Урок цінність й неповторність життя І здоров’я людини



Сторінка3/7
Дата конвертації26.02.2016
Розмір1.76 Mb.
1   2   3   4   5   6   7
Тема. Вплив рухової активності на розвиток організму

Корисно та приємно

Видатний фізіолог І.П. Павлов говорив, що від фізичних вправ виникає відчуття "м'язової радості".

Наприклад, коли учень/учениця робить ранкову гімнастику, він отримує від неї (як і від уроків фізкультури) не лише користь, а й велике задоволення, бо під час фізичної діяльності у кров виділяються речовини типу ендорфінів, енцефа-лінів, які є медіаторами (провідниками) задоволення (у корі головного мозку існує центр задоволення).

Парадокс у тому, що в нашому житті відбулося дивне явище: з одного боку, людина полегшила собі існування, виключивши щоденну фізичну працю завдя­ки механізації та автоматизації трудомістких процесів, але за це вона повинна дорого заплатити — частими хворобами, кволим здоров'ям, коротким віком життя. Єдиний вихід з цієї ситуації (зачарованого кола) — щоденно давати влас­ному організмові достатні фізичні навантаження. Так уже влаштована людина, що без фізичних навантажень організм втрачає свою життєздатність. Власне, людина і створена для того, щоб відповідними фізичними діями (добувати здо­бич, нападати, захищатися, втікати у разі небезпеки) вижити, дати потомство, зберегти себе як вид. Без фізичних навантажень виникає атрофія (змарніння, відмирання) органів і організму в цілому.

Підступність гіподинамії (малорухомості) в тому, що людина швидко звикає до такого стану, і він навіть стає приємним, комфортним. Звісно, приємніше і про­стіше полежати, прийшовши додому, перед телевізором, ніж бігти кудись (не знати за чим), як пропонують медики, та ще й за будь-якої погоди. Таку "ідилію" батьків автоматично наслідують, як правило, діти.

Фізичні навантаження гармонійно впливають на фізичний і психічний роз­виток дитини. Серце, шлунок, кишечник, печінка, нирки та інші органи на­шого організму формувалися в умовах постійних рухів. Якщо фізична активність обмежена, функції цих органів порушуються, а резервні можливості в цілому знижуються. На думку академіка М.М. Амосова, здорова людина має 10-кратний запас міцності, тобто її органи і системи можуть виконувати навантаження і витримувати напруження, приблизно в 10 разів більші, ніж у звичайних умо­вах. На жаль, такий резерв міцності без фізичних навантажень тане, як сніг у дощову погоду.

Під впливом фізичних вправ особливо поліпшується кровопостачання м'язової тканини, зокрема серцевого м'яза, за рахунок додаткового відкриття "сплячих" капілярів і збільшення їхньої загальної довжини.

Фізичне навантаження стимулює кисневе постачання нервових клітин го­ловного мозку, сприяючи підвищенню не лише фізичної, а й розумової праце­здатності. Словом, фізкультура значною мірою допомагає мислити.

Цей висновок збігається із твердженням великого старогрецького філософа і вченого Аристотеля, що думка стає жвавішою, коли тіло розігріте прогулянкою. Свої уроки він проводив, як відомо, прогулюючись разом із учнями.

Під впливом фізичних вправ підвищується стійкість організму до різних за­хворювань, зміцнюється імунна система, стимулюється кровотворення, збіль­шується вміст гемоглобіну в крові.

Особливо корисні фізичні вправи, якщо вони виконуються з відчуттям радості. Радість розширює судини, нормалізує обмінні процеси, гармонізує психіку.

Діяльність скелетної мускулатури має життєво важливе значення для ор­ганізму, який росте. Саме вона визначає розвиток усіх фізіологічних систем організму. Ось чому в результаті такої діяльності відбувається не втрата, а на­рощування маси тіла, що забезпечує ріст. Прийом їжі без фізичної активності не забезпечує нормальних умов росту і розвитку. У випадку порушення потоку імпульсів від працюючих м'язів порушується нормальна робота всіх внутрішніх органів, і, насамперед — серця.

З'ясовано також, що систематичні фізичні вправи сприяють збільшенню в клітинах організму особливих речовин — нейропептидів, що благотворно по­значається на настрої, покращує сон, підвищує працездатність, емоційний стан дитини. Можливо, цей механізм складає матеріальну основу для нормального психічного розвитку дитини.

Висновок. Фізичний розвиток учня проявляється в таких основних якостях, як сила, швидкість, спритність, гнучкість, витривалість. Кожна із цих харак­теристик зміцнює здоров'я, проте не однаковою мірою. Можна стати дуже сильним, використовуючи вправи атлетики. Можна стати дуже гнучким, за­стосовуючи гімнастичні та акробатичні вправи. Проте при цьому відбувається тренування лише певних груп м'язів, а їхній гармонійний розвиток фактично відсутній. Ось чому в молодшому шкільному віці "спеціалізовані" програми фізичного тренування не рекомендуються. Практика шкільної фізичної культури показала, що гармонійність фізичного розвитку дитини досягається за рахунок включення до програм циклічних, тобто тривалих рівномірних навантажень, що повторюються у вигляді повільного бігу і стрибків у поєднанні з рухливими і спортивними іграми.

Цінність рухливих ігор у тому, що вони поєднують високу рухливість і по­зитивне емоційне напруження, формуючи у дітей вольові якості, прагнення до перемоги.



Тема. Гігієна порожнини рота

Уривок з оповідання «Спасокукоцький і Кукуєвицький»

(про похід до стоматолога)

…У кепському настрої повернувся Спасокукоцький додому.

Обідав він без апетиту. За обідом мама раптом якось дивно глянула на нього, потім ще раз глянула, пильно придивилась і сказала:

– Ану розкрий рота!

Нічого не підозріваючи, Спасокукоцький роззявив рота.

– Ой! — скрикнула мама.— У тебе ж дірка в зубі! Карієс! Боже мій! Треба негайно йти до зубного лікаря!

– Що?! — Спасокукоцький випустив з руки ложку, і вона, дзенькнувши об край тарілки, плямкнулась у борщ.

– Треба негайно йти до зубного лікаря! — повторила мама.— Негайно! — вона вже набирала номер телефону.— Аллоу! Скажіть, будь ласка, коли приймає стоматолог?.. Ага. Дякую!..— вона поклала трубку.— Ходімо зараз же! З другої години дуже гарний спеціаліст.

– Й-я... не... піду! — сказав Спасокукоцький.

– Підеш! — твердо сказала мама.

– Не піду! — ще твердіше сказав Спасокукоцький.

– Ти що — хочеш лишитися без зубів?! Догрався з тими цукерками! Скільки разів я говорила — не їж стільки цукерок! Не гризи без кінця цукерки!..

– Я не піду! — на високій ноті відчайдушно вигукнув Спасокукоцький.

– Підеш,— спокійно сказала мама, пудрячи перед дзеркалом носа.

– Я не можу нікуди йти. Мені погано,— скривився Спасокукоцький.— У мене болить живіт.

– Нічого в тебе не болить,— сказала мама, підмальовуючи помадою губи.

– Ой! Ой! — Спасокукоцький перехнябився і ліг щокою у прохололий борщ.

– Ти ж знаєш, що на мене це не діє,— незворушно сказала мама, фарбуючи щіточкою вії.

То була правда. Мама Спасокукоцького була тверда, як алмаз.

Полежавши трохи у борщі, Спасокукоцький підвів голову, обібрав із щоки капусту й тяжко-тяжко зітхнув:

– Ти хочеш моєї загибелі!..

– Я хочу, щоб мій син не був беззубий. Щоб йому не довелося носити в портфелі стаканчик із вставною щелепою.

...Через п'ять хвилин вони вже йшли до дитячої поліклініки. Мама міцно тримала Спасокукоцького за руку, а він механічно переставляв ноги і нічого перед собою не бачив: усе розпливалось у сльозах. Тільки у такт цоканню маминих каблуків гупало в грудях серце.

Запахло ліками — вони зайшли у поліклініку.

Біля стоматологічного кабінету не було нікого, прийом тільки-но почався — вони прийшли першими. І їх одразу запросили.

Спасокукоцький переступив поріг кабінету, і в нього похололо всередині. Під стіною стояла скляна шафа, у якій на скляних полицях лежали блискучі нікельовані інструменти для висмикування зубів — кліщі, «козячі ніжки» і тому подібне.

А посеред кабінету, поряд з кріслом, стояла в о н а — бормашина. Ота страшнюча пекельна бормашина, про яку Спасокукоцький чув ще в дитячому садочку від завжди переляканої Талочки Дударенко.

Блакитна, обтічної форми, схожа на рубку підводного човна, бормашина дивилася на нього жовтим оком і наче підморгувала.

Першим бажанням Спасокукоцького було рвонутись і дати драла. Але позаду гостро пахла парфумами невблаганна мама. А попереду привітно усміхався і пахнув ліками високий лисий дядечко з бородавкою на носі — лікар. Усі шляхи до втечі було перекрито.

– Заходьте, заходьте,— лагідно промовив лікар і широким жестом показав на крісло.— Будь ласка, сідайте, юначе. По обличчю бачу, що переді мною справжній мужчина.

Але Спасокукоцький не зреагував. Він прекрасно знав ці лікарські штучки-дрючки: усміхається-усміхається, а потім я-ак штриконе шприцом, або я-ак різоне скальпелем, або я-ак утне іще щось — і моргнути не встигнеш (Талочка Дударенко не раз про це говорила).

Спасокукоцький не зрушив з місця.

Мама несподівано підхопила його під пахви й, хоч

він щосили задриґав ногами, підняла і, як дитину, посадила в крісло.

Лікар натиснув на якусь педаль, і крісло поїхало вгору. А серце Спасокукоцького покотилося вниз.

– Ну-с, розкриємо рота і подивимося, що там у вас робиться,— усміхнувся біля самісінького носа Спасокукоцького лікар.

– Лесику, ну ти ж гарний хлопчик. Ну розкрий ротика. Ну будь розумником! — чужим, неприродно лагідним голосом сказала ззаду мама.

– Ну-с! — повторив лікар.

– Е-е! — зціпивши зуби, мотнув головою Спасоку-коцький.

– Не розумію. Ви що — глухонімий?

– У мене не одкривається рот,— не розтуляючи зубів, процідив Спасокукоцький.— Мабуть, спазми.

– А-а, це буває,— усміхнувся лікар, узяв Спасокукоцького двома пальцями за щоки, трохи притис, і рот розтулився сам собою.

Другою рукою лікар спритно підніс до зубів Спасокукоцького маленьке кругленьке дзеркальце на металевому держачку.

– Г-г-г-ав! — сказав Спасокукоцький і вкусив лікаря за палець.

– О-у! — одсмикнув руку лікар.— Так ви мені, юначе, палець одкусите. Як я тоді працюватиму? — І раптом сказав суворо: — Ану, розкривай рота швидше!

Ця різка зміна тону подіяла на Спасокукоцького, і він розтулив рота. Лікар знову підніс дзеркальце до зубів.

– Га-а-а! — закричав Спасокукоцький.

– Що таке? Я ж іще навіть не доторкнувся. Тільки дивлюсь.

– Болить.

– Не може бути.

– Ага. Вам «не може бути». А мені може бути. Це ж не ваші зуби! Я більше не хочу. Я уже злажу.

– Тю! — сказав лікар.— І де ти, такий розумний, учишся? В якій школі, у якому класі? От візьму й напишу про тебе в стінгазету.

– Напишіть-напишіть! — сказала ззаду мама і назвала номер школи і клас.

– Що?! — весело вигукнув лікар.— Оце здорово! Так у цьому ж класі вчиться моя дочка. Люба. Присяжнюк.

– Га? — Спасокукоцький від подиву розкрив рота. Справді, у їхньому класі вчилася дівчинка Люба Присяжнюк.

«Ой! Це ж тепер усі знатимуть... І Кукуевицький знатиме... Ой, пропав я, пропав. Зганьбив себе на всю школу. Засміє мене тепер Кукуевицький, у регіт засміє. Всім розкаже тепер і про пожежу, і про криницю, і про жеребця Електрона... Ой, що ж тепер буде?..»

Поринувши у свої думки, Спасокукоцький і не помітив, як лікар увімкнув бормашину і вона тихо-тихо за дзижчала. Було зовсім не боляче... Минуло кілька непомітних хвилин, і лікар весело сказав:

– Ну, от і все!.. Дві години не їсти!..

Він натиснув на педаль, і крісло опустилося вниз.

– Ви вільні!

Спасокукоцький ізліз з крісла і, хитаючись, мов після космічного польоту, ступив кілька непевних кроків до мами. Мама усміхалася, простягаючи йому руки.

«І оце все?.. А я, дурний, боявся!.. Дригався, кричав і кусався! Ех-х!.. А Кукуевицький бився із скаженим собакою, плавав по Дніпру на крижині і проганяв розбійника з Київгазу... Кукуевицький таки герой, а я... Ех-х!..»

І так йому стало прикро, так прикро, що він скривився і... заплакав.

– Отаке! — здивовано вигукнув лікар.— Чого це ти? Усе ж минулося! А-а... Ти, може, думаєш, що я розкажу Любі? Так нічого ж розказувати! Ти молодець! Ти тримався як справжній мужчина!..

«Справжній мужчина» шморгнув носом і витер сльози.

А коли вони вийшли з кабінету, Спасокукоцький раптом почув у коридорі жіночий голос:

– От бачиш, хлопчик зовсім не боявся!.. Бачиш, нічого ж страшного…

Всеволод Нестайко

Тема. Гігієна оселі

Цікаві факти.

Вчені стверджують, що житлом для первісної людини була печера. Згодом з’явилися тимчасові житлові споруди з дерева, землі, каменю, а іноді й кісток мамонтів. Це пов’язано із кочівним способом життя первісний людей. Житло виконувало лише функцію захисту від несприятливих погодних умов.

Для нас оселя – це місце відпочинку, навчання, роботи. Ми проводимо тут досить багато часу, тому потрібно пам’ятати про гігієну оселі.



Тема. Організація самонавчання і взаємонавчання

Ранкова гігієнічна гімнастика як засіб підвищення працездатності дитини

Ранковою гігієнічною гімнастикою називається комплекс гімнастичних вправ, які виконують вранці, після сну. Метою ранкової гімнастики є прискорення переходу організму від сну до неспання. Основне завдання зарядки — загальне оздоровлення організму.

Слід відзначити, що комплекс вправ ранкової гімнастики доцільно будувати так, щоб він мав 10-12 вправ.

У комплекс повинні входити ходьба, потягування, вправи для м'язів рук, ніг, тулуба, всього тіла, вправи на розслаблення, стрибки, біг. Орієнтовний варіант ранкової гімнастики такий:



  1. В.п. — руки вгору — вдих, нахиляючись вперед, розслаблено опустити руки вперед — видих. "Струсити воду" з рук. Повторити 3-4 рази.

  2. В.п. — руки на потилиці. Кругові рухи тулубом (з великою амплітудою) в один і другий бік 8-10 разів.

  3. В.п. — руки на пояс, ноги разом. Руки вниз, прогнутися — вдих, повернутися у в.п. — видих. Повторити 3-4 рази.

В.п. — ноги на ширині плечей, руки зігнуті у ліктях перед грудьми. Руки вгору, дивитися на долоні — вдих, повернутися у в.п. — видих. Повторити 3-6 разів.

  1. В.п. — ноги на ширині плечей, руки вперед, махом лівої ноги торкнутися пальців правої руки і навпаки. Повторити 6-8 разів. Дихання довільне.

  2. В.п. — руки вздовж тулуба, ноги разом. Підняти праву ногу, зігнуту в коліні, вгору — вдих, розслаблену опустити — видих. Повторити 2-3 рази кожноюногою. Темп повільний (мал. 6).

  3. В.п. — ноги нарізно, руки на поясі. Нахили тулуба в сторони. Повторити 6-7 разів (мал. 7).

  4. В.п. — ноги нарізно, руки на голові. Колові рухи тулубом вправо з нахилом вперед — вдих. Колові рухи тулубом вліво з нахилом назад — видих. Повторити 4-5 разів (мал. 8).

  5. В.п. — ноги нарізно, руки вгору, пальці схрестити. Нахил рук вперед — видих, в.п. — вдих. Повторити 6-8 разів (мал. 9).

  1. В.п. — ноги разом, руки на поясі. Пружні присідання, руки вперед — видих, в.п. — вдих. Повторити 3-4 рази (мал. 10).

  2. В.п. — ноги нарізно, руки на поясі. Стрибки зі зміною положення ніг. Вправу робити 15-20 хвилин (мал. 11).

  3. Біг у помірному темпі від 30 секунд до 4-5 хвилин.

    СОЦІАЛЬНА СКЛАДОВА ЗДОРОВ’Я

    УРОК 11. Традиції збереження здоров’я в родині. Спадковість і здоров’я

    Мета. Формувати в учнів уявлення про родинні традиції спадковість і її вплив на здоров’я людини, сприятливі для здоров’я; розвивати вміння піклуватись про молодших і старших членів сім’ї, розвивати бажання підтриму­вати традиції здорового способу життя в сім'ї.



Обладнання. Плакати, ілюстрації із зображенням здорового способу життя, схема сім'ї, родинне дерево, підручник, робочий зошит.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

ІІ. Аналіз стану здоров’я учнів та повторення вивченого матеріалу.

– Які корисні для здоров’я справи ви робили протягом тижня?


  • Що таке само- і взаємонавчання?

  • Яких правил потрібно дотримуватись, коли працюєш у команді?

III. Вивчення нового матеріалу.

  1. Оголошення теми уроку.

— Прочитайте тему сьогоднішнього уроку.

Традиції збереження здоров’я в родині. Спадковість і здоров’я



(на дошці намальоване родовідне дерево,на листках записані слова із теми.

Прослуховування пісні «Родина, родина» (матеріал на диску)



  1. Бесіда.

Мати, батько, бабуся й дідусь – це найрідніші для нас люди. Від батьків ми отримуємо найважливіше – наше життя. Вони вчать нас різних моральних правил, добрих слів, піклуються, доглядають, виховують, дбають про наше здоров'я. Дитина у сім'ї — велика радість і щастя.

З давніх-давен слова батьків були законом для дітей. Діти змалку мали свої обов’язки, вчилися різної роботи, посильно працювали, допомагали старшим. Старші бавили менших братиків і сестричок, змалку пасли худобу, розповідали меншим багато казок, легенд.

Взаємини у родині залежать від стосунків усіх її членів, спільної діяльності. Кожна сім’я, родина має свою історію, яка уміщена у книзі Роду.



  • Чи є ваших сім’ях книга роду, де зібрано цікаві історії, пам’ятні фото вашої родини? Розкажіть про неї.

  1. Робота з прислів’ями.

Як ти розумієш прислів’я:

Чому у народі кажуть: «До свого роду – хоч через воду»?



(Відповіді учнів.)

  1. Робота з підручником.

Самостійно прочитати статтю на с. 56.

А) Відповіді на запитання.



  • Які традиції є у ваших сім’ях?

  • Як ви піклуєтесь про своїх батьків та інших членів родини?

Б) робота з малюнками.

Велику роль у збереженні здоров’я людини відіграють сімейні традиції проведення дозвілля.

Розгляньте світлини, на яких зображено різні види сімейного відпочинку.


  • Як ви любите відпочивати із батьками, братами та сестрами?

  1. Бесіда.

Одна із десяти Божих заповідей звучить так: «Шануй матір і батька своїх!». Майже три з половиною тисячі років тому на кам’яних таблицях, які отримав пророк Мойсей від Бога на горі Сінай, були вирізьблені схожі слова: «Шануй батька твого і матір твою, щоб добре було тобі та щоб довголітнім був ти на землі». Шанування батьків – один із найсвятіших обов’язків людини і неоплатних боргів дітей. Батьки вас ростять, виховують, учать добра, пестять, люблять.

  • Як можна віддячити батькам за їхні любов, турботу та допомогу?

  1. Робота в групах.

Обговоріть у групах наступні прислів’я. Поясніть, як ви їх розумієте.

1 група:


Материн гнів, як весняний сніг: рясно впаде, та скоро розтане.

Добре й батькам, як дитина в славі.

2 група:

Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.

Яке дерево, такі в нього й квіточки, які батьки, такі й діточки.

3 група:


Який дуб, такий тин; який батько, такий син.

Мати одною рукою б’є, а другою гладить.



  1. Гра (Робота в парах).

Гра «Коли мамі (татові, бабусі, дідусеві) сумно».

Уявіть, що ви приходите додому, а мама (група 1), тато (група 2), бабуся (група 3), дідусь (група 4) сумна (сумний), у неї (нього) поганий настрій.



  • Які слова ви використаєте, щоб утішити родичів?

  1. Робота з підручником.

А) Щоб у сім’ї панувала злагода, любов і взаємоповага потрібно дотримуватись певних правил. Прочитаймо пам’ятку «Правила взаємин у сім’ї» і доповніть її.

Фізкультхвилинка

Б) робота з малюнками.

Розглянь фото на с. 59. Скажи, чим схожі тато з дочкою? Мати із сином?

Спадковість – це невід`ємна властивість усіх живих істот передавати з покоління в покоління спадкові риси, відтворювати у нащадків основні зовнішні та внутрішні ознаки будови.

Проте, є речі, які не передаються у спадок. Це відбитки твоїх пальців – унікальна особливість кожної людини. У світі немає навіть двох людей, в яких відбитки пальців однакові.

За відбитками пальців міліція може знайти злочинця, адже доторкаючись до будь-якого предмета – ми залишаємо свої відбитки на ньому.

Інформація про відбитки пальців є основою біометричного паспорту – документа, що дає право на виїзд за межі країни і в’їзд до інших держав.



  1. Проведення експерименту.

Подивись на свою долоню, на верхніх пучечках пальцях ти побачиш сіточку, яка залишає відбитки на папері.

Порівняй свої відбитки із відбитками сусіда по парті.

Чи різні відбитки пальців у тебе і твого товариша?

IV. Закріплення вивченого матеріалу.


  1. Робота в зошиті.



  1. Розв'язання моральної задачі.

Мама Галі пізно повернулася з роботи. Вона зайшла до кімнати і помітила чорні сліди, що вели у світлицю. Заглянувши туди, побачила свою доньку Галю, яка сиділа на дивані і дивилась мультфільми.

Поруч стояли брудні туфлі, а на столі лежали книжки, хліб, печиво.



  • Галю, чому ти ввійшла до кімнати в брудному взутті? Чому не прибрала
    зі столу? — запитала мама.

  • Мені ніколи. Не займай мене. Я дивлюсь цікаві мультфільми.

  • Галю, поприбирай тут, а я піду приготую чай.

  • А що ти завтра робитимеш? Завтра ж вихідний.

– Як можна оцінити таку поведінку?

– Що треба було б зробити?



V. Підсумок уроку.

  • Як піклуються про здоров’я у сім'ї?

  • Які родинні рецепти довголіття ти знаєш?

  • Що таке спадковість?

    УРОК 12. Знайомство з людьми. Дружба і здоров’я

Рольова гра «Будьмо знайомі!»

    Мета. Продовжити формувати уявлення про ознаки дружніх стосунків;вчити знайомству із людьми; вчити правильно реагувати на обзивання, намовляння, бійки та інші дії своїх однолітків, які призводять до фізичних або психічних страждань оточуючих;аналізувати позитивний і негативний вплив друзів; виробляти вміння прояв­ляти ввічливість, тактовність, повагу, чесність, порядність до друзів, виховувати навички шанобливого ставлення до людей

Обладнання. Гілки, ілюстрації, підручник, робочий зошит.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Повторення вивченого матеріалу.

1. Бесіда.

  • Розкажіть про традиції збереження здоров’я твоєї сім’ї.

  • Як впливають стосунки між членами родини на здоров’я?

  • Пригадайте випадок із свого життя, коли ви своєю поведінкою негативно вплинули на стан здоров'я когось із членів сім'ї.

III. Вивчення нового матеріалу.

  1. Оголошення теми і завдань уроку.

Знайомствоодинздвалюдьми.тридружбачотириіп’ятьздоров’яшість

  1. Колективна робота.

Пригадаємо казку «Батьківський заповіт». У казці розповідається про батька, який перед смертю покликав своїх синів, дав їм по гілочці у руки і попросив переламати їх. Сини виконали батькову волю і переламали ці гілочки. Тоді батько зібрав ті гілочки докупи, перев’язав їх і знову попросив зробити те саме, але сини не змогли переломити цей оберемок. Тоді батько сказав: «Ось так і в житті – кожного з вас окремо легко скривдити, образити, а якщо ви будете разом, то ніякі вороги вас не зламають і всі негаразди ви здолаєте легко».

Давайте ми зберемо гілочки в оберемок. Нехай він стане символом єдності нашого класу, символом дружби.



  • Скажіть, що для вас означає дружба?

Дружба – це близькі стосунки, засновані на взаємній допомозі, прихильності, спільності інтересів, поглядів, життєвих цілей. Це активна зацікавленість один в одному. Без друзів у наш час важко прожити. Знайти і мати справжнього друга – це щастя. Дружбу кожен розуміє по-своєму. Але більшість з вас, я думаю, погодиться з думкою, що щастя – це коли тебе розуміють, і тому кожен прагне знайти друга, який би зрозумів, вислухав і підтримав. Та, на жаль, друзі бувають різні.

Українське прислів’я говорить: “Злостивий друг спереду ласкає, а ззаду кусає”.



  • Як ви розумієте це прислів’я?

  1. Робота з підручником (с. 61).

Пригадай, які слова ввічливості потрібно вживати під час знайомства та спілкування з людьми.

Розіграйте діалоги.



  • Знайомство з однолітком.

  • Знайомство з дорослою людиною.

  1. Робота з віршем.

Опрацювання вірша М.Пригари «Тайна»

А у мене новина:

В мене тайна є одна!

А яка у мене тайна,

Я нікому не скажу.

От лиш Галочці, звичайно,-

Я із Галею дружу.

Я скажу лиш наодинці.

Не скажу про це Маринці,

Бо Маринка наша все,

Мов сорока, рознесе.

Тільки я скажу потому:

«Не скажи, гляди нікому.

А розкажеш хоч комусь,

Я з тобою роздружусь». –

Раптом ранку біля ганку

Зустрічаю я Тетянку.

Щось не терпиться мені?

Чи сказати, їй, чи ні?

Тільки що це? Вір не вір,

Знає тайну цілий двір

Як це сталось? Ціле диво!

От яка я нещаслива.


  • Чи можна товаришувати з дівчинкою, героїнею вірша?

  • Якого правила товаришування не дотримувалась дівчинка?

  1. Робота з підручником.

Прочитайте правила товаришування і ознаки дружби.

Які ще правила ви б додали до цього списку?


1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка