: слайд–презентація, репродукції з картин М. Врубеля «Царівна–лебідь», А. Рилова «В голубому просторі»; силуетні зображення птахів, тварин, дерев, людей, скульптур, архітектурних споруд; світлини лебедів, балерин; підготовчий малюнок берега зачарованого озера на аркуші паперу, таблиці «Контур–силует», витинанки.

Літературний ряд: вірші, загадки, казки.

Музичний ряд: музика з балету П. Чайковського «Лебедине озеро» (фінал).

Міжпредметні зв`язки: література, театральне мистецтво, музичне мистецтво.
Структура уроку

  1. Організація класу – (1хв.)

  2. Створення емоційної атмосфери – (1хв.)

  3. Актуалізація опорних знань – (4хв.)

  4. Мотивація навчальної діяльності – (1хв.)

  5. Повідомлення теми і мети уроку – (1хв.)

  6. Вивчення нового матеріалу – (10хв.)

  7. Послідовність виконання практичного завдання (пояснення вчителя) – (2хв.)

  8. Послідовне виготовлення аплікації вчителем – (3хв.)

  9. Практична діяльність учнів. Робота в групах. Виконання аплікації, витинанки – (20хв.)

  10. Підсумок уроку – (1хв.)

  11. Домашнє завдання – (1хв.)


Хід уроку

I. Організація класу

Учитель. Завжди цікаво розкривати таємницю мистецтва, таємницю майстерності. У кожного художника, музиканта, поета є свої секрети й ми про них, звичайно, довідатися не можемо, проте спробуємо трішки зазирнути в таємниці мистецтва, а зокрема помандруємо у світ силуетної графіки, розширимо поняття про зображувальні засоби графіки: пляму, силует, контур; навчимося створювати цікаві твори.
II. Створення емоційної атмосфери

Учитель.

Однобарвна тінь на стіні,

А в альбомі – темний силует.

Так змалює уява мені

Чорно–білий автопортрет.

Учитель. Перш ніж розпочнемо працювати, висловлю свої побажання.

Хай на обличчях лиш усмішки сяють,

Натхнення і творчість в роботі бувають.

Талант і мудрість хай поряд ідуть,

В країну Мистецтва вони вас ведуть.

Одне одному завжди допомагайте,

Про старанність, працьовитість ви не забувайте.

Вперед до мрій своїх ідіть,

Мистецтво віддано любіть!
III. Актуалізація опорних знань

Відгадування загадки

Це мистецтво чорно–білих штрихів і плям

Нам відтворить, як б`ється серце,

Різний настрій змалює нам.



  • Як називається цей вид мистецтва?

(Відповіді учнів)

А) Метод «Незакінчене речення»

1.Засоби виразності графіки – це… (крапки, лінії, плями, штрихи).

2.Мистецтво,твори якого мають об`ємну форму – це … (скульптура).

3. Лінії бувають… (прямими, ламаними, хвилястими).

4. Мистецтво зображення предметів за допомогою фарб, –… (живопис).

Б) Гра «Знайомі твори образотворчого мистецтва»

Зазначте повну назву твору.

1. «Козача…»

2. «Місячна ніч…»

3. «Пам`ятник Лесі…»

4.Дев`ятий…»

5. Запорожці…»

6. Дівчина з …»

В) «Майстерня графіки»

Оберіть правильну відповідь.

1. Інструмент для графіки – це… (стека, перо, глина);

2. Автор офорту «Мальовнича Україна»…(Шевченко, Петрицький, Білокур);

3. Художники–графіки – це…( Глущенко, Моор, Нарбут);

4. Графічні матеріали – це…(олійні фарби, темпера, вугілля);

5. Гравюра на металі – це … (ксилографія, літографія, офорт);

6. Жанри графіки – це … (флористика, пейзаж, портрет);

7. Види графіки – це …(лінійна, станкова, плакатна).


IV. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. З чого ви починаєте малюнок? Берете олівці. Зображення, яке у вас виходить, художники називають графічним малюнком. У малюнку головне – лінія. Ми згадали, що лінії бувають прямими, хвилястими, ламаними, а засоби виразності графіки – штрихи, крапки, плями.

Пляма на одягу – свариться мама,

Оцінка низька, отже, в зошиті пляма,

А в графіці у плями, інше навантаження.

Це не фарба розлита, а засіб зображення!
V. Повідомлення теми і мети уроку

Учитель. Сьогодні ми вивчатимемо контурні лінії та створюватимемо колективну аплікацію та витинанку. [Слайд 2]
VI. Вивчення нового матеріалу

Учитель. Контурні лінії, або контур – це лінії, що окреслюють форму предмета.

Вони не лише виділяють форму, а й передають різні властивості зображення: розмір, конструкцію, рухи. (запис у словники). [Слайд 3].



Учитель. Якщо замкненою контурною лінією окреслити пляму, то одержимо силует, тобто характерний образ предмета, подібний до його тіні.

Демонстрація таблиці «Контур-силует» [Слайд 4].

Силует Етьєн де Силует [Слайд 5].

Учень. Етьєн де Силует був генеральним контролером фінансів при дворі Людовика XV. Він увів нові податки, які викликали таке велике обурення серед населення, що він навіть боявся виходити на вулицю вдень, а вночі, у темряві, крався під стінами будинків, щоб його ніхто не помітив. Відтоді слово «силует» стало означати фігуру, яка не має об’єму, – контрастну щодо тла пляму з характерним контуром.

Так само, як і лінія, силует є виразником форми предмету. У житті ми часто бачимо силуетні зображення природних форм, скульптури, архітектурних об’єктів.



Учитель (демонструє світлини).

Особливо добре «читаються» силуети, коли джерело світла (сонце, ліхтар, місяць) знаходиться позаду об’єкта спостереження. Для сприймання силуету велике значення має точка, з якої ми дивимось на предмет. Порівняйте ці силуети літака. Який з них є кращим виразником форми? [Слайд 6].



Учитель. Спостерігаючи силуети в навколишньому середовищі, люди і самі почали створювати силуетні зображення. Мистецтво силуету відоме ще з часів сивої давнини. Так, у печерах Африки було знайдено силуети мисливців, які полюють на диких звірів [Слайд 7].

І створено ці наскельні розписи в епоху Неоліту. Силуетні зображення були широко відомі в Стародавньому Китаї, Японії. В Європі ж мистецтво силуету набуло поширення у XVIII столітті.

Силуети можна виконати в різних техніках: у графіці – тушшю чи білилами, в техніці аплікації чи витинанки – з паперу.

Існують такі жанри силуетного малюнка: анімалістичні зображення, натюрморти, профільні портрети, побутові сцени [Слайди 8-11].

При створенні силуетних зображень велике значення має підбір кольору тла.

Діти, як ви вважаєте, контрастним чи нюансним має бути тло стосовно силуету?



Словникова робота (силует, контраст, нюанс)

  • Порівняйте два приклади: на якому тлі силует краще «читається»? [Слайд 12].

Ігровий момент

Учитель. Діти, відгадайте, чий силует ми будемо зображувати?

Верби додолу хиляться,

Вражені їх красою.

В дзеркало озера дивляться,

Вигнувши шию дугою.

Красені. Злегка гойдаються

На блакитній водиці,

Крилоньки склавши докупи,

Горді, поважні птиці.

Звідки ці диво – птахи?

Чи, бува, не із казки!

Хто милувався ними,

То підкажіть, будь ласка.

(Л. Глазунова)

Учитель. Пригадайте, діти, казки, де головними героями були лебеді.

Відповіді учнів (російська народна казка «Гуси–лебеді», «Гидке каченя», «Дикі лебеді», «Казка про царя Султана» О.Пушкіна).

Учитель. А ще про лебедів існує казка, сюжет якої надихнув відомого російського композитора П.Чайковського створити дивовижну музику. Вона, немов музичний поводир, вводить нас у світ, де на березі таємничого озера народилося почуття прекрасної королеви лебедів Одетти і юного принца Зігфріда, а злий чарівник Ротбарт і його дочка Оділлія з усіх сил намагаються погубити їх любов.

Звучить музика з балету П.Чайковського «Лебедине озеро», на фоні якої учень розповідає казку. Розповідь супроводжується репродукціями картин М. Врубеля «Царівна–лебідь», А. Рилова «В голубому просторі» [Слайди 13-14].



Казка про принцесу–лебедя Одетту

Учень. У королівському палаці вібувався бал. З усіх куточків королівства сюди прибули поважні гості – шляхетні лорди, барони, маркізи. І всі – разом зі своїми дочками. Адже сьогодні принц Зігфрід має обрати собі наречену. Та раптом принц побачив, що пролетіла над парком зграя лебедів, яка манить його за собою. Принц був хорошим мисливцем і цього разу вирішив не втратити таку нагоду. Взявши свій арбалет, він заглибився в гущавину лісу, що починалася одразу за королівським палацом. Так прислухаючись до криків лебедів, він дістався зачарованого озера. Раніше принц тут ніколи не був, лише чув, що це озеро належило похмурому баронові Ротбарду. [Слайд 15].

Аж раптом на березі озера з`явилися білі лебеді. Принц помітив, що в одного із них на голові виблискувала золота корона [Слайд16].

Принц прицілився в нього зі свого арбалета, але мало не знепритомнів, побачивши, що цей лебідь перетворився на дивовижну дівчину–красуню. Перетворилися на дівчат також інші лебеді. Від побаченого, принц стояв непорушно, йому здавалося, що це сон. Та раптом дівчина красуня із короною на голові промовила до принца:

– Чому ти на нас полюєш?

– Я нікого не хотів вбивати. Хто ви такі, і чому були у вигляді лебедів?

І тоді дівчина розповіла, що звуть її Одетта. Колись вона зі своїми сестрами жила у палаці в батька – короля, який дуже їх любив. Та коли матінка – королева померла, батько вирішив одружитись вдруге. Але через деякий час і його спіткала така доля. І тоді в палаці оселився наречений мачухи – барон Ротбард разом зі своєю злющою дочкою – Одилією. Барон виявився могутнім чаклуном і, щоб прибрати до рук палац, він перетворив принцес на білих лебедів, які могли набути людської подоби лише вночі. Зруйнувати ці чари і врятувати Одетту та її сестер може людина, яка покохає одну із них і заприсягнеться у вірності…



Учитель. Як скінчилася ця казкова історія, ви дізнаєтеся наприкінці уроку, а зараз я вам пропоную попрацювати в групах і створити образ лебединого озера, біля якого відбулися всі ці події. Кожен з вас має вирізати з білого чи кольорового паперу силуетні зображення лебедів або дівчат, які з першим сонячним променем перетворюються на птахів [Слайд 17].

Можливо хтось захоче створити силуетні зображення палацу барона Ротбарда, дерев або квітів – водяних лілій [Слайд 18 –19].

Перша група роботу виконує в техніці витинанки, яка дає нам симетричне зображення, а друга група – в техніці аплікації (асиметричне зображення) [Слайд 2021].

Інструктаж

Учитель. Пригадайте, як слід працювати ножицями та економно використовувати папір.
VII.  Послідовність виконання практичного завдання (пояснення вчителя)

Учитель. Роботу слід виконувати в такій послідовності.

1.  Визначити форму витинанки. Чудово сприймається витинанка, якщо на ній зображені елементи різного розміру.

2.  Скласти аркуш паперу по вертикалі навпіл, повернувши кольоровим боком до середини.

3.  Олівцем від тієї частини аркуша паперу, де ми його зігнули, нанести елементи половини бажаного зображення. Воно має бути повним, незважаючи на те, що ми зобразили тільки половину композиції. Якщо ви виконаєте композицію олівцем (повністю або половину зображення), але почнете малюнок із того боку, де його краї роз`єднуються, то отримаєте декілька половинок композиції або декілька однакових композицій, але менших за розмірами, які не будуть з`єднані між собою.

4.  Вирізати ножицями композицію по контуру малюнка.

5.  Обережно розгорнути її на столі.

6.  На зворотний бік витинанки нанести клей, повернувши її лицьовим боком донизу, і зверху наклеїти смужку білого або кольорового картону. Колір картону має бути контрастним до витинанки.

Якщо бажаєте, щоб ваша композиція була зображена силуетом, – видаляйте фон витинанки. Якщо ж бажаєте, щоб композиція вийшла ажурною, фон витинанки залишайте, а видаляйте зображення візерунків.


VIII. Послідовне виготовлення аплікації вчителем
IX. Практична діяльність учнів. Виконання аплікації, витинанки.

Робота в групах.

Учні працюють під музичний супровід (фінал балету П. Чайковського «Лебедине озеро»).

Клас заздалегідь об'єднаний у 2 групи. Перша група – витиначі, друга – аплікатори. Під час виконання завдання (аплікації, витинанки) учні перевіряють одне в одного правильність розміщення дрібних елементів на основній деталі. Остаточний контроль здійснює вчитель.



Учень (продовження казки)

Зігфрид і Одетта покохали одне одного. Вражений її красою та розповіддю про переслідування злим господарем озера Ротбардом, Зігфрид заприсягнувся Одетті у вічному коханні, обіцяючи врятувати дівчину від чар чарівника.

Принц повертається у палац, де його вже зачекалися наречені з усього світу, але він до них байдужий. Та раптом з`являється Оділлія – дочка барона Ротбарда, в якій Зігфриду бачиться Одетта. Обдурений цією схожістю, Зігфрид обирає нареченою Оділлію. Злий чарівник торжествує. Зрозумівши, що зробив фатальну помилку, Зігфрид біжить до озера і молить Одетту пробачити його. А в цей час злий чарівник вирішує погубити принца: піднімається буря, озеро виходить з берегів. Зрозумівши, що принцу загрожує смерть, Одетта кидається до нього. Для порятунку коханого вона готова на самопожертву. Одетта і Зігфрид перемагають. Гине чарівник. Буря стихає. Білий лебідь стає дівчиною Одеттою. Прокляття знято, і інші лебеді перетворюються на прекрасних дівчат, а Зігфрид і Одетта знаходять щастя.

Учитель. Це була одна із версій балету «Лебедине озеро» музику до якого написав П. Чайковський. А наше «Лебедине озеро» створене за допомогою силуетних зображень.
X. Підсумок уроку

Виставка творчих робіт. Аналіз і оцінювання.

Учитель. Що, на вашу думку, вам удалося на уроці?

Що найбільше сподобалося?



Над чим ще потрібно працювати?
XII. Домашнє завдання

Дібрати зразки різноманітних шрифтів.

Учитель дякує учням за плідну працю й проголошує урок завершеним.


Список використаних джерел:


  1. Гусакова М.А., Аплікація: Навчальний посібник для учнів пед. училищ за фахом № 2002 «Дошкільне виховання» та № 2010 «Виховання в дошкільних установах». –М.: Просвещение, 1997, (навчальний посібник).

  2.  М. Гоцуляк., Відлетіла горлиця в небесні сади. Витинанки.// Народне мистецтво № 12, 2004, (навчальний посібник).

  3. Косминська В.Б., Халезова Н.Б., Основи образотворчого мистецтва і методика керівництва образотворчої діяльності дітей: Лаб. практикум: Навчальний посібник для студентів пед. Інститутів за фахом № 2110 «Педагогіка і психологія» (дошк.) – М.: Просвещение, 1987, (методичний посібник)

  4. Смирнов И.І., Азбука мистецтва графіки K.: 1970 р., (книга).

  5. Железняк С.М. Підручник образотворче мистецтво 5 клас, 2013, (підручник).

  6. Сайт http://www.wikipedia.org.ua, (електронне джерело).





База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка