Урок з мистецтва у 4 класі



Скачати 130.22 Kb.
Дата конвертації26.02.2016
Розмір130.22 Kb.


УРОК З МИСТЕЦТВА У 4 КЛАСІ

(ЗА ПРОГРАМОЮ Л.М.МАСОЛ.

ІНТЕГРАЦІЙНИЙ КОМПОНЕНТ – МУЗИКА)

Мета : ознайомити учнів зі змістом та художніми особливостями календарно-обрядових пісень; повторити розвивати навички виразного виконання пісень; виховувати повагу до прадавніх вірувань наших предків, доброту, щирість, бажання дарувати радість іншим, прищеплювати гордість за свій талановитий народ.

Мета уроку:

навчальна

  • Розширити уявлення учнів про народні свята і обряди;

  • Засвоїти поняття «календарно-обрядові пісні», «орнамент»;

  • Вчити учнів розрізняти колядки, веснянки, купальські та жниварські пісні;

  • Прийти до висновку, що народна музична творчість – є віддзеркалення життя народу, душа народу.

розвиваюча

  • Розвивати вокально-хорові навички, навички активного сприймання музичних творів;

  • Вчити проявляти відношення до музики через пошук виразних жестів, рухів, міміки, відповідних інтонаційній природі музичного образу.

виховна

  • Виховувати пошану до народних звичаїв, любов до народної музики

  • Виховувати музичну культуру та естетичний смак учнів.


Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Форма проведення: урок-подорож по сторінках музичного альбому.

Музичний матеріал: «Подоляночка», «Ой, на Івана, ой, на Купала», «Дивувалися ліси», «Щедрий вечір», «Добрий вечір тобі, пане господарю»

Обладнання: записи народних пісень, ілюстрації до календарно-обрядових пісень; декорації до інсценівки обряду щедрування, обжинок; мультимедійна презентація, фрагмент м/ф «Покрова-покровонько» (А.Трифонова), роздатковий матеріал: картки до гри «Розрізане доміно» та таблиця-кадендар.

ХІД УРОКУ

Епіграф: Пісня така ж давня, як і мова. (О. Потебня)

(Клас заздалегідь поділяється на чотири групи відповідно до пір року й готує за календарно-обрядовими піснями інсценізації українських звичаїв та обрядів, з ними пов’язаних.)

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА.

- Добрий день вам, діти, я вітаю вас!

- Здрастуйте учителю, здрастуй, любий клас!

Сьогоднішній урок - це незвичайний урок, він присвячений жанрам української народної музики. Музичне мистецтво - це відображення явищ дійсності, навколишнього світу, духовного стану людини, його почуття, настрої, переживання. Зверніть увагу на епіграф уроку: «Пісня така ж давня, як і мова» (О. Потебня). На нашому уроці буде звучати українська народна музика, вірші. Все це допоможе нам відтворити життєвий шлях українського народу.



Вокально-хорова робота

  • Розспівування .

  • Перевірка домашнього завдання. Виконання укр.нар. пісень «Зеленеє жито», «Як служив же я у пана»


ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ.

-Які види українських народних пісень ми щойно заспівали? (родинно-побутові, жартівливі пісні ).

- Існує безліч українських пісень. Здавніх – давен український народ славиться своєю співучістю, люди навіть склали легенду про те, як Бог роздавав таланти.. (Учениця розповідає легенду про Дівчину - Україну, яку Господь обдарував піснею).

- Що, за цією легендою, значила пісня для України, для її народу, чому вона названа «неоціненним даром»?

- Народна пісня - це скарб українського народу. В народі кажуть, що у піснях , як у книжках можна читати нашу історію. В українській пісні і ніжність, і ласка, і любов. Вона була добрим порадником у радості і горі, допомагала в праці. Усі народні звичаї та обряди відтворені в піснях. Недаремно кажуть, що пісня – народний календар.



ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА. ПОЯСНЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

  1. Розповідь вчителя.

- Одними з найдавніших серед народних пісень є календарно-обрядові. Вони виникли ще в первісному суспільстві. Наші предки не вміли пояснити різних явищ природи, а тому вважали, що дощ, грім, вітер, сонце є живими істотами-богами, від яких нібито залежали життя й добробут людей. (Слайди 2, 3) Своїм богам вони давали імена. Сварог — бог неба і небесного вогню — навчив людей користуватися плугом. У Сварогабулобагатодітей. Один з них, бог грому і блискавок Перун, посилав на землю дощ, коли залишав за собою незачиненими небесні двері. Богом зимибув Коляда, сонця і весни — Ярило, жнив, добра і достатку — Дажбог. Щоб задобрити своїх богів, люди виконували різні дії — обряди, які супроводжувалися піснями, танцями, іграми.

Пісні, які виконують під час обрядів, називаються обрядовими. (Слайд 4)



- Кожної пори року виконувалися певні обряди та відповідні їм пісні. Тому й розрізняють пісні літнього циклу — русальні, купальські, жниварські; пісні зимового циклу — колядки й щедрівки; веснянки. А зараз я пропоную відправитися в цікаву подорож сторінками музичного альбому з ілюстраціями в світ народної пісні.


  1. Вчитель розповідає про обрядово-пісенну творчість весняного циклу (у супроводі мультимедійної презентації)




  1. Сприймання пісні-веснянки «Вийди, вийди, Іванку» (Слайд 5)




  • До якого жанру належить ця пісня? (веснянка)

  • Разом з веснянкою переносимось у місяць березень, з якого власне і починався рік у наших давніх предків. Веснянки - це пісні на честь приходу весни, календарно-обрядові пісні весняного циклу, які мають закличний характер і сприймаються як звертання до весни. І як тільки починали танути сніги, дівчата, парубки, діти виходили на пагорби за село і співали пісень, запрошуючи весну швидше принести тепло «старим бабам кийочки», «а дівчатам - віночки». А ідола зими з голосіннями та похоронними обрядами люди урочисто палили, топили чи ховали у труні, і цим проголошували перемогу тепла над холодом. До найдавніших веснянок належать обрядові хороводи та співи, а також пісні-ігри, наприклад «Подоляночка»

  1. Група «Весна» виконує пісню-гру «Подоляночка»

  • Який візерунок-орнамент ви помітили у таночку «Подоляночка», який виконувала наша група: коло, зірочку чи хвилі? (коло)





  • Перегляньте відео-фрагмент іншого народного танцю – «Гопак», порівняйте його з танком «Подоляночка».

  1. Перегляд відео-фрагмента українського народного танцю «Гопак»

  • Який візерунок-орнамент ви помітили у переглянутому фрагменті? (зірочка)

  • Як ми бачимо, візерунки-орнаменти можна побачити не тільки в образотворчому мистецтві, а й в музиці, хореографії. Пригадаємо, що таке орнамент? Орнамент - це ритмічне чергування різноманітних зображень. Із чергування різних пір року теж складається своєрідний орнамент. (Слайд 6)



























  1. Творче завдання ( за поданною римою скласти пісеньку-веснянку)(Слайд 7, 8 )

1 група - 
…………………. весна
…………………. красна
…………………..гайочки
…………………..струмочки

2 група - 
………………….діточки
………………….. квіточки
………………… ..закликати
……………………зустрічати

3 група -
…………………співають
………………...вітають
………………...літечко
…………………житечко

4 група -
………………….весняночку
………………….подоляночку
…………………у хаті
…………………багаті



5) Учні заповнюють за виступами однокласників таблицю-календар найвизначніших обрядових пісень року. З’єднай стрілочкою ( Слайд 9)

(весна - веснянки - «Подоляночка», «Вийди, вийди, Іванку»)

Пора року

Вид календарно-обрядової пісні




назва пісні



Веснянки



«Вийшли в поле косарі»

«Подоляночка»















Купальські




«Добрий вечір тобі, пане господарю»










Жниварські

«Вийди, вийди, Іванку»










Колядки та щедрівки



«Дивувалися ліси»


«Щедрий вечір»

«Ой, на Івана, ой, на Купала»





  1. Вчитель розповідає про обрядово-пісенну творчість літнього циклу (у супроводі мультимедійної презентації) (Слайд 10)

Літо, літо золоте випиває роси

та з пшениченьки плетеУкраїні коси.

Виглядає з-поміж віт вишнями в садочку,



одяга на цілий світ сонячну сорочку. А. Загорудний    


  • Обов'язковим звичаєм Іванова дня (з 6 на 7 липня) було масове купання: з цього дня з річок виходила вся нечисть, На свято Івана Купала був традиційним обряд пускання вінків на воду. Дівчата таким чином ворожили, чи вийдуть цього року заміж. В який бік попливе віночок — там і милий живе.

  1. ВОРОЖІННЯ НА КУЛЬБАБІ

Подуйте на дозрілий кульбаба. Якщо полетять всі до єдиного"​​парашутики" - бажання збудеться дуже скоро, приблизно половина-збудеться, але не так швидко, як вам хочеться, менша частина- не збудеться.


  1. ВОРОЖІННЯ БІЛЯ БАГАТТЯ
    У святкову ніч Івана Купала розводять велике багаття і стрибають через нього. Якщо полум'я не стосується стрибнув - сприятливий знак, що передвіщає дівчатам швидке і щасливе заміжжя, хлопцям-удачу в справах і любові.

  • В день Івана Купала зцілювалися росою.Для цього вставали якомога раніше і ходили босоніж по цілющій купальській росі, збирали лікарські трави. Отож, як мовиться, хто рано встає, тому й Бог дає!

  • А головна особливість купальської ночі-очищаючі багаття [вогнища]. Навколо них танцювали, через них стрибали: хто вдаліше і вище стрибне, той буде щасливіший.

  1. Перегляд відео-фрагменту «Обряд Івана Купала». Обговорення

  2. Учні продовжують заповнювати таблицю-календар: (літо - купальські - «Ой на Івана, ой, на Купала») (Слайд 11)



  • Розгляньте картину Миколи Пимоненка (Слайд 12)

  • Що зображено на картині? Як називали пісні, які виконували під час жнив?

         

  1. Вчитель розповідає про обрядово-пісенну творчість осіннього циклу (у супроводі мультимедійної презентації). Група «Осінь» інсценізує обряд жнив.




  • Великою надією у нашого хліборобського народу були жнива. Це велике свято, і до нього на Україні готувалися заздалегідь. У перший день жнив люди вирушали до сходу сонця в поле. Всі були святково одягнені. Першу зажинку починала найкраща жниця.

Вона розстеляла скатертину або рушник із хлібом – сіллю та свічкою. На узбіччі вона зупинялася, тричі кланялася ниві, промовляючи: „Дай, Боже, легко почати, а ще  легшее дожати”. Косити починав найповноважніший у селі чоловік.

  1. Сприймання української народної пісні «Вийшли в поле косарі»

  • Перший сніп ставили в хаті на почесному  місці під образами – на покуті.  Обмолочувався він окремо. Зерна з цього снопа святили в церкві. Соломою першого снопа годували корів, щоб не хворіли.

  • Про зажинки є прислів’я і приказки: «На Прокопа приготуй плечі для снопа», «Квітує жито – почалося літо, а прихилився колос вусатий - починай його жати».

  • А які прислів’я та приказки про жнива ви знаєте? (Слайд 13)

  • Коли йшли селом, то співали обрядову пісню.

  1. Група «Осінь» виконує жниварську пісню «Дивувалися ліси»

  • Збирання врожаю, жнива - праця, яка хоч і була важкою, усе ж вважалася святом, супроводжувалася піснями. Хліб — невід'ємна частина людського життя, тому до нього ставляться з великою пошаною.


Посієш вчасно

більше хліба мати

Хочеш їсти калачі
Творче завдання: склади прислів’я


вродить рясно

Глибше брати

не сиди на печі




  1. Учні заповнюють таблицю-календар (осінь - жниварські - «Вийшли в поле косарі», «Дивувалися ліси»)

  • Які ще свята відзначали восени?

  • Великим святом був день Різдва Пресвятої Богородиці, Друга Пречиста (21 вересня). В цей день пеклись калачі, готувались різні страви, влаштовувались гостини, дівчата просили у Богородиці добрих і багатих женихів. Але найзначимішим осіннім святом булла Покрова Пречистої Богородиці (14 жовтня). З цього дня починалася пора осінніх весіль, дівчата молилися до Богородиці і просили послати їм щасливу пару.

  1. Перегляд фрагменту мультфільму «Покрово-покровонько». Обговорення.

  2. Вчитель розповідає про обрядово-пісенну творчість зимового циклу (у супроводі мультимедійної презентації) (Слайд 14)

  • За осінніми турботами проходила осінь і наставали великі зимові християнські свята: Різдво Христове, Новий рік, Водохреща, які супроводжувалися колядками та щедрівками. Колядки– це переважно величальні пісні. Колядками зустрічали Святий вечір Христового Різдва. Колядники у масках та костюмах казкових персонажів ходили по хатах, розносячи добру звістку і радість людям: «Христос народився!» Відомі класичні колядки «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Старий рік минає».

  1. Сприймання пісні-колядки «Добрий вечір тобі, пане господарю»

  • А у Щедрий вечір під Новий рік співали щедрівки. Назва «Щедрівка» походить від слова «щедрий», «багатий». І тому основним змістом цих пісень було побажання щедрого врожаю у новому землеробському році, здоров'я, щирих і добрих відносин у сім'ї.

  1. Група «Колядники» виконують щедрівку

Ми прийшли щедрувати до вашої хати!

Щедрий вечір! Добрий вечір!

Тут живе господар – багатий володар.

Щедрий вечір! Добрий вечір!

А його багатство – золотії руки.

Щедрий вечір! Добрий вечір!

А його потіха – хорошії діти.

Щедрий вечір! Добрий вечір!



Добрим людям на здоров’я

  1. Учні заповнюють таблицю-календар (зима - колідки, щедрівки - «Добрий вечір тобі, пане господарю», «Щедрий вечір») (Слайд 15)

ІІІ. РЕФЛЕКСІЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ:

  1. Музичні загадки (слайд 16) - слухання, визначення, де і при яких обставинах можна почути ці пісні?

  2. Барвик переплутав всі народні пісні (слайд 17) - найдіть помилки і дайте правильну відповідь. Перевір себе (слайд 18)

  3. Гра «Розрізане доміно»: на одних картках записано початок назв пісень, а на решті – їх закінчення. Той, у кого картка з початком пісні, починає співати, а той, у кого картка з продовженням, - доспівує фразу. Зміст карток:



  • «Вийшли в поле косарі… - … Косить ранком на зорі»

  • «Десь тут була подоляночка… - …десь тут була молодесенька»

  • «Добрий вечір тобі, пане господарю… - …Радуйся, ой радуйся, земле, син божий народився»

  • «Вийди, вийди, Іванку… - …заспівай нам веснянку»

  • «Ой, на Івана, ой, на Купала… -… ой, на Івна-Купала»

  • «Дивувалися ліси… - …де поділися вівси»



  1. Бесіда за питаннями:

  • Народна пісня-це розвага чи щось інше? (метод «Мікрофон»)

  • Чому пісня пов’язана з життям народу, його звичаями, віруваннями?

  • Чи любите ви співати народні пісні? Чим вони вас приваблюють?

ІV. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

  • Пісня іде поруч з людиною все життя. З нею працюють і відпочивають. З нею ми пов’язані від народження до самої смерті. В усі часи пісня в Українібула і є частиноюлюдськогожиття, невичерпнимджереломнаснаги. Саме народна піснявідроджує в наших душах любов до рідного слова й до рідноїземлі. А якийслід у ваших душах залишилинародніпісні, що ми вивчили?

Учні висловлюють думки за допомогою методу незакінчених речень (слайд 19)



  • Пісня для народу була…..

  • Пісня допомагає…

  • Народна пісня мене вражає….

  • Вивчаючи народні пісні, я …….



  • На цій ноті завершується наш урок. Сподіваюсь, що тепер ми глибше пізнали наших далеких предків, переконалися в справжній глибині їхньої мудрості.

  • Закінчити урок хочу словами народної щедрівки:

Так, радуйся, земле, у пишній обнові. Бувайте щасливі! Бувайте здорові!








База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка