Урок Тема: вступ. Художня література як одна з форм духовної діяльності людини. Функції художньої літератури. Багатозначність ху­дожнього образу. Різновиди образів. Аналіз художнього твору



Сторінка9/10
Дата конвертації20.02.2016
Розмір1.25 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

II група - "Риси характеру".

Орієнтовний виступ представ­ника групи.

Характер Лесі Українки на­стільки прекрасний, наскільки й складний. Перша риса - скромність. За спогадами, щоб опублікувати перші вірші дівчинки, їх дово­дилося забирати в неї ледь не силоміць. І біо­графію свою до друку авторка поетичної збірки "На крилах пісень" також нізащо не хотіла подавати.

Друга особливість - самокритичність. "Ха­рактер мій якийсь скритний, мені це не подобається, завжди стараюся бути якось щиріше, вільніше". У цій автохарактеристиці йдеться і про іншу рису - стриманість, заглибленість у внутрішній світ.

Третя властивість - сила волі і цілеспря­мованість: "Хіба тільки яка диявольська сила мене затримає, коли я не дійду свого".

Леся сповідувала християнське милосер­дя. Була чутливою до чужого горя, намагалася підтримати в біді і скруті: "Я звикла приймати чужі болі і жалі. Мої друзі, що звертаються до мене в хвилини смутку, - тим більше притягу­ють мене до себе".

Одна з рис її вдачі - прагнення діяти. "Пе­ред собою маю роботу без кінця, не маю коли і вгору глянути".

Ось як оцінювали Лесин характер близькі люди. Мати: "Леся - прекрасна дитина, така без кінця добра, поблажлива до всіх, дуже здібна, як до науки, так і до мистецтва". Сест­ра Ольга: "Як би тяжко вона не страждала, перш за все думала про те, щоб не засмутити, не турбувати інших тим стражданням, не за­важати комусь, не обтяжувати, навпаки - розвеселити жартом, заспокоїти, підтримати, підбадьорити... Така була все своє життя, від малку до останньої хвилини життя".

? Як ви гадаєте, людина народжується з певним характером чи виковує його собі са­ма? Які риси Лесиного характеру імпонують вам? (Відповіді учнів.)

III група - "Захоплення, обдарован­ня, освіта ".

Орієнтовне повідомлення пред­ставника групи.

Можна сказати, що Леся Українка - це суцільне захоплення: красою природи, мелодійністю рідної мови, гармонією української пісні, Шевченковим "Кобзарем", самобутністю волинської вишиванки, силою і могуттям органної музики, красою і грізністю морської стихії, обдарованістю рідного народу, його героїчною історією.

А почалося все, як це не дивно, із захоп­лення декламацією. Леся в шість років розучувала напам'ять і декламувала будь-який вірш, котрий "попадається їй під руки", найохочіше - "Русалку" Адама Міцкевича в пере­кладі П.Куліша.

Шестирічною вона вишила батькові со­рочку. У наступні, вже доросліші роки, Леся вишивала багато, навіть тоді, коли хвора рука була вся перебинтована. Пришпиливши полотно до пов'язки, продовжувала роботу. На­приклад, на Різдво Христове 1883 р. вона вишила значну частину узорів на подарованих мамою гостям сорочках. Ішов тоді дівчинці всього-на-всього 12-й рік. А в перервах вона висаджувала квіти на клумбу.

Леся Українка дуже захоплювалася на­родною піснею. Хоча в дитинстві вона ще не могла досконало опанувати складні мелодії, та все одно цілими днями й вечорами допізна захоплено виспівувала їх.

Полюбляла Лариса й випікати булочки, навіть могла позмагатися в цьому з бабусею.

Дуже любила танцювати, плавати, бігати наввипередки, бавитися в різноманітні ігри.

З першим літуванням у Колодяжному Ле­ся прикипіла душею до волинських пущ і дібров. її зачаровувала таємнича велич ста­резних лісів, їх безмежні простори, перво­зданність і розмаїття рослинного світу.

? Чи багатий ваш світ? Якби довелося зустрітися з Лесею, вам було 6 цікаво з нею? А їй із вами?

IV група - "Оточення".

Учень позиває людей з Лесиного оточення і коротко характеризує їх. У дитинстві її найпершими друзями були колодяженські діти, яких вона дуже любила, з якими охоче гралася.

У Колодяжному і в Києві Косачі приймали в себе М.Лисенка, М.Старицького, у Галичині зустрічалися з В.Стефаником, В.Сімовичем, О.Маковеєм, О.Кобилянською, О.Луцьким, В.Пачовським.

3. Створення психологічного портрета по­етеси.

"Гронування": "Леся Українка як осо­бистість - це...".



4. Зачитування висловлювань поетеси.

Виберіть особистісно значущі для вас слова і запишіть їх у власний зошит і зошит товариша:

"Яке се щастя бути фізично здоровою... Ко­ли я активна, я не знаю страху".

"Я люблю мати в усьому ясність, і я за правду".

"Я звикла до кінця кінчати всі розпочаті справи".

"Всі мені толкують, що я повинна жити рос­линним життям, але я не можу обернутись у рослину".

"Світ іде не до гіршого, а до кращого".

"Мої плечі витримають і не таку вагу".

"Без бібліотеки трудно жить".

"Кажу по правді, бо брехати сором".



5. Слово вчителя.

Про письменника ми довідуємося не лише зі спогадів, біогра­фічних та автобіографічних матеріалів, а й із його творів. Якою ж постає Леся Українка у своїх віршах?



6. Робота зі змістом поезії "Ви щасливі, пречистії зорі..."

а) Виразне читання вірша вчителем або заздалегідь підготовленим учнем.

б)З'ясування емоційного враження від твору ("Що ви відчули, читаючи поезію?").

в) Визначення теми та ідеї вірша.

" Незакінчене речення": "Думаю, це поезія про... Нею Леся Українка хотіла сказати..."

г) "Повільне читання" вірша (учні під керівництвом учителя вчаться знаходити у творі приховані запитання, ставити власні і, відповідаючи на них, складати зв'язну розповідь-аналіз):

- "Ви щасливі, пречистії зорі...", - говорить поетеса. Чому вона так вважає? Зорі роз­мовляють між собою променями, без слів. І лірична героїня теж хотіла б так уміти, тоді їй були б непотрібні слова.

- Якщо виходити з такого трактування, то слова не дають змоги виразити все, що хо­че сказати лірична героїня (умовно вважа­тимемо авторку і ліричну героїню вірша однією особою). Постає щонайменше два запитання: 1) чому? 2) що ж вона хоче ска­зати й кому?

- Зорі все бачать згори... Так само високо, щоб бачити все, хотіла б піднятися й лірич­на героїня. Вона ладна заплатити за це ве­лику ціну - бути одинокою. З чого можна зробити висновок, що на цю мить вона не самотня, але це не може замінити прагнен­ня глибокого і різностороннього пізнання світу ("бачити все"). Значить, наразі Леся Українка не може цього зробити. Чому?

- Зорі - холодні і тверді, "неначе з кришта­лю". Авторка не така. А яка ж? Очевидно, м'яка, тобто душевна, вразлива. І ці риси завдають їй болю, туги, жалю. Чи поетеса прагне позбутися їх?

Узагальнимо: лірична героїня вірша - лю­дина надзвичайно чутлива і вразлива. З іншо­го боку, її розум прагне постійного пізнання. Свої думки й переживання поетеса втілює у слова, віршовані рядки. Однак, не повністю може висловити себе - і незадоволень рівнем володіння словом. Почуттям внутрішньої нереалізованості і породжений твір. Авторка хо­че сказати читачеві: мені погано на землі. Я маю друзів, родину, дім (це можна припус­тити, бо вона не самотня), але моя враз­ливість, невдоволеність, жага пізнання завда­ють болю. У такі хвилини я зводжу очі до не­ба і кажу: "Добре вам, зорі... Ви щасливі...". Що ж хоче сказати лірична героїня вірша людям і світові в інших поезіях?

7. Робота зі змістом поезії "Хотіла б я піснею стати...".

а) Виразне читання вірша вчителем або заздалегідь підготовленим учнем.

б) З'ясування емоційного враження від твору ("Що ви відчули, читаючи поезію?").

в) Визначення теми та ідеї вірша.

"Незакінчене речення": "Думаю, це поезія про... Нею Леся Українка хотіла ствер­дити..."

г) "Повільне читання" вірша (робо­та проводиться за алгоритмом прочитання попереднього твору. Подаємо схематичний виклад її):



- "Хотіла б я піснею стати..."...Для чого? З якою метою? - Відповідь є у вірші: "Щоб вільно по світі літати...". Але вона породжує нове запитання: для чого це потрібно ліричній героїні?

- Щоб вітер розносив луну... Луну, тобто якісь слова? Хто автор їх? Про що вони? Відповіді поки що немає. Лише перелік бажань ліричної героїні, яка хоче..." аж під яснії зорі полинути співом дзвінким, / Упасти на хвилі прозорі, / Буяти над мо­рем хибким..."

- Пошукаємо відповідь у третій строфі: "Лунали б тоді мої мрії [тобто слова, у яких мрії?] /1 щастя моє таємне, / Ясніші, ніж зорі яснії, / Гучніші, ніж море гучне". Тут відповіді також нема. Зате є кілька но­вих запитань: чому щастя таємне? про що ці мрії? Можемо стверджувати, що про щось велике, бо вони лунали б гучніше, аніж море, і світили б ясніше, аніж зорі. Про що ж ця поезія? (Відповіді учнів.)

IV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. Відповідь на озвучене на уроці запитан­ня (усно або у формі есе): "Чи цікаво було б нам із Лесею вдвох?".

2. Коментування епіграфа уроку.

3. Рефлексія очікувань і результатів: "Чи справдилися ваші очікування від уроку?"

"Незакінчене речення", "Мікро­фон - 2": "На сьогоднішньому уроці я від­чув... зрозумів... усвідомив... А тепер хочу по­чути думку..."

4. Відтворення в кольорі змін настрою протягом уроку.
Домашнє завдання.

Обов'язкове загальне.

1. На основі матеріалу підручника (с. 135, 136) доповнити візитну картку письменниці.

2. Вивчити на­пам'ять поезію "Хотіла б я піснею стати...".

Обов'язкове на вибір.

Написати есе на одну з тем: "Леся Українка - мій ідеал люди­ни"; "Чим зацікавила мене постать Лесі Укра­їнки"; "У чому неповторність Лесі Українки"; "Внутрішній світ мій і Лесі Українки".



За бажанням.

1. Дібрати мелодію, яка відображала б внутрішній світ Лесі Українки.

2. Створити асоціативний малюнок "Внут­рішній світ мій і Лесі Українки" (варіант: "кольоровий портрет" характеру).

Урок


Тема:

Гармонійне єднання людини з при­родою у поезії Лесі Українки "Давня весна".

Мета:

ознайомити учнів із поезіями Лесі Українки; формувати здатність бачити красу природи, людини, передавати її засобами по­етичної мови; удосконалювати вміння сприймати текст на слух, виразно читати й аналі­зувати поетичні твори, висловлювати власні думки щодо прочитаного або почутого; роз­вивати творчу уяву; виховувати любов до природи, мистецтва.

Тип уроку:

комбінований.

Обладнання:

репродукції картин І.Айвазовського, І.Левітана, аудіозаписи музич­них творів А.Вівальді, П.Чайковського, фото Лесі Українки.


Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

1. З'ясування емоційної готовності учнів до уроку. (Словесний настрій.)

2. Актуалізація суб'єктного досвіду й опорних знань.

а) Озвучення записів у таблиці "Візитна картка письменниці".

б) Презентація асоціативних малюнків ("Внутрішній світ мій і Лесі Українки"), прослуховування дібраних мелодій; ознайомлен­ня в парах з написаними есе, озвучення кількох із них.

в) Прослуховування в парах вивченої на­пам'ять поезії; озвучення кількома учнями.



II. Цілевизначення і планування.

1. Оголошення вчителем концепту уроку.

2. Визначення особистісної значущості виучуваного матеріалу.

"Незакінчене речення": "На мій по­гляд, з творчістю Лесі Українки варто озна­йомитися, тому що..."



3. Обговорення й узгодження цілей і пла­ну роботи.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Створення асоціативного ряду до слова весна.

2. Перегляд репродукцій картин І.Левітана.

Бесіда


• Якою постає перед нами картина весни?

• Які барви переважають на полотні? Чому саме такі?

• Чи такою ви уявляєте Цю пору року?

• Яку картину намалювали б ви? Які кольори на ній переважали б?



3. Прослуховування музичних етюдів на тему "Весна".

Бесіда


• Що ви відчували під час прослуховування мелодії?

• Чи уявлялася вам картина І.Левітана?

• Чи можливо поєднати три види мистецтва: музику, живопис і слово?

4. Слово вчителя.

Свій творчий шлях Леся Українка розпочала дуже рано: перший вірш "Надія" написала в 9-річному віці, а пер­ша поетична збірка побачила світ, коли ав­торці йшов 21-й рік. Це справді була весна Лесиного життя. Весна, у якій зародилася її поетична творчість. Один з "плодів" цього розквіту - вірш "Давня весна".



5. Опрацювання змісту вірша.

"Читання із зупинками", передбаченням, "повільне читання".



Перед початком роботи вчитель ознайом­лює восьмикласників з правилами: закрити білим аркушем текст вірша і відкривати по­ступово тільки вказані рядки.

- Про що може йтися в поезії з такою на­звою - "Давня весна"? - Про весну.

- Що ми ще дізнаємося із заголовка? - Що ця весна була давно. Але щось дуже важ­ливе відбулося тоді, що запам'яталося на­довго, може, й на все життя. Що саме мог­ло статися, як ви гадаєте?

- Якою ж була ця весна? - Весела... щедра... мила... - кожен епітет - ціла картина. Спробуймо намалювати її: що підказує наша уява, коли чуємо слова весела весна? щед­ра? мила? І ця весна діє - знову малюємо побачені внутрішнім зором картини, "розшифровуємо" зорові образи: "промінням фала", "сипала квітки", "летіла хутко, мов стокрила"... З приходом весни все ожило, усе загомоніло (слуховий образ), зелений шум (поєднання двох образів), уявляється зелене листя, дерева, гай, ліс; чується луна "веселая" - перегук, щебетання пташок, можливо, солов'їв, аж луна йде...

- Що ми можемо сказати про ліричну ге­роїню вірша, чиїми очима подано ці карти­ни? (Ніжна, лірична, надзвичайно чутлива до краси природи, до слова.)

- В описі весни йде нагнітання емоцій. Для чого, як ви гадаєте? Що має відбутися? Про що йтиметься далі? (Відповіді учнів.)

- Авторка використовує виражальні мож­ливості поетичного слова, щоб зримо пе­редати трагізм ліричної героїні: рух, шум, блиск, гомін, співи, сміх - "А я лежала хво­ра й самотна..."

Я думала: "Весна для всіх настала,

Дарунки всім несе вона, ясна,

Для мене тільки дару не придбала,

Мене забула радісна весна..."

- Що ж відбудеться далі? (Відповіді учнів. Зачитуються три останні строфи вірша.)

Моя душа ніколи не забуде

Того дарунку, що весна дала...

- Який же це дарунок? (Цвіт яблуні, зелень листя, подих вітру, пісні пташок, шепіт гаю...) Чи це справді можна вважати да­рунком? У нашому повсякденному ро­зумінні дарунок - це, здається, щось інше. (Відповіді учнів.)

- Були в житті й інші весни... Але такої "не було й не буде"! Що ж "таке" було в цій весні? Чому вона єдина на все життя? (Відповіді учнів.)

- Про що ця поезія? (Про вміння бачити красу світу, радіти йому, кожній хвилині життя, про повноту життя.)

- Яким кольором ви передали б настрій ок­ремих рядків? (Учні створюють "кольоро­вий портрет" вірша.)



5. Виразне читання поезії вчителем. (Учні, заплющивши очі, намагаються уявити зобра­жене.)

6. Читання учнями поезії в парах. Озвучен­ня кількома представниками пар.

7. Прослуховування фрагментів музич­них творів.

Визначіть, яка з цих мелодій найвлучніше передає настрій поезії. ("Мікро­фон - 1".)



8. Доповнення асоціативного ряду весна (за бажанням учнів).

IV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

Рефлексія відчуттів, визначення особистісної значущості вивченого.

"Незакінчене речення": "На мій по­гляд, із творчістю Лесі Українки слід ознайо­митися, тому що..."
Домашнє завдання.

Обов'язкове.

1. Прочитати поему "Дав­ня казка".

2. Записати запитання, що виник­нуть під час читання.

3. Позначити незнайомі слова.



За бажанням.

1. Написати лист-подяку авторці вивчених поезій.

2. Створити вірш-стилізацію.

3. Підготувати невелику зв'язну розповідь про хвилини (якщо такі були), ко­ли відчуття краси природи допомогло пере­бороти сум, біль. Подумати, кому можна по­радити прочитати поезію "Давня весна".



Урок


Тема:

Леся Українка. "Давня каз­ка". Ідея вільної творчості, прагнення людини до свободи.

Мета:

допомогти учням зрозуміти зміст поеми, осягнути її ідейне спрямування; удосконалювати вміння виразно читати й аналізувати поетичний твір; розвивати самостійність і до­казовість суджень.

Тип уроку:

урок вивчення нового ма­теріалу.

Обладнання:

ілюстрації до поеми "Давня казка" художників В.Касіяна та В.Панфілова, портрет Лесі Українки.

Епіграф:

Не поет, у кого думки

Не літають вільно в світі.



Леся Українка
Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до| уроку. ("Побажай мені удачі!")

2. Актуалізація суб'єктного досвіду й| опорних знань.

а) "Незакінчене речення": "Прочитавши поему «Давня казка», я замислився над тим, що..., здивувався, коли..., захопився, тому що..."

б) Бесіда

• Які запитання виникли у вас, коли ви чита­ли поему?

• Чому Леся Українка названа свій твір "Дав­ня казка"? Якщо казка (та ще й давня), то вона не­се у наш час із давнини якусь мудрість. Яку?

II. Цілевизначення і планування.

1. Самостійне формулювання учнями теми уроку (тема формулюється на основі висловле­них восьмикласниками думок) і запис епіграфа

2. Укладання власного переліку цілей та узгодження його із загальним.

3. Колективне планування роботи.

III. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Виразне читання вчителем уривку з І розділу від початку до слів "То щодня поет приходив до діброви на розмову".

2. Бесіда

• На основі нього епізоду розкажіть про поета: І його зовнішність, стосунки з людьми, про його І твори.

• Як ви гадаєте, про що поет "розмовляв" із дібровою?

• Прочитайте в особах дві розмови поета з Бертольдо (І розділ). Як розуміє щастя поет, а які лицар? Що кожен з них найбільше цінує в житті?

• Перекажіть близько до тексту II розділ. Чо­му Бертольдо звернувся по допомогу до поета?

• Коли і як поет знову допоміг лицареві? Яку нагороду обіцяв йому Бертольдо?

• Зверніть увагу на прислів'я, використане на початку IV розділу: "Кажуть, весь поміст у пеклі / З добрих замірів зложився, / Для пекельного по­мосту /І Бертольдо потрудився...". Які наміри мав Бертольдо і чому він їх не здійснив? Доберіть відповідні цитати.

• Як віддячив лицар співцеві за допомогу? Чому Бертольдо не вдалося вбити силу поетового слова? Знайдіть відповідь у тексті.



IV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

Бесіда


Яку мудрість несе в наш час "Давня казка" і чи потрібна вона нам нині?

Що нового відкрила вам Леся Українка про світ, про людей?

Чи залишились якісь ваші запитання без відповіді? Які?
Домашнє завдання.

Обов'язкове.

Дібрати цитати для харак­терне тики персонажів поеми (за варіантами).



За бажанням.

1. Скласти кросворди, придумати запитання для літературного дик­танту за поемою.

2. Наманювати ілюстрацію до одного з епізодів твору.

3. Написати есе "«Давня казка» нині".



Урок


Тема:

Леся Українка. "Давня каз­ка". Проблема лицарства, ролі митця в суспільстві, суті людського щастя.

Мета:

допомогти учням з'ясувати проб­лематику поеми, підвести до розуміння авторської думки про істинне лицарство, роль митця в суспільстві; удосконалювати вміння робити порівняльну характеристику образів; виховувати духовну шляхетність.

Тип уроку:

урок закріплення знань, умінь і навичок.

Обладнання:

ілюстрації до поеми.

Епіграф:


"Я сама подібна до героя моєї «Давньої казки»."

З листа Лесі Українки до М.Павлика
Хід уроку

1. Мотиваційний етап.

1. З'ясування емоційної готовності до уро­ку. ("Графічний настрій".)

2. Актуалізація суб'єктного досвіду й опорних знань.

а) Розгадування запропонованих одно­класниками кросвордів, написання літера­турного диктанту, зачитування есе, перегляд ілюстрацій.

б) Укладання асоціативного ряду до слова лицар.

II. Цілевизначення і планування.

1. Оголошення теми, представлення кон­цепту уроку.

2. Укладання власного переліку цілей уроку на основі загального.

3. Колективне планування діяльності.

III. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Слово вчителя.

Справжнім лицарем можна вважати людину благородну, чесну, до­бру, сміливу. У поемі є лицар - Бертольдо. І є поет - людина неблагородного походження. Хто з них справжній лицар і чому?



2. Укладання цитатного плану характери­стики образів або таблиці.

Робота в парах



Учитель пропонує школярам вибрати й уз­годити в парах один із варіантів завдання (скласти план порівняльної характеристики образів поета і Бертольдо чи заповнити таб­лицю), пояснює, як вони працюватимуть.


ПОЕТ

БЕРТОЛЬДО




Портрет







Походження







Мрії







Життєві цінності







Риси характеру







Ставлення один до одного







Ставлення автора до персонажів



1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка