Урок Слово в житті людини. Краса світу і людської душі в художньому слові. Образне слово першоелемент літератури. Теорія літератури: образне слово



Сторінка4/30
Дата конвертації19.02.2016
Розмір4.51 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30

В ті, хто полюбляє печене;         Г ті, хто обпік собі ноги.

2. Робота з картками в парах (групах) 

Картка № 1

1. Запропонуйте випробування з хоробрості майбутньому козаку (5-7 речень).

2. Назвіть п'ять іменників-асоціацій із переказом «Білгородський кисіль».

3. Чим  відрізняється  міф  від  переказу?  Обґрунтуйте  свою думку.

Картка № 2

1. Запропонуйте випробування з кмітливості майбутньому козаку (5-7речень).

2. Назвіть п'ять іменників-асоціацій із переказом «Прийом у запорожців».

3. Яку роль у житті України грали запорожці? Обґрунтуйте свою думку.

Картка № З

1. Запропонуйте випробування майбутньому козаку з бойової підготовки (5-7 речень).

2. Назвіть п'ять прикметників-асоціацій із переказом «Ой Морозе-Морозенку».

3. Пригадайте приклади з вивчених творів, коли кмітливість однієї людини рятувала все місто.

Картка № 4

1. Запропонуйте випробування майбутньому козаку з історії козацтва (5-7 речень).

2. Назвіть п'ять іменників-асоціацій з поняттям «переказ».

3. Що ви запам'ятали про Запорозьку Січ?

Картка № 5

1. Запропонуйте випробування майбутньому козаку з відданості Батьківщині (5-7 речень).

2. Назвіть п'ять іменників-географічних назв, які зустрілися у вивчених переказах.

3. Якими якостями, на вашу думку, володіє справжній козак? Чи хотіли би ви бути прийнятим у козацтво?

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Народні перекази дають нам уявлення про героїчне минуле нашого народу, його героїв та видатних воїнів. Нам є ким пишатися та про кого переповідати своїм нащадкам.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати народні перекази, визначити їхню повчальну мету. Написати міні-твір (5-10 речень) на тему «Якби я був славетним козаком...».

Урок 6. Позакласне читання. Олена Пчілка. «Сосонка»

Мета: 

- Навчальна: ознайомитись із біографією та творчістю Олени Пчілки; визначити головну думку твору; викликати інтерес учнів до самостійного читання, 



- Виховна: виховувати інтерес до літературного спадку українського

народу, 


- Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, культуру зв'язного мовлення. 

Тип уроку: позакласне читання.

Обладнання, наочність: портрет автора, книжкова виставка його творів, дидактичний матеріал.
ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Бесіда

-Як ви гадаєте, в чому справжнє щастя? - Пригадайте, що ви знаєте про оповідання, - Які оповідання ви читали? - На яке свято встановлюють ялинку? - Як називають новорічну ялинку?

2. Шифровка (назва оповідання)

Сьогодні на уроці ми з вами розглянемо оповідання Олени Пчілки. Щоб дізнатись, яке саме, потрібно відгадати зашифроване слово.
(Сосонка)

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Короткі відомості про автора

Народилася Ольга Петрівна Драгоманова 29 липня 1849 року на Полтавщині, у місті Гадячі.

Ось як розповідала Ольга Петрівна про місця, де минуло її дитинство:

«Була та гадяцька садиба на високій, крутій горі і спускалася до річки Псла. Під самим Гадячем впадає у Псьол річка Грунь і разом з водами Псла оточує великий острів з кучерявими вербами, а поза островом розстеляється зелена долина, поки не замикає її на обрію великий вічнозелений бір сосновий... Дивлячись з нашого вікна на все те поєднання гір, води і зеленощів, я завжди думала, що се чи не найкращий на всю Полтавщину краєвид,— а вона ж має так багато чудових куточків».

Олена Пчілка походила з славетного роду Драгоманових, відомого ще за часів гетьманщини. Предки її перебували на дипломатичній службі в Богдана Хмельницького, дядько — декабрист Яків Драгоманов — помер на засланні в Сибіру, батько Ольги Петрівни мав юридичну освіту, захоплювався літературою, писав вірші, оповідання, збирав народну творчість. У своїй юридичній практиці «держав руку «дрібноти», усяких людей козацького роду».

Дітей у сім'ї Драгоманових привчали шанувати природу, любити мистецтво. З гордістю за своїх батьків Олена Пчілка говорила, що в той темний, жорстокий час, коли повновладно панувало деспотичне право, у їхній сім'ї ні з кого не знущались, нікого не карали, і діти виростали, не бачивши ніяких диких сцен розправи сильного з підвладним, а наставляло на добрий розум їх лише спокійне і лагідне слово.

Дітей гляділа й виховувала мама.

З дванадцяти років Ольга Драгоманова навчалась у Київському пансіонаті шляхетних дівчат.

1886 р. виходить перша збірка поезій Олени Пчілки під назвою «Думки-мережанки», публікуються її оповідання та вірші в українському журналі «Зоря».

У кінці 90-х років родина Косачів переїжджає на постійне мешкання до Києва. Ольга Петрівна завідує літературним відділом «Київського літературно-артистичного товариства», стає редактором і видавцем журналу «Рідний край», виступає з доповідями про українських, російських та польських письменників, пише нариси та спогади про видатних діячів української культури: Т. Шевченка, Є. Гребінку, М. Лисенка, М. Старицького, М. Драгоманова, Б. Грін-ченка, П. Житецького та ін.

Ольга Петрівна Драгоманова була активною громадською діячкою, для багатьох взірцем мужності, сили волі, незламності духу. Протягом усього життя вона наполегливо, безкомпромісно боролася за майбутнє відродження національної культури, за право говорити, писати й друкувати книжки рідною мовою.

Померла Олена Пчілка 4 жовтня 1930 року в Києві.

2. Історія псевдоніму

Багато захопливих книжок для дітей написала Олена Пчіл-ка. її твори навчають нас любити Україну, бути її патріотами. Добру працю Олени Пчілки можна охарактеризувати народним прислів'ям: «Родюча, як земля, а робоча — як бджола».

Родина жила в просторому будинку, при якому був гарний сад з пасікою. «Ми, діти, геть уже пізніше дуже любили той садочок і ті вулики,— писала Олена Пчілка.— А коли б хто хотів знати, то й свій письменницький псевдонім позичила я від тих, добре мені знайомих пчілок».

3. Робота над змістом твору

Сюжет оповідання

На початку твору ми бачимо, як сосонка величається, красується перед своїми сусідками, березами та липками: «Стоїте деркачами?.. Ой світе мій, яка ж я гарна та велична!» Весь час вона підкреслювала свою красу і шляхетність.

Та недовго втішалася наша сосонка: спочатку її зрубали, один вечір помилувалися, викинули, а потім поставили замість віхи. Але таке трапляється не тільки з природою, а й з людьми. Учора вона була така велична, а сьогодні нікому не потрібна.

У цьому творі поєднується реальне і казкове. Людина виявила себе байдужою до природи.

Головний герой твору Івась переживає радість і захоплення. А коли він покинув рідний дім, то охопили його і смуток, і страх, і розпач: «Був він Івась, а то став уже «Ванька»... Одно слово, за попихача в усіх». Не витримав Івась чужої хати. Втік він додому, де його відігріли. Там його нагодували, ніхто не бив. Адже недаремно кажуть у народі: «Ліпше своя хата, ніж чужі палати».

Тема: відображення духовного світу героїв.

Ідея: відтворення світу людини і природи.

Основна думка: прагнення до щастя.

Сюжетні лінії: історія сосонки та історія життя Івася, панське життя (3 сюжетні лінії).

Головні герої: Івась, Сосонка.

Персонажі: переважно із українського панства та селянства.

Жанр: соціальне оповідання.

4. Гра «Хто швидше?»

Знайди цитату в творі. 1) Опис сосонки: «Була вона не дуже велика, але й немаленька, саме мірненька та така зграбнесенька, круглесенька, зелені глиці аж сяють, а молоді пагонки, як свічечки, стремлять, прості та ясні».

2) Опис вбраної сосонки: «Вся вона сяє свічечками, ліхтариками, все гілля обчіпляне яблучками, якимись цяцьками, червоними, синіми, золотими, аж у очах мигтить! Під сосною, на примості, стоять ляльки, коники, щось таке ще...»

3) Що добув Івась на святі? («кілька золотих горіхів, червоних яблучок, цукерків у кошику маленькому, солодкого коника і паперову золоту рибку!»)

4) Коли зник Івась («Була масниця, був у панів великий бенкет; в будинку знявся такий шарварок, що ніхто й не зауважив, як зник Івась. Огледілися потім: «Де Банька? Покличте Баньку!» А «Баньки» вже й сліду нема — за містом уже!)

5) Що трапилось в дорозі додому? («Лишенько! Збився Івашко з дороги! Кидається він то в той, то в той бік, сльози рвуться з очей, бо нічого не вдіє! Не знає вже, де він і що... Може, воно недалеко від дому, а може,— зовсім не туди він іде, куди слід! «Боже мій! — плаче Івась,— що ж се зі мною буде? Замерзну я в полі!» (А вже й так ноги дуже померзли!) Плаче бідний Івась, крізь завірюху нічого перед собою не баче. Коли се дивиться — щось мріє... Перше злякався, думав, що вовк; коли ні: то дерево... Боже мій, та се ж та сосонка, що батько Івасів поставив; он і друга віха!)

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Тестове опитування

1.  Яка пора року описана в оповіданні Олени Пчілки «Сосонка»? 

А Весна;                                       Б літо;

В зима;                                         Г осінь.

2.  Ким для батька Івася була нянька?

А Подруга;                                   Б кума;

В тітка;                                         Г сестра.

3.  Чим пригощала нянька Івася?

А Чаєм та бубликом;                    Б чаєм та шматком пирога;

В чаєм;                                         Г чаєм та цукерками.

4.  Яке свято описано в оповіданні?

А Різдво;                                       Б Новий рік;

В Коляда;                                     Г Водохрещення.

5.  Що зробив старший слуга з Івасем?

А Вигнав;                                      Б посварив;

В поцілував;                                  Г  побив.

6.  Куди відвезли Івася?

А В ліс;                                          Б в місто;

В на службу до панів;                 Г до бурси.

7.  Що змінили насамперед господарі Івасю? 

А Одежу;                                       Б ім'я;

В зачіску;                                      Г прізвище.

8. Як звали Івася на службі?

А Петро;                                       Б Захар;

В Ванька;                                      Г  Санька.

9.  Хто допоміг Івасю знайти дорогу додому? 

А Сосонка;                                     Б зоря;

В заєць;                                         Г старий дід.

10.  Хто почув плач Івася?

А Батько;                                       Б брати;

В сестри;                                       Г мати.

11.  Скільки років було Івасеві?

А 9;                                                Б 11;

В 8;                                                Г  10.

12.  Що снилося вночі Івасеві?

А Рідна домівка;                             Б осяяна сосонка;

В свято;                                         Г  цукерки.

2. Цифровий диктант (усно чи письмово)

(За кожну правильну відповідь — 1 бал.)

1   Івась з батьком продали сосонку.

2   Сосонку порубали на дрова.

3   Івася пригостили бубликом.

4  У панів було двоє дітей.

5   Івасю купили нову одежу.

6  Хлопчик втік від панів.

7   Івась без допомоги знайшов свою хату.

8   Сосонка допомогла Івасеві.

9   Сосонка стояла біля подвір'я. 10  Івась помер у лісі.

(Шифр 1011010110)

3. Робота з картками в парах (групах) Картка № 1

1. Напишіть невеличкий лист до батьків Івася.

2. Кому належать ці слова: «Я покинув, я не можу там бути, там мене б'ють усі... Я не можу!»? (Івась)

3. Які сюжетні лінії оповідання?

Картка № 2

1. Напишіть невеличкий лист до сосонки.

2. Кому належать ці слова: «Пани шукають хлопця до послуги в горницях і що добре було б віддати в ту службу Івася»? (Максимова кума)

3. Яка головна ідея оповідання?

Картка № З

1. Напишіть невеличкий лист до Івася.

2. Кому належать ці слова: «А що? Де ваші кучері гарні та рясні? Стоїте деркачами! Ох, що то за хороша річ, як хто шляхетного роду! Нема в світі кращих, як ми, сосни! Ой світе мій, яка ж я гарна та велична!»? 

(Сосонка)

3. Яка тема оповідання?

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Ознайомитись із народними казками.

Урок 7. Тематика і різновиди народних казок. Побудова казки. Теорія літератури: народна казка

Мета: 


- Навчальна: ознайомити учнів із таким жанром фольклору, як народна

казка, з'ясувати її різновиди та побудову, 

- Виховна: зацікавити учнів казкою, спонукати їх до креативної творчості. о

- Розвивальна: розвивати грамотне мовлення та логічне мислення. 

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь. Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.

Якщо казка стане дійсністю, кому вона тоді буде потрібна?

Валентин Чемерис
— ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

- Що таке переказ?

- Що цікавого для себе ви дізнались із переказів? Чого вони навчають?

- Перевірка твору «Якби я був славетним козаком...». Міні-комен-тар учителя за змістом.

3. Актуалізація опорних знань

- Що таке казка? Які ваші улюблені казки?

- Як казки з'являються на світ? З чого вони складаються?

- Хто може бути казковим героєм? Наведіть приклади.

- Чи полюбляєте ви фантазувати? Чи хотіли б ви стати казкарем?

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

— Чи є на Землі людина, яка не любила б казок? Напевно, немає. Адже змалку казка навчала вас уявляти та мріяти, радіти й сумувати. Розглянувши ближче українські народні казки, можна побачити, що вони уславлюють любов українців до волі, сміливість, мудрість, прагнення до справедливості, працьовитість, а засуджують рабство, брехню, жорстокість, ледарювання. За такими неписаними моральними законами, відображеними в казках, віками жив наш народ, сподіваючись на остаточну перемогу сил Добра.

Казка — це різновид художньої прози, що походить від народних переказів, коротка й захоплива розповідь про вигадані події та явища, які сприймаються і переживаються як реальні. Казки відомі з найдавніших часів у всіх народів світу. Це один з основних жанрів народної творчості, чарівного, авантюрного чи побутового характеру усного походження з настановою на вигадку. Саме слово казка походить від слова «казати» — розповідати. У казковому світі живуть персонажі, створені народною уявою, наділені характерними національними рисами, тому вони й перемагають сили зла. Зазвичай у казковому світі торжествує Добро й Правда, усе закінчується щасливо.

У Європі існувала усна традиція, пов'язана з казкою, тому що чимало авторів збирали традиційні казки чи створювали нові казки на основі традиційних — письменників Шарль Перро (Франція), браття Грімм (Німеччина), Олександр Афанасьєв (Росія).

2. Тематика і різновиди народних казок

За змістом казки поділяються на кілька різновидів: казки про тварин є найдавнішими, пов'язані з тотемічними уявленнями. Головними героями тут виступають звірі. Згодом казки втрачають міфологічний і магічний сенс і набувають повчально-виховного характеру;

фантастичні казки первісно також мали магічне призначення, яке невдовзі утратилося; в них органічно поєднується міфічне, фантастичне і героїчне начала. Провідні мотиви: змієборство, добування і використання чудодійних предметів (цілюща вода, жар-птиця, меч-кладенець, шапка-невидимка, чоботи-самоходи) та ін. Герої фантастичних казок, як правило, наділені надзвичайною силою, здібностями, винахідливістю, які допомагають їм подолати усі випробування на шляху до мети.

у побутових казках переважають мотиви повсякденного життя. Героями виступають бідний селянин, кмітливий наймит чи солдат, бурлака, вередлива жінка тощо. Часто у цих казках зустрічаються персоніфіковані образи — Доля, Щастя, Горе, Правда, Кривда;

найдавніші казки у всьому світі — це народні казки. їхньою особливістю є відсутність особи автора. Народні казки — це витвір усього суспільства. Звичайно, що кожна казка в основі має розповідь, яку розповіла певна людина, але відтоді цю казку зазвичай переказує велика кількість людей.

Українські народні казки також мають свої особливості. Наприклад, їхні герої нерідко потерпають від космічних сил (сонце, місяць, вітер, мороз, град). Особливо популярні два мотиви: доходження знищеного урожаю і розшукування жінки, котру хапає сонце, вітер або інша сила. Також у казках присутні фантастичні надприродні земні єства: дух землі, лісовик, мавка, Баба-Яга, Змій, Кощій.

3. Побудова та функції казки

Для казки характерні традиційність структури і композиційних елементів, контрастне групування дійових осіб, відсутність розгорнутих описів природи і побуту. її сюжет багатоепізодний, із драматичним розвитком подій, зосередженням дії на героєві і щасливим закінченням. Казка відзначається «замкнутим часом» і завершеністю, пов'язаною з досягненнями героєм мети і перемогою добра над злом. Функціональна палітра казки надзвичайно розмаїта: її естетичні функції доповнюються і взаємопереплітаються з пізнавальними, морально-етичними, соціально-виховними, розважальними та ін. У казок народів світу багато спільного, що пояснюється подібністю культурно-історичних умов їхнього життя. Водночас казки відзначаються національними особливостями, відображають спосіб життя народу, його працю і побут, природні умови, а також індивідуальні риси виконавця-оповідача (казкаря).

Казка має своєрідну побудову: вона складається із зачину, основної частини та кінцівки: «Жив собі...», «Був собі...», «Це було за царя Панька, як була земля тонка...» — так традиційно розпочинається багато казок. Це і є зачин.

В основній частині розповідається про дійових осіб, події розгортаються як ланцюжок пригод. Характерною ознакою казок є використання чисел 3, 7, 12. Змії мають три голови, живуть три брати, сходяться три дороги тощо.

Кінцівка — це характерний вислів, яким традиційно закінчується казка: «Живуть-поживають, добра наживають» чи «Вам казка, а мені бубликів в'язка» та інші.

4. Теорія літератури

Народна казка — популярний фольклорний жанр, у якому передається з покоління в покоління мудрість народу, усе, що є вартим уваги нащадків, життєвий досвід, мрії народу, його почуття.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Колективна казка «Снігова куля»: перший представник групи починає розповідати власну казку (1 речення), наступний учень продовжує казку власним реченням і так далі. Перемагає та група, яка за визначений час (5-7 хвилин) придумає найбільшу казку.

Примітка: казка обов'язково має мати зачин, основну частину та кінцівку.

2. Робота з картками в парах (групах)

Картка № 1

1. Вгадайте різновид казок за елементами: заєць, вовк, ліс, озеро. (Казки про тварин)

2. Назвіть п'ять добрих персонажів-людей із казок, які ви знаєте.

3. Казкова дівчинка, яка страждала від нерідної матері та загубила черевичок на найважливішому заході в житті, це ... (Попелюшка).

Картка № 2

1. Вгадайте різновид казок за елементами: меч-кладенець, шапка-невидимка, чоботи-самоходи. (Фантастичні казки)

2. Назвіть п'ять лихих персонажів-людей із казок, які ви знаєте.

3.  Казкова дівчинка, яка вирушила в небезпечну подорож до своєї родички з метою передати їй печені вироби, це ... (Червона Шапочка).

Картка № З

1. Вгадайте різновид казок за елементами: Щастя, Горе, Правда, Кривда (побутові казки).

2. Назвіть п'ять добрих персонажів-тварин із казок, які ви знаєте.

3. Казкова дівчинка, яка вимушена була піти з дому та оселитись із півдюжиною чарівних істот в очікуванні свого кохання, це ... (Білосніжка).

Картка № 4

1.  Вгадайте різновид казок за елементами: відсутність автора, переповідання із уст в уста. (Народні казки).

2. Назвіть п'ять злих персонажів-тварин із казок, які ви знаєте.

3. Казкова морська істота, яку кохання змусило обміняти голос на іншу частину тіла задля подорожі у пошуках нареченого, це... (Русалонька).

Картка № 5

1. Вгадайте різновид казок за елементами: цілюща вода, жар-птиця, літаючий килим. (Фантастичні казки)

2. Назвіть п'ять магічних речей із казок, які ви знаєте.

3. Казковий персонаж, зроблений із тіста, який втік із дому без попередження та став жертвою хитрої лісової тварини, — це ... (Колобок).

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Казки навчають нас не лише мудрості, вони демонструють нам вічні цінності, моральні орієнтири та допомагають вірити в добро. Вони є невід'ємним елементом виховання сучасної людини.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати улюблену казку, придумати власне продовження до неї (5-10 речень). Поміркувати про роль казок у вашому житті.
Урок 8. Народна казка «Про правду і кривду»

Мета: 


- Навчальна: опрацювати ідейно-художній зміст казки «Про правду

і кривду», з'ясувати її тему та ідею, проаналізувати казку. 

- Виховна: виховувати такі якості як чесність та справедливість, 

- Розвивальна: розвивати уяву, логічне мислення, навички виразного читання. Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь. Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.


— ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

- Що таке народна казка? Які різновиди казок ви знаєте? Наведіть приклади. ? Яку роль грає казка у вашому житті?

- Чого навчили вас казки, які вам читали батьки? ? Яке продовження улюбленої казки ви придумали? (Перевірка та аналіз міні-творів)

3. Актуалізація опорних знань

- Як ви розрізняєте в житті правду та кривду?

- Наведіть приклади казок, де персонажі вчиняють по правді та справедливості.

- Наведіть приклади казок, де персонажі вчиняють погано та несправедливо.

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

— Правда і кривда — одвічні суперники в умах та серцях людей. З дитинства кожен із нас знає, що казати правду — це добре, а брехати, обманювати — погано.

Якщо людина живе правдою, то чесними будуть усі її вчинки: вона не скривдить тварину, не зрадить друга, ні на мить не забуде про обов'язок перед батьками та Батьківщиною. Вона буде чесною навіть у складних та критичних ситуаціях, коли це буде загрожувати її особистому благополуччю. Заради тепла і ситості вона не забруднить душу кривдою, та в усіх випадках, коли потрібно буде зробити вибір, вона його зробить на користь правди. А наприкінці життя їй не буде соромно за якісь «компроміси з сумлінням», бо вона знатиме, що жила чесно.

Сьогодні кожна людина має шанс жити чесно, як личить вільній людині у вільній країні. Для цього потрібне лише щире серце, трішки мужності та вірність своїм моральним принципам.

Однозначної відповіді, що краще — правда чи кривда — немає. Бо цей вибір кожен має зробити для себе сам. Герої нашого сьогоднішнього урока свій вибір вже зробили. Отже, давайте подивимось, до чого це призвело.

2. Читання казки «Про правду і кривду»

2.1. Тема: наочне демонстрування того, як правда перемагає несправедливість.

2.2. Ідея: уславлення правди та справедливості, засудження та покарання кривдників.

2.3. Виразне читання казки за ролями (уривки).

2.4. Аналіз казки «Про правду і кривду» у формі бесіди за питаннями:

- Який зачин казки? (Наведіть приклад із тексту). Чи має він традиційний характер?

- Хто є головними героями казки? Яким життям вони жили? (Наведіть цитати з тексту на підтвердження своїх слів)

- Чому багатий дядько впевнений у тому, що скрізь панує кривда, а його бідний небіж впевнений, що по правді жити легше? Кого ви підтримуєте?

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка