Урок Тема: вступ. Художня література як одна з форм духовної діяльності людини. Функції художньої літератури. Багатозначність ху­дожнього образу. Різновиди образів. Аналіз художнього твору



Сторінка4/10
Дата конвертації20.02.2016
Розмір1.25 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


Хід уроку

1. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку. (Прослуховування мелодій з опери "Князь Ігор".)

2. Актуалізація суб'єктного досвіду й опорних знань.

а) Обмін враженнями від твору (чи зміни­лися вони після роботи на уроці й повторно­го прочитання поеми?).

б) Укладання переліку сформульованих удома запитань (під час подальшої роботи оцін­ка відповідей уточнюється і коментується).

II. Цілевизначення і планування.

1. Оголошення теми уроку.

2. Спільне формулювання цілей заняття.

3. Узгодження плану роботи.

III. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Аналіз епізодів.

"Сон князя Святослава " і "Золоте слово князя Святослава "

а) Учнівське повідомлення "Сон князя Святослава" (див. додаток до уроку).

б) Бесіда

• Чому "золоте слово" Святослава компо­зиційно стоїть у центрі поеми? Яка його роль?

• Яка головна думка князевого "золотого сло­ва"?

• Доведіть, скориставшись технологією "ПРЕС", що Святославове слово справді "золоте".



"Плач Ярославни "

а) Бесіда

• Зі скількох частин складається епізод? Чим зумовлений такий поділ?

• Автор "Слова..." називає Ярославну чайкою. Так говорить про себе і вона сама. Про що це свідчить?

• До кого звертається княгиня по допомогу? Чому саме до цих сил?

• Які риси внутрішнього світу Ярославни роз­криваються в цьому епізоді?

б) Слово вчителя. Ярославна - один з найпоетичніших персонажів "Слова про похід Ігорів". У ньому автор утілив ідеал руської жінки XII ст. Хоча Ярославна - княгиня, образ містить мало класових рис і майже не відрізняється від народного. Це передовсім дружина, яка горює за чоловіком. Разом з тим, вона виражає не лише особисту скорботу, а й турботу про Ігоревих воїв.

Плач Ярославни тісно пов'язаний зі змістом пам'ятки і перегукується із "золотим словом" Святослава - теж своєрідним пла­чем, словом, змішаним з гірким смутком. Звернення княгині до сил природи з прохан­ням урятувати чоловіка суголосне Святославовому заклику до руських князів помститися ворогам за Ігореву поразку.



"Втеча князя Ігоря з полону"

а) Прокоментуйте твердження автора "Сло­ва...", що втекти князеві допомагає природа і сам "Бог путь явить із землі Половецької на землю Руськую".

б) Прочитайте уривок від слів "Гуде земля..." до "...Підірвали-бо своїх борзих коней". Якими засобами передано в ньому напругу, динамізм подій?

в) Як у поемі змальовано радість землі Руської від повернення князя Ігоря?



2. Аналіз композиції поеми.

• Зі скількох частин складається "Слово..."?

• Як така побудова допомагає донести до чи­тача авторський задум?

• Визначіть позасюжетні елементи "Слова...", поясніть їхню композиційну роль.



3. Заслуховування учнівського повідом­лення "Переклади і переспіви «Слова про похід Ігорів»".

IV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

Саморефлексія і самооцінка діяльності на уроці.


Домашнє завдання.

Обов'язкове.

Скласти план характери­стики образів князів Ігоря, Всеволода, Свято­слава, княгині Ярославни і підготувати зв'язну розповідь про героїв. (Учні працюють у групах, кожна з яких характеризує певний образ.)



За бажанням.

Підготувати повідом­лення "Питання авторства поеми".


Додаток

Учнівське повідомлення



Сон князя Святослава

Віщий сон Святослава - це поетичний прийом. Герої середньовічних епічних і ліро-епічних творів "бачать" пророчі сни напередодні важливих подій. Особливість сну Святослава в тому, що він привиджується не перед подією, як завжди, а повідом­ляє про те, що вже сталося.

Князів сон "мутен", тобто темний, незрозумілий. Таким і має бути пророцтво, що складається із загад­кових, символічних картин. Не випадково при правителях існувала посада тлумача снів, про що до­відуємося з біблійних книг, хронік, середньовічних романів, літописів, фольклорних творів.

Сон Святослава складається з шести картин:

I. "Сю ніч з вечора одягали мене чорним покри­валом на кроваті тисовій...".

II. "...черпали мені синє вино...".

III. "...сипали мені з порожніх сайдаків пособників-поган великий жемчуг на лоно і ніжили мене...".

IV. "Уже дошки без князька в моїм теремі золо­товерхім".

V. "Всю ніч з вечора сірі ворони каркали".

VI. "Під Плесенським на оболоні були в дебрі Кияні і неслися до синього моря".

Дослідники "Слова..." трактують їх так.

"Сю ніч з вечора одягали мене чорним покрива­лом на кроваті тисовій..." - Бачити на собі чорний одяг уві сні - до хвороби, убогості, печалі, досади. А Святослав снить себе не просто в темному одязі: його "одягають" чорним, похоронним, покрива­лом, як мертвого. Сниться ліжко - також погана прикмета. Тим більше, що "кровать" тисова. Тис, як і кедр, через стійкість до гниття вважали однією з найкращих порід для виготовлення труни і, відтак, символом смерті.

"...черпали мені синє вино...". Пити у сні вино - віщує зле. Воно до того ж синє, тобто "мутне", а це - до печалі, суму.

"...сипали мені з порожніх сайдаків пособників-поган великий жемчуг на лоно і ніжили мене...". Пер­ли - символ сліз. їх сиплють з порожніх сагай­даків, стріли з яких випущені на руське військо - ще одна ознака печалі і сліз Святослава, пророцтво поразки русичів.

"...уже дошки без князька в моїм теремі золото­верхім". Відсутність "князька" - конька, гребеня на даху віщувала реальну або символічну смерть.

"Всю ніч з вечора сірі ворони каркали". Ворони крячуть на біду.

"Під Плесенським на оболоні були в дебрі Кияні і неслися до синього моря". Святослав бачить себе не в Києві на "золотому столі", а в окраїнному містеч­ку Плесенську в низовині. І несуть його сани (по­гребальні) до синього моря (до печалі).

Художня функція сну Святослава - обґрунтувати право князя на "золоте слово", в якому він виступає об'єднувачем руських князів у боротьбі з ворогами.



Урок


Тема:

"Слово про похід Ігорів". Образи руських князів у творі. Наскрізна ідея патріотизму. Питання авторства.

Мета:

розкрити ідею "Слова..."; проаналі­зувати проблему патріотизму; розвивати вміння учнів характеризувати героїв худож­нього твору.

Тип уроку:

урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання:

ілюстрації до "Слова...", аудіозаписи, підручник, видання поеми різ­них років.


Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

1. З'ясування емоційної готовності до уро­ку. (Словесний настрій.)

2. Актуалізація суб'єктного досвіду й опорних знань.

Бесіда про враження від роботи над групо­вими завданнями (емоції, труднощі, запитання і проблеми, які виникали, налаштованість на діяльність на уроці).



II. Цілевизначення і планування.

1. Представлення вчителем концепту уроку.

2. Узгодження цілей і плану роботи.

III. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Створення групи "експертів" для оці­нювання домашніх розробок груп. Узгодження критеріїв оцінювання.

2. Виступи представників груп.

3. Самооцінювання групової роботи та оцінювання її "експертами".

4. Заслуховування учнівського повідом­лення про авторство "Слова..." (див. додаток до уроку).

IV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

? Чи актуальна ідея "Слова..." в наш час? ("ПРЕС".)


Домашнє завдання.

Обов'язкове.

1. Опрацювати ("читан­ня з позначками") матеріал підручника на с. 47-49.

2. Визначити виконавське завдання для читця "Плачу Ярославни" Т.Шевченка; підготуватися до виразного читання цього твору.

3. Відрефлексувати досягнення цілей теми.

4. Визначити цілі на наступний - ос­танній урок з теми.

За бажанням.

1. Створити ілюстрації до твору.

2. Намалювати уявний словесний портрет Ярославни.
Додаток

Учнівське повідомлення



Хто він, автор "Слова про похід Ігорів"?

Маємо десятки гіпотез і багато літератури (як наукової, так і художньої), де порушено проблему авторства "Слова...". Одна з найвідоміших - теорія акад. В.Рибакова про те, що автором був знатний дружинник із княжого середовища, боярин Петро Бориславич.

Письменник В.Малик у романі "Черлені щити" подає художній образ співця, що створив безсмертну пам'ятку - боярина Славути. Учені нази­вали й інші імена. За останні роки з'явилися нові версії, особливо зріс інтерес до цієї проблеми у зв'язку з відзначенням у 1985 р. 800-літнього ювілею "Слова...": твір приписують самому Ігореві чи Святославові Ольговичу, князеві рильському. Деякі дослідники вважали авторкою і Ярославну, і навіть Володимира Ігоровича, сина князя Ігоря, якому 1185 р. було лише 15 років.

Найпереконливіша на сучасному етапі кон­цепція Л.Махновця. Учений, працюючи багато років над перекладом "Літопису руського" за Іпатіївським списком і над виданнями самої поеми, проаналізу­вавши і ґрунтовно вивчивши родовід руських князів (всього 299 осіб), дійшов висновку, що автором "Слова..." міг бути Володимир Ярославич - старший син галицького князя Ярослава Осмомисла, онук Юрія Долгорукого, рідний брат Ярославни, зять ве­ликого київського князя Святослава Всеволодови­ча. Цікаво, що таке припущення зробив (незалежно від Л.Махновця) і Б.Лепкий. Л.Махновець дово­дить, що Володимир Ярославич не брав участі в по­ході проти половців у 1185 р., а після втечі Ігоря з по­лону прибув із ним до Києва, де на честь щасливого повернення новгород-сіверського князя було влаш­товано урочистий прийом, що відбувся 15 серпня - в день Успіння Пресвятої Богородиці, храмового свята у церкві Богородиці Пирогощі. Тоді ж Володи­мир Ярославич і виголосив-проспівав "Слово о пол­ку Ігоревім" у княжому теремі, і була це, твердить учений, певною мірою імпровізація, яку записав якийсь книжник.

Л.Махновець відзначає енциклопедичність історичних, державних, політичних і природничих знань, якими володів автор "Слова...", - інтелекту­ал, інтелігент XII ст., що стояв на висоті передових, всенародних по суті своїй поглядів свого часу. Ав­тор "усовіщає" князів припинити чвари і спільно виступити проти половців "за землю Руську, за ра­ни Ігореві, смілого Святославича", народ і народні інтереси перебувають у центрі його уваги, хоч і не завжди є предметом зображення.

До особистості давнього письменника вже упродовж 800 років не слабне інтерес не тільки на­уковців, літераторів, просто шанувальників "Сло­ва...", а й художників, скульпторів. У місті Трубчевську відкрито пам'ятник авторові поеми.

У згаданій праці Л.Махновець доводить також, що "Слово..." і київську літописну повість про похід князя Ігоря на половців написала одна особа. На думку дослідника, Володимир Ярославич склав ці твори за відомостями, одержаними від Ігоря Святославича і Святослава Всеволодовича - київського князя.

Урок


Тема:

Образ Ярославни. Образ Руської землі. "Слово про похід Ігорів" у мистецтві.

Мета:

удосконалювати вміння учнів виразно читати поетичні твори, аналізува­ти образи, готувати повідомлення на осно­ві кількох джерел; розвивати зв'язне мов­лення.

Тип уроку:

урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання:

ілюстрації до "Слова...", аудіозаписи, підручник, видання поеми різ­них років.


Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку. (Обмін побажаннями.)

2. Актуалізація суб'єктного досвіду й опорних знань. (Формулювання очікувань від уроку.)

II. Цілевизначення і планування.

1. Представлення вчителем концепту теми!

2. Аналіз досягнення учнями запланованих і визначення подальших цілей.

3. Узгодження загального переліку цілей і плану роботи.

III. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Прослуховування у грамзапису декламації Шевченкового "Плачу Ярославни".

2. Створення "психологічного портрета княгині (фронтально).

3. Слово вчителя.

На думку дослідників, Ярославна - перший у східносло­в'янській літературі досконалий художній образ жінки. У ньому втілено народний ідеал русички XII ст. В образі княгині майже немає "класових рис". Це насамперед дружина, що вболіває за чоловіком. Водночас вона пере­ймається і долею воїв. Дуже точно про це сказав М.Драгоманов: "Славний плач Ярославий! - се не що інше, як пісня української дівчини...". її плач, як і слово Святослава, тісної пов'язаний зі змістом та ідейною спрямованістю пам'ятки.

Образ княгині надихав багатьох митців. Плач Ярославни перекладали Т.Шевченко, Б.Грінченко, А.Малишко. Вона стала героїнею і віршів і поем П.Антокольського, О.Берггольца, В.Брюсова, П.Воронька, Л.Первомайського та ін. Поетичні твори Ярославні присвятили М.Рильський, П.Тичина, Д.Павличко, Олександр Олесь, В.Колодій. її риси втілили на полотні, гравюрах, панно, розписах по фарфору, екслібрисах І.Андріанов, Р.Білоусов, І.Білібін М.Васнецов, І.Глазунов та ін.

4. Перегляд репродукцій картин, на яких зображено Ярославну.

5. Формування узагальненого образу Руської землі.

Слово вчителя.

Руська земля у "Слові про похід Ігорів" - це насамперед величезну територія від Білого до Чорного моря, від Карпат до Волга. На сторінках загалом невеликого за обсягом твору названо багато міст Київ, Чернігів, Курськ, Путивль, Галич, Полоцьк, Переяслав, Білгород, Римів, Корсунь, Тмуторокань та ін. Для літератури Серед­ньовіччя це унікальне явище. Причому події розгортаються в різних місцях одночасно. Ко­ли Ігореве військо вирушає в похід, за Сулою іржуть коні, у Києві дзвенить слава, в Новго­роді труби трублять, а в Путивлі стяги стоять.

Величний образ землі Руської - централь­ний у "Слові...", він несе основне ідейно-смислове навантаження, адже доля рідного краю - предмет тривожних роздумів, гірких уболі­вань автора, який закликає князів припинити чвари, об'єднатися перед битвою з зовнішнім ворогом. Саме цій головній думці підпоряд­ковані система образів поеми, її композиція, художні особливості.

Руська земля - це князі, природа, міфічні істоти. В основі зображення їх - традиції ус­ної народної творчості. Назви птахів трапля­ються в "Слові..." 54 рази, річок - 23 рази. Пейзаж персоніфікований, він постійно змі­нюється. Природа то попереджає героїв (затемнення сонця на початку князевого по­ходу), то співчуває їм (дерева і трави в тузі схиляються до землі після поразки русичів), підтримує (під час втечі Ігоря йому допомага­ють вітер, море, птахи, рослини).

Фольклорну основу мають у "Слові..." сни, передчування, віщування майбутнього. Так, чорні ворони - це вісники нещастя, соко­ли і кречети - символи "хоробрих русичів". Орел сприймається як символ поетичного на­тхнення або як віщун перемоги.

Міфічні образи в поемі - це Діва - обида, язичницькі боги Хорос, Велес, Даждьбог, птиця Див.



6. Заслуховування учнівських повідом­лень "«Слово про похід Ігорів» у мистецтві", "Пам'ятники «Слову...» (див. додатки до уроку).

7. Огляд ілюстрацій до твору, відшуку­вання в тексті відповідних уривків (підписування рядками з твору).

IV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. Доведення або спростування справед­ливості слів Л.Махновця:

"Світова література знає небагато творів, які б захоплювали нові й нові покоління, перетинали межі країн і материків, здобували все ширшу й гучнішу славу. І саме до таких пам'яток належить безсмертне «Слово про похід Ігорів» - героїчна, сповнена палкої любові до Вітчизни, до свого на­роду пісня-заклик, що лине із сивих віків Київської Русі и гаряче відлунює в наших серцях".



2. "Незакінчене речення": "Моє найбільше відкриття у «Слові...» - це..."; "Я вважаю, що поему слід вивчати для того, щоб...."
Домашнє завдання.

Обов'язкове.

Виписати крилаті висло­ви, прислів'я з поеми.



За бажанням.

Скласти запитання для тематичного оцінювання.


Додатки

Учнівське повідомлення



Пам'ятники, присвячені "Слову про похід Ігорів"

На території України і Росії встановлено кілька пам'ятників, присвячених "Слову..." і його персонажам. Перший відкрили 16 травня 1970 р. на кургані Караул-гора на лівому березі Сіверсько­го Дінця поблизу р. Біла Калитва Ростовської об­ласті. Місце обрано у зв'язку з припущенням, що біля підніжжя цього кургану Ігореві вої ночували перед другою битвою з половцями. На 17-тонній діабазовій брилі золотом написані слова: "Воїнам Ігоревого війська - хоробрим русичам 1185 р.". У постамент пам'ятника вмуровані металеві кап­сули з землею Києва, Чернігова, Новгорода-Сіверського, Трубчевська, Путивля, Курська, Рильська, а також із землею з берегів Дону, Сіверського Дінця, Калитви, Швидкої, Макатихи і Кагальника.

1975 р. у Трубчевську до тисячоліття міста встановлено пам'ятник Боянові. Скульптури, присвячені руському співцеві, відкрили також побли­зу с. Балико-Щучинка Київської області (1985) і в м.Черкаси (1986).

У Путивлі біля древнього дитинця 1983 р. встановлено пам'ятник Ярославні.

У вересні 1989 р. в Новгороді-Сіверському до тисячоліття міста відкрито меморіальний комп­лекс із трьох пам'ятників. На Замковій горі вста­новлено скульптуру Бояна у військових обладунках, через плече - гуслі. Кінна скульптура Ігоря Святославича височіє у центрі міста. Позаду по­статі - куля з двох частин, що символізує затем­нення сонця. Пам'ятник Ярославні стоїть біля східної стіни Спасо-Преображенського монастиря.
Учнівське повідомлення

"Слово про похід Ігорів" у мистецтві

"Слово про похід Ігорів" перекладали Ї.Шев­ченко, С.Руданський, Ю.Федькович, І.Франко, Панас Мирний, М.Чернявський, В.Щурат, М.Рильський, II.Забіла, Вас.Шевчук та інші пись­менники.

Нині коло перекладачів значно розширилося, позаяк у літературний обіг повертається творчість письменників, донедавна несправедливо замовчу­ваних. Так, автором кращого перекладу поеми польською мовою був Б.Лепкий, працю якого ви­соко оцінив І.Франко.

Споріднена зі "Словом о полку Ігоревім" і по­ема О.Турянського "Поза межами бою", написана теж ритмізованою прозою, позначена високою об­разністю і певною спільністю ситуацій (автор створив свою поему під час італійського полону на острові Ельба).

"Діва-Обида" - так називається вірш Є.Маланюка, пройнятий почуттям болю і тривоги за долю України, надією на її відродження:

Повстань, як древлє! Панцир з міді

Замінить лахи й ганчірки -

І знов дівоча стать Обиди

Звитяжно гляне у віки.

Від часу відкриття "Слова..." з'явилося вже близько сотні перекладів і переспівів. Понад п'ят­десят із них - російськомовні (В.Жуковського, А.Майкова, М.Заболоцького, Л.Тимофєєва, М.Гудзія, Д.Лихачова, М.Рилєнкова, В.Стеллецького та ін.). Білоруською мовою поему переклали М.Бог­данович і Янка Купала, грузинською - С.Чиковані, абхазькою - Д.Гуліа, вірменською - В.Вагулі. Є пе­реклади "Слова..." і китайською, норвезькою, болгарською, англійською, польською, чеською, сербською, словенською, німецькою, французькою, іспанською, данською, єврейською, башкирською, казахською, карельською, татарською, узбецькою та іншими мовами.

Мотиви, образи давньоукраїнської поеми відчутні і в літературі. Дослідники знаходять сліди "Слова..." в "Апостолі" 1307 р., у "Повісті про Акіра Премудрого", у "Слові про Лазареве воскресіння". Якщо ж говорити про ознаки прямого наслідування, то передовсім слід назвати пам'ятку російської прози кінця XIV ст. - "Задонщину". Складний багатогранний вплив поеми на літературу нового часу. Науковці говорять про різні рівні цього впливу: не лише через переклади й переспіви, а й через використання мотивів та образів "Слова..." в художніх творах цілого ряду письменників. С.Пінчук доказово простежує нове життя образів і ремінісценцій поеми в історичній прозі і сучасній драматургії. Це твори О.Довженка, Ю.Яновського, Г.Косинки, О.Гончара, М.Стельмаха, багатьох інших митців, у творчість яких "Слово..." увійшло як органічний компонент.

Історичну п'єсу "О полку Ігоревім" написав Г.Хоткевич (1926). Для театральної постановки давню поему підготував Г.Лужницький. Сюжетні "Слова..." використані в опері І.Бородіна "Князь Ігор", у композиції М.Лисенка "Плач Ярославни". Твір надихав малярів, скульпторів, майстрів різця. Крім гравюр В.Лопати, ілюстрацій Г.Маковської назвемо відомі картини В.Васнецова, М.Реріха, В.Фаворського, А.Летрицького, Г.Нарбута, О.Кульчицької, скульптури А.Павлося, Б.Мухіна, вітражі

Л. Молодожанина.

Урок


Тема:

ЗМ. Твір-розповідь з елементами роздуму у публіцистичному стилі за "Словом про похід Ігорів" (усно і письмово).

Мета:

вчити восьмикласників образної логічно викладати у письмовій формі міркування щодо прочитаного; розвивати увагу, уяву, логічне та образне мислення; виховувати культуру писемного мовлення.

Тип уроку:

урок розвитку зв'язного мовлення.

Обладнання:

репродукції картин В.Васнецова "Після бою Ігоря Святославича з половцями", В.Перова "Плач Ярославни", учнів­ські ілюстрації до "Слова...".

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка