Урок мужності "з україною в серці"



Скачати 278.38 Kb.
Дата конвертації19.02.2016
Розмір278.38 Kb.
Тема:Урок мужності "З Україною в серці"

Мета: поглибити знання учнів про нашу державу – Україну; формувати національну свідомість школярів, особистість високої громадянської культури, котра усвідомлює свої права й обов'язки щодо суспільства і держави, пріоритет демократичної системи цінностей та необхідність розбудови держави на принципах демократизму;

розвивати пізнавальні інтереси учнів; виховувати любов до рідного краю, повагу до його історичного минулого і сучасного, шанобливе ставлення до символів держави, розуміння єдності й цілісності України;

виховувати громадянина, патріота своєї держави, людини національно-свідому, активну особистість, виховувати любов до рідною краю, його народу, утверджувати в учнів принципи високої моралі, виховувати шанобливе ставлення до героїв загиблих у боротьбі за свободу та цілісність України, воїнів.

Обладнання: Конституція України, Державний Прапор України, Державного Герба України, Державний Гімн України; записи висловів про Україну, прислів’я, приказки про рідний край, гілочки калини, верби, плакати з крилатими висловами.

Хід уроку

«Є КРАЙ, ДЕ НАЙКРАЩІ У СВІТІ ПІСНІ І ЦВІТОМ ЧАРУЄ КАЛИНА,

ДЕ СОНЕЧКО ВПЕРШЕ ВСМІХНУЛОСЬ МЕНІ, – ЦЕ ДІМ МІЙ – МОЯ УКРАЇНА!»

Живи, Україно! Живи для краси, для сили, для правди, для волі!

В. Сосюра
І. Організація класу до уроку

Учитель.

Доброго дня вам, діти! Рада всіх я вас вітати на уроці мужності.



Учитель:


На білому світі є різні країни,

Де ріки, ліси і лани.

Та тільки одна на землі Україна,

А ми її доньки й сини.

Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,

І квіти усюди ростуть.

Та тільки одну Батьківщину ми знаєм.

Її Україною звуть.

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині рай.


м красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

М. Чернявський




ІІІ. Оголошення теми і мети уроку Сьогодні наша тема «З Україною в серці.» Слайд - Урок мужності «З Україною в серці».

ІV. Організація навчальної діяльності

Учитель:

Сьогодні ми будемо говорити про мужність. Що ж ми розуміємо під словом “мужність”? (Відповіді дітей)  

У тлумачному словнику записано: “Мужність – це риса характеру людини, у якій поєднуються хоробрість, рішучість, витримка, відвага, сміливість”.

Святе Письмо говорить, що спочатку Бог розселив людей по всьому світу і кожному народу дав землю. Богом дана земля є святою і рідною. Тому її захист – це найперший обов’язок кожного народу. Для українців такою землею є Україна. Вона полита потом і кров ю сотень поколінь наших працелюбних і героїчних предків, які зберегли для нас нашу солов’їну мову, а нас самих наділили веселою вдачею, співучістю, працьовитістю та високою мораллю. Ми можемо пишатися мальовничою природою, родючою землею, лагідним кліматом, безліччю корисних копалин і неповторної краси краєвидами. Головне, що ми сьогодні маємо усвідомити: ми не пришельці на цій землі, наші предки її ні в кого не відбирали, ми, українці, на своїй землі і маємо таке глибоке коріння, що його не вирвати ніякими силами. Ще у 1994 р. колишній Президент США Білл Клінтон назвав високого гостя з України посланцем наймолодшої незалежної європейської держави та водночас найстарішої світової нації.

Ми з вами живемо у незалежній державі, ім'я якій Україна. Шістнадцять останніх років – це роки нашого відродження, єднання, осмислення своєї історії й долі. Історія нашої державності складна і суперечлива, сягає корінням у сиву глибінь віків, має свої злети і падіння. Тож розглянемо трішки з історії нашої Батьківщини, бо кожен з нас може сказати, що Україна - моя Батьківщина.


Є багатого країн на землі,

В них – озера, річки і долини…

Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди – Батьківщина.


У всьому світі, кожен зна,

Є Батьківщина лиш одна.

І в нас вона одна-єдина –

Це наша славна Україна!


Не забувай Шевченка спів

Про горду славу козаків.

Не забувай, що ти дитина

Землі, що зветься Україна.


Моя Україна, червона калина.

Журба журавлина – це земля моя.

Моя Україна – червона калина,

Надія єдина – це любов моя.


Золотавий вечір впав на тихі верби,

Солов’їна пісня ллється вдалині,

І мрійлива річка між гаями в’ється –

Все це – Україна. Все це – я і ти!





На нашому уроці мужності ми здійснимо цікаву подорож. Нас чекають такі маршрути:



Маршрут 1. Історична довідка і сьогодення

Маршрут 2..Громадянин України - хто це…

Маршрут 3. Державні символи України.

Маршрут 4. Народні символи держави.

Маршрут 5. Народна скарбничка.

Маршрут 6. Нація

Маршрут 7. Поради Президентові України.

Маршрут 8. Пройди лабіринт.

Маршрут 1. Історична довідка і сьогодення

Учитель: В усі часи Україна була і тепер є відкрита душею, кришталево чиста, чесна, добра і справедлива, по-дівочому наївна, але горда і незалежна. Упродовж віків вона гостинно відчиняла двері чужинцям і надавала на своїй землі притулок, але часто зайди над нею насміхалися і навіть плювали в її ніжне обличчя. Однак вона чомусь легко їм пробачала, тому вони нахабніли в своїй ненажерливості, бо не зустрічали рішучого опору. Для них Україна була лише територією для зручного проживання, але аж ніяк не країною, а тим більше державою. Вона зачекалася своїх вірних синів – нових українських громадян, нових політиків, таких, як вона сама: чистих, чесних, мужніх, добрих, справедливих, самовідданих, гордих і незламних. 24 серпня 1991 р. незалежність нашої держави стала реальністю – на світовій мапі з явилася незалежна, самостійна, європейська держава – Україна, територія якої є неподільною і недоторканою, а всі її громадяни живуть за Конституцією та її законами.

З 1991 р. почався процес державотворення, який триває і досі.

24 серпня 1991 року Україна стала незалежною державою; 1 грудня 1991 року українці довели всьому світу, що вони прагнуть жити у своїй державі і розбудовувати її за власними принципами.

28 червня 1996 року прийнято одну з найдемократичніших Конституцій, а у листопаді-грудні 2005 року український народ підтвердив свій демократичний вибір та довів свої прагнення жити у правовій державі.

На жаль, довірливі українці віддали свою долю у руки бездарних політиків, які на протязі багатьох років використовували владу не на користь народу, а заради власного збагачення. Понад десятиліття люди вважали, що від них нічого не залежить, а зажерливі олігархи продовжували грабувати народ, думаючи, що так буде вічно. Але громадянське суспільство нарешті прокинулось у 2004 р., коли через фальсифікацію результатів виборів відбулася Помаранчева революція.

Демонстрація кліпу про Помаранчеву революцію.

Учитель: Пам’ятаю, як два роки потому мені попався такий вірш «Наш вибір – свобода», який я вам зараз хочу прочитати.

Нарешті ми отримали свободу.

Але нелегким був той шлях.

Швидкий порив прозрілого народу…

Він на Майдан всіх вивів водночас.

І потяглись осінній вогким шляхом

Багаті й бідні, молоді й старі.

І враз засяяв помаранчем Київ.

Раділи люди – ми вже не раби.

Стояли, захищаючи свій вибір –

Вони вже не могли терпіти цю брехню.

О, Боже, дякую тобі за вибір –

Без крові допоміг народу в тім бою!

Отримали свободу слова, вибору і змогу,

Давати владу й забирати її знов.

А я пишаюсь – з днем свободи.



Але великі сподівання автора цього вірша та мільйонів українців на нового Президента В.Ющенка не справдилися. Він не захотів міняти стару бюрократичну та корумповану систему, коли чиновники, які і повинні бути «слугами народу», зробили себе «панами», а простий народ «холопами». Наступною надією народу став вибір у 2012 р. Президента В.Януковича, який обіцяв «покращити життя вже сьогодні». Але цього не сталося. Навпаки, проголосивши європейський напрямок розвитку України, він насправді займався тим, що разом із найближчим оточенням виводив мільярди доларів з бюджету України. Але люди вже були не ті. Тому, коли у листопаді 2013 р. Президент відмовився від проголошеного раніше курсу зближення з Європейським Союзом, 30 листопада 2013 р. на Майдані в Києві почалася Революція гідності, коли тисячі людей з усіх куточків України проголосили, що не підуть звідти навіть тоді, коли влада застосує силу.

Учитель: Пам’ятаєте, як автор вірша про Помаранчеву революцію дякував Богу, що тоді не було пролито і краплини крові. Але на цей раз влада перейшла межу. У період з 19 по 21 січня 2014. На Майдані загинуло більше ста людей, яких народ назвав «Небесною сотнею».

Учитель: Після ганебної втечі Януковича Парламент відправив його у відставку і призначив на 25 травня дострокові вибори Президента. Здавалося б народ переміг, але починаючи з березня 2014р., за підтримки Росії , на Донбасі почалася справжня війна. Терористи захопили багато міст і сіл Донеччини і Луганщини, а Росія, спираючись на псевдо референдум, анексувала (тобто приєднала) до себе Крим. Запитання до учнів: - Чому так сталося? - Що можна було б зробити?

Учитель: Це сталося тому, що в України на той час не було своєї армії. А чи була вона у давні часи? Першими захисниками нашої рідної землі були козаки, які починаючи з14 століття захищали рідну землю від турецько-татарських та польських загарбників. У 16 столітті під проводом Дмитра Вишневецького на Хортиці була збудована Запорозька Січ, яка для змученого віками українського народу стала символом боротьби за незалежність. Запорозька Січ уславилася іменами Байди Вишневецького, Івана Сірка, а особливо – Богдана Хмельницького, який очолив козацьке військо. До речі служити в ньому в ті часи у народі вважалося най по чеснішою справою. Важко було Хмельницькому самому побороти польських загарбників. Тому у 1654 р. він уклав угоду з російським царем, за якою Україна мала бути вільною та мати своє військо. Але російський цар зрадив. Україна була роздерта між Росією і Польщею, а у 1775 р. було зруйновано Запорозьку Січ. Український народ залишився без власного війська – отже втратив свободу. Бо народ, який не має ким і чим себе захищати, не може бути вільним. Багато десятиліть Україна входила до складу Російської імперії. І до 1917 р. і після цього наші «Брати-росіяни» презирливо називали її «окраїною Росії, Малоросією» без права і свободи. Росія вказувала синам України де служити, посилаючи Їх на війну. У 1918 р. військо Української Центральної Ради було знищено разом із спробою побудувати українську державу. У період існування СРСР сини України служили в радянській армії. Цей період позначений і славою, і неславою. Славу українські солдати здобули на фронтах Великої Вітчизняної війни. Але якби наприкінці 70-х років ХХ ст.. Україна мала власні Збройні Сили, то ніхто не послав би наших синів до Афганістану за наказом «старшого брата» Росії.

Сьогодні Україна – незалежна держава, Збройні Сили якої покликані охороняти рідну землю. Але повіривши політикам, народ мовчки споглядав, як руйнується наша армія, він навіть радів, коли позбувся ядерної зброї, сподіваючись, що Росія, яка колись виступила гарантом суверенітету України, ніколи не посягне на її територію. Але дуже швидко ми прозріли. Наша нова армія була створена за кілька місяців прямо на полях боїв, причому це зробила не держава, а ми, звичайні українці-патріоти, які у складі добровольчих батальйонів пішли боронити і по цей день боронять рідну землю від ворога – колишнього «старшого брата» Росії, яка вже неприховано веде на нашій території війну. Але завдяки допомозі волонтерів, які за власні кошти годують, вдягають та озброюють наших хлопців, наша армія нас захищає.



Демонстрація фільму про АТО.

Учитель:

Як ви гадаєте, що ж керує цими патріотами? Мабуть, споконвічне прагнення до волі і свободи, дух козацький, який не зломити жодному загарбнику



Демонстрація соціальної реклами нової української армії.

Учитель:

Круточола наша доля,

Не вода в ній – кров тече.

Козаку найперше – воля!

Козаку найперше – честь!

А прийшла лиха година –

Впав козак наш у траві,

Щоб іскрилась Україна

На гетьманській булаві.

Учитель: З березня 2014 р. і по цей день тисячі наших солдатів захищають рідну землю від загарбника, який одержимий ідеєю створити нову імперію. Але історія свідчить, що рано чи пізно всі імперії руйнуються, а всі диктатори гинуть. Але шлях до перемоги досить довгий і кривавий, бо це – війна, яка приносить загибель тисячам людей, потворить мільйони душ та закарбовується у пам’яті багатьох поколінь.

Учитель: Прошу вшанувати цих героїв хвилиною мовчання.

Пам’ятаймо – вони віддали життя за нас. Слава героям. Герої не вмирають. Зараз там, на війні, нас захищають бійці - добровольці, імена яких будуть навічно закарбовані в наших серцях і душах.

Справжні патріоти повинні вступати до ЗСУ та добровольчих батальйонів, щоб захистити Україну від бандитів і найманців. І тоді, все буде добре, як співає Вакарчук.

Кліп на пісню С. Вакарчука «Все буде добре»

І ми також будемо вірити , що все буде добре і через кілька років ми будемо розбудовувати нашу державу. І щоб досягти найвищого результату, кожному необхідно почати з самого себе.

Майбутнє цієї держави – це ви: сьогоднішні учні,громадяни України, які мріють і прагнуть жити в країні, де панує право й соціальні гарантії, де кожна людина зможе себе реалізувати. Тож переходимо на маршрут "Громадянин України - хто це, що це…"

Маршрут 2. "Громадянин України - хто це…"

Кого ж називають громадянином? Коли ж виник цей термін? Звернемося до історичних фактів.



Учень. Із курсу «Етика» нам відомо, кого називають громадянином. Громадянин: людина, яка має права, установлені законом, і виконує обов'язки перед державою; особа, що належить до постійного населення держави, користується її правами і виконує обов'язки; той, хто поєднує власні інтереси з громадськими, служить Батьківщині.

Учитель. Давайте пригадаємо, що сьогодні є підставою для набуття громадянства в Україні?

Учениця зачитує статті із Загальної декларації прав людини.

Стаття 1. Усі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.

Стаття 2. Кожна людина повинна мати всі права і всі свободи проголошені цією декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища.

Крім того, не повинно проводитись ніякого розрізнення на основі політичного, правового або міжнародного статусу країни або території, до якої людина належить, незалежно від того, чиє ця територія незалежною, підопічною, несамоврядованою або як-небудь інакше обмеженою у своєму суверенітеті.



Учениця. У Загальній декларації прав людини проголошено, що кожна людина має право:

на життя, на свободу, гуманне поводження з боку інших;

на участь в управлінні своєю країною, на вільний доступ до інформації, на свободу думки і переконань;

на працю, освіту, вільний час і медичну допомогу;

на участь у культурному житті.

У Конституції України записано, що в Україні існує єдине громадянство. Підставою для набуття громадянства є народження в Україні.



Учитель (вправа «Відкритий мікрофон»).

За допомогою уявного мікрофона висловіть свою думку з питання: У чому відмінність між значенням слова «громадянин» написаного з великої літери і поняттям «громадянин країни за народженням»?

Учні висловлюють свою думку.

Підсумовуючи вислови дітей, звертаємося до «Пам’ятки молодого громадянина України», «Основних громадянських цінностей».


Пам'ятка молодого громадянина України

1. Де б ти не був, з ким би ти не зустрічався, що б не робив, -пам'ятай, що ти вільний громадянин вільної держави України. Для її зміцнення й розвитку повинен кожним своїм кроком, словом і дією сприяти злагоді, порозумінню і розвитку своєї землі й народу.

2. У своєму повсякденному житті неухильно дотримуйся загальноприйнятих християнських заповідей, які складають основу духовності української нації.

3. Повсякчас сприяй відродженню духовних надбань народу, постійно набувай ґрунтовних знань з історії, культури, традицій.

4. У себе та в своїх близьких постійно виховуй такі риси, як: патріотизм, чесність, мужність, терпимість до недоліків товариша, наполегливість у їх усуненні.

5. Чесно і добросовісно трудись на благо зміцнення державності України.

6. Пам'ятай дні великих змагань за нашу соборність. Будь завжди готовим стати на захист цілісності української держави, її кордонів і народу, відчуй гордість від того, що ти є спадкоємцем боротьби за незалежність Батьківщини.

7. Засуджуй байдужість, зраду державних інтересів України.

8. Завжди дбайливо стався до державного і приватного майна, охороняй навколишнє середовище, раціонально використовуй природні ресурси.

9. Серцем відчуй єдність з державою, яка про тебе піклується і яку ти зміцнюєш.



Основні громадянські цінності.

• Прагнення до соціальної гармонії, справедливості. Культура соціальних і політичних стосунків (повага до власної гідності та гідності інших).

• Захист індивідуальних прав і свобод.

• Шанобливе ставлення до національних надбань інших народів.

• Висока повага до закону.

• Права людини на життя, гідність, безпеку рівність, володіння майном, приватне життя.

• Право на свободу думки, совісті, вибору конфесії, участі в політичному житті, право на самовираження.

• Обов'язки, що виражаються в повазі до людського життя, прав людини, до закону, до державної демократично обраної влади, національних меншин та їх культур.

• Толерантне ставлення до поглядів інших, якщо вони не суперечать загальноприйнятим нормам, абсолютним цінностям.

Бути громадянином своєї Вітчизни означає:

• любити свій народ, Україну;

• вірити в майбутнє своєї нації;

• бажати працювати на користь народу;

• осмислювати моральні та культурні цінності, історію, звичаї, обряди, символіку;

• берегти українську мову, досконало володіти нею;

• поважати інші народи, їхні інтереси і цінності;

• розвивати свою політичну культуру;

• виховувати у собі найкращі моральні якості;

• формувати культуру поведінки;

• берегти природу.

Учитель. Як громадяни повинні ставитися до своєї держави?

Мабуть, ви не одноразово задумувалися над тим, що для вас є найріднішим, найдорожчим. Звичайно, насамперед, це ваші батьки, родина. Дорогими для вас є також місце, де ви проживаєте, будинок, у якому мешкаєте, вулиця, якою щодня ходите до школи, двір, у якому зустрічаєтеся зі своїми друзями. Усе це – ваша мала Батьківщина, велика родина, ім'я якої – громада. Всі люди, котрі проживають в Україні, є різними за поглядами, уподобаннями, мовою, національністю, вірою тощо. Водночас нас об'єднує те, що всі ми є громадянами України. Але бути справжніми громадянами країни означає не лише проживати на її території, а насамперед дбати про неї, бути свідомими та активними членами її громади.

Ви мрієте здобути цікаву професію та мати добру роботу, бути матеріально забезпеченими й жити у вільній демократичній державі. А чи замислювалися ви над тим, що необхідно, аби такі мрії стали дійсністю? Потрібні зусилля кожного з нас – громадян держави Україна. І від того, якими громадянами ви будете, залежатиме ваше майбутнє. Ми маємо виховати у собі громадянськість як усвідомлення власної ролі в житті суспільства, мати прагнення до вдосконалення себе, власного життя та в цілому життя суспільства відповідно до демократичних норм і цінностей.

Учень. Україну можна уявити у вигляді великого дерева, де кожна гілка - це один із народів, що проживає в нашій державі, а листочки – це громадяни.

Маршрут 3. Державні символи України. Слайд – Державні символи України.

Бесіда з учнями:

- Якою є історія їх виникнення?

- Яке значення державні символи мають у наш час?



(Повідомлення учнів про державну символіку.)

Учень. Прапор

Прапор – це державний символ,

Він є в кожної держави.

Це для всіх – ознака сили,

Це для всіх – ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм:

Синє – небо, жовте –жито.

Прапор свій оберігаєм,

Він святиня, знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо,

Ми з ним дужі і єдині.

З ним навіки є народом.

Українським в Україні.

Н. Поклад



Учень. Герб

Наш герб – тризуб.

Це воля, слава й сила.

Наш герб – тризуб.

Недоля нас косила.

Та ми зросли, ми є,

Ми завжди будем,

Добро і пісню несемо ми людям.

Н. Поклад

Учень. Гімн

Слова палкі, мелодія врочиста…

Державний Гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка, міста –

Це клич один з мільйонів голосів.

Це наша клятва, заповідь священна.

Хай чують друзі й вороги,

Що Україна вічна, незнищенна,

Від неї ясне світло навкруги.

Н. Поклад (Проспівати Державний Гімн України.)



Робота в групах. Складання асоціативного грона

1 група «Батьківщина».
(Найкраща, найрідніша, наймиліша, найсвітліша, найчарівніша.)
2 група «Україна».

(Демократична, незалежна, правова, соборна, вільна.)

3 група «Рідний край».





(Батьківська хата, колискова, криниця, школа, друзі)

Маршрут 4. Народні символи держави.

Учитель . Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи. У нас це верба, калина, барвінок. Про це говорить прислів’я: «Без верби і калини нема України».

Калина – символ кохання, краси, щастя. Навесні вона вкривається білим цвітом, а восени палахкотить гронами червоних плодів. Калиною уквітчують весільний коровай, оселю; нею лікуються. Про калину складено багато пісень, легенд, приказок.

Учитель. Почувши слово «Україна», зразу ж уявляєш вербу над водою, тополю в полі... Можливо, ви чули пісню «В кінці греблі шумлять верби»? Окрім краси, верба дає багато користі. Вона, ніби позначка води на землі. Тому й копають криниці під вербою, бо на сухому місці це дерево ніколи не росте.

Учень . Легенда про барвінок

Ця рослина, коли ще не мала своєї назви, дуже заздрила запашній фіалці, бо та була у великій пошані серед людей. І тоді квітка звернулася до богині Флори, щоб та подарувала їй аромат, красу і людську любов. Але богиня не була всесильною – не могла вона нагородити рослину великою красою. Зате дала їй назву «вінка», що означає «перемога». І відтоді люди почали вбачати в барвінкові цілющу силу, яка перемагає тяжкі недуги. За це люди подарували рослині свою любов.



Маршрут 5. Народна скарбничка.

(Доповнити прислів’я і пояснити їх зміст.)

Батьківщина – мати, … (умій за неї постояти.)

Людина без Вітчизни, … (як соловей без пісні.)

Добре тому, … (хто в своєму домі.)

Що країна, … (то родина.)

За рідний край … (життя віддай.)

Всюди добре, … (а вдома найкраще.) Кожному мила … (рідна сторона.)

Учень. Україна! Країна волі й краси, радощів і печалі, розкішний вінок з рути і барвінку. Держава, над якою сяють яскраві зорі щасливого майбутнього.

Учень. Про нашу славну Україну народ склав прислів'я, висловлюючи свою любов до рідної землі, своє зачарування нею.

Кожному мила рідна сторона.

Всюди добре, а дома найліпше.

Рідна земля і в жмені мила.

Кожному птаху своє гніздо миле.

Мій мир, мій рай, мій рід. Україна, то мій рідний край.



Учень.

Нема ріднішої, повір, за неї пречудову,

Люби, шануй, піднось до зір її пісні і мову.

Любіть Україну, як сонце, любіть,

Як вітер, і трави, і води…

В годину щасливу і радості мить,

Любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її, вічно живу і нову,

І мову її солов'їну.

Учень. Так! Ми українці і обов'язково повинні оволодіти своєю рідною українською мовою. Державною мовою в Україні є українська мова. Мова це – наша найголовніша Берегиня.

Мово рідна, живи в ріднім домі.

Вертайсь, рідна мова, у серце народу.

У душу країни.

Якого ж ми будемо племені, роду,

Якщо буде в устах наша мова згасать?


Чи будемо з вами ми вільним народом,

Як стихне вона голосать.

Звучить, рідна мово, на землі рідній лийся, повійся,

Мово моя українська. Мово моя материнська!



Учень. Україна – це славні лицарі – Петро Сагайдачний, Іван Сірко, Богдан Хмельницький, Максим Залізняк, Іван Мазепа, Олекса Довбуш, Устим Кармелюк та багато інших, які віддали своє життя за щастя народу.

Це й відомі всьому світові діячі української культури такі, як Т.Шевченко, Леся Українка, І.Франко, О.Довженко. М.Костомаров. М.Заньковецька та інші.



Учитель. Ви – майбутнє України. Тож своїми знаннями, здобутками підносьте її культуру, своїми досягненнями славте її. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю так, як заповідав великий Тарас, бережіть волю і незалежність України, поважайте свій народ і його мелодійну мову. Шануймо себе і свою гідність, і шановані будемо іншими. Нехай щоденним вашим гаслом будуть слова Т.Г.Шевченка:

Маршрут 6. Нація

– Україна – країна багатонаціональна держава. На її території проживає близько 130 національностей: українці, росіяни, білоруси, татари, болгари, гагаузи ...

– Хто може сказати, що таке національність? Нація?

Відповіді учнів. Національність – належність людини до якої-небудь нації.

Нація – історична форма спільності людей, об’єднаних єдиною мовою, територією, глибокими внутрішніми економічними зв’язками, певними рисами культури і характеру.

Запитання.

– Як слід ставитись до людей іншої національності?

– Які права мають національні меншини в Україні?

Відповіді учнів.

Україна забезпечує право усіх національностей на:

- збереження звичаїв, традицій;

- сповідування своєї релігії;

- вільне користування своєю мовою;

- охороняє національні пам’ятники культури.



Учитель. Нації – різні, але вони мають ті моральні цінності, які їх об’єднують. Це людяність, любов, співчуття, працелюбність, взаємоповага, взаємодопомога, гостинність, гідність, спільне прагнення бути щасливим.

В демократичному громадянському суспільстві є визнання рівного права всіх людей, визнання національних культур, дотримання толерантності.



Завдання.

– Як називається любов до Батьківщини? (патріотизм).

– Зверхність до представників інших національностей, визнання своєї національності вищою за інші, розпалювання національної ворожнечі називається? (шовінізм).

Наша проблема гарно висвітлена в притчі «Чорношкірий цар».

Три царі походили з різних частин світу. 2 були білі, а третій – чорношкірий. Йшли вони в далеку путь за зіркою, що світила їм з неба пустелі. Та якоїсь ночі вони її загубили. Даремно дивились на небо. 2 білі царі, відомі своїми знаннями з математики, почали обчислювати, де може бути зірка. Чорношкірого царя вони не запросили, бо вважали, що він не дуже знається на обрахунках. Він же скористався нагодою, щоб потурбуватися про тварин.

Коли чорношкірий цар напував верблюда, тримаючи перед ним відро з водою, то побачив зірку. Вона відбивалася у воді.

Так три царі знайшли дорогу.

Поміркуйте.

– Чи залежить здатність бути добрим або злим від кольору шкіри, очей?



– Чого навчає притча?

Маршрут 7. Поради Президентові України та уряду.

Учитель. Кожен громадянин держави може звернутися до Президента України. Отже, у вас є сьогодні така нагода.

(Учні пишуть побажання Президентові України.)

Маршрут 8. Пройди лабіринт.

Учитель. На останньому маршруті ми підіб’ємо підсумки нашої подорожі. Якщо правильно пройдете лабіринт, то прочитаєте уривок із поезії.




д

р

а

й

о

л

а

н

у

с

У

к

К

е

и

р

і

с

о

ш

у

й

е,

я

р

р

щ

й

к

м

а

в’

и,

й,

а

щ

с

а

а

й,

р

й

о

ш

ї

б

о

г

о

ь

ї

с

и

і

и

в

а

н

ю

б

і

з

т

н

и

в

д

н

а

н

а.

л

е

р

в

е

а!

(Красивий, щедрий рідний край І мова наша солов’їна.

Люби, шануй, оберігай Усе, що зветься Україна!)

V. Підсумки уроку.

Учитель. У І ст. н. е. римський державний діяч, філософ Цицерон на публічному виступі сказав: «Люблять Батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що вона твоя». Подумайте і дайте відповідь, продовживши речення «Для мене Україна – це …»

Метод «Незакінчене речення».

Дайте відповідь на запитання: Як би ви продовжили розповідь?

[Продовження]. Минуло багато років. Хлопчик став дорослим чоловіком. Життя його склалося так, що він часто переїздив з міста до міста, ніде довго не затримувався.

Прийшла старість і захотілося йому побувати у рідному селі. Приїхав на батьківщину, зустрічався з людьми, але ніхто не пам’ятав його.

– Що ти залишив після себе? – запитує у старого чоловіка один дід. – Є в тебе син чи дочка?

– Немає в мене ні сина, ні дочки.

– Може ти дерево посадив?

– Ні, не посадив...

– То хто ж ти такий? Що ти робив усе своє життя? – здивувався дід.

Нічого не зміг відповісти старий чоловік. Згадалась йому мить, коли він залишив слід на сходинці. Пішов до будинку. Стоїть той, як наче вчора збудований. А на найнижчій сходинці – закам’янілий відбиток хлопчикової ніжки.

– Ось і все, що залишилось після мене на землі, – з болем подумав старий чоловік. – Але цього ж мало, дуже мало... Не так треба було жити...

Учитель.

Ви – юний цвіт нової України,

У ваші очі дивиться народ.

Верстати шлях вам суджено єдиний:

Під кольорами сонця й неба сині –

Сягнуть в житті небачених висот.


Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.
(Звучить пісня про Україну).

Урок мужності на тему :


« З Україною в серці»
Класний керівник 6Б класу
Стріха Н.В.



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка