Урок охайність та особиста гігієна. Як правильно умиватись, купатись, доглядати за зубами, вухами, носом та очима. Предмети І засоби особистої гігієни мета. Поглибити знання учнів про правила особистої гігієни та формувати її навички; виховувати



Скачати 136.79 Kb.
Дата конвертації26.02.2016
Розмір136.79 Kb.
УРОК 7. ОХАЙНІСТЬ ТА ОСОБИСТА ГІГІЄНА. ЯК ПРАВИЛЬНО УМИВАТИСЬ, КУПАТИСЬ, ДОГЛЯДАТИ ЗА ЗУБАМИ, ВУХАМИ, НОСОМ ТА ОЧИМА. ПРЕДМЕТИ І ЗАСОБИ ОСОБИСТОЇ ГІГІЄНИ

Мета. Поглибити знання учнів про правила особистої гігієни та формувати її навички; виховувати охайність, акуратність.

Обладнання. Діафільм "Режим дня", предмети індивідуального користуван­ня, вата, булавка, модель зуба, матеріали з програми "ВLEND-А МЕD" , плакат-карта річки Охайність із островами Зуб, Вухо, Ніс і Око, Ніготь, Шкіра, Волосся, макет кораблика.

Хід уроку



І. Організаційний момент.

ІІ. Повторення та закріплення вивченого матеріалу.

  1. Відповіді на запитання.

    • Що таке режим дня?

    • Розкажіть про свій куточок відпочинку вдома.

2. Озвучування учнями циклу малюнків “Режим дня”

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь учителя про чистоту як основну вимогу особистої гігієни.

Про чистоту хто всюди дбає,

Завжди здоров'я добре має.

І настрій в того просто гарний,

1 в світі він живе не марно.

— Слово "гігієна" означає здоровий спосіб життя. А однією з найголов­ніших вимог гігієни є чистота. Народна мудрість каже: "Чистота — запору­ка здоров'я". Чистота потрібна, щоб перемагати небезпечних ворогів люди­ни _ збудників хвороб. Бактерії — живі істоти, яких ми не бачимо неозбро­єним оком. їх багато у воді, ґрунті, вони потрапляють на руки разом із

брудом.

Перших американських космонавтів, які побували на Місяці, два тижні



тримали в ізольованих камерах: непокоїлись, що вони привезли на Землю бактерії, з якими неможливо боротися.

Отже, щоб бути здоровим, треба щодня бути чистим і охайним.



2. Бесіда про предмети індивідуального користування.

  • Як ви розумієте "предмети особистої гігієни"?

  • Які речі, на ваш погляд, належать до предметів індивідуального користування?

3. Відгадування загадок.

— Відгадайте загадки. Предмети-відгадки знайдіть на столі і продемонструйте їх усім.



  • Зуби є, рота немає. (Гребінець)

  • Гладеньке, запашненьке,
    Миє чистенько,

Треба, щоб у кожного було,
Що, малята?.. (Мило)

• Білий, сніжний порошок,


Він по зубках скок та скок,
Заблищали наші зубки,

Посміхнулись наші губки. (Зубний порошок)

Щетинкова голівка
Залазить у наш рот,
Рахує наші зубки,

Знімає з них наліт. (Зубна щітка)

• Наче їжачок на вигляд,
Та не просить їсти.

По одягу пробіжить —

Стане одяг чистий. (Одежна щітка)

• Лежу в кишені і чекаю


Рев, бруднуль і плаксія.
Витру їм потоки сліз,

Не забуду і про ніс. (Носова хусточка)

• Гумова Акулинка

Пішла гулять по спинці.

Поки вона гуляла,

Спинка рожевою стала. (Губка.)



4. Гра-подорож по річці Охайність.

а) Повідомлення вчителя.

— Королева Гігієна запросила до себе в гості. Сьогодні ми помандруємо
кораблем по річці Охайність і зупинимось на кожному з островів, що нам
зустрінуться.

б) Валеологічна хвилинка-розминка.

Учні імітують рухи на кораблі, що гойдається на хвилях;


  • погойдування вперед-назад;

  • ноги на ширині плечей, руки в сторони;

  • потягування за руками вліво-вправо;

  • присідання.

в) Зупинка "Острів Зуб". Демонстрування моделі зуба.

— На жаль, нікому не доводилося бачити посмішку слона. Може, тому,


що у нього зіпсовані зуби? — запитаєте ви. Зовсім ні! З чим-чим, а з зубами.
у слона все гаразд! Щоправда, їх не багато — всього шість. Але змінюються
вони все життя. Тому майже не дошкуляють клаповухому велетню.

А ось в акулячій пащі вишикувались рядами тисячі гострих, як лезо бритви, зубів. А позаду кожного робочого — запасний. Зручно, нічого не скажеш! Акулячі зуби чистить маленька рибка-санітар, поїдаючи дрібних паразитів на тілі й зубах хижачки.

Та найбільше ви б здивувались, якби побачили крокодила з його роззявленою пащею, у якій спокійно господарює малесенька пташка — кулик- дерихвіст, яку називають "крокодилів сторож". Пташка для крокодила жива зубна щітка. Вона старанно викльовує рештки їжі між зубами тварини. Але жодна красуня не захотіла б мати таку небезпечну посмішку, а привітно усміхатися "на всі 32 зуби" хочеться кожному. Тому пройдемо стежиною "Зубної Щітки — вченої тітки" і знатимемо, як доглядати за зубами, щоб посмішка була білосніжною і радісною.


  • Чистіть зуби вранці і ввечері по 2-3 хвилини.

  • Після чищення зубну щітку мийте з милом і зберігайте голівкою догори.

  • Після кожного прийому їжі прополіскуйте ротову порожнину.

  • Зубну щітку замінюйте на нову чотири рази на рік.

На прощання з островом послухайте вірш Т. Лисенко "Хвора киця ".

Лікар хворі зуби

киці пломбував,

корисні поради

їй весь час давав: —

Не лінуйсь ніколи,

киценько-голубко,

зранку і під вечір

гарно чистить зубки.

Хто не любить пасти т

а зубної щітки,

то у того зубки

зіпсуються швидко.

Хто ласує тортом,

полюбляє цукор.

той собі на горе

буде мати муку!

Видужала киця.

Зубки вже здорові,

бо поради лікар

справді дав чудові.

Ну, а той, хто зуби

чистить забуває,

віршика про кицю

хай собі згадає!

г) Зупинка "Острів Вухо".

— Вуха бувають різні — великі й маленькі, приплюснуті й відстовбурче­ні, видовжені й кругленькі. Але всі вони потрібні, щоб ми чули музику,
голоси природи, голоси інших людей. Наші вуха дуже чутливі, тому бояться
сильного шуму, надголосної музики, криків та вересків. Не варто знущати­
ся над власними вухами, слухаючи гучну музику в навушниках плеєра.

Пам'ятайте, що вуха легко простудити, тому остерігайтеся протягів. А коли на вулиці сильний вітер, обов'язково прикрийте їх шапкою або капюшоном.

Шкіра всередині вуха тонка й ніжна. Тому не можна чистити вуха гост­рими предметами, для цього є спеціальні палички або ватяні джгутики. Мити вуха і за вухами потрібно щодня теплою водою з милом.

ґ) Зупинка "Острів Ніс".

— А що це так гарно пахне? Ну, звичайно, обід, який готують на честь
приїзду гостей. Тобто нас з вами. А як ми про це здогадалися? Завдяки
носам! Якої б форми не був ніс — рівненький чи кирпатенький, — неодмінно скаже правду про різні запахи. Так буде завжди, якщо ваші носики дружитимуть з носовичками.

До речі, перепусткою на острів Ніс є носовичок. Продемонструйте свої носовички.

Ніс зігріває холодне повітря взимку, очищає забруднене повітря від пилу, тому внутрішня поверхня носа має бути чистенькою. Користуйся для цього теплою водичкою.

Якщо в носі утворилися тверді шкірочки, не роздряпуйте їх, а скористай­теся ватним джгутиком і кремом.

д) Зупинка "Острів Око".

Люди навчилися перемагати різні хвороби. Лікарі вміють замінити хворе серце штучним, а око замінити не можна нічим. Око має складнішу будову ніж найсучасніший комп'ютер.

Природа попіклувалася про те, щоб наші очі були захищені від небезпеки Брови захищають їх від поту, що стікає по лобі, повіки захищають від пилу коли ми кліпаємо. Але ніщо не допоможе очам, якщо ви почнете терти їх брудними руками, гратися перед обличчям гострими предметами, довгими годинами не відходити від екрана телевізора чи комп'ютера.

Причинами втрати зору можуть бути недостатня освітленість, читання в автомобілях або лежачи.

Краще читати за столом, обладнаним настільною лампою із 60-ватною електролампою.

Вважають, що учні молодших класів можуть дивитися телевізор не більше 15-20 хвилин протягом дня.

Щоб очі не перевтомлювались і не хворіли, для них потрібен відпочинок.

Валеологічна пауза. Вправи для очей.


  1. вправа: міцно (рахуйте до 6-10) заплющить очі, потім розплющте їх на
    такий самий час. Зробіть 6-8 разів.

  2. вправа: протягом 1-2 хвилин швидко покліпайте очима.

З вправа: стоячи, відведіть праву руку в сторону і повільно переміщуй! кінець напівзігнутої руки справа наліво. Не повертаючи голови, слідкуйте очима за пальцем. Потім переміщуйте палець зліва направо, продовжуючи слідкувати за ним очима. Повторіть 10-12 разів.

е) Зупинка "Острів Ніготь".

— Нігті, а їх у людей 20, — необхідна річ. Вони — захисники наш»
пальчиків від ударів, пошкоджень. Але інколи нігті можуть стати житлол
Для кого? Послухайте "Казку про Жадюгу " Іманта Зієдоніса.

У мене під нігтем Жадюга з'явився. Сидить і грязюку збирає — ну, цю, нігтеву чорноту.

Я рибу ловив, черв'яків копав — під нігті земля забилася, а він її всю собі захапав. А це ж не його земля! Ця земля належить полуниці!

Ми посварилися. Схопив я пилку для нігтів і нігті вичистив.

Жадюга заволав, ніби його ріжуть:

— Ти мого собаку задавив! Я тебе за це до суду притягну!

Та який там у нього собака? Гадаєте, ньюфаундленд? Мікробтер'єр звичайнісінький! Через кілька днів дивлюся — знову Жадюга під ніготь забився, а з ним — ціла юрба мікробтер'єрів. Сидить, нігтеву чорноту збирає і назбирав дещо: три порошинки кам'яного вугілля, дві шпички і трішки вершкового масла з бутерброда. Зліпив усе докупи — тут у нього нібито город буде! Він грядки скопає, ранній салат вирощуватиме.

Ну, я взяв пилку і нігті вичистив. Страшенно зарепетував Жадюга:

— Ти у мене коштовний камінь поцупив!

Який камінь? Крихітка цукрова! Слава Богу, що в мене тільки один Жа­дюга. А в Юрчика — десятеро! А влітку, відверто кажучи, — двадцятеро! Юрасик влітку босоніж ходить. У нього Жадюги заможно живуть. Він їх береже і, навіть коли руки миє, пучки пластирем заклеює. Мабуть, любить!

— Отже, щоб у нас не завелись Жадюги, вивчимо закони острова Ніготь.


  • Нігті на ногах слід підстригати раз на тиждень.

  • Після брудної роботи руки мити з милом щіточкою, щоб вимити бруд
    під нігтями.

  • Ніколи не гризіть нігті. Це некрасиво і небезпечно — можна захворіти
    на кишкові хвороби.

є) Зупинка "Острів Шкіра".

— Шкіра — зовнішній покрив тіла людини. Вона захищає організм від


пошкоджень, мікробів. Шкіра повинна бути завжди чистою. Приймати ванну
необхідно раз на тиждень. Щодня треба мити руки, ноги, обличчя, шию,
вуха, статеві органи і місце заднього проходу (або приймати душ). Витира­тися власним, чистим і сухим рушником. Для обличчя, ніг, тіла у кожного
повинні бути окремі рушники.

ж) Зупинка "Острів Волосся".

— Пам'ятаєте, ми говорили про дівчину Настю, яка перемогла в конкур­
сі "Довга коса — дівоча краса"? Довжина її коси 88 см, а товщина — 8 см.
Правда, красиво? Але волосся може бути й коротким, та не менш гарним.
За волоссям треба доглядати. Мити його необхідно в міру забруднення,
прочісувати власним гребінцем або щіткою 2-3 рази на день. Зачіски в дівчаток і хлопчиків повинні бути зручними і охайними. Запам'ятайте: користуватися чужими гребінцями, заколками, головними уборами заборонено.

Щоб волосся було густішим, його можна ополіскувати відваром кореня лопуха, ромашки, кропиви, лушпинням цибулі, та не використовувати для цього листя горіха.



Робота з підручником.

а) Опрацювання тексту з підручника.

б) Вивчення основних правил особистої гігієни.

в) Відповіді на запитання.



Фізкультхвилинка.

Станем струнко! Руки в боки!

Пострибаєм, як сороки,

Як сороки білобокі.

Стрибу-стрибу! Скоки-скоки!

А тепер, як жабенята

Хочем трохи пострибати.

Ква-ква-ква! Ква-ква-ква! —

Щоб спочила голова.

Л. Кондрацька

IV. Закріплення вивченого матеріалу.
Робота в зошиті.

Завдання 1. Прочитайте вірш, вставляючи пропущені букви.

Завдання 2. Самостійна робота після обговорення завдання.

Завдання 3. Гра "Я — художник".

Завдання 4. Розв'яжіть кросворд..

Завдання 5. Колективна робота

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 4. Удосконалення навичок догляду за порожниною рота, очима, вухами, шкірою та волоссям.

Мета. Удосконалювати навички особистої гігієни, запобігати та попереджувати інфекційні захворювання.

— Виконайте завдання, коментуючи свій вибір.



V. Підсумок уроку.

  • Що найбільше сподобалось на уроці?

  • Які речі є індивідуальними для кожної людини? Чому?

  • Як треба доглядати за шкірою рук?

  • Чим небезпечне недотримання правил особистої гігієни?
    Додаток.

Чарівна щіточка

Жили-були Мишко і Марійка. Сьогодні Мишко сумний, у нього зуб болить.



  • А у мене зуби ніколи не болять! — сказала Марійка. — У мене
    є чарівна паличка, і тому мої зуби білі й міцні, і ніколи не хворіють.

  • Покажи! — попросив Мишко. І Марійка йому показала...

  • Та це ж звичайна зубна щітка! — засміявся Мишко. — В мене та:
    сама є. Тільки я з нею не граюся. Нецікаво!

  • А тобі тому нецікаво, бо ти, напевно, не вмієш чистити зуби. Хоче
    навчу? Твоя мама, коли підлоги миє чи кімнату підмітає, починає звідки
    з середини чи з кутка?

  • Ну. з кутка, — пробурмотів Мишко. — Ну й що?

  • А те, що з кутка зручніше. І ти також починай з кута, з бокових зубів.
    Спочатку почисть їх зсередини, а потім ззовні. Вгору-вниз, вгору-вниз щіточкою... Це ти стіночки зубів почистив, а треба ще верхівки. По них щіточкою веди колами або петельками, ось так.

І Марійка намалювала смішну закарлючку.

  • А тепер дивись, як чистити передні зуби: між ним постійно
    стрягне: то шкірка від яблука, то волокно від м'яса, то крупка каші.

  • Навіщо? — запитав Мишко.

  • Зараз побачиш! — Марійка взяла гребінець, наділа між його зубчика
    ми вату і стала водити по ньому щіткою взад-вперед, вліво-вправо.

Вата тягнулася за щіткою, але залишалася між зубчиками. Тоді Марійка повела щіточкою вгору-вниз, вгору-вниз — і сліду від вати не залишилось.

— А щоб ще й зсередини все вичистити, поверни щіточку вертикально. По верхніх зубах веди знизу вгору, по нижніх — зверху вниз. А коли почис­тиш зуби, не забудь щіточку помити милом і в склянку поставити прямо, як санітара на посту — стоїть прямо й чекає, коли ти її покличеш проганяти з рота всіляких мікробів, від котрих зуби псуються і хворіють. З того часу Мишко чистить зуби щоранку і щовечора. А ти?



Ціна Орлова

Як Мишко і Марійка вчилися мити руки

Ви, дітки, вже познайомились з Марійкою і Мишком. А тепер послухай­те, як вони вчились мити руки.


  • Ви вмієте вмиватися? — запитали їх.

  • Звичайно, вміємо! — закричали Марійка і Мишко, побігли до умивальників і стали крутити крани.

  • Не поспішайте, — сказала вихователька, — подивіться на інших дітей...

Мишко і Марійка озирнулися направо, наліво і побачили, що всі дівчат­ка і хлопчики розстібають ґудзики на манжетах і акуратно закочують рукави вище ліктів.

Вони зробили те саме. Мишко, правда, дещо затримався з ґудзиками і, щоб не відстати, швидко схопив мило.

— Хлопчику, — сказала дівчинка, яка стояла поруч. — Хіба ти не знаєш,
що сухими руками мило не беруть? їх спочатку треба намочити. А струмінь
води роби не дуже тоненький, а то води буде мало, й не дуже напористий,
а то захлюпаєшся. Зрозумів?

Мишко кивнув головою, а Марійка засміялася і сказала:

— Вдома він постійно відкручує кран до кінця і весь обливається...
Коли піни стало багато, Марійка з Мишком поклали мило в мильниці

і засунули руки під кран.

— А помити забули! — засміялася та сама дівчинка.

— Нічого, — сказала вихователька. — Зараз ми їх навчимо. — І показала,


як миють намилені руки. — Треба, щоб вони перекочувались одна по одній,
як санчата з гори: то права з'їжджає по лівій, то ліва з правої. Потім треба
скласти долоньку до долоньки і потерти. А вже після цього сполоснути
і витирати.

З рушниками в наших друзів теж спочатку трапилася невелика неприєм­ність: вони хотіли схопити будь-який, але їм пояснили, що рушник у кож­ного має бути свій. А щоб не переплутати, до них пришиті позначки. Марійці дісталась червона — вишенька, а Мишкові зелена — огірок. Діти на­дивились на позначки, зім'яли в руках свої рушнички і почали вішати їх на гачки. Рушники виглядали м'ятими, негарними, а руки залишились мокри­ми. Марійка зібралась було витерти їх до сукеночки, та вчасно згадала, що Цього робити аж ніяк не можна.

А як інші дітки витирали руки? Ось як: брали розправлений рушник в одну руку і витирали іншу, кожний пальчик окремо.

А ти вмієш мити руки? Обов'язково навчись!



Діна Орлова

Про мильну піну і гребінець

Ви навчилися разом з Марійкою і Мишком мити руки і тепер може вмиватися самі. Звичайно, ви здогадалися, що обличчя миють чистими руками. Але треба пам'ятати ще дещо. Ось послухайте, що було з Марійкою і Мишком.

Мишко, набравши води в долоньки, забув нахилитися над умивальником і облив свою майку, а Марійка просто провела мокрими руками пі щоках і хотіла вже витиратися.

— Так не годиться, — сказала їй вихователька. — Подивись, як роблять


інші дітки!

Марійка озирнулась і побачила, що дівчинка, яка стояла поруч, миє лице і шию милом, намиленими пальчиками протирає вуха і за вушками.



  • Я боюсь мила, воно очі кусає, — запхенькала Марійка.

  • А ти щільно заплющ очі, — підказала їй дівчинка.

Марійка послухала. І справді, мильна піна зовсім не кусала, вона була така пухкенька, лагідна, що закортіло з нею погратися.

Але вихователька попередила: якщо довго терти обличчя милом, шкіра стане лущитись. Пора змивати піну! І не знизу вверх, а зверху вниз, з лобі до підборіддя. Так, щоб її ніде не залишилось, і особливо у вухах.

Марійка так і вчинила; лице було чистеньке, а вона все ще боялася розплющити очі.

— Подивись на мене! — сказав їй Мишко. Він склав долоні човником!


набрав води і опустив у неї лице.

— Це я вчусь плавати! — похвастався Михайлик — Адже плавці завжди занурюються з відкритими очима. А то як би вони побачили, що відбувається на дні?

Марійка, набравшись сміливості, також промила очі прохолодною водою. І одразу відчула, як це приємно!

Поки Марійка з Мишком розмовляли, решта дітей повішали рушнички і почали зачісуватися. У Марійки не було гребінця, і вона попросила в самої дівчинки: "Дай мені свого на хвилинку !" Та дівчинка заперечливо похитала головою.

Марійка подумала: "От жаднюга", — та вихователька сказала: "Гребінець ніколи ні в кого не проси! Чужими гребінцями користуватися не можна, адже на волоссі можуть бути мікроби".

Вихователька подарувала Марійці новесенький гребінець. Дівчинка забула подякувати. І подивитись на себе в дзеркало також не забула. А Мишко одразу побіг до хлопців.



  • Гей, ти, розсіяний! — гукнув йому один хлопчик.

  • Який ти смішний! — сказав інший.

Мишко не зрозумів, у чому річ, образився і мало не заплакав. А вихователька підійшла до нього і запитала:

— Як ти гадаєш, для чого люди придумали дзеркало? Напевне, для топ


щоб подивитись і перевірити, чи все у тебе гаразд. Подивись-но.

Мишко підійшов до дзеркала і побачив, що волосся у нього стирчить, а верхній ґудзик сорочки застібнутий на нижню петлю. Він швиденько все виправив, і настрій у нього також покращився.

А ви, діти, не забуваєте дивитися у дзеркало після того, як вмиєтесь

і зачешетесь?



Діна Орлова


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка