Урок для 9 класу: географія і художня культура Тема. Легка промисловість. Художні промисли Мета



Скачати 169.19 Kb.
Дата конвертації24.02.2016
Розмір169.19 Kb.
Інтегрований урок для 9 класу: географія і художня культура
Тема. Легка промисловість. Художні промисли
Мета: сформувати уявлення про особливості галузевої та територіальної структури легкої промисловості; ознайомити з процесом виготовлення тканин; організувати пошуково-дослідницьку роботу з вивчення різновидів українських народних промислів; продовжити розвивати вміння працювати з тематичними картами, таблицями, діаграмами; розвивати логічне мислення; удосконалювати комунікативну компетентність учнів; виховувати повагу до традицій українського народу.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань. 
Форма уроку: урок-конференція.
Обладнання: демонстраційний матеріал: політико-адміністративна карта України, атласи, тематична карта «Легка промисловість», виставка «Художні промисли України», колекція текстильних волокон, колекції: «Льон», «Бавовник», презентація «Легка промисловість. Художні промисли»;

роздатковий матеріал: контурні карти, кольорові олівці, конверти «Комбінат»; таблиці «Географія художніх народних промислів України», картки-тести, таблички з написами назв груп.
Хід уроку
І. Організаційний момент.

1. Прийом «Мудрий вислів».

Учитель: Хай девізом нашого уроку будуть слова відомого американського письменника Ельберта Хаббарда: Найбільшою помилкою, яку ви можете зробити у своєму житті, є постійна боязнь помилитися. Головна задача – не бійтеся помилятися.

2. Форма проведення уроку.

Учитель: Сьогодні у нас конференція, на якій присутні спеціалісти департаменту розвитку легкої промисловості і майстри художніх народних промислів. В залежності від досліджуваних тем всі об’єднані у робочі групи по 4-5 чоловік.
ІІ. Актуалізація опорних знань.

  1. Прийом «Мікрофон».

  •  Які галузі промисловості належать до групи «А»? до групи «Б»? 

  • Яку продукцію виробляють підприємства цих груп? 

  • Що називають предмета­ми споживання? 

  • Яке значення має розвиток галузей групи «Б» для людини? 


ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

  1. Вступне слово учителя.  

Сьогодні ми розглянемо особливості галузевої і територіальної структури легкої промисловості та географію художніх народних промислів України, також спробуємо знайти шляхи подолання кризового стану у даних галузях для їх подальшого розвитку.

Україну заполонив потік імпортної продукції легкої промисловості з Туреччини, Китаю, Польщі. Чому так сталося? Чому нам як споживачам більш вигідно купляти турецькі шкіряні вироби та китайські чобітки? 

Звернімося до статистики: на початку 90-х років виробництво товарів у всіх галузях легкої промисловості різко впало. У 2000-х роках лише виробництво килимів зросло, всі інші галузі трималися стабільно низько. За показниками 2012 року імпорт в легкій промисловості у 3.3 рази перевищив експорт.

В деяких товарних групах доля вітчизняного виробника настільки мала, що це вже стає проблемою державної економічної безпеки. Зокрема по деяким галузям:

Товари текстильні та галантерея - 34%

Одяг та білизна з тканин, одяг зі шкіри, хутра та інші вироби з них - 8%

Головні убори - 5%

Трикотаж верхній та білизняний - 11%

Взуття - 3% (!!!)

Іграшки - 26%



(Дані за 9 місяців 2012 р. згідно Держстату)

  • Чому легка промисловість не забезпечує потреби населення України?

  • Що необхідно зробити для відродження галузі?



IV. Вивчення нового матеріалу.

  1. Прийом «Аналогія».

Використовуючи опорні слова «галузь» і «товари народного споживання», вказуючи основне значення галузі, запишіть визначення поняття «легка промисловість» (по закінченні роботи – перевірка з дошки).


  1. Прийом «Історична довідка».

1 спеціаліст галузі: В кінці ХVІІІ століття на території України налічувалося 12 суконних мануфактур - перші підприємства текстильної промисловості.

1855 року в Одесі відкрилася джутова фабрика.

У 1855-1875 роках – шкіряні заводи у Бердичеві, Києві, Василькові.

1886 рік - запрацював Харківський канатний завод.

Динамічний розвиток і урізноманітнення галузі відбулося у ХХ столітті.

На сучасному етапі виробничий потенціал легкої промисловості охоплює 25 підгалузей, більш як 600 підприємств та організацій.




  1. Робота у групах.

Використовуючи атлас і підручник, скласти схему «Галузева структура легкої промисловості».


  1. Прийом «Демонстрація».

2 спеціаліст галузі: Виробництво товарів легкої промисловості значною мірою залежить від забезпеченості України різними видами сировини та потребами внутрішнього і зовнішнього ринку. Головними постачальниками сировини є рослинництво і тваринництво сільського господарства (див. схему), а також у зв’язку з розвитком хімічної промисловості штучні і синтетичні волокна. Основні види волокон представлені у колекції.
V. Закріплення нових знань.

1. Прийом «Логічний ланцюжок» для групи.

3 спеціаліст галузі: Первинна обробка сировини включає відділення волокон від рослин. На даній стадії виробництво пов’язане з великою кількістю відходів (наприклад, вихід волокон під час обробки льону становить 20% загальної маси сировини). Прядіння – це процес виготовлення з тонких текстильних волокон прядива – нитки. Ткацтво – це виробництво тканини на ткацькому верстаті. Особливість галузі – це підприємства-комбінати: від первинної обробки сировини до готової тканини.

Учитель: У кожної групи є конверт з написом «Комбінат». Використовуючи картки, за одну хвилину складіть логічний ланцюжок від первинної обробки сировини до готової продукції.
2. Прийом «Картограф».

Учитель: Кожен учасник конференції отримав контурну карту, на якій записано завдання для виконання. За допомогою умовних знаків слід позначити найбільші центри певної галузі. На допомогу вам карта «Легка промисловість» і таблиця «Географія легкої промисловості». У кожного з вас є 5 хвилин на виконання завдання.
3.Підсумок практичного завдання.

4 спеціаліст галузі: Ми уважно слідкували за виконанням практичного завдання на контурних картах і дійшли висновку, що факторами розміщення підприємств легкої промисловості є:

  1. орієнтування на сировину, де проходить первинна обробка сировини;

  2. орієнтування на споживача, так як галузь задовольняє потреби населення в товарах широкого вжитку;

  3. орієнтування на жіночі трудові ресурси, а саме у районах розміщення важкої промисловості.

  1. Тести з відкритою відповіддю.

Учитель: В залежності від рівня навчальних досягнень учні можуть виконати один з двох тестів відкритої форми, що лежать у них на партах.

Картка 1. Прочитати текст і вставити пропущені слова, використовуючи слова для довідки.
Особливості галузі

Легка промисловість – найбільш … галузь, яка повинна враховувати швидку зміну моди, смаків, уміти вчасно схоплювати специфіку масового ринкового попиту на її вироби. Продукція підприємств … промисловості безпосередньо впливає на рівень і якість життя людей.

Це … галузь, в якій задіяні переважно жінки (75% всіх працюючих).

Розміри підприємств легкої промисловості … і не потребують багато витрат енергії та води. Головну роль у комплексі галузей легкої промисловості відіграють … (перше місце за випуском продукції), швейна та трикотажна галузі.


Слова для довідки: невелика, легка, динамічна, працемістка, текстильна.
Зразок правильного виконання тесту

Особливості галузі

Легка промисловість – найбільш динамічна галузь, яка повинна враховувати швидку зміну моди, смаків, уміти вчасно схоплювати специфіку масового ринкового попиту на її вироби. Продукція підприємств легкої промисловості безпосередньо впливає на рівень і якість життя людей. Це працемістка галузь, в якій задіяні переважно жінки (75% всіх працюючих). Розміри підприємств легкої промисловості невеликі і не потребують багато витрат енергії та води. Головну роль у комплексі галузей легкої промисловості відіграють текстильна (перше місце за випуском продукції), швейна та трикотажна галузі.


Картка 2. В тексті допущені помилки. Прочитайте текст і виправте помилки.
Основні проблеми легкої промисловості

Легка промисловість зазнала значного підйому виробництва. Більша частина підприємств мають новітнє обладнання і технологію виробництва. Вітчизняна сировинна база розвинута потужно, більша частина сировини привозилася з республік колишнього СРСР. Галузь вимагає незначних інвестицій для розвитку та реконструкції. Продукція легкої промисловості витісняється більш дорогими товарами з Китаю, Туреччини та інших країн. Необхідна активна державна підтримка закордонного товаровиробника.


Зразок правильного виконання тесту

Основні проблеми легкої промисловості

Легка промисловість зазнала значного спаду виробництва. Більша частина підприємств мають застаріле обладнання і технологію виробництва. Вітчизняна сировинна база розвинута слабко, більша частина сировини привозилася з республік колишнього СРСР. Галузь вимагає значних інвестицій для розвитку та реконструкції. Продукція легкої промисловості витісняється більш дешевими товарами з Китаю, Туреччини та інших країн. Необхідна активна державна підтримка вітчизняного товаровиробника.




  1. Прийом «Дерево рішень».

5 спеціаліст галузі: Наша група спеціалістів підвела підсумки першої частини нашої конференції. Пропоную послухати «Перспективи розвитку легкої промисловості»:

  • розширення сировинної бази та ліквідація диспропорцій в окремих підгалузях;

  • розвиток машинобудування для легкої промисловості;

  • відновлення посівів бавовни на півдні України;

  • виготовлення целюлози з біологічної маси та її переробка на штучні волокна і нитки;

  • розгортання виробництва дубильних речовин;

  • організація виробництва поліуретанових композицій для взуттєвої галузі, які й досі імпортується;

  • підвищення конкурентоспроможності галузі на основі вдосконалення виробничих відносин, упровадження сучасних технологій, підвищення технічного рівня, продуктивності праці тощо.



  1. Прийом «Ярмарок ремесел».

Учитель: У другій частині нашої конференції ми заслухаємо короткі доповіді майстрів художніх промислів, з їх пропозиціями щодо розширення асортименту товарів легкої промисловості за рахунок виробів декоративно-ужиткового мистецтва.
1 майстер: Народні художні промисли – це одна з форм народного мистецтва, що виробляє художньо оформлені предмети побуту, одягу, прикраси, вироби декоративно-прикладного мистецтва. Багато видів народних художніх промислів мають свої корені в глибокій давнині. Вони розвивались на підґрунті селянських домашніх промислів, які поступово перетворювались на дрібне товарне виробництво, яке працювало на ринок.

На Україні розвивається велика кількість народних промислів. Про особливості деяких із цих видів ми й розповімо вам, шановні колеги, сьогодні. Не забудьте відмічати в таблиці «Географія художніх народних промислів України» знаками «+» найбільші центри кожного промислу.


Географія художніх народних промислів України

Промисли Міста

Ткацтво

Килимарство

Декоративний розпис

Гончарство

Різьбярство

Вироби

зі шкіри

Косів



















Яремча



















Верховина



















Коломия



















Кролевець



















Решетилівка



















Львів



















Опішня



















Петриківка





















2 майстер: Вишивка – дуже поширений вид народно-декоративного мистецтва; орнаментальне або сюжетне зображення на тканині, шкірі, повсті, виконане різними ручними або машинними швами. Основним матеріалом для вишивки є нитки, в окремих випадках інші матеріали. Вишивка застосовується для прикрашання одягу, речей побутового вжитку, інтер’єрів житлових і громадських приміщень, а також може бути самостійним твором.

Вишивка виникла з появою шитва на примітивному одязі людей кам’яного віку.

В Україні вишивка виникла з давніх часів. В попередні епохи вишивка виконувалась на матеріалі, виготовленому в натуральному господарстві. Вишивали нитками, нефарбованими або фарбованими органічними барвниками (переважно рослинними) в червоний, жовтий, темно-синій та червоний кольори. З кінця ХІХ ст. в українській народній вишивці почали застосовуватися фабричні матеріали. Народна вишивка відзначається багатством та різноманітністю орнаменту із зображенням геометричних елементів, тварин і рослин, чіткою композицією, гармонійним колоритом, майстерністю й тонкістю технічного виконання. Є близько 100 видів і різноманітних технічних прийомів вишивання (основні з них – хрестик, гладь, низь, мережання, вирізування тощо), які нерозривно пов’язані з характером орнаменту. Традиційні місцеві особливості вишивки різних районів України відрізняються головним чином колоритом, орнаментом, технікою виконання і композиційною будовою.

На сучасному етапі, коли хвиля патріотичної свідомості сколихнула всю Україну, різко піднялася популярність вишитого одягу: його можна зустріти усюди. Слід також нагадати, що вишивка розвинута у всіх регіонах України. Саме цей вид народних художніх промислів міг би стати лідером для підвищення продуктивності легкої промисловості.



3 майстер: Ткацтво – один з найдавніших і найважливіших елементів національної культури України. Художнє ткацтво – це ручне або машинне виготовлення тканин на ткацькому верстаті. Ткацьке виробництво об’єднує підготовку сировини, прядіння ниток, виготовлення з них тканин і заключну обробку: вибілювання, фарбування, ворсування, вибивання тощо. Найбільші осередки ткацтва: Кролевець, Решетилівка, Богуслав, Косів, Коломия, Суми, Львів.

Художнє ткацтво може допомогти у відродженні текстильної промисловості, надаючи національного колориту сучасним тканинам.


4 майстер: Килимарство – виготовлення килимів та килимових виробів (гобеленів, доріжок тощо) ручним або машинним способом. Основною сировиною в килимарстві є вовна, бавовняне, лляне та хімічне волокно. Килимарство складається з таких технологічних процесів: вибір волокнистих матеріалів, фарбування волокна і пряжі, вироблення прядива, ткання та обробка килимів.

Український народний килим – безворсова двобічна тканина полотняного переплетіння, основа якої конопляна або лляна, піткання – вовна, фарбована місцевими рослинними барвниками. Килими поділяються на орнаментальні і тематичні (гобелени). Тематичне килимарство з’являється в Україні з 30-х років ХХ століття. Крім безворсових килимів, на Україні роблять ворсові, з яких найвідоміші стрижені коци, напівзабута техніка яких нині відроджується, і в західних областях – ліжники (вовняні килими-ковдри з начосом). Найбільшими центрами з виготовлення традиційних килимів є Кролевець, Решетилівка, Косів, Коломия, Тячів, Хотин, Опішня.


5 майстер: Бісероплетіння – загальна назва для ряду хендмейд-технік, основним матеріалом для яких є бісер. Цей вид рукоділля – один з найпопулярніших та демократичних: для того, щоб його освоїти, не потрібно володіти особливими художніми навиками.

Найчастіше з бісеру плетуть прикраси: намиста, браслети, сережки, пояси, декоративні коміри та жабо. Також бісерні деталі можуть бути елементами декору одягу або інтер′єру.



Бісероплетіння – один з найдавніших видів рукоділля і воно дуже поширено у всьому світі.

Перші скляні намистини, які віддалено нагадували сучасний бісер, з′явилися в стародавньому Єгипті. З розвитком скляного виробництва намистини зменшувалися, в кінці кінців, набуваючи звичного нам формату дрібного бісеру. Однак, ще довгий час матеріал відносили до числа предметів розкоші.

Якісні вироби з бісеру оцінюють досить високо, тому що техніка є трудомісткою. Наприклад, вартість традиційних гуцульських герданів – від 60 до 500 гривень; ціна намист-джгутів може перевищувати 1000 гривень. Крім того, бісерні прикраси користуються стабільним попитом, їх популярність майже не залежить від тенденцій в моді.

6 майстер: Декоративний розпис стін хат, господарських будівель був дуже популярний на українських землях в давнину, а місцями зберігся й донині. Стіни в українській хаті майже завжди білилися, тому в хаті було багато вільних площ для прикрашування мальованими різнобарвними орнаментами. Традиція розписування формувалася протягом тисячоліть і була тісно пов’язана з магічними віруваннями та діями. Основний мотив - «дерево життя» - своєрідний образ вигаданого дерева, що стоїть десь у Бога в раю, його ніхто не бачив, але воно повинно бути надзвичайно гарним і чудодійним, оберігати оселю від недоброго. У пізніші часи почали зявлятись більш натуралістичні мотиви в розписах. Символіка цих орнаментів сьогодні вже призабута.

А вже з початку ХІХ століття на основі настінного розпису почав витворюватись розпис декоративний, який виконується на різних предметах повсякденного вжитку: вазах, тарілках, глечиках, карафках, навіть елементах збруї та озброєння. Нині цей декоративний розпис, що практикується народними майстрами-професіоналами, отримав назву «петриківського».
7 майстер: Писанкарство – таємниця яйця – зародка життя – тисячоліттями була одним із найдавніших див для стародавніх людей. Згодом яйце стало символом весняного пробудження на Землі, символом перемоги життя над смертю. За технікою виконання писанки поділяються на: власне писанки – розписані за допомогою воску різними декоративними орнаментами; «крапанки» - яйця вкриті кольоровими плямами на тлі іншого кольору; «мальованки» - розмальовані пензлем; «дряпанки» - яйце фарбують у темний колір, а потім голкою зішкрябають пофарбований шар, утворюючи ажурні орнаменти. Весняні писанки на Україні завжди вважалися зразками вищого прояву художнього смаку. У сучасності цей вид мистецтва має неабияку популярність серед українців та гостей України.
8 майстер: Гончарство (кераміка)виготовлення з опаленої гончарної глини різноманітних виробів, зокрема посуду, кахлів, іграшок тощо. Процес виробництва кераміки в основному зводиться до обробки сировини, готування маси, надання форми, сушіння, обпалювання та оздоблення виробу. Глина є пластичною під час формування і досить твердою після випалу (близько 900ºС). На території України в ХV-ХVІІІ ст. гончарство досягло особливого успіху в міських цехах. Багатовікова творчість майстрів привела до утворення численних центрів художньої кераміки, формування самобутніх шкіл декоративного розпису, появи місцевих художніх стилів. На сьогодні найзначнішим центром художньої кераміки в Україні є с. Опішня Полтавської області.
9 майстер: Лозоплетіння один з найстародавніших промислів на Україні. Важко навіть встановити, коли воно виникло. З давніх-давен з лози плели не тільки кошелі, корзини та інші вжиткові речі, а й господарські приміщення та огорожі. Лозоплетіння розвивалося переважно в тій місцевості, де була відповідна сировина – лоза. На Україні таких областей багато. Люди мудро й доцільно використовували чудові природні властивості такого дешевого підручного матеріалу. Лозу можна круто гнути, переплітати, і вона не ламається. Вироби з лози легкі, зручні, міцні, амортизують при ударах чи поштовхах, їх можна використовувати в різних метеорологічних умовах. Вироби мають добрий санітарно-гігієнічний режим для зберігання багатьох харчових продуктів. Ось чому плетені вироби з лози від найдавніших до наших днів не втрачають свого практичного застосування в побуті, навіть за сучасної техніки і нових матеріалів.
10 майстер: Деревообробка та різьбярствовиготовлення оригінальних виробів з дерева побуту, церковного богослужіння, знарядь господарської діяльності тощо. За способами обробки деревини деревообробку поділяють на такі галузі: теслярство, столярство, бондарство, токарство та різьблення. Найбільш розвинуто даний промисел у містах: Косів, Яворів, Львів, Ужгород, Чернівці.
11 майстер: Художні вироби зі шкіри галузь художніх народних промислів, яка стала розвиватися у зв’язку з безпосередніми потребами і вимогами домашнього вжитку людини. Перш за все це був одяг, який захищав її в різні пори року від негоди, від пазурів хижих тварин, від вогню, холоду, спеки. Ще в недалекому минулому українські майстри виготовляли із шкіри різні предмети господарського та культурно-побутового призначення. Багатовікові традиції та досвід поколінь дозволили майстрам набути багато способів художнього оздоблення шкіряних виробів. А самі вироби відрізняються міцністю, добротністю і свідчать про неабиякий художній смак народних майстрів. Нині найбільш відомими центрами цього виду художніх промислів є Гуцульщина: Косів, Верховина, Яремча.
12 майстер: Мосяжництвохудожня обробка металу, що передбачає виготовлення виробів у ручну з чистих металів та їх сплавів. Найбільше використовували мідь, срібло, латунь (мосяж - сплав міді й цинку). Розповсюджено у всіх регіонах України, але найкраще розвинуто на Гуцульщині. Народні митці брали назви для своїх металевих виробів з життя, з довколишнього світу, відповідно стилізуючи їх та припасовуючи в орнаментальних композиціях. Найбільшого розвитку мосяжництво набуло в ХІХ та першій половині ХХ століття.
13 майстер: Гутництвохудожні вироби зі скла (гута – скловарня). Декоративні властивості скла почали використовувати відтоді, як люди навчились його виготовляти. Чимало майстрів досконало володіє способами вільного формування виробів з розплавленої скляної маси безпосередньо біля скловарної печі. Такий спосіб за традицією називається способом гутної обробки скла, а виготовлені з його застосуванням вироби – гутними, або гутним склом. Використовують цей спосіб як правило для виконання підкреслено декоративних, нерідко унікальних художніх виробів зі скла й кришталю. Українське художнє скло сьогодні продовжує розвиватись і урізноманітнюватися. Воно є яскравим, своєрідним явищем художньої культури незалежної України на сьогодні.
1 майстер: От і закінчилася наша розповідь про художні промисли на Україні. Ви дізналися про головні їх види. Але існує ще ряд промислів, якими на сьогодні займаються лише деякі аматори і які потребують свого відродження. Маємо надію на те, що воно станеться в недалекому майбутньому.
VI. Підсумок уроку.

Учитель: В наш час інтерес до народних художніх промислів різко зріс. Декоративно-прикладне мистецтво розглядається як важлива художня цінність, що виконує численні функції – пізнавальну, комунікаційну, естетичну, виховну та інші.

Легка промисловість належить до найбільш мобільних галузей господарства, що в стислий строк спроможна при невеликих капіталовкладеннях розширити виробництво, повернути інвестиційні кошти і надати поштовх розвитку іншим важливим галузям. Тому розвиток галузі у перспективі має базуватись на впровадження політики, спрямованої на інвестування виробництва, розвиток діючих та створення середніх і малих підприємств державної і недержавної форм власності.


VIІ. Домашнє завдання.

§26 (характеризувати галузь, географію її розміщення).



Розробити міні-проект «Відродження легкої промисловості за допомогою художніх промислів».


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка