Урок Тема: вступ. Художня література як одна з форм духовної діяльності людини. Функції художньої літератури. Багатозначність ху­дожнього образу. Різновиди образів. Аналіз художнього твору



Сторінка2/10
Дата конвертації20.02.2016
Розмір1.25 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


3. Звіти груп

Слухаючи однокласників, учні заповнюють таблицю "Групи історичних пісень за тематикою". Після звіти третьої групи важливо розв'язати таке проблемне питання:

? Поляки - вороги народу, то чому ж у пісні відчутний жаль і співчуття до ворогів? Як це зрозуміти? Чи не пов'язані такі підходи до відтворення історичних подій з україн­ським менталітетом? ("П Р Е С".)



IV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. Проілюструйте думку "Від давніх часів історія і пісня нашого народу йдуть у парі", використовуючи складену впродовж двох уроків таблицю "Групи історичних пісень за тематикою".

2. Визначте рівень засвоєння навчального матеріалу на основі представлених на с. 23 підручника оцінних суджень.

3. Дайте відповідь на запитання:

а) Чи змінився ваш настрій на уроці?

б) Чи справдилися ваші очікування?

в) Завдяки кому (чому) це відбулося?



4. Висловіть подяку, побажання своїм од­нокласникам, обов'язково запишіть їх у "пап­ки успіху".
Домашнє завдання.

Обов'язкове. Виконати (усно) 2-3 із запропонованих у підручнику завдань: 4 (с. 13); 6 (с. 17); 9,12 (с. 18); 11 (с. 22).

За бажанням.

1. Провести невелике до­слідження "Символіка українських народних історичних пісень".

2. Підготувати розповідь про легендарну піснетворку Марусю Чурай.

3. Підготувати тестові завдання І - ІІ рівнів з теми "Народні історичні пісні" (6 запитань відкритої форми).

4. Створити ілюстрацію до однієї з пісень.
Додаток

Учнівське повідомлення

Сизокрилий орел Максим Залізняк

Неволя і знущання жорстоких панів викликали протест навіть у терплячих селян, а несправедливі кари, жахливі тортури підштовхували до помсти.

У 1768 р. на Правобережній Україні почалося найбільше гайдамацьке повстання - Коліївщина. Ним керував послушник Мотронинського мона­стиря, колишній запорожець Максим Залізняк. Він виявив себе здібним воєначальником: перепи­сав повсталих, поділив на сотні і полки, почав на­зивати себе гетьманом (хоч Катерина II і заборо­нила будь-які вибори гетьмана), мріяв возз'єднати Україну, розшматовану Росією і Польщею, в єди­ну державу. У народі Залізняка називали батьком і сизокрилим орлом. Російська цариця придушила повстання, а Залізняка заслала до Сибіру. Народ ще за його життя складав про нього пісні та леген­ди, які увічнили ім'я славного ватажка.

Урок


Тема:

Маруся Чурай - легендарна поетеса з Полтави. Трагічна історія її життя. Пісні Марусі Чурай, що стали народними: "Засвіт встали козаченьки", "Віють вітри, віють буйні", "Ой не ходи, Грицю...". Їхня популярність, фольклорна основа, народнопоетичні образи.

Мета:

ввести восьмикласників у пісенний світ Марусі Чурай - легендарної української піснетворки, допомогти зрозуміти велич і трагізм її життя, усвідомити, що добра слава про обдаровану людину живе у віках, що поет - активний творець духовності; удосконалю­вати вміння виразно читати пісенні твори, визначати роль народнопоетичних образів, збагачувати духовний світ учнів красою твор­чості Марусі Чурай.

Тип уроку:

урок вивчення нового ма­теріалу.

Обладнання:

аудіозапис пісень, репро­дукція картини В.Маковського "Українська дівчина", картки із завданнями для роботи у групах, картки взаємооцінювання.

Е п і г р а ф и:

Ця дівчина не просто так, Маруся.

Це - голос наш, це - пісня, це - душа.

……………………………………….

Її пісні - як перло многоцінне,

Як дивен скарб серед земних марнот...

Л.Костенко
Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Учитель читає уривок із роману Л.Костен­ко "Маруся Чурай" (розділ 5, "Страта").

...Стояв поміст. Рябі отари

Далеко паслись на горбі.

Гойдався зашморг...

…………………………..

І покотилось натовпом строкатим:

"Ведуть!"

Тітки - біліші наміток.

Проноза швець шепочеться із катом,

Щоб потім дав мотузочки шматок.

Замовкли всі, ніхто й не ворухнеться.

Лиш дві куми, сусідки Вишняка:

- Диви яка, іде і не споткнеться!

- Іде під зашморг, а диви яка!

- На матір схожа, тільки трохи вища,

Ті ж самі очі і така ж коса.

- Ну, от скажіте, людоньки, навіщо

такій убивці та така краса?

- А це як хто. Я маю іншу гадку.

- Якась вона не схожа на убивць.

Злочинниця, - а так би й зняв би шапку.

На смерть іде, - а так би й поклонивсь.

…………………………………………

...Вона ішла. А хмари як подерті.

І сизий степ ще звечора в росі.

І з кожним кроком до своєї смерті

була усім видніша звідусіль.

………………………………………..

І тільки якось страшно, не до речі,

на тлі тих хмар і зашморгу, була

ота голівка точена, ті плечі,

той гордий обрис чистого чола.



(У цей час на екрані проектується портрет Марусі Чурай роботи невідомого художника або репродукція картини В.Маковського "Українська дівчина".)

2. Актуалізація суб'єктного досвіду.

Бесіда


• Якою постала перед вами легендарна Маруся Чурай із однойменного роману Ліни Костенко?

• Зверніть увагу на портрет піснярки. Про що говорять її очі, вираз обличчя?

• Що ви хотіли б дізнатися про неї на сьогоднішньому уроці?

II. Цілевизначення і планування.

1. Оголошення теми уроку (учні записують її в зошити).

2. Вибір цілей із запропонованих учителем, узгодження їх з власними.

3. Колективне планування роботи на уроці.

III. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Вступне слово вчителя про легендарну піснярку.

Учитель читає думу про Гордія Чурая (збірка М.Максимовича) "Орлику, сизий орлику, молодий Чураю".

? Як могла вплинути ця дума на форму­вання світогляду Марусі?



(Ще малою дівчинкою Маруся, почувши думу про батька, зрозуміла, що слово і пам'ять сильніші за смерть. Народ пестливо називає Гордія Чурая "сизим орликом" - сим­волом незламної волій людської гідності. Ці ри­си успадкувала від батька й донька.)

2. Заслуховування учнівського повідомлення.

"Народні легенди і перекази про Марусю Чурай"

Чи справді була Маруся Чурай? Достеменно стверджувати це не можна, бо не зберігся про неї жоден документ. Та ми віримо народним перека­зам, що був хоробрий полтавський козак Гордій Чурай, побратим славного гетьмана Павлюка, була в нього дружина Горпина і дочка Маруся, дівчина незвичайної вроди і поетично-музикального хис­ту. Вона навіть у повсякденних стосунках із людь­ми часто висловлювалася віршем. Разом зі слова­ми народжувалася й мелодія.

Найбільше пісень Маруся склала про своє не­щасливе кохання: "Ішов милий горонькою", "Бо­лить моя голівонька", "Нема мого миленького" та інші. За легендою, Маруся покохала свого молоч­ного брата, козака Григорія Бобренка. Але він, піддавшись материним умовлянням, покинув Ма­русю й одружився з багачкою Галею Вишняківною. У розпачі Чураївна хотіла втопитися, але її врятував Іван Іскра, який палко кохав дівчи­ну. Маруся помстилася за зраду, отруївши Гриця настоєм зілля. Суд прирік дівчину на смертну ка­ру, але Іван Іскра встиг привезти універсал гетьма­на Богдана Хмельницького про помилування.

3. Дискусія:

? Чи вважаєте ви реальним той факт, що від страти Марусю Чурай урятував сам Бог­дан Хмельницький?



(Це цілком вірогідне пояснення того, чому страту скасували. Мабуть, слава про Марусю-піснярку набула вже такого поширення, а пам'ять про героїзм її батька мала таку вагу, що наказ Полтавського магістрату було ви­знано несправедливим. Цей факт ще раз свідчить про високий морально-політичний рівень українського суспільства у XVII ст.)

У ч и т е л ь. Саме пісня-балада "Ой не хо­ди, Грицю..." й легенда, з нею пов'язана, зацікавили у XIX ст. дослідників фольклору. Так постала в українській літературі проблема авторства ряду пісень, також приписува­них Марусі Чурай.

4. Ідейно-художній аналіз пісень з елемен­тами дослідження "Доля Марусі в її піснях".

Робота у групах

Простежте, як розкривається в піснях душа дівчини, її горда вдача, історія безкорис­ливого відданого кохання і як відбувається творче становлення поетеси.

1 група

"Засвіт встали козаченьки"

1. Виразно прочитайте текст пісні.

2. Зробіть ідейно-художній аналіз твору за пунктами:

• Час, у який жила Маруся. Чи знайшов він відображення в її піснях?

• Історія створення пісні. З яким періодом життя Чураївни пов'язаний цей твір?

• Настрої (почуття), відтворені в пісні.

• Народнопісенні засоби, використані ав­торкою, їхня роль у творі.

• Почуття і думки, які викликала у вас пісня.






2 група

"Віють вітри, віють буйні"

1. Виразно прочитайте текст пісні.

2. Зробіть ідейно-художній аналіз твору за пунктами:

• 3 якою подією в Марусиному житті пов'язана ця пісня?

• Які почуття дівчини зображені в ній? Прочитайте відповідні рядки.

• Назвіть образи, що передають настрої (почуття) особливо виразно.

• Чи поодинокий образ "буйних вітрів" у пісенній творчості Чураївни? (Простежте це за збіркою пісень, приписуваних їй.)

• Чому, на вашу думку, Маруся часто звер­тається до цього образу?*




* (Це данина фольклорній традиції символів. Діти помітять, скільки особистого вкладається в це узагаль­нення: гине надія на щасливе життя, бо жодної звістки про коханого немає. Однак ця туга світла, не розпачлива, як у пізніших творах, що сповнені справжньої безнадії че­рез Грицеву зраду.)


3 група

"Ой не ходи, Грицю..."

1. Виразно прочитайте текст пісні.

2. Зробіть ідейно-художній аналіз твору за пунктами:

• Прокоментуйте зміст пісні і художнє: втілення його.

• Чи згодні ви з тим, що пісня автобіогра­фічна?

• Доведіть, що "Ой не ходи, Грицю..." - ба­лада.

• Знайдіть у творі аргументи, які:

а) звинувачували б Марусю Чурай;

б) виправдовували б її вчинок.

• Порівняйте останні рядки пісні:



Оце ж тобі, Грицю, за теє заплата –

Із чотирьох дощок дубовая хата -

з авторською позицією Ліни Костенко, вислов­леною в романі у віршах "Маруся Чурай":

Не всяка ж кара має буть незбожна.

Що ж це виходить? Зрадити в житті

Державу - злочин, а людину - можна?!


5. Звіти груп.

6. Коло думок.

? У людської моралі два одвічні бастіони: життя для людей і життя для себе. Як ви га­даєте: на якому з бастіонів Маруся, а на яко­му - Гриць? Обґрунтуйте.



IV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. Відповідь на проблемне запитання: "Чому Марусю Чурай називають «мало­російською Сафо»?"

2. З'ясування особистісної значущості ви­вченого. ("Незакінчене речення": "Сьогодні на уроці я зрозумів, що...")
Домашнє завдання.

Обов'язкове.
1. Перевірити рівень знань на основі представлених на с. 30 підруч­ника оцінних суджень.

2. Вивчити напам'ять текст пісні "Засвіт встали козаченьки".



Випереджувальні завдання: у групах (створюються за бажанням) опрацю­вати матеріал підручника: І група - заро­дження дум (с. 31); II група - тематика укра­їнських народних дум (с. 32); III група - історія українського кобзарства (с. 32-33); IV група - кобзар Остап Вересай (с. 33); V група - кобзарство нині (с. 33-34). (Мож­на використати аудіозаписи народних дум.)

Урок


Тема:

Українські народні думи. Героїчний епос українського народу. Мораль­но-етична проблематика. Різновиди дум (історико-героїчні, соціально-побутові). Кобзарі й лірники (О.Вересай, Г.Гончарен­ко, М.Кравченко, В. та М. Литвини, В.Нечепа). Жанрова своєрідність, історична основа, героїчний зміст дум. Специфіка по­етичної форми, ритму.

Мета:

дати учням поняття про думу як жанр фольклору, допомогти засвоїти різнови­ди й жанрові особливості дум; формувати вміння осмислено читати й переказувати думи.

Тип уроку:

урок вивчення нового ма­теріалу.

Обладнання:

аудіозаписи народних дум, репродукції картин М.Дерегуса.


Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Слово вчителя.

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине...

От де, люде, наша слава,

Слава України!

Таку долю нашій пісні й думі пророкував Тарас Шевченко. Бо саме в них - історія на­роду.

Битий шлях. Ним іде старий кобзар. Ось заходить він у село. І збирається навколо ньо­го багато люду: старі, молодь, діти. Усі слуха­ють протяжне виспівування, схоже на плач. Саме від кобзаря люди довідуються про своє минуле: напади турецько-татарських заво­йовників, тяжку турецьку неволю, визвольну війну проти польської шляхти, славних ге­роїв... (Звучить аудіозапис думи.)

Якщо пісні мають й інші народи, то думи - це оригінальний, який існує тільки в Україні, жанр усної народної творчості.



2. Актуалізація суб'єктного досвіду й опорних знань. (Озвучення вражень від про­слуханих народних дум.)

II. Цілевизначення і планування.

1. Представлення вчителем концепту те­ми уроку.

2. Визначення цілей на основі оцінних суджень, уміщених на с. 44 підручника.

3. Узгодження плану роботи.

III. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Робота домашніх груп:

а) Створення опорного конспекту на основі опрацьованого вдома матеріалу підручника.

б) Підготовка запитань до опрацьованого тексту.

2. Представлення результатів. (Розповідь представників груп за ОК.)

3. Самостійне опрацювання матеріалу під­ручника про думи (с. 34).

Підготуйте журналістські запитання до підручникової статті.

IV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

Взаємоопитування груп за складеними за­питаннями.


Домашнє завдання.

Обов'язкове.

1. Прочитати думу "Ма­руся Богуславка".

2. Зафіксувати враження і записати їх.

3. Позначити незнайомі слова.

4. Записати запитання, що виникли під час читання.

5. Виконати завдання 11 на с. 35 під­ручника.



За бажанням.

1. Виконати завдан­ня 12 на с. 35.

2. Створити "кольоровий портрет" думи "Маруся Богуславка".

3. Підготува­ти повідомлення "Кобзарське мистецтво нині" (с. 36 підручника).

4. Підготувати пере­каз легенди про Марусю Богуславку.

5. Напи­сати повідомлення "Образ Марусі Богуславки в мистецтві".



Урок


Тема:

"Маруся Богуславка". Проблема вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов'ю до рідної землі і стано­вищем дружини турецького вельможі.

Мета:

ознайомити учнів з легендою про Марусю Богуславку; вчити аналізувати текст думи; розвивати естетичне чуття; спонукати до осмислення морально-етичних проблем, зокрема на основі змісту художнього твору.

Тип уроку:

урок вивчення нового ма­теріалу.

Обладнання:

підручник, репродукції картин М.Дерегуса, аудіозаписи думи.


Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку. (Прослуховування аудіозапису ду­ми.)

2. Актуалізація суб'єктного досвіду й опор­них знань. (З'ясування вражень від почутого.)

II. Цілевизначення і планування.

1. Представлення вчителем концепту теми.

2. Узгодження цілей і плану уроку.

III. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Слово вчителя. Одна з найтрагічніших сторінок нашої історії - набіги на укра­їнські землі татарських орд. Кримські й ту­рецькі ринки були переповнені українськими бранцями. "Уся Україна, - писав історик Ми­хайло Грушевський., - саме повітря її напов­нилося невольницьким плачем, який нині ще бринить і плаче ще у наших піснях".

Серед таких творів і дума "Маруся Богуславка".



2. Озвучення випереджувальних завдань: переказування легенди про Марусю Богуславку і повідомлення про її образ у мистецтві.

3. Постановка проблемного запитання.

? Чим сюжет про Марусю Богуславку привабив митців?



4. Прослуховування аудіозапису думи.

5. Озвучення вражень від твору.

6. З'ясування змісту незнайомих слів за словником.

7. Укладання списку запитань, що виник­ли під час прочитання думи.

8. Групова робота.

Підготуйте повідомлення про жанрову своєрідність думи "Маруся Богуславка":

1 група - "Героїчний зміст думи".

2 група - "Особливості поетичної фор­ми (римування, ритм, періоди, тиради)".

3 група - "Мовні ознаки думи (по­стійні епітети, поетичний синтаксис: повтори, типи речень, звертання тощо)".

9. Озвучення результатів роботи.

10. Розгляд ілюстрації на с. 37.

Визначте, який епізод думи відтворено.



IV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. Розповідь про почуття і переживання Марусі Богуславки від її імені.

2. Відповідь на проблемне питання, поста­влене на уроці.
Домашнє завдання.

Обов'язкове.

1. Прочитати думу "Буря на Чорному морі".

2. Зафіксувати враження і почуття.

3. Записати запитання, які виник­нуть у процесі читання.

4. Позначити незна­йомі слова.

За бажанням.

Скласти змішаний план думи "Маруся Богуславка".


Урок


Тема:

"Буря на Чорному морі". Символ гріхопадіння і порятунку через усвідомлене каяття.

Мета:

вчити восьмикласників аналізувати текст думи; розвивати естетичне чуття; спону­кати до осмислення морально-етичних проб­лем, зокрема на основі змісту художнього твору.

Тип уроку:

урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання:

підручник, репродукції картин М.Дерегуса, аудіозапис думи.


Хід уроку

1. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку. (Обмін побажаннями.)

2. Актуалізація суб'єктного досвіду й опорних знань:

а) Створення асоціативного грона зі словом гріх.

б) Словникова робота.

Гріх - 1. Порушення релігійно-моральних настанов.

2. Поганий, непорядний вчинок.



Спокута - відбування покарання за вчине­ний злочин, провину і т. ін.; каяття.

Сповідь - 1. У православній і католицькій церкві - обряд покаяння в гріхах перед священиком і відпущення ним цих гріхів.

2. Відверте зізнан­ня у чому-небудь, розповідь про щось. Як на сповіді - відверто, щиросердно, нічого не приховуючи.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка