Урок Тема: Однорідні члени речення Узагальнення та систематизація вивченого Мета



Скачати 103.56 Kb.
Дата конвертації21.02.2016
Розмір103.56 Kb.
Відкритий урок
Тема: Однорідні члени речення Узагальнення та систематизація вивченого

Мета:

*навчальна: удосконалювати уміння й навички знаходити однорідні члени речення в тексті; правильно використовувати їх в усному й писемному мовленні; розставляти розділові знаки та правильно інтонувати речення з однорідними членами;

*розвиваюча: розвивати увагу й інтерес до рідної мови; сприяти розвиткові мислення, твор-чості учнів; активізувати й збагачувати лексику; підкріплювати знання учнів позитивними емоціями;

*виховна: виховувати любов до рідної мови; повагу й шану до України; виховувати уважність, охайність, точність у роботі на уроці.

Тип уроку: · урок узагальнення і систематизації знань; практичного застосування знань, нави- чок і умінь.

Обладнання: підручник, текст «Молитва до мови», індивідуальні завдання.

Інтерактивні методи:
Хід уроку
I.Організація класу. Мотивація навчальної діяльності учнів
*Рідне слово! Скільки в ньому чарівних звуків, материнської лагідності і доброти, мудрості земної, закладеної ще нашими славними предками! Кожне слово рідної мови має своє обличчя, як у квітки,у нього свій неповторний аромат, свій колір. Як сказав поет:

О місячне сяйво і спів солов’я,

Півонії, мальви, жоржини!

Моря брилі антів, це-мова моя,

Це –мова моєї Вкраїни!

(В. Сосюра)

Справа кожної людини-відшліфовувати, вдосконалювати своє мовлення, збагачувати словниковий запас, плекати рідну мову, дбати про її красу і чистоту.

На сьогоднішньому уроці ми з вами будемо працювати над вдосконаленням свого мовлення за допомогою однорідних членів речення, адже урок наш підсумковий.


II. Оголошення теми і мети уроку
1.Вступне слово вчителя

Отже головна ціль уроку-повторити весь вивчений матеріал про однорідні члени речення, про вживання розділових знаків при однорідних членах речення. Наприкінці уроку ви зможете відповісти на проблемне питання: Чи можна уявити наше мовлення без однорідних членів речення, їх роль у мові.


2. Перш ніж приступити до повторення та узагальнення вивченого на попередніх урока виконаємо одну із вправ, яка має назву:

«Лексична розминка» (На дошці записано речення, які вам потрібно редагувати, підкреслити слова, які відповідають на одне і те ж питання і відносяться до одного й того ж слова в реченні)

Лист написаний синіми та чорними чорнилами.

Хиляться до лану золоті пшеничні колосся..


III.Узагальнення й систематизація теоретичного матеріалу. Виконання системи вправ на узагальнення практичних умінь та навичок
3.Технологія «Мікрофон» (одні учні відповідають на поставлені питання, інші працюють біля дошки, ще інші-з роздатковим матеріалом).

3.1**Які члени речення називаються однорідними?

**Як між собою пов’язуються однорідні члени речення?

**Які розділові знаки ставляться між однорідними членами речення?



3.2 Робота біля дошки

Списати речення, розставивши пропущені розділові знаки. Пояснити вживання розділових знаків.

Картка 1

І ця пісня, і дві тополі, і веселка над селом, і золотий туман сонця на заході, і дощик, що насправді йшов стороною, перевернули душу парубкові.(М.Стельмах).

Я вірю, що в Україні рідна мова досягне вершини великої шани у кожній сімї, у кожній оселі.
Картка 2

Треба шанувати свою Батьківщину, рід, знати рідну мову, історію та дорожити корінням, від якого пішло життя.

Я вчився рідних слів не з пожовклих листків, не від книжників мудрих, а від темних лісів, від квітистих лугів, від журливих потоків студених (Б. Лепкий).

**Хто працює з карткою 2 , дати відповідь на питання:

За наявністю пояснювальних слів, які бувають однорідні члени речення? (поширені і непоширені).

3.3 Індивідуальна робота з роздатковим матеріалом

Визначити, які з поданих речень є складними, частини яких з’єднані сурядними сполучниками, а які — простими з однорідними членами. Аргументувати свою думку.

1. Тоді був серпень і спека стояла крута (Г. Тютюнник).

2. Синє море хвилювалось і кипіло на березі піною (М. Коцюбинський).

3. Останні слова пісні пробиваються аж в саму церкву і ще здається від них віє молодим гіркуватим духом верби (М. Стельмах).

Визначити, які з поданих речень є складними, частини яких з’єднані сурядними сполучниками, а які — простими з однорідними членами. Аргументувати свою думку.

1. Минали дні і в спогадах поринали ночі (М. Хвильовий).

2. Надбігла хмара чорна і закрила останній клапоть неба (Б. Лепкий).

3. У степу було тихо. Блищали од сонця стерні і ковила понад шляхом сріблилася важка, обвішана разочками роси павутина (Г. Тютюнник).

4.Учитель: Отже, діти, ми згадали і про те, які за наявністю пояснювальних слів бувають однорідні члени речення. Спробуємо примінити ці знання під час написання пояснювального диктану.Завдання: підкреслити однорідні члени речення, визначити, які з них поширені, а які непоширені.
Пояснювальний диктант

Рвучкий вітер бушував над старезним лісом, над безмежним степом , над просторами морськими.

Люблю я осінні квіти, прощальну красу вечорів і сині оголені віти, і вітру холодного спів.

З півночі раптом налетів вітер, наробив лиха в господах.

На синіх долонях вечора темним смутком горбатився старий вітряк і в благанні простягав змерзлі руки до неба.
5.Учитель: Дайте, будь ласка, відповідь на питання: ** Чи всі члени речення є однорідними? (Усі, крім означень, тому що означення можуть бути як однорідними, так і неоднорідними).

** Які означення називаються однорідними?

** Які означення називаються неоднорідними?

Однорідними називаються означення, які перелічують споріднені ознаки предмета та однаково відносяться до того самого означуваного слова. Вони пов’язуються між собою за допомогою сполучників сурядності та інтонації переліку. Якщо означення пов’язані між собою сполучниками, вони завжди однорідні (Невеличкий, але рясний садок оточив наш будинок).

Однорідними є означення, якщо: 1) вони характеризують предмет з одного боку (За шкільними партами схилились чорні, біляві, русяві голівки — характеристика предмета за кольором); 2) вони вказують на споріднені ознаки предмета позитивні або негативні риси, розміри тощо (І з цієї невідомої, незрозумілої, моторошної темноти ніхто не вийшов нам назустріч (Ю. Смолич)); 3) вони стоять після означуваного слова (Сила-силенна води, чистої, свіжої, солодкої, плине і плине кудись до моря (О. Гончар)). 4) вони виступають художніми означеннями, тобто епітетами (Над містом кучерявий, голубий, ласкавий дим). 5) друге й наступні означення уточнюють, підсилюють значення першого (Якось раз над містечком стояла тиха, місячна, літня ніч (І. Нечуй-Левицький)); 6) перше означення виражене прикметником, а друге дієприкметником або дієприкметниковим зворотом (Майстрували лави з жовтих, добре виструганих дошок (Гр. Тютюнник)). Однорідні означення вимовляються з перелічувальною інтонацією, на письмі відділяються комами.



Неоднорідними називаються такі означення, які характеризують предмет із різних боків Такі означення виражаються зазвичай поєднанням якісного і відносного, якісного і присвійного прикметників (Низький дерев’яний будинок). Неоднорідними є також означення, одне з яких виражене займенником, а друге прикметником або дієприкметником (Цей весняний день — найкращий, найособливіший у моєму житті). Кожне попереднє з неоднорідних означень стосується всього подальшого словосполучення в цілому, а не самого означуваного слова. Вони вимовляються без перелічувальної інтонації, комами на письмі не відділяються (Займався пишний січневий ранок).
Вибіркове письмо

Прочитати речення. Виписати, розставляючи розділові знаки, спочатку речення з однорідними означеннями, а потім - з неоднорідним.


1. Широкий український степ лежав навкруги (Ю. Яновський).

2. Верхній шар чорнозему змінився твердою віками спресованою глиною (Д. Бедзик).

3. Спустився негустий блакитний вечір і навіть через вікна було видно, як пухнасті сніги обсвічувалися рожевими малиновими бризками зорі (М. Стельмах).

4. Велика грізна тиша висить над степом над залитою сонцем висотою (О. Гончар).

5. Тендітні ніжні сніжинки хтось сипле (П. Усенко).

6. Ліс обгортав їх -холодний сумний та мовчазний (М. Коцюбинський).


6.Учитель: Скільки в одному реченні може бути рядів однорідних членів речення?

Дослідження-відновлення

Списати, уставляючи замість крапок пропущені літери. Визначити ряди однорідних членів речення. Довести правильність своєї думки.

1. Радіють молодій обнові б..рези, клени, явори (Л. Дмитерко).

2. І цвіт, і грім, і дощ, і град — я серцем спраглим все приємлю, та зб..режу від граду сад і захищу від грому землю (Л. Дмитерко).

3. Приємно тягати копиці по стогу й ходити навколо стогів по насі..ні (О. Довженко).

4. Високий, чистий дзвін пер..двіщав мені радість і втіху — косовицю (О. Довженко).

5. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає в..сна землю, мов дівчину в з..леному гаї… (Т. Шевченко).

6. І голову йому змила, і ноги умила, і в сорочці тонкій білій за стіл посадила, годувала, напувала, положила спати у кімнаті і тихенько вийшла з бат..ком з хати (Т. Шевченко).
7.Учитель: А зараз згадаємо, які ж розділові знаки ставляться у реченнях з узагальню вальними словами при однорідних членах речення?

Узагальнювальне слово виражається різними частинами мови, але найчастіше — займенником, іменником, прислівником: Усе навколо: дерева, птахи, люди — сповнене весняної, пружної, нестримної сили. З хати виходять люди: і дівчата, і молодиці, і чоловіки. На річці, в лісі, на полі — усюди німа тиша.Найчастіше узагальнювальними словами виступають означальні та заперечні займенники: все, всі, кожний, всякий, ніхто тощо і прислівники місця та часу: скрізь, кругом, навкруги, всюди, ніде, завжди, ніколи: Папери були скрізь: і на столі, і на полицях, і навіть стіни були обліплені ними. Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами, то у вимові робиться пауза, а після узагальнювального слова ставиться двокрапка: Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі.

Якщо при узагальнювальному слові є слова а саме, як-от, наприклад, то перед ними ставиться кома, а після них — двокрапка: Усяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок — можна було викосити косою з трав або впіймати.

7.1 Виконання вправи 285 ст.176.

7.2 Учні працюють біля дошки, переписують речення, пояснюють розділові знаки.
Між людьми видніються вози з усяким селянським добром: діжечками, скринями, плугами й деякими іншими домашніми речами.

І все поволі зникає: море, стелі, земля.

На вершечку стрілецької гори, на горах і долинах — скрізь уже запанувала тиша.

І все: і штурмуюче море, і голубіюче небо, і далекі, ледь окреслені хмари — пройняте легеньким серпанком рухливого.

Кожен кущик, горбок, долина, стежечка — все це йому знайоме.
8. Звернення до проблемного запитання:

Чи можна уявити наше мовлення без однорідних членів речення, їх роль у мові.


IV. Підсумки й висновки уроку

** Якою була тема нашого уроку?

** Які завдання виконували? Чи з усіма завданнями справилися?

** Що сподобалося на уроці, а що не сподобалося?


V.Оцінювання.
VI.Домашнє завдання

Повторити §22-24

1. Вправа 284;

2. Виписати із творів літератури 6 речень із уживанням розділових знаків при узагальню вальних словах.


Додатки до уроку

Списати речення, розставляючи розділові знаки, у такій послідовності: а) з однорідними означеннями; б) з неоднорідними означеннями.

1. Холодне молоде срібло сонця пізньої осені розлите по землі (О. Гончар).

2. Серце б’ється як згадаю теплі ночі тихі зорі (А. Малишко).

3. Широкі безкраї простори. Легке і м’яке повітря все пройняте й облите сонячним промінням (Б. Грінченко).

4. Була темна задушлива ніч на початку місяця червня (С. Скляренко).

5. Дві сестри тоненькі та сухенькі осінь ловлять в пелени над ставом (І. Драч).

6. Легкий пухкий попілець ляже вернувшись у рідну землю вкупі з водою там зростить вербицю — стане початком тоді мій кінець (Леся Українка).

7. Хороша-хороша голубоока дівчина впіймала хижака (О.Вишня).

8. Зима якось видалася снігова та холодна (Панас Мирний).

Прочитати іменники та групи означень, що їх характеризують. Визначити, чи всі вони вказують на однакові ознаки? Які з них можна віднести до однорідних, а які — до неоднорідних?

1. Листя — червоне, пожовкле, гарне, осіннє, багряне, опале, сумне.

2. Хлопчик — симпатичний, сильний, мужній, натренований, добрий.

3. Ліс — кленовий, сосновий, густий, березовий, темний, осінній.

4. Дерева — високі, стрункі, придорожні, пересаджені, підбілені.

5. Квіти — чудові, різнокольорові, пахучі, весняні, південні, рідкісні.



Списати речення, розставивши пропущені розділові знаки. Накреслити схеми й пояснити вживання розділових знаків у реченнях з однорідними членами.

1. Там лист осик у вічному танку тремтить і поривається і лине у височінь (М. Рильський).

2. І ця пісня і дві тополі і веселка над селом і золотий туман сонця на заході і дощик, що насправді йшов стороною, перевернули душу парубкові (М. Стельмах).

3. Я вчився рідних слів не з пожовклих листків не від книжників хитро учених а від темних лісів від квітистих лугів від журливих потоків студених (Б. Лепкий).

4. Зверху почало щось сіятися чи то дощ чи мряка (М. Коцюбинський).

5. У незаболочених закапелках при самому березі вода стояла така прозора, що видно було дно тонкорунну зелену травицю верболозове гілля та рибку дрібненьку, що стояла косячками проти тихої, ледь помітної течії (Г. Тютюнник).



Відредагувати речення, розташовуючи слова в певній послідовності. Прочитати речення. Визначити узагальнювальні слова та однорідні члени речення. Поміркувати, якими членами речення вони виступають. Записати, розставляючи розділові знаки. Аргументувати свій вибір.

1. Ось тривожний є удень надійний і вересень уночі такий (За М. Стельмахом).

2. Замолоду грандіозне нас уяву великі вабить і збуджує все великі дерева листочки маленькі а суцвіття потім ріки ми пишні й починаємо квіточки нашу травинки помічати (За Ю. Мушкетиком).

3. У людського й рівних є троянди щастя виноград крила красиве і два корисне (За М. Рильським).

4. Наближення листків в усьому чує і в шелесті і в серце вітрі і в стежках зими (За В. Сосюрою).

5. Жито й поспіло овес усе разом пшениця (За І. Нечуй-Левицьким).

6. Тут і комахи всю птахи усе ніч не замовкаючи скрегоче й на мить (За Л. Дмитерко).

7. У кропива ревень й нашому була розкішна саду флора жоржини й любисток (За Л. Костенко).








База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка