Урок дзеркало загальної педагогічної культури вчителя



Скачати 85.29 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір85.29 Kb.


Відділ освіти Барвінківської районної державної адміністрації
Мечебилівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
Барвінківської районної ради Харківської області

Повідомлення на тему:
«Сучасний урок. Яким він має бути?»

Підготувала

вчитель математики

Мечебилівської ЗОШ І-ІІІ ст.

Шишова Олена Олександрівна

Барвінкове 2015


Урок – дзеркало загальної педагогічної культури вчителя,

мірило його інтелектуального багатства, показник його світогляду, ерудиції.

До хорошого уроку вчитель готується все життя.

В. Сухомлинський
Удосконалення загальної середньої освіти спрямовано на переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, навчання його самостійно оволодівати новими знаннями.

Новий етап у розвитку шкільної освіти пов'язаний з упровадженням компетентнісного підходу до формування змісту та організації навчального процесу. Це вимагає певного підвищення професійної майстерності вчителя, доозброєння його новими знаннями, сучасними компетенціями, методами і технологіями, які б дозволили йому пере­будувати навчально-виховний процес відповідно до нових вимог і підходів.

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.

Про компетентнісний підхід до формування змісту освіти зазначено в Державних стандартах освіти, його реалізовано в «Критеріях навчальних досягнень».

Компетентнісна освіта на предметному та міжпредметному рівнях орієнтована на засвоєння особистістю конкретних навчальних результатів – знань, умінь, навичок, формування ставлень, досвіду, рівень засвоєння яких дозволяє їй діяти адекватно у певних навчальних і життєвих ситуаціях.

Найбільш універсальними є ключові компетентності, які формуються засобами міжпредметного і предметного змісту. Виокремлюють п’ять наскрізних ключових компетентностей.

Уміння вчитися – передбачає формування індивідуального досвіду участі школяра в навчальному процесі, вміння, бажання організувати свою працю для досягнення успішного результату; оволодіння вміннями та навичками саморозвитку, самоаналізу, самоконтролю та самооцінки.

Здоров’язбережувальна компетентність – пов’язана з готовністю вести здоровий спосіб життя у фізичній, соціальній, психічній та духовній сферах.

Загальнокультурна (комунікативна) компетентність – передбачає опанування спілкуванням, здатність цінувати найважливіші досягнення національної, європейської та світової культур.

Соціально-трудова компетентність – пов’язана з готовністю робити свідомий вибір, орієнтуватися в проблемах сучасного суспільно-політичного життя; оволодіння етикою громадянських стосунків, навичками соціальної активності; уміння організувати власну трудову та підприємницьку діяльності; оцінювати власні професійні можливості, здатність співвідносити їх з потребами ринку праці.

Інформаційна компетентність – передбачає оволодіння новими інформаційними технологіями, використовувати джерела інформації для власного розвитку.

Компетентнісний підхід тісно пов’язаний із такими підходами до навчання, як



особистісно орієнтований (оскільки потребує трансформації змісту освіти, перетворення його з моделі для «всіх» на суб’єктивні надбання одного учня, що їх можна виміряти);

діяльнісний (тому що може бути реалізований тільки в діяльності, тобто в процесі виконання конкретним учнем певного комплексу дій).

Сучасний урок, зорієнтований на реалізацію компетентнісного підходу в навчанні, має вирішувати ряд завдань. Це зокрема:

підвищення рівня мотивації учнів;

використання суб’єктивного досвіду набутого учнями;

ефективне та творче застосування набутих знань та досвіду на практиці;

формування у учнів навичок отримувати, осмислювати та використовувати інформацію з різних джерел;

здійснення організаційної чіткості та оптимізації кожного уроку;

підвищення рівня самоосвітньої та творчої активності учнів;

створення умов для інтенсифікації навчально-виховного процесу;

наявність контролю, самоконтролю та взаємоконтролю за процесом навчання;

формування моральних цінностей особистості;

розвиток соціальних та комунікативних здібностей учнів;

створення ситуації успіху.

Педагог зобов'язаний па уроці дотримуватися цілого ряду ви­мог.

Проаналізуємо основні вимоги кожної групи.

Вимоги до структури уроку включають:

чітко визначені цілі та завдання уроку;

визначення типу уроку, органічний зв'язок всіх частин уроку;

зв'язок уроку з попереднім уроком і закласти перспективу на наступний урок;

вибір оптимальних, виходячи із цілей і завдань уроку, методів вивчення і закріплення нового матеріалу;

оптимальність домашнього завдання (форма, обсяг, запис у щоденнику, облік індивідуальних особливостей і т. д.).



Вимоги до підготовки та організації уроку припускають:

підготовку та використання демонстраційного і роздавального матеріалу;

можливість для учнів одержувати частину завдань самостійно під керівництвом педагога;

використовувати контроль і самоконтроль учнів у процесі ви­конання навчальних завдань; перевірку і самоперевірку після виконання ними завдання;

4) при підготовці виділити складні моменти пової теми, проду­мати методику їхнього пояснення.

Вимоги до змісту уроку і процесу навчання включають:

1)урок повинен сприяти розвитку пізнавальних процесів в учнів (сприйняттю, пам'яті, уваги, мислення, мовлення);

формувати якості особистості школярів (дисциплінованість, акуратність, ініціативність і т. д.);

урок повинен сприяти мотиву позитивного відношення учнів до навчання.



Вимоги до техніки проведення уроку припускають:

певний ритм і темп уроку оптимальний для учнів класу;

сприятливий психологічний клімат на уроці (взаємна добро­зичливість, готовність учителя прийти па допомогу учневі і т. д.);

взаємне співробітництво вчителя й учнів, педагогічний такт;

використання різних видів діяльності учнів, підтримувати інтерес до уроку.
Підготувати і провести такий урок нелегко, Потрібно відповідально ставитися до своїх обов’язків, але найбільше – вийти на сучасний рівень педагогічного мислення. Реалізація прагнення провести завтрашній урок краще за сьогоднішній розпочинається з його підготовки. Учитель має володіти добре розвиненими навичками моделювання, проектування,

конструювання уроку:




Створення умовної моделі уроку:

Чітке визначення місця уроку і в змістовому, і в методичному аспектах у межах навчального курсу, розділу, теми;

формулювання загальної мети вивчення матеріалу;

вибір педагогічних методів, прийомів, технологій, використання яких забезпечить досягнення поставленої мети найбільш раціональним шляхом



Моделювання






Створення структури педагогічного процесу:

Визначення виховних і розвивальних завдань;

прогнозування результатів;

опрацювання змістової частини матеріалу;

визначення методів, прийомів роботи;

прогнозування навчальних та загальних компетентностей, які формуються на уроці





Проектування





Створення конструктора (конспекту) уроку:

Чітке формулювання мети, завдань, типу, форми проведення уроку;

конкретизація методів, прийомів;

запис дій учителя та передбачення дій учнів;

раціональний розподіл часу;

виділення структурних елементів навчальної діяльності



Конструювання




Для розв'язання задач компетентнісної освіти вчитель має керуватися такими правилами, незалежно від стажу роботи, категорії, технології, яку він використовує:


  • Головним є не предмет, якому ви навчаєте, а особистість, яку ви формуєте. Не предмет формує особистість, а вчитель своєю діяльністю, пов'язаною з вивченням предмета.

  • На виховання активності не шкодуйте ні часу, ні зусиль. Сьогоднішній активний учень — завтрашній активний член суспільства.

  • Ставте учнів у ситуації, котрі вимагають виявлення та пояснення розбіжностей між фактами, що спостерігаються, та наявним знанням.

  • Допомагайте учням оволодіти найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної діяльності, навчайте їх вчитися.

  • Слід якомога частіше використовувати питання «чому?», щоб навчити мислити причинно-розуміння причинно-наслідкових зв'язків є обов'язковою умовою розвивального навчання.

  • Пам'ятайте, що насправді знає не той, хто переказує, а той, хто застосовує на практиці.

  • Привчайте учнів думати та діяти самостійно. Поступово відходьте від механічних переказів, дослівного відтворення.

  • Творче мислення розвивайте всебічним аналізом проблем, пізнавальні задачі розв'язуйте кількома способами, частіше практикуйте творчі завдання.

  • Вчителі з будь-якого предмета, не тільки мови і літератури, мають слідкувати за способом та формою висловлення думки учнів.

  • Слід частіше показувати учням перспективи їх навчання.

  • Використовуйте схеми, плани, щоб забезпечити засвоєння системи знань.

  • Оскільки міцність запам'ятовування інформації, що засвоєна у вигляді логічних структур, є більш високою, ніж міцність розрізнених знань, закріплювати слід ті знання, що подані у цілісних логічних структурах.

  • У значних блоках інформації легше встановлюються логічні зв'язки, чіткіше простежується головна думка, котру легше виділити й показати учням.

  • У процесі навчання обов'язково враховуйте індивідуальні особливості кожного учня, об'єднуйте в диференційовані підгрупи учнів з однаковим рівнем.

  • Вивчайте і враховуйте життєвий досвід учнів, їх інтереси, особливості розвитку.

  • Будьте обізнаними з останніми науковими досягненнями із свого предмета.

  • Заохочуйте дослідницьку роботу школярів. Знайдіть можливості ознайомити їх із технікою експериментальної роботи, алгоритмами розв'язання винахідницьких задач, обробкою першоджерел і довідкових матеріалів.

  • Суспільно-історичною практикою доводьте необхідність наукових знань, які вивчаються в школі. Навчайте так, щоб учень розумів, що навчання є для нього життєвою необхідністю.

  • Пояснюйте школярам, що кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всьому, що необхідно для реалізації її життєвих планів.

Підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що урок — це центр, навколо якого обертаються і до якого повертаються всі думки і дії вчителя. При підготовці до уроку вчитель має пам'ятати, що на кожному уроці потрібні інтерес і захопленість самого вчителя, готовність самому дивувати і ди­вуватися. «Щоб запалити, треба горіти», Запалює сумлінна і всебічна підготов­леність до уроку, емоційна щедрість учителя, його захопленість. І готуючись до уроку, слід пам’ятати, що сучасний урок відрізняється:



  • скерованістю на всебічний гармонійний розвиток у поєднанні з наданням можливостей самореалізації кожному учневі з урахуванням його можливостей, інтересів та життєвих планів;

  • науковим обґрунтуванням стратегії і тактики керування пізнавальною діяльністю учнів на основі закономірностей і принципів навчання;

  • напруженою, посильною, добре організованою і результативною пізнавальною роботою всіх учнів;

  • ретельною діагностикою причин, що впливають на якість занять, прогнозуванням ходу і результатів навчально-виховного процесу;

  • творчим підходом до вирішення конкретних завдань відповідно до наявних умов і можливостей учнів;

  • доцільним використання дидактичних засобів;

  • співробітництвом учителя і учня, індивідуальним і диференційованим підходами з урахуванням можливостей кожної дитини;

  • раціональним використанням кожної робочої хвилини уроку;

  • створенням ситуації успіху на уроці, атмосферою демократизму, стимулювання, відповідальності всіх учасників навчально-виховного процесу за результати діяльності.





База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка