Урок з фізичної культури. Щільність уроку



Скачати 99.31 Kb.
Дата конвертації19.02.2016
Розмір99.31 Kb.
Урок з фізичної культури. Щільність уроку.

Вступ

Головною формою організації занять з фізичної культури в школі є урок. Він охоплює усі складові начального процесу: методи і засоби, етапи засвоєння, їх послідовність і різноманітність поєднань.

Побудувати урок правильно – це насамперед раціонально використати відведений для нього час. Організація уроку повинна бути ще до заняття і включає дотримання порядку в місцях переодягання, підготовку інвентарю, виконання черговими своїх обов’язків. Добра підготовка до уроку забезпечує високий рівень його проведення, створює позитивний емоційний фон, сприяє інтенсивній і плідній роботі.

Зміст уроку з фізичного виховання

Зміст уроку з фізичної культури - це не просто набір фізичних вправ, як це часто трактується. Школярам необхідно прищепити гігієнічні уміння і навички, навчити їх раціонально будувати режим праці і відпочинку, вільно ходити, правильно дихати, загартовуватися і багато іншого, що стосується здорового способу життя.

Головним для досягнення бажаного результату у змісті уроку є виконання учнями запланованих вправ і пов’язана з цим всебічна навчальна праця учнів, що передбачає такі дії:


  • інтелектуальні, що реалізуються в спостереженні, слуханні, прийняті та осмисленні отриманої інформації, запам’ятовуванні, пошуку власних шляхів вирішення завдань та проектування власних дій;

  • рухові, що полягають у виконанні спроектованих дій розучуванні, закріпленні та вдосконаленні фізичних вправ у сприятливих і несприятливих умовах, спрямованому розвитку фізичних якостей;

  • контрольно-оцінюючі дії, що передбачають організацію самоконтролі самооцінки, виявлення і виправлення помилок, обговорення питань, які виникають під час навчання, з учителем і товаришами, регулювання емоційних проявів.

Від цих елементів діяльності учнів залежить кінцевий результат уроку. Отже, вони є провідними у змісті уроку.

Проте конкретні дії учнів і класу загалом є наслідком певної діяльності вчителя. Йдеться про постановку завдань на певний урок, визначення напрямків їх розв’язування і створення умов для виконання.



Структура уроку з фізичного виховання

Урок з фізичної культури складається з трьох частин: підготовчої (тривалість 10-20% від загальної тривалості уроку), основної (70-80 %) та заключної (5-10 %), кожна з яких має свої завдання.



Завдання підготовчої частини уроку:

  • організація класу;

  • підготовка рухового апарату, нервової, серцево-судинної та дихальної систем організму до подальшої діяльності.

Засоби для реалізації:

  • організація вправ;

  • ходьба різними способами зі зміною темпу в поєднанні з рухами рук і тулуба;

  • біг з прискоренням;

  • вправи із загального розвитку.

Завдання основної частини уроку:

  • підвищення рівня загальної та спеціальної фізичної підготовки;

  • виховання вольових якостей, підготовка організму до сприйняття значних навантажень;

  • оволодіння технікою та тактикою окремих видів легкої атлетики.

Засоби для реалізації:

  • вправи на розвиток спеціальних рухових якостей;

  • оволодіння технічними і тактичними прийомами футболу;

  • ігрові вправи та двосторонні навчальні і контрольні ігри.

Завдання заключної частини уроку:

  • створення умов для прискорення протікання процесів відновлення;

  • підготовка до подальшої діяльності;

Засоби для реалізації:

  1. ходьба та біг у повільному темпі;

  2. вправи на розслаблення та увагу.

Різновиди уроків з фізичної культури

За характером змісту уроки поділяються на предметні та комплексні.



Предметні характеризуються тим, що у змісті основної частини передбачається навчальний матеріал одного розділу програми (спортивні ігри, легка атлетика, гімнастика). Такі уроки проводяться переважно з учнями старших класів, і методика їх проведення наближається до методики тренувального заняття з відповідного виду спорту.

Комплексні уроки, навпаки, включають в себе матеріал різних розділів навчальної програми. Процес планування таких уроків вимагає від вчителя дотримуватися таких вимог:

  • чітко визначати стержневий матеріал на урок і на серію уроків;

  • сумісний добір допоміжних вправ з метою повторення, закріплення і вдосконалення вивченого матеріалу;

  • раціональне використання підвідних вправ, що сприяють випереджаючому розвитку фізичних якостей;

  • узгодженість вправ у плані позитивної взаємодії та мінімізації негативної (перенос, післядія, втома, відновлення);

  • ефективне розміщення допоміжного матеріалу в кожній частині уроку;

  • встановлення по черговості вивчення окремих груп вправ (розділів) програми.


Типи уроків з фізичної культури

Залежно від поставлених педагогічних завдань уроки фізичної культури поділяють на: вступні, уроки ознайомлення з новим матеріалом, уроки вивчення нового матеріалу, урок повторення пройденого матеріалу та удосконалення у виконанні (тренувальний урок), уроки змішаного (комбінованого) типу, контрольні та підсумкові уроки.



Вступні уроки проводяться на початку нового навчального року, чверті або перед вивченням матеріалу нових розділів програми.

Уроки ознайомлення з новим матеріалом можуть бути по одиночними з кожного виду фізичних вправ, тому що на наступних уроках діти виконуватимуть вже знайомі вправи. Особливістю таких уроків є розучування нових вправ. Учитель повинен дібрати цікавий матеріал, який легко сприймається і засвоюється.

Уроки вивчення нового матеріалу проводяться після вступних і уроків ознайомлення з новим матеріалом.

Уроки повторення й удосконалення пройденого матеріалу (тренувальні) сприяють удосконаленню техніки виконання вправ, формують правильні рухові навички.

Уроки мішаного типу (комбіновані) в школі проводять найчастіше. В даних уроках поряд з вивченням нового матеріалу учні вдосконалюють техніку виконання вправ і рухових дій, що вивчались раніше. Спочатку вивчається новий матеріал, а потім удосконалюється вивчений раніше.

Контрольні уроки проводяться з метою перевірки знань, умінь і навичок учнів з певних розділів програми, обліку їх успішності.

Контрольні уроки проводяться як після вивчення певної вправи так і після проходження розділу програми в цілому, наприклад лижної підготовки. На цих уроках після прийняття на оцінку навчальних нормативів програми можна проводити удосконалення вивчених раніше вправ.

Під час контрольних уроків вчитель фізичної культури повинен завчасно підготувати необхідний інвентар (рулетка, фішки, стояки, м’ячі тощо) та місце прийому нормативу (яму з піском, перекладину тощо), щоб не втрачати щільність уроку.

Підсумкові уроки проводяться в кінці кожної чверті, семестру, навчального року. На них підбивають підсумки виконаної роботи і визначають завдання на період канікул. Головна увага приділяється самостійним заняттям, виконанню режиму дня, заняттям у спортивних гуртках та секціях.

Фізичне навантаження та його класифікація

Фізичне навантаження – це рухова активність людини, що супроводжується підвищенням (відносно стану спокою) рівнем функціонування організму.

Розрізняють зовнішню і внутрішню сторони навантаження. До зовнішньої сторони навантажень належать інтенсивність, з якою виконується фізична вправа, та її обсяг.

Інтенсивність навантаження характеризує силу впливу конкретної фізичної вправи на організм людини. Інтенсивність навантаження можна регулювати такими чинниками:


  • швидкістю пересування;

  • величиною прискорення;

  • координаційною складністю;

  • темпом виконання вправ, кількість повторень за одиницю часу;

  • відносною величиною напруження (у % від особистого рекорду в конкретній вправі);

  • амплітудою рухів (чим більша амплітуда, тим більша інтенсивність);

  • опором навколишнього середовища (біг вгору, проти вітру тощо);

  • величиною додаткового обтяження;

  • психічна напруженість під час виконання вправи.

Обсяг навантаження визначається показниками тривалості окремої фізичної вправи, серії вправ, а також загальної кількості вправ на уроці чи у певній його частині.

Внутрішня сторона фізичного навантаження визначається тими функціональними змінами, які відбуваються в організмі внаслідок впливу певних зовнішніх його величин (інтенсивність і обсяг).

На практиці величину внутрішнього навантаження можна визначити за показниками втоми, а саме: інтенсивність потовиділення, колір шкіри, якість виконання рухів, здатність до зосередження, загальне самопочуття, настрій, показники ЧСС під час виконання вправ і відпочинку. Залежно від ступеня прояву цих показників розрізняють мале, помірне, середнє, велике і максимальне навантаження.

Симптоми втоми після навантаження різної величини характеризують стан організму.



Симптоми легкої втоми:

  • забарвлення шкіри – помірне, легке почервоніння;

  • потовиділення – помірне або середнє (в залежності від температури та вологості);

  • координація рухів – впевнене виконання, яке відповідає досягнутому рівню тренованості;

  • загальне самопочуття – відсутні скарги, виконуються всі навчальні завдання;

  • готовність до занять – стійке бажання продовжувати навчальні заняття;

  • настрій – веселий, бадьорий, радісний.

Симптоми при великому та граничному навантаженні :

  • забарвлення шкіри – значне, сильне почервоніння, незначна блідість;

  • потовиділення – велике або дуже велике;

  • координація рухів – збільшення помилок, зниження точності, прояви невпевненості; сильне порушення координації, мляве виконання рухів, різке збільшення помилок, хиткі рухи;

  • зосередженість – погіршення уважності, зниження сприйняття інформації; значно знижена зосередженість, велика нервовість, різко сповільнене реагування;

  • загальне самопочуття – млявість у м’язах, часте напружене дихання, зростаюче безсилля, явно знижена працездатність;

  • готовність до занять – знижена активність, хочеться більше відпочинку між вправами, але є готовність продовжувати заняття; бажання повного спокою, тенденція до повної «капітуляції»;

  • настрій – дещо пригнічений, але радісний; виникають сумніву щодо цінності та сенсу займатися чи тренуватися далі, боязнь щодо наступного заняття.


Характеристика щільності уроку

Щільність уроку – це співвідношення раціонально використаного часу до всього часу уроку. Хороша щільність буде доцільна тоді, коли дії вчителя використовуються відповідно до завдань уроку.

Щільність поділяється на загальну та моторну. Загальну щільність характеризують всі види діяльності учня та його зайнятості. ЇЇ визначають за наступною формулою:



ЗЩ = (ЧЗМ : ЗЧУ) х 100,

де ЧЗМ – час засвоєння навчального матеріалу, ЗЧУ – загальний час уроку.

Моторна щільність – це той час уроку, який учень безпосередньо затрачує на виконання фізичних вправ. Вона визначається за такою формулою:

МЩ = (ЧРА : ЗЧУ) х 100,

де ЧРА – час рухової активності, ЗЧУ – загальний час уроку.

Щільність визначають методом хронометражу, який полягає у вивченні перебігу в часі окремих видів зайнятості учнів на уроці. Для цього вимірюється час, затрачений на сприймання і усвідомлення виконуваної рухової дії (показ, пояснення, аналіз виконаного); виконання рухової дії; допоміжні заходи (шикування, перешикування, підготовка місць занять, роздавання інвентарю та інше); чекання в черзі на виконання вправи; простій, коли час змарновано, тощо.

Всі вимірюванні показники позначають в протокол щільності на основі якого визначають загальну і моторну щільність.


Побудова пульсової кривої

Щоб знати рівень навантаження на уроці необхідно вміти будувати пульсову криву. Щоб її побудувати перед початком уроку, протягом у року і в кінці його реєструють зміну частоти пульсу. Пульс лічать безпосередньо перед початком і після закінчення кожної вправи і записують в протокол спостереження. Одержані показники дають можливість графічно відбити зміни пульсу у школяра залежно від тривалості занять та інтенсивності виконуваних вправ. Хід пульсової кривої, що показує послідовність і обсяг навантаження, дає змогу оцінити, чи правильно розподілено навчальний матеріал і чи відповідає навантаження рівневі розвитку та підготовленості учнів. Аналіз пульсової кривої може допомогти визначити навантаження занять і правильно розв’язати питання про добір та послідовність виконання фізичних вправ.



Вчитель повинен враховувати ступінь та характер психічного навантаження на учнів і своєчасно помічати ознаки стомлення, не припускати перевантаження надто емоційним проведенням уроку або окремих вправ.

Повний педагогічний аналіз уроку та всебічна оцінка його здійснюються за попередньо розробленим планом, де чітко визначено завдання, організація і методика обстеження. Дані аналізу протоколюються і обговорюються зх. Учителем, щоб визначити шляхи підвищення якості проведення навчальної роботи з фізичної культури.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка