Урок у 1 класі «Країна знань» Суровцева Ю. В. учитель початкових класів Вчитель: На поріг ступає осінь, Літо, прощавай! Знову дзвоник всіх нас кличе



Скачати 103.99 Kb.
Дата конвертації06.03.2016
Розмір103.99 Kb.



Перший урок у 1 класі «Країна знань»

Суровцева Ю.В. учитель початкових класів


Вчитель: На поріг ступає осінь,



Літо, прощавай!

Знову дзвоник всіх нас кличе,

Школо, зустрічай!

Сонце щедро подарує

Теплоту вітань,

Тож нехай цвіте й верує

Наше Свято Знань.

Вся шкільна родина знову,

Разом, мов сім’я,

Сумували ми без друзів

Довго, ти і я.

І без школи сумували,

скажем без вагань.

Ось, нарешті,  і настало

Наше Свято Знань.

Вчитель: Вітаємо вас, діти вільної України, зі святом першокласника.

Вітаю вас і я з цим знаменним днем. Але, щоб розпочати свято,

першокласники повинні відгадати загадку.

Великий будинок дітей завжди жде

І часто, як вулик бджолиний гуде.

Як чаша, він повен знаннями.

Ласкавий будинок цей з нами.

(школа)

На сцену виходять 5 першокласників.



1 учень: Школа! Вулик ти дитячий,

Ну, а діти, як бджолиний рій.

Вчаться тут і йдуть сюди терпляче

І беруть початок з нього свій.

2 учень: Як були ми дошкільнята,

То ходили в дитсадок.

А тепер вже інший час –

Зустріла радо школа нас.

3 учень: Ми тепер – не просто діти,

Шестирічки-неумійки,

Шестирічки – перший клас,

Школярі тепер всі з нас.

4 учень: Якщо вчимося ми у школі,

То звемося – школярі.

Радо в школі зустрічають

Однокласники мої.

5 учень: У цьому році перший раз

Пішов я в школу в перший клас,

І першим в класі з того дня

З’являтись став до школи я.

Ведучий 1: Рідний, рідна, рідне – корінь роду, народу. Рідна мама, рідний тато,

рідна земля і рідна Україна, рідна мова і рідна школа.

Ведучий 2: Святі слова тримають нас на світі і вчать любові до берегів, між

якими з віків у віки тече ріка нашого народу, нашої нації, нашої

України. Школу, так, саме школу українці поставили в один ряд з

такими словами як мама, Україна, мама. Ми - українці – нація, яка

споконвіку прагне багато знати.

У кожної людини є велика Батьківщина—країна, де вона народилася. Наша держава називається Україною. Вона має славну і давню історію, прекрасну мову і високу культуру. Святою для кожної людини є земля, де вона зробила свій перший крок, вимовила перше слово, почула мамину пісню колисанку, а потім народну пісню, вперше пішла стежкою до школи.

- Поясніть як ви розумієте цей вислів «Україна - єдина країна»?

- Назвіть міста України.


Кожен пишається своєю рідною землею. Завжди хоче сказати про неї найкраще.

• Простір землi, яку заселяють українцi, є таким великим, що аби перетнути його пішки iз заходу на схiд, треба йти 90 днiв, долаючи щодня 30 км.

• Територiя України простягається iз заходу на схiд на 1316 км, а з пiвночi на пiвдень — на 893 км.

• За площею територiї (603,7 тис. кв. км) серед європейських держав вона поступається лише Росiї.

• Протяжнiсть державного кордону України становить 7 590 км

• Із них на морськi кордони припадає 1 959 км.

• Нашими найближчими сусiдами є росiяни, бiлоруси, поляки, чехи, словаки, угорцi, румуни, молдавани, болгари.

• Україна — це незалежна держава. Вона має свою Конституцiю — Основний Закон, тобто правила, за якими живуть українці.

- Дорогі діти! Сьогодні ви станете учнями, розпочнеться ваше шкільне життя у нашій країні - Україні. Я вітаю вас із першим навчальним днем, із першим шкільним святом, із першим уроком. Як ви вже знаєте, я ваша перша вчителька, Юлія Вікторівна. І ми з вами сьогодні відкриємо двері у чарівну країну Знань і ви станете справжніми учнями.

Вчитель: Та немає головної гості поміж нас.

Зачекались ми її,

Вже й з’явитись час.

Виходить осінь

Осінь

  Ледве встигла я на свято.

  Мала клопотів багато.

  З дітлахами як завжди.

  Підніми усіх, збуди.

  І Мишкові і Оксанці

  Поклади книжки у ранці,

  Зачеши і заплети,

  Позав’язуй ще й  банти,

  З усіма зроби зарядку,

Вмий ошатно, одягни,

Бо ж відвикли від порядку

 за канікули вони.

Вчитель: Та оце ти вже даремно.

    На дітей ти всіх  поглянь –

    Подивитися приємно,

    Як стрічають Свято Знань.

Осінь ( приємно здивована)

Ось і бачу тепер їх –

Іменників моїх.

Тих, хто впершее йдуть до школи,

Йдуть у свій найперший клас.

Не бувало ще ніколи перше вересня без вас.

Що скажіть із вами сталось,

Чому принишкли, новачки?

Чи до школи йти злякались,

Відгукніться, першачки!

Виходьте і ставайте сюди ті,

Хто підготував для нас вірші.


Виступ першокласників.

 


  1. Небо чисте, голубе,

        Гарно так навколо.

Осінь, як я ждав тебе,

Щоб іти до школи.

2. Ми сьогодні прокидались

 Уночі разів багато,

Через те, що так боялись

запізнитися на свято.

3. Я сьогодні йшла до школи,

 Встала рано, як ніколи.

Швидше мамо, швидше, тату,

Скільки можна вас чекати?

Я ж іду не в дитсадок,

   А на перший свій урок.
    4.Нам подобається в школі,

Гарно тут, всього доволі.

    всі веселі і не б’ються 

Тільки є поважні тьоті,

Що учительками звуться.

5.А директор , ніби, добра.

То її я дуже прошу,

Ну хоча б іще бабусю,

    А як можна то і тата

 зарахуйте ви до школи.

   6. Будем добре ми навчатись,

Хоч ця справа не легка.

    Тільки шкода нам прощатись,

З іграшками з дитсадка.


7. Ллється радість через край,

      Свято, як ніколи.

Наш садочок,прощавай,

      Здрастуй, рідна школо!

    

8.    Ой. Веселе свято в нас.



Я іду у перший клас.

    В мене квіти у руках,

В мене ранець на плечах.

  9.  Ще учора ми були

Лиш маленькі діти,

    А сьогодні школярі –

Цікавіше жити.

   10. скільки змін тепер у нас,

І нового стільки –

    Ми прийшли у перший клас

Зароблять оцінки.

  11.  В цей чудовий світлий ранок

Школярами ми стаєм.

    І батькам своїм говорим

Знайте, ми не підведем.

   12. Хай приймає школа нас,

У сім’ю у перший клас!

Осінь

Бажаю вам оцінок я відмінних!

Нехай стоять вони на радість вам.

У зошитах, щоденниках, журналах,

А  вогник знань світився у очах!
Вчитель:Дякуємо тобі,осінь, за гарні побажання, а тепер прийшов час взяти золотий ключик і відкрити двері у країну Знань і посвятити наших діточок у першокласники.

Стук у двері.

Вчитель: Ой хтось до нас на свято запізнився, давайте подивимось.



(входить Атаманша)

Атаманша: Стійте, стійте, що ви тут робите? Хто ви такі? Я директор школи. А ну швидко звільнить помешкання! Галас на всю школу!

Вчитель: та ні, стривайте ви аж не як не директор, діти ви бачили сьогодні на лінійці директора? Це вона?

Атаманша: Так, так, я Атаманша! Майже директор школи! А куди це ви зібралися?

Вчитель: Хочемо відкрити двері у країну Знань і стати першокласниками.

Атаманша: Хочете учнями стати, та ще й подорожувати без мене? Нічого у вас не вийде. (забирає ключ)

Атаманша:

 Перший раз, у перший класс,


Я вітать не буду вас!
Крейдою дошку буду марать
та навчатись заважать.
Клякс у зошити наставлю,
Без підручників лишу.
Буду пакості робити,
Веселитись, шухарити,
Вас, хлоп’ята, всіх до школи
я забуду запросити.

Атаманша: Ух, скількох я порізала, скількох загубила, що злякались? Тысяча чортів!

Ведущая: Ні, Атаманша, не злякались ми тебе, діти у нас розумні та сміливі.

Атаманша: А це я зараз перевірю! Віддам вам золотий ключ, якщо ви виконаєте мої завдання.

Ведуча: Ну що, діти, виконаємо завдання Атаманши?

Атаманша: зараз я подивлюсь які ви кмітливі? Відгадайте мої загадки.

Вчить читати, рахувати,


І писати, і співати
Всіх дітей довкола
Наша люба … (школа)

Разом стіл я і стілець,


Хто вгадає – молодець. (парта)

Є чарівник у школі в нас,


А ну впізнайте хто він?
Озветься – тиша йде  у клас,
Озветься ще раз – гомін.
Що б не спізнитись на урок,
Нам голос подає … (дзвінок)

Всяк школяр його шанує,


Бо він пише і малює.
Хто ж цей славний молодець?
Це звичайно … (олівець)

Не кущ, а з листочками,


Не сорочка, а зшита
Не людина, а навчає.   (книга)
. А у мене є торбинка,
Зошитам й книжкам хатинка,
Ще й пенал туди кладу,
Як до школи я іду. портфель

Атаманша: молодці всі загадки відгадали, а чи знаєте що кладуть у портфель?

Я буду вам називати різні речі, а ви якщо їх кладуть у портфель плескаєте, а якщо ні не плескайте.

Підручники и книжки,


А іграшкова мышка,
Паровозик новенький,
Пластилін чепурненький,
пензлики та фарби,
Новорічні маски,
гумка та закладки,
цукерки мармеладки,
портфель та, щоденник,
а настінний годинник!

А рахувати вони вміють?

Вчитель: Звісно, а ну дітки покажемо Атаманщі свої математичні здібності.

Раз, два, три, чотири, п`ять-

Вміють дітки рахувать.

Дуже точна це наука,

І її всі дітки вчать.

Всім вона потрібна,знайте,

Математику вивчайте.

- Отже,порахуємо від 1 до 10.

- Порахуємо від 10 до 1.

- назвіть сусідів числа 4 6 8

- Згадаємо геометричні фігури.

Атаманша: ну молодці, а букви вони знають?

Вчитель: А вжеш, нумо дітки, давайте зберемо з розсипаних букв слово і прочитаємо його.

Л О Ш А К

Атаманша: а я не вмію читати, а ви мене навчите?

Вчитель: навчимо, діти? От віддаш нам ключ і підемо разом до країни Знань, будеш разом з нами навчатися у школі?


Атаманша: А що ще в школі роблять?

Вчитель: у школі діти не тільки читають, пишуть та рахують, а ще й грають.

Хочеш пограй з нами. Зараз осінь пограє з дітками в гру «Я-не я».

Осінь

А тепер давайте грати – треба вам відповідати. Якщо те що я вам скажу вас стосується кажіть я, якщо ні – не я.

Рано – вранці хто піднявся?

А хто сонечку посміхався?

Не хотів хто одягатись?

А зарядку хто робив?

Свої ручки хто не мив?

Добре зранку готувався. Хто?

А ще досі не вмивався хто?

Хто здоровим хоче стати?

А знання хто хоче мати?

Бачу, всім вам хочеться знання пізнати і

справжніми школярами скоріше стати!
Вчитель: Хочете стати школярами? Атаманша, ну віддай нам ключ.

Атаманша: а мене з собою візмете? Я теж хочу до школи! Ну тоді дайте клятву першокласників і ключ ваш.

Вчитель:Тож, час дати урочисту клятву:


обіцяєте учитись старанно, лише на 12 балів?

Всі учні 1-х класів: обіцяємо

Вчитель: обіцяєте трудитись, батькам допомагати?

Всі учні 1-х класів: обіцяємо!

Вчитель: обіцяєте читати, малювати, співати, гратися з товаришами і дружити з малюками?

Всі учні 1-х класів: обіцяємо!

Атаманша: а тепер пусть батьки дадуть клятву!

Клятва для батьків.

Вчитель:


Заходити до вчителя в школу не менше 2 рази на тиждень.

Не відкривати зошити і щоденник в поганому настрої.

Ніколи не робити за дітей домашню роботу.

Сварити своїх дітей тільки в крайньому випадку.

Бути на батьківських зборах обов’язково.

Атаманша: Хай буде по вашому, ви доказали,що дуже хочете до школи, що уважні, кмітливі і старанні. Беріть свій ключик, відкривайте двері до вашої країни Знань.

Вчитель:Ви щойно відкрили двері до країни Знань і впоралися з усіма завданнями.



- Ось і добіг кінця наш перший урок. Ви зробили перший крок на шляху до знань - стали першокласниками. Нехай цей шлях буде для вас радісним і цікавим. Нехай наша школа стане для вас дорогою домівкою. Зі святом вас дорогі діти! З 1 вересня!



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка