Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи»



Сторінка51/59
Дата конвертації20.02.2016
Розмір15.5 Mb.
1   ...   47   48   49   50   51   52   53   54   ...   59
Українська драматургія 1960-1990 рр

УРОК № 132

УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ 1960-1990 рр.



Мета: розказати учням про кризу в розвитку української драматургії і театру, окремі помітні явища в драматургії: драми на морально-етичні теми О. Коломійця («Дикий Ангел»), В. Врублевської, Я. Стельмаха; розвивати вміння сприймати інформацію на слух та занотовувати її у вигляді конспекту, тез та плану; виховувати увагу, вміння зосередитися, інтерес до вивчення предмету.

Теорія літератури: монодрама.

Обладнання: портрети О. Коломійця, В. Врублевської, Я. Стельмаха.

Тип уроку: комбінований.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

  1. Бліцопитування

  • Схарактеризуйте образ Сивоока. Простежте його становлення як майстра, художника. Чи є цей образ однозначним? Чи є він дещо ідеалізованим, «підтасованим» під основну художньо- філософську і морально-етичну концепцію автора?

  • Схарактеризуйте образ Ярослава Мудрого.

  • Якою постає в «Диві» наша сучасність? Простежте її крізь призму образів сучасних героїв П. Загребельного.

  • Чи образ ученого Гордія Отави у вашому сприйманні психологічно переконливим, історично достовірним?

  1. Заслуховування розгорнутої відповіді на питання:

Що спільного в романі О. Гончара «Собор» і П. Загребельного «Диво»? (2-3 учні)

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Слово вчителя

  • У 90-ті роки в українській драматургії з’являється ціла плеяда молодих драматургів, які створюють свої п’єси не за класичними зразками, а використовуючи нові принципи побудови сюжету, експериментуючи з часопростором дії, моделюють художній світ за допомогою нових форм і прийомів. Саме про них піде мова на уроці.

!V. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

  1. Слово вчителя

  • Життя не стоїть на місці. Так само, як у житті, у літературі немає застиглих форм: вона постійно розвивається. Розвиток частіше за все відбувається шляхом заперечення старого й утвердження нового. Саме цей процес спостерігається в українській драматургії 90-х років.

Спроби сказати нове слово в сучасній драматургії України почалися ще в 90-ті роки, коли митці намагалися звільнитися від традицій минулого. У сучасній українській драмі з’явився інтелектуальний струмінь. Її розвиток визначався молодими авторами:

Н. Ворожбит, Ю. Данилюк, Л. Демська, А. Дністровий, О. Клименко, Н. Неждана, О. Савчук та ін. Ці автори шукали нових форм та прийомів моделювання світу: вони експериментували з часопрос- тором дії, інакше будували сюжет (використовували принцип колажу в побудові твору), вдавалися до сюрреалістично-асоціативних зв’язків, використовували імена-абстракції та імена-символи. Їхні твори вирізнялися камерністю.

Героєм творів стає сучасна людина, яка занурена у свій спустошений внутрішній світ, стає представником «втраченого покоління» (О. Ірванець, збірник «П’ять п’єс»).

У драматургії з’являється нова жанрова форма — монодрама. Монодрама передбачає перебування на сцені одного героя (Ю. Щербак «Стіна», О. Шипенко «Гра в шахи», Я. Стельмах «Синій автомобіль»).

  1. Повідомлення учня про О. Коломійця

Олексій Федотович Коломієць (17 березня 1919 — f10 листопада 1994) — український письменник та драматург.

Народився в с. Харківці Лохвицького району на Полтавщині. Він був шостою, найменшою дитиною в родині селянина-бідняка, у якій рано не стало батька. Після закінчення семирічки Коломієць 1935-1938 pp. навчається на робітфаку при Харківському інституті радянської торгівлі, а потім на історичному факультеті Харківського університету. Зі студентської лави пішов на фронт. Після демобілізації кілька років віддав комсомольській роботі; був лектором ЦК ЛКСМУ, секретарем Чернівецького обкому комсомолу, 1950-1953 рр. працював відповідальним редактором газети «Молодь України», потім у журналі «Зміна». Тоді ж починає друкувати перші нариси й оповідання, ще до збірки новел «Біла криниця» (1960).

Як драматург Коломієць не мав учнівського періоду і досить пізно увійшов у літературу: комедію «Фараони» написав у сорок років. Та вже ця перша спроба принесла йому широке визнання: уперше зіграна в Московському театрі ім. М. В. Гоголя, п’єсу 1962 р. ставили вже в 71 театрі країни. 1978 р. в Київському театрі ім. І. Франка відбулася її п’ятисота вистава.

Хоча у творчості О. Коломійця переважають п’єси про актуальні, сучасні авторові проблеми («Двоє дивляться кіно», 1987), є в нього й дві драми на теми минулого: «За дев’ятим порогом» («Запорізька Січ», 1971) та «Камінь русина» («Град князя Кия», 1981), написана спеціально до святкування 1500-річчя Києва.

Помер О. Коломієць 23 листопада 1994 р.

  1. Повідомлення учня про п'єсу О. Коломійця

«Дикий Ангел» та переказ її змісту

Талант Олексія Коломійця найповніше виявився в його п’єсах, у яких він порушував морально-етичні проблеми. Герої драматурга — це завжди прості люди, яких бентежать вічні проблеми: добро і зло, любов і відданість, вони здатні бути відповідальними за все, що відбувається в суспільстві. Злободенність зумовлена умінням О. Коломійця правдиво показати, наскільки складним і тривалим є процес утвердження нового мислення і збереження найбільших людських цінностей: чесності, людяності, порядності. А починається ця важка робота в родині. «Повість про сім’ю» — такий підзаголовок має одна з кращих п’єс драматурга «Дикий Ангел».

П'єса «Дикий Ангел» насамперед пов’язана з проблемою виховання. Старий Платон Ангел має свої погляди на те, як треба ростити дітей і чого їх треба навчати. І хай не завжди його вчинки здаються доцільними і справедливими, у нього є одна дуже важлива риса — послідовність у думках і поведінці.

Крім того, Ангелу вдається згуртувати велику родину й уникнути сварок між братами, що будують власні сім’ї. Батько залишається для синів авторитетом і тоді, коли вони починають самостійне життя.

У п’єсі драматург порушує такі проблеми, як чистота навколишнього середовища, розуміння того, у чому полягає любов до своєї країни, усвідомлення ролі праці в процесі виховання. Торкається драматург і інших проблем: обов’язки керівника перед підлеглими, виробнича відповідальність, особисті стосунки між людьми, вірність і справедливість.

«Дикий Ангел». Короткий зміст

(Повість про сім'ю)

і Дія

У родині старого робітника Платона Ангела суворий закон — усі мають підкорятися волі батька. Кожен з дітей мусить розповідати йому про свої вчинки і здавати в загальну касу зароблені гроші. Віддають зарплатню зовсім дорослі Таня і Федір. А ось молодший син Павлик, ще студент, зважується одружитися без батькового дозволу, не сказавши йому нічого про це. Молоді сподіваються жити в батьковому домі, але Платон заявляє, що тепер Павлик одружений чоловік і має сам годувати свою сім’ю. Павлик іде з рідного дому. Платон ніколи не порушує свого слова.

Сусіда Крячко засуджує Ангела за таке суворе ставлення до дітей, але в нього самого син виріс лінивим п’яницею.

Платон дізнається, що його син Федір зустрічається з заміжньою жінкою і запрошує її до себе разом із чоловіком. З розмови він дізнається, що маляр — непорядна людина, для якої цінність у житті мають тільки гроші. Дружині ж він весь час докоряє. Старий благословляє кохання сина і змінює своє ставлення до Клави.

II ДІЯ

Крячко та Платон розмовляють про проблеми виховання дітей. Платон висловлює думку, що головною засадою виховання має бути праця. Крячко докоряє Платонові поведінкою Федора.

Приходить з базару дружина Платона Уляна. Вона занепокоєна долею молодшого сина і теж не згодна з рішенням Платона. Та й сам він уже в глибині душі жаліє сина, але зробленого не повернеш.

Платон вирішує поїхати до старшого сина Петра, подивитися, як той живе. Бачить, що синова дача дуже нагадує його власне подвір’я. Від Вілі старий дізнається, що син хоче ще й півника змайструвати, як на батьковій хаті. Батько є для нього найбільшим авторитетом.

Віля спочатку здається Платонові нікчемою, але насправді виявляється талановитим художником. Петро обіймає керівну посаду, і Віля звертається до нього з проханням допомогти в отриманні квартири. Але він чомусь не хоче жити в тому будинку, який пропонує йому Петро. Батька це зацікавлює. Він починає розпитувати художника, а потім разом з ним їде дивитися місце новобудови. Виявляється, що будинок буде розташований біля заводу, а через п’ять років там збудують міст для вантажівок. Під розпорядженням про будівництво стояв і синів підпис. Старий Ангел змушує Петра написати лист, у якому він пояснить помилковість проекту.

Син втрачає керівну посаду, дачу і машину, працює простим інженером і переїздить до батька. Чомусь разом з ним немає дружини — красуні Ліди.

Додому повертається Павлик. Разом із дружиною Олею вони заробили багато грошей. Старий зрадів поверненню сина і тому, що той виявився справжнім чоловіком, сильною людиною.

Знайомляться Таня і Віля. Віля приїхав малювати портрет Платона, бо той «засвітився» (ще раніше художник говорив, що малює тільки тих, хто світиться).

Повертається Ліда. Виявляється, що вона не кинула Петра, а він сам хотів відмовитись від неї, бо вже не міг її так забезпечувати, як раніше. Але для жінки важливе не це, вона сама буде тепер заробляти гроші.

У родину приймають Клаву.

Знову всі складають у загальну касу свої зарплати. Старий вирішує, що Оля і Павлик теж мусять віддати гроші, щоб родина могла купити квартиру Петрові. Самі ж будуть жити в батьків.

Почуваючи себе стомленим, Платон говорить, що піде трошки відпочити. Невдовзі до нього заходить Крячко і бачить, що старий Ангел помер.

Не знаючи про це, родина співає улюблену пісню батька:

І навчала стиха мати:

А як жити — скаже тато..

  1. Повідомлення учня про творчість В. Врублевської

Творчість Валерії Врублевської пов’язують із такими видатними особистостями, як С. Крушельницька, О. Кобилянська, М. Цвє- таєва. Усі вони стали героями її творів. Її п’єси з успіхом ставили в Радянському Союзі і за рубежем. Тільки її п’єса «Кафедра» йшла у 80-ті роки більш ніж у 40 театрах країни, у тому числі на сцені Київського театру російської драми вона витримала 300 аншлагів. А фільм «Повернення Батерфляй» за її сценарієм увійшов у число 100 найкращих кінострічок України.

Народилася Валерія Василівна в Житомирі 19 грудня 1938 року. Читати навчилася в п’ять років з газет. Книжок до війни не бачила взагалі. На горищі старого будинку знайшла дитячі книжки з малюнками. Письменниця згадує: «.З тієї хвилини до мене прийшло відчуття, що немає більшого щастя на світі ніж читати і писати».

По закінченні школи вступила до Житомирського геодезичного технікуму. У 18 років вийшла заміж за викладача політекономії технікуму Віталія Врублевського, у 19 народила сина. Після того як технікум було переведено в Ярунь Новоград-Волинського району, сім’я переїхала за місцем нової роботи чоловіка. Згодом чоловік закінчує в Києві аспірантуру і стає викладачем Київського університету. Валерія вступає до університету на філологічний факультет, який успішно закінчує 1968 р. Після закінчення аспірантури працює старшим науковим співробітником Київського філіалу інституту наукового атеїзму Академії суспільних наук при ЦК КПРС.

У ці ж роки починається її письменницька діяльність. Коли вийшла її перша дитяча книжка «Перстень» (1969 р.), чоловік, знаючи її суперечливий характер, радив писати тільки для дітей. Але вона жила протиріччями, властивими художнику.

Як драматург Валерія Врублевська набула слави п’єсою «Кафедра». 1981 року ця п’єса йшла і на сцені Житомирського муз- драмтеатру. Ще ніколи зі сцени театру так відверто не говорилось про виразки суспільства. Зміст п’єси актуальний і сьогодні. Друге життя «Кафедри» дав Львівський театр ім. М. Заньковецької, який знову поставив п’єсу в 2007 році, враховуючи ті зміни, що відбулися в житті нашого суспільства.

  1. Повідомлення учня про Ярослава Стельмаха

Народився 30 листопада 1949 року в Києві. 1971 року закінчив Київський педагогічний інститут іноземних мов, 1981 року — Вищі літературні курси в Москві, потім аспірантуру.

Жив у Києві на Печерському узвозі, 8. Загинув 4 серпня 2001 року в автомобільній катастрофі. На Бориспільській трасі старенький автомобіль «Жигулі», у якому Стельмах їхав до себе на дачу, раптово втратив керування, врізався в автобус «Ікарус», вилетів на узбіччя і загорівся. Похований у Києві на Байковому кладовищі поруч з батьком.

Автор популярних дитячих книг: «Митькозавр із Юрківки», «Ві- кентій Премудрий» «Голодний, Злий і Дуже Небезпечний» та інших.

Переклав українською мовою низку популярних п’єс, які ставили на сценах Києва і Львова. Кіносценарії: «Циганка Аза», (1987), «Провінціалки» (1990), «Кіценька» (1995) (в складі серіалу «Острів любові»).

V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Узагальнювальна бесіда

  • Дайте визначення монодрами.

  • Наведіть приклади монодрам у сучасній українській драматургії.

  • Дайте характеристику сучасної драми, назвіть молодих драматургів.

  • До яких умовних форм вдаються драматурги?

  • Наведіть приклад драми на морально-етичні теми.

  • Назвіть проблеми драми О. Коломійця «Дикий Ангел».

VL ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  • Опрацювати матеріал уроку за допомогою конспекту.

  • Прочитати монодраму Я. Стельмаха «Синій автомобіль».

  • Індивідуальне завдання: підготувати переказ змісту драми «Синій автомобіль».

  • Розпочати підготовку до семінарського заняття «Сучасна українська література». Тематика повідомлень до семінарського заняття «Сучасна українська література»:

  1. Літературний процес в Україні кінця ХХ — початку XXI ст.

  2. Стильове й тематичне оновлення української літератури кінця ХХ — початку XXI ст.

  3. Виникнення нових літературних угруповань: АУП (Асоціація українських письменників), Бу-Ба-Бу, ЛуГоСад, «Пропала грамота», «Нова дегенерація» та ін.

  4. Характеристика творчості Г. Пагутяка, Ю. Андруховича, О. За- бужко, І. Римарука, В. Слапчука, В. Махно, Є. Пашковського.

VL ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ Рефлексія

Продовжити речення:

  • На уроці я дізнався нового.

  • Сьогодні я зрозумів, що.

Я хочу докладніше познайомитися з ...

1   ...   47   48   49   50   51   52   53   54   ...   59


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка