Урок-презентація проекту «Моя країна Україна»



Скачати 110.64 Kb.
Дата конвертації24.02.2016
Розмір110.64 Kb.

Додаток 5.2.



Урок-презентація проекту «Моя країна – Україна»
Навчальний предмет: Я і Україна. Громадянська освіта. 3 клас

Тип уроку: за дидактичною метою ‒ урок узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок; за способом проведення – урок-презентація проекту.

Мета:

навчальна: сприяти глибшому вивченню історії свого народу, його традицій, звичаїв; знайомити з народними промислами, фольклором українців; культурними й історичними пам’ятками України, її природними багатствами;

розвивальна: розвивати кругозір, навички декламування віршів і інсценування літературних творів;

виховна: формувати народні етичні норми (ставлення до національних героїв, ставлення до природи), естетичні смаки (почуття краси, гармонії людини і природи), моральні принципи (почуття патріотизму, національної гордості і людської гідності українця), національну ідеологію (систему ідей, поглядів, ідеалів, які відображають інтереси і прагнення нації).

Обладнання:

  1. Підручник: Байбара Т. М. Я і Україна: Підруч. Для 3 кл. / Т. М. Байбара, Н. М. Бібік. – К.: Форум, 2003. – 176 с.

  2. Демонстраційний матеріал: освітній продукт – книга-альбом «Моя країна – Україна», рушники та домоткані килими, український посуд, народні іграшки, музичні інструменти, книги про Україну, гончарні та дерев’яні вироби, городина, вироби зі шкіри і хутра, ілюстрації.

  3. Відеофільм «Трипільська цивілізація». Реж. Яковенко, Чабанюк.

  4. Аудіозаписи: українські народні пісні «Зеленеє жито», «Ой, там на веселім базарі»

Клас оформлено у українському стилі: частина дошки являє собою ярмарок, друга частина оформлена у вигляді української хати. На стінах рушники, вислови про Україну, на столі калина, колоски. У центрі велика стилізована книга «Моя країна – Україна».

Дидактична характеристика проекту

Тип проекту: творчий, груповий, середньої тривалості.

Об’єкт вивчення: Україна.

План роботи над проектом: пошук і обробка інформації у книгах, енциклопедіях, Інтернеті; консультування у бібліотекаря, батьків, фахівців. Оформлення інформації. Представлення проекту.

Освітній продукт: колективно створена книга «Моя країна – Україна».

Проблемні завдання:

  1. Знайти цікаві факти з історії України.

  2. Знайти інформацію про «7 чудес України».

  3. Дослідити походження географічних назв, етимологічне походження слів «козак», «українець», лексичне значення слів «фольклор», «етнограф».

  4. Зібрати вироби народних умільців.

  5. Вивчити українські пісні, танці, усмішки, легенди.

  6. Підібрати матеріали про рослини і тварин Червоної книги.

  7. Розробити цікаві завдання з теми «Моя країна ‒ Україна».

  8. Створити у класі виставку книг з теми «Моя країна – Україна».

  9. Творче завдання: скласти вірш або прозовий твір про Україну, намалювати малюнок.


Хід заняття

І. Створення емоційно-сприятливого середовища. Повідомлення теми і мети уроку.

(Звучить пісня «Зеленеє жито»)

Учитель: Діти, сьогодні у нас на уроці присутні гості, поверніться до них, будь ласка, посміхніться і привітайтесь. Наші предки вірили, що кожний гість посланий від Бога; гостей радо зустрічали, частували хлібом-сіллю, допомагали, чим могли.

( Діти з хлібом на рушнику)

1-й учень: Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.

2-й учень: Для людей відкрита наша хата біла,

Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

3-й учень: Хліб ясниться в хаті, сяють очі щирі,

Щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі.
Учитель: А гості у нас не випадково. Адже урок у нас сьогодні особливий. Ми давно до нього готувалися і навіть склали запрошення для всіх бажаючих відвідати наш незвичайний захід. Сьоготні ми презентуємо наш проект «Моя країна – Україна», над яким працювали більше місяця.

Ми спробували дослідити нашу Батьківщину з різних сторін. Кожний учень класу виконував власне завдання і перебував у відповідній ролі. А сьогодні прийшов час звітувати про виконану роботу і презентувати напрацьовані матеріали для шкільного загалу.

Діти поділилися на групи: історики, природолюби, збирачі фольклору, дослідники, мовознавці, етнографи. Вони перечитали безліч книг, переглянули фільми про Україну, брали інтерв’ю, малювали малюнки, писали і вчили вірші, складали сторінку до сторінки у цій чудовій книзі під назвою «Моя країна – Україна»

Тож не будемо гаяти часу і надамо перше слово нашим історикам. Адже спершу потрібно усвідомити, хто ми є, якого роду – племені, де наші корені.


ІІ. Презентація проекту

1. Сторінка «Мій край, моя історія жива»

1-й історик: Історія України правічна. Вона сягає у кількатисячолітню глибину. Перша держава на території України зявилася 7 тисяч років назад. Українські землі були заселені мирними хліборобами, закоханими у свою землю, але мужніми і непереможними. І у нас є підстави думати, що трипільська цивілізація, яка виникла на території України, була найдавнішою з усіх відомих. Про це розповість наш телевізійний сюжет. (Учні переглядають історичний ролик «Трипільська цивілізація». Режисери: Яковенко, Чабанюк ).
Під час перегляду історики дають деякі пояснення:

  1. Назва «Трипільська цивілізація» походить від назви с. Трипілля на Київщині, де в 1896 р. археолог Вікентій Хвойка відкрив і дослідив перше поселення цього народу.

  2. До нашого часу збереглися високохудожні зразки посуду, знарядь праці. Житла збереглися гірше, адже, як ви побачили у фільмі, кожні 70 років родини полишали свої помешкання і спалювали їх. А самі шукали інше місце для створення поселень. Це робили, ймовірно, для того, щоб розробляти нові земельні ділянки з кращою урожайністю.


2-й історик: Але історія нашого народу має і героїчні і трагічні сторінки. Були такі часи, коли всю нашу землю загарбали і поділили сусідні держави.

Зажурилась Україна, бо нічим прожити,

Витоптала орда кіньми маленькії діти.

Котрі молодії – у полон забрато;

Як зайняли, то й погнали до пана, до хана. (Т. Шевченко)
3-й історик: Нестерпно стало жити українському людові в неволі, і почав він утікати. Втікачі називали себе козаками. Вони заснували Запорізьку Січ. Сміливі і волелюбні козаки стали гордістю України. Вони стали захисниками і оборонцями всього народу. І я хотів би бути схожим на них, тому цікавлюся їх звичаями, історією. А сьогодні для вас я приготував козацький танок.

(Виконує козацький танок)
2. Сторінка «Мово, наша мово, диво калинове!»

Учитель: Під час уроку наші мовознавці будуть роз'яснювати нам значення деяких слів, походження назв. І у них вже є доповненя до матеріалу істориків.
1 – мовознавець: Ми дослідили історію географічних назв українських земель. В різні часи наша країна називалася по-різному. А ще є відмінність у назвах, якими ми самі себе називали, і як нас називали інші народи.

2- й – мовознавець: Наводимо назви у хронологічному порядку: Аратта (Країна орачів), Оріана, Скіфія, Сарматія, Русь (слово «рус) у кельтів означало «поле», а найбільше українське племя, навколо якого згуртувалия всі інші, називало себе полянами). Слово «Україна» – утворилося від словосполучення « у своєму краю», українець – це той, хто живе у своєму краю, а не розсіявся (Росія) по великому дикому полю.

3- й мовознавець: Слово «козак» має кілька версій про походження. Мені припала до душі така: «козак» походить від «косак». Кілька тисяч років тому так називались воїни, які носили на голові косу. Коса – це символ приналежності до касти воєначальників. Право носити косу давалось тільки найкращим воїнам.
Учитель: Дуже цікавий матеріал підготували наші історики. Будьмо гідними історії свого народу. Знаймо її, адже без минулого немає майбутнього.
3. Сторінка «Культура рідного краю»

Учитель: А я передаю слово нашим етнографам. До речі, мабуть, потрібно знову звернутися до мовознавців, щоб вони пояснили значення цього слова.

4-й мовознавець: Етнограф – походить від грецького етнос – народ і графо – пишу. Це людина, яка вивчає і описує культуру і побут певного народу, наприклад, українського.

Протягом довгого історичного періоду ми, українці, створили свою неповторну духовну і матеріальну культуру. Вона відображена в різних сферах нашого життя, і розкрити це явище за кілька хвилин неможливо. Можна звернути увагу на її окремі прояви. На чому ж нам пропонують зупинитися наші етнографи?


1-й етнограф: Для того, щоб найкраще ознайомитися з народними ремеслами та художніми промислами, видами господарської діяльності, а також з традиціями нашого народу, ми пропонуємо вам відвідати український ярмарок.

У класі оформлені торгівельні майданчики: «Гончарні та дерев’яні вироби», «Вишивка та ткацтво», «Городина», «Вироби зі шкіри і хутра».

Звучить пісня «Ой, там на веселім базарі»
Подивіться, люди добрі, тягнуться степи за обрій.

А дорогами-стежками з торбами, а чи з мішками

Йдуть і їдуть трударі: гончарі і хлібороби,

Пекарі і садоводи, рукодільниці й майстри.

Гей, народ збирається, ярмарок починається!
2-й етнограф: З давніх-давен збиралися люди на ярмарки, переважно восени, коли вже зібрано врожай. І чого тут тільки немає! Одні везуть, щоб продати, інші йдуть, щоб купити. І обов’язково на ярмарку лунають українські пісні, проводяться ігри, танці.
3-й етнограф: Є тут і опішнянська іграшка, і кролевецький рушник, і петриківський розпис, і деревяний посуд з Прикарпаття, і Дибенецька кераміка. Про ці та інші види народних промислів та ремесел ми оформили кілька сторінок нашої книги. Пропонуємо ознайомитися з ними у вільний час та на уроках образотворчого мистецтва і трудового навчання.
Учитель: Саме на ярмарку побували і наші збирачі фольклору. А що таке фольклор? Давайте запитаємо про це у мовознавців.

1-й мовознавець:

Фольклор – усна народна творчість.



1-й збирач фольклору: На сторінках нашої книги є народні ігри, забавки, усмішки, приказки і прислів’я. Та ми хотіли б зупинитися на пісні. А чому? Ви дізнаєтеся з легенди про пісню.

2-й збирач фольклору:

Легенда про пісню

Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці – любов до господарювання, німці – дисципліну і порядок, діти Росії – владність, Польщі – здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики...

Усіх обдарувавши, підвівся Господь зі свого трону і раптом побачив у куточку дівчину, одягнену у вишиванку, на голові у неї багрянів вінок з калини і квітів.


  • Хто ти? Чого плачеш? – запитав Господь.

  • Я – Україна, я плачу, бо стогне моя земля від неволі горя і пролитої крові.

  • Чого ж ти не підійшла до мене? Я роздав уже всі таланти і не знаю, як зарадити твоєму горю

Дівчина хотіла вже йти, та Господь, підвівши правицю, зупинив її:

  • Є у мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це – пісня.

Узяла дівчина дарунок, міцно притиснула до серця і понесла пісню в народ. Тому такий свін співочий. А українська пісня є найкрасивішою і найчуттєвішою. Це наш талант.
3-й збирач фольклору: Від щирого серця ми даруємо вам віночок українських пісень.

(Виконується віночок українських пісень).
4. Сторінка «Цікаве про природу»
Учитель: Ви помітили діти, що у кожній пісні згадується якась рослина. А як ви думаєте, чому? (Діти відповідають).

Учитель: Тому що наш народ понад усе любить свою землю, свою природу, кожну травинку, кожну тваринку. Українці завжди шанобливо ставилися до природи. І про це, мабуть, розкажуть наші природолюби.
1-й природолюб: Так, звичайно, природа України багата і прекрасна. І ми, українці, її вивчаємо і примножуємо. Але є такі рослини і тварини, які зникають. Про них треба знати і робити все можливе, щоб їх зберегти. Ми зібрали у нашій книзі матеріали про рідкісні види. Ще там є інформація про мальовничі куточки нашої Батьківщини.
2-й природолюб: А зараз ми пропонуємо вам провести вікторину з природознавства.

Вікторина:



  1. Родзинки роблять з винограду, а олію з ... ? (Соняшника).

  2. На якому материку розміщена Україна? (Євразія)

  3. Вибери зайве: зозуля, ластівка, мурашка, голуб, качка. (Комаха).

  4. Опеньок, білий гриб, піддубник, маслюк, мухомор. (Отруйний).

  5. Вибери зайву рослину: сон-трава, ромашка, підсніжник, конвалія.(Не

занесена у Червону книгу).

  1. Вибери зайву тварину: зубр, заєць, вовк, лисиця. (Занесений до Червоної книги).

  2. Яка гора в Україні найвища? (Говерла).

  3. Якого заповідника не існує: Асканія Нова, Український степовий заповідник, Карпатський заповідник, Ялтинський гірсько-лісовий заповідник, Броварський заповідник?

  4. Зі скількох областей складається Україна? (24).

Учитель: Підніміть руку, хто дав правильні відповіді на всі запитання. На одні питання ви відразу відповідали, інші викликали труднощі. Щоб більше дізнатися про природу рідного краю пропонуємо вам такі книги… (Звертається увага на книги, що розміщені на виставці).
5. Сторінка «7 чудес України»
Учитель: А нам залишилося перегорнути останню сторінку книги, створеної нами самими. ЇЇ готували наші юні дослідники. Вони заочно побували в найцікавіших місцях нашої Батьківщини і зібрали інформацію про 7 найвидатніших куточків України, які поправу називаються «7 чудес України». Вони презентують сьогодні свій відеоальбом.
(Діти переглядають слайди)

1-й дослідник: У 2008 році було проведено соціологічне опитування серед українців, які об’єкти вони вважають одним із семи чудес України. І визначено такі національні пам’ятки:
2-й дослідник: Національний заповідник «Херсонес Таврійський» – найдавніше грецьке місто-колонія на території сучасного Севастополя. Заснований у 422 році до н. е.

3-й дослідник: Києво-Печерська лавра – найвідоміший монастир у світі. Побудована на місці печер. Унікальна за кількістю похованих тут святих.

4-й дослідник: Національний заповідник – легендарний острів Хортиця. Місце розташування Запорозької Січі. Відправне місце для багатьох походів козаків.

5-й дослідник: Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця».

6-й дослідник: Національний заповідник «Софія Київська» – найстаріший давньоруський храм, зведений у 1037 році князем Ярославом Мудрим.

7-й дослідник: Національний дендрологічний парк «Софіївка» (м. Умань) – одна з видатних пам’яток садово-паркового мистецтва. Парк нагадує галерею картин, створених спільно природою і людиною.

8-й дослідник: Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець». Свідоцтво бурхливої і небезпечної історії України. Оборонна споруда-фортеця. Є підстави думати, що перші камені замку були закладені ще 2 тисячі років тому.
ІІІ. Підсумок уроку.

Учитель: Ось ми і перегорнули останню сторінку книги «Моя країна – Україна», авторами якої були кожен з вас. Мені ця книга дуже сподобалася, але залишається одне питання: для чого ми її створили? Невже не краще було піти у магазин і купити вже готову? (Відповіді дітей).

Висновок-підсумок. Створюючи цю книгу, ви пройнялися почуттями гордості за рідну землю і любові до її природи і культури, відчули бажання вивчати свою історію і примножувати багатства Батьківщини. Сподіваюся, що розпочата вами робота не завершиться на даному етапі, а буде продовжуватися протягом всього життя.

Учитель: Діти, серед наших гостей присутні члени шкільного сенату. Вони хочуть написати статтю в шкільну газету про наш проект. І мають бажання взяти у вас інтерв’ю.
«Мікрофон»

Продовжте речення:



  • Мені було цікаво дізнатися про....

  • Після уроку обов’язково прочитаю.....

  • Найбільшим відкриттям для мене було...


Учитель: Є в українців ще один звичай: розпочинати і закінчувати добру справу молитвою. І сьогодні я хотіла, щоб підсумком нашого уроку стала молитва, яку написав поет Євген Сверстюк.

Молитва


Слава тобі, Господи, під сонячним небом, де я народився,

Дай нам велику силу на подвиг і оновлення.

Заміни нам ліниві серця і оживи душі,

Щоб ми могли в поті чола орати і сіяти власну ниву.

Просвіти, Господи, душу мою

І відкрий мені дорогу стати тим, ким повинен стати на землі своїй.



Євген Сверстюк



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка