Урок з укр літератури для учнів 6 класу. ( Стежками Великого Кобзаря ) Тема. Дитинство та юність Тараса Шевченка



Скачати 71.35 Kb.
Дата конвертації26.02.2016
Розмір71.35 Kb.
Олійник Алла Михайлівна,

учитель СЗШ №9 м. Києва.

Спеціаліст вищої категорії, старший учитель.

Педагогічний стаж - 20 років.

Урок з укр. літератури для учнів 6 класу. ( Стежками Великого Кобзаря )

Тема. Дитинство та юність Тараса Шевченка.

Мета : поглибити знання учнів про дитячі та юнацькі роки Тараса Шевченка від народження до його відʼїзду з паном Енгельгардтом в Петербург, ознайомити з творами митця, присвяченими цьому періоду,

розвивати памʼять, увагу, мислення, мовлення,

виховувати інтерес школярів до вивчення життєвого та творчого шляху видатного земляка.

Обладнання: мультимедійна дошка зі слайдами, на яких зображені події із дитинства Т. Шевченка.

Вид уроку: урок - літературний журнал

Епіграф


Він був сином мужика – і став володарем у царстві духа.

Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури.

( І. Я. Франко )

Перебіг уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

1)Зʼясування емоційної готовності до уроку.(«Кольоровий настрій»)

2)«Незакінчене речення».

Від сьогоднішнього уроку я очікую...

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Скласти асоціативне гроно Тарас Шевченко




Сирота

Кобзар

Художник



Кріпак

Тарас Шевченко



Солдат

Поет



Прозаїк

ІІІ.Сприйняття та засвоєння матеріалу.



  1. Слово вчителя.

Тарас Шевченко – геніальний поет, художник, основоположник української літературної мови. Але цього всього могло б не бути, адже ця геніальна людина був всього лише кріпаком пана Енгельгардта. Родина Шевченків, як і тисячі покріпачених українських селян , з кінця XVII ст. перестали бути людьми, а юридично увійшли до складу нерухомого майна. Кріпак був безборонний, зданий на ласку й неласку свого поміщика.

Кріпаків продавали, як собак. Бувало,що за собаку віддавав поміщик ціле село з кріпаками.



  1. Демонстрація учнями заздалегідь підготовлених повідомлень у вигляді презентацій.

Повідомлення 1.

Народився Тарас Шевченко, як свідчить метрична книга села Моринець, 9 березня 1814 року в сімʼї кріпака.

Батько Тараса – Григорій Іванович – родом з вільних низових козаків. Був він людиною письменною, кохався на слові Божому.

Дід Шевченка Іван за ремеслом був швець; звідси походить і

його прізвище. Він був живим втіленням давньої минувщини .

Столітній старець, колишній гайдамака, чоловік письменний:

Бувало, в неділю, закривши мінеїю,

По чарці з сусідом випивши тієї,

Батько діда просить, щоб той розказав

Про Коліївщину, як колись бувало,

Як Залізняк, Гонта ляхів покарав.

(Т. Шевченко «Гайдамаки»)

Мати, Катерина Бойко, кріпачкою того ж пана із села Моринці. Вона була натурою чутливою, безмежно ніжною і люблячою. Її образ, мов ікона святої мучениці, остався до смерті в душі Тараса чистим і ясним.

У сім’ї Шевченків було шестеро дітей: Катерина,Микита, Тарас, Ярина, Маруся, Йосип.



Повідомлення 2.

Та Моринців Тарас навіть не пам’ятав, бо малим хлопцем перейшов з родичами в Кирилівку.

Не називаю її раєм,

Тії хатиночки у гаї

Над чистим ставом

Край села.

Мене там мати повила

І, повиваючи, співала,

Свою нудьгу переливала

В свою дитину...(Т. Шевченко «Якби ви знали, паничі…»)



Повідомлення 3.

Кирилівка – велике і розлоге село з широкими вулицями та зеленими вишневими садочками біля хат.

Село! – і серце одпочине.

Село на нашій Україні –

Неначе писанка село,

Зеленим гаєм поросло.

Цвітуть сади; біліють хати,

А на горі стоять палати,

Неначе диво.

Повідомлення 4.

Батько Тараса стельмахував, а іноді змушений був чумакувати, а також возити панську пшеницю до Одеси, Києва та інших міст. Коли Тарас трохи підріс, батько брав його з собою. Ці подорожі значно розширювали

виднокруг допитливого хлопця.

І золотої й дорогої

Мені, щоб знали ви, не жаль

Моєї долі молодої:

А іноді така печаль

Оступить душу, аж заплачу.

А ще до того, як побачу

Малого хлопчика в селі.

Мов одірвалось од гіллі,

Одно-однісіньке під тином

Сидить собі в старій ряднині.

Мені здається, що се я,

Що це ж та молодість моя.(Т. Шевченко «І золотої, й дорогої…»)

Повідомлення 5.

З рідні найбільше любив Тарас свою старшу сестру Катерину. Вона піклувалася малим пустуном, бо Тарас був живої вдачі.

Дивлюсь, у темному садочку,

Під вишнею у холодочку,

Моя єдиная сестра!

Многострадалиця святая!

(Т. Шевченко «Сестрі»)

Повідомлення 6.

Коли Тарасові ледве минуло 9 років, померла його мати ( на 40-му році життя). Згодом батько оженився з удовою Оксаною Терещенчихою.

Вона привела своїх троє дітей. Пізніше Шевченко згадував: ,,Кто видел хоть издали мачеху и так называемых сведенных детей, тот, значит, видел ад в самом его отвратительном торжестве… Меня мачеха особенно ненавидела…’’

То ж єдиною втіхою залишилася тепер Тарасові лише Оксана Коваленко, дівчина-сусідка, товаришка у дитячих забавах, якої Тарас не забуде до смерті.

Вони:

...малими розійшлись



та вже й не сходились ніколи.

Це його перше, нічим не заплямоване кохання.



Повідомлення7.

На 12-му році життя у Тараса не стало батька. Вмираючи, він казав, що

Тарасові маєтку не оставляє, бо він буде або дуже славний чоловік, або велике ледащо.

Мені тринадцятий минало.

Я пас ягнята за селом.

Чи то так сонечко сіяло,

Чи так мені чого було?

Не дав мені Бог нічого!..

І хлинули сльози, тяжкі сльози!..(Т. Шевченко «Мені тринадцятий минало».)

Повідомлення 8.

Залишившись круглим сиротою, Тарас пішов до дяка Богорського,сподіваючись, що той навчить його малювати. Але п’яничка – дяк тримав його як наймита-послуга.

Пробувши у нього два роки, кинув рідне село і пішов до містечка Лисянки. Але маляр-диякон виявився поганим учителем. Помандрував тоді хлопець у село Тарасівку до маляра-дячка. А той, глянувши Тарасові на ліву руку, сказав, що з нього нічого путнього не вийде.

Давно те діялось. Ще в школі,

Таки в учителя – дяка, Гарненько вкраду пʼятака –

Бо я було трохи не голе, Таке убоге – та й куплю

Паперу аркуш. І зроблю

Маленьку книжечку. Хрестами

І візерунками з квітками

Кругом листочки обведу

Та й списую Сковороду

Або Три царіє со дари.

Та сам собі у бурʼяні,

Щоб не почув хто, не побачив, Виспівую та плачу.

(Т. Шевченко «А.О.Козачковському»)

Шевченко втік од Богорського в с. Хлебнівку, яка славилась своїми малярами.

Тарас Григорович пішов у м. Вільшану, де мешкав Енгельгардтів управитель Дмитренко, щоб попросити посвідку на проживання у хлебнівського маляра. Та замість того управитель залишив меткого хлопчика собі в прислуги. Незабаром приїхав на батьківщину сам поміщик, і доля поета була вирішена…

Повідомлення 9.

То ж після довгих мандрівок повернувсяТарас до поміщика П.В.Енгельгардта.

У автобіографії Шевченко згадував:,, Помещику П. В. Енгельгардту,

только что наследовавшему достояние своего отца,понадобился расторопный мальчик, и оборванный школяр-бродяга попал

прямо в тиковую куртку, в такие же шаровары и, наконец, в комнатные козачки’’.

Поміщик П.В. Енгельгардт, вийшовши у відставку, переїхав на жительство в Петербург. Разом з іншими дворовими Тарас був відправлений по етапу вслід за паном, який поїхав туди на кур’єрських.

Під час такої подорожі у Тараса порвався один чобіт так, що відпала підошва, і Шевченко, щоб не відморозити ноги, змушений був міняти чоботи,

взуваючи на якийсь час цілий чобіт на ногу, що мерзла в драному чоботі.

Тарас не знав, що покидає свою стражденну Україну на довгих 14 років. Доля приведе 17-річного Шевченка до Петербурга, міста, де він проживе

багато років, де стануться важливі події в його житті, одна з яких – викуп з неволі. Але все це буде потім. А зараз голодний і обідраний юнак іде шукати собі кращої долі.



Підсумок уроку

Кольорова рефлексія: «Як змінювався ваш настрій протягом уроку»

Метод «Рюкзак»

Що з почутого вами сьогодні ви візьмете з собою для використання на інших уроках чи у житті.



Домашнє завдання

Написати есе «Т. Шевченко у моєму житті».



Список використаної літератури:

  1. Вічний як народ: Сторінки до біографії Т.Г. Шевченка: Навч. посібник/Автори-упорядники О.І. Руденко, Н.Б. Петренко.-К.:Либідь,1998.-272с.

  2. Тарас Шевченко. Життя і творчість у документах, фотографіях, ілюстраціях. Альбом/ Авт.-упоряд.: В.Х.Косян, Г.П. Паламарчук, О.І. Поляничко, К.В. Чумак; Авт. вступ. ст. Михайло Стельмах.- К.: Рад. шк., 1991.-335с.

  3. Шевченко Т.Г. Кобзар/Вступ. ст. О.Гончара. Приміт. Л. Кодацької.- К.: Дніпро, 1985-640с.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка