Урок ом, 3 клас Тема. Зображення композиції "Зимова казка". Монотипія. ( індивідуальна робота або робота в парах) Мета. Вчити дітей прийомам І методам художнього



Скачати 186.81 Kb.
Дата конвертації19.02.2016
Розмір186.81 Kb.
Урок ОМ, 3 клас
Тема. Зображення композиції "Зимова казка". Монотипія.
( індивідуальна робота або робота в парах)
Мета. Вчити дітей прийомам і методам художнього відтворення
образів довколишнього середовища, користуючись технікою
монотипії. Розвивати уміння бачити в різноманітних лініях, плямах, в
заданій кольоровій гамі задуману композицію (зимовий пейзаж).
Формувати охайність, самостійність, бажання творити прекрасне
довкола себе. Виховувати любов до природи, чуйне і бережливе ставлення до
неї.
Завдання:
1. Ознайомлення з :

- поняттям і технікою монотипії;

- виражальними можливостями кольору;

- участь у бесіді;

- спостереження та сприймання нового матеріалу;

2. Самостійна творча робота: створення композиції « Зимова казка».


Обладнання.
Таблиці, зимові пейзажі, репродукції картин П. Левченка «Село
взимку», « Глухомань», «Засніжені дахи. Відлига»; А Каштая « Перший
сніг», С. Шишка «Парк взимку», ілюстрації із зображенням куточків
природи; фотографії, роботи однолітків; касета із записом Чайковського «Пори року».
Матеріали: фарби, мило, скло або пластмасова пластинка, пензлі,
склянка з водою, ганчірка.
- Тип уроку: засвоєння нових знань та застосування набутих умінь і навичок.
- Методи і прийоми, що використовуються вчителем: бесіда, організація
сприймання, демонстрація наочності, спостереження, порівняльний аналіз,
демонстрування прийомів і технік, стимулювання творчої діяльності учнів.
Хід уроку

В.Бичко


Дорога біла стелеться,


І краю їй нема.


Сніжок мете. Метелиця.

Прийшла до нас зима.

Льодком тоненьким скована

Спинилася ріка.


Повита тихим сном вона,


Весняних днів чека.


І ліс дріма. Безлистною


Верхівкою поник.


Над ним пісні висвистує


Лиш вітер-сніговик.



  1. Організаційна частина.


Усміхнулися гарненько.
Сіли. Настрій на урок взяли
Й працювати почали.


  1. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.


ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Учитель.
Коли розпочинається зима в природі за календарем?
(Відповіді учнів).
Учениця. Перший сніг іде
І всюди стелить білі килими.
Хазяйнує місяць грудень,
Знов діждались ми зими.
Учитель. Назвіть зимові місяці.
(Відповіді учнів).
Учениця. Чудо-сани прилетіли,
Скакуни в тих санях білі,
В санях тих сидить цариця
Білокоса, білолиця,
Рукавом махне –
Сріблом все вкриває. (Зима).
Учитель. Отже, тема нашого уроку - зимонька.
Назвіть характерні ознаки зими.
Як ви вважаєте, якого кольору зима?
Які сніжинки?
Від чого залежить колір снігу?
Який колір вважають головним кольором зими?
Зима поєднує в собі безліч кольорів. Вам лише залишається їх побачити. Які
вони - теплі чи холодні ?
IV. Мотивація навчальної діяльності.
1.Вступна бесіда.
- Діти, а ви любите зиму?
А чим вам подобається ця пора року? А якою ви уявляєте зиму –
художницю? Заплющіть очі і уявіть її. ( Діти описують зиму).
Згадайте, скільки гарного довкола взимку –
блискучі бурульки, ажурні сніжинки, великі і таємничі кучугури білого
пухнастого снігу. Казкова краса зими притягує, хвилює, бентежить
нашу уяву.
- Зимонька, снігуронька, чарівниця – так гарно називають зиму. Вона
з’являється зненацька, неначе злий чарівник довго тримав її у своєму
північному холодному царстві, а потім відпустив. Все навколо
блищить, переливається, іскриться. Мороз скував береги і засклив
ставок суцільною дзеркальною шибкою. Зачарований ліс дрімає
в білосніжному інеї, таємничі кучугури вкрили поле.
Скільки поетів оспівали зимову красу у своїх віршах!
2. Декламування вірша учнем.
Зимова казка
Білий сніг, білий сніг
Заміта стежинки.
На мереживо доріг
Падають сніжинки.
Завірюха – заметіль
І мороз тріскучий
Снігову метуть кружіль
На високій кручі.
Вітерець – жартівник
Віхолу здіймає,
А Мороз – чарівник
Наче сріблом грає.
Позаносив білий сніг
У лісах ялинки.
У казковім наче сні
Все навколо взимку. ( В. Басюк
3.Декламування вірша П. Тичини "Зима" вчителем.
Вийшли вранці ми.
Дивне місто проти сонця!
Всі взолочені віконця...
Ні, такої ще зими не стрічали ми.
Проти сонця дим, проти зимнього
патлатий, що з труби зверта від хати,
й понад садом молодим тане, тане дим…
Ох, яка ж краса! Сад увесь убрався в іній,
Проти сонця він - як синій.
Гілля до землі звиса, - дим же в небеса...
Проти сонця дим,
проти зимнього патлатий, золотисто-рудуватий, -
понад світом молодим тане, тане дим.
4. Продовження бесіди.
-Зима! Кожна людина сприймає цю пору року по-своєму. Для когось
вона холодна, сувора снігова королева, що хоче всіх заморозити. А для
когось - добра фея — чарівниця, яка принесла із собою веселощі,
зимові забави, новорічний маскарад, різдвяні свята, подарунки.
о яка ж вона, ця загадкова Зима? Якого кольору?
Учень. Чудо-сани прилетіли
Скакуни в тих санях білі.
В санях тих сидить цариця -
Білокоса, білолиця.
Рукавом махає -
Сріблом все вкриває.
-То який же колір вважають основним кольором зими? Учениця. Білі
черевики у зими,
Біла, біла в неї кожушина. Білі сани, білогриві коні, білі-білі рукавички
пухові.

-Які ще кольори, крім білого, можна зустріти у зимовій природі? Учень.


Срібні дерева, срібне гілля.
Сріблом пухнастим вкрита земля.
-Як ви гадаєте, чи завжди сніг білий? Коли він буває рожевого відтінку,
блакитного, фіолетового, жовтувато-сірого?
5. Відгадування загадок.
Він ще недавно голубів, Застиг у сонній мрії. Ось небокрай почервонів
- І він вже рожевіє. (Сніг вранці.)
Як тільки сутінь настає,
Ліхтарики мигають,
Він фіолетовим стає
І таємничо сяє. (Сніг ввечері.)
Спочатку він міцний і білий, Та коли сонце припікає, Він враз
слабішає, жовтіє, Чорніє, тане і тікає. (Сніг у відлигу.)
-Отже, зиму не можна вважати безбарвною, ахроматичною. Вона
поєднує у собі безліч кольорів. Вам лише потрібно вміти їх бачити.
6.Перегляд репродукції картини. Петро Левченко. "Село взимку. Глухомань ".

Вузькою вуличкою їде підвода. Ліворуч - кілька вгрузлих у землю хат


під солом'яними стріхами, що почорніли від негоди. Скрізь сліди
спустошення, злиднів і якогось сонного настрою. Похилений тин з
гнилих дощок, закіптюжені димарі, вузька дорога. Художник свідомо
уникає яскравих кольорів. Поєднання коричневого, сизуватого і
жовтого посилює похмурий настрій. Про майстерність Левченка –
колориста свідчить багатство відтінків, якими він відтворив сніг у
відлигу. Сніг у нього не просто білий — він виграє безліччю ледь
вловимих кольорових нюансів бузкового, сірого, жовтуватого,
зеленого. Чітка і композиція твору. Хоча більшість зображуваного
припадає на ліву частину полотна (хати, гора, тин), але смужка дороги
з возом і дерева зрівноважують композицію.
7. Продовження бесіди.

-Чим приваблюють вас твори художників?


Чим вони відрізняються від малюнків, виконаних дитячою рукою?
Порівняймо їх і поміркуймо. (Демонструється дитячий малюнок.)
-У картинах митців зримо присутній простір - бачимо небо і землю,
дерева й будинки. А в дитячому малюнку простору немає, і прекрасне
деревце на білому тлі аркуша паперу видається пришпиленим. Ні
сніговик, ні хатинка, намальовані поряд, не створюють відчуття
простору. Наповнити малюнок простором досить складно - потрібні
час і майстерність. Існує чудова художня техніка, за допомогою якої
можна створити просторове тло малюнка, тобто заповнити, замалювати
його. Техніка ця — монотипія, а для її виконання необхідні фарби,
мило, скло або пластмасова пластинка, пензлик, вода і папір.
8.Словникова робота.
Монотипія - художня техніка, за допомогою якої можна створити
просторове тло малюнка. Монотипія: два слова «моно» і «типія».
Монотипія( ось «моно» - один і греч. « типія» - відбиток, відтиснення,
торкання, образ…) – вид друкарської графіки. Якщо просто сказати:
одне торкання, дотик, натискання… напевно, можна знайти ще багато
словесних аналогів. Але, головне-це художній твір, виконаний за один
прийом!
Першими монотипістами, напевно, були ще стародавні люди, що
залишили сліди відбитків своїх рук на стінах своїх печер… Лице
Христа на плащаниці – теж свого роду монотипія! Можна знайти
багато всіляких варіантів монотипії в природі…
Монотипія існує давно, більше трьохсот тисячоріч. Вперше застосував
цю техніку в ХVІІ сторіччі італійський художник Джованні Кастілене.
Для творів, виконаних в техніці монотипії, характерні тонкість
колірних відносин, плавність і м’якість контурів форм, що зовні
зближує монотипію з аквареллю. Техніка монотипії відома з ХVІІ ст..,
проте поширення набула тільки з кінця XIX ст. Серед найбільш
відомих майстрів: італієць Джованні Кастілене ( 1616-1670),
англієцьУільям Блей (1757-1828), француз Едгар Дега (1834- 1917).
Монотипія- унікальна техніка, що поєднує в собі якості естампа і
живопису. Монотипія- Техніка свободи і Божественного втручання!
9.Перегляд демонстраційного матеріалу.
10.Декламування вірша А. Камінчука "Усі дерева в інеї".
Усі дерева в інеї - у білому, у синьому.
Ростуть димки над хатами
Стовпцями волохатими.

Гілки похитує вітрець,

Снігур сніжок покльовує.
А Морозенко-пустунець
Нам вікна розмальовує.
11.Бесіда про техніку безпеки.
12.а) Практична діяльність учнів і вчителя (колективна робота).
Фоном звучить п’єса П.І.Чайковського « Пори року. Зима».
Учитель. Існує чудова техніка, за допомогою якої можна створити
просторове тло малюнка. Вона не вимагає спеціальної підготовки і
доступна всім.
б) Послідовність виконання композиції у техніці монотипії:

- приготуйте скло або пластмасову пластину;
- нанесіть на поверхню скла (пластинки) фарби необхідних тонів,
-змішайте їх з милом (використовуємо холодні кольори);
- накладіть папір на пластинку або скло і притисніть – монотипія
готова; пензликом можна домалювати дерева: хатинку, сніговичка,
ялинку тощо.
13. Для цікавих і допитливих.
Поради художниці Лінди Маркус

Урок 1

Перш ніж почати роботу, запасіться всім необхідним. Потрібен папір,


що володіє гарною здатністю сприймати фарбу, , але не глянсовий,
тому що з глянсового паперу фарба зісковзує. Масляні або друкарські
(типографські) фарби. Потрібен також вода для розчинення
фарб, ванночка або будь-яка плоска посудина, у яку наливаємо воду
температурою 20— 30 °С. Величина ванни ледве більша за розмір
паперу.
При роботі раджу користуватися світлими фарбами. У своїй практиці,
застосовую, швидку роботу ( папір зняти). Інакше на листі залишиться
занадто багато фарби або ж розводів, які зіллються разом і на папері
залишиться просто пляма.
Запам'ятайте: відбиток потрібно цілком висушити - й тільки потім
знову опускати у ванночку з фарбою і водою.
При кожному новому відбитку варто знову наливати фарбу на воду,
тому що та, що була налита раніше, вже опустилася на дно.
Для початку радимо спробувати тільки в одному кольорі. Початківець
повинний відчути швидкість руху. Спочатку відбиток потрібно
гарненько висушити. На це звичайно іде кілька днів.
Перший етап роботи завершений. Залиште відбиток просихати на
столі. До стіни його прикріплювати не можна, тому що відбиток
мокрий по обидва боки.
При роботі все повинно бути поруч, під рукою. У визначеному порядку
розставте на столі банки з розведеними фарбами, покладіть багато
чистого паперу і серветку для витирання рук. Заздалегідь підготуйте
вільне місце, на яке покладете мокрий відбиток.
Не забудьте і про халатики або фартухи, а якщо можливо, то і про
гумові рукавички.
Усе готово? Починаємо роботу.
Урок 2
Відбиток цілком просохнув. Розглядаємо його з усіх боків. Деяка
частина фарби залишається і на зворотній стороні, а іноді саме це
неяскраве, «ніжне» зображення.
Уважно розглядаючи світлі і темні розводи і плями на папері,
вирішуємо, на що більше всього схоже вийшло зображення. Це можуть
бути гори, печери, хмари або гнані вітром хмари, морські хвилі...
Рятуємося від смуг, що заважають, непотрібних і некрасивих ліній.
Зробимо це гострим ножем, обережно, легкими дотиками, знімаючи
зайвий шар фарби. Світлі плями, що небажані, можна злегка тонувати
аквареллю.
У випадку, якщо на відбитку залишилися лише лінії, що нагадують
стебла, що схилилися під поривом вітру, трави, декількома штрихами
узагальнено домалюйте силуети польових квітів або злаків або
надрукуйте рослини (як це можна зробити, розповімо пізніше). Саме
цей прийом був застосований у роботі над гравюрою «Вітер». Нехай у
картині є щось незавершене, може бути, навіть трохи неправильна її
композиція. Ця неправильність породжує особливий зміст, створює
визначений настрій. Далі уважно розглядаючи візерунки на
паперовому листку, помітимо, що на один його край потрапило занадто
багато фарби - а це небажано. Тоді можна намалювати що-небудь
зверху темперою або олійною фарбою...
Ніколи не викидайте свої роботи!
Буває і так, що ви спочатку не можете знайти потрібне застосування
відбиткові. Але збережете його і час від часу розглядайте. В один
прекрасний день вам відкриється чудове зображення, що залишаться
тільки трохи підфарбувати і підправити!
Відбиток роблять на одному аркуші паперу кілька разів підряд.
Запам'ятаєте: олійні фарби сохнуть кілька днів. Фарбу щораз знову
наливають на воду.



V. Підсумок уроку.
1. Повторимо, що нового на уроці ми дізналися?
З якою новою технікою малювання ви познайомилися?
Яка зимова гама?
Назвіть холодні кольори.

2.Перегляд та оцінювання малюнків.


3.Демонстрування дитячих робіт.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка