Урок Слово в житті людини. Краса світу і людської душі в художньому слові. Образне слово першоелемент літератури. Теорія літератури: образне слово



Сторінка27/30
Дата конвертації19.02.2016
Розмір4.51 Mb.
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   30

2.4. Бесіда за прочитаним твором, т Чи подобається вам цей вірш?

- Який жанр цього вірша? (Пейзажна лірика)

- Чим милується поет? (Садом)

- Яка пора року зображена у вірші? Доведіть свою думку.

- Про які почуття говорить поет у поетичному творі? (Любов до рідного краю)

- Якими художніми засобами автор змальовує річку? (Епітетами та метафорами)

- Про що свідчать останні рядки поезії?

3. Рубрика «Творча майстерність»

На основі прочитаних творів відтворіть малюнок за кольоровою палітрою творів. (Вірші на вибір)

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Тестове опитування

1.  До якого жанру належить вірш М. Рильського «Яблука доспіли»?

А Філософської;                           Б патріотичної;

В пейзажної;                                Г інтимної.

2.  У якому селі народився М. Рильський?

А Романівка;                                Б Богданівка;

В Миколаївка;                              Г Жданівка.

3.  Яка дебютна збірка М. Рильського вийшла 1910 року?

А «На узліссі»;                             Б  «Під осінніми зорями»;

В  «На білих островах»;               Г   «Далекі небосхили».

4.  Коли народився М. Рильський?

А 19 березня 1895 року;               Б  15 березня 1876 року;

В  12 жовтня 1899 року;               Г  7 листопада 1895 року.

5. До якого жанру належить вірш М. Рильського «Поле чорніє»? 

А Пейзажної;                               Б філософської;

В патріотичної;                            Г інтимної.

6.  Який образ постає головним у збірці «Під осінніми зорями»? 

А Образ матері;                            Б природа рідного краю;

В Образ дитинства;                      Г  кохання.

7.  До якої групи письменників належить М. Рильський? 

А «Молода муза»;                         Б  «Молодняк»;

В  «Київська школа»;                    Г  «Неокласики».

8.  Яку назву мав перший вірш М. Рильського?

А «Прошак»;                                  Б  «Яблука доспіли»;

В  «Чорне поле»;                            Г  «Дощ».

9.  Яка пора року зображена у вірші «Яблука доспіли»? 

А Зима;                                          Б весна;

В осінь;                                          Г літо.

10.  Які поетичні засоби використані у поетичному рядку «Річка синіє, зітхає, сміється...»?

А Метафора та епітет;                 Б метафора і персоніфікація;

В персоніфікація та епітет;          Г  порівняння та метафора.

11.  Які поетичні засоби використані у поетичному рядку «Пролісків перших блакитні отари...»?

А Епітет та порівняння;                Б порівняння та метафора;

В метафора та епітет;                   Г порівняння та персоніфікація.

12.  Коли помер М. Рильський?

А 21 жовтня 1964 року;               Б  12 липня 1964 року;

В 24 липня 1964 року;                 Г  7 листопада 1964 року.

2. Робота з картками в парах (групах) Картка № 1

1. Напишіть твір-мініатюру на тему «Поет М. Рильський».

2. Охарактеризуй мотиви лірики М. Рильського.

3. Поясніть поняття «поезія».

Картка № 2

1. Напишіть твір-мініатюру на тему «Моє знайомство з поетом М. Рильським».

2. Охарактеризуйте літературну діяльність М. Рильського.

3. Поясніть поняття «пейзажна поезія».

Картка № 2

1.  Напишіть твір-мініатюру на тему «Моє ставлення до поезії М. Рильського».

2. Охарактеризуйте дитинство М. Рильського.

3. Поясніть поняття художнього засобу «персоніфікація».

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

«Мікрофон»

«Я дізнався на уроці...»

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ


ДОДАТОК

ПОЛЕ ЧОРНІЄ

Поле чорніє. Проходять хмари. 

Гантують небо химерною грою. 

Пролісків перших блакитні отари... 

Земле! Як тепло нам з тобою!

Глибшає далеч. Річка синіє. 

Річка синіє, зітхає, сміється... 

Де вас подіти, зелені надії? 

Вас так багато — серце порветься.

ЯБЛУКА ДОСПІЛИ

Яблука доспіли, яблука червоні! 

Ми з тобою йдемо стежкою в саду, 

Ти мене, кохана, проведеш до поля, 

Я піду — і, може, більше не прийду.

Вже й любов доспіла під промінням теплим,

І її зірвали радісні уста,—

А тепер у серці щось тремтить і грає.

Як тремтить на сонці гілка золота.

Гей, поля жовтіють, і синіє небо, 

Плугатар у полі ледве маячить... 

Поцілуй востаннє, обніми востаннє; 

Вміє розставатись той, хто вмів любить.

Урок 61. М. Рильський. «Дощ». «Осінь-маляр із палітрою пишною...». «Люби природу не як символ». Єдність людини і природи, зв'язок між станом людської душі та довкіллям

Мета:

-  Навчальна: проаналізувати програмні ліричні твори, визначити поетичні засоби.



- Виховна: виховувати прагнення до єдності з природою, вираження своїх почуттів.

-  Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, виразне декламування віршів.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь. Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.
ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

3. Актуалізація опорних знань. «Мозковий штурм» т Коли народився М. Рильський?

- Який перший вірш М. Рильського? 

- Яка перша збірка М. Рильського? 

- Яка тема першої збірки? 

- Де навчався М. Рильський? ? Поезія — це...

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

— У поезії видатного українського поета Максима Тадейовича Рильського найголовніше місце в його багатогранній творчості посідає тема людини і природи. У кожному рядку ніби відбувається їхнє єднання. Автор доводить, що людина і природа нероздільні.

У роздумах про життя поет доходить висновку» що людина не може існувати без природи, особливо наголошує на людському відчутті краси.

Максим Рильський майстерно відтворює звуки природи, тонко розуміє її «мову». Він вплітає в рядки поезії надзвичайні яскраві спостереження. Ось, наприклад, у чому він бачить ознаки весни:

Вона — в бруньках блискучих на каштані,

В снігу рудому, у струмках брудних,

Що чистим сріблом грають у тумані.

Мов бруд ніколи й не торкався їх.

Вона — у краплях, що спадають дзвінко

Із голих віт, які стрясає птах.

Вона — в підсніжній зелені барвінку,

В сережках на березових гілках.

Читаючи ці рядки, мимоволі переймаєшся поетовими емоціями, переживаєш разом з ним радість бачення прекрасного.

2. Робота з текстом

2.1. Вірш М. Рильського «Люби природу не як символ».

2.2. Читання учнями вірша М. Рильського «Люби природу не як символ».

2.3. Тема: закликання людини любити природу, людей, красу, мистецтво, легенди і дійсність.

2.4. Ідея: благотворний вплив природи на людське життя.

2.5. Основна думка: кожен із нас — невід'ємна частинка матінки-природи. Світ навколо нас такий чарівний, таких квітучий і радісний, що людині тільки б захоплюватись ним та берегти цю чудову і неповторну красу.

2.6. Жанр: пейзажна лірика.

2.7. Художні засоби в поезії.

Епітети: «душі своєї», «висоти незміримі», «святі глибини», «душа могуча», «усі пориви», «душі твоєї», «живим поетом». Порівняння: «природа не як символ».

2.8. Бесіда за прочитаним твором

- Який заклик поета ви почули в цьому поетичному творі?

- Які художні засоби використовує поет?

- Хто постає ліричним героєм у вірші? (Талановита дитина, вірний і дбайливий син)

- Що означає для ліричного героя природа? (Вічне й невичерпне джерело життя і творчості)

- Як ви розумієте ці рядки «Люби природу не для себе, Люби для неї» ?

- Що є у природи за віршем М. Рильського? Обґрунтуйте відповідь рядками з поезії. ? Як ви вважаєте, чи повинні люди оберігати природу? т Чи вважає себе М. Рильський «царем природи»? Доведіть.

3. Робота з текстом «Дощ»

3.1. Читання учнями вірша М. Рильського «Дощ».

3.2. Тема: оспівування краси природи.

3.3. Ідея: возвеличення чарівності дощу.

3.4. Основна думка: захопленість рідною природою, її величним та дивовижним світом, райдужними кольорами.

3.5. Жанр: пейзажна лірика.

3.6. Художні засоби.

Метафори: «впав бадьоро», «відкривай груди», «дощ остудить», «дощ оживить і запліднить», «дощ звеселить».

Порівняння: «дощ-гість».

Епітети: «благодатний», «довгожданий», «сяйвом осіянний», «золотий вечірній гість», «впав бадьоро, свіжо, дзвінко», «закурені будинки», «зголоднілих передмість», «гарячі груди», «буйним повівом», «повівом зеленим», «білі села».

3.7. Бесіда за прочитаним твором, т Чи сподобався вам вірши?

- Які кольори ви побачили в поезії?

- Як описує дощ М. Рильський? Доведіть рядками із поетичного твору.

- Чи постає дощ ліричним героєм?

- Які епітети використовує автор для змалювання дощу?

- Як ви розумієте рядок: «Відкривай гарячі груди. Мати земле!»? {Земля є персонажем язичницької картини світу, у якій вона діє у функції матері, покровительки та помічниці, що має магічну силу.)

4. Робота з текстом «Осінь-маляр із палітрою пишною...»

4.1. Читання учнями вірша М. Рильського «Осінь-маляр із палітрою пишною».

4.2. Тема: милування рідним краєм.

4.3. Ідея: зображення яскравих фарб природи. Панування осені.

4.4. Основна думка: зобразити мальовничо-пейзажні фони.

4.5. Жанр: пейзажна лірика.

4.6. Бесіда за прочитаним твором.

- Яку картинку ви побачили після прочитання вірша?

- Чому автор порівнює осінь з малярем? Доведіть свою думку.

- Які кольори ви побачили в поетичному творі?

- Як автор змальовує осінь?

- Чому літо справляє останній бенкет?

- Як ви розумієте слово «бенкет» у вірші М. Рильського?

- Чи сподобався вам вірш?

- Розкажіть про свої спостереження щодо осені.

т Чи така мальовнича осінь у нашому місті?

5. Рубрика «Усне малювання»

Розкажіть, як би ви намалювали картини після прочитання віршів М. Рильського.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Тестове опитування

1.  Який жанр вірша «Осінь-маляр із палітрою пишною»? 

А Пейзажна лірика;                    Б філософська лірика; 

В патріотична лірика;                 Г  інтимна лірика.

2. Хто постає ліричним героєм у вірші «Люби природу не як символ»?

А Хлопець;                                  Б вірний син;

В дівчина;                                    Г мати.

3.  Який художній засіб використовує автор у рядку «Буйним повівом зеленим»?

А Метафору;                                Б персоніфікацію;

В порівняння;                              Г  епітет.

4.  Ким постає «земля» в поезії М. Рильського? 

А Коханою;                                   Б матір'ю; 

В батьком;                                    Г другом.

5.  До якої збірки належить вірш «Люби природу не як символ»? 

А «На білих островах»;                 Б  «На узліссі»;

В  «Жага»;                                     Г  «Літо».

6.  Які села зображені в поезії «Дощ»?

А Зелені;                                       Б білі;

В сині;                                           Г фіолетові.

7.  Який образ змальований у поезії М. Рильського за допомогою епітета «душа могуча»?

А Земля;                                       Б небо;

В природа;                                    Г  дощ.

8.  Що справляє літо у вірші М. Рильського «Осінь-маляр із палітрою пишною»?

А свято;                                         Б банкет;

В день народження;                     Г Різдво.

9. Який художній засіб використовує автор у рядку «Відкривай гарячі груди»?

А Метафору та епітет;                 Б порівняння та метафора;

В порівняння та епітет;                Г персоніфікацію та порівняння.

10.  Яких поетичних засобів більше в поезії М. Рильського? 

А Метафор;                                   Б порівнянь;

В персоніфікацій;                          Г епітетів.

11.  До якої збірки належить вірш «Осінь-маляр із палітрою пишною»? 

А «На білих островах»;                 Б  «На узліссі»;

В  «Жага»;                                     Г  «Літо».

12.  Який образ змальований у поезії М. Рильського за допомою епітета «довгожданий»?

А Землі;                                         Б неба;

В природи;                                    Г дощу.

2. Робота з картками в парах (групах) 

Картка № 1

1. Напишіть твір-мініатюру «Милозвучна поезія М. Рильського».

2. Охарактеризуйте ліричного героя у вірші «Дощ».

3. Поясніть вислів «Лише природа робить велике даром».

Картка № 2

1.  Напишіть твір-мініатюру «Моє ставлення до поезії М. Рильського».

2. Охарактеризуйте ліричного героя у вірші «Осінь-маляр із палітрою пишною».

3. Поясніть вислів «Закони створені для того, щоб сильний не був всемогутнім».

Картка № З

1.  Напишіть твір-мініатюру «Вираження природи в поезії М. Рильського».

2. Охарактеризуйте ліричного героя у вірші  «Люби природу не як символ».

3. Поясніть вислів «О скільки у природи немудро-мудрих літер! О скільки у людини невміння прочитать...».

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Отже, у своїх віршах М. Т. Рильський не тільки зображує поєднання людини і природи, а й заклинає не обкрадати себе духовно, не відсторонюватись від краси в житті, від чарівного світу природи, мистецтва. Лише в єднанні корисної праці і краси людина може бути по-справжньому щасливою в житті.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Ознайомитись з біографією Г. Тютюнника. Читати твір «Дивак», звертаючи увагу на описи природи.
Урок 62. Григір Тютюнник. Коротко про письменника. «Дивак». Ідея неповторності й багатства внутрішнього світу людини. Світ людини і природи. Точність і лаконізм описів природи

Мета: 


- Навчальна: ознайомити учнів з епізодами біографії автора; опрацювати ідейно-художній зміст програмного твору, визначити його тему й ідею, охарактеризувати описи природи, 

- Виховна: виховувати приязне ставлення до світу природи, захоплення

описами природи, 

- Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, вміння грамотно надавати відповіді на питання. Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь. Обладнання, наочність: портрет автора, книжкова виставка його творів, дидактичний матеріал.


ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

3. Актуалізація опорних знань

- Що ви полюбляєте робити у вільний час? Як часто ви буваєте на свіжому повітрі? 

- Чи милуєтесь ви красою природи? Що саме вам подобається?

- За допомогою яких засобів письменники описують природу? Наведіть приклади.

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ (1-5)

1. Вступне слово вчителя

— Подивіться навколо себе. Що ви бачите? Усе це — дивовижний світ природи, і людина в ньому посідає важливе місце. Природа допомагає людині, існувати, а ми за це повинні бути вдячні їй та піклуватися про неї: не забруднювати річки, не вирубувати дерева, не вбивати диких тварин задля розваги. Ми — одне ціле з природою та повинні взаємодіяти з нею дуже шанобливо, тоді й вона буде прихильною до нас.

Багато письменників звертаються у своїй творчості до теми природи, але кожен описує її по-своєму, тому деякі описи навівають смуток, а інші — навпаки звертають увагу на найдрібніши деталі, які створюють прекрасний та неповторний образ. Хтось, описуючи природу, надає їй незвичайних барв та відтінків, що робить її майже фантастичною, а інший описує природу точно і лаконічно, такою як вона є. До таких митців належить і наш сьогоднішній гість — видатний український письменник Григір Тютюнник.

«В бору снігу мало. То там, то сям проглядає крізь порошу трава з примерзлими до землі зеленими чубчиками, стримлять низенькі пеньки з жовтуватою, немов старий мед, смілкою на зрізах. Тихо навкруги й затишно. Тільки часом шелесне по гіллі вальок снігу, струшений вітром з верховіття. Десь неподалік чути: цюк-цюк-цюк,— дятел порається» — саме так описує автор зимовий ліс у творі «Дивак». Здавалось би, звичайний опис, але зверніть увагу, як авторські порівняння для трави та пеньків прикрашають його, і, не псуючи його реальності, допомагають нашій уяві змалювати яскраву картину зимового лісу. І таких описів у творі дуже багато, я сподіваюсь, що вони пробудять вашу уяву і привернуть вашу увагу до твору «Дивак».

2. Розповідь про письменника (матеріал для вчителя)

Сьогодні ми розпочинаємо знайомство з життєвим шляхом Гри-гора Тютюнника.

Григір Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931 р. в с. Шилівка на Полтавщині в селянській родині. Тяжкі умови дитинства відіграли згодом істотну роль і у виборі тем та сюжетів, і у формуванні світосприймання майбутнього письменника.

Після визволення України від фашистської навали Тютюнник закінчив п'ятий клас сільської школи і вступив до ремісничого училища; працював на заводі імені Малишева в Харкові, в колгоспі, на відбудові шахт у Донбасі. Після служби у військово-морському флоті (у Владивостоку), де вчився у вечірній школі, вперше пробує писати (російською мовою).

Після закінчення Харківського університету (1962) Гр. Тютюнник учителював у вечірній школі на Донбасі. 1963-1964 рр. працює в редакції газети «Літературна Україна», публікує в ній перші оповідання: «Дивак», «Рожевий морок», «Кленовий пагін», «Сито, сито...». Молодіжні журнали «Дніпро» та «Зміна» вміщують новели «Місячної ночі», «Зав'язь», «На згарищі», «У сутінки», «Чудасія», «Смерть кавалера».

1966 р. вийшла перша його книжка «Зав'язь», яка була однією з тих книжок, що засвідчили новий злет української прози і зробили популярним ім'я Гр. Тютюнника, воднораз вирізнивши його серед творчої молоді. Журнал «Дружба народов» відзначив оповідання Гр. Тютюнника як кращі у своїх публікаціях 1967 р.

1968 р. «Литературная газета» оголосила всесоюзний конкурс на краще оповідання. Гр. Тютюннику було присуджено премію за оповідання «Деревій». Твір дав назву збірці (1969), до якої увійшли повість «Облога» та кілька оповідань.

На початку 70-х років Гр. Тютюнник працював у видавництві «Веселка». Серед його продукції — настільна книга-календар для дітей «Дванадцять місяців» (1974), у підборі матеріалів до якої виявився його літературний смак, мистецька вимогливість, повага до юного читача. Пише він і сам твори для дітей, видає збірки оповідань «Ласочка» (1970), казок «Степова казка» (1973), які по-новому розкрили талант письменника.

За книги «Климко» (1976) і «Вогник далеко в степу» (1979) Гри-горові Тютюннику присуджено республіканську літературну премію ім. Лесі Українки 1980 р. В останні місяці життя письменник працював над повістю «Житіє Артема Безвіконного».

Не в змозі реалізувати свій талант в атмосфері чиновницького диктату над літературою, 6 березня 1980 р. Григір Тютюнник покінчив життя самогубством.

1989 р. його творчість була посмертно відзначена Державною премією ім. Т. Г. Шевченка.

3. Цифровий диктант за біографією письменника

Учні записують «0» — якщо твердження неправильне, «1» — якщо твердження правильне.

1. Тяжкі умови дитинства вплинули на подальшу творчість автора. (1)

2. Тютюнник закінчив дев'ятий клас сільської школи і вступив до ремісничого училища. (0)

3. Письменник працював у шахті на Донбасі. (1)

4. Військову службу проходив у повітряних силах. (0)

5. Перші вірші Григір Тютюнника були написані українською мовою. (0)

6. Після закінчення університету він викладав у вечірній шко-лі. (1)

7.  «Дивак» був одним із перших оповідань автора. (1)

8. На початку 70-х років Григір Тютюнник працював у видавництві «Вечірній Київ». (0)

9. Перша книжка автора мала назву «Вогник далеко в степу». (0)

10. Письменник брав участь у підборі матеріалу до настільної книги-календаря для дітей «Дванадцять місяців». (І)

11.  Збірка оповідань Тютюнника для дітей мала назву «Ласочка». (1)

12. Григір Тютюнник помер у похилому віці від хвороби серця. (0)

4. Цитатна характеристика описів природи утворі «Дивак»

4.1. Знайдіть та прочитайте цитати з тексту, які описують:

- поведінку дятла («Зачувши людину, дятел перестав цюкати, повів гартованим дзьобом з боку в бік і націлив його на Олеся: чого тобі тутечки? Здригнувся, хльоснув крилом по корі і зник, залишивши у вузенькому дуплі шишку»);

- природу навколо школи («По той бік мосту, через вигін, червоніє крізь біле плетиво запорошених дерев цегляна школа. З бовдурів дим угору тополиними стовпами. Повітря пахне торф'яним духом і весняним випаром сирих вільхових дров. Ліворуч від мосту чорніють мил, виграючи на сонці блискучими хвильками,— там б'ють джерела»);

- замерзлу річку («Олесь ліг долілиць, притиснув скроню до льоду і почав розглядати дно. Воно тьмарилось мулистим пилком, пускало бульбашки, котрі прилипали до криги — білі, круглі, як воляче око. Течія розчісувала зелений кушир, пряли тоненькими ніжками якісь жучки, боком долаючи пружний струмінь»);

- ліс увечері («У кущах, заплетених осокою, шарудів вітер, попискували миші; а в березі терлись одна об одну вільхи, сповнюючи луг тривожним стогоном»);

4.2. Бесіда

- Які засоби використовує автор, щоб зробити описи яскравішими?

- 3 чим він порівнює явища навколишнього світу?

- На які деталі автор звертає увагу в описах?

- Що саме вам сподобалось в зображеннях природи Тютюнником? Обґрунтуйте свою відповідь.

5. Вікторина «Знайди пару»

Установіть відповідність між предметом та його порівнянням у тексті.

1   Кілки у тинах                             А Мов ковдра на сіні

2   Смілка на зрізах пнів                 Б Як воляче око

3   Дим з бовдурів                          В Немов гра у жмурки

4  Лід на річці                                 Г Як стрижені допризовник

5   Бульбашки води у річці             Д Тополиними стовпами

6  Кружляння дерев                       Є Немов старий мед 

Ключ: 1 г, 2 в, 3 д, 4 а, 5 б, 6 в

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

2. Робота з картками в парах (групах)

Картка № 1

1. Напишіть міні-твір на тему «Моя прогулянка в лісі» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів'я: «Дерево міцне корінням, людина — друзями»?

3. Поміркуйте, чому Олесю було цікавіше в лісі, аніж із товаришами.

Картка № 2

1. Напишіть міні-твір на тему «Краса замерзлої річки» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів'я: «Друг-боягуз гірше ворога»?

3. Пригадайте, що ввижалося Олесю на річці. Про що це свідчить?

Картка № З

1. Напишіть міні-твір на тему «Природа навколо нашої школи» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів'я: «Без біди друга не пізнаєш»?

3. Поміркуйте, кого Олесь уважав хазяїном лісу.

Картка № 4

1.  Напишіть міні-твір на тему «Що цікавого можна знайти в лісі?» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів'я: «Старий друг кращий від нових двох»?

3. Поміркуйте, чому Олесь полюбляв зиму.

Картка № 5

1. Напишіть міні-твір на тему «Природа навколо нас» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів'я: «Чоловік без друга, що їжа без солі»?

3. Поміркуйте, через що Олесь був сердитий на діда.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Сьогодні на уроці ми познайомились із новим письменником Григором Тютюнником та розпочали працювати з його твором «Дивак». Описи природи та її переосмислення у внутрішньому світі маленького Олеся створюють неповторну атмосферу твору, ближче з яким ми познайомимось на наступному уроці.

1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   30


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка