Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи»



Сторінка50/59
Дата конвертації20.02.2016
Розмір15.5 Mb.
1   ...   46   47   48   49   50   51   52   53   ...   59

РОМАН «ДИВО», ІСТОРИЧНА ОСНОВА Й ХУДОЖНІЙ ВИМИСЕЛ У ТВОРІ. ТЕМА НЕЗНИЩЕННОСТІ ПАМ'ЯТІ НАРОДУ ТА ЙОГО МИСТЕЦЬКИХ ЗВЕРШЕНЬ. ОРИГІНАЛЬНІСТЬ КОМПОЗИЦІЇ (РОЗГОРТАННЯ ДІЇ В РІЗНИХ ЧАСОВИХ ВИМІРАХ). СОФІЯ КИЇВСЬКА ЯК ІСТОРИЧНА ПАМ'ЯТКА ТА ХУДОЖНІЙ СИМВОЛ

Мета: проаналізувати тематику, співвідношення реальності та художнього вимислу у творі, проблематику, оригінальність композиції роману П. Загребельного; розвивати навички сприйняття на слух великого обсягу інформації, систематизації та узагальнення вивченого, розвивати усне мовлення школярів; виховувати інтерес до історії вітчизняної культури, зацікавити учнів неординарною особистістю П. Загребельного. Обладнання: портрет П. Загребельного та примірники його творів. Теорія літератури: роман, історичний роман, історична правда та художній вимисел (повторення).

Тип уроку: комбінований.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

  1. Повторення понять теорії літератури: роман, історичний роман

  2. Перевірка домашнього завдання. Фронтальна бесіда

Які ознаки індивідуального стилю вирізняють П. Загребельного

з-поміж інших романістів?

  • Що вам відомо про творчий шлях П. Загребельного?

  • Схарактеризуйте історичну романістику письменника.

  • Дайте коротку характеристику трьох тематичних груп романної спадщини митця.

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ.

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя



  • Замисел створити історичне полотно виник у Павла Загре- бельного під час його роботи над романом «День для прийдешнього». Письменник захотів вклинити в цей твір кілька розділів про Київ у часи Русі, щоб передати одвічні перегуки минулого, сьогоднішнього і майбутнього. Він перечитав усе, що стосувалося Софії Київської, навіть дещо написав на основі прочитаного, але використати матеріал не зміг, бо розділи про Київську Русь руйнували єдність часу і дії в цьому творі. Зате з’явився роман «Диво» — експериментальний, неймовірний щодо композицій твір, у якому було охоплено величезний часовий проміжок. Саме про нього й піде мова на уроці.

!V. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Слово вчителя

  • Як стверджують літературознавці, «Диво» можна вважати першою частиною триптиху про Київську Русь, до якого входять ще «Первоміст» та «Смерть у Києві», бо зв’язані вони ідейним змістом. Серед названих романів — «Диво», над яким письменник працював шість років, посідає особливе місце.

  1. Робота з текстом твору. Евристична бесіда

Блок 1. Роман «Диво», історична основа й художній вимисел у творі

  • Який історичний документ лежав в основі твердження письменника про те, що собор збудовано Ярославом Мудрим? (Письменник відштовхувався від запису в літописі Нестора «Повісті минулих літ» про збудування собору Ярославом: «Заложи Яро- славъ город великий Киев, у него же града врата суть златая, заложи же церковь святыя Софья.»)

  • Хто насправді, на думку письменника, звершує життєвий і творчий подвиг, будуючи собор? (Слава створення славнозвісного архітектурного шедевру належить не Ярославу (тут Загре- бельний погоджується з Брехтом: «Хто звів семибрамні Фіви?

В книгах стоять імена королів. А хіба королі лупали скелі й тягали каміння?..»), а нашому далекому предку-слов’янину, представнику свого народу.)

Блок 2. Софія Київська як історична пам'ятка та художній символ

  • Що вам відомо про Софію Київську? (Це головний собор колишньої Київської держави, перлина світової архітектури, одна з найголовніших християнських святинь Східної Європи, історичний центр Київської митрополії, пам’ятка, яка стояла біля джерел нашої духовності, пам’ятка талановитості нашого народу.)

  • Історичною пам’яткою чого виступає у творі собор? (Це пам’ятка творцям, далеким предкам, простим людям, які створювали справжні дива.)

  • Визначте провідну думку твору. («Справжня історіяце історія творення, а не руйнування».)

  • Яке символічне значення має образ собору? (Софія як художній символ і як реальна історична пам’ятка, сконцентрувала в собі весь волелюбний, сильний дух народу, його невмирущість та нескореність. Соборсимвол незламності духу народного, незнищеності його історії, великої слов’янської культури, символ духовного надбання українського народу, зразок прекрасного давнього мистецтва русичів, що включало в себе тисячолітню історію наших предків. Ця велична споруда не нагадувала візантійських церков, звідки прийшло на Русь християнство, бо не було в ній простоти й суворості, а було «щось буйно-рожеве, приховано-поганське», як у тих дерев’яних язичницьких святинях, що їх у той час палили й нищили по всій Русі. «Він (собор) був барвистий, як душа й уява народу, що створив його»,—пише П. Загребельний.)

  • Як сам автор висловлювався про зв’язок поколінь у романі? (Коментуючи свій роман «Диво», П. Загребельний у літературно- критичній статті «Спроба автокоментаря» зазначав: «Хотілося показати нерозривність часів, показати, що великий культурний спадок, полишений нам історією, існує не самодостатньо, а входить у наше життя щоденне, впливає на смаки наші й почування, формує в нас відчуття краси й величі, ми ж платимо своїм далеким предкам тим, що ставимося до їхнього спадку з належною шанобою, оберігаємо й захищаємо його».)

Слово вчителя

Софія Київська — це невмируща пам’ять історичного минулого нашого народу, його духовного багатства, розкутості і краси. Цей архітектурний шедевр є свідком складних і трагічних часів в іс

торії України. Під час монголо-татарської навали Київ був стертий з лиця землі ордою Батия, і тільки Софія, сплюндрована, обдерта стояла над руїнами і пожарищами як символ нескореності нашої землі, незламності творчого духу народу. Вороги завжди прагнули знищити духовні скарби, мистецтво народу, щоб позбавити його історичної памяті, щоб забув, хто він є.

Гітлерівці надумали висадити в повітря красу і гордість України, попередньо вирізавши з Софії найцінніші фрески і забравши їх у Німеччину. Професор Гордій Отава ціною власного життя обороняє національну святиню нашого народу.

Софійський собор — це вияв народного духу, талановитості народу-будівника, що створив його своїм розумом, серцем, руками. Наші предки увінчали себе у неповторній красі цього храму, який зачаровував у всі віки і чарує зараз кожного, хто його бачить.

Блок 3. Оригінальність композиції роману «Диво».

(Розгортання дії в різних часових вимірах)

  • У чому оригінальність композиції твору? (У ньому поєднуються в одній розповіді далеке минуле й сучасність, зіставляється те, що реально було розділене майже тисячоліттям.)

  • Які часові виміри об’єднано в романі? (Принцип зв’язку часів та епох дозволив показати життя героїв у трьох вимірах: у далекому минулому (XI століття), близькому минулому (40-і роки XX століття) та умовному теперішньому (70-ті роки XX століття). Об’єднуючим центром цих періодів виступає образ Софійського собору.)

  • Що об’єднує різі часові виміри? (Реальний образ Софії Київськоїдивовижної пам’ятки архітектури часів князювання Ярослава Мудрого, збудованої, за художньою версією П. Загребельного, талановитим майстром Сивооком,— незвичайне диво, що «ніколи не кінчається й не переводиться», яке однаково належить як XI століттю, так і XX.)

Слово вчителя

У романі вдало поєднанні три часові періоди: сива давнина, фашистська навала, сучасність. Об’єднуючим центром цих часових періодів став Софійський собор — символ незламності духу народного, незнищеності його історії, великої слов’янської культури. Геніальні люди споруджували цю архітектурну пам’ятку. У мозаїках, фресках втілене духовне багатсво прадідів. Свій талант, горіння своєї душі вони передавали нащадкам, тому пам’ять про цих людей ніколи не зітреться, а житиме вічно в їхніх творіннях, «і диво це не скінчиться ніколи, не переведеться».

З трьох часових пластів найцікавішим є пласт Київської Русі. Фактично лише він дає змогу визначати жанр усього твору як концептуально-історичний роман, адже в ньому подано широку картину побутового і державного життя Київської Русі, версію побудови авторства Софії Київської, діють історичні герої.

V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Узагальнювальна бесіда



  • Як у романі «Диво» поєднуються реальні події минулого та художній вимисел?

  • Що слугувало письменнику історичною основою?

  • Визначте символічний зміст образу Софії Київської в романі.

  • У чому оригінальність композиції роману «Диво»?

  • Що об’єднує різні часові виміри в творі?

  1. Творче завдання: напишіть сенкан «Софія Київська» VL ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  • Опрацювати матеріал уроку за допомогою конспекту (тез, плану).

  • Індивідуальні завдання. Підготувати повідомлення: «Літературознавчі праці, есе П. Загребельного (“Неложними устами”)»; «Місце П. Загребельного в історії української літератури».

VN. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ Рефлексія

Продовжте речення:

  • Після цього уроку я переконався (переконалася) у тому, що .

  • Я вважав, що історична проза не для мене, але ...

  • Я зрозумів (-а), що успіх книги у читачів залежить від ...

УРОК № 131

РОМАН «ДИВО». СИСТЕМА ОБРАЗІВ РОМАНУ. ОБРАЗ СИВООКА (ПРОБЛЕМА ТВОРЧОГО НАЧАЛА В ЛЮДИНІ, СВОБОДОЛЮБСТВА, ЛЮДСЬКОЇ ГІДНОСТІ). КНЯЗЬ ЯРОСЛАВ МУДРИЙ (ПРОБЛЕМА ВЛАДИ Й ЛЮДИНИ). ОБРАЗИ ВЧЕНОГО-ПАТРІОТА ГОРДІЯ ОТАВИ ТА ЙОГО СИНА БОРИСА. ПРОБЛЕМА ЖИТТЄВОГО ВИБОРУ ЛЮДИНИ. ІНШІ НАСКРІЗНІ ПРОБЛЕМИ ТВОРУ (ЛЮДИНА- ТВОРЕЦЬ, ЛЮДИНА В ПРОЦЕСІ САМОПІЗНАННЯ ТА САМОСТВЕРДЖЕННЯ). ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧІ ПРАЦІ, ЕСЕ («НЕЛОЖНИМИ УСТАМИ»). МІСЦЕ П. ЗАГРЕБЕЛЬНОГО В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ. ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ХУДОЖНЬОГО СТИЛЮ

Мета: проаналізувати систему образів роману П. Загребельного, ознайомити учнів із літературознавчими працями письменника, есе «Нелож- ними устами»; розвивати навички сприйняття на слух великого обсягу інформації, систематизації та узагальнення вивченого, розвивати усне мовлення школярів; виховувати інтерес до історії вітчизняної культури, зацікавити учнів неординарною особистістістю П. Загребельного. Обладнання: портрет П. Загребельного та примірники його творів. Теорія літератури: роман, історичний роман, історична правда та художній вимисел (повторення).

Тип уроку: комбінований.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

  1. Повторення понять теорії літератури: роман, історичний роман, історична правда та художній вимисел (повторення)

  2. Заслуховування сенканів «Софія Київська»

  3. Фронтальне опитування

  • Якими історичними документами користувався письменник під час написання твору?

  • Що в романі «Диво» реальність, а що — художній вимисел?

  • Визначте символічний зміст образу Софії Київської в романі.

  • У чому оригінальність композиції роману «Диво»?

  • Що об’єднує різні часові виміри у творі?

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ.

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Слово вчителя

У центрі уваги творчості П. Загребельного завжди люди. Сьогодні наша задача — проаналізувати систему образів твору, визначити ті проблеми, які письменник порушує у творі.

!V. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

  1. Робота з текстом твору

Бесіда

  • Письменник велику увагу приділяє образам людей, їхнім долям, глибоко розкриває психологію своїх персонажів. Які проблеми того часу і сучасності вирішує письменник через образи героїв? (Проблеми влади та мистецтва, влади і людини, таланту і держави, тлінного й нетлінного, проблему творчого начала в людині, свободолюбства, людської гідності, добра і зла, проблему вибору.)

  • Назвіть героїв — представників різних епох у романі. (Сивоок і Ярослав, дід Родим, молодий стрілець Лучук, підступний медовар Ситник, Гюргій, майстер, позбавлений мужності, яку дає справжній талант, пристосуванець з одинадцятого століття Міщило (це про нього Сивоок вигукує: «Бійся посередності, о княже!»). Серед представників іншого покоління, що належать уже двадцятому століттю,— вчені Гордій Отава та його син Борис. Історик Гордій Отава бере гору не тільки в науковій полеміці з німецьким професором Шнурре, відстоюючи ідею самостійності й первинності культури слов’янства, а й ціною власного життя рятує фрески Софії Київської від вивезення до Німеччини під час Великої Вітчизняної війни.)

  • Що об’єднує героїв різних часів? (Герої роману дуже різні, але всі вони творять історію своєї землі, несуть у собі той дивовижний світ, оригінальний внутрішній космос, що його нікому не зруйнувати, як і Софію Київську.)

Образ Сивоока

Хто Сивоок за походженням? (Сивооквиходець із народних низів.)

  • Хто передав цьому персонажу здатність захоплюватись всім прекрасним, пізнавати душу барв? (Дід Радим, тітка Звенислава)

  • Що вам відомо про життєвий шлях Сивоока, будівничого Софії Київської? (Його доляце доля талановитого майстра з древлянських земель, який багато блукав тодішною Руссю, був ченцем у болгарському монастирі, згодом, полонений, потрапив до Візантії, працював у константинопольського майстра як будівник і оздоблювач храмів і аж згодом, дозрілий у своєму таланті й розумінні життя, повернувся до Києва, на рідну землю.)

  • Як формується в Сивоокові митець? (Спочатку наука в діда Родима, язичницьке бунтування проти хрестів, наука в Радо- гості, в тітки Звенислави, яка сказала, що «в нього між оком і рукою є те, чого нема ні в кого з людей», вишкіл по інших краях. Усі його вміння і здібності виявилися у творенні Софійського дива.)

  • Які враження стали витоками його мистецького світосприйняття? (Враження від церкви Богородиці в Києві, барви якої співпали зі світом барв, які він носив у своїй душі; захоплення від краси язичницькому храмі древлянського міста Радогость.)

  • Що задумав Сивоок після повернення на батьківщину? (Спорудити такий храм, який би обезсмертив землю руську, відкрив світові високу духовність її народу, був символом образу рідної землі.)

  • Що було характерним для мистецтва цього будівничого? (Поєднання візантійських канонів будівництва з руськими народними уявленнями про прекрасне, народними мотивами і барвами. Його храм повинен був стати пам’ятником його народу, його землі.)

  • Як ставилися до його задуму люди? (Вони розуміли великого майстра, підтримували його, віддаючи все для прекрасної споруди.)

Образ князя Ярослава

  • Як Загребельний зображує Ярослава Мудрого в романі? (Образ князя складний і суперечливий: він твердий і цілеспрямований, але водночас жорстокий; закоханий у книги, мудрий, і в той же час незахищений, слабкий, як звичайний смертний.)

  • З якою метою Ярослав задумав спорудити собор? (Цим собором він хотів здивувати світ.)

  • Чому він погоджується на проект Сивоока, який суперечить його власному — побудувати собор на зразок величних візантійських храмів. (Ідея Сивоока поєднувала нове, чуже зі старим своїм.)

  • З чим Ярослав порівняв зодчого? (Ярослав Мудрий зробить відкриття: Сивоок схожий на свою землю.)

  • Що вам відомо про особисте життя князя? (Автор показав Ярослава нещасливим в особистому житті. Кволий син і дружина не тішили князя. Друзів теж не було, лише підлабузники, користолюбці і потенційні претенденти на Новгород, які намагалися будь-якою ціною, навіть найпідлішими методами витурити Ярослава з цього міста.)

  • Яку проблему вирішує письменник за допомогою образу князя Ярослава? (Проблему влади й людини)

Образи вченого-патріота Гордія Отави та його сина Бориса

  • Яку роль у житті собору відіграє Гордій Отава? (Під час Великої Вітчизняної війни Гордій веде ідеологічний двобій з німецьким професором Шнурре. Український вчений відстояв ідею первісності культури українського народу, ціною свого життя зберігши від розкрадання фашистами творінь прадавнього генія..)

  • Які протилежні сили представляє німецький професор та український вчений? (Силі, що намагається знищити духовність народу, щоб забув, хто він є, протистоїть дух нескореності, що вбирає в себе все краще з минулого.)

  • Хто є продовжувачем справи Гордія Отави? (Його син Борис, який зберігає пам’ять про батька і продовжує наукову роботу про встановлення імені творця Софії Київської.)

  • Що виступає об’єднувальною силою між цими поколіннями, між епохами, і не тільки минулими та сьогоднішніми, а й прийдешніми? (Софія Київська)

  • Які проблеми вирішує образами Гордія Отави та його сина Бориса письменник? (Проблему зв’язку поколінь, патріотизму, самопожертви, людської гідності, життєвого вибору людини)

V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Узагальнювальна бесіда

  • Які проблеми порушує письменник у творі? (Проблему життєвого вибору людини, (людина-творець, людина в процесі самопізнання та самоствердження, влади й людини, творчого начала в людині, свободолюбства, людської гідності).)

  • Визначте місце П. Загребельного в історії української літератури. (Сміливий новатор, який підняв історичну романістику на новий щабель розвитку, зміг в умовах ідеологічного тиску створювати правдиві романи про минуле нашої країни.)

Чого навчає нас роман «Диво?» (Читачі прилучаються до історії, почуваються себе нащадками талановитих, розумних і чесних предків. Твір виховує, повчає, застерігає і квапить робити добро, залишити по собі безсмертні творіння духу.)

VL ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  • Опрацювати матеріал уроку за допомогою конспекту (тез, плану).

  • Творче завдання. Дайте розгорнуту відповідь на питання: що спільного в романі О. Гончара «Собор» і П. Загребельного «Диво»?

  • Індивідуальні завдання: підготувати стисле повідомлення про О. Коломійця, В. Врублевську, Я. Стельмаха, про драми на морально-етичні теми (О. Коломієць «Дикий Ангел»).

  • Випереджувальне завдання для підсумкового уроку (№ 140): Презентація індивідуального проекту:

  1. «Актор» — виразне читання напам’ять улюбленого вірша, уривку з твору, інсценування діалогу тощо.

  2. «Художник» — демонстрування ілюстрацій до вивчених творів.

  3. «Письменник» — презентація власних творів-переспівів або творів-вражень, есе тощо з подальшим обговоренням.

  4. «Комп’ютерник» — показ презентацій на обрану учнем тему.

  5. Виготовити на конкурс шпаргалку (опорні схеми, таблиці, малюнки тощо).

VM. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ Рефлексія

Продовжте речення:

  • Після цього уроку я переконався (переконалася) в тому, що .

  • Я вважав, що історична проза не для мене, але .

Я зрозумів (-а), що успіх книги у читачів залежить від ...

1   ...   46   47   48   49   50   51   52   53   ...   59


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка