Урок №97 Тема: Збірка поезій Лесі Українки «на крилах пісень». Вірш «contra spem spero»



Скачати 111.48 Kb.
Дата конвертації08.03.2016
Розмір111.48 Kb.


Урок № 97

Тема: Збірка поезій Лесі Українки «НА КРИЛАХ ПІСЕНЬ». ВІРШ «CONTRA SPEM SPERO».

Мета: поглибити знання учнів про лірику Лесі Українки та вірш «Contra spem spero» ; продовжити роботу над формуванням навичок виразного читання, ідейно- художнього аналізу тексту, розвитком зв’язного усного мовлення; допомогти учням відчути велику силу слова, його вплив на почуття, думки, волю, характер людини і здатність отримувати морально- естетичне задоволення від художнього твору; виховувати любов до художнього слова та поезії Лесі Українки.

Обладнання: пам’ятка декламатора, пам’ятка «Як навчитися виразно читати віршові твори», текст вірша «Contra spem spero», тексти віршів Лесі Українки.

Теорія літератури: художнє читання.

Тип уроку: комбінований.

Перебіг уроку

  1. Організаційний момент

  2. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Оголошення теми й мети уроку.

Слово вчителя



Недарма кажуть, що людина живе «не хлібом єдиним»: їй потрібна ще й краса, яку несуть споглядання природи, гармонійні людські стосунки, твори мистецтва, музика, вірші...Саме про вірші Лесі Українки, які надають поетесі можливості злетіти на крилах натхнення над світом буденності, взявши із собою і читача, піде мова на уроці. Тільки їх краса повністю відкриється лише тоді, коли вони будуть майстерно прочитані.На цьому уроці ми продовжимо роботу над удосконаленням уміння виразно читати вірші.

  1. Актуалізація опорних знань

  • Що ми називаємо художнім читанням? (Художнє читанняпублічне виконання творів літератури (віршів, прози, публіцистики; особливий вид естрадного мистецтва).)

  • Кого ми називаємо декламатором? (Того, хто виразно читає художній текст.)

  • Які завдання стоять перед декламатором? (Передати ідейно- художній зміст вірша, почуття автора твору засобами виразного читання.)

  • Які якості повинен мати декламатор, щоб передати ідейно- художній зміст вірша? (Творчу уяву, емоційність, уміння аналізувати прочитане.)

  • Які етапи підготовки ви виділили б до декламації? (Сприйняття тексту, аналіз тексту, визначення виконавських завдань, тренування в декламації, визначення й уточнення запитань, які слід пояснити).

  • На що, готуючись до виразного читання, слід звернути особливу увагу? (На засоби виразного читання: інтонацію, паузи, темп декламації, логічний наголос.)

  • Чиї почуття може передати читець? (Почуття автора вірша та особисті.)

  • Яким чином декламатор може спланувати використання засобів виразного читання при підготовці до декламації? (Графічне відтворення звучання художнього текступартитура.) Характеристики виразного читання

Інтонація — основний засіб вираження смислових та емоційних особливостей висловлюваного, який дозволяє передати ставлення того, хто говорить, до предмета мовлення, смислова мелодія мови.

Пауза — засіб виразного читання; зупинка голосу під час читання. Види: довгі, середні, короткі, логічні.

Темп — швидкість виразного читання або мовлення. Види: повільний, середній, пришвидшений, швидкий, скоромовкою.

Логічний наголос — вимовляння важливого за змістом слова з трохи більшою силою голосу. Від цього може змінитися навіть зміст висловлювання.

Партитура художнього тексту — це графічне відтворення звучання художнього твору. При підготовці тексту до читання партитурними знаками позначаються паузи, наголоси, підвищення і зниження тону, інтонаційні переломи тощо. Партитурні позначки допоможуть учителеві в процесі навчання учнів, особливо, коли потрібно показати, як здійснити інтонаційну фігуру, що не визначена розділовим знаком.

  1. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

  1. Ознайомлення з літературознавчим поняттям «неоромантизм»

Неоромантизм — течія раннього модернізму в європейській художній культурі кінця XIX — початку XX століття, умовне найменування комплексу різноманітних течій та естетичних тенденцій, що виникли в літературі на межі ХІХ-ХХ століть як реакція на позитивізм в ідеології та натуралізм у мистецтві. Ці течії відродили низку естетичних принципів романтизму — пафос особистої волі, заперечення повсякденного, культ ірраціонального, потяг до фантастики тощо. Спорідненість неоромантизму з декадентством проявляється в тому, що він створює штучний світ. Неоромантики тяжіли до жанру пригодницького, авантюрного, «екзотичного» роману, основи якого заклали Майн Рід та Фенімор Купер.

Неоромантизм генетично пов’язаний з романтизмом. Характерними рисами неоромантизму є прагнення поєднати ідеал з дійсністю, привернути увагу до чуттєвої сфери людини, емоційно-ін- туїтивного пізнання світу; усвідомлення індивідуальної і суспільної свободи, піднесення постаті визначного героя, який, зазвичай, є самотнім. Самотність у неоромантиків є виміром самоцінності й трактується як філософська категорія, що визначає високість душі. (Визначення записують у зошит.)На естетику неоромантизму справили вплив філософські концепції А. Шопенгауера та Ф. Ніцше, наукові відкриття 3. Фройда, взаємодія з реалістичними тенденціями.



Поняття неоромантизму

Неоромантизм увійшов в україномовну літературу в кінці

століття і привніс корінні зміни в розвиток художньої свідомості, продовжуючи певні усталені традиції. «Покоління Лесі Українки, Михайла Коцюбинського, Володимира Винниченка, Василя Стефаника, Ольги Кобилянської, Богдана Лепкого, Олександра Олеся, Миколи Вороного та інших... різко повернуло корабля української літератури в загальноєвропейське річище, при цьому не тратячи питомих національних ознак. Воно заперечило «народницький напрям» і «тенденційну поезію» (терміни Лесі Українки) й почало фактично витворювати явище, що ми тепер звемо неоромантизм» (В. Шевчук).

У теоретичних працях Лесі Українки тлумачення неоромантизму має три аспекти: по-перше, стилю як певного лексико- синтаксичного оформлення художнього тексту; по-друге, як певної техніки «ліплення» характерів, що включає різкий поділ персонажів на головних і другорядних; по-третє, як певний мистецький «синтез», як створення демократичного образу ідеалу людини майбутнього. У своїй літературній практиці поетеса прагнула до гармонійного поєднання цих трьох аспектів. Неоромантичні мотиви вона втілює, як правило, в ускладнених умовних художніх формах, із залученням багатозначних символів: алегорій, з варіативним повторенням певного ряду образів, що набувають відтак нової глибини значення. Леся Українка зробила найбільший внесок у розвиток неоромантизму у вітчизняній літературі.



Персонажі у творах неоромантиків

Як і попередники,— представники романтизму XIX століття, неоромантики, заперечували прозу «обивательського» життя. Вони оспівували мужність, подвиг, романтику пригод, часто обираючи тлом для своїх сюжетів екзотичні країни. Характерний неоромантичний герой — непересічна сильна особистість, нерідко наділена рисами «надлюдини», вигнанець, який протистоїть суспільній більшості, шукач романтики та пригод.



Збірка «На крилах пісень». Загальна характеристика

Перша збірка поетичних творів Лесі Українки «На крилах пісень» вийшла друком у Львові на початку 1893 року.

Збірка складається з ліричних циклів.

Принцип створення циклів: вони компонуються за мотивами, а не за хронологією чи жанрами. Для циклів Лесі Українки характерне поєднання ліричного, епічного та розповідного елементів. Цикл сприймається як єдиний завершений твір.

Особливість розташування віршів у циклі: вірші розташовані так, щоб розкрити ідейну позицію автора — напруження головної думки циклу поступово зростає.

Ліричний герой циклу — національно свідома громадянка, яка не мириться зі світом насильства, тиранії, мужня патріотка, яка закликає співгромадян до боротьби за свободу.

Слово вчителя

Ліра видатної української поетеси співала недовго, але її звук зачіпав серце кожного слухача. Це стосувалося і Лесиних і наших сучасників. Вона була «співачкою досвітніх огнів», але струни поетичної ліри Лесі Українки не раз озивалися і ніжними, сокровенними тонами. Лірика її різнобарвна, як кольори веселки. Кількість читачів, яким до серця її вірші, чимала, адже кожен знаходить у її поезії щось близьке для себе. Можна припустити, що кожен учень класу має вірш письменниці, який викликає в нього особливі почуття.



Бесіда з учнями

  • Які вірші з творчого доробку видатної українки приваблюють вас найбільше? Чому?

  • Які почуття ліричної героїні вам близькі та знайомі?

  • Як вплинула на вашу душу поезія Лесі Українки?

  • Чи можете ви сказати, що вірші вас чогось навчили?

  • Про що б ви спитали авторку, якщо була б така можливість?

  • Чи викликала поезія Лесі Українки бажання писати власні вірші? Про що?

Читання учнями віршів Лесі Українки (за бажанням).

Коментар учителя, учнів класу щодо виразного читання



Підготовка до виразного читання вірша

«Contra spem spero»

Поезія «Contra spem spero», назва якої в перекладі з латині означає «без надії сподіваюсь», написана 19-річною Лесею Українкою. У цей період перед нею постав вибір: чи бути скореною важкою недугою (і не тільки фізично), чи перемогти. Леся не піддалася, вона поставила перед собою мету — і перемогла. Наперекір зловісним «осіннім хмарам» вона відчула жагучу потребу жити повноцінним життям, про що написала у листі до брата (відомого у літературі як Михайло Обачний): «Любий Миша! Я воскресла! От і знов беруся здіймати «сізіфовий камінь» догори!.. Позволь при сій нагоді навести тобі цитату з мого нового безнадійно- надійного вірша:

Я на гору круту крем’яную Буду камінь важкий підіймать

І, несучи вагу ту страшную,

Буду пісню веселу співать».

Зразкове виразне читання учнем

(або ирослуховування аудіозаиису виконання вірша професійним декламатором) вірша «Contra spem spero»

Гетьте, думи, ви, хмари осінні!

То ж тепера весна золота!

Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа?

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Жити хочу! Геть думи сумні!

Я на вбогім сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки,

Буду сіять квітки на морозі,

Буду лить на них сльози гіркі.

І від сліз тих гарячих розтане Та кора льодовая, міцна,

Може, квіти зійдуть — і настане Ще й для мене весела весна.

Я на гору круту крем’яную Буду камінь важкий підіймать

І, несучи вагу ту страшную,

Буду пісню веселу співать.

В довгу, темную нічку невидну Не стулю ні на хвильку очей,

Все шукатиму зірку провідну,

Ясну владарку темних ночей.

Так! я буду крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Буду жити! Геть думи сумні!



Аналіз вірша «Contra spem spero»

  • Визначте провідну думку поезії. (Вболівання за долю рідного народу, місце особистості в суспільному житті, заперечення пасивного співчуття стражданням народу.)

  • Як поетеса розуміє своє місце у суспільстві? (Активна життєва позиція: «Я на вбогім сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки, Буду сіять квітки на морозі...» «В довгу, темную нічку невидну Не стулю ні на хвильку очей, Все шукатиму зірку провідну, Ясну владарку темних ночей».)

  • Які рядки з цього вірша, на вашу думку, під час декламації слід прочитати найбільш емоційно? (Гетьте, думи, ви, хмари осінні! І То ж тепера весна золота! / Чи то так у жалю, в голосінні / Проминуть молодії літа? /.../ Так! я буду крізь сльози сміятись, / Серед лиха співати пісні, / Без надії таки сподіватись, / Буду жити! Геть думи сумні!)

  • Як використовується контраст у поезії. Наведіть приклад. («...я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись»; «несучи вагу ту страшную, Буду пісню веселу співать»; «Буду сіять квітки на морозі...»)

  • Які романтичні образи створено авторкою? (Лірична героїнясамотня, трагічна, вольова, незламна. Вона протистоїть імперії, але ця непересічна особистість, яка веде відчайдушну внутрішню боротьбу зі своєю недугою і зовнішнюіз самодержавством своїм словом,— незламний борець.)

  • Доведіть символічність твору. (Символічними є образи, поєднані у пари за принципом контрасту: осені і весни, сумного перелогу і барвистих квіток, льодової кори і гарячих сліз, важкого каменя і веселої пісні, темної ночі і провідної зірки. У поезії імперію, яка запроваджувала політику утисків, заборон і рабської покори, символічно названо «довгою темною нічкою невидною». На «вбогім сумнім перелозі» «барвисті квітки» символізують волелюбні визвольні ідеї. Символічним образам, які уособлюють самодержавство («льодова кора», «крута, крем’яна гора», «темна ніч»), протиставлені ті, що символізують визволення («барвисті квіти», «весела весна», «зірка провідна» (прийом контрасту).)

  • Дайте характеристику ліричної героїні вірша. (Сильна, незламна, вольова особистість, яка сповнена мрій і сподівань на краще, готова битися до перемоги.)

  • Знайдіть рядки, які можна вживати як афоризми. (Як афоризми звучать усі протиставлення: «Гетьте, думи, ви, хмари осінні! То ж тепера весна золота!»)

  • Які ще художні засоби використано в поезії і з якою метою? (Епітети: «хмари осінні», «весна золота». Вони підкреслюють оптимізм героїні. Анафора «Буду сіять» надає героїні відчуття впевненості у своїх діях. Градаціянаростання настрою непохитності прийнятого рішення: «хочу крізь сльози сміятись», «Я на гору круту крем’яную Буду камінь важкий підіймать», «Буду пісню веселу співать», «я буду крізь сльози сміятись», «Буду жити! Геть думи сумні!»)

  • Знайдіть алюзію в поезії. («Я на гору круту крем’яную / Буду

камінь важкий підіймать»ці рядки нагадують міф про Сізіфа, який такий же важкий камінь намагався закотити на гору.)

  • Визначте віршовий розмір, спосіб римування та риму. (Анапест, перехресне римування, чоловіча рима.)

  • Чи збігається життєва позиція ліричної героїні вірша зі ставленням самої авторки до життя? (Поезія «Contra spem spero» є своєрідною програмою дій, це гімн життю і боротьбі. Повставши проти духовної деградації, яку нав’язувала поетесі її фізична недуга, вона виграла свою «весну золоту».)

Визначення й уточнення запитань, які слід пояснити

Повторення за допомогою «Пам’ятки декламатора» та пам’ятки «Як навчитися виразно читати віршові твори» основних правил декламації.



  1. Систематизація та узагальнення вивченого

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Завдання: висловити свою думку щодо того, який фрагмент вірша «Contra spem spero» і чому потрібно виділити засобами виразного читання обов’язково? Який засіб виразного читання був би найбільш вдалий для здійснення виконавського завдання читця поезії «Contra spem spero»?

Робота в парах

Запишіть ланцюжок емоцій ліричної героїні, які складають сюжетну основу вірша



  1. Домашнє завдання

  1. Вивчити напам’ять вірш «Contra spem spero».

  2. Завдання для груп: проаналізувати вказаний вірш, акцентуючи увагу на питання, визначені вчителем. Кожен член групи виконує завдання вдома самостійно, в класі під час роботи в групі повідомлення доповнюватимуть одне одного. Членами групи заздалегідь обирається учень, якому доручають підготовку виразного читання вірша.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка