Урок Тема: вступ. Художня література як одна з форм духовної діяльності людини. Функції художньої літератури. Багатозначність ху­дожнього образу. Різновиди образів. Аналіз художнього твору



Сторінка1/10
Дата конвертації20.02.2016
Розмір1.25 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Урок


Тема:

ВСТУП. Художня література як одна з форм духовної діяльності людини. Функції художньої літератури. Багатозначність ху­дожнього образу. Різновиди образів. Аналіз художнього твору.

Мета:

окреслити коло проблем, які розв'я­зуватимуться на уроках української літерату­ри впродовж року, семестру; розкрити значен­ня мистецтва слова в духовному житті люди­ни; ознайомити учнів з різновидами художніх образів; розвивати у восьмикласників відчуття краси і сили художнього слова, образно-логічне мислення, уяву, творчі здібності, спри­яти становленню їхніх літературно-художніх смаків; виховувати інтерес до літератури.

Тип уроку:

урок вивчення нового ма­теріалу.

Обладнання:

підручник, виставка кни­жок "І знову у мандри запрошують книга", картки зі схемою "Образи художнього твору", картки з текстом вірша В.Сосюри.



Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку. (Привітання з новим навчальним ро­ком, обмін побажаннями.)

2. Вступне слово вчителя. Вітаю вас, мої юні друзі, на першому уроці україн­ської літератури. Ми вирушаємо сьогодні в нову мандрівку стежками одного з найдивовижніших мистецтв - мистецтва слова. На цьому шляху ви стрінетеся з відомими пись­менниками, чиї імена золотими літерами викарбувані на скрижалях української і вселюд­ської культури, тож сподіваюся, що мандрів­ка буде для вас цікавою і корисною. Вірним супутником у ній стане підручник з україн­ської літератури, який написали... (називає авторів). Погортайте його, будь ласка, і поді­літься своїми першими враженнями.

3. Обмін враженнями в парах із подаль­шим озвученням кількома учнями.

4. Актуалізація суб'єктного досвіду й опорних знань.

а) Експрес-презентація творів, що вивча­тимуться у 8-му класі, "І знову у мандри за­прошують книги".

б) Представлення виконаних випереджу­вальних завдань.

II. Цілевизначення і планування.

1. Окреслення кола проблем, які розв'язу­ватимуться протягом року, семестру.

Учні отримують картки, за якими визна­чають основні цілі вивчення літератури впродовж першого семестру, дізнаються про дати і форми проведення контрольних робіт, заповнюють анкети, де записують найважливіші ціпі своєї роботи, і вкладають їх у "папки успіху". Протягом року папки поступово наповнюватимуться матеріалами, які засвідчать досягнення школярів: творчі й рефлексивні роботи, малюнки, крос­ворди тощо.

2. Повідомлення теми уроку, визначення цілей його.

3. Узгодження плану роботи.

III. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Слово вчителя. "Сонце освітлює людині шлях - книжка дає їй крила", - мудро мовлять у народі. Проте останнім часом з'яв­ляються інші думки. Навіщо у третьому тися­чолітті взагалі читати, коли є такі потужні за­соби масової комунікації, як телебачення, відео, комп'ютер? І чи потрібне людині техногенної епохи мистецтво, а отже, ліричні по­чуття, відчуття краси? Чи, можливо, краса лише в раціоналізмі?

Ця дискусія не вчорашня, вона виникла ще в 50-х роках минулого століття ("Чи по­трібна гілочка бузку в космосі?"). М.Рильський відгукнувся на неї своїм "Діалогом".



2. Виразне читання підготовленими учня­ми вірша "Діалог".

1-й голос. У часи космічної ракети,

Кібернетики та інших див

За облавок викиньте, пости,

Допотопних ваших солов'їв!

Геть жбурніть симфонії та мрії,

Як ганчірку кидають за тин!

Хто мотор полагодити вміє,

Вартий більше, ніж знавець картин!

2-й голос. Ця сперечка виникла не вчора,

Може, у печерній ще добі,

Але буть додатком до мотора

Для людини мало, далебі!

Як же так убого ви живете,

Чом так занепали ви, скажіть,

Що у дні космічної ракети

Солов'я не в силі зрозуміть?

3. "Коло думок".

Яка ваша позиція у цій дискусії? Сфор­мулюйте її одним реченням. Чи погоджуєтеся ви з думкою Гіппократа "Життя коротке - література вічна"? (Відповіді учнів.)



4. Робота з підручником.

• Самостійно опрацювати статтю підручника(с. 5, 6 - Авраменко О.М., Дмитренко Г.К. Українська література: Підручник для 8 кл. - К.: Грамота, 2008.).

• Створити опорний конспект її, де було б відображено відповіді на такі пункти:


  • Що таке образ?

  • Різновиди образів

  • Роль художніх образів

  • Функції художньої літератури.

• Придумати і поставити своєму сусідові 2-3 запитання за прочитаним.

5. Фронтальна бесіда для акту­алізації опорних знань.

• Що таке художня література?

• У чому її особливості як виду мистецтва?

• Чому, на вашу думку, літературу називають людинознавством?

• Дайте визначення художнього образу.

• Назвіть відомі вам види образів художнього твору.



6. Поглиблення знань про аналіз художнього твору.

Слово вчителя. Ви вже знаєте, що в художньому творі співіснують дві правди життєва й художня, бо в ньому завжди І життєвий зміст, пройшовши крізь творчу уяву письменника, втілюється у словесну художню форму. Отож зміст і форма художньо­го твору становлять неподільну єдність.

Ідейно-тематична основа твору вира­жається через змалювання характерів, типів, яким належить центральне місце у створенні картин людського життя. Усе інше - описи природи, зовнішності, авторські міркування тощо - підпорядковані цьому основному зав­данню. Саме ж це змалювання здійснюється словесними засобами. Образно кажучи, слово - одяг усіх фактів і думок, без нього немає ху­дожнього літературного зображення. А кожне слово, залежно від оточення, в яке воно по­трапляє (контексту), набуває різних емоцій­них відтінків, і, відповідно, звучить то один, то інший звук його багатої клавіатури.

Простежмо це на прикладі вірша В.Сосюри (текст поезії роздаємо учням або про­еціюємо на екран):
Тихо. В повітрі ні руху.

Сліп де для пісні знайду?

Падають тепло і глухо

Яблука в нашім саду.

В небі печаль журавлина.

В'януть і никнуть цвіти.

Вийду, а обрій шипшинний,

Гляну: а небо - як ти.

Хмарка пливе кучерява,

Тихо, як сон, розтає.

Сині під місяцем трави,

Вітер - зітхання твоє.

Вдаль простягаю я руки,

Слухаю, кличу і жду...

Падають тепло і глухо

Яблука в нашім саду.

Ще раз услухаймося в останні рядки: "Па­дають тепло і глухо / Яблука в нашім саду". Найбільше нашу увагу привертає слово глухо. Воно несе в собі відтінок суму, адже ми ніколи не скажемо "глуха радість": для нас вона, на­впаки, дзвінка. Це слово, крім настрою, пере­дає і звук: короткий глухий стукіт, породже­ний падінням стиглого плоду на землю. Так і вчувається приглушене "гуп", у якому поєдна­лись і прощальне тепло літа, і ще світла, спов­нена краси щедрість ранньої осені. Повторю­ючись в останній строфі, слово глухо набуває звучання печалі. Це тому, що воно потрапляє в оточення інших слів, які передають печаль ліричного героя: слухаю, кличу і жду. Адже все, що криється за цими словами: і слухання, і поклик, і чекання - сповнене смутку.

Ми проаналізували лише одну з можливо­стей слова - основного будівельного матеріалу в художній літературі, її першоелемента.

Будь-який художній твір - це явище мис­тецьке, і його слід розглядати в єдності змісту, створеного уявою автора (зображені події і персонажі, тема, ідея, проблематика, висловлені думки і почуття), і форми вира­ження його (словесні образи, композиція, по­рядок подій у сюжеті. Тобто з'ясувати, наскільки останні допомагають донести до читача думку автора, сприяють розкриттю ха­рактеру, образу персонажа).

Весь художній твір, всі описи, стосунки між персонажами, характеристика їх, усі мовні за­соби підпорядковані прагненню митця вирази­ти свій ідеал, своє уявлення про вищу форму досконалості, тобто переконати читача у справедливості й красі свого ідеалу, потребі втілю­вати його в життя. Тому створений письменни­ком світ завжди цікавий нам. Чимось він нею щоразу захоплює, і ми знаходимо в ньому щось як близьке нам і знайоме, так і нове. Можливо, через мистецтво слова ми відкриваємо й самих себе, дивимося на себе неначе збоку.

У цьому й полягає покликання творців ху­дожньої літератури - письменників. Своїми творами вони запрошують нас до діалогу. Нехай цей діалог буде для вас цікавим і плідним.

IV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

"Мікрофон": "Що на сьогоднішньому уроці було для мене найважливішим?"
Домашнє завдання.

Обов'язкове.

1. Опрацювати вступну статтю підручника.

2. Написати твір-мініатюру "Чого я чекаю від уроків української літе­ратури?".

3. Визначивши читацьке завдання: які почуття, переживання, думки я хочу викликати в однокласників, - підготувати виразне читання пісень "Зажурилась Украї­на...", "Та, ой, як крикнув же та козак Сірко".



За бажанням.

1. Оформити на окре­мих картках висловлювання видатних людей про українську народну пісню як епіграф до наступного уроку.

2. Підготувати повідом­лення на тему "Історичні народні пісні про напади турків і татар".

3. Підготувати коротку розповідь про кошового отамана І.Сірка.


Урок


Тема:

УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ. Українські історичні пісні. Пісні про звитяжну боротьбу козаків з турецько-татарськими загарбниками: "Зажурилась Україна...", "Та ой як крикнув же та козак Сірко".

Мета:

поглибити знання восьмикласників про усну народну творчість, зокрема про істо­ричні пісні як вид народного епосу; домогтися засвоєння учнями змісту пісень, їхніх провід­них мотивів; удосконалювати вміння виразно читати народні пісні, характеризувати образи історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі; виховувати у школярів патріотичні по­чуття героїчним змістом виучуваних творів.

Тип уроку:

комбінований.

Обладнання:

тексти пісень, аудіозапис пісні "Розлилися круті бережечки"; репро­дукції картин М.Самокиша "Запорожець", С.Васильківського "Козаки в степу"; таблиця "Роди і жанри усної народної творчості" підготовлені учнями картки з епіграфами до теми, роздавальний матеріал із завданнями для роботи у групах.


Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Звучить українська народна історична пісня "Розлилися круті бережечки". Учні передають викликані нею почуття, прикріплюють на дошці підготовлені вдома як епіграф до теми висловлювання про українську народну пісню:

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине...

От де, люде, наша слава,

Слава України!

Т. Шевченко

"Українська пісня - геніальна поетична

біографія українського народу".

О. Довженко

В піснях і труд, і даль походу,

І жаль, і усміх, і любов,

І гнів великого народу,

І за народ пролита кров.

М.Рильський

"Українська народна пісня - це жива, яскрава, сповнена барв історія народу.

Весь запал, все­сильне буття виливається в його піснях...

У тих піснях побут людей, їх характер, найтонші від­тінки почуттів, хвилювань, страждань, радощів, дух минулого".



М.Гоголь

"У жодній країні дерево народної поезії не дало таких великих плодів, ніде дух народу не виявився в піснях так живо і правдиво, як в українців..."



Ф.Боденштедт, перекладач українських

пісень німецькою мовою

Історії ж бо пишуть на столі.

Ми ж пишем кров'ю на своїй землі.

Ми пишем плугом, шаблею, мечем,

Піснями і невільницьким плачем.

Л.Костенко

2. Актуалізація суб'єктного досвіду й опорних знань учнів.

Учитель (читає спроеційовані на екран (мультимедійну дошку) слова):

"Українська народна пісня, увібравши в себе і грозовий, і барвінковий ласкавий світ, історію й побут, болючі роздуми і найніжніші почуття, воістину геніально поєднала пристрасне іі емоційне слово з незбагненним чаром. Нема такої значної події в житті народу, нема такого людського почуття, яке б не озвалося в українській пісні чи ніжністю струни, чи рокотом грому" (М. Стельмах).

Справді, упродовж багатьох віків наш на­род створив величезну пісенну спадщину, що є свідченням його талановитості, виявом його співучої вдачі, багатства почуттів.

А які почуття пробуджує народна пісня у ваших душах?



3. Бесіда

• Що таке народна пісня?

• Назвіть відомі вам жанри народних пісень.

• Які роди фольклору ви знаєте?

• До якого роду належать названі жанри?

• У чому особливість народної лірики?

• До якого жанру, на вашу думку, належить пісня "Розлилися круті бережечки"?

II. Цілевизначення і планування.

1. Оголошення концепту теми; окреслення кола проблем, які розв'язуватимуться. (Учні заносять до "папок успіху" цілі з теми "Усна народна творчість: історичні пісні та думи".)

2. Оголошення теми уроку, колективний вибір епіграфа із запропонованих учнями ви­словлювань про народну пісню. Запис теми й епіграфа в зошити.

3. Колективне планування діяльності на уроці.

III. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Робота з таблицею "Роди і жанри усної народної творчості" і статтею підручника.

2. Бесіда

• Що таке народний епос?

• Які жанри його становлять?

3. Слово вчителя. З глибокої давни­ни дійшли до нас історичні пісні. Вони скла­дають значну групу українського фольк­лору. Історичними називають пісні про важливі історичні події та конкретних істо­ричних осіб. "Який боєць, - писав О.Дов­женко, - не знаходив для себе в українській пісні сили й завзяття, любові до народу, пре­зирства до ворога і смерті? Виринають і проходять гордою ходою перед нашими воїнами славні прадіди - Байда-Вишневецький, Дорошенко, Нечай, Богун, Богдан Хмельницький і славний Морозенко... і кли­чуть до бою за Батьківщину... Народ, якого позбавляли багатьох можливостей, у кри­вавій боротьбі вилив свою душу, свій по­етичний геній в єдине, в що міг, - у пісню".

Пісня була для нашого народу своєрідним, єдиним правдивим підручником з історії.

Історії ж бо пишуть на столі.

Ми ж пишем кров'ю на своїй землі.

Ми пишем плугом, шаблею, мечем,

Піснями і невільницьким плачем, -

стверджує наша геніальна сучасниця Л.Кос­тенко.

Тематика історичних пісень дуже широка: розповідається в них і про татарські напади, і про турецьку неволю, і про запорозьких ко­заків, і про визвольну боротьбу в часи Хмель­ниччини, і про відважних ватажків, і про ге­роїв нашого століття - Січових стрільців та вояків УПА.

Саме з історичної пісні цілі покоління українців, що виростали в неволі, дізнавалися про своїх славних предків, усвідомлювали се­бе народом великим, багатожильним, спро­можним вибороти свободу і незалежність.

4. Заповнення таблиці "Групи історичних пісень за тематикою".

Робота в парах

Використавши матеріал статті підруч­ника й розповідь учителя, заповніть таблицю:

Групи історичних пісень за тематикою













(Упродовж двох уроків і вдома учні допов­нюють таблицю назвами пісень відповідних тематичних груп.)

5. Озвучення учнівського повідомлення. "Пісні про напади турків і татар".

6. Виразне читання та ідейно-художній ана­ліз народних пісень. (Робота у групах.)

Учні об'єднуються в чотири групи: дві го­тують виразне читання пісень, дві інші аналізують їх. Групи одержують завдання на картках:


1 група

Виразно прочитайте пісню



"Зажурилась Україна".

2 група

Виразно прочитайте пісню



"Та ой як крикнув же та козак Сірко".


Яке виконавське завдання ви ставите перед собою?

(Учням роздаємо аркуші з пам'яткою "По­становка виконавського завдання".)
Пам'ятка

Постановка виконавського завдання

1. Аби належно підготуватися до виразного читання твору, ви маєте ясно уявити, з якою ме­тою читатимете цей твір слухачам, тобто яке виконавське завдання ставите перед собою.

2. Пам'ятайте, що це завдання передбачає необхідність з'ясувати:

а) що потрібно сповістити слухачам, які дум­ки і почуття, висловлені у творі, передати їм;

б) які роздуми й переживання викликати;

в) у чому переконати.

3. Відповідно до виконавського завдання доберіть потрібні інтонації, темп читання, жес­ти, мімічні рухи; виділіть паузи, поставте логічний наголос на важливих сливах.




3 група

Підготуйте ідейно-художній аналіз пісні "Зажурилась Україна" за таким планом:

1. На які дві частини можна поділити пісню за змістом?

2. Як залежно від змісту змінюється настрій пісні?

3. Які образи протиставляються? Схарактеризуйте їх, спираючись на текст.

4. Які художні засоби вжито в пісні? Як ви рої зумієте значення фразеологізму ґринджоли малювати?

5. Вчитайтесь уважно в останні дві строфи. Якими змальовано козаків? А яким показано "вражого турка"?

6. Сформулюйте ідею твору. У яких рядках вона звучить?


Словникова робота.



Коментар учителя. Побутує думка що фразеологізм ґринджоли малювати означає «займатися непотрібними справами». А тим часом ще в Київській Русі у "Повчанні дітям" Володимира Мономаха є вираз сидіти на санях у значенні "чекати смерті". Мабуть, і в пісні фразеологізм має таке значення.


4 група

Підготуйте ідейно-художній аналіз пісні "Та ой як крикнув же та козак Сірко" за таким планом:

1. Розкажіть, хто такий Іван Сірко.

2. Створіть уявну словесну картину, відображену в пісні.

3. Яким змальовано Сірка в народній пісні. А яким - запорозьке військо?

4. Які художні засоби вжито для характеристики їх?

5. За що народ увічнив хороброго ватажка? Знайдіть відповідні рядки у творі.

6. Чим захопив вас герой народної пісні? Чи важливі його якості в наш час?

7. Яка основна думка цієї пісні?



7. Звіти груп. Виразне читання та аналіз пісень.

IV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. "Незакінчене речення": «Пісні «Зажурилась Україна..» і «Та ой як крикнув же та козак Сірко» - зразки народного епосу, тому що...»; «Після ознайомлення з ним я відчуваю…»
Домашнє завдання.

Обов'язкове загальне.

1. Опрацю­вати в підручнику статтю "Фольклор" (с. 8).

2. Дати відповідь на запитання "У чому таємниця живучості фольклорних творів?".

3. Створити опорний конспект на основі матеріалу підруч­ника про історичні пісні (с. 9-10).

4. Підготу­вати 2-3 запитання за змістом прочитаного.

Обов'язкове на вибір.

1. Підготувати ви­разне читання пісень "Ой Морозе, Морозен­ку", "Максим козак Залізняк", "Чи не той то хміль", "За Сибіром сонце сходить" (групове завдання: кожна з чотирьох груп готує вираз­не, читання однієї пісні).

2. Доповнити таблицю "Групи історичних пісень за тематикою" на­звами пісень.

За бажанням.

1. Знайти в бібліотеці, інтернеті, спеціальних альбомах (наприклад, "З української старовини") репродукції картин, присвячених Богданові Хмельницькому, Максимові Залізняку, Устиму Кармалюкові.

2. Підготувати повідомлення про героя Колі­ївщини Максима Залізняка і народного мес­ника Устима Кармалюка.

Урок


Тема:

Українські історичні пісні про бо­ротьбу проти соціального і національного гніту: "Ой Морозе, Морозенку", "Максим козак Залізняк", "Чи не той то хміль", "За Сибіром сонце сходить". Образи історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі, витворені народною уявою.

Мета:

допомогти учням збагнути ідейно-художнє багатство, провідні мотиви виучуваних історичних пісень; удосконалювати вміння виразно читати народні пісні, характеризувати образи історичних осіб - відомих захисників рідної землі; розвивати творчу уяву восьми­класників, естетичні почуття у сприйманні народних пісень; виховувати національну свідо­мість і гідність, любов до рідного краю, заціка­влення його історією, героїчним життям слав­них синів і дочок України, які обстоювали її незалежність і боролися за свої права.

Тип уроку:

комбінований.

Обладнання:

тексти й аудіозаписи на­родних пісень, репродукції картин; картки із завданнями для роботи у групах.


Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

1. З'ясування емоційної готовності до уроку.

Визначіть настрій за допомогою дієслів хвилююся, тривожуся, радію, передчуваю тощо.



2. Актуалізація суб'єктного досвіду.

На дошці - виставка репродукцій картин, дібраних учнями: "Козак Мамай" невідомого художника, "Запорожець" А.Манастирського, "Послушник Мотронинського монастиря Максим Залізняк" невідомого художника, "Битва під Віднем" М.Альтомонте, "Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневецьким" М.Самокиша, "Богдан Хмельницький" невідомого художника, "Місце бою Б.Хмельницького з поля­ками під Пилявцями" невідомого художника, "Українець" А. Тропініна.

Звучить "Козацький марш".

Учитель пропонує учням послухати музи­ку, розглянути репродукції картин і вислови­ти здогад, про що йтиметься на уроці, і свої очікування від ознайомлення з новою темою.

II. Цілевизначення і планування.

1. Вибір цілей уроку із загального пе­реліку, обговорення їх у парах.

2. Колективне планування діяльності.

III. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Літературний диктант "Як я знаю тексти історичних пісень".

а) З якої пісні рядки? (1 бал за кожну правиль­ну відповідь):

• "Коло шиї аркан в'ється...";

• "...войсько та славне запорозьке / та на Кримський шлях із Січі виїжджало";

• "Полягло наших чимало, / А татар утроє";

• "Лине гомін, лине гомін / По степу німо­му, / Вертаються козаченьки / Із бою додому".



2. Упізнайте героїв і назви пісень (2 бали за правильну відповідь):

• "...місяць в степу зіходжає" - це ... із пісні...;

• "Та сідлайте ж ви коней, хлопці-молодці, / Та збирайтеся до хана у гості", - каже... у пісні...

3. Який птах згадується у пісні "За рікою вогні горять"? (1 бал)

2. Ідейно-художній аналіз пісень.

Робота у групах. Учні отримують завдання на картках. Готуючись до звіту, члени груп використовують відповідні статті підручника, ілюстративний матеріал і, якщо є, аудіозапис пісні.



Роботу груп можна організувати так. У кожній групі розподіляємо ролі: "доповідачі", "дослідники", "ілюстратори". Завдання обира­ються відповідно до ролей: "доповідачі" готують загальний виступ за планом; "дослідники" називають художні деталі (постійні епітети, гіперболи, повтори, порівняння у пісні) і визна­чають, з якою метою їх ужито; "ілюстрато­ри" знаходять у текстах відповідні місця і за­читують їх, ілюструючи виступ доповідача.


1 група

"Ой Морозе, Морозенку"

1. Прочитайте поданий у підручнику ма­теріал "Легендарний Морозенко" (с. 14).

2. Виразно прочитайте пісню або викори­стайте аудіозапис її.

3. Який час відтворено в пісні? Доведіть, що "Он Морозе, Морозенку" - історична пісня. До якої групи історичних пісень вона належить?

4. Що ви знаєте про оспіваного в ній героя?

5. За що народ славить Морозенка і чому так гірко оплакує його загибель?

6. Спираючись на текст, схарактеризуйте Морозенка і татар. Які засоби образності вжито з цією метою у пісні? Зверніть увагу на рядки: "То не грім в степу гуркоче, / То не хмара світ закрила, - / То татар велика сила / Козаченьків обступила". Вони нагадують художній засіб -порівняння. Чим ці рядки схожі і чим відрізня­ються від звичного вам порівняння? Як нази­вається такий засіб образності?

7. У чому, на ваш погляд, духовна сила ге­роя?

8. Яку головну думку стверджують останні рядки пісні?





2 група

"Максим козак Залізняк"

1. Виразно прочитайте пісню. Визначте те­матичну групу, до якої вона належить.

2. Хто такий Максим Залізняк? (Розповідь за випереджувальним завданням, див. додаток.)

3. Яким він постає у пісні? Створіть уявний словесний портрет героя.

4. Що, на вашу думку, символізує "пишна рожа" (мальва), з якою порівнюється Максим Залізняк? Які ще образні вислови характеризу­ють його?

5. Як ви розумієте рядки: "Накидати за го­дину / Панів повні шанці"?

6. Сформулюйте основну думку пісні.





3 група

"Чи не той то хміль"

1. Опрацюйте матеріал підручника "Геть­ман Богдан Хмельницький" (є. 11).

2. Виразно прочитайте пісню.

3. До якої тематичної групи історичних пі­сень вона належить? Яка подія доби козаччини лягла в її основу?

4. Як ви сприймаєте образ хмелю? Що сим­волізує ця рослина? Як співвідносяться образи хмелю і Хмельницького?

5. Який художній засіб побудований на цьо­му зіставленні? Знайдіть приклади його в тексті.

6. Як народ ставиться до Хмельницького? Проілюструйте цитатами з пісні.

7. А яке ваше ставлення до народного улюб­ленця? Що в образі героя гідне вашої поваги і захоплення?

8. Прокоментуйте "заяву" гетьмана.

9. Закінчіть формулювання ідеї пісні: усла­влення Б.Хмельнпцького як...






4 група

"За Сибіром сонце сходить"

1. Прочитайте матеріал підручника "Слав­ний лицар України" (с. 19).

2. Виразно прочитайте пісню.

3. До якої тематичної групи вона належить?

4. У чому особливість цього народного тво­ру? Від якої особи в пісні ведеться розповідь?

5. Що вам відомо про Устима Кармалюка?

6. Як ви розумієте рядки: "Хоч, здається, не в кайданах, / А все ж не на волі"?

7. Що означає вислів мати душу? Знайдіть його в тексті і прокоментуйте.

8. Кармалюк лише зрідка відвідував дружи­ну, дітей. Та чи можна вважати його жорстоким? Доведіть на основі тексту.

9. Пани називали Кармалюка розбійником. Чи згодні ви з такою оцінкою? Ким він є для на­роду? А яке ваше ставлення до Кармалюкової долі?



  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка