Урок позакласного читання Тема. Людина починається з добра



Скачати 113.13 Kb.
Дата конвертації19.02.2016
Розмір113.13 Kb.
4 клас

Урок позакласного читання

Тема. Людина починається з добра.

Загальнопізнавальні цілі. -Вчити учнів усвідомлювати книжку як



засіб спілкування з автором, з мудрою людиною;

- на прикладах змісту, віршів та оповідань донести до

свідомості учнів, що доброта — найкраща риса характеру

людини;

- ознайомити з біографією та творчістю В. О.Сухомлинського; - формувати осмислене ставлення до загальнолюдських

цінностей.

- Розвивати зв’язне мовлення, спостережливість, уміння висловлювати власні судження.

- Виховувати в учнів віру в силу добра; прагнення до самовдосконалення; бажання творити добро, здатність боротись проти зла.
Обладнання: збірник художніх творів «Позакласне читання, 4 клас», збірка творів В. Сухомлинського «Казки школи під голубим небом», Торбинка Доброти, паперові сонечка, велике зображення сонечка.
Хід уроку

  1. Організація класу.

Усміхнімось сонечку: «Здрастуй, золотаве!»

Усміхнімось один одному, погляньмо ласкаво.

Хай сьогодні в кожне серце наш урок додасть тепла,

А ми гостям усміхнімось, побажаємо добра.



II. Повідомлення теми і завдань уроку.

Гра «Добрі думки – добрі почуття».

Почнемо урок з того, що пошлемо одне одному добрі думки і почуття.

- Що ви хочете побажати одне одному?

- Які почуття охопили вас, коли один одному посилали добрі думки і почуття?



В ч и т е л ь. Наш урок розпочався з усмішки. Тож нехай на ньому запанує атмосфера доброзичливості, щирості, тепла, і взаєморозуміння.

Щира усмішка, добре слово і хоча б краплиночка тепла мають велику силу. І на сьогоднішньому уроці вони допоможуть нам пройти дорогою добра за мудрими і вічними казками і оповіданнями Василя Сухомлинського.

А хто ж такий В. О. Сухомлинський? (Розповіді учнів про В. О. Сухомлинського).

Народився В. О. Сухомлинський на Кіровоградщині у селі Василівці в родині бідного селянина 28 вересня 1918 року. У сім’ї було 4 дітей. Батько працював столяром і теслярем, майстрував колеса і музичні інструменти. Мати працювала в колгоспі, займалась домашнім господарством, а зимовими вечорами сиділа над своїм шитвом і розказувала дітям казки. Змалку в дітей виховували любов до книги. У діда була своя бібліотека і, помираючи, свої книги він віддав Василеві. . Батько змайстрував хлопчикові скриньку, де він зберігав найціннішу літературу.

Ріс хлопчик жвавим і допитливим. Змалку любив малювати. У навчанні був старанним і здібним, мав чудову пам’ять.. Любив і розумів жарти, був хорошим товаришем. У школу приходив задовго до початку уроків і займався з учнями, яким важко давалася математика.

Закінчив семирічку. Коли ще не було і 17 років, як Василь Сухомлинський переступив поріг школи, де сам був учнем, вчителем мови і літератури.

У 1937 році закінчив заочно Полтавський учительський інститут і одержав диплом вчителя української мови і літератури.

У роки війни був тяжко поранений. Чотири місяці лікувався в госпіталі.

Після війни повернувся в школу. Через деякий час був призначений директором Павлиської школи, де пропрацював 22 роки.

Всього пропрацював Василь Олександрович понад 35 років вителем і директором.

Прожив 52 роки. Написав понад 70 томів наукових праць, біля 1500 цікавих розповідей для дітей: мініатюр, казок, оповідань, легенд, притч, новел.

- В. О. Сухомлинському належать слова, які є провідною думкою сьогоднішнього уроку: «Роби добро не тільки тоді, коли тебе бачать люди. Значно більше треба для того, щоб залишатись людиною тоді, коли тебе ніхто не бачить».

- Як ви розумієте цей вислів?

Девіз нашого уроку:

Дорогою добра в житті ступай,

Образи вмій прощать і люте зло.

Бо ти – людина, завжди пам’ятай,

Роби добро, щоб менше зла було!

О, пам’ятай, Людино, не забудь,

Що кожне серце має добрим буть!



В ч и те л ь. Сьогодні ми пройдем дорогою добра. Це дорога, якою має йти кожна людина – від народження до смерті. Не завжди легка, але саме вона допомагає нам прожити життя недаремно, так, щоб залишити слід вічний. Адже, «Людина – стверджував великий педагог, - народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний».

- Як ви розумієте цей вислів?

- Що таке добро, доброта?

Добро – корисна справа, вчинок.

Доброта – чутливе, дружнє ставлення до людей.

Коли народжується дитина, то Бог посилає їй великі дари. Одним із таких дарів є добро. Маленьким вогником запалює Господь Бог добро в маленькому, щойно народженому серці дитини. Цей вогник – духовна цінність, яка, спалахнувши, зростатиме разом із людиною. Дитина в ранньому віці ще не розуміє, що означає «добро». Але з ранніх років батьки починають робити все, щоб вогник добра ніколи не загас у серці дитини. Батько й мати підкладають жаринки – навчають дітей бути добрими до всього живого на Землі. Добро не можна побачити, але його можна відчути. Відчути в добрих вчинках, словах, обіймах, в очах та усмішці людей.



Фронтальна бесіда.

- Кого ми називаєм доброю людиною?

- Чи легко бути добрим?

- Який антонім до слова добро?

- Чи буває щасливою зла людина?

- Який життєвий принцип завжди утверджується в казках?

- Що потрібно робити, щоб цей принцип утверджувався не лише в казках, а й у житті?

- А які добрі справи робите ви?

- Кожна добра справа – це маленьке сонечко, що робить світлішими наше життя. Тож усі ваші добрі справи складімо у Торбинку Доброти і візьмемо з собою в подорож Дорогою добра. (Учні називають свої добрі справи і «складають» і Торбинку).

- Чи можна вже цю Торбинку зав’язати? (Ні. Людина ніколи не повинна зупинятись творити добро. Ви у своєму житті ще зробите дуже багато добра, і ця Торбинка постійно поповнюватиметься).



III. Представлення книги В. Сухомлинського “Казки школи під голубим небом».

IV. Обговорення прочитаних творів В. Сухомлинського.

«Протоптали стежку». (Переказує учень).

- Яку хорошу справу зробили діти?

- Що відчувала бабуся, коли вийшла вранці на вулицю?

«Красиві слова і красиві діла» (Переказує учениця).

- Чи пожаліли хлопці незнайомого хлопчика, що змок?

- Як кожний із них зробив?

- Як зрозуміти вислів «Гарні не красиві слова. Гарні красиві діла».



«Дивний мисливець». (Переказує учень).

- Чому діда Максима називали дивним?

- Яким насправді був дід Максим?

«Як Сергійко навчився жаліти». (Переказує учень).

- Чому слова дівчинки дивували Сергійка?

- З яким настроєм повернувся додому?

- У який момент він пожалів дівчинку?



«Добре слово». (Переказує учениця).

- Що трапилося з Олею?

-Як родичі рятували Олю?

- Що повернуло дівчинку до життя?

- Який висновок можна зробити з цього твору? В чому велика сила?

Фізкультхвилинка.

Добре те, що сонце світить? (Руки вгору)

Добре те, що віє вітер? (Хитаються)

Добре те, що цей ось ліс (Присідають)

Разом з нами ріс і ріс. (Виростають)

Добре те, що в нашій річці (Піднімаються вгору)

Синя, не брудна водиця. (Плавають)

І мене матуся рідна (Крокують)

Зустрічає біля школи? (Стрибають)

Добре гратися надворі, (Плещуть у долоні)

Добре вчитися у школі. (Сідають за парти).
Розповідь легенди вчителем.

- Коли народжується дитина, Бог запалює на небі нову зірку і посилає до дитини Ангела-охоронця. Уві сні Ангел цілує дитя тричі: в чоло – аби воно зростало розумним, у личко – щоб було красивим, та у груди – аби мало здоров’я, любов та доброта вселилися в його тіло, серце і душу.


Робота над «Легендою про Золоте зернятко істини» В. Сухомлинського.

  1. Самостійне напівголосне читання легенди.

  2. Фронтальна бесіда.

- Яке завдання батько дав синам?

- Для чого сини копали гору?

- Чи однаково працювали брати?

- Як довго старший брат копав гору?

- Про що дізнався старший брат, коли знайшов Золоте зернятко істини?

- Що він зробив після цього?

- Чи почувався старший брат щасливим?

- Яка головна думка цієї легенди?



V. Виконання пісеньки “Доброта душі».

Доброта душі – сонця промінець,

Людям у серцях світить.

Доброті людській не прийде кінець,

Якщо будуть добрими діти.

Людям усміхнись, подаруй тепло –

Стане із зими літо.

Щоби на землі смутку менш було,

Добрі мають бути діти.

Тож давайте всім дарувать тепло,

Усмішки прості й щирі.

І на всій землі зразу зникне зло –

Будем жити в злагоді й мирі. (А. Терещук)

VI. Читання віршів учнями. (Додаток 1)

В ч и т е л ь. Поступово наша Дорога добра перейшла в поетичну стежинку.



(Учні читають вірші про доброту.)

VII. Гра «Крісло відвертості»

Оголошується «крісло відвертості». Всі, хто сяде на ньому, повинні говорити правду. Вчитель називає початок фрази, учні повинні її закінчити: «Я пишаюся собою тому…»

VII. Робота над прислів’ями.

- Які прислів’я про доброту ви знаєте? (Учні називають прислів’я і пояснюють їх). (Додаток 2)



Робота в групах.

  • Утворити прислів’я і пояснити їх. (Додаток 3)

Добро не зникає безслідно.

Краса нічого не варта без доброти.

Зле серце не знає справедливості.


Добрий доброму бажає добра.

Добрій людині добре в усіх краях.

Хто добро має, той і його чинить.

VII. Гра «Пригадай добрих героїв»

  • Пригадайте з прочитаних раніше творів добрих героїв. Намалюйте їх, а добрі їхні справи занотуйте під малюнком.

(Додаток 4)

VIII. Підсумок уроку.

В ч и т е л ь. У житті треба не тільки чекати добрих вчинків від інших, а й віддавати тепло своєї душі людям, що нас оточують. Адже людина живе для того, щоб творити добро. Творячи добро, вона стає чистішою, духовно багатшою. Її можна порівняти з чистим джерельцем, яке всіх радує своєю прохолодою, всі п’ють його чисту воду, а джерельце від цього не міліє…

Тож творіть добро і воно повернеться сторицею!

Д і в ч и н к а- Д о б р о т а.

Я – доброта людська. Невже мене забуто?

Я мир несу і радість у серця.

Тож не впускайте в душі зла отруту,

Бо зло лиш зло породжує все більше, без кінця.

Впустіть мене в думки і в душу,

Я принесу вам спокій і тепло.

Крижинки зла розтоплювать я мушу,

Щоби незгод між вами не було.

Наповніть душу ніжністю й теплом.

Добром, любов’ю, мудрістю зорійте!

За зло ніколи не віддячте злом,

Серця людей добром своїм зігрійте.

Я вірю: разом ми багато зможемо

І зло на світі переможемо! (А. Терещук)


В ч и т е л ь. На жаль, у сучасному жорстокому світі не так часто, як хотілося б, ми зустрічаємо доброту. Наше життя – це вічна боротьба добра зі злом в ім’я перемоги добра на землі. Тож примножуйте доброту, щоб меншало зла на землі.

- Тож якою ж має бути добра людина? Напишіть чесноти доброї людини на листочках-промінцях . (Учні записують і прикріплюють промінчики сонечку).

Не залежить доброта від зросту,

Не залежить доброта від віку.

Доброта з роками не старіє,

Доброта, як сонце, гріє.


- Сьогодні ви наповнили гарними справами Торбинку доброти, тож засвітімо Сонечко Доброти чеснотами, які ви написали на промінчиках. (Записують на промінчиках чесноти доброти і прикріплюють до сонечка)

Ми мусимо жити, сіяти добро в людських душах, бути милосердними. Тож хай світлими і чистими будуть ваші помисли, а всі справи — добрими. Вірте у духовне очищення народу нашого, бо зло недовговічне, А щоб знищити кривду, неприязнь, нещастя, у кожного закладено так багато добра. Не шкодуйте його роздавати родичам, друзям, незнайомим, не лінуйтесь щодня робити найлегшу справу — дарувати хоч краплину добра всьому живому на землі. І негаразди щезнуть. Гете писав; «Перед розумним треба схилити голову, а перед добрим серцем стати на коліна».

Подивіться навкруги і уявіть собі, що поруч тільки гарні люди, які завжди допоможуть, підтримають. І нехай кожен з вас задумається: «А чи все я зробив для того, щоб людям було біля мене затишно, спокійно?» Тож пам'ятайте, що доброта — ознака сили, а не слабкості. І нехай завжди супроводжують вас слова геніального поета Т.Шевченка: «Раз добром нагріте серце — вік не охолоне».

Віддані людям тепло і душевна доброта обов'язково повернуться до вас. Бо ми послані на землю, щоб примножувати добро і красу, творити земний рай, а не бути лише споживачами. Маємо таке коротке життя, тож хай не буде в ньому місця злим помислам. Хай оживає істина стара: людина починається з добра.


У грудях сонечко любові засвіти.

Для себе, для родини й України.

Пильнуй вогонь добра від зла і марноти,

Бо ти на світі білому – Людина….

Додаток1

Врятує світ краса —

Завжди так говорили.

Тепер врятує світ лиш доброта,

Бо однієї вже краси занадто мало,

Бо стільки всюди зла — людина вже не та.

Тож, люди на Землі,

Спішіть добро творити,

Щоб нам не згинути у морі зла,

Щоб кожен міг серед краси прожити

У царстві справедливості й добра.

Людина починається з добра

Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш,

Коли у радощах витаєш,

Забувши про чужу біду.

Бо доброта — не тільки те,

Що обіймає тепле слово,

В цім почутті така основа.

Яка з глибин душі росте.

Коли її не маєш ти,

То раниш людяне в людині.

Немає вищої святині,

Ніж чисте сяйво доброти.

Хіба чекати плати за добро?

Нехай в руці зламається перо

Нехай твоя зламається рука,

Що за добро добра собі чека.

Добро твориться просто - ні за так,

Так, як цвіте і опадає мак,

Як хмарка в'ється і сміється пташка,

Як трудиться мурашка-горопашка.

Вранці тільки сонце встане, йди тихенько до віконця

І підстав свою долоньку під промінчик ніжний сонця.

Прибери мерщій в кімнаті й чистим, вмитим за сніданок.

Привітайся до матусі:



  • Рідна мамцю, добрий ранок!

Потім радісним, привітним поспішай до трав, до квітів.

А щоб день минув не марно – з усіма поводься гарно!


Слабким не чиніть і найменшого зла,

Хай вас не боїться пташина мала,

Хай лащиться котик та цуценята,

Метелика з квітки не треба зганяти,

Не ображайте дрібної комашки…

Добрими бути зовсім не важко!

Додаток 2.

Краще добро робити, ніж гарно говорити.


Злий не вірить, що є добрі люди.
Не одяг красить людину, а добрі діла.
Зроби добру справу, щоб серце співало.

Гляди, не забудь: людиною будь!



Не роби нікому зла бо відплата в 10 разів більша бува.
Де є добрі люди, там біди не буде!
Добре діло роби сміло.
Добре слово солодше за мед.
У світі бракує на всіх доброти, бо є безпритульні собаки й коти.
Хто людям добра бажає, той сам його здобуває.






База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка