Урок Слово в житті людини. Краса світу і людської душі в художньому слові. Образне слово першоелемент літератури. Теорія літератури: образне слово



Сторінка9/30
Дата конвертації19.02.2016
Розмір4.51 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   30

А Звірі простили його та залишили царювати надалі; 

Б він злякався розплати й хутко втік; 

В обурені звірі вигнали його з лісу; 

Г звірі розірвали його на шматочки.

2. Робота з картками в парах (групах) 

Картка № 1

1. Напишіть міні-твір на тему «Якби я мав змогу змінити зовнішність...» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів'я: «Бреше, як гребінцем чеше»?

3. Хто такі головні персонажі?

Картка № 2

1. Напишіть міні-твір на тему «Чи можна брехати заради власного порятунку?» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів'я: «Брехня — що вугілля: не впече, то замаже»?

3. Хто такі другорядні персонажі?

Картка № З

1. Напишіть міні-твір на тему «Як треба використовувати в житті «другий шанс»?» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів'я: «Брехня любить брехунів»?

3. Назвіть головних та другорядних персонажів казки «Фарбований Лис».

Картка № 4

1. Напишіть міні-твір на тему «Чи мали рацію були лісові звірі, обираючи царем того, кого боялися?» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів'я: «Гадюку обійдеш, а від брехні не втечеш»?

3. Що таке зміст казки? Чим він відрізняється від повного тексту твору?

Картка № 5

1. Напишіть міні-твір на тему «Чи отримав Лис Микита по заслузі?» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів'я: «Брехач з комара зробить коня»?

3. Доведіть, що «Фарбований Лис» — це літературна казка.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Казка «Фарбований Лис» вчить нас того, що кожен, врешті-решт, отримує по заслузі, тому треба жити правдою, якщо не хочете потрапити в халепу, як Лис Микита.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Поміркувати про місце хитрості та обману в житті людини. Перечитати казку ще раз, звертаючи увагу на ті епізоди, де Лис хитрував або обманював.
Урок 19. І. Франко. «Фарбований Лис». Засудження нечесності,

користолюбства. Теорія літератури: літературна казка. Інтонація читання. Мова автора і мова персонажів (дійових осіб)

Мета: 

- Навчальна: ознайомити учнів із головними та другорядними персонажами казки; розвивати вміння усно характеризувати головного героя, визначити риси його характеру; формувати уявлення про дійових осіб, мову персонажів і мову автора в художньому творі; розкрити особливості мови персонажів казки Івана Франка «Фарбований Лис». 



- Виховна: сприяти осмисленню негативних рис — лицемірства, зазнайства, хвальковитості, 

- Розвивальна: удосконалювати навички виразного вибіркового читання і розуміння змісту твору; розвивати вміння аналізувати художній твір; виховувати культуру мовлення. 

Тип уроку: комбінований.

Обладнання, наочність: портрет Івана Франка; ілюстрації до казки «Фарбований Лис»; фонозапис казки.

Що маєш сказати, наперед обміркуй. Народна творчість
ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

- Кого називають персонажами твору? На які види вони поділяються?

- Охарактеризуйте Лиса Микиту, використовуючи цитати з твору.

- Охарактеризуйте ваше ставлення до другорядних персонажів цієї казки.

- Чи підтримуєте ви дії Лиса? Обґрунтуйте свою думку.

3. Актуалізація опорних знань

- Чи був Лис Микита колись чесним? Що його змінило?

- Чи часто в житті вам доводиться обманювати? Як ви потім почуваєтесь?

- Що таке користолюбство? Як ви ставитесь до людей, які використовують інших?

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

— Поясніть значення прислів'я, що є епіграфом до уроку. Як ви розумієте українські народні прислів'я: «Говори мало, слухай багато, а думай ще більше», «І від солодких слів буває гірко», «Не хочеш почути поганих слів, не кажи їх сам»? Поміркуйте, як ці прислів'я характеризують головного героя казки Івана Франка «Фарбований Лис».

Автор казки засуджує нечесність та користолюбство, які ніколи не призводять до добра. Треба завжди діяти так, шоб сумління і душа були чистими. Використовуючи інших людей, можна залізти дуже високо, але й падати звідти буде неодмінно дуже болісно.

Людина повинна добре обміркувати, про що говоритиме, щоб її висловлювання були послідовними, зрозумілими, красивими. Це саме стосується і літературних героїв, їхньої мови. Про це йтиме мова на уроці — про мову персонажів та мову автора.

2. Пояснення вчителя із залученням учнів до вибіркового читання

Прочитайте уривки з казки, де йдеться про: а) місце, час подій; б) описи зовнішності Лиса Микити; в) про вчинки персонажа; г) змалювання місцевості, передмістя.

Усе це — мова автора, тобто письменницька розповідь про героїв, час, місце подій, найрізноманітніші описи. Отже, мова автора в художньому творі — це розповідь письменника про місце, час подій, вчинки персонажів, описи зовнішності героїв, змалювання природи, приміщень, місцевості та інше, тобто все, що розповідає або описує автор у творі. Наприклад, Іван Франко в казці «Фарбований Лис», даючи авторську характеристику Лиса, повідомляє про місце дії: «Жив собі в однім лісі Лис Микита, хитрий-прехитрий. Скільки разів гонили його стрільці, цькували його хортами, ставили на нього капкани або підкидали йому отруєного м'яса, нічим не могли його доконати».

Чи є в казці уривки, де герої розмовляють між собою або виступають перед великою громадою? Знайдіть їх і прочитайте.

Мова персонажів — це те, що говорять герої в художньому творі. Мова персонажів подається у формі діалогів, монологів, полілогів. Згадайте з уроків української мови, що таке діалог, монолог, полілог. (Діалог — це розмова двох осіб. Монолог — роздуми героя вголос. Полілог — розмова багатьох осіб. Репліка — кожне висловлювання персонажів.) Мова персонажів завжди яскрава, індивідуалізована, пересипана прислів'ями й приказками, іншими влучними висловами.

3. Теорія літератури

Інтонація — це ритміко-мелодійна сторона мовлення, що служить у реченні засобом вираження синтаксичних значень і емоційно-експресивного фарбування. Інтонація є обов'язковою ознакою усного мовлення. На письмі вона передається розділовими знаками.

Основну роль в інтонації грає мелодика, а основними інтонаційними засобами є тональні засоби.

Особливо виділяються інтонації оповідання, питання й вигуку.

Для оповідальної інтонації характерна спокійна, рівна вимова всього висловлення.

Питальна інтонація виражається підвищенням тону на початку й зниженні його до кінця висловлення.

Оклична інтонація, навпаки, виражається підвищенням тону до кінця речення.

Темброві засоби інтонації — це різні якості голосу, обумовлені станом голосових зв'язок (нейтральний голос, хрипкий, напружений, скрипливий, розслаблений, напружений).

До кількісно-динамічних засобів належать: збільшення або зменшення гучності й зміна темпу проголошення окремих мовних тактів.

Інтенсивність — це сила голосу (виражається емоційний стан мовця: переляк, радість, горе тощо)

Темп мовлення — це її швидкість. Швидкий темп властивий звичайно схвильованого мовлення, а повільний темп — урочистої.

Паузи — це перерви в мовленні різної тривалості. Паузи служать не тільки для розчленовування мовлення.

Мова автора — це мова розповіді й опису, прямої характеристики, авторських відступів, а також це мова ліричного героя.

Мова автора характеризується індивідуальним стилем, який виявляється в особливостях манери автора, особливостях використання ним лексики народної мови, своєрідності образних висловів, синтаксичної будови речень.

Мова персонажів є важливим засобом типізації та індивідуалізації, тобто характеристики героїв. Людям різних епох, соціального стану, місцевості, віку, властиві певні особливості, які виявляються і в складі лексики, і у фразеологічних зворотах, і в характері інтонації, і у вимові слів, звуків. Індивідуалізація мови стосується і епічних, і драматичних творів. Письменник намагається знайти в мові різних людей характерні для них риси і художньо це відтворити. У зв'язку з цим важливу роль відіграють у художніх творах діалоги, внутрішні монологи. Кожен персонаж твору характеризується також і особливостями своєї лексики, а саме: загальнонародними словами, діалектизмами, професійналізмами, характерними фразеологічними зворотами, улюбленими висловами, приказками тощо.

4. Кросворд «Вгадай пропущене слово» (за цитатами з казки)
По горизонталі: 1. «Надбіг до калюжі, скочив у воду, щоб обмитися

з________,— де тобі! (фарби) 2. «Тут він був! Тут він був!_________його!

(шукайте) 3. «Ой господи! Так се ти маєш бути наш_________, наш цар?

(добродій) 4. «Там пси купами по вулицях ходять, то вже хіба б ти перекинувся в______, щоб тебе не побачили і не роздерли...» (блоху) 5. «... та се

не______, що вони мене так бояться! Так можна добре виграти...» (кепсько)

6. «Досі я ходив по селах, а завтра в білий день піду до міста і просто

з______Курку вкраду...» (торговиці). 7. «Що ви собі__________!» (думаєте)

8. «Ет, іди, не говори______!» (дурниць) 9. «Звіре______! В звірячім царстві

запанував нелад, несправедливий суд і неспокій...» (Остромисле) 10. «Слухайте, любі мої,— говорив Лис Микита,— і тіштеся! Сьогодні рано святий

_____виліпив мене з небесної глини...» (Миколай)

По вертикалі: 1. «Та се Лис! Простісінький__________Лис! (фарбований)

5. Рубрика «Якби тварини вміли розмовляти»

Учням пропонується скласти монологи, діалоги або полілоги (на вибір) за участі таких персонажів казки — Лис Микита, пси. Мавпа Фрузя.

Тематика: «Пригоди на полюванні», «Зустріч із страшним звіром», «У гостях в Остромисла».

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з картками у парах (групах)

Картка № 1

1. Напишіть міні-твір на тему «Вчинок Лиса, який я засуджую» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів'я: «Брехні слухають, а брехунів б'ють»?

3.  Що таке інтонація? Які різновиди інтонації ви знаєте? Наведіть приклади.

Картка № 2

1. Напишіть міні-твір на тему «Як закінчилась би казка, якби Микита нікого не обманював?» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів'я: «Брехня панує — правду гальмує»?

3.  Що таке «темброві засоби інтонації»? Що до них належить?

Картка № З

1. Напишіть міні-твір на тему «Як вчинив би я на місці Лиса?» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів'я: «Кожен бреше, як йому вигідно»?

3.  Що таке «мова автора»? Наведіть приклади.

Картка № 4

1. Напишіть міні-твір на тему «Як Лис використав ситуацію, у яку потрапив?» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів'я: «Нема того дерева, щоб на йому яка птиця не сиділа, нема того чоловіка, щоб хоч трохи не збрехав».

3.  Що таке «мова персонажів»? Наведіть приклади.

Картка № 5

1. Напишіть міні-твір на тему «Моє ставлення до поведінки лісових мешканців» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів'я: «З брехні люди не мруть, та й інші їм віри не ймуть»?

3. Що таке «діалог», «монолог», «полілог»? Наведіть приклади.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда


- Як автор засуджує нечесніть та користолюбство в казці «Фарбований Лис»?

- Чи згодні ви з автором?

- Яке покарання має діставати нечесна людина?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Ознайомитися з біографією та творчістю В. Королева-Старого.
Урок 20. Василь Королів-Старий. Короткі відомості про письменника та його фантастичні казки

Мета:


-  Навчальна: ознайомити учнів із творчістю та життєвим шляхом В. Коро-лева-Старого і його фантастичними казками.

-  Виховна: виховувати вміння уявляти прочитаний матеріал, фантазувати.

-  Розвивальна: розвивати уяву, логічне мислення, культуру зв'язного мовлення.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь. Обладнання, наочність: портрет автора, книжкова виставка його творів, дидактичний матеріал.


ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

- Які події казки «Фарбований Лис» вам запам'ятались найкраще? Чому?

- Які висновки ви зробили для себе, прочитавши цю казку?

- Чи могла така ситуація, як у випадку з обманом Лиса, трапитися в реальному житті? Обґрунтуйте свою думку.

3. Актуалізація опорних знань

- Що ви знаєте про письменника В. Королева-Старого? Які твори

він писав? ? Яку казку, на ваш погляд, можна вважати фантастичною? Що

для цього потрібно?

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Розповідь про життя письменника (матеріал для вчителя)

Василь Королів-Старий (справжнє ім'я — Василь Костьович Королів) народився в с. Ладан Прилуцького повіту на Полтавщині 4 лютого 1879 р. Навчався в Полтавській духовній семінарії, продовжив освіту в Харківському ветеринарному інституті. Працював ветеринарним лікарем, видав популярний посібник з ветеринарії.

Згодом журналістика та видавнича справа стали основними в діяльності молодого літератора: він працював редактором у видавництві «Час», редагував журнал «Книгар». Після революційних подій в Україні на початку XX століття, 1919 р. Королів-Старий емігрував до Чехословаччини, де викладав в Українській сільськогосподарській академії і водночас займався літературною творчістю. За кордоном почав писати й художні твори. У 20-ті роки з-під його пера виходять художні твори: роман «Хмелик» (Прага, 1920), збірка казок «Нечиста сила» (Київ, 1923), п'єса-казка «Русалка-жаба» (Львів, 1923) та ін.

Найповніше розкрився талант письменника в збірці казок «Нечиста сила». Автор вирішив оживити спогади свого дитинства, переосмислити образи фольклорно-казкових представників «неіснуючого, невидимого світу», по-новому зобразити персонажів української міфології, зокрема «нечисту силу».

Майже чверть століття письменник перебував за межами України. Його долю розділила і дружина — українська письменниця Наталена Королева. Свій життєвий і творчий шлях Василь Королів-Старий завершив у містечку Мельник (Чехія) 11 грудня 1943.

2. Короткі відомості про фантастичні казки В. Королева-Старого

Фантастичні казки Василя Королева-Старого подібні до народних казок. Однак літературна казка має свої особливості, що відрізняють її від народної. Читач бачить те, що відбувається, очима автора, який ділиться з нами життєвими спостереженнями. Так, мудрий погляд Королева-Старого на життя вчить читачів справедливо оцінювати вчинки казкових героїв, розрізняти добро і зло як у казках, так і в житті. Ще одна особливість літературної казки — не традиційна для жанру казки мова зі сталими зворотами, а індивідуальна, авторська. У Королева-Старого вона витончена, шляхетна й трохи іронічна. Без сумніву, Королів-Старий — талановитий письменник. Його талант виявився передусім у вмінні пильними очима придивлятися до всього, що його оточувало. Він помічав те, чого не бачили інші. Змальовуючи створіння, які «невидимо живуть обіч з нами», Королів-Старий намагався розширити межі уявлення про довколишній світ природи й людини.

В оповіданні «Хмелик», що не видане ще й досі в Україні, розповідається про долю юнака з Полтавщини, якому довелося покинути рідну землю, блукати світами, зазнаючи поневірянь.

У казках «Потерчата» та «Хуха-Моховинка» головними героями виступають міфічні істоти. Згідно з повір'ями наших предків, потерчата — душі дітей, які померли нехрещеними й стали болотяними вогниками. Домовик — охоронець домашнього вогнища та родинних святинь, а Хуха — міфічна істота, пухка, як мох, інколи з'являлась перед очима людей, коли, добре натомившись, вони казали: «Хух!». Усі названі герої наділені автором найкращими людськими рисами: Домовик і потерчата рятують п'яненького дяка Оверка від загибелі, Хуха-Моховинка, забувши про заподіяне їй зло, рятує від смерті діда-дереворуба. Ці казки навчають добра та взаємодопомоги.

3. Кросворд «Життя та творчість В. Королева-Старого»
По горизонталі: 1. П'еса-казка, що з'явилась у Львові 1923 р., це — «Русалка-...» (жаба). 2. Міфічна істота, пухка, як мох, інколи з'являється перед очима людей, це ... (Хуха). 3. Ким письменник працював у видавництві «Час»? (Редактор) 4. Як звали його дружину? (Наталена) 5. Яка частина повного імені автора є псевдонімом? (Старий) 6. Яка подія змусила його емігрувати? (Революція) 7. У якій країні автор доживав свій вік? (Чехія) 8. У якому закладі автор навчався в Полтаві? (Семінарія) 9. Душі дітей, які померли нехреще-ними й стали болотяними вогниками, це... (потерчата). 10. Назвіть його роман, який було опубліковано в Празі 1920 р. («Хмелик*) 11. Який рівень мав Український сільськогосподарський заклад, у якому письменник викладав за кордоном? (Академія) 12. Назва селища, де народився письменник. (Ладан) По вертикалі: 1. Одна з основних сфер діяльності молодого літератора. (Журналістика)

4. Гра «Казка про фантастичні пригоди»

Дві команди учнів самостійно обирають фантастичний персонаж (фея, лісовик, мавка, хуха, домовик тощо), по одному на кожну команду. Це буде головний герой казки. Далі вони складають фантастичну казку про його пригоди за планом:

1. Опис головного героя (його зовнішність, магічні вміння).

2. Місце перебування (описати місцевість, де живе герой).

3.  Що трапилось з героєм (описати події або ситуації, у яких брав участь герой).

4. Помічники (другорядні герої, які йому допомагали)

5. Кінцівка (чим завершились пригоди героя).

Час складення казки — 5-10 хв, перемагає та команда, яка краще впорається із завданням.

IV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Фантастичні казки приваблюють нас своєю незвичністю. За допомогою казкових персонажів та їхніх магічних властивостей вони демонструють нам, як треба чинити в різноманітних ситуаціях.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати казку «Хуха-Моховинка». Підготувати план твору, знайти описи зовнішності головних героїв.
Урок 21. Василь Королів-Старий. «Хуха-Моховинка». Добро і зло в казці. Аналіз зовнішності (портрета) казкових істот. Теорія літератури: портрет

Мета: 


- Навчальна: ознайомитись з ідейно-художнім змістом казки «Хуха-Моховинка», визначити в ній елементи добра і зла, проаналізувати портрети персонажів. 

- Виховна: виховувати любов до природи, бажання захищати слабших,

вчиняти по совісті. 

- Розвивальна: розвивати уяву, логічне мислення, культуру зв'язного мовлення, кругозір. 

Тип уроку: комбінований. Обладнання, наочність: дидактичний матеріал, схема.
ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

- Про що йдеться в казці «Хуха-Моховинка»? Коротко опишіть

події за своїм планом, т Які фантастичні істоти є персонажами казки?

3. Актуалізація опорних знань

- Що таке портрет героя? Навіщо він потрібен? - Яких добрих та поганих фантастичних істот ви знаєте? - Як мова автора змінюється у разі опису зовнішності добрих та поганих персонажів? Наведіть приклади з тексту.

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

— «Стався до людей так, як хочеш, щоб вони ставились до тебе»,— саме це є відповіддю на запитання, як обирати між добром і злом. Кожна людина повинна пам'ятати: які б перешкоди не ставали на життєвому шляху, потрібно насамперед розібратися в собі і визначити, якою дорогою йти — дорогою добра чи дорогою зла. Вибір завжди за людиною.

Вивчаючи казки В. Королева-Старого, ми мимоволі замислюємось над питанням, що таке добро і зло, чи така вже й страшна «нечиста сила». Письменнику вдається прихилити нас до своїх героїв, навчити справедливо оцінювати дії головних і другорядних персонажів, розрізняти добро і зло як у казках, так і в житті.

2. Читання та опрацювання казки «Хуха-Моховинка»

2.1. Пояснення назви та додаткова інформація за змістом казки.

Хухи — лісові добрі духи в слов'янській міфології, що за своїм зовнішнім виглядом схожі на маленьких пухнастих звірків. Свої маленькі будинки-нори хухи, як вважали слов'яни, облаштовують між корінням лісових дерев. Зимою, як і більшість тварин, хухи впадають в сплячку і сплять аж до весни.

Хухи мають здібність змінювати забарвлення своєї шерсті в залежності від того місця, де вони перебувають. Якщо вони перебувають серед трави, їхня шерсть стає зеленою, а якщо серед осіннього листя, піску чи старої хвої — жовтою, серед весняних кущів глоду — рожевою, біля вересу — ліловою, на снігу — білою, а у воді — прозорою.

Хухи рідко спілкуються з людьми, але коли спілкуються то стають для людей невидимими. А побачити їх можуть тільки люди з добрим серцем і світлою душею, люди, що ніколи й нікого не ображають. Хоча дехто вважає хух мстивими і злими духами, які можуть і шкодити людині, проте існує багато історій про те, що ці духи часто допомагають мандрівникам, що заблукали в лісі, знайти правильну дорогу. Крім цього, вони нерідко попереджують про небезпеку, що чатує на мандрівників у лісі.

2.2. Тема: зображення життя добрих фантастичних істот у тісному взаємозв'язку з жорстоким світом людей.

2.3. Ідея: уславлення доброти, чуйності, взаємодопомоги; обурення жорстокістю та несправедливістю.

2.4. Виразне читання уривків казки, особлива увага — описам зовнішності песонажів.

2.5. Опрацювання казки «Хуха-Моховинка» у формі бесіди за питаннями:

- Якою була Хуха у дитинстві? Наведіть цитати з тексту казки «Хуха-Моховинка».

- Чи впливала місцевість, у якій жили Хухи, на їхні назви? Під-твердьте свою думку цитатою з тексту.

- Як реагують Хухи на всілякі негаразди в житті? Про наявність яких якостей це свідчить?

- Яка халепа сталася з домівкою Моховинки? Чим все закінчилося для Хухи?

- 3 ким потоваришувала Хуха в пошуках нової домівки? Які стосунки між ними склалися?

- Чому дід-лісоруб не любив Хух? Що він казав про них? Чи мав він рацію, на вашу думку?

- Що змусило її' повернутись до лісу? Чи справедливо з нею обійшлися?

- Як віддячила Моховинка діду-лісорубу? Чому вона це зробила? Обґрунтуйте вашу думку.

- Яких ще казкових істот ви зустріли в цьому творі? Знайдіть цитати з їхнім описом.

2.6. Інформаційне ґроно «Аналіз портрета Хухи-Моховинки». Знайдіть у тексті описи Хухи-Моховинки та розподіліть інформацію з них за схемами:

їв.— характеристики, що описують зовнішність Хухи; II в.— характеристки, що описують характер Моховинки.
3. Короткі відомості про «нечисту силу»

У народних повір'ях зустрічається ще багато «нечистої сили», з деякими представниками ми вже познайомились завдяки творам В. Королева-Старого, тож давайте розглянемо інших.

Водяник був на вигляд як старезний дід, покритий водоростями, з довгою бородою і хвостом. Міг перетворюватися на різні істоти - дитину, козла, собаку, качура, рибу. Цей володар річок, ставків та водоймищ головував над русалками та опікувався рибами. Жив здебільшого у вирах річок, коло млинів. Розгнівавшись, міг руйнувати греблі, млини, розливати річки, топити людей.

Лісовик уявлявся українцям у вигляді трохи здичавілого пастуха. Він пасе свою череду — вовків, зайців, оленів — і полюбляє жартувати над людиною: відбере в неї пам'ять — і людина заблукає в лісі, а лісовик радіє, гучно сміється і плескає в долоні. Але його витівки незлі й рідко коли закінчуються драматично.

Русалки — це вродливі дівчата, котрі живуть на дні річок у чудових кришталевих палацах. Уночі, коли сходить місяць. Русалки виходять на берег, чешуть своє довге зелене волосся і водять хороводи. Чудовим співом вони заманюють юнаків чи дівчат, затягують їх у воду і залоскочують.

Розпізнати Відьму дуже важко: вона могла бути бабою і дівчиною, красивою і потворною, набували вигляду тварин або речей. Для розпізнання Відьом застосовувалися спеціальні магічні прийоми та засоби. їх звинувачували найчастіше в тому, що вони псували чужих корів, забираючи в них молоко. Повсюдно вірили, що Відьми накликають на людей хвороби, спричиняють неврожаї. Відомі повір'я про те, що Відьми влаштовують свої регулярні зборища (шабаші) на голих вершинах гір. Особливо багато легенд існувало про Лису гору в Києві, куди в ніч на Івана Купала зліталися Відьми не лише з ближньої околиці, а й із віддалених місцевостей.

1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   30


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка