Урок в 5 класі Тема. Павло Тичина «Не бував ти у наших краях!»



Скачати 50.84 Kb.
Дата конвертації21.02.2016
Розмір50.84 Kb.
Презентую урок в 5 класі

Тема. Павло Тичина «Не бував ти у наших краях!». Майстерне відтворення краси природи, вираження життєрадісних, патріотичних почуттів засобами художнього слова.

Мета. Ознайомити учнів з основними відомостями про поета; визначати художній задум поета у вірші; навчити виразно і вдумливо читати поезії; розвивати уміння розповідати про почуття, викликані прочитанням, естетичні смаки, почуття краси образного слова; виховувати почуття патріотизму, ставлення до навколишнього світу, до людей.

Цілі.


Учні знатимуть: цікаві факти з життя П.Тичини, ідейно-художній зміст виучуваної поезії «Не бував ти у наших краях!», назви художніх засобів, що допомагають відтворити почуття, зображені у вірші.

Учні вмітимуть: виразно читати поезію П.Тичини, розповідати про почуття, викликані прочитанням поезії, розкривати роль художніх засобів у творі, оцінювати власну діяльність.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет П.Тичини, виставка його творів, підручник, роздатковий матеріал (мапи, квіти, листочки, бруньки).

Методи, форми і прийоми роботи: словесний настрій, розповідь учителя, бесіда, «Передбачення», «Незакінчене речення», повідомлення учнів, виразне читання, словникова робота, робота в малих групах, «Шкала самооцінки».

Оформлення дошки: портрет П.Тичини, ім'я уроку, «Незакінчені речення», словникова робота, «Передбачення».

Хід уроку

І. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

1. Забезпечення емоційної готовності уроку. (Словесний настрій)

- Доброго дня усім! Сьогодні у нас незвичайний урок, бо й день неповторний, весняний, зі співом птахів, першими квітами, з гостями у класі.

- Діти, а з яким настроєм ви прийшли на урок? (Відповіді учнів)

- Знаєте, а я теж трохи хвилююся. Як же нам заспокоїтися? Знаєте що? Давайте подаруємо один одному посмішку, адже з нею легше йти по життю. І попрямуємо у новий, ще незвіданий світ – світ краси і поетичного слова.

2. Актуалізація суб’єктного досвіду.

- Світ довкола тебе. Оглянись! Подивись! Який він?

«Незакінчене речення»: «Світ довкола мене…»

- Чи погоджуєшся, що світ справді прекрасний? А якщо тобі сумно, у тебе неприємності, тоді яким видається він тобі?

Не кожен уміє володіти своїми почуттями, емоціями, попри все – радіти життю, кожній його миті. Не кожен вірить у силу своїх відчуттів. А світ – це ж і є велике диво.



- Чи знайомі ви зі словами «оптиміст» і «песиміст»? Що вони означають?

- А ви себе вважаєте оптимістами чи песимістами?

- Що ви порекомендували б зробити людям-песимістам, щоб змінити свої погляди? (Глянути на світ добрими очима, впустити в серце красу, ніжність, любов, надію).

- Саме сьогодні на уроці ми намагатимемось з'ясувати, які настрої переважають у вірші поета, і як вони вплинули на нас?

ІІ. Цілевизначення і планування

1. Повідомлення теми і мети уроку.

- Сьогодні ми ознайомимось із цікавими фактами життя і творчості П. Тичини. (Розкриваю дошку)

Запис до зошитів числа, імені уроку.



(На дошці буде записано: Я в серці любов пронесу – ім`я).

2. Визначення учнями власних цілей.

- Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

«Незакінчене речення»

На дошці «Я хочу дізнатися…



зрозуміти…

відчути…».

3. Узгодження індивідуальних і загальних цілей.

Мої цілі на дошці і у кожного на парті.



- Щоб ви хотіли змінити, доповнити?

- Вирушаючи в далеку дорогу, люди, щоб не збитися з правильного шляху, беруть із собою мапи чи путівники. У вас вони теж є на партах.

(Це як план уроку).

Початок уроку. - У світі цікавих людей (біографічні відомості про поета)- Світ чудової поезії (аналіз твору) - Рефлексія і оцінювання.

«Незакінчене речення»: «Я вважаю, що дану поезію варто було читати, бо…».

ІІІ. Опрацювання нового матеріалу.

1. Тож у путь.(звертаємось до путівника). Домашнім завданням вам було знайти відомості про життя і творчий шлях П.Тичини. (Відповіді учнів, кожен по 2-3 речення )

- Будьте уважними, щоб відповіді не повторювались.

- Підведемо підсумки: Павло Тичина був людиною з тонким музичним слухом; чудовим голосом; гарно грав на фортепіано, сопілці, кларнеті, бандурі; писав музику; мав талант художника, бо дуже-дуже любив малювати; неперевершеним поетом. Ось таку талановиту людину подарувала нам Чернігівська земля.

2. Аналіз вірша.

- Прямуємо далі за нашим путівником.

Виразне читання поезії вчителем.



3. Словникова робота.

- Чи є незрозумілі для вас слова? Якщо є, то хто зможе їх пояснити? (Якщо ніхто - пояснюю я). Записуємо їх до зошитів.

Відтіль – звідти.

Ген-ген – далеко.

4. Обмін враженнями від твору.

- Які почуття і враження викликала поезія? (Відповіді учнів). (Сум, ніжність…. Не всі і не завжди вміємо цінувати те, що є навколо нас).

5. Робота над текстом.

- Про що, на вашу думку, цей вірш? (Про людей, які не бачать красу, що їх оточує.)

- Що головне у творі – опис природи чи почуття?

- Чому автор починає поезію такими рядками: «Не бував ти в наших краях!»?

- Чому поет не запитує, а стверджує: «Не бував ти в наших краях!»? Доведіть свою думку, спираючись на текст.

- Хто цей «ти»?

- Які це «наші краї»?

- За допомогою яких художніх засобів автор показує красу «нашого краю»? (Епітети (блакитні, весняні), порівняння (як гори), перелічення (степи, могили,ночі).


  • А чому «ти» не бував там? А, можливо, бував але ?.. (не відчув тієї краси, не пережив тих почуттів, не бачив чи не хотів бачити чудових людей).

  • Чому мав «ти» бути « в наших краях» ? (бо жив там, точніше животів).

  • З якими почуттями автор говорить про людей, що «зросли у степах»?

  • Чим вони відрізняються від «ти»?

  • Хто з них є оптимісти, а хто – песимісти?

- Чи є такі «ти» серед нас? Доведи свою думку.

  • Чому, на вашу думку, на початку поезії автор говорить з окличною інтонацією, а в кінці – ні (бо на початку стверджував, а в кінці – висловлює досаду).

  • Як ви вважаєте, у якому віці П.Тичина написав цей вірш? Обґрунтуйте свої міркування. (зрілому, коли пізнав більше світ, людей, цінність життя, кожну його хвилину).

6. Характеристика автора за його поезією.

(Чутливий, вразливий, любить свій край, пишається його людьми…).



7. Проблемне питання.

Краса додає людині оптимізму чи ні?

Метод «Прес»

Я вважаю, … .

Тому що … .

Наприклад, … .

Отже, … .

V. Рефлексивно-оцінювальний етап.

- І куди ж нас путівник завів? (Незакінчене речення).

Ми повернемося до початку уроку. Погляньте на дошку, і слово «хочу» заберіть.

Я дізнався…

зрозумів…

відчув…

- Розпочали ми наш урок з того, що день незвичайний, що весна рідним краєм крокує. Тож і оцінимо нашу роботу за допомогою «Шкали самооцінки».

(На партах лежать квіточки – високий рівень знань, листочки - достатній, бруньки - середній). Учні підходять і чіпляють на гілочку або дерево намальоване на ватмані.

Наша гілочка розцвіла.

Дякую за співпрацю. Ви досить об’єктивно себе оцінили. Оцінки я потім виставлю до журналу.

Ви не розчаровуйтесь, що в когось сьогодні брунечка. Бо з неї може розвитись і квіточка і листочок. Тож є до чого прагнути!



V. Домашнє завдання.

Обов’язкове на вибір: а) виразне читання поезії;

б) вивчити поезію напам'ять.



За бажанням: намалювати ілюстрації до твору, якби їх побачив оптиміст і песиміст.

***Додаткове завдання.

Прочитати поезію з оптимістичним та песимістичним настроєм


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка