Урок Тема: вступ. Художня література як одна з форм духовної діяльності людини. Функції художньої літератури. Багатозначність ху­дожнього образу. Різновиди образів. Аналіз художнього твору



Сторінка3/10
Дата конвертації20.02.2016
Розмір1.25 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

в) Бесіда

• Маруся Богуславка - героїня чи грішниця?

• Чому людину, яка зрадила віру, народ про­славив у думі?

• Чому її називають Марусею, а не, скажімо, Марією?



II. Цілевизначення і планування.

1. Представлення вчителем концепту теми.

2. Узгодження цілей і плану уроку.

III. Опрацювання навчального матеріалу.

1. З'ясування емоційних вражень від думи "Буря на Чорному морі".

2. З'ясування значень незнайомих слів.

3. Укладання списку запитань, що виник­ли під час читання думи.

4. Формулювання учнями в парах теми й ідеї думи.

"Незакінчене речення": "Це твір про..."; "Ним народ..."

5. Обґрунтування висловленого.

6. Характеристика братів (завдання 12 на с. 44 підручника).

7. Характеристика мовно-стилістичних засобів думи (завдання на с. 44 підручника).

Робота у групах



1 група - знайти в тексті повтори фраз, періодів, пояснити значення їх у композиції думи. На чому вони акцентують увагу? Дібрати по кілька прикладів дієслівних рим, з'ясувати їхню типовість для думи.

2 група - пояснити роль тавтології в тексті: сокіл-білозірець, квилить-проквиляє, чужий-чужаниця, штити-поважати, отець-мати, пани -молодці.

3 група - знайти в тексті використання символічного числа три, пояснити його роль.

4 група – пояснити символіку образу птаха - ясного сокола-білозірця в заспіві. Розкрити роль молитви, прохання, звернених до Бога, висловлених в останній репліці братів, "панів-молодців".

IV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

Есе "Дума говорить до нас. Ми її чуємо?..."


Домашнє завдання.

Обов'язкове.

1. Прочитати "Слово про похід Ігорів".

2. Зафіксувати враження і почут­тя.

3. Записати запитання, які виникнуть у про­цесі читання.

4. Позначити незнайомі слова.

За бажанням.

1. Створити ілюстрацію до тексту вивчених дум.

2. Підготувати тести до опрацьованої теми.

Урок


Тема:

ЗМ. Усний твір-розповідь з елементами роздуму за народ­ними думами.

Мета:

вчити восьмикласників визначати особистісно значущі питання у виучуваному, формулювати цілі творчої роботи; розвивати вміння вибудовувати логічну структуру твору, добирати відповідні мовно-виражальні засоби.

Тип уроку:

урок розвитку зв'язного мовлення.

Обладнання:

ілюстрації до творів, аудіозаписи дум.



Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку. (Обмін побажаннями.)

2. Актуалізація суб'єктного досвіду й опорних знань.

Бесіда


• Чи любите ви писати твори? Чому?

• Що потрібно для того, аби ви вподобали цей вид роботи?

• Як ви визначаєте цілі, плануєте свою роботу на такому уроці?

II. Цілевизначення і планування.

1. Визначення власних цілей та узгоджен­ня їх із загальними.

2. Узгодження плану роботи.

III. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Ознайомлення учнів із технологією "РАФТ".

2. Вибір Ролі, Адресата, Форми, Теми твору.

3. Обмін думками в парах.

4. Складання усного твору.

5. Озвучення результатів.

Можна запропонувати й інший варіант ро­боти: учні складають усний твір за схемою:

1. Який історичний період відтворено в думі?

2. ... - мій улюблений герой народних дум:

а) портрет;

б) характеристика персонажа через його вчинки.

3. Чим вразив мене цей персонаж?



IV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. Обговорення складених творів у парах.

2. Озвучення найкращих робіт.
Домашнє завдання.

Обов'язкове.

Проаналізувати за карт­ками досягнення цілей; підготуватися до те­матичної контрольної роботи.

Випереджувальні завдання.

Обов'язкові.

1. Прочитати поему "Сло­во про похід Ігорів".

2. Зафіксувати і сформу­лювати враження від прочитаного.

3. Позна­чити незнайомі слова.



За бажанням.

1. Провести у групах дослідження на тему "Образ Руської землі у «Слові про похід Ігорів»": І група - персоні­фіковані образи природи: сходу сонця, гудіння вітру, блискавиць, грому тощо; II гру­па - тваринний світ Київської Русі на сторінках "Слова...": вовки, орли, лисиці, со­лов'ї, галки, соколи, кречет, ворон тощо; III група - географічні назви Русі: річки, моря, міста; IV група - давня українська міфологія у творі - язичницькі божества Даждьбог, Хоре, Стрибог, Велес, Діва Обида, див, ладо (зав­дання 12 на с. 72 підручника).

2. Підготувати повідомлення (індивідуальні):

а) "Суспільний устрій Київської Русі XII ст.";

б) "Відкриття пам'ятки «Слово про похід Ігорів» і дослідження її";

в) "Відображення відомостей про похід князя Ігоря на половців у Іпатіївському літописі".



Урок


Тема:

Контрольна робота №1 на тему «Вступ. Усна народна творчість». Тестові завдання.

Мета:

визначити рівень засвоєння учня­ми знань, сформованості вмінь і навичок з вивчених тем.

Тип уроку:

урок перевірки та обліку знань, умінь і навичок.

Обладнання:

зошити для контрольних робіт, картки із завданнями.


Хід уроку

I. Мотиваційний етап.
Забезпечення емоційної готовності до уроку. (Обмін побажаннями.)

II. Цілевизначення і планування.
Ознайомлення з планом роботи, узгодження його.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

Варіант І
І рівень
Виберіть варіант відповіді.
1. З якої історичної пісні рядки ?

Убогому, нещасному

Тяжкая робота,

А ще гіршая неправда –

Вічная скорбота!

а) "Максим козак Залізняк";

б) "За Сибіром сонце сходить";

в) "Ой Морозе, Морозенку".


2. До якої тематичної групи належить історична пісня "Зажурилась Україна"?

а) пісні про боротьбу проти турків і татар;

б) пісні про боротьбу з польською шляхтою;

в) пісні про боротьбу проти соціального і національного гніту.


3. Яка з пісень, приписуваних Марусі Чурай, є баладою?

а) "Віють вітри, віють буйні";

б) "Ой не ходи, Грицю";

в) "Засвіт встали козаченьки".


4. Братів із думи "Буря на Чорному морі" врятувала від загибелі:

а) батькова й материна молитва;

б) прощення старшого брата і середульшої сестри;

в) допомога чужого-чужаниці.


5. Фразеологізм "на тихі води, на ясні зорі" ("Маруся Богу славка") означає:

а) чужа сторона;

б) рідний край;

в) фантастична, вимріяна країна.


6. Який художній засіб використано в наведених рядках?

Чи не той то хміль,

Що коло тичин в'ється?

Ой то той Хмельницький,

Що з ляхами б'ється.

а) паралелізм;

б) уособлення;

в) епітети.


II рівень
Закінчіть речення.
1. Усна народна творчість поділяється на такі роди: ...

2. Історична пісня - це ...

3. Дума складається з таких частин: ...
III рівень
Дайте лаконічну відповідь.
1. Чому кажуть, що в піснях - історія народу? Проілюструйте двома прикладами на основі вивчених історичних пісень.

2. У чому, на вашу думку, суперечливість образу Марусі Богуславки з однойменної думи?


IV рівень
Напишіть твір-мініатюру на одну з тем:

"Остап Вересай - «Гомер у селянській свиті»".

"Моя улюблена історична пісня".
Варіант II
І рівень
Виберіть варіант відповіді.
1. З якої історичної пісні наведені рядки ?

Вся ти сси, Україно,

Славою покрита,

Тяжким горем, та сльозами,

Та кров'ю полита!

а) "Ой Морозе, Морозенку";

б) "Чи не той то хміль";

в) "Зажурилась Україна".


2. В історичній пісні "Та ой як крикнув же та козак Сірко " йдеться про:

а) боротьбу проти турків і татар у найдавніші часи;

б) про боротьбу з польською шляхтою в часи Хмельниччини;

в) про боротьбу проти турків і татар у часи Хмельниччини.


3. У якій пісні вжито заперечне порівняння?

а) "Ой Морозе, Морозенку";

б) "Та ой як крикнув же та козак Сірко";

в) "За Сибіром сонце сходить".


4. Основний мотив думи "Буря на Чорному морі":

а) готовність захищати рідну землю;

б) спокута гріха і каяття;

в) звеличення козацького побратимства.


5. Образ "буйних вітрів" у пісні Марусі Чурай "Віють вітри, віють буйні" є символом:

а) передгроззя у природі;

б) страждання дівчини, спричиненого розлукою з коханим;

в) нерозділеного кохання.


6. Який художній засіб використано в наведених рядках?

Що на Чорному морі,

На камені біленькому,

Там стояла темниця кам'яная.

а) паралелізм;

б) уособлення;

в) епітети.


II рівень
Закінчіть речення.
1. До жанрів народного епосу належать ...

2. Народна дума - це ...

3. Повтори, ретардація, постійні епітети - це ознаки ...
III рівень
Дайте лаконічну відповідь.
1. Чи можна вважати, що у піснях Марусі Чурай - її доля?

2. Чому двоє братів - герої думи "Буря на Чорному морі" - врятувалися, а чужий-чужаниця - ні?


IV рівень
Напишіть твір-мініатюру на одну з тем:
"Маруся Богуславка: зрадниця чи патріотка?"

"Народ славить своїх героїв" (на прикладі 2-3 історичних пісень).


IV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
Усна саморефлексія.

  • Чи досягнуті цілі?

  • Що сприяло (заважало) цьому?

  • Чи задоволені результатом діяльності?



Урок


Тема:

ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА. "Слово про похід Ігорів". Історична основа, зміст поеми. Мовностилістичні засоби. Роль пейзажу в розгортанні сюжету.

Мета:

ознайомити учнів з історією від­криття і дослідження "Слова..."; проаналізувати зміст пам'ятки, з'ясувати роль мовно­стилістичних засобів поеми.

Тип уроку:

урок вивчення нового ма­теріалу.

Обладнання:

ілюстрації до "Слова...", підручник, видання поеми різних років, тексти літописної повісті про похід Ігоря Святославовича (за Іпатіївським списком).


Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Слово вчителя.

"Київ. Літня ніч 1185 року. Дерев'яний боярсь­кий дім. Простора кімната, начинена книгами та зброєю.

Горить, потріскуючи, свіча.

А за столом схилився над аркушем пергаменту життям умудрений, літами усріблений муж, книжник, громадянин, якого далекі нащадки через бага­то-багато століть назвуть геніальним поетом.

Тут, у тихому завулку, неподалік від Золотих воріт та святої Софії, того вечора почало творити­ся чудо, творитися безсмертне «Слово о полку Іго­ревім».

Славута!


Назвемо співця так. Назвемо цим прекрасним прадавнім словом, поки щасливий випадок не відкриє нам його справжнього наймення. У грізну годину лихоліття, коли хоробрий, але необачний князь Ігор відчинив ворогам ворота на рідну зем­лю, весняним громом, вічовим дзвоном пролунав його могутній голос, звернутий до всіх руських князів: досить чвар і міжусобиць, опустіте вже стя­ги свої, вкладіть у піхви мечі свої, пощерблені у братовбивчих війнах, черленими щитами заго­родіте Полю ворота на Русь!

Мовкне під зорями Київ. Скрипить перо. Гуде у жилах кров. Горить свіча..."

Як воно було насправді, хтозна. Учені й досі сперечаються про те, коли, де і хто написав "Слово про похід Ігорів". Сучасний український письменник В.Малик уявив творення перлини давньої української літе­ратури саме так.

2. Актуалізація суб'єктного досвіду й опорних знань.

а) З'ясування емоційного враження від "Слова про похід Ігорів": чи зацікавила поема; чим; якщо залишила байдужими, то чого.

б) Учнівське повідомлення про відкриття пам'ятки та історію дослідження її.

в) Передбачення: Чим може бути цікава поема кожному з нас, людей XXI ст.? (Відповіді учнів.)



II. Цілевизначення і планування.

1. Представлення вчителем концепту теми.

2. Озвучення проблемного питання на час вивчення теми.

? Доведіть або спростуйте справедливість слів Л.Махновця (с. 45 підручника):

"Світова література знає небагато творів, які б за­хоплювали нові й нові покоління, перетинали межі країн і материків, здобували все ширшу й гучнішу славу. І саме до таких пам'яток належить безсмертне «Слово про похід Ігорів» - героїчна, сповнена палкої любові до Вітчизни, до свого народу пісня-заклик, що лине із сивих віків Київської Русі й гаряче відлу­нює в наших серцях".

3. Формулювання переліку суджень, справедливість яких потрібно довести або спростувати:

- у світовій літературі небагато пам'яток тако­го рівня;

- "Слово про похід Ігорів" захоплює нові й нові покоління, перетинає межі країн і материків, здобуває дедалі гучнішу славу;

- це пісня-заклик, тобто твір до чогось закли­кає (до чого?);

- це героїчний твір;

- поема сповнена палкої любові до Вітчизни, до свого народу;

- "Слово..." гаряче відлунює в наших серцях (конкретно кожного з нас, вас особисто).

4. Ознайомлення із загальним списком і визначення особистісно значущих цілей на основі поданого на с. 72 підручника переліку.

5. Узгодження плану роботи.

III. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Укладання переліку запитань, що вини­кли у процесі читання. (Відповіді даються під час роботи з текстом поеми.)

2. Учнівське повідомлення про історич­ний устрій Київської Русі часів написання "Слова...".

3. Учнівське повідомлення: розповідь про похід князя Ігоря на половців у Іпатіївському літописі.

4. Робота зі змістом твору.

Вступ до поеми

Учитель або заздалегідь підготовлений учень виразно читає вступ.

Бесіда


• Зі скількох частин складається вступ?

• Про що йдеться в кожній із них?

• Чим зумовлена поява вступу в поемі? Яка його роль?

• Які особливості мови твору впадають в око під час читання? (Ритмічність, образність, метафоричність.)

• Яким постає перед читачем автор поеми? (Визнає майстерність Бояна, але прагне творити по-своєму; освічений, добре знає історію Русі, при­роду рідного краю, чутливий, наділений образним мисленням, філігранно володіє словом тощо.)

"Князь Ігор вирушає в похід"

Підготовлений учень ознайомлює клас з відображенням цієї події в літопису.

Учитель за допомогою запитань з'ясовує розуміння учнями тексту, коментує незна­йомі слова й вислови.

Бесіда


• Схарактеризуйте Ігоря і стосунки між бра­тами на основі вислову: "Ігор жде милого брата Всеволода". (Риси характеру князів учні занотову­ють у зошит: ці записи будуть основою для зв'язної характеристики образів на наступних уроках.)

• Чи взаємні почування князів?

• Що є основою приязні між ними?

• Як характеризує Ігоря його поведінка під час сонячного затемнення?

• Чи розуміє князь масштаби загрози? Чому він нехтує знаменням?

• Прочитайте звернення Ігоря до дружини. Що він відчував, промовляючи слова: "Лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути"?

• Як ставиться автор до Ігоревого нехтування знаменням?

• 3 якою метою автор так докладно описує, як природа реагує на Ігорів похід? Зачитайте відпо­відні місця, вкажіть зорові і слухові образи.

• Прокоментуйте слова: руські воїни шукають "собі честі, а князю - слави". Поясніть доцільність частого вживання їх.

"Перший і другий бій з половцями"

Підготовлений учень ознайомлює восьми­класників з відображенням цих подій у літо­пису.

Робота зі змістом епізодів

У першому бою князі "потоптали... полки по­ловецькії". Наскільки доречно вжито цей вислів?

• Які ще художні засоби використано для зма­лювання перемоги русичів?

• Розкрийте роль пейзажу, який передує опи­сові другого бою з половцями.

• З'ясуйте емоційно-смислове навантаження вислову: "О Руськая земле, уже за горами єси!".

• Які риси Ігоря і Всеволода виявляються піл час бою?

• Вкажіть епітети, які автор вживає для характеристики руського і половецького військ і їхніх ватажків.

• Чим можна пояснити різницю в деталізації опису першого і другого бою русичів з половцями?

IV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. Бесіда

• Чи збулися ваші передбачення щодо спри­йняття "Слова..." нами, людьми XXI ст.?

• Що найбільше вразило? Сподобалося?

• Які роздуми викликало?

• Що залишилося незрозумілим?

2. Оцінювання роботи однокласників на уроці (усно).
Домашнє завдання.

Обов'язкове.

1. Опрацювати матеріалі підручника на с. 46-47.

2. Перечитати епізод "Втеча князя Ігоря з полону" і поставити до нього 2-3 запитання.

За бажанням.

Підготувати повідом­лення:

1. "Пам'ятники «Слову...»".

2. "«Слово про похід Ігорів» у мистецтві".

3. "Сон князя Святослава".

Урок


Тема:

"Слово про похід Ігорів". Зміст твору. Особливості композиції. Переклади й переспіви поеми.

Мета:

завершити розгляд змісту "Сло­ва..."; ознайомити учнів з перекладами й переспівами поеми; з'ясувати роль композиції у розкритті авторського задуму.

Тип уроку:

урок вивчення нового ма­теріалу.

Обладнання:

ілюстрації до "Слова...", аудіозаписи, підручник, видання поеми різ­них років.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка