Урок з української літератури в 11 класі



Дата конвертації11.03.2016
Розмір103 Kb.
Олійник Алла Михайлівна,

учитель СЗШ №9 м. Києва.

Спеціаліст вищої категорії, старший учитель.

Педагогічний стаж - 20 років.

Урок з української літератури в 11 класі.

Тема. Урок-диспут з елементами театралізації „Нерівність душ - це гірше, ніж майна” (за романом Л. Костенко „Маруся Чурай”).

Мета: допомогти учням глибше засвоїти зміст роману, удосконалювати вміння аналізувати твір, давати свою оцінку вчинкам героїв, робити висновки;

розвивати логічність і самостійність суджень, культуру мовлення, пам'ять, мислення, навики виразного читання та акторські здібності;

виховувати почуття людської гідності, милосердя, патріотизму, високої духовності.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування умінь.

Обладнання: роман Л. Костенко „ Маруся Чурай", мультимедійна дошка зі слайдами, елементи костюмів, фотоілюстрації Ліни Костенко та Марусі Чурай.

Перебіг уроку



Учні заздалегідь поділені на групи:

1) історики;

2) літературознавці;

3) актори;

4) юристи.

Кожна група має своє випереджальне завдання.

І. Мотивація навчання школярів.

Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.



1) Повідомлення групи істориків про історичний контекст роману

Роман розповідає про події першої половини ХVІІ століття, а саме - часи Хмельниччини. В основу покладено історичні факти про оборону Полтави, а також про життя легендарної полтавки Марусі Гордіївни Чурай (за переказами мешкала в Полтаві 1625 -1650 років).

Розповідь про долю цієї дівчини переплітається з історичними подіями, учасницею яких вона була. Що ж це за події? Навесні 1637 року в Україні спалахують повстання козаків і селян проти польської шляхти під проводом Остряниці, Гуні та Скидана. А з січня 1648 року ці розрізнені вибухи народного гніву перетворюються на визвольну війну, яку очолив обраний гетьманом Богдан Хмельницький. Під його керівництвом українське військо здобуло визначні перемоги під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями. У серпні 1649 року між Хмельницьким і польським королем Яном II Казимиром було укладено Зборівський мирний договір. Та через деякий час поляки порушили його і війна спалахнула з новою силою. Одним із наслідків тих страшних часів стала пожежа в Полтаві, у вогні якої згоріли, зокрема, й документи, пов'язані з життям Марусі Чурай. Ліну Костенко цікавлять не лише історичні факти, а й деталі особистого життя геніальної піснетворки Марусі Чурай. Її пісні співає й далі буде співати ще не одне покоління українців.

2)Повідомлення літературознавців про події роману.

Тож про Марусю Чурай ми знаємо тільки з переказів. Та це не завадило Ліні Костенко створити роман надзвичайної художньої сили, майстерно виписати образ героїні - гордої й ліричної, сильної й жіночної водночас. Противага Марусі - образ Гриця, у якого за іронією долі дівчина закохалася.Та чи вартий був Гриць такої дівчини як Маруся, її щирого кохання, її вірності? Що ж все - таки приваблювало Марусю у цьому парубкові, якщо навіть дізнавшись про зраду коханого вона продовжувала його кохати? Відповіді на ці та інші питання ми спробуємо знайти у романі Ліни Костенко „Маруся Чурай”.



Слово вчителя

В основі сюжету лежать перекази про легендарну співачку Марусю Чурай. Та найкраще про свою долю вона розповість сама.



3)Група "актори".

Виходить учениця в українському костюмі, яка говорить від імені Марусі Чурай.

«Народилася я у Полтаві в 1625-у році в сім'ї урядника Полтавського добровільного козачого полку Гордія Чурая. Мій батько був відважним та гордим козаком , брав участь у боях проти польської шляхти, потім потрапив у полон і був страчений.

Ми залишилися з матір'ю самі. Смерть батька була для нас страшною втратою. Мою стражденну душу врятували пісні, з якими я говорила, плакала і сміялася, в які вклала найсокровенніші мрії, бажання і велику віру у краще майбутнє.

Ішли роки, я підростала. У моє життя непомітно увійшло кохання. Гриць Бобренко був нашим сусідом та моїм молочним братом. З раннього дитинства ми були завжди разом. Мені здавалося, що понад усе на світі я люблю пісні та кохаю Гриця. Але мій коханий виявився слабовільною людиною, піддався материним умовлянням і заручився з багачкою Галею Вишняківною. Все то гроші...Та хіба ж вони варті покалічених душ?!

А потім він помер. Через отруєння. І моя душа померла разом з ним. А потім мене судили. Вони казали, що то я його отруїла...Та за мить до страти Іван Іскра врятував мене грамотою від Богдана Хмельницького, та я уже не хотіла жити. А потім була проща до Києва. Я так хотіла поклонитися святим місцям. А потім були сухоти... і все. Лише мої пісні залишились нетлінними».

Слово вчителя.

Щойно Маруся Чурай, розповідаючи про себе, розповіла нам сюжет роману Л. Костенко. Вже перша частина роману - це суд над легендарною дівчиною, яку звинувачують у вбивстві свого коханого.



Проблемне питання: чому спочатку на суді Маруся мовчить: тому, що згодна з вироком чи тому, що невинним не потрібно виправдовуватись?

Слово вчителя.

Перш ніж дати остаточну відповідь чи винна Маруся, давайте з'ясуємо родинні цінності Чураїв і Бобренків. Для цього скористаємось методом " Діаграма Венна"


Чураї Бобренки

Діти поважали батьків




4) Слово вчителя.

Отже, сталася трагедія, але перш ніж ми зʼясуємо її причини, нам потрібно з'ясувати, якою людиною насправді був Гриць Бобренко.



Прийом"Фішбоун" допоможе дати відповідь на запитання: Гриць - зрадник чи жертва обставин?

(Перед горизонтальною стрілкою записується запитання, біля верхніх стрілочок - життєві ситуації, в які потрапляв герой, а біля нижніх - наслідки, до яких вони привели. В кінці великої стрілки пишуть підсумок сказаного , тобто дають відповідь на запитання на основі аналізу подій).

батьки майже

не займались бажання роздвоєність



Гриць - вихованням сина розбагатіти душі зрадників

зрадник в Україні

чи жертва? завжди

по суті сватає загибель карали

виріс у сімʼї Галю

Чураїв Вишняківну

Отже, якщо Гриця вважати зрадником,бо він понівечив і розтопкав не тільки Марусине кохання, а і її душу. То ж його смерть - закономірність, адже в Україні зрада завжди вважалась гріхом і ганьбою, а зрадників засуджували на смерть. Але залишається відкритим питання: хто винен у його смерті?

8) Створення проблемної ситуації.

Літературна дуель"( дівчата та хлопці по черзі задають один одному запитання).



Запитання дівчат до хлопців:

-Чи мав Гриць моральне право, кохаючи Марусю, сватати Галю?

-Ми знаємо, що Гриць був сміливим козаком, не раз дивився в обличчя смерті. Тоді чому ж він піддався впливу матері? Чи не суперечать ці вчинки один одному?

-Чи можна назвати таку ситуацію типовою для того часу? А для сьогодення?

-Чи мають гроші владу над людьми? Чи можуть стояти на одних шальках терезів такі поняття як кохання та гроші?

-Чи можна виправдати зраду Гриця? Як би ви вчинили у такій ситуації?



Запитання хлопців до дівчат:

-Чи вірите, що Маруся здатна на вбивство? Чи можна вбити кохану

людину?

-Чи тотожними є поняття талант і жорстокість у даній ситуації?



-Чому Маруся не каялась під час суду і не просила помилування?

-Чому Маруся відмовилась стати дружиною Івана Іскри?

-Уявіть, що ви маєте можливість втрутитись у хід подій роману. Ким би ви хотіли бути? Чи змінили б ви щось у сюжеті твору?

9) Група "юристи".

Група юристів працює над тезою: Маруся скоїла злочин і потребує кари. ( Учні діляться на підгрупи - звинувачення та захисту). Під час дискусії учні заповнюють таблицю "Дискусійна сітка Алверманна"



Дискусійна сітка Алверманна

Обвинувачення

Казали, що вона Гриця

приворожила: «Котра дівчина чорні брови має.

то тая дівчина усі чари знає»

( свідки Бобренчихи).

Всі гадали, що вона відьма і відсахнулися

ВІД НЕЇ: «Ну, ті сказали, що Маруся — відьма,

що у Полтаві гіршої нема, що всі це мають, і по ній це видно.

і що вона ж співала і сама»(свідки).

Казали, що прив'язалася до Гриця:« -Та вуха ж в'януть на таку олжу!

Вона сама Грицькові нав'язалась.» (Бобренчиха)

І навіть кали її вели до шибениці, всі з ненавистю говорили: «Диви яке, іде і не спотикнеться! - Іде під зашморг, а диви яке!»


Маруся скоїла злочин і потребує кари



Захист

Дуже кохала Гриця і прийняла всі звинувач­ення:

«- Вона ж свій злочин визнала прилюдно!

Бо, як до Гриця, мертвого, припала,

казала все - як зілля те копала,

як полоскала, як його варила

і як уранці Гриця отруїла.

Вона ж співала, наче голосила, на себе кари божої просила». (Громада)

Дитинство у них було спільне: «Коли ж у Гриця вибивалось навусся і Чураївна стала на порі, то полюбилась хлопцеві Маруся, - могли лише радіти матері»

Завжди з сумом проводжала Гриця у походи: «Маруся так його чекала, такі літа одна перебула! Нікому ні руки не шлюбувала, ані на кого й оком не вела»

Висновок юристів: Маруся не могла скоїти цей злочин, бо кохання до Грицька було частиною її самої. Вбити людину вона б ніколи не змогла. Для віруючої людини, якою була Маруся, вбивство - це страшний гріх.
Слово вчителя.

Маруся - яскрава особистість, що ввібрала в себе найкращі якості українки, її ж пісні - своєрідний духовний літопис України, цінність, яку неможливо знищити.



10)Асоціативне гроно.

Запитання.

Які асоціації з іменем цієї легендарної полтавчанки виникають у вас?

(Опираючись на текст, враховуючи характеристику , дану під час дискусії та своє власне бачення образу Марусі, учні підбирають слова, які вони асоціюють з імʼям цієї дівчини).









Слово вчителя.

Останнє слово ми все ж залишаємо за Марусею. Уявіть собі, що стерся кордон між століттями і змогли зустрітись дві легендарні та неповторні жінки - Ліна Костенко і Маруся Чурай. Про що вони могли б розмовляти?



11) Група "актори"виконують сценку , під час якої відбувається діалог між автором та її літературним персонажем.



Ліна. Я все життя захоплювалась цією легендарною дівчиною. Твоя мужність і витривалість мене захоплювала, а талант піснетворки полонив моє серце. Ти - неабияка дівчина.

Маруся. Ні, Ліно, я - звичайна українка, така ж , як і більшість жінок нашого краю. Ми у цьому дуже з тобою схожі ,чи не так?

Ліна. Можливо, ти слушно кажеш. Ми - справжні українки і пишаємось цим. Та все ж я відчуваю деяку провину перед тобою. І хоча я повернула твоє імʼя із забуття та , разом з тим, окунула тебе у болючі спогади.

Маруся. Ні, Ліно, ти не просто повернула моє чесне імʼя, ти очистила його від бруду, який я змушена була носити напротязі віків.

Ліна. Скажи мені, Марусю, а чи вдалося мені відтворити твою любов до пісні, твої почуття до Гриця?

Маруся. Так, і в цьому ми, мабуть, дуже схожі з тобою. Я вірю, Ліно, що ти маєш безмежно щиру душу, великий талант та гордість. Адже лише така людина могла відчути те ж, що відчувала я, кохати, як кохала я, страждати, як страждала я. Я думаю, що у нас із тобою багато спільного.

Ліна. Можливо, ти права. Та я не розумію, як ти могла отруїти Гриця?

Маруся. Ох Ліно, Ліно! Та хіба ж я його труїла?! Те зілля було для мене. Після Грицевої зради моя душа померла, а тіло я хотіла вбити отим зіллям. Та доля вирішила інакше...

Ліна. Твоя доля така ж багатостражденна, як і доля нашої України. Але для нашого народу ти не просто дівчина з легенди, ти - його душа. Твої пісні, як іти сама, будуть жити у людській памʼяті стільки, скільки житиме наш народ, тобто вічно.

14) Робота в групах „ Пресконференція"

(Учитель ділить клас на дві групи для узагальнюючої бесіди).

Прийом „ Запитання до авторки , запитання до літературного персонажа (М. Чурай) ".

(Учні Ігр. задають запитання Ліні Костенко, а ІІгр. - Марусі Чурай).



Рефлексійно - оцінний етап

  1. Есе " Нерівність душ - це гірше, ніж майна".

  2. " Незакінчене речення"

" Цей роман викликав у мене..."

" Я зрозумів (ла), людська доля - це..."

" А М. Чурай - це дівчина, яка..."

Домашнє завдання.



Написати твір - роздум " Трагедія Марусі - це трагедія України";

виписати афоризми, які звучать із уст Марусі Чурай.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка