Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи»



Сторінка22/59
Дата конвертації20.02.2016
Розмір15.5 Mb.
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   59
УРОК № 92

«МАРУСЯ ЧУРАЙ» — НАЙПОМІТНІШЕ ЯВИЩЕ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ КІНЦЯ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX ст. ОСОБЛИВОСТІ ЖАНРУ (ІСТОРИЧНИЙ РОМАН У ВІРШАХ). ФОЛЬКЛОРНА ТА ІСТОРИЧНА ОСНОВА ТВОРУ (ДОБА КОЗАЧЧИНИ ЗА ХМЕЛЬНИЧЧИНИ). КОМПОЗИЦІЯ ТВОРУ, ЙОГО ПАТРІОТИЧНИЙ ЗМІСТ

Мета: ознайомити учнів із романом «Маруся Чурай», розглянути історичну основу твору, простежити розвиток сюжету; поглибити вивчене про роман, визначити жанр твору; розвивати вміння творчо осмислювати вивчене; виховувати почуття любові до рідного народу, до України. Теорія літератури: історичний роман у віршах, композиція твору (повторення).

Обладнання: текст роману, портрет Ліни Костенко, наочність, виготовлена учнями.

Тип уроку: комбінований.

ПЕРЕБІГ УРОКУ



  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Фронтальне опитування

  • Які образи і теми усної народної творчості використовує Л. Костенко в поезії «Українське альфреско»?

  • Як Л. Костенко переосмислює традиційні фольклорні ситуації в поезії «Українське альфреско»?

  • Як поетеса використовує в поезії «Українське альфреско» прийом контрасту?

  1. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Слово вчителя



Твір Ліни Костенко «Маруся Чурай» називають енциклопедією життя українського народу середини XVII ст. Цей роман став найпомітнішим явищем в українській літературі кінця другої половини XX ст.

Отже, мета нашого уроку — розглянути історичну та фольклорну основу твору, простежити сюжетну канву, розкрити особливості композиції роману у віршах.

  1. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

  1. Слово вчителя

Упевнена в тому, що ви пам’ятаєте пісні Марусі Чурай, які вивчали у восьмому класі. І дещо знаєте про їхнього автора. Тому почнемо з повторення.

Бесіда

  • Маруся Чурай — особа реальна чи вигадана? (Достовірні дані про дівчину, яка складала чудові пісні, не збереглися, адже все знищила пожежа в Полтаві — місті, де вона народилася, 1658 року. А пам’ять про Марусю Чурай народ зберіг у своїх легендах і переказах.

За переказами, Маруся Чурай народилася 1625 (за іншими версіями1628 або 1629) року в сім’ї козацького сотника Гордія. Після смерті батька, який в 1648 році був спалений у Варшаві на багатті як бунтівник, залишилася жити з матір’ю в Полтаві. У юності дівчина мала багато залицяльників, серед яких був молодий козак Іван Іскра, але своє серце вона віддала Грицю Бобренку (за іншими версіямиГриць Остапенко), сину хорунжого Полтавського полку, з яким згодом таємно заручилася. Зі спалахом Хмельниччини 1648 року Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутись. Дівчина чекала на нього чотири роки. Проте коли Гриць повернувся до Полтави, він вже не звертав уваги на Марусю, бо покохав іншу — Ганусю з заможної полтавської сім’ї. Зраджена дівчина не витримала втрати та вирішила отруїтися зіллям, яке вона таємно взяла в місцевої бабусі-відьми, але його випадково випив Гриць. Влітку 1652 року полтавський суд засудив Марусю до страти, але її було амністовано універсалом Богдана Хмельницького, який приніс Іскра, де зазначалося дарувати їй життя «за заслуги її батька та солодкі пісні». Для покути дівчина ходила на прощу до Києва, але повернувшись 1653 року до Полтави, померла 28-річною, не перенісши смерті коханого (за іншими даними1652 року в Полтаві від сухот невдовзі після амністії або стала монашкою якогось з українських монастирів.)

  • Яке символічне значення образу Марусі Чурай для українців? (Постать Марусі Чурай пов’язують із початком розвитку української поезії і пісні в козацькі часи. Через десятки років ми дізналися, що творцем багатьох козацьких пісень і їхнім виконавцем була Маруся Чурай. Природа наділила дівчину чарівною вродою та талантом складати пісні і заворожувати людей своїм співом, вона була володаркою доброго серця, чутливої душі. Образ Марусі Чурай виступає в єдності з образом України, українського народу. У народнопісенній творчості образ Марусісимвол прекрасної пристрасної любові, відплати за зраду, великого жіночого болю.

Отже, Маруся Чурайсимвол пробудження української народної пісні; символ України, українського народу; дівочої чистоти і вроди; вірності і палкого кохання; міцності духу; великої сили волі; співочої душі України; пісенного таланту українського народу; відплати за зраду; великого жіночого болю.)

Автором яких пісень вважають Марусю Чурай? («Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю.»)

Слово вчителя (продовження)

Як уже зазначалося, роман про Марусю Чурай став найпомітнішим явищем в українській літературі кінця другої половини XX ст. Наприкінці 1980 року літературознавець Павло Охрі- менко написав, що книга, незважаючи на те, що минуло небагато часу від виходу, стала раритетом, предметом схвильованих виступів майстрів слова, про неї одразу з’явилися відгуки в пресі». Чим так «зачепив» роман літературознавців та читачів?

Літературознавці і письменники — сучасники Ліни Костенко — знали про те, як важко йшов твір до читача: була гостра критика офіційних рецензентів, навіть політичні звинувачення. Дозвіл на друк з’вився лише після спеціальної ухвали Президії правління Спілки письменників України.

І знов постає запитання: чому роман був надрукований лише 1979 року, хоча міг вийти років на шість раніше? Мабуть, справа у змісті. Який період забороненої історії висвітлила письменниця в романі? Яку проекцію минулого на сучасність вдалося створити Ліні Костенко?

  1. Повідомлення учня про історичну та фольклорну основу твору (доба козаччини за Хмельниччини)

Історик Михайло Слабошпицький поставив цей роман на перше місце як у творчості письменниці, так і серед українських літературних творів ХХ століття. Він писав, що «Маруся Чурай» — не просто наша обікрадена й поганьблена історія, не тільки художня енциклопедія життя українського народу середини ХУІІ століття, а й історія,

яка осмислює саму себе, партитура вічних мотивів духовного буття народу. Слід нагадати, що твір цей писався в добу бездержавності нашої країни, і звучав як заклик вірити у незнищенність українського народу, будив свідомість і гідність, нагадуючи про славнозвісні часи доби козаччини за Хмельниччини. Навряд чи така проекція минулого на сучасність подобалася радянським критикам.

Ліна Костенко мала на меті розкрити проблему історичного минулого України, наших коренів, збереження історичної пам’яті. Мандрівний дяк у розділі «Проща» засуджує істориків та майстрів пера, що забувають про священний обов’язок перед народом.

Перед читачем проходять картини суду, свідків, представників місцевої влади, побутові сцени життя, колорит козаччини, національні герої — полковник Пушкар, гонець-запорожєць, дід Галерник, сам Хмельницький.

Історична подія, яка лягла в основу твору, — визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького. Діючі особи твору — представники козацької республіки: Богдан Хмельницький, Лесько Черкас, Мартин Пушкар, Іван Іскра, Яким Шабилист та ін.

Фольклорною основою твору стала балада «Ой не ходи, Грицю.». У романі згадуються також герої дум — Яків Остряниця, Гордій Чурай, Павлюк, Наливайко.

Розгортаючи перед читачем широку панораму побутового та громадського життя наших предків у XVII ст., поетеса проникає в їхню індивідуальну та соціальну психологію, передає дух епохи. У романі дають різні соціальні прошарки (козацтво, урядники, духовенство та ін.), показані історичні події, тогочасне українське суспільне життя від театру воєнних дій та політичної боротьби до родинно- побутових стосунків.

Запитання до учнів

Чому, на ваш погляд, роман довго не міг дійти до читача?

творі йшлося про визвольну боротьбу українців XVII ст.

У радянській бездержавній Україні подібні історичні проекції

минулого на сьогодення заборонялися.)

  1. Теорія літератури

Визначення жанру роману «Маруся Чурай».

Слово вчителя

Цей твір в українській літературі представляє рідкісний жанр. Це — історичний роман у віршах.

Роман у віршах — різновид змішаного жанру. Його особливості: поєднання багатоплановості, епічних принципів розповіді з суб’єктивністю, яка характерна для ліричних творів.

Історичний роман у віршах додає до вищезазначених характеристик ще зображення духу та колориту епохи й зображення історичних подій з позицій народу.

  1. Робота з текстом твору

Тема: зображення головної героїні Марусі Чурай як легендарної народної поетеси й талановитої співачки з Полтави. Відтворення духовного життя України XVII століття, тісно пов’язаного з історією козацтва.

Головна думка твору: незнищенність українського народу, віра в його духовну силу і могутність, оспівування особистості з багатим духовним світом.

V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ



Групова робота. «Мозковий штурм»

Завдання для груп: 1-ша група — довести, що «Маруся Чурай» глибоко патріотичний твір; 2-га група — довести, що «Маруся Чу- рай» — історичний роман у віршах.

VL ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ



  • Опрацювати матеріал уроку за допомогою конспекту;

  • Перечитати сцену суду в романі.

  • Скласти запитання для фронтального опитування класу по темі

уроку.

VN. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ



Рефлексія

Інтерактивна вправа «Мікрофон»: «Моє перше враження від роману».

УРОК № 93



ДУХОВНЕ ЖИТТЯ НАЦІЇ КРІЗЬ ПРИЗМУ НЕЩАСЛИВОГО КОХАННЯ. ЛЮБОВ І ЗРАДА, ПІСНЯ Й ІСТОРІЯ, МИТЕЦЬ І СУСПІЛЬСТВО, ІНДИВІДУАЛЬНА СВОБОДА ЛЮДИНИ — НАЙГОЛОВНІШІ СЮЖЕТНІ ЛІНІЇ ТВОРУ. ФІЛОСОФСЬКІ РОЗДУМИ В ПОЕМІ «МАРУСЯ ЧУРАЙ» НАД ІСТОРИЧНИМ МИНУЛИМ НАРОДУ, ХУДОЖНЄ ОСМИСЛЕННЯ РОЛІ МИТЦЯ І ПІСНІ В ЖИТТІ НАРОДУ

Мета: визначити найголовніші сюжетні лінії твору, знайти сцени, які становлять картину духовного життя нації, показаної крізь призму нещасливого кохання, визначити роль митця та пісні в житті народу, історичне минуле якого філософськи осмислює поетеса; удосконалювати навички аналізу тексту твору, характеристики героїв Теорія літератури: історичний роман у віршах (повторення). Обладнання: текст твору.

Тип уроку: комбінований.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Фронтальне опитування (орієнтовні питання, які можуть запропонувати учні)

  • Що вам відомо про символічний зміст образу Марусі Чурай?

  • Розкажіть про шлях роману до читача.

  • Визначте жанр роману.

  • Яка тема та головна думка твору?

  • У чому особливості композиції «Марусі Чурай»?

  • Чому «Маруся Чурай» — глибоко патріотичний твір?

  1. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Слово вчителя



Іван Іскра — один із персонажів роману «Маруся Чурай» — говорить про головну героїню так: «Ця дівчина не просто так, Маруся. Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа».

Ці слова свідчать про те, що Маруся є уособленням творчих сил українського народу, його таланту і високості душі. І так сталося, що цей талант виявився завдяки дуже сумним речам — війні та зраді в коханні. Саме нещасливе кохання відкриває усі глибини душі героїні, отже, й духовне життя нації, уособленням кращих рис якої вона є. Простежити за тим, як ця тема розкривається в тексті твору, — задача цього уроку.

  1. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

  1. Евристична бесіда

  • Назвіть розділ твору, який, на вашу думку, дає можливість найповніше схарактеризувати не тільки героїв твору, дає нам критерій їх оцінювання, а й допомагає визначити основні суспільно- історичного аспекти епохи, що визначали особливості духовного життя нації? (Сцена суду)

  • Визначте найважливіший історичний аспект. (Процес суспільного розшарування)

  • Яке значення для розкриття ідейно-художнього змісту твору відіграє сцена суду? (Вона показує не лише соціально-класовий статус епохи, а й її моральні принципи.)

  • На які групи діляться герої роману в сцені суду? Що є причиною цього поділу? (Герої різні у ставленні до Марусиної пісні: козацтво і гетьман виявилися захисниками Марусі (Богдан: «Таку співачку покарать на горло,— Та це ж не що, а пісню задушить»), продемонстрували високу мораль і розуміння поняття честі, а обивателі, які не в змозі зрозуміти потреби людини в пісні, незвичайного обдарування Марусі і її величі як митця, засуджують її.)

  • Знайдіть рядки, у яких підтверджується цінність пісні для козацтва. (Іван Іскра: «Якщо я впаду,— не врятована пісня, задушена пісня в петлі захрипить!»)

Які герої засуджують Марусю? Що засуджує в них автор? (Марусю звинувачують Орися Бобренчиха, мати Гриця; Галя Виш- няківна, Семен Горбань. Головною метою життя Бобренчихи є бажання розбагатіти. Через це вона перетворюється на егоїстку, стає зажерливою. Вона, по суті, є причиною загибелі чоловіка. вона не заперечує проти участі сина у військових походах, адже сподівається, що вони допоможуть йому розбагатіти. Жінка ганьбить Марусю в очах сина через те, що та бідна. Мати Гриця сама обирає для нього багату наречену.

Галя Вишняківна — обмежена, пихата, самовпевнена. Бажання кохати не має, натомість дуже хоче заміж. Цінності пісні, любові до неї не відчуває.

Семен Горбань, полтавський війт, духовно обмежений, крадій, виявляє жорстокість до Марусі, не розуміючи захисту дівчини з боку гетьмана: «При чому тут пісні? Вона ж на суд за інше зовсім ставлена».)

  • Чому Марусю захищають козаки? Чим вирізнявся їхній світ від світу Бобренків, Горбаней та інших ворогів героїні? (Козаки жили за зовсім іншими законами: законами честі, чесності, демократії.)

  • Який аргумент, незрозумілий бездуховному світу ворогів Марусі, наводить Іван Іскра на її захист? («А як тоді співатиме Полтава? Чи сльози не душитимуть її?»)

  • До якого з таборів, на вашу думку, належить Гриць? (Гриць міг би бути серед захисників Марусі: він виріс у Чураїв, які жили не для себе, а для людей, були гордими і незалежними; він здобув добру славу серед воїнів, із якими перебував у чотирирічному поході; він здатний відчути окрилення від кохання. Але хлопець успадкував нестійку вдачу, від свого батька, материнське пристосуванство. Саме ці риси врешті-решт перемагають у його характері. Його потрібно віднести до ворогів Марусі.)

  1. Робота в парах: визначення найголовніших сюжетних ліній твору

Коментар для вчителя. Кожна пара пропонує свій варіант відповіді, який записують на дошці. Шляхом виключення однакових чи подібних відповідей отримуємо приблизно такий перелік тем: любов і зрада, пісня й історія, митець і суспільство, індивідуальна свобода людини.

  • Які риси національного характеру розкриваються в романі завдяки цим сюжетним лініям? (Здатність вірно і палко кохати, неприйняття та засудження зради, шанобливе ставлення до таланту та народної пісні, індивідуальної свободи людини.)

  1. Міні-дослідження: «Історичне минуле народу в романі та ставлення до нього Ліни Костенко». Евристична бесіда

  • Про що ми дізналися зі спогадів Марусі Чурай про минуле країни? (Про деталі побуту (осінні збори врожаю, лущіння квасолі у дворі) і звичаїв козацтва, міщан Полтави та багатьох інших людей.)

  • Про які прояви духовності народу дізнаємося від дівчини? (Про свято Івана Купала, яке здається Марусі дуже поетичним: А ще згадалоськолесо вогненне / З гори в долину котиться проз мене... / Пливуть вінки, і мій пливе, не тоне. / Зимові свята: щедрівки, Різдво, Водохрещення: / На Ворсклі хрест вирубують опішнями. / Заллють водою, уморозять в лід... / Зима тікає, підібравши поли. / А вже співають, корогви несуть.)

  • Які історичні події постають у романі перед читачем? (Очами Марусі, яка подорожує нелегкою дорогою від Полтави до Києва через понівечені війною міста і села України за часів Богдана Хмельницького. Читач бачить втомлених від численних війн людей: «Усі віки ми чуєм брязкіт зброї». Українська земля споконвіку була ласим шматком для багатьох охочих захопити її для себе: Там відступало військо Остряниці. / Тут села збив копитами Кончак.)

  • В уста якого героя автор вкладає своє ставлення до українського народу? (Ось розповідь мандрівного дяка: На тій дорозі в Київ із Лубен, / Або оті, під лісом, із Волині,— / Хіба не більші мученики нині?! Поетеса ставиться до українських безіменних мучеників як до народу-герою, який розуміє свій обов’язок перед країною: «Історії ж бо пишуть на столі. Ми ж пишем кров’ю на своїй землі».)

  • Знайдіть рядки, які свідчать про глибокий патріотизм Ліни Костенко. (Буває, часом сліпну від краси. / Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,— / оці степи, це небо, ті ліси, / усе так чисто, гарно, незрадливо, усе як є — дорога, явори, / усе моє, все зветьсяУкраїна).

V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

  1. Робота з таблицею

Заповніть стовпчики таблиці «Риси характеру позитивних і негативних героїв».


Позитивні (Маруся, козаки, гетьман)

Негативні (Бобренчиха, Горбань, Вишняківна)

Орієнтовний варіант виконання завдання

Риси характеру: добро, чесність, благородство, незалежність, здатність кохати, вірність, гідність

Зажерливість, егоїзм, жорстокість, пристосуванство, несправедливість

Ставлення до пісні: розуміють її цінність

Глухі до пісні







  1. Робота над вирішенням проблемного запитання

Завдання. Доведіть, що роман про минуле «Маруся Чурай» написаний для сучасників і нащадків. (Роман написаний в умовах тоталітарної держави, коли трибунів нації — письменників, видатних її синів — не тільки не слухали, а й навмисно змушували замовкати. Письменниця хоче ще раз наголосити на важливості пісні як чинника, що об’єднує націю, допомагає повести її за собою. І цей заклик не втрачає актуальності й сьогодні, не втратить і в майбутньому.

Читаючи роман Ліни Костенко, постійно відчуваєш його перегук зі вчорашнім, зовсім недавнім, і сьогоднішнім. У тогочасних типах досить часто пізнаєш теперішні. Окремі проблеми, що були гостро- актуальними для України в XVII ст., залишаються такими самими і сьогодні. Саме до них належить проблема патріотизму, що виявляється в готовності безкорисливо служити Україні. У романі створено низку образів персонажів, прекрасних завдяки своїм лицарським прагненням здобути волю Батьківщині. Одночасно бачимо й людей безкрилих, зосереджених на власному благополуччі, не запалених високим патріотичним почуттям.

Людмила Тарнашинська писала: «Покликання поета — не тлумачити, не з’ясовувати, а передавати в слові своє відчуття часу, його ритм, а його аромат, так само, як не взаємообумовленість того, що ми звемо минулим, торішнім тай майбутнім».

VL ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  • Завдання для всього класу: опрацювати матеріал уроку за допомогою конспекту; дібрати зразки афоризмів з роману.

  • Індивідуальні завдання: підготувати повідомлення про поему- баладу «Скіфська одіссея»; драматичну поему «Дума про братів неазовських»; історичний роман у віршах «Берестечко».

  • Звернути увагу на тему незнищенності історичної пам’яті народу в творах.

VN. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

УРОК № 94


1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   59


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка