Урок-пошук: "Універсальність проблеми, піднятої Т. Г. Шевченком у поемі „Катерина" та в однойменній картині."



Скачати 86.27 Kb.
Дата конвертації26.03.2016
Розмір86.27 Kb.

Урок-пошук: "Універсальність проблеми, піднятої Т.Г.Шевченком у поемі „Катерина” та в однойменній картині."


Мета:

- познайомити старшокласників із поемою Шевченка „Катерина”, в якій піднято проблеми покриток і материнства,

- показати трагізм долі покритки у 19 сторіччі. Засобом виразного читання справити потужне емоційно-естетичне враження,

- допомогти осмислити й чуттєво осягнути такі поняття, як дівоча честь, відповідальність за материнство і батьківство, застерегти учнів від повторення аналогічних помилок,

- виховати естетичні почуття, прищепити любов до матері, повагу до жінки, шанобливе ставлення до коханої,

- закріпити вивчене про образ-персонаж у ліро-епічному творі.

Обладнання:

- схема умовних етапів трагічного шляху Катерини;

- запис музики „Аве Маріє”;

- картина Шевченка „Катерина”;

- картина Рафаеля „Сікстинська Мадонна”;

Інтеграція:

- світова література;

- російська література;

- італійський живопис;

- російський живопис;

- народознавство.



Хід уроку

1. Оргмомент. Поезія «Жінка» (відео фрагмент)

А яка вона- сучасна жінка? (перевірка домашніх колажів).
2. Мотивація навчальної діяльності.

Подивіться уважно на цю репродукцію картини Рафаеля „Сікстинська Мадонна». Ви, звичайно, вже не раз її бачили, бо вона є чи не найвідомішою картиною у світі, і її репродукції постійно розповсюджуються мільйонними тиражами. Чому ця картина стала такою знаменитою? Чому мистецтвознавці всього світу ось уже кілька століть намагаються розгадати, в полягає її притягальна сила?

...Ніби щойно відкрилася завіса, і до людей з небес повільно й врочисто сходить Божа Матір — Мадонна, несучи на руках свого сина. І святий Сікст, і свята Варвара, що зустрічають Мадонну, захоплені нею.

Мадонна несе свого сина людям. Це доля Матерів — у важких муках народити дитину, вигодувати, а потім послати в життя, до людей, відірвавши її від себе. Ні, якийсь зв'язок між Матір'ю і сином збережеться. Син завжди пам'ятатиме про Матір, що дала йому життя. А Мати з тривогою стежитиме за сином, як він там, серед людей, чи достойно живе, чи творить добро так, як вона його вчила...

Мистецтвознавці багато писали про погляд Сікстинської Мадонни. В погляді Мадонни — смислова безкінечність. У ньому — і любов до сина, і тривога за його майбутнє, і готовність все зрозуміти і все простити... Її син дивиться на світ з докором, з тривогою, ніби передчуває, що в цьому світі йому доведеться непросто.

Картина заворожує загально людськістю свого змісту. Споглядаючи її, відчуваєш момент власного облагородження. В якусь мить відкривається вічна краса Материнства — краса народження і продовження життя, краса жертовної материнської любові.



Рафаель — геніальний художник, один із титанів духу епохи європейського Відродження.
Шевченко — геніальний поет, один із найвизначніших у світовій літературі титанів духу.

А до того він зображав земних Мадонн — звичайних українських жінок-матерів. Але стривайте... Тут, мабуть, недоречним є слово «звичайних». В очах Шевченка жінка-мати ніколи не була звичайною. Образ жінки, що тримає на руках і дитину, завжди хвилював Шевченка. Він був переконаний, що



У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.
Так, для Шевченка було великим щастям бачити матір щасливою. Як поет виражає своє розуміння, своє бачення щасливого людського життя ви зрозумієте, прослухавши наступні поетичні рядки:

І досі сниться: під горою,

Меж вербами та над водою,

Біленька хаточка. Сидить

Неначе й досі сивий дід

Коло хатиночки і бавить

Хорошеє та кучеряве

Своє маленькеє внуча.

Ця поезія була написана під час перебування Шевченка далеко від України. Поетові тоді часто уявлялась Україна. І ось таку любу для поетового серця картину ми бачимо, дякуючи його поетичному слову.

А тепер будьте уважними — Шевченко нам показує щасливу матір:

І досі сниться: вийшла з хати

Веселая, сміючись, мати,

Цілує діда і дитя,

Аж тричі весело цілує,

Прийма на руки, і годує,

І спать несе. А дід сидить,

І усміхається, і стиха

Промовить нишком: «Де ж те лихо?

Печалі тії, вороги?»

І нищечком старий читає,

Перехрестившись, Отче наш.

Крізь верби сонечко сіяє

І тихо гасне. День погас,

І все почило. Сивий в хату

Й собі пішов опочивати.

Ось він — момент людського щастя. Матері добре, бо в неї здорова дитина. Ти добре ще й тому, що з нею батько. Зв'язок поколінь не перервано. Чоловіка цієї жінки ми не бачимо, але немає сумніву, що він десь є «за кадром». У світі все лагідно, спокійно, затишно, бо в центрі його — щаслива мати.


3. Повідомлення теми й мети уроку.

Але Шевченко мало показував нам щасливих Мадонн. Значно частіше йому доводилось писати про матерів скривджених, ошуканих, глибоко нещасних. Шевченко, як ніхто, розумів красу материнства. І тому йому було нестерпно, коли бачив скривджену матір. Перечитайте такі поеми, як «Сова», «Відьма», і ви відчуєте, як він глибоко переймався материнським горем.


Перевірка домашнього завдання.

Сьогодні почнемо знайомство з відомою поемою Шевченка «Катерина». Вона була написана у Петербурзі в 1838 році, коли він уже був на волі, навчався в Академії мистецтв. Поема має присвяту «Василию Андреевичу Жуковскому на память 22 апреля 1838 года».


4. Виклад матеріалу.

Заслуховування повідомлень

а) Проблема покритки.
б) Реакція на позашлюбну дитину в нашому суспільстві.

Молоде життя головної героїні поеми „Катерина” обірвалося передчасно, що, безумовно, є великою трагедією для самої людини та її оточення. Чимало людей перечитувало Шевченкову «Катерину», і в душу кожного з них проникало співчуття до цієї знедоленої жінки.


Бесіда:

- Які почуття виникли у вас під час прочитання твору?

Чи реалістична ця поема? Чому?

- Який шлях пройшла героїня до трагічного фіналу? Сюжет

- Хто винен у трагедії? Чи могла б доля скластися інакше?

Чи був у неї вихід з цієї ситуації?

- Якщо на даній схемі цифрою 7 позначимо трагічний кінець Катерини, то які ж кроки передували цьому? (досліджуємо все з кінця).
Тема, ідея.

Композиційна поема складається з 5-ти розділів:


• звернення до дівчат-селянок;
• народження нешлюбного сина;
• прощання з батьками;
• поневіряння Катерини на чужині;
• зустріч із спокусником-офіцером і смерть Катерини.
В епілозі подається зустріч батька з сином. Сюжетної колізії так чи інакше пов’язані з героїнею поеми — Катериною.
Експозиція: пролог-звернення поета до дівчат із застереженням не кохатися із москалями; кохання і розлучення Катерини з офіцером.
Зав’язка: Катерина залишає рідну домівку за наказом батьків.
Кульмінація: зустріч героїні з москалем; її самогубство.
Розв’язка: епілог — життєва доля Івася-байстря, його випадкова зустріч з «батьком».
2.10. Елементи народознавства в поемі.
За неписаними, але загальноприйнятими законами звичаєвого права про сім’ю та шлюб, дівчина, яка стала матір’ю до одруження, підлягала осуду й ганьбі. Оскільки жінки, за тодішніми звичаями, зобов’язані були постійно носити якийсь головний убір, виконувався обряд покриття: кілька шановних у селі жінок збиралися і пов’язували («покривали») хусткою голову необачній дівчині. Звідси й глумлива назва — покритка.
Злий поговір, неслава, які не щадять і старої матері («Мабуть, сама вчила»), призводять до того, що батьки зважуються на

жорстокий вчинок. Вони мусили скоритися громадській думці, усталеному закону співжиття.


У давнину був звичай: залишаючи назавжди свій край, люди брали жменьку рідної землі, яку мали покласти в їхню труну при похованні в чужій стороні. Цього звичаю дотримується і Катерина, бо цілком свідома того, що більше не повернеться додому. 2.11. Роль ліричних відступів — композиційного елементу в поетичному творі.
Новим для української поезії елементом композиційної техніки є в Т. Шевченка ліричні відступи, діалогічні вставки, в яких поет раз у раз звертається безпосередньо до свого уявного читача. Таких ліричних відступів у поемі кілька: «Кохайтеся, чорноброві, та не з москалями»; «Катерино, серце моє», Отаке-то на сім світі роблять людям люди», «Бач, на що здалися карі оченята», «Отаке-то лихо бачите, дівчата», «Сирота-собака має свою долю». Ліричні відступи були елементом цілком природним для поезії Т. Шевченка. В ліричних відступах поет виступає борцем проти традиційних поглядів затурканого, темного народу на «гріхи» матерів-покриток, проти ідіотизму сільського побуту.

Виразне читання уривку з поеми

Схематичне зображення трагічного шляху Катерини

7 — трагічна смерть Катерини; 6 — загибель останньої надії (Іван її зігнорував); 5 — поневіряння по світу, самотність і безпорадність; 4 — відречення батьків; 3 — осуд односельців, що ретельно дотримувалися тисячолітніх моральних традицій; 2 — позашлюбна вагітність; 1 — інтимні стосунки-3 москалем, що здавна уособлював інородця, загарбника, чужинця.


Ліро-епічна поема?

Описи, пейзажі.
Учитель:

Діти! Після цього хочеться нагадати, що Шевченко мав у творчому доробку не тільки поетичні роботи, а й малярські.

З малярського доробку Кобзаря картина „Катерина” у народі знана чи не найбільше.
Учитель:

Назва картини „Катерина” походить від однойменної поеми, написаної Шевченком чотирма роками раніше. Про те, що картина створена за мотивами поетичного твору, писав сам автор у листі до Г.Тарновського. очевидно, повернутися до теми покритки Шевченка спонукало те, що в 1842 році він став свідком ситуації, яка, щоправда, в міському різновиді, повторювала ситуацію, уже витворену уявою поета: мічман зваблює дівчину і від’їжджає, залишаючи її вагітною.


Але вона не є ілюстрацією до поеми. (коротко про це)
О.Сидоров, наприклад, написав: „Його живописна „Катерина” - дівчина, до якої наближається материнство, - справді гарна, а рисунок її ніг, на що варто звернути увагу, - майже точно копіює ноги „Сікстинської Мадонни” Рафаеля, з якою Шевченко, звісно, був знайомий завдяки численним гравюрам”.
По-справжньому збагнути художній геній одного з найвидатніших митців Відродження, проникнути у секрети його творчості, допоміг його учитель – Карл Брюллов.

Та це й природно, адже Брюллов дно, сам був зачудований величною красою творів Рафаеля. Вперше вони вразили його в Дрездені, знову й знов він захоплено споглядав їх у Римі; і не тільки споглядав, а й мислив, жив ними, бо пензель Брюллова-копіїста давав Рафаелевим картинам та фрескам нове життя. Звісно, йому було що розповісти своєму перейнятливому учневі. Гадаємо, що Шевченко знав думки Брюллова і щодо «Сікстинської мадонни»: Рафаелева мадонна, на яку чим більше дивишся, тим більше відчуваєш незбагненність цієї краси: кожна лінія зважена, сповнена виразності; грація поєднана із самим строгим стилем.

Звеличення материнства, притаманне обом митцям, мало й суто особистий аспект: Рафаель, як Шевченко, був раннього віку сиротою без матері. Можливо, що спомин про власних матерів спонукали художника і поета Шевченка поставити людське материнство на п’єдестал святості.

Отже, діти, придивіться уважно до картини й пригадайте все, що було вже сказано на уроці та спробуйте дати відповіді на питання:

- Чи збігаються основні мотиви в обох творах?

- Як простежується авторська позиція в різних видах мистецтва?

- У якому творі більше проявився талант Т.Г.Шевченка?

- Дослідіть роль художньої деталі (листочки дуба біля ніг Катерини, житні колоски).



Відповідь учнів:

Дуб ще з праслов'янських часів вважався символом чоловічої сили, енергії, що підтверджують вишивки на чоловічих весільних сорочках. Покровителем цього дерева був бог блискавки і грому Перун, якого дуже шанували наші предки. Саме до нього зверталися перед важливими родовими чи племінними справами язичники-чоловіки, просячи укріпити їх волю, тіло, дух, тому виникли такі порівняння: міцний як дуб, непохитний як дуб, твердий як дуб. Що ж до зламаного дубового гілля, то це може бути натяком на зневагу до хлопця, який в даному випадку на краще і не заслуговує, з іншого боку — понівечена народна мораль, традиція, своєрідне порушення національного табу. Прямим підтвердженням сказаному є житнє колосся — символ сімейного щастя, благополуччя, яким мати і батько завжди благословляли молодят, коли ті йшли під вінець.



5. Підсумок уроку
• Чи засуджуєте ви жінку, яка покинула свою дитину? Чи мала вона на це право?

Домашнє завдання:

Опрацювати ст..285-289, завд.ст.289



Твір-інтервю «Про Катерину Вашу хочу з Вами поговорити…»


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка