Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи»



Сторінка46/59
Дата конвертації20.02.2016
Розмір15.5 Mb.
1   ...   42   43   44   45   46   47   48   49   ...   59

«ДІМ НА ГОРІ» (ПОВІСТЬ-ПРЕАМБУЛА) ОСОБЛИВОСТІ КОМПОЗИЦІЇ. ФІЛОСОФСЬКО- МІФОЛОГІЧНА ОСНОВА РОМАНУ-БАЛАДИ, ЖІНОЧЕ І ЧОЛОВІЧЕ НАЧАЛО У ТВОРІ

Мета: познайомити учнів із філософсько-міфологічною основою роману- балади, визначити особливості його композиції, проаналізувати роль жіночого та чоловічого у творі; розвивати навички визначення елементів сюжету, аналізу епічного твору, використання знань теорії літератури під час аналізу твору, вміння узагальнювати, логічно мислити; усне зв'язне мовлення, збагачувати словниковий запас учнів, у тому числі і за рахунок літературознавчих термінів; виховувати інтерес до дослідницької роботи, філософсько-аналітичної прози.

Теорія літератури: бароко, притчевість, символічність, поглиблення поняття про баладу, роман-балада.

Обладнання: текст твору.

Тип уроку: комбінований.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Фронтальна бесіда

  • Назвіть імена літературних учителів В. Шевчука.

  • Схарактеризуйте світоглядну позицію митця.

  • Що ви можете сказати про жанрове розмаїття творчості Шевчука?

  • Визначте тематику творчості письменника.

  • Доведіть зв’язок творів Шевчука з давньою українською літературою.

  • Назвіть ознаки барокового стилю у творах митця.

  • Визначте ознаки індивідуального стилю письменника.

  1. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Слово вчителя

  • Образ Дому у творчості В. Шевчука — один із провідних. Ми зустрічаємося з цим образом у багатьох творах митця різних жанрів. Нам випала нагода познайомитися з найбільш цікавим витвором фантазії Валерія Шевчука — романом-баладою «Дім на горі», у центрі якого — одна з версій цього образу — «обитель духу» письменника.

  1. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

  1. Слово вчителя. Історія створення твору

  • Про це ми маємо нагоду дізнатися від самого письменника. Надамо слово автору роману-балади. «Книжку «Дім на горі» я писав мовби з кінця, тобто з другої, фольклорно-фантастичної частини «Голос трави». Писалась вона поволі: спершу одне оповідання, котре я відкладав убік — хай вилежиться, тоді друге й так далі. Мав щастя, що мене ціле десятиліття не друкували, отож міг собі дозволити таку розкіш — не поспішати. А коли згодом переглянув усі ті оповідання, побачив, що вони утворюють певну цілість. Мені забаг- лось видати її окремою книжкою, але, на щастя, ніхто не зважився її друкувати, і поки вона собі лежала, я відчув, що чогось їй бракує. І дописав тоді першу частину — роман-преамбулу, що, власне, дав назву цілій книжці — дім на горі. Тим самим у творі розлилася часова перспектива, увиразнились елементи притчі, що промовляє до нас не якимись силогізмами моральних повчань, а художніми образами, котрі не потребують логічних коментарів».

Довідка

Преамбула (від лат. praeambulus — «той, що попереду») — вступна частина законодавчого акту, декларації, міжнародного договору та інших важливих актів, у якій викладено обставини та мотиви, що були приводом для видання чи укладення даного акту, його цілі й завдання, а також інші дані загального характеру. Тут — вступна частина твору.

Створення роману, який письменник називає «обителлю свого духу», тривало довго — з 1966 року по 1980-ті. У світ роман вийшов лише 1983 року.

У ті роки В. Шевчук студіював давню українську літературу, творчість Сковороди, якого вважав своїм «учителем життя». Це, звичайно, наклало свій відбиток на твір.

  1. Дослідницька робота: визначення жанру твору

Сам автор назвав твір романом-баладою.

Проблемне запитання: що дає підстави автору саме так визначати жанрову специфіку твору?

  • Дайте визначення балади. (Жанр балади у світовій літературі ввібрав у себе ознаки всіх трьох її родівепосу, лірики та драми. Баладаневеликий переважно поетичний твір, в основі якого лежить певна незвичайна пригода, з фантастичним, часто фольклорно-фантастичним елементом.)

  • Що в цьому визначенні не властиве твору Шевчука? (Твір за обсягом більше балади у Ті звичному розуміння, написаний прозою, має декілька сюжетних ліній, описує не один епізод із життя героїв, отже, має ознаки роману.)

  • Національною особливістю сучасної української балади є домінуючий ліризм, оповідні елементи в ній відійшли на задній план, і вже не хід подій, а драматизм (часом трагізм) внутрішнього світу героя визначають її жанрові особливості. Чи можна стверджувати, що все сказане властиве й роману-баладі «Дім на горі»? (Так, зізнання письменника в тому, що романобитель його духу — доказ ліричного начала роману, драматизм, навіть трагізм також присутні у творі.)

Балада виникла в XII столітті в народному мистецтві Провансу. Світова література активно зверталася до народного міфологічно-фольклорного мислення, яке є основою народної творчості. До цього джерела зверталися і творці балади в різні часи. Чи наявний у творі Шевчука фольклорно-фантастичний елемент? (Так, роман-балада «Дім на горі» написано під впливом та на основі народнопоетичних традицій. Наприклад, автор використав поширені у слов’янському фольклорі мотиви прикликання нечистої сили («Відьма», «Перелесник»), кохання жінки з дияволом у чоловічий подобі та закладання душі диявола («Швець», «Чорна кума»), але на новому сюжетному тлі. Якщо в баладах поєднання реального та ірреального зазвичай закінчувалося трагічно, у романі-баладі народжені від перелесників джигунів хлопці Іван Шевчук та Хлопець

наділені творчим началом, прагнуть пізнати світ, мандрувати, вони філософськи дивляться на світ). Письменник використав і традиційну проблематику народної творчості: сенс людського життя, совість, першопричини людських вчинків тощо. Складне переплетіння реальності та міфологічних уявлень, яке притаманне творам усної народної творчості, також можна помітити у творі Шевчука. Автор «Дому на горі» використав багато міфологічних образів: чорт, лісовик, домовик, відьма, перелесник, потерчата, чаклунка (цикл «Голос трави»). Письменник намагається наповнити ці образи сучасним змістом та осягнути глибинний зміст давніх уявлень народу та усталених фольклорних образів.)

Визначте епічний складник у творі. (У романі-баладі розповідається про реальні події національної історії, використано біблійні сюжети та образи, першоджерелами твору є східнослов’янський фольклор, сюжети та образи з етнографії, релігійні уявлення народу (елементи язичництва, первісного пантеїзму), оповідання мають притчовий, загальнолюдський характер.) Висновок. Отже, Валерій Шевчук створив новий літературний жанр — роман-балада (ліро-епічний твір із фольклорно-фантастичним елементом).

  1. Теорії літератури

Притча — повчальна алегорична оповідь, у якій хронологічно послідовне зображення подій і пригод у художньому творі підпорядковане моралізаційній частині твору. На відміну від багатозначності тлумачення байки, у притчі зосереджена певна дидактична ідея.

Притчевість — ознака художнього твору, у якому автор розглядає морально-етичні та філософські проблеми, у тексті є щось приховане, завуальоване.

У притчовому тексті використовуються багатопланові символічні образи, традиційна біблійна символіка; часопросторові характеристики ускладнені; текст має своєрідну двоплановість, відтворює своєрідний моральний експеримент; у тексті відчуваються елементи міфологічного світосприйняття, деяка іронічність та театральність.

  1. Аналіз повісті-преамбули «Дім на горі».

Складання візитки твору

Місце в композиційній побудові твору — створена повість- преамбула після «Голосу трави», але стала першою частиною роману-балади. Це надало творові цілісності, більшої притчевості, барокової ускладненості.

Часові виміри повісті-преамбули — архаїчний, міфічний, модерний.

Особливості розгортання подій у різних часових вимірах — у архаїчному та міфічному плин часу набуває циклічності (у цих повтореннях вирішальну роль відіграють езотеричні сили (містичні, таємничі), у модерновому — час лінійний з певними повторами (Хоча автор називає конкретні дати — 1911, 1931, 1946, 1963 роки, сюжет у романі розвивається не в хронологічному порядку. Це підкреслює бурхливість, несподіваність модерного часу, до якого письменника ставиться негативно).

Довідка

Езотеричний (грецьк. «внутрішній») — той, що містить внутрішній, глибинний або таємний, прихований смисл.

Езотерика (грецьк. UamxepiKoq — «внутрішній») — специфічний погляд на внутрішньо-містичну суть людського життя.

Спосіб художнього відтворення реальності та філософського її осмислення — через міф, архетипні образи, магічний реалізм, народну фантастику, уявлення українців про двосвітність, міфи, легенди, фольклорні образи й символи, прийоми перевтілень героїв, умовно- асоціативні форми, гротеск, химерні образи, алегорію, вигадку.

Магічний реалізм — це реалізм, у якому органічно поєднуються елементи реального та фантастичного, побутового та міфічного, дійсного та уявного, таємничого. Магічний реалізм притаманний передовсім латиноамериканській літературі.

Тема повісті-преамбули — розповідь про долю чотирьох поколінь одного роду, яка пов’язана з домом на горі упродовж півстоліття. У творі йдеться, про мирне життя героїв, але через увесь твір у спогадах і живих, і мертвих проходить війна, що відбилася на житті кожної родини.

Сюжетні лінії твору — у романі переплетені два сюжетні стрижні: дім, з якого-герой іде у світ і до якого повертається, а також дорога, яка постійно його вабить. Ідучи цією дорогою, людина все одно приходить додому. Піднімаючись до будинку, що височіє на горі, недавній фронтовик, директор школи Володимир, навіть не підозрює, що в тому домі він знайде спокій і душевну гармонію. Хлопець, син Галини Іванівни, повертається додому через сімнадцять років, що нагадує біблійний сюжет про блудного сина. Цей дім є надійною основою, фортецею, де зберігається духовність.

Жіноче і чоловіче начало у творі — різниця між втіленнями жіночого та чоловічого начала пов’язана із мотивом дороги. Жіноча доля — чекати й терпіти, чоловіча — шукати свою Дорогу та повертатися.

Міф, створений Шевчуком, і покладений в основу повісті-преам були: Розповідає бабуся: «Народжуються в цьому домі здебільшого дівчата, чоловіки сюди приходять... Вони піднімаються знизу і, як правило, просять напитися води. Той, хто нап’ється з наших рук, переступає цей поріг і залишається в домі назавжди. Так було і в матері твоєї, так повинно статися і з тобою. Приходять до нас і інші чоловіки. Ці прибульці не піднімаються знизу і не просять напитися води, вони з’являються бозна-звідки. Тоді народжуються у нашому обійсті хлопчики, доля яких майже завжди була сумна: всі вони до чогось рвалися і навіть з дому втікали.»

Центральні образи повісті-преамбули та їхня роль в ідейно-художньому змісті твору — Галя — оберіг домашнього міфу, роль якого до неї виконувала бабуся; син Галі — Хлопець, народжений від птаха- джиґуна — той, хто наділений творчим даром, хто, як усі чоловіки з цього міфу, є літописцем подій, блудним сином, що має дар ясноба- чення, сам він впорядкує записи козопаса Івана Шевчука, сина Га- линої прабаби, у літературні тексти. Вони становитимуть другу частину роману «Дім на горі» — «Голос трави»; Володимир, директор школи, який повернувся з фронту, прийшов на гору і попросив напитися води, став чоловіком Галі; джиґун Анатоль — чоловік-птах надзвичайної краси, надприродна, містична істота, яка з’являється «бозна-звідки» і стає батьком Хлопця, сина Галі; Оксана, дочка Галі і Володимира, яка розпочне новий життєвий цикл дому на горі, — їй також сниться сірий птах.

Головні проблеми твору — автор глибоко аналізує проблеми стосунків між людьми: старими й молодими, чоловіками й жінками, батьками й дітьми, братами й сестрами; розкриває їхній внутрішній світ, неспокійний, бурхливий, ранимий.

В. Шевчук не торкається в романі питання спадкоємності поколінь. Кожне нове покоління по-своєму сприймає світ, набуває свій життєвий досвід, і в цьому є своя правда, своя закономірність, свій закон вічності.

  1. Міні-дослідження: визначення головної ідеї твору.

Евристична бесіда

  • Хто є центральним персонажем твору? Яка його роль? (Жінка. Вона є оберегом домашнього міфу, початком чергового циклу цього міфу — уособлення розвитку та існування нації.)

  • Яку роль відіграють чоловіки у творі? (Чоловіки наділені творчим началом та даром яснобачення. Вони є часткою цілогоциклічність і плин життя нації об’єднують у єдине ціле своїми записами.)

  • В українській літературі образ матері є традиційним символом поневоленої, колонізованої, довготерплячої України. Чим цей образ відрізняється від персонажів Шевчука? (Вона не жертва, а символ створення, оновлення, зцілення. Цю здатність вона передає народженим нею синам.)

  • З ким полемізує Шевчук у творі? (З Гоголем, який зображував українську ментальність як провінційну. Шевчук «постановив створити анти-Гоголя, бо в Гоголі... мене вельми дратував «ма- лорусизм»,— та естетика, яка подавала українську ментальність через екзотику не без насмішки (гумору).»).

Висновки. Головна ідея роману — художній протест проти колоніального становища України.

  1. Філософсько-міфологічна основа роману-балади. (Повідомлення учня)

Фольклорно-міфологічні традиції у творчості письменника розвиваються у двох напрямках: 1) адаптація традиційних міфологічних образів та фольклорних мотивів, а також окремих ознак народної поетики, жанрових особливостей народної творчості тощо (цикл «Голос трави», повість «Сповідь» та ін.); 2) творення власної авторської міфології (міфологічних образів, міфологем і літературних аналогів міфу), що образно пов’язана з народною (найяскравіше репрезентовано повістю-преамбулою «Дім на горі»).

У творчості письменника надзвичайно широко представлені адаптовані демонічні істоти української міфології. Система адаптованих традиційних персонажів народної демонології ґрунтується на трьох язичницьких культах — тотемізмі (вовкулака, чаклун (-ка), чарівна зооморфна дружина), анімізмі (лісовик, водяник, перелесник, нічниці, персоніфікації хвороб, злидні, біда, доля) та культі предків (домовик, мрець, упир, потерча, русалка).

Демонологічних персонажів об’єднує здатність до перевертни- цтва. Моменти перевертництва у творах Шевчука, маючи здебільшого символічний характер, позначають важливі духовні зміни, події внутрішнього життя героя.

У творчості Шевчука знаходимо художньо адаптовані фольклорні образи чаклуна кількох виділених сучасними фольклористами типів (заступника власного роду; ворожбита, який завдає шкоди; чарівника, наділеного окремими фантастичними якостями. Демонологічні образи Шевчука мають двоїсту природу і майже ніколи не бувають уособленням єдиного начала — вони неоднозначні, динамічні, здатні трансформуватися і розвивати свою філософську символіку з плином художньої оповіді. Нове художнє потрактування

отримує й оберігальна функція духів предків: зв’язок із минулим, за Шевчуком,— це зв’язок із теперішнім і майбутнім, необхідна передумова повноцінного життя людського духу.

Головним філософським питанням, яке намагається розв’язати письменник, є суто барокове протистояння добра і зла, у якому добро в душі людини перемагає у більшості випадків.

Філософські питання самотності, дому, дороги стають головними мотивами твору — мотив самотності цікавить письменника постійно. Усі герої твору переживають самотність, кожен, по-своєму, але в житті всіх вона відіграє важливу роль. Самотність може бути для одних прокляттям, а для інших — благом.

Мотив дому і дороги. Мотив дому в поєднанні з мотивом блудного сина означає своєрідне благо, фортецю, надійну основу, а дорога, яка веде з дому, — прокляття. Мотив блудного сина, заснований на біблійній притчі, передає горе вигнання з рідного дому-фортеці, своєрідну втечу від світу, від себе і водночас радість повернення — знаходження себе, радість прозріння, пізняння вічних законів.

  1. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Творче завдання. Створити сенкан «Дім на горі». Роман-преамбула.

Зачаровує, захоплює, повчає.

Змушує замислитися над буттям.

Диво.

VL ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  • Опрацювати матеріал уроку за допомогою конспекту.

  • Прочитати другу частину роману-балади — новели притчі «Голос трави».

  • Індивідуальні завдання: підготувати повідомлення: «Демонологічні мотиви в романі “Дім на горі”»; «Притчові мотиви і символи роману».

VN. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ Рефлексія

  • Найбільш мені імпонують такі герої повісті преамбули «Дім на горі», як.

  • Мене зворушила історія Хлопця — блудного сина, тому що .

  • Роман змусив мене замислитися над ...

УРОК № 124-125
1   ...   42   43   44   45   46   47   48   49   ...   59


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка