Урок-свято з досвіду роботи



Скачати 244.64 Kb.
Дата конвертації19.02.2016
Розмір244.64 Kb.
Відділ освіти Малиновської райадміністрації
Одеська спеціалізована загальноосвітня школа І ступеня

з поглибленим вивченням англійської мови №54
Калина – символ України”

Урок-свято


З досвіду роботи

Нєженець

Валентини Василівни

вчителя початкових класів

вищої кваліфікаційної категорії


старшого вчителя

м. Одеса

Калина – символ України
Тема: Г. Демченко „Калина ” (казка)
Мета.

Навчальна: Розширити знання про калину як символ України,

вдосконалювати читацькі навички; збагачувати словниковий

запас учнів; пробуджувати інтерес до минулого свого народу.

Розвивальна: Розвивати у дітей уміння обмінюватися думками, слухати

товариша, розвивати зв’язне мовлення.



Виховна: Виховувати бережливе ставлення до природи, любов до рідного

краю. Розвивати відчуття краси природи, спостережливість.


Обладнання: Картина, малюнки із зображенням калини в різні пори року.

Кетяги калини. Грамзапис пісень.

Парти розташовані як кетяг калини.

Попередня підготовча робота:



  1. Подивитись уважно на кущі калини біля школи.

  2. Посадити свій кущ калини біля школи.

  3. Дібрати і прочитати твори про калину, прислів’я, приказки, загадки, пісні.

І. Організація класу

Емоційна підготовка дітей до уроку. (Звучить пісня про калину)



  • Всі почули ми дзвінок?!

  • Починаємо урок.

Любі діти!

На уроці ми будемо з вами спілкуватися, вчитися розуміти один одного. Для цього ми повинні працювати, як одна команда – злагоджено і чітко. А тому –

Сьогодні діють 5 правил:


  • Правило піднятої руки;

  • Співпраця у групі;

  • Вміння слухати інших;

  • Працювати творчо;

  • Працювати активно.

ІІ. Мовна розминка
Проведемо наш урок з мовної розминки.

  1. Проведемо „Буквений атракціон”

к_л_н_

  1. Створимо „Чистомовку”

Ка-ка-ка – виросла калин/ка

Ли-ли-ли – дні осінні прийш/ли

На-на-на - доспіла кали/на


  1. Прочитайте слова відповідно до знаків.

Калина.

Калина?


Калина!

  1. Гра „Незвичайна математика”

Обчисліть і утворіть слово!

Кар - р + лини – и + ка = (калика)




  1. Які слова „Родичі” слова калина ви знаєте?


ІІІ. Актуалізація знань

  • Пригадайте, який розділ ми опрацьовуємо?

Вчитель: Що таке Батьківщина?

Діти: Під вікном калина.


  • Отож, ми будемо читати у цьому розділі, як ви вже здогадались, твори про калину.

Ми вирушаємо з вами калиновими шляхами, щоб дізнатися якнайбільше про цю незвичайну рослину.

Шлях наш пролягатиме такими стежинами:

І стежина – „Калина – символ України”.

Девіз якої: „Без верби і калини – нема України”


ІІ стежина – Природнича”.

Ії девіз: „Весною калина білим цвітом квітує,

А восени червоні ягідки дарує!”
Наступна стежина – Народознавча”

Її девіз – „Традиції народу треба вчити,

Щоб душу красою збагатити”
Девіз наступної стежини („Пізнавальної”) : „Хто говорить, той сіє;

хто слухає – збирає.”


„Калина і поезія, ми знаємо

Нерозлучні ще з давніх часів” – це девіз „Поетичної” стежини.


„Екологічна” закликає „Пам’ятай прадідів – заповітного не трогай!
А девіз „Музичної” : „Чому так мало музики навкруг...?
Що ж ! У путь!

ІV. „Калинка в гостях”

(Стукіт у двері. Заходить „дівчинка – калинка”)

Вчитель: Хто ти, дівчинко маленька?

Дівчинка: Українка молоденька.

Вчитель: Як тебе звати?

Дівчинка: Щоб дізнатись, як мене звати, треба загадку відгадати.



Красива і корисна

Аж до морозів кисла.

Листя різьблене

Й яскраво-червоне.

Намисто між листям

А разом це......

(калина символ України!)
Навесні зацвітає білим цвітом,

А в жнива червоним плодом.



(калина)

Дівчинка: Вгадали! Правильно! То ж і мене так звати - Калинкою.


Вчитель: Проходь, Калинко!

- Діти, Калинка дуже любить читати і хоче побувати у нас на уроці. А прийшла вона з гостинцями – цікавими завданнями.

За правильну відповідь ви будете отримувати ягідки-намистинки від Калинки.

І завдання Калинки: Йшла Калинка по стежині

Загубила Намистинки

А ви їй допоможіть

Їх швиденько зберіть.



  • Які слова тут заховалися?

Ка- ли-на- сим- вол- У- кра- -ї- ни (Калина символ України)

  • Отже, ми на першій стежині.

  • Діти, що таке символ? (Символ – це умовне позначення предметів чи

явищ)

  • На уроках курсу „Я і Україна” ми вивчали державні символи України.

  • Які державні символи ви знаєте? (Гімн. Герб. Прапор.)

  • Крім державних є ще і народні символи. До них відноситься і калина. Вона символізує дівочу красу землі і отчого краю.

І вже краще не скажеш, як цих поетичних рядках на нашому калиновому листку:

Червоні кетяги калини

Горять вогнями усіма,

Бо без калини нема України,

Без народу Вкраїни нема.


  • А зараз ми на ІІ стежинці.

  • Подивіться, яка гарна клинова гілка (в руках у Калинки). Тож давайте створимо малюнок використовуючи стратегію „Кущ”

  • Розгляньте гілочку калини і подумайте про що можна так сказати:

Червоні, соковиті, круглі, терпкі - (ягоди)

Темно-зелене, смарагдове, багряне – (листя)

Важкі, розкішні, червоні – (кетяги)

Духмяні, запашні, сніжно-білі – (квіти)




  • Ось така вона, калина, улюблениця народу.

  • А зараз послухаємо цікаві відомості про калину нашого ”Довідкового бюро”

  • -І так, що про калину скаже наш поет?

Поет: У калини китиці червоні

У калини білі-білі квіти,

Я тримаю гілочку червону,

А задається – усміх України.


Біолог: Калина – кущ заввишки до 5 м. Росте у лісах і чагарниках, майже

у кожному дворі України. Має трилопатеві листки. Суцвіття

негусте, - білі віночки. Плоди овальні з однією кісточкою. На

смак – ягоди гіркі. Кора – зеленувато-сірого кольору. Це харчова

лікарська, медоносна рослина.
Лікар: Спиртовий екстрат калини – добрий кровоносний засіб. Ягоди з

медом їдять при гострих респіраторних хворобах, при хворобах

печінки. Соком калини очищають обличчя.
Природознавець: На нашій планеті понад 200 видів калини, в Україні – 8

видів. Росте вона скрізь: у лісах, у гаях, на схилах, на

узліссі. Садять її і біля хат, щоб милувала око.

Весною розквітає білим цвітом, а восени її ягоди стають

червоними.
Історик-етнограф: Колись на луках і узліссях росли суцільні калинові гаї.

Тому в Україні понад 100 населених пунктів із поетичною

назвою Калинівка, Калинове, тощо.


  • Які страви готували з калини?

  • Українська народна кухня знає чимало страв, де використовується калина: пиріжки з калиною; калиновий квас, калинове варення, кисіль.




  • А що розкажуть нам народознавці?

  • Люди України з давніх-давен шанували цю рослину.




  • Як зацвіте калина білим пишним цвітом, дівчата нею коси прикрашали. А коли кетяги дозрівали, то їх вішали під стріхами, - це означало, що можна приходити зі сватами до хати.

  • Коли починали будувати хату, калину садили біля вікна.

„Говорила мати: не забудься, сину,

Як будуєш хату, посади калину.”




  • Із калини робили дитячі люльки (колиски). Вважали, що дитина, яка спатиме в калиновій люльці, гарно співатиме.




  • У деяких сім’ях з калини робили сопілку. Було таке повір’я: якщо зробити таку сопілку, неодмінно в сім’ї народиться син.




  • Коли приходили привітати батьків з народженням дитини, обов’язково приносили хліб і калину.




  • Калиною прикрашали весільний каравай.

На рідній Вкраїні

У великі свята

З хлібом калина

Завжди поруч була.


  • Калина є також провісником погоди.

  • Калина вже достигне, а листя на ній ще зелене – буде тепла осінь.

  • Калина рано зачервоніла – зима буде рання й люта.

  • Є і така прикмета: як на калині багато ягід восени – зима сувора буде.

Давайте запам’ятаємо ці прикмети, а потім перевіримо.

Хочу ще розповісти про те що 1955, 1967, 1979, 2003 р.р. – роки Калини.

Калинові діти природою призначені берегти та лікувати світ. Діти, Калини, вірні, віддані. Народжені в калині, як і її квіти, сором’язливі, скромні, часом нерішучі – загалом, побудовані на протиріччі, як і калинові ягоди – гіркі та солодкі. Проте вони розсудливі, великодушні, люблять прекрасне, мають добрий смак.


V. Мотиваційна підготовка учнів до сприймання нового.
Діти, ви не задумувалися, звідки пішла назва „калина”? Про це ми дізнаємось прочитавши казку Г.Демченко „Калинка”

Галина Демченко (1922-1986)

Галина Олексіївна Демченко народилася в селі Олександрівна на Кіровоградщині, але дитинство її пройшло в селі Макіївка на Чернігівщині. Там батько став працювати агрономом, а мати в радгоспі вела лікнеп. Дівчинка бігала за мамою „хвостиком”, тому й не дивно, що в шість років вона вже вміла читати й писати. Навчатися пішла зразу в другий клас. У шкільній стінгазеті появляються її перші віршики. Щасливі то були роки! Взимку – ковзани й санчата, а влітку – турбота про город, квітник, птахів, весела праця у дитячій польовій бригаді. Любила Галя теплі тихі вечори, коли вся родина всідалася під зорями й слухала українські пісні, які так дзвінкоголосо виспівували радгоспівські дівчата. Майже всі ці пісні дівчинка знала напам’ять. Ще б пак, адже дівчата інколи брали її до свого гурту .

Війна обірвала щасливе життя сім’ї: помирає батько, гине на фронті старша сестра, тяжко хворіє мати. Надовго довелося дівчині перервати навчання, а згодом треба було поєднувати з працею. Галина Демченко навчається на підготовчих курсах Кіровоградського педінституту, одночасно працюючи секретарем-друкаркою. У неї був ще неабиякий хист до малювання, який привів її в Київське художньо-примислове училище. Та література взяла верх – і Галина Демченко стала п о е т е с о ю.
VІ. Робота над казкою

1. Розпочнемо з читання „Калинкового словничка”.

Калинка принесла слова, з якими ми будемо зустрічатися сьогодні на уроці.

Прочитаймо ці слова „луною”

- щире серце намисто крислатий

подорожній сопілка звеселилася

щебечуть зернятко попідвіконню

курний стебельце кетяг



  • Запам’ятайте їх.

2. Опрацювання незрозумілих слів.

- Пояснення цих слів ви прочитаєте на листочках, які лежать перед вами на партах. Будемо використовувати метод читання „Диктор телебачення”.

1. щире серце - добре.

2. подорожній – той, хто йде по дорозі.

3. щебечуть – співають

4. курний – в поросі, в куряві

5. намисто – прикраса з різнокольорових камінців, яку жінки носять на шиї.

6. сопілка – музичний інструмент, що має форму порожньої трубки з

отворами.

7.зернятко – насінина

8. стебельце – основна частина трав’яної рослини від коріння до верхівки, з

якої відростають листочки.
3.Первинне ознайомлення із змістом казки.

- А тепер давайте спробуємо завітати в сиву давнину, в село, де жила дівчинка Калинка, і дати відповідь на запитання: Що ж зростило калинку?

Слухання казки (звучить запис або читання учителем)


  • Діти, а тепер Калинка хоче взяти у вас „Інтерв’ю”.




  1. Повторне читання казки.

І частина. Читаємо методом „Листочок”. (Читає той учень, на парту якого

впав листочок).

  • Чи є в цій частині слова, які пишуться з великої букви? (Калинка)

  • З яких 2-х слів утворилося слово „попідвіконню” (під вікном)

ІІ частина. Вчитель читає з помилками, а діти виправляють помилки.

  • Значення слова крислатий прочитайте на сторінці 61. (після казки)

  • Яке речення виділене в цій частині? (Звеселилося стебельце)

  • Як ви розумієте вислів „звеселилося стебельце”?

Вправа „Актори”

Прочитайте це речення:


  • здивовано;

  • байдуже;

  • захоплено

ІІІ частина. Будемо читати методом: „Котик і Мишка”.

Першою починає читати „ Мишка”.

Коли вона прочитає декілька слів або 1-е речення, починає читати „Котик”. Він намагається наздогнати „Мишку”.

Гра припиняється, коли обидва учні читають одне й те ж....


  • Далі можна продовжити читання методом „Буксир”.

  • Як ви розумієте вислів „кущ од сну стрепенувся”?

  • Знайдіть в цій частині слова – синоніми.

ІV частина. Читаємо методом „Небо і земля”

Після команди вчителя „Земля” учні починають читати, слідкуючи очима. Коли звучить команда „Небо”, діти припиняють читати, очі піднімають вгору. За командою „земля” діти повинні продовжити читати з того місця, де зупинилися. І так кілька разів.


  • Знайдіть тут слова вжиті в переносному значенні. (шепоче кущ)

  • На що було схоже зернятко ягідки? (на маленьке серце).

  • Чому автор порівнює зернятко з маленьким серцем, як ви гадаєте? (щоб показати людяність, доброту, сердечність наче живої істоти).



VІІ. Перевірка розуміння змісту прочитаного

Чи уважними ви були ми перевіримо методом „Голосування ногами”.



(Коли відповідь „так” – плескаєте в долоні, „ні” – тупаєте ногами. Таким чином ще й проведемо міні-фізхвилинку.)

  1. У Калинки було щире серце.

  2. Калинка посадила кущик восени.

  3. Подорожній пішов собі мовчки.

  4. Заховані у ягодах зернятка схожі на маленьке серце.

  5. Кущ, що посадила дівчинка назвали малиною.




  • Діти, Калинка хоче взяти у вас „Інтерв’ю” (задає питання дітям, а ті

відповідають)


  • За що любили Калинку всі люди в селі?

  • Чому дівчинка вирішила посадити край шляху стебельце?

  • Кому подякував подорожній?


VІІІ. - А зараз Калинка запрошує всіх на фізхвилинку.

Всіх запрошую, вставайте

Разом зі мною заспівайте,

Фізхвилинку починайте.



(Під музику „Ой є в лісі калина”)

ІХ. Вибіркове читання

Пошук ведуть „Слідопити”



  • Яке слово чи слова найчастіше повторюються в тексті?

  • Відшукайте речення у яких є тире.

  • Найдіть порівняння у казці. (ягоди червоні, як намистинки, зернятко схоже на маленьке серце)

  • І група намистинок: знаходять і зачитують шлях від села до лісу.

  • ІІ група намистинок: опис стебельця і куща, що розрісся.

  • ІІІ група намистинок: слова подорожнього. З якою інтонацією будемо читати слова подорожнього? (весело)

  • ІV група намистинок: як віддячив кущ Калинці? З якою інтонацією треба читати слова куща. (шепіт)

  • V група намистинок: знайдіть і прочитайте уривок казки, до якого вміщено малюнок.

  • Що у творі казкового?

  • В яких словах передана основна думка твору? Прочитайте і запам’ятайте їх. Вони заховалися у плутанині. (На дошці)

Спасибі


роботящим

тим


що рукам, що

кущ серцю,

посадили, цей

і тому


його викохало!

Х. Творча робота в зв’язку з прочитаним.

1. Робота в парах.

- за уривком „Спасибі тим роботящим рукам” складіть уявний діалог між подорожнім і кущиком.

2. Підберіть прислів’я, яке б могло бути заголовком до казки (Обґрунтуйте свій вибір. Доведіть, склавши текст-міркування.) Доведіть свою думку.

Використовуйте опору: (Метод „Прес”)

- Я вважаю.......

- Тому що......

- Отже.......

- Землю красить сонце, а людину праця.

- Не земля родить, а руки.

- Не ім’я красить людину, а ї добрі справи.
ХІ. Працюємо в групах

В колі друзів краще працювати,

Легше думати і відповідати.


  • Кожна група буде називатися „гілочками калини”

  1. Метод „Коло думок” (для гри обираються „секретарі”, щоб фіксувати на дошці думки класу. (думки не повторювати)).

  2. Підберіть заголовок.

(на дошці № по порядку частин твору1-; 2 - ; 3- ; 4- ; )

Кожна група отримує набір однакових орієнтованих заголовків; і повинна вибрати серед них той, який підходить до вашої частини. Секретарі вибігають до дошки і прикріплюють заголовок проти потрібної цифри.

І гілочка підбирає заголовок (назву) до І частини, ІІ до ІІ і т.д. – читаєте свої частини ***.
Орієнтовані (назви) –заголовки:


  • Дівчинка Калинка.

  • Шлях од села до лісу.

  • Вдячність подорожнього

  • Дивний кущ

  • Подароване ім’я

ХІІ. Закріплення

1.На закріплення проведемо тест. Обвести зеленою пастою правильну відповідь.

ТЕСТ.

1.Ця казка є....



а) авторською; б) народною.

2. Як звали головну героїню?



а) Калинка; б) Катруся.

3. Що любила дівчинка?



а) співати українські пісні;

б) садити та доглядати за квітами.

4. Що зробила дівчинка?



а) посадила заморський кущ;

б) посадила тонесеньке стебельце з лісу.

5. Кому дякував перехожий?



а) роботящим рукам, які посадили деревце;

б) людям, які жили в сусідньому селі.

6. Яке дерево є символом України?



а) калина; б) береза.

7. Які риси характеру притаманні дівчинці?



а)зухвалість, зверхність, жадібність;

б) доброта, людяність, щирість.

2. Хвилинка творчості.

У зимовому лісі несподівано з’явився кущик калини.

- Гляньте, як горять проти сонця її червоні ягоди! Вона наче дівчинка в червоному вінку - вигукнув молодий дубок.

Розмову перебила сорока:


  • Ви нічого не знаєте! Це справді дівчина, тільки.... (Продовжити у вигляді казки)

Гра „Підемо в театр”

Діти, я знаю, що ви любити театр. Щоб потрапити на нього, треба прочитати слова на квитках (прислівя на листочках калини)


„Скласти прислів’я”

(Група дітей отримують картки із словами різних прислів’їв і відповідно шикуються. Виграє група, яка 1-а правильно складе своє прислів’я)




  1. - Що ж із завданням ви справились. Подивимося казку „Калинка” у віршованій формі.

Ведуча: Кажуть люди: без калини

Нема України.

Тож слухайте нашу казочку

Про кущик калини.



(Виходить Калинка)

Калинка: Я – калина, я – краплина

Твого серця, Україно!

Я тонесенька стеблина,

Я – дівчинка-українка.
Ще маленька я дівчинка,

Звуть мене калинка,

Вірна донька свого роду,

Українського народу.


Калинка: Що за кущик тут малий?

Та іще такий сумний?


Кущик: Я сонця геть не бачу, не можу

я рости,


Не знаю я, хто зможе мені

допомогти?


Калинка: Ой, кущику, ти не журись, тобі

допоможу!

Тебе я візьму із собою та край

Дороги посаджу!



(„Саджає” кущик край дороги)

Рости, маленький кущик,

Розростайся,

Угору ти тягнись, до сонця

Піднімайся!

9 Йде додому. Виходять козаки:

1 козак. Дивіться, хлопці, є де

відпочити,

Посидіти в тіні, поїсти та

попити.
2 козак. Хто ж край дороги кущик

посадив,


Далеко від села його ростив?
3 козак. То мабуть руки дуже працьовиті

І серце найдобріше у світі!

(Кущ „вкривається” білим цвітом)
4 козак. Дивіться, хлопці, кущик як розквітнув.
Кущик. На згадку про дівчинку

привітну!

Вона мене ростила, поливала,

І словом добрим кожен день

вітала!

Та ось вона іде, ця дівчинка



весела.

Про неї хай дізнаються усі міста

і села!
Бабуся. Не знаю, так було чи ні,

А з того часу минуло багато днів.

В народі ж нашому, на згадку

про дівчину,

цей кущик називають всі

калиною.


Вона лікує від застуди,

І в Україні є вони усюди.

Це символ українського народу

Дарує нам свою красу і вроду.

- А я хочу розповісти народну казку „Калинка”

Жили собі дід та баба. Довгі літа прожили, а ще дітей не мали. Вирішив дід піти по світу, донечку пошукати. Пройшов багато, сів відпочити. І тут чує:



  1. Дідусю, любий! Допоможи мені.

Подивився і бачить кущ малий, але дуже сухий, на кущі немає листочків. Мабуть, лихі люди зло вчинили йому.

Викопав дід кущ, забрав його додому. Посадили бабка з дідом кущ під самою хатою. Доглядали його, поливали. Скоро кущ зазеленів. Дід каже:

- Тепер у нас є донька і назвемо її Калинкою.

Минав час і Калинка ставала все гарнішою. Розкинула своє листя і вкрилася білим цвітом. Старі ще більше радіють.

Згодом на кущі з’явилися ягоди. Це вже онучата їх. Одного разу почули старі ніжний голос:


  1. Мої милі, мої рідні, ходіть до мене! Зірвіть мої ягідки, покуштуйте. Нехай віддячать вам за добро. Дід з бабою поїли і ніби помолодшали – так гарно їм стало. Відтоді готували для себе напій, пекли пироги і кожний раз згадували свою любу донечку Калину.




  1. А які ще казки, легенди, історії про калину ви знаєте?

  2. А ось ще Легенда про калину.

Колись на Україну нападали турки і татари. Усе нищили на своєму шляху, а дівчат і хлопців забирали в полон. І ось одного разу хотіли забрати в полон першу красуню села. Але дівчина почала тікати. І була б утекла, та на лихо зачепилася за дерево намистом. Намисто розірвалось посипались на землю червоні намистинки. Забрали вороги красуню і вона загинула. А червоні намистинки зійшли, з них виросли прекрасні кущі з червоними ягідками. Назвали її люди калиною. З того часу і росте на землі цей кущ.


  1. А мені мама розповідала казку про калинову сопілку. Ось послухайте...

Давно жила в оселі одна бідна родина: батько, мати, син. І коли син підріс, то пішов світом щастя-долі шукати. Йшов, йшов він, бачить – росте при дорозі на узліссі кущ калини. Сів він під ним відпочити. А калина так ласкаво шепотить гілочками, наче хоче йому щось сказати. Юнак вирізав з калини сопілку і заграв. Як же він здивувався, коли заговорила сопілка людським голосом:

Ой помалу-малу, юначе грай,

Та не врази мого серденька вкрай,

Мене сестриця зі світу згубила

В моє серденько гострий ніж устромила.

Коли юнак дійшов до села, він розповів людям про дивну пригоду. І вони повідали йому про ту страшну трагедію, що трапилася там, де виросла калина. Бабина дочка, заздрячи красі і працелюбності дідової дочки, убила її і закопала в лісі. На місці, де пролилася кров бідної дівчини, виріс кущ калини. На весні зацвітав білим цвітом, улітку ховав подорожніх від спеки і дощу, а восени і взимку пломенів червоними кетягами.




  1. А мені мій дідусь розповідав, що колись у Львові була фабрика, яка називалася „Калина”. Вона випускала цигарки, які возили за кордон.

І в зв’язку з тим була навіть пісня, під яку танцювали Фокстрот.


  1. Калина – це і пам’ять про тих, хто не повернувся з боїв. За традицією, на могилах загиблих садили калину. Ця традиція збереглася і до наших днів.

  2. Я розповім бувальщину „Катрусина криниця”

Ми зупинилися біля придорожньої криниці з журавлем. Вода була чиста й холодна. Біля криниці на лаві сидів сивий чоловік із фронтовими нагородами. Ми присіли біля нього й запитали, хто це тут викопав криницю і посадив калину з горобиною. І розповів ветеран: Це було 1942 року. У цих краях точилися жорстокі бої з фашистами. Була в нашому взводі медсестра Катруся з Рязанщини. В одному бою мене було тяжко поранено. Врятувала мене Катруся, а сама загинула. Після госпіталю я відшукав могилу своїх однополчан. Там вічним сном спала і моя рятівниця Катруся Соловйова.І надумав я в пам’ять про дівчину викопати криницю. І б’є джерело вже багато років, а поруч співає їй колискову червона калина, яку я посадив. Одного разу перед Днем Перемоги приїхала в наш край з далекої Рязанщини Катрусина мама. Одна вона залишилася на світі: чоловік, син і дочка загинули на війні. Вона привезла з далекої сторони пригорщу землі і саджанець горобини. Так співають удвох колискову Катрусі українська калина і російська горобина.
Ось і ще одна історія . Оповідання про калину.

У роки Великої вітчизняної війни біля села був бій. Двоє поранених не могли рухатися, і люди ховали їх за селом під кущем калини.

Схилила калина свої віти і сховала бійців, як мати діточок. Фашисти по всьому селі шукали воїнів, та так і не знайшли.

Коли одужали бійці, всім селом проводжали їх на бій. Підійшли солдати до калини і низько вклонилися їй, як рідній матері. Вона їх врятувала. І люди посадили в своїх садочках калини. Розрослися вони і дарують радість старим і малим.




  1. Робота над прислів’ями.

  • Народ про калину склав багато приказок, прислів’їв, порівнянь. Які вам найбільше припали до душі ми зараз почуємо.

а) Порівняння

- Стоїть, як калина при дорозі.

- Цвіте, як калина в лузі.

- Молода дівчина така гарна, як калина у лузі.

- Стоїть надворі дівонька, як над ставом калинонька.

- Щічки червоні, як кетяги калинові.

- Пишна і красива, мов калина червона.

- Нема в світі ріднішого, як мати дитині.

- Вбралася у біле плаття, як калина в білий цвіт.

- Україна – мов калина.

б) Прислів’я

- Без верби та калини – нема Батьківщини!

- Хвалилася калина, що з медом народилася.

- Щоки червоні, як кетяги калинові.

- Стоїть у дворі дівчинонька, як тая калинонька.

- Пишна та красива, як червона калина.

- Навесні – білим цвітом, восени – червоним плодом.

- Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте.

- Посадиш біля хати калину – будеш мати долю щасливу.

- Похолоднішало, риба не ловиться, калина в цвіт вбирається.

- Пишна та корисна, мов червона калина.

- Убралася в біле плаття, як калина в білий цвіт.

- Україна мов калина.

- Стоїть у дворі дівонька, як над ставом калинонька.


в) А скільки існує пісень про калину!

- Коли народжувалася дитина, мати співала їй колискову пісню.

„На калині мене мати колисала”


  • А хто не знає відомої козацької пісні за національну незалежність.

„Гей у лузі червона калина похилилася;

Чогось наша славна Україна засмутилася....”



  • Символізує калина в піснях і негаразди солдатської служби, і бурлацьку недолю і долю наймита.

  • А які ви пісні знаєте, де оспівується калина?

  • У яких піснях оспівано красу калини?

Пісні: „Ой є в лісі калина”, „Чи я в лузі не калина була”, „Ой у лузі калина стояла”, „Ой у лузі червона калина”, „Ой під калиною трава зеленая”, „Ой зацвіла червона калина”, „Калино-малино, чого в лузі стоїш?”, „У полі калина, у полі червона”, „Білий цвіт на калині....”, „Червона калина” і т.д.
Калинова сопілка

Калинова колиска

Калиновий міст

Мова калинова – говорить народна поезія.



  1. Робота над загадками.

  • Про калину створено ще й багато загадок. Прочитайте загадки з підручника.

  • Які характерні ознаки калини допомагають їх відгадати?

  • Які ще загадки ви знаєте?

    • В лісі на горісі – червоні хустинки висять.

    • І не дівчина, а червоні стрічки має.

    • Навесні зацвіте білим цвітом, а в жнива – червоним плодом.

    • Стоїть дід над водою з червоною бородою. Хто не йде, за борідку вщипне.

    • У вінку зеленолистім,

У червоному намисті

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду.


    • І не дівка, а червоні стрічки носить.

    • Корисна рослина,

Але гіркувата

Лікуються нею

Й збираються на свята.

Нареченій на вінок

На коровай, у пиріжок.

А ще й в гільце вплету

Та в „Спасову бороду”


  1. До образу калини зверталися у своїй творчості поети й письменники.

а) Великий український поет Т.Г. Шевченко дуже любив цю рослину. У „Кобзарі” він ужив слово калина 385 разів.

- Які вірші Т.Шевченка про калину ви знаєте?

Найдеш у гаї тую калину,

То й пригорнись,

Бо я любила, моя дитино,

Її колись.


На землі великій

Є одна країна:

Гарна, неповторна,

Красна, як калина.


Тече вода з-під явора

Яром на долину

Пишається над водою

Червона калина.




  • Я знаю ю пісню, яку пам’ятає моя бабуся на слова Т.Г. Шевченка. Ось зараз я вам її прочитаю.

Сонце гріє, вітер віє

З поля на долину.

Над водою гне з вербою

Червону калину.

На калині одиноке

Гніздечко гойдає –

А де дівся соловейко?

- Не питай, не знає?


б) У „Лісовій пісні” Л.Українка 4 рази зверталася до образу калини. Де сопілка з калини в руках Лукаша стає живою. Вона пробуджує від сну Мавку, оживляє природу, заставляє жити.
в) На слова І. Франка створено пісню „Червона калина, чого в лузі гнешся?”
г) Хочу додати, що калину оспівували не тільки в піснях, віршах, легендах, а жінки нитками викладали її на тканині. Це і рушники, і сорочки, і серветки, і скатертини. (показує)

д) На уроках образотворчого мистецтва та трудового навчання ви створили образ калини. Розгляньте „калинову виставку” на перерві. (Малювання гілочки калини)




  • Які кольори фарб потрібні?


Калинка: Діти, я знаю, що ви склали для мене віршики. Прочитайте будь ласка.
Авторське крісло”

(Презентація самостійних робіт учнями в „авторському кріслі”)

(5 намистинок дати авторові)


  • Діти, я горда і рада за вас, що ви знаєте так багато про калину.


ХІІІ. Підсумок.


  • Пропоную звернутися ще раз до мудрих слів В. Сухомлинського: „Зав’яжемо вузлик напам’ять”

1. „Хто відповідає за всю красу зелену?

Природа дарує красу людині,

а людина має бути вдячною природі”


2. „Я зірвав квітку і вона загинула. Я спіймав метелика, і він умер у мене на

долоні. І тоді я зрозумів що доторкнутися до краси можна тільки серцем”.




  • Послухайте, яка порада вам дається в пісні „3 поради”:

Не ламай калину біля хати,

Бо вона заплаче наче мати.

І впадуть на трави на шовкові;

Серця сльози колискові.

Не ламай калину, не ламай калину

Бо вона в житті єдина.




  • Хочу я, діти, щоб ви ніколи не змогли зламати калинову гілку, чи інше деревце, а навпаки, наслідуючи приклад дівчинки Калинки, зробили теж добре діло: посадили кущик калини, як говориться у вірші:

Пройдуть роки, пролине час

Закінчите ви школу,

Щоб школа пам’ятала вас

Залиште біля неї кущ чудовий.

Посади калину біля школи,

Щоб на цілий білий світ,

Усміхнулась щиро доля

Материнський ніжний цвіт...




  • Хочу сказати, що Юля Овсюхно зі своїм батьком та Сашко Гуляк з бабусею посадили біля школи свої деревця. А ми всім класом калину. І будуть вони рости разом з вами і приносити радість людям.

Хай цвіте калина пишно біля школи

Посипає цвітом пишно наш шкільний поріг

Спогади про кожного з вас, що вчились в школі,

По собі лишивши, калиновий цвіт.




ХV.Оцінювання

  • А зараз подивимось, хто більше всіх отримав ягідок-намистинок від Калинки.

  • Дасте щоденники на перерві.

ХVІ.Домашнє завдання.

  • Цікава казка вийшла у нас

Попрацював добре 2-А клас

Спробуйте, любі діти

Казку власну створити.

А кому важко „Створіть малюнок-рекламу: „Калина – гордість України!”

- Діти! Калинка хоче пригостити вас калиновим пирогом, щоб ви відчули смак калини. А я хочу побажати всім, щоб ваше життя завжди прикрашала калина, щоб приносила вона у ваш дім лише радість і щастя.

На згадку про наш урок давайте заспіваємо пісню: „Одна калина”, яку виконує С.Ротару.










База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка