Урок конференція Тема. «Я називаю хліб святим»



Скачати 103.95 Kb.
Дата конвертації19.02.2016
Розмір103.95 Kb.
РКЗО «Веселівська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів»

Я називаю хліб святим



Урок позакласного читання в 4 класі

Вчитель: Підлип’ян Т. І.

2013 р.

Урок позакласного читання



Урок – конференція

Тема. « Я називаю хліб святим» ( В.О. Сухомлинський).

Мета уроку. Формувати у дітей розуміння цінності хліба, як мірила життя, як святині,як одного з найважливіших харчових продуктів;

Розвивати усне мовлення, вміння виділяти головне з почутого шляхом аналізу інформації.

Обладнання: клас оформлений як сільська хата, каравай.

Хід уроку



  1. Повідомлення теми і мети уроку.

Учитель. Сьогодні ми проводимо урок – конференцію «Я називаю хліб святим…». Здається, що ми знаємо про хліб усе. Земля на зернятці стоїть…Хліб – мірило життя… Хліб – усьому голова. Але скільки цікавого ще можна розповісти про цей продукт харчування. Вважаю, що урок – конференція, який ми проведемо, викличе у вас інтерес. Бо кожен з вас підготував доповідь – повідомлення. І я запрошую вас взяти участь в лотереї: вияснити послідовність повідомлень.

( Учитель проводить лотерею. Першими виступають історики).



Група істориків.

Вживати в їжу насіння диких злаків люди почали 15 тисяч років тому. Перш за все пращури навчилися розтирати зерна між каменями та їсти їх змішаними з водою. Минали віки. Люди почали використовувати вогонь для випікання смачнішої борошнисто-зернової каші. Перший випечений хліб з'явився у єгиптян. Це було 6 тисяч років тому. Саме в Єгипті почали застосовувати ручні млини, ступки. Населення цієї країни навчилося розрихляти тісто способом бродіння. «Якщо я дотримаю слова,- заприсягалися у давнину,- нехай я ніколи не попробую хліба…». Хліб оздоблювали насічками, малюнками. Найчастіше на хлібі зображали зерна, бойовий лук, стріли. Стріли і лук вважали захисниками злакового поля. До речі, греки знали 70 рецептів випікання хліба.

Який же шлях пройшло зернятко, поки нестало хлібиною?

(Сире насіння - розтерте зерно, змішане з водою - впечена борошнисто-зернова каша - печений хліб).

Хліб - символ життя. З давніх-давен він у великий пошані народу. Певна річ, шанобливе ставлення до хліба виникло тому, що основним заняттям наших пращурів було землеробство, яке й давало значну частину продуктів харчування. Недарма у молитві до Бога « Отче наш…» люди як великої милості просять не позбавляти їх хліба. Бо золото і срібло, говорило в старовину, всього-на-всього метали. Жито і пшениця – саме життя. Так вважають і зараз.

Вчитель. Чому так вважають? Дізнаємось, послухавши нашого агронома.



Агроном. Багато тисячоліть тому люди навчилися вирощувати жито, пшеницю, овес, просо, ячмінь та інші злаки. Нині зернові займають величезні площі. Найбільшу масу дає пшениця.

Пшениця – однорічна рослина. Є озимі та ярові сорти. Основний хліб Землі - пшениця. Її озимі сорти сіють урізних районах нашої країни. У різних сортів пшениці «вуса» - мають свій колір. Вони бувають білі, жовті, червоні, фіолетові. Чорні. Предки почали вирощувати пшеницю в четвертому тисячолітті до нашої ери. Наша національна їжа-житній хліб. Ще стародавні люди пекли хліб із жита. Про це говорить говорить і первинне значення слова «жито» - їжа взагалі, поняття «хліб» з'явилося пізніше і означало той продукт, який ми зараз називаємо борошном. Цікаво. Що навіть форма хлібини, характерна для українського хлібопечення – кругла, - пов'язана з давнім віруванням у життєдайну силу Сонця, яке обожнювалось. Литовський поет Едуард Межелайтіс писав : «Хлібина – це осколок Сонця на моїй Землі». І дійсно, рум'яна кругла українська паляниця ( учень показує паляницю) чимсь подібна до сонячного світила. Народження хліба сприймалося, як народження Сонця. Хліб готувався з пшеничного , житнього, ячного або іншого борошна, часто змішаних разом. Тісто вичинялось,кисло, для вичинки використовувалися шишечки хмелю, відомого з сивої давнини. Про те, яке велике свято – народження хліба ви прослухаєте у віршах.



Виступи читців.

Хліб

Я прошу вас – не грюкайте дверима,

Як випікають хліб у отчім домі.

Поставте тихо на хідник святковий,

Розісланий на в’ю світлицю рівно,

Свою валізку з буднями міськими

Та скиньте екстра модні черевики.

Які ж бо знову станете низькі

Супроти сволока і світлих вікон.

Вклоніться матері,що садить хліб у піч,

Відчуйте серцем таїну роботи

Тим часом ранок, перебрівши ніч,

Легесенько постукає в ворота.

До нього вийдіть, як з добром до друга,

Покличте в хату, де пахне хліб –

На рушниками засланім столі

Квітує сяйвом паляниця кругла.

Оксана Неменша.

Калачі

Я печу, печу, печу

Дітям всім по калачу

Зверху маком притрушу

В піч гарячу посаджу

Випікайте, калачі,

У натопленій печі!

Буду Васю, Олю, Нату

Калачами частувати.

Галина Демченко.

Хліб, як сонце

- Хліб, як сонце, - каже мати

- Хліб, як сонце, - каже тато,

А сестра й собі до слова:

-Хліба й сонця в нас багато

-Хліб, як сонце, - кажуть люди, -

Хліб, як сонце – з нами всюди.

А сестричка знов до слова:

-Хліб, як сонце, завжди буде.

Микола Сингаївський

Ким бути

Той хоче стати капітаном,

Той космонавтом може буть…

Я теж подумав: ким я стану?

Яку мені обрати путь?

Звичайно, лікарем би добре…

Або артистом – слава й честь!

Чи прикордонником хоробрим…

А може інженером стати,

Учителем – дітей учить,

Складних наук їх научати

Й науки головної – жить

Професій безліч є цікавих,

Але свою вгадати як -

Щоб добре діло й добра слава?

І я собі міркую так.

Потрібно лікувать хвороби,

Водить у космос кораблі,

Та я із роду хліборобів,

І родовід мій - від землі.

Та перейти – життя прожити,

Бо хліб усьому – голова…

Раніш від сонечка устати,

Погладить колос на ходу!..

Ні, я, мабуть не в космонавти –

У хлібороби я піду!



Олег Орач

Учитель

Чому ж хлопчик обрав собі саме професію хлібороба? Давайте послухаємо

працівника хлібзаводу.

Технолог.

Як хліб на стіл прийшов знає кожен із нас. Раніше процес випікання хліба був дуже трудомісткий, а праця пекаря важка і виснажлива. Її можна порівнювати з працею металурга. Звичайно, в наш час створена машинна технологія випікання хліба, і головне завдання технологів – зберегти якість хлібобулочних виробів на рівні досягнутому тисячами невідомих майстрів минулого. Цікаво, що з одного зернятка пшениці можна одержати близь 20 міліграмів борошна. А для приготування одного батона треба змолотити 10 тисяч зернят.

Я запрошую учасників конференції на виставку хлібобулочних виробів. Але є одна умова : ви відгадуєте загадки – я демонструю вироби.

Виріс в полі на добрій землі,

Місце найкраще знайшов на столі.

(Хліб)


Як навколо об'їси –

Серединки не проси.

Ми такі гостинці:

Дірка всерединці.

(Бублики)

У землю кидалося, на повітрі розгулялося,

В печі гартувалося, запахом всіх приваблює.

(Булка)


У кожнім колосі зерно

Світиться янтарно,

Бо трудились на селі

Люди всі не марно

І на славу уродила

Золота пшениця.

Наче сонце, на столі

Свіжа….(паляниця).

Повен пень головень.

(Галушки)

Химерний, маленький,

Бокастий, товстенький,

Смачним чим напхався,

В окропі скупався,

У дірку упав , -

І пропав.

(Вареник)

Сидить у ложці – звісивши по ножці.

(Локшина)

Дієтолог.

Харчові смаки у кожного різні. Але без хліба, здається не живе ніхто. Природа заклала в пшеничне і житнє зерно комплекс життєво необхідних людині поживних речовин: білків, вуглеводів, вітамінів, мінеральних сполук є без яких не можливе життя жодного з нас. Тому зернові продукти не лише забезпечують нормальний розвиток організму, а й стимулюють фізичну та духовну діяльність людини, підвищують стійкість до різних захворювань.



Валеолог.

Бажано споживати хліб, який випікається з борошна грубого помолу, а ще

Корисніше час від часу збагачувати свій раціон пророслою пшеницею. Пророщені зерна пшениці – це цілюще харчування, яке додає бадьорості, підвищує опірність несприятливим факторам. У проростках значно більше поживних речовин у порівняні з непророслими зернами.

Народознавці.

Хліб з одного виду борошна,наприклад, пшеничного, служив обрядовою їжею. Це знайшло своє продовження і в українських традиціях: весільний коровай, паска, обрядове весільне печиво тощо. Більшість обрядових страв побутує і в наші дні. Серед 12 обов'язкових страв на свят –вечір подавали вареники та коржі з маком. На Василя та Маланки (Новий рік) атрибутом святкового столу були пироги. На Масляницю головною обрядовою стравою вважалися млинці з сиром та м'ясом. До зустрічі весни, на Сорок Святих випікалось обрядове печиво у вигляді пташок, називалось «голубцями», «Солов'ями», «журавликами». Перед Великоднем, на Хрестю готували хліб у вигляді хреста. На Благовіщеня дітей частували коржами з маком. На Великдень поряд з крашанками освячувалась паска. На Маковій пекли «шулики» - коржі з маком. На Миколая – обрядовий хліб з отвором посередині або «балабушки» - хлібці для ворожіння.



Конкурс знавців прислів'їв і приказок про хліб

Посієш вчасно – збереш рясно.

Колос не спіє, коли сонце не гріє.

Не той урожай, що в полі, а той, що в коморі.

Що посієш, те й пожнеш.

Сніг землеробу дорожчий за срібло.

Хто про землю дбає, тому вона повертає.

Хліб – усьому голова.

Дощ у травні – буде хліб славний.

Найсмачніший хліб від свого мозоля.

Зима без снігу – не бути хлібу.

Де волошки – там хліба трошки.

Земля трудівниця аж парує та людям хліб дарує.

Є хліб - в домі ясно, нема – нещастя.

На чорній землі білий хліб родить.

Січень без снігу – осінь без хліба.

Без солі, без хліба немає обіду.

Без солі не смачно, без хліба не ситно.

Без хліба – суха бесіда.

Землі кланяйся низько – до хліба будеш близько.

Земля хлібами славиться.

Хочеш їсти калачі не сиди на печі.

Чистим зерном сійте поле, то уродить хліб, як море.

Сніг – ковдра для пшениці: чим товще, тим краще їй спиться.

Зашепоче дощ тихим голосом – підніметься пшениця повним колосом.

Учитель. Так чому ж у народі кажуть: «Хліб усьому голова»?



Хвилинка «цікавинка».

Учитель.

Археологи відшукують не тільки предмети, пов'язані з процесом приготування їжі – примітивні млинки, залишки печей, а й глиняні хлібини.

Які свідчать про те що саме печений хліб з давніх-давен був основною їжею українців.

У музеї швейцарського міста Цюріха зберігається коржик, спечений близько 6 тисяч років тому. Його знайшли при розкопках будівель на місці висохлого озера.

Найбільші млинці – метр – у діаметрі пекли на народному гулянні, влаштованому на Марсовому полі в Петербурзі за велінням імператриці

Катерини ІІ.

Серед тропічних лісів Азії, в Африці, на Мадагаскарі ростуть хлібні дерева,Є що відіграють велику роль у харчуванні населення. Плоди хлібного дерева їдять у сирому, вареному печеному вигляді. З напівстиглих плодів( за своєю формою буває круглий або довгастий і може важити до 14 кг.) готують різні напої, зі стиглих – печуть пудинги і навіть бісквітні тістечка. Вживають у їжу і підсмажене насіння. З волокон молодих дерев виготовляють одяг, мотузки, риболовне знаряддя. Молочний сік, що виділяє дерево, використовують, як клей. З листя виробляють легкі капелюхи, а відвар застосовують для лікування шлунково-кишкових хвороб.

Підсумок уроку.

Тисячі років поруч з людиною хліб. І весь час ми не перестаємо поважати його і віддавати йому належне. Щодня, коли ви берете до рук скибку хліба, згадайте добрим словом усіх тих, хто створює цей продукт харчування, подумайте про те, яким великим багатством ви володієте і як його треба берегти. Нехай завжди на вашому столі буде запашний хліб!

«Хліб – усьому голова», - так віддавна в народі казали

Тож і не дивно, що без хліба люди вмирали.

Хлібові шану, як рідним батькам, віддавали.

Пісню про хліб на весіллі й обжинках співали.

З хлібом і сіллю гостей дорогих зустрічали.

В хлібові силу й могутність народу вбачали.



Алла Свашенко

Домашнє завдання.

Написати твір на тему:

Земля хлібами славиться

Чим пахне хліб?







База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка