Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи»



Сторінка20/59
Дата конвертації20.02.2016
Розмір15.5 Mb.
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   59

СПОГАДИ ПРО ВІЙНУ, ПАМ'ЯТЬ ІСТОРІЇ («МІЙ ПЕРШИЙ ВІРШ НАПИСАНИЙ В ОКОПІ... »). ПОЄДНАННЯ ЕПІЧНОСТІ РОЗПОВІДІ З ЛІРИЧНИМИ ПЕРЕЖИВАННЯМИ ПІД ЧАС ВІДТВОРЕННЯ ТРАГІЧНОГО ЕПІЗОДУ ЯК ЖОРСТОКЕ Й БОЛЮЧЕ ВІДЛУННЯ ОСТАННЬОЇ ВІЙНИ В ПОЕЗІЇ «ПАСТОРАЛЬ ХХ СТОРІЧЧЯ». ОРИГІНАЛЬНІСТЬ ЖАНРУ, ДОСЯГНЕННЯ ЕКСПРЕСИВНОСТІ СТРОФИ ЗА ДОПОМОГОЮ РУБАНОЇ І ВЛУЧНОЇ КОРОТКОЇ ФРАЗИ, ЗОРОВИХ ЗОБРАЖУВАЛЬНО-ВИРАЖАЛЬНИХ ЗАСОБІВ. ЛІНА КОСТЕНКО ПРО ПРИЗНАЧЕННЯ ПОЕТА І ПОЕЗІЇ, ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ МИТЦЯ ПЕРЕД НАРОДОМ («ДОЛЯ», «СТРАШНІ СЛОВА, КОЛИ ВОНИ МОВЧАТЬ.»). АФОРИСТИЧНІСТЬ МОВИ. ЛІРИЧНИЙ РОЗДУМ ПРО ЗНАЧЕННЯ СЛОВА В ЖИТТІ ЛЮДИНИ, СУТЬ МИСТЕЦТВА. РОЗДУМИ ПОЕТЕСИ ПРО СУТЬ ЖИТТЯ, ПРИЗНАЧЕННЯ ЛЮДИНИ НА ЗЕМЛІ ТА ЇЇ ТВОРЧОЇ ПРАЦІ, ПРО НЕВМИРУЩІ МОРАЛЬНІ ЦІННОСТІ У ВІРШАХ- МЕДИТАЦІЯХ «ЖИТТЯ ІДЕ І ВСЕ БЕЗ КОРЕКТУР.», «ВЖЕ ПОЧАЛОСЬ, МАБУТЬ, МАЙБУТНЄ.»

Мета: почати знайомство з тематикою творчості Ліни Костенко (лірика, присвячена спогадам про війну, тема призначення поета та поезії, призначення людини на землі та творчої праці, пейзажна лірика); визначити ідейний зміст та художні особливості поезій, що розглядаються; розвивати вміння аналізувати поетичні твори, знаходити зв'язок між біографією митця та змістом його лірики, збагачувати словниковий запас учнів за рахунок нових термінів та вільного свідомого вживання тих, що вивчалися раніше, удосконалювати вміння працювати з проектами, розвивати навички виразного читання, сприйняття та занотовування інформації на слух; виховувати інтерес до особи митця, лірики, гарний смак.

Теорія літератури: пастораль.

Обладнання: примірники збірок Ліни Костенко, тексти аналізованих поезій.

Тип уроку: комбінований.

ПЕРЕБІГ УРОКУ



  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Фронтальне опитування

  • Дайте характеристику умов, у яких формувався характер майбутньої поетеси.

  • До якої поетичної школи належить Ліна Костенко? (Шістдесятники)

  • Назвіть вчинки Ліни Костенко, які характеризують її громадянську позицію. (Лист на захист В. Чорновола, відсутність у творчості віршів про Леніна та присвячених «червоним датам» календаря тощо.)

  • Які наслідки мала принципова позиція поетеси?

  • Яка збірка поетеси була видана у діаспорі? («Поезії», 1969)

  • Що вам відомо про сучасну творчість та громадянську позицію поетеси?

  1. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Слово вчителя

  • Володимир Базилевський — український письменник, літературний критик, перекладач, член Національної спілки письменників України зазначив: «Це ім’я вивищується як прапор нашої поезії. Це більш, ніж поезія — тут наша історія і філософія, наш спосіб думання, героїка, наші марноти і глупоти. Тут минуле й сучасне, просвічене рентгеном мислі. але мислі художньої, емоційно наснаженої. Це зміст на високих регістрах мовлення».

Цей вислів, незважаючи на стислість, дає дуже широку характеристику поезії Ліни Костенко. Наш урок, як і наступний, буде ілюстрацією до цього висловлювання, пошуком прикладів, які підтверджують і, можливо, доповнюють думку критика і поета.

  1. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

  1. Слово вчителя

Якщо б виникла потреба знайте одне-єдине слово, яке найточніше характеризує як Ліну Костенко, так і її творчість, мабуть, їм було б слово «безкомпромісність». Небагато знайдеться митців, які б за всю свою творчу діяльність в умовах тотального контролю та переслідувань інакомислячих залишилися вірними собі та не змінили своїх переконань.

Якщо б виникла потреба дати характеристику її лірики, то в цьому випадку одним словом обійтися було б складно, адже поезія Ліни Костенко і високохудожня, і інтелектуальна, і глибоко патріотична, і неповторна, і в деякій мірі бунтівна, тому що завжди несла в собі протест проти стандартизації, примітивізації людини.

Якщо довелося називати основні мотиви її творчості, список став би ще ширшим:

історія народу та війна, людина і природа, філософські проблеми буття, тема поета і поезії, призначення людини на землі та творча праця, інтимна лірика, мораль. І у емоційних та щирих поетичних розповідях поетеси можна побачити її небайдужість, філософське осмислення загальнолюдських цінностей у контексті дуже складної доби. Мабуть, саме тому її муза промовляє «від імені болю» (А. Макаров) і вирізняється трагедійним характером світосприйняття.

Наше перше завдання — познайомитися з творами поетеси, присвяченими спогадам про війну.

  1. Повідомлення учня про війну в житті Ліни Костенко

Уже у перших збірках поетеси одним з головних мотивів — дитинство, яке вбила війна. Вірші, що передають дитяче сприйняття найстрашнішої події ХХ століття — Другої Світової війни та фашистської навали? розповідають про потрясіння, пережиті не тільки самою поетесою, а й всім поколінням її ровесників. Саме вони не давали їй спокою і просилися на папір. Згодом ці події закарбувалися в низці поетичних творів.

Війна почалася, коли Ліні було лише одинадцять років. Перед війною заарештували та ув’язнили батька. А з початком війни для Ліни, тепер вже доньки «ворога народу», та її матері почалися «сумні біженські мандри». Ліна запам’ятала не лише постріли, пожежі та вибухи, «балетну школу» замінованих полів, а й жорстокість німецьких солдат. Але важливішим уроком війни для дівчинки стало те, що навіть «кривавому світі», коли залишається надія на милосердя лише «матінки святої», є місце для доброти простих людей — земляків:

Чужа бабуся ковдрою укриє,

Своє розкаже, ваше розпита.

І ні копійки ж бо не візьме зроду,

Бо що ви, люди, на чужій біді?!

Саме тоді у свідомості дівчини почав складатися образ нації у її найкращих особистостях, який вона створить потім у своїх віршах: «А може, то в душі свого народу я прихилила голову тоді?»

  1. Аналіз поезії «Мій перший вірш написаний в окопі... »

  2. Виразне читання вірша підготовленим учнем

Мій перший вірш написаний в окопі, на тій сипкій од вибухів стіні, коли згубило зорі в гороскопі моє дитинство, вбите на війні.

Лилась пожежі вулканічна лава, стояли в сивих кратерах сади.

І захлиналась наша переправа шаленим шквалом полум’я й води.

Був білий світ не білий вже, а чорний.

Вогненна ніч присвічувала дню.

І той окопчик — як підводний човен у морі диму, жаху і вогню.

Це вже було ні зайчиком, ні вовком — кривавий світ, обвуглена зоря!

А я писала мало не осколком великі букви, щойно з букваря.

Мені б ще гратись в піжмурки і в класи, в казки літать на крилах палітур.

А я писала вірші про фугаси, а я вже смерть побачила впритул.

  1. перший біль тих не дитячих вражень, який він слід на серці залиша!

Як невимовне віршами не скажеш, чи не німою зробиться душа?!

Душа в словах — як море в перископі,

  1. спомин той — як відсвіт на чолі.

Мій перший вірш написаний в окопі.

Він друкувався просто на землі.

5 Запитання до аналізу твору

  • Визначте тему поезії «Мій перший вірш написаний в окопі.» (Розкрито теми «війна очима дитини» та «митець і доля народу».)

  • Назвіть те, що Ліна Костенко вважає «недитячими враженнями». («Я вже смерть побачила впритул», «сипка од вибухів стіна», «пожежі вулканічна лава», «в сивих кратерах сади», «переправа», що захлинається «шаленим шквалом полум’я й води», осколки, фугаси, окопчик тощо.)

  • Доведіть, що написане — враження дитини. (Розповідаючи про свої враження, авторка згадує типових для дитячої фантазії героїв: «Це вже було ні зайчиком, ні вовком», хоча в реальності

«кривавий світ, обвуглена зоря!» Героїня вірша пише букви абетки осколком, в той час як повинна була б «гратись в піжмурки і в класи, в казки літать на крилах палітур», а замість цього дитина пише про фугаси.)

  • Яка метафора підкреслює несумісність дитинства, життя і війни? («Згубило зорі в гороскопі моє дитинство, вбите не війні».)

  • Які художні засоби використовує поетеса, щоби змалювати жахи війни? (Епітети: «пожежі вулканічна лава», «сиві кратери», «шалений шквал», «вогненна ніч кривавий світ», «обвуглена зоря»; антитеза: білий світ не білий вже, а чорний. Вогненна ніч присвічувала дню, протиставлення світу дитинства світу війни, порівняння: окопчикяк підводний човен у морі диму, жаху і вогню».)

  1. Аналіз поезії «Пастораль ХХ сторіччя». Словникова робота

Пастораль — мистецький та літературний жанр — пастораль існує майже два тисячоліття. Він поширений у літературі, театрі, музиці і балеті. Пасторальна література була широко знана в Західній Європі (епоха Відродження), до нас дійшли спроби писати пасторальні пісні Г. С. Сковороди.

Пасторальний світ — це панування спокою, миру та благодаті. У пасторальних творах на лоні чарівної природи благородні і бездіяльні пастухи і пастушки грали, співали, кохалися.

Аргонавти — герої, які на чолі з Ясоном першими з греків здійснили далекий морський похід у Колхіду на кораблі «Арго» по золотим руном.

Анциболи — задерикуваті, кмітливі, непосидючі хлопці.

  1. Виразне читання вірша підготовленим учнем

ПАСТОРАЛЬ ХХ СТОРІЧЧЯ

Як їх зносили з поля!

Набрякли від крові рядна.

Троє їх, пастушків.

Павло, Сашко і Степан.

Розбирали гранату.

І ніяка в житті Аріадна

вже не виведе з горя отих матерів.

А степам

будуть груди пекти ті залишені в полі гранати, те покиддя війни на грузьких слідах череди.

Отакі вони хлопці, кирпаті сільські аргонавти, голуб’ята, анциболи, хоч не роди!

Їх рвонуло навідліг. І бризнуло кров’ю в багаття.

І несли їх діди, яким не хотілося жить.

Під горою стояла вагітна, як поле, мати.

І кричала та мати:

Хоч личко його покажіть!

Личка вже не було. Кісточками, омитими кров’ю,

осміхалася шия з худеньких дитячих ключиць.

Гарні діти були. Козацького доброго крою.

Коли зносили їх, навіть сонце упало ниць.

Вечір був. І цвіли під вікнами мальви.

Попід руки держала отих матерів рідня.

А одна розродилась, і стала ушосте — мати.

А один був живий. Він умер наступного дня.

  1. Запитання до аналізу твору

  • Чому, на ваш погляд, твір названо пастораллю ХХ століття? (Пастораллю двадцятого сторіччя назвала Ліна Костенко свій твір тому, що він своїм змістом різко контрастує, не йде ні в які аналоги зі стародавніми ідиліями. Там життя, поезія, кохання, а тут смертьсмерть страхітлива, жахлива.)

  • Чому хлопчиків поетеса називає аргонавтами? (У переносному значенні аргонавтидослідники, ті, хто прагнуть пізнати світ, сміливі першовідкривачі. Це люди, які шукають щось для побудови нового, покращеного світу. Називаючи хлопців аргонавтами, авторка знов застосовує прийом парадоксу, адже саме прагнення до пізнання світу, властиве дітям, приводить їх до смерті.)

  • Прокоментуйте смерть трьох хлопчиків серед білого дня у мирний час. Що, на ваш погляд, є її причиною? (Павло, Сашко і Степан розбирали заіржавілу гранату«покиддя війни... і «їх рвонуло навідліг»... Поетеса не називає серед причин смерті дитячий непослух чи необачність. Причина однавійна. Саме вона є причиною трагедії.)

  • Знайдіть рядки, які найбільш викликають неприйняття і засудження війни як антилюдського явища. («Набрякли від крові рядки», «бризнуло кров’ю в багаття», «Личка вже не було. Кісточками, омитими кров’ю, осміхалася шия з худеньких дитячих ключиць».)

  • Яке визначення трьох загиблих хлопчиків посилює почуття трагічної втрати? («Гарні діти були. Козацького доброго крою».)

Знайдіть художні засоби, які поглиблюють трагічність події. (Метафоричний зворот: «Коли зносили їх, навіть сонце упало ниць». По контрасту зі смертю в поезії змальовуються картини життя: цвітуть мальви, спадають на землю вечори й світанки, народжуються діти.)

  • Яке порівняння свідчить про незнищенність усього сущого, його оновлення, розвиток, вічний колообіг життя? («Вагітна, як поле, мати». Життя неможливо зупинити, як неможливо зупинити зміну пір року, весняне оновлення та буяння життя влітку. Зв’язок часів і поколінь неможливо перервати, незважаючи на смерть, яка є лише часткою життя: «А одна розродилась, і стала ушостемати. А один був живий. Він умер наступного дня».)

  • Яка головна думка твору? («Пастораль XX сторіччя» начебто запитує: до чого ж ми дійшли, люди, кому потрібні війни та їх криваві наслідки? Цей твір засуджує війну і закликає народи жити у злагоді, як жили пастушки і пастушки з пасторальних творів минулого.)

  • Визначте віршовий розмір поезії та обумовленість вибору саме цього розміру. (Поезія написана п’ятистопним анапестом, завдяки чому вірш звучить з епічним розмахом, але без надриву, кожне слово в ньому виважене і несе значне смислове та емоційне навантаження.)

  • За допомогою якого прийому досягається експресивність строфи? (За допомогою рубаної і влучної короткої фрази, зорових зображувально-виражальних засобів: «Набрякли від крові рядна», «Личка вже не було. Кісточками, омитими кров’ю, осміхалася шия з худеньких дитячих ключиць».)

  • Який міфологічний образ і з якою метою використано у вірші? (Відчай і горе матерів поетеса передає через згадку про Аріадну. «Ниткою Аріадни» називають рятівний засіб виходу з дуже скрутного становища. Ліна Костенко трансформує міф, з безнадією, розпачем говорить: «І ніяка в житті Аріадна вже не виведе з горя отих матерів».)

  • У чому особливості побудови вірша? (Вірш побудований на антитезі заголовка твору і його змісту. Поетеса змальовує жахливий епізод, починаючи з кульмінації: убитих дітей несуть з поля.)

  1. Коротка лекція вчителя (учні ведуть конспект)

Наступним етапом уроку стане обговорення теми призначення

поета і поезії, відповідальності митця перед народом у творчості Ліни Костенко.

Людмила Тарнашинська писала: «Покликання поета — не тлумачити, не з’ясовувати, а передавати в слові своє відчуття часу, його ритм, а його аромат, так само, як не взаємообумовленість того, що ми звемо минулим, торішнім тай майбутнім». Ці слова можна віднести не тільки до віршів, що аналізувалися, а й до всієї поезії Ліни Костенко. У цьому ми переконаємося, проаналізувавши наступні вірші.

Появу теми призначення поета і поезії, відповідальності митця перед народом в поезії Ліни Костенко обумовила її нелегка творча доля. Становище внутрішньої дисидентки і поетеси, чиї твори не допускалися до друку, було наслідком таких рис характеру поетеси, як максималізм та безкомпромісність. Саме вони обумовили появу в її поезії мотивів морального стоїцизму митця, значення слова в житті людини, суті мистецтва.

  1. Виразне читання вірша «Доля» підготовленим учнем

ДОЛЯ

Наснився мені чудернацький базар: під небом у чистому полі, для різних людей, для щедрих і скнар, продавалися різні Долі.

Одні були царівен не гірш, а другі — як бідні Міньйони.

Хто купляв собі Долю за гріш.

А хто — і за мільони.

Дехто щастям своїм платив.

Дехто платив сумлінням.

Дехто — золотом золотим.

А дехто — вельми сумнівним.

Долі-ворожки, тасуючи дні, до покупців горнулись.

Долі самі набивались мені.

І тільки одна відвернулась.

Я глянула їй в обличчя ясне, душею покликала очі.

  • Ти, все одно, не візьмеш мене,—

Сказала вона неохоче.

  • А може візьму?

  • Ти собі затям,— сказала вона суворо,—

за мене треба платити життям.

А я принесу тобі горе.

  • То хто ж ти така?

Як твоє ім’я?

Чи варта такої плати?

  • Поезія — рідна сестра моя.

А правда людська — наша мати.

І я її прийняла, як закон.

І диво велике сталось: минула ніч. І скінчився сон.

А Доля мені зосталась.

Я вибрала Долю собі сама.

І що зі мною не станеться,— у мене жодних претензій нема до Долі — моєї обраниці.

  1. Словникова робота

Міньйони (фр. mignon — «крихітка») — поширене у XVI столітті у Франції визначення фаворита, улюбленця особи, яка обіймає високу посаду в суспільстві, наприклад, короля.

Вірш «Доля» свідчить про те, що Ліна Костенко найвище за все ставила обов’язок поета казати правду своїми віршами, навіть ризикуючи при цьому самим життям. Про це поетесі каже Доля, яку вона обирає на чудернацькому базарі:

за мене треба платити життям.

А я принесу тобі горе.

На запитання ліричної героїні: «Як твоє ім’я? Чи варта такої плати?» Доля відповідає:

Поезія — рідна сестра моя. А правда людська — наша мати».

За таку позицію, яка потребувала морального стоїцизму, поетеса все своє життя розплачувалася неприйняттям з боку влади: її твори заборонялися. І хоча Ліні Василівні вдалося уникнути сталінських тортур, переслідувань з боку радянських ідеологічних наглядачів за виконанням вимог соцреалізму часів так званого «застою», готовність жертвувати життям за переконання була не просто позицією, якою можна, користуючись сучасними словами, попіаритися, а глибоким переконанням, зміцненим відомостями про долю багатьох митців, знищених радянською владою. У свої супутники та співрозмовники вона обирає тих, кого світ ловив, але не впіймав, стійких борців за свої переконання, справжніх глашатаїв слова правди — Сковороду, Шевченка, Пушкіна.

  1. Виразне читання вірша «Страшні слова,

коли вони мовчать» підготовленим учнем

Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучивсь, болів, із них почав і ними ж і завершив.

Людей мільярди і мільярди слів, а ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність.

Усе було: асфальти й спориші.

Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі.

Перше, на що звертаєш увагу, читаючи чи слухаючи цей вірш,— його афористичність. Фрази начебто закарбовуються в пам’яті: «Страшні слова, коли вони мовчать», «Людей мільярди і мільярди слів, а ти їх маєш вимовити вперше!», «Поезія — це завжди неповторність». Цей твір — ліричний роздум про значення слова в житті людини, суть мистецтва.

У вірші ідеться про митця, який знає, що не може дозволити собі повторювати щось, вже сказане кимось, вживати штампи. Він розуміє, що справжньою поезією є лише та, яка вражає, дивує, приголомшує новизною думки чи художньої форми, яка говорить про те, про що ще не писав жоден поет. Авторка впевнена, що геніальність — від Бога. У часи натхнення поет знаходить образи та сюжети у сфері, де царює безсмертя, отже, божественне: «Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі». Цим твором Ліна Костенко говорить про значення слова в житті людини, сутність мистецтва, нагадує поетам про відповідальність перед суспільством, адже вони, ті, хто обрали важку долю глашатаїв правди, повинні промовляти її своїми словами, які ще не казав до них ніхто.

Поетеса вдало використовує художні засоби — епітети (страшні слова, безсмертний дотик), метафори (слова мовчать, причаїлися), антитези (краса й потворність, асфальт й спориш).

Цей вірш є зразком філософської лірики. Написаний ямбом. Римування перехресне.

  1. Робота з текстом поезій «Життя іде і все без коректур»

та «Вже почалось, мабуть, майбутнє»

  1. Виразне читання підготовленим учнем

поезії «Життя іде і все без коректур»

* * *

Життя іде і все без коректур.

І час летить, не стишує галопу.

Давно нема маркізи Помпадур, і ми живем уже після потопу.

Не знаю я, що буде після нас, в які природа убереться шати.

Єдиний, хто не втомлюється,— час.

А ми живі, нам треба поспішати.

Зробити щось, лишити по собі, а ми, нічого,— пройдемо, як тіні, щоб тільки неба очі голубі цю землю завжди бачили в цвітінні.

Щоб ці ліси не вимерли, як тур, щоб ці слова не вичахли, як руди.

Життя іде і все без коректур, і як напишеш, так уже і буде.

Але не бійся прикрого рядка.

Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.

Не бійся правди, хоч яка гірка, не бійся смутків, хоч вони як ріки.

Людині бійся душу ошукать,

бо в цьому схибиш — то уже навіки.

  1. Словникова робота

Коректура (лат. correctura — «виправлення», «поліпшення») — процес виправлення граматичних і технічних помилок і недоліків у текстовому і графічному матеріалах, підготовлених для розмноження друкарським (або будь-яким іншим) способом. У вужчому сенсі — відтиск із друкарського набору, призначений для внесення виправлень.

Маркіза Пампадур — фаворитка французького короля Людовика XV. Мала великий вплив на короля, визначала політику країни впродовж майже двадцяти років.

Тур — виммершій різновид тварин із роду справжніх биків.

  1. Евристична бесіда з учнями

  • Визначте тему вірша. (Роздуми поетеси про суть життя, призначення людини на землі та її творчої праці, про невмирущі моральні цінності.)

  • До якого жанру ліричного твору можна віднести поезію? (Вірш- медитація)

  • Яка головна думка твору? (Зробленого не перепишеш, життя не має чернеток, над усім володарює час.)

  • Які художні засоби використовує авторка, щоб підкреслити плин часу? (За допомогою персоніфікації поетеса передає стрімкий плин часу, миттєвість людського життя в часі. Образ минулого створено двома образами: біблійного потопу як розплати людства за гріхи та маркізи Помпадур фаворитки французького короля Людовіка XV.)

  • Назвіть мотиви твору. (Сенс людського життя«зробити щось, лишити по собі»; тривога за майбутнє світу: як зберегти природу, як збудити відповідальність людини за все суще на землі; мотив відповідальності творця за слово, за кожний написаний рядок, за творчість.)

  • Що найголовніше для ліричної героїні? (Творчість, прагнення оберігати свою душу від гріхів, не примножувати вже зробленого колись зла: Людині бійся душу ошукать, / бо в цьому схибишто уже навіки.)

  1. Виразне читання підготовленим учнем поезії «Вже почалось, мабуть, майбутнє.»

У цьому вірші поетеса знов розмірковує про суть життя, призначення людини на землі та її творчої праці, про невмирущі моральні цінності. Жанр — вірш-медитація.

* * *


Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня, вечірню в попелі жаринку, шляхетну інохідь коня. Згадайте в поспіху вагона, в невідворотності зникань, як рафаелівська Мадонна у вічі дивиться вікам!

В епоху спорту і синтетики людей велика ряснота.

Нехай тендітні пальці етики торкнуть вам серце і вуста.
Вже почалось, мабуть, майбутнє.

Оце, либонь, вже почалось.

Не забувайте незабутнє, воно вже інеєм взялось!

І не знецінюйте коштовне, не загубіться у юрбі.

Не проміняйте неповторне на сто ерзаців у собі!

Минають фронди і жіронди, минає славне і гучне.

Шукайте посмішку Джоконди, вона ніколи не мине.

  1. Словникова робота

Ерзац — неповноцінний замінник, сурогат, підробка.

Фронда (фр. La fronde «праща») — громадянська війна, або низка протиурядових повстань у Франції 1648-1652 рр. У розмовній мові на згадку про ті події вираз «фронда» або «фрондерство» означає браваду перед владою без бажання радикальних змін.

Жиронда — політичне угрупування, фактично партія, часів великої французької революції, яка отримала назву від департаменту жиронда.

Інохідь коня — спосіб пересування, за якого кінь одночасно ставить обидві ноги з одного боку, а потім обидві ноги з другого боку.

Джоконда — всесвітньо відома картина італійського художника Леонардо да Вінчі «Мона Ліза дель Джоконда».

Рафаелівська Мадонна — всесвітньо відома картина італійського художника Рафаеля Санті «Сикстинська Мадонна».

  1. Евристична бесіда

  • Визначте головні об’єкти інтересу авторки.

  • Про які знакові події та явища часу згадує поетеса?

  • Яке значення для людства мають ці події?

  • Яка, на ваш погляд, ідея вірша?

  1. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Узагальнювальна бесіда

  • Які основні мотиви лірики Л. Костенко?

  • Які кольори переважають у її віршах, присвячених війні з фашистською Німеччиною?

  • Чому Ліна Костенко назвала вірш трагедійного звучання «Пастораль XX сторіччя»?

  • Визначте жанрову особливість пасторалі.

  • Що протиставлено в поезії «Вже почалось, мабуть, майбутнє.»?

  • Які цінності, на думку поетеси, є найважливішими в нашому житті (поезії «Життя іде і все без коректур.», «Вже почалось, мабуть, майбутнє.»)?

  • Як розкрито мотив сенсу життя в поезії «Життя іде і все без коректур.»?

  • Яким є значення слова та мистецтва в житті людини (за поезією «Страшні слова, коли вони мовчать.»)?

VL ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  • Завдання для всього класу: опрацювати тему за допомогою конспекту.

  • Завдання для творчої групи (п’ять учнів): підготувати презентацію теми «Пейзажна лірика Ліни Костенко». (Це завдання група отримала заздалегідь. Учні готують повідомлення, виразне читання віршів, які входять до циклів «Осінні каравани» та «Невидимі причали»).

  • Індивідуальні завдання: підготувати виразне читання віршів «Світлий сонет», «Хай буде легко. Дотиком пера.», «Недумано, негадано.».

VN. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ Рефлексія

  • Справжнім відкриттям для мене стало.

  • За допомогою віршів Ліни Костенко я визначив (-ла) для себе значення мистецтва для людини. Воно у .

УРОК № 91
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   59


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка