Урок позакласного читання «Цікава книга природи»



Скачати 79.53 Kb.
Дата конвертації19.02.2016
Розмір79.53 Kb.
Загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня с.Привітне

Локачинського району Волинської області

вул.Центральна, 67, с.Привітне, Локачинський район, Волинська область, 45543,

тел.9-63-68, E-mail: privitneschool@meta.ua Код ЄДРПОУ 23019568

Урок позакласного читання

«Цікава книга природи» за творами В.О. Сухомлинського

e:\фотоальбоми\банзерук сухомлинський 2014\img_1188.jpg

Класовод Банзерук Н.А.

1. Розгадування ребуса.







Р



















И







П
























Р
















О












Д





















А










1. Великий простір з бідною рослинністю або позбавлений рослинності. (Пустеля) 2. А там, де починається зелений ялинник, сидить собі й пишається хороший... (Боровик) 3. Хто хвалився соловейком в оповіданні "Сергійкова клітка"? (Гриць) 4. Невеличка тварина, яка живе під землею. (Кріт) 5. Так кажуть, якщо температура повітря нижче нуля. (Мороз) 6. Листопад зимі ворота... (Відчиняє) 7.Розповідний твір про вигадані, фантастичні події. (Казка)



Учитель. Прочитайте слово, зашифроване в ребусі.

Сьогодні у чарівний світ Природи поведе нас незвичайний учитель із Школи під Блакитним Небом. Що ж це за школа? Це ̶ джерело дивної думки й слова. Сюди щодня приходять учні, щоб стати людьми великої душі, розумними й сердечними, мудрими мислителями. Приходять у світ казки-природи, і самі стають письменниками.

̶ Хто ж учитель цієї незвичайної школи? -- запитаєте ви. Ось він з дітьми серед чудових квітів у Школі під Блакитним Небом. (Звертаю увагу на портрет). А ім'я його ̶ В.О. Сухомлинський.

Народився Василь Олександрович на Кіровоградщині, в незаможній сім'ї. Батько його, Олександр Омелянович, був і орачем, і столяром, і

теслярем, майстрував колеса і музичні інструменти. Мати, Оксана Іванівна, працювала в колгоспі, займалася домашнім господарством, а довгими зимовими вечорами сиділа над своїм шитвом і розповідала дітям казки. Змалку в дітей виховували любов до книги. Батько змайстрував хлопцеві красиву скриньку, де він зберігав свої найкращі книжки.

Ріс хлопчик жвавим і допитливим. Дуже любив малювати. Але фарби, пензлі, зошит можна було придбати лише за лікарські рослини. І пропадав хлопчик цілими днями у лісі. За склянку насіння акації одержував два зошити, а за фарбами ходив аж у Кременчук (35 км!).

У навчанні був старанним і здібним, мав чудову пам'ять. До школи приходив задовго до початку уроків і займався з учнями, яким важко давалася математика. Часто збирав навколо себе гурт дітей. Разом сміялися, веселилися, викрикували на радощах, це був, мабуть, початок його учительського шляху.

Сімнадцятирічним юнаком Василь Сухомлинський переступив поріг школи і залишився в ній до кінця свого життя. 35 років він торкався словом до дитячої душі.

̶ Ходімо, діти, до школи, ̶ сказав загадковим голосом учитель і попрямував у сад. ̶ Так, наша школа буде тут, під блакитним небом, на зеленій травичці, під гіллястою грушею. Скинемо ось тут черевички і підемо босі, як звикли ви бігати ціле літо...

̶ Давайте і ми, діти, помандруємо стежками Школи під Блакитним Небом.

Перед вами маленька частиночка незвичайних скарбів дивної школи (огляд виставки книг В. Сухомлинського).

В. Сухомлинський написав біля 1500 художніх мініатюр ̶ казок, оповідань, легенд, притч, новел. А найчастіше звертався до жанру казки, може, ще й тому, що любив у казковій формі про всі речі опові-

дати своїм дітям ̶ Сергійкові й Олі.

̶ Людина, ̶ стверджував великий педагог, ̶ народжується для того, щоб лишити по собі слід вічний.

Діти до уроку готувалися творчими групами, кожна дібрала свій твір: перша група ̶ "Соромно перед соловейком"; друга група ̶ "Зламана яблунька"; третя група ̶ "Треба ж врятувати волошки".

Крім того, діти дібрали систему запитань до класу від своєї творчої групи.

"Соромно перед соловейком".

̶ Де відпочивала Оля й Ліда?

̶ Чим були зачаровані дівчатка?

̶ Як збиралася Оля? А як збиралася Ліда?

̶ Як ви розумієте відповідь Ліди: "Соромно перед соловейком"?

"Зламана яблунька"

̶ Хто зламав яблуньку?

̶ Як Мишко переживав свій вчинок? Прочитайте.

̶ Як дізналися діти, що яблунька ожила?

̶ Як доглядав яблуньку Мишко?

"Треба ж врятувати волошки".

̶ Передайте розмову батьків.

̶ Чому стурбувалася Олеся?

̶ З якою метою дівчинка пішла на Вітрове поле?

̶ Як це характеризує Олесю?

(Кожна група обирає учня, який прочитає обране групою оповідання і поставить ряд запитань для перевірки якості сприймання.

Класовод підсумовує роботу кожної групи, оцінює активність учнів на уроці, робить відповідні узагальнення).

Учитель. Діти, що спільного в цих оповіданнях?

̶ Як ви оцінюєте вчинки героїв?

̶ Хто з дітей вам найбільше сподобався? Чому? (Робота з ілюстраціями до оповідань "Соромно перед соловейком", "Треба ж врятувати волошки").

̶ Діти, до яких творів ці малюнки можуть бути ілюстраціями? Знайдіть і прочитайте уривки з оповідань.

(Виставка дитячих малюнків. Захист робіт. Інсценізація оповідання "Дуб під вікном").

Завдання:

̶ Попрацюйте парами і обдумайте слова дідуся: "Будемо хату переносити в інше місце".

Ми ще раз перегорнули сторінки цікавої книги Природи і зрозуміли, що до неї треба ставитися, як до живої істоти. І тоді нас оточуватимуть чудові ліси, ми будемо чути прекрасний спів птахів, питимемо чисту джерельну воду. Нам буде добре під чистим блакитним небом, а слово "пустеля" відшукуватимемо лише в словнику.

Читайте книги В. Сухомлинського. Вони навчать вас бачити й розуміти прекрасне, адже від розуміння краси оточення починається все найкраще, що є в людини, починається краса людських вчинків.

У 2 класі учні знайомляться з таким жанром епічних творів, як оповідання.

Автор підручника О.Я. Савченко запропонувала добірку оповідань,

які спонукають учнів розмірковувати: яким бути яким не бути.

Пропонуємо рекомендації до узагальнюючого уроку за розділом "Оповідання". (Савченко О.Я. Читанка: Підручник для 2 кл. ̶ К.: Освіта, 2002 ̶ Ч.П).

Вчитель повинен дати узагальнене уявлення про вчинки, навчити правильно їх оцінювати; виховувати у дітей бажання і прагнення діяти завжди добре; виховувати любов до батьків, повагу до старших, товариські стосунки з однолітками; завжди дотримуватись правил хорошого тону.

Реалізувати мету допоможуть твори В.О. Сухомлинського "Найласкавіші руки", "Сиві волосинки", "Прийшла мама", "Дідусева ложка".

У вступному слові до вивчення цих оповідань, учитель може сказати:

̶ Діти, ви, звичайно, знаєте, що мама, тато, дідусь, бабуся, братик чи сестричка ̶ це ваші найкращі друзі. Вони завжди поруч з вами, розвіють смуток, розвеселять, дадуть слушну пораду. Вони створюють родинне вогнище, дивосвіт-казку затишній оселі. Все, що нажила родина, ̶ і пісня, і казка, і злагода, і добре слово, звичай ̶ усе це "берегиня". Берегинею називаємо маму:

Як добре нам жити і знати, І вірити, друзі, весь час, Що кращого слова, як мати, Немає у світі для нас... Вона ̶ мов зоря світанкова, Як хліб і людська доброта, Як пісня твоя колискова, Як доля і правда свята.



"Сиві волосинки"

Логічний аналіз оповідання можна перетворити на невимушену

розмову про ставлення до своїх рідних.

̶ Що трапилося з Олесею?

̶ Чи тільки ліки допомогли Олесі одужати?

̶ Передайте розмову Олесі з мамою?

̶ Як розуміти відповідь мами: "Горе посріблило"?

̶ Попрацюйте парами і допоможіть Олесі знайти відповідь на запитання: "Яку ж тобі тепер радість принести, щоб не стало цих срібних волосинок"?

̶ Як ви ставитесь до своїх мам? Чи завжди віддячуєте за турботу любов'ю і вдячністю?

̶ Чи не додаємо срібних волосинок своїм мамам?



Завдання: ̶ Уявіть портрет своєї мами і зробіть його опис.

̶ Складіть твір-опис "Люба матуся", використавши опорні слова:

а) мама, мамочка, матуся; б) люба, рідненька, дорого; в) очі блакитні, карі, зелені, сірі; г) погляд ласкавий, ніжний, добрий, зажурений; д) волосся темне, світле, шовкове, хвилясте, посріблене, сиве; е) хода легка, втомлена, швидка, повільна...

"Найяскравіші руки"

̶ Що трапилося з маленькою дівчинкою?

̶ Як вона розповіла про свою маму?

̶ Попрацюйте групами і складіть портрет Олиної мами.



"Прийшла мама"

̶ Прослідкуйте, як описаний вечір.

̶ З чим порівнюється завірюха? (Великий страшний звір)

̶ Прочитайте, як описано вечір після повернення мами. (Тихо шумів вітер, мов ласкава хвиля на ставку)

̶ Чому так сприймала завірюху Зоя?

̶ Чи боялася Зоя до приходу мами?

̶ Що змінилося з приходом мами?

Далі учитель повинен зауважити, що треба не тільки чекати добрих вчинків від інших, а й віддавати тепло своєї душі людям, які оточують тебе. Людина живе для того, щоб творити добро.

Не говори про доброту, Коли ти нею сам не сяєш, Коли у радощах витаєш, Забувши про чужу біду. Бо доброта не тільки те, Що обіймає тепле слово. В цім почутті така основа, Яка з глибин душі росте. Коли її не маєш ти, То раниш людяне в людині, Немає вищої святині, Ніж чисте сяйво доброти.

А тепер можна прочитати і проаналізувати оповідання В. Сухомлинського



"Дідусева ложка"

̶ Які обов'язки виконувала щодня Наталочка?

̶ Як перенесла дівчинка смерть дідуся?

̶ Як ви розумієте слова: "І це мовчання було для всіх красивим і урочистим"?

̶ Про кого думали у цю хвилину Наталя, її мама й татко?

У заключному слові вчитель скаже, що, творячи добро, людина стає духовно багатшою, чистішою, її можна порівняти з чистим джерельцем, яке всіх радує своєю прохолодою, всі п'ють цей чистий скарб природи, а джерельце від цього не міліє, а творить ріки і моря:



Лісове джерельце, добре в нього серце, Всім дає водиці: і звірятку, й птиці, Дереву й травиці, квітці і людині, Тому не міліє, дзюркотить, радіє, Із лісів дзвінкою витіка водою.

Добротою себе вимірюй! Робіть добро, і повернеться воно до вас сторицею.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка