Уроки літератури рідного краю



Сторінка3/3
Дата конвертації09.03.2016
Розмір0.61 Mb.
1   2   3
Тема : Лірика Надії Миколаївни Косяк.

Мета: познайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Надії Миколаївни Косяк; проаналізувати її вірші, які надруковані в журналі «Саксагань» №3,2012 року.

Обладнання: фотографії Надії Миколаївни Косяк, журнал «Саксагань»

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Епіграф уроку:

Глибина душі бездонна -

Це селянка-примадонна!

Скрізь у всьому в неї лад,

Бо такий життя уклад.

Н.Косяк


Хід уроку:

І. З’ясування емоційної готовності учнів до уроку. Мотивація навчальної діяльності.

«Незакінчені речення»

Замисліться над темою уроку, поміркуйте, яких результатів ви прагнете досягти, і закінчіть подані речення:


  1. « Перед цим уроком я хвилююся, оскільки…..»

  2. «На уроці я сподіваюся….»

  3. «Від цього уроку я очікую…»

ІІ. Засвоєння нових знань.

  1. Вступне слово вчителя.

  2. «Мозковий штурм»

  • Як ви розумієте епіграф уроку?

  1. Розповідь про життєвий і творчий шлях Надії Миколаївни Косяк

Талановита людина завжди талановита в усьому. Багатогранний, сонячний талант Надії Миколаївни Косяк виявляється не тільки на сцені, а й у повсякденному житті, в спілкуванні з колегами, друзями, у звичних буденних справах, у манері говорити. Вона написала 150 віршів, на них створює музику.

Надія Миколаївна народилася 8 липня 1960 року у Кривому Розі. У дитинстві мріяла бути балериною. Дідусь грав на скрипці, а тато - на баяні. Надія співала і навчилася грати на баяні. У 4 класі просилася в Київ учитися хореографії. Батько не пустив. Вона стала займатися гімнастикою на стадіоні «Гірник» і вчитися у музичній школі № 3.

Після закінчення факультету музичної педагогіки Криворізького державного педінституту за направленням Надія потрапила в село Лозуватка, де викладала музику і співи в Лозуватській СШ №1. Дуже любила свою роботу, дітей. Та доля розпорядилася по-іншому, і довелося їй обійняти посаду заступника Лозуватського сільського голови. Вона вирішувала чимало важких проблем тих людей, хто до неї звертався за допомогою.

У вільний від роботи час пише пісні. Усі почуття вона виявляє у піснях про кохання, про Україну, про батьків, про прекрасне. З-під її пера вийшла у світ збірка пісень «Ніжна квітка».

Радісно і задоволено односельчани зустрічають свою піснярку на сцені із новими творами під час різних районних і сільських заходів і свят. Власні пісні вона дарує новим виконавцям. Пісню «Зернятко» вона подарувала єдиній в районі шоу-групі «Зернятко» при Надеждівському СБК. Випустила компакт-диск «Українська врода».

5 квітня 2003р. у Криворізькому палаці ім. Артема під гаслом «Я вас люблю!» відбувся авторський концерт Надії Миколаївни.

Працювала Надія Миколаївна радником у Криворізькій райраді. Була членом Народної партії України, тож намагалася знаходити взаєморозуміння з різними громадськими силами

Зараз працює головним спеціалістом відділу преси та інформації апарату міської ради і виконкому у місті Кривому Розі..

Її покликання - нести культуру у життя людей, а пісня - це масовий засіб виховання, глибока пісня заставляє думати, творити добре, прекрасне. Отже, зміст життя Надії Миколаївни це її ліричні пісні.


  1. Виразне читання поезії «Господиня»

  2. Бесіда

  • Який ліричний герой у вірші «Господиня»?

  • Які основні мотиви поезії?

  • Яке ваше ставлення до своєї матері?

  1. Виразне читання поезії «Жінка-герой»

  2. Бесіда

  • Який історичний час описано у вірші?

  • Як розумієте першу строфу поезії?

  • Яка основна думка?

  1. Виразне читання поезії «Матір»

  2. Дискусія за питаннями

  • Як ви оцінюєте вчинок дівчини?

  • Чи було в неї справжнє кохання?

  • Яке у вас ставлення до засмученої літньої жінки?

  • Чи можна продавати немовлят?

  • Чи актуальна поезія в наш час?

ІІІ. Оцінювання.

  1. Домашнє завдання

Напишіть твір-мініатюру «Мати з малятами, як ластівка з ластів’ятами»
Додаток А

ПІСНЯ ЯК МРІЯ

Якось під вечір до мене в справах завітала Надія Михайлівна Косяк, яка на той час працювала заступником сільського голови с. Лозуватка Криворізького району. Поговорили про справи, а потім вона зачитала мені вірша про батьків, який розчулив мене до сліз.

- А хто автор? - поцікави­лась я.

- Це мій власний.

Буває, знаєш людину бага­то років, а й не підозрюєш, що вона має якийсь талант. Відтоді мене зацікавила ця жінка, і я б хотіла розповісти про неї.

Сама Надія народилася в сім'ї, де всі любили музику й пісні. Дідусь добре грав на скрипці, батько - на баяні, Над-ійка також співала і навчилась грати на баяні. І в школі у неї улюбленими предметом була музика. Вчителька - Пікуль Віра Іванівна змогла прищепити дівчинці любов до свого пред­мета. Надійка завжди була не­байдужа до музики і тому по­просила батьків віддати її на­вчатися до музичної школи. Потім був Криворізький дер­жавний педінститут, факультет музичної педагогіки. Весь час мріяла дізчина писати вірші і складати музику. І це їй чудово вдалося, але будучи від приро­ди людиною скромною, вона майже нікому про це не розпо­відала. Ішов час. За призначен­ням з інституту Надія Михайлі­вна поїхала викладати музику і співи до Лозуватській СШ № 1, де одразу ж припала до сер­ця і дітям, і співробітникам. Саме тоді Надія Михайлівна розгорнула музичну діяльність - створила хор, який у районі посідав призові місця. У цьому ж селі Надія Михайлівна вийш­ла заміж, народила двох синів. Не завжди все виходило як хо­тіла, але так склалася її доля, що невдовзі стала заступником голови Лозуватської сільради. Але, незважаючи на нелегку ро­боту шкільного вчителя, серйоз­ну й відповідну посаду у сільраді, Надія Михайлівна не залишила своїх мрій: музика й спів назав­жди залишилися в її серці. Надія часто брала участь у концертах та фестивалях. Коли вона вико­нує свої пісні, складається вра­ження, що причаровує глядачів. За допомогою пісень, часом сумних, часом веселих, вона бажає людям гарного життя, добробуту, добрих пробачливих сердець, шанування своїх родин та Батьківщини.

За весь час Надія Михай­лівна написала понад 150 віршів і майже на всі склала музику. Було випущено і ком­пакт-диск «Українська вро­да», який присвятила жінкам, матерям.

Нещодавно відбувся авторський концерт Надії Ко­сяк. Концерт пройшов на «ура!». Особисто ми з подру­гою отримали величезне задо­волення. З дозволу Надії Ми­хайлівни пропоную вам текст її нової пісні. Завершуючи роз­повідь, хотіла б побажати їй здійснення мрій, радості й зав­зяття. Хай вона ще довго радує нас своїми піснями.



Валентина ЛИТОВСЬКА

УКРАЇНА


Ні скарбів я не хочу, ні слави,

Бо вони мою душу гнітуть.

Тільки боляче так за державу,

За людей, що в державі живуть

У кривавих нерівних боях,

А коли воля їм діставалась,

То недовго тримали в руках.

А під синім небом

Край жовтого поля,

Наче вартові, височать тополі,

Бо таке багатство є лиш в Україні –

На землі родючій колосяться ниви.

Ні скарбів я не хочу, ні слави,

Хочу жити на рідній землі.

І щоб заздрили інші держави

Українцям усім і мені,

Бо одна в мене є Батьківщина.

Тут коріння моє проросло

Ти - мій дім, ти - мій хрест, Україно.

Все тут гарне: і місто й село.

Ні скарбів я не хочу, ні слави,

Хочу затишку в хаті своїй,

Щоб завжди на столі було сало,

І до сала було на столі...

Все в нас є для життя й для щастя:

Щедрі надра і щедрі поля.

Мабуть треба нам трохи завзяття,

І розквітне життя і земля



(Присвячую цю пісню хліборобам і всім, хто працює на землі. Вітаю їх усіх з наступаючим професійним святом. Бажаю успіхів у нелегкій праці. Ваша Надія Косяк)
Додаток Б



Додаток В.








Тема : Зустріч із криворізьким журналістом, письменником Володимиром Васильовичем Стецюком.

Мета: познайомитися із життєвим і творчим шляхом письменника; прищепити учням інтерес до творчості письменника.

Обладнання: проектор, збірки книг, портрет.

Тип уроку: урок-зустріч

Хід уроку :

І. Акція «Тарасові вишні».

Учні зустрічають письменника В.В.Стецюка на подвір’ї школи і висаджують вишню у сквері «Тарасові вишні»



ІІ. Покладання квітів до бюста Т.Г.Шевченка

Виразне читання вірша «Думка» Т.Г.Шевченка.



ІІІ. Екскурсія по школі та відвідування світлиці «Берегиня».

ІV. Зустріч письменника короваєм в актовій залі школи.

  1. Учні 9-х класів беруть інтерв’ю в письменника.

  2. Виступ письменника про свою творчість.

  3. Читання власних віршів дітей

  4. Подарунок школі від письменника.

  5. Подарунок «Лозуватський кухлик» гостеві.

  6. Фотографування на згадку.

  7. Домашнє завдання

Написати вірш про Т.Г.Шевченка.
Додаток А

Біографія В.В.Стецюка

Все свідоме життя Володимира пов'язане з Кривим Рогом, в який переїхав з батьками в 1964 році з Житомирщини, де народився в 1957. Почав писати ще у шкільні роки, хоча до міського літературного об'єднання «Рудана» потрапив лише на початку 80-х. Згодом брав безпосередню участь у створенні молодіжного центру «Сплав», який протягом тривалого часу був помітним осередком творчої молоді міста.

Саме на цей період припадає початок його роботи і на ниві журналістики. Після трьох років кореспондентських хлібів у газеті «Металлург» неабиякий інтерес до історії краю приво­дить Володимира в археологічну експедицію Криворізького історико-краєзнавчого музею. Та змінити перо журналіста на заступ археолога довелося не на довго. Через три роки колишні колеги по перу таки переконали, що треба повернутися в журналістику.

Новий виток газетярської діяльності Володимира співпав з початком демократичних перетворень у колишньому Радянсь­кому Союзі та розвитком національно-демократичних процесів в Україні. Саме в цей час написані вірші «Пророцтво», «Спогад про майбутнє», «Весна 87-го», які й сьогодні не втратили своєї актуальності.

Разом з групою колег-однодумців Володимир Стецюк зас­новує в 1990 році одне з перших незалежних видань у нашому місті - газету «Криворожские ведомости». А кілька останніх років намагається започаткувати ще не зовсім звичну для Кривбасу видавничу справу. Засноване ним у 1996 році приватне підприємство «Видавничий дім» підготувало до друку і видало довідник «Криворіжжя», декілька книжок місцевих авторів.

За цей час під маркою «Видавничого дому» побачили світ понад 300 різноманітних видань. За ініціативою В.Стецюка 2001 року в Кривому Розі було створено Асоціацію криворізьких літераторів, яка об'єднує на сьогодні більше сорока місцевих авторів. З того часу він є незмінним головою АКЛ. За його ініціативою було започатковано літературно-мистецьку акцію «Криворізькі літературні вечори», в рамках якої кілька років поспіль на малій сцені Криворізького театру драми та музичної комедії ім. Т.Г. Шевченка під егідою Асоціації криворізьких літераторів та «Видавничого дому» проводились творчі вечори місцевих авторів. Публіцистика та поезії Володимира Стецюка друкувалися в місцевій, обласній та центральній пресі, зокрема в газетах «Зеркало недели», «Червоний гірник», «Металлург», «Криворожские ведомости», «Вестник Кривбасса», в альманасі «Саксагань», часописах «Кур'єр Кривбасу», «Січеспав», колективній збірці «Карачуни», книзі «Криворізька хрестоматія» та ін. Написав кілька книг (у тому числі й у співавторстві з відомим криворізьким істориком О. Мельником) з історії Криворіжжя та актуальних проблем національної історії. Має в своєму доробку філософсько-містичну повість «Залізний посох, або Місто втраченої любові», написану за мотивами місцевих легенд. У 2011 році вийшла його збірка «Повстання».

Нагороджений грамотою виконкому Криворізької міськради за досягнення у творчій діяльності і вагомий внесок у розвиток національної культури.
Додаток Б








Сценарій загальношкільного заходу «Літературний Кривий Ріг», присвяченого Дню української писемності та мови.


  1. Урочиста зустріч криворізьких письменників Бугайової Ірини Євгенівни, Меліхової Тетяни Євгенівни.

Учні 9 – Б класу Чернецька Аліна, Скляренко Сергій, вручають гостям хліб – сіль.

Шкільний хор виконує Гімн школи. Учні шостих класів співають пісню «На нашій Україні».



  1. Літературна композиція про День української писемності.

1 – й учень.

Офіційно відлік української писемності починається з першої половини XΙΙ століття, з появою «Повісті временних літ», автором якої був чернець Києво – Печерського монастиря преподобний Нестор – літописець (1050 – 1114рр.)

2 – й учень.

Нестор був досить освіченою людиною. З молодих літ намагався дотримуватися чистоти тілесної і духовної, в добровільній бідності та глибокому смиренні. Під час постригу в ченці був удостоєний сану ієродиякона. Головним його послухом у Київському монастирі стала книжна справа.

3 – й учень.

Нестор – літописець працював до останнього подиху. Мощі святого покояться у Ближніх печерах Києво – Печерської лаври.

4 – й учень.

Мова української народності почала формуватися ще у VΙ – ΙX столітті. Процес її унормування вчені відносять до XΙΙΙ століття.

5 – й учень.

Інтенсивне формування нової української мови дослідники відносять до другої половини XVΙΙΙ – XΙX століть.

6 – й учень.

Зачинателем сучасної української мови вважається Іван Котляревський, а основоположником – Тарас Шевченко.

7 – й учень.

1997 року за ініціативою Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Указом Президента України 9 листопада встановлено День української писемності й мови на честь літописця Нестора.

8 – й учень.

Сьогодні 9 листопада – День української писемності та мови. Це одне з наймолодших державних свят.

9 – й учень.

Свято має привернути увагу не тільки до історії української мови та писемності, а й до сучасних її проблем. Кожному народові дорога його рідна мова, для нас найдорожча наша співуча, мелодійна українська мова.

10 – й учень.

Українська мова в нашій державі стане престижною лише тоді, коли ми не будемо її соромитися, коли оволодіємо всім її багатством, навчимося гарно, виразно, правильно говорити і будемо пишатися тим, що ми, українці, маємо свою мову.



  • Виразне читання власного вірша «Рідна мова» (учениця 9 – В класу Кияшко Олена).

  • Виразне читання власного вірша «Рідна мова» (учениця 4 – А класу Алєксєєва Олена).

  • Виразне читання власного вірша «Мова» (учениця 9 – Б класу Сушко Анастасія).

  • Виразне читання власного вірша «Кобзарева дума» (учениця 8 – Б класу Мількова Ольга).

  1. Презентація криворізького культурологічного альманаху «Символ».

  2. Виступи криворізьких письменників.

  3. Учнівські запитання до гостей.

  • Коли Ви написали свій перший вірш? Скільки Вам було років? Кому першому його прочитали?

  • На які теми писали раніше, а що сьогодні найбільше турбує?

  • Яку пору року найбільше любите і найчастіше описуєте у віршах?

  • Які у Вас найулюбленіші заняття, крім літературної діяльності?

  • Які спогади про шкільне навчання? Чи спілкуєтеся зараз із колишніми однокласниками?

  • Яке Ваше ставлення до телебачення? Які улюблені телепрограми?

  • Яке ставлення міської молоді до вивчення української мови? Якою мовою найчастіше спілкуються криворіжці у громадських місцях?

  • Яке значення для Вас має театр?

  1. Читання власних віршів.

6 – А клас. Галетка Юлія «Осіння пора»

6 – Б клас. Постольник Ірина «Захоплення ранком»

6 – Б клас. Семенова Анастасія «Осінь»

6 – Б клас. Люта Олександра « Дружба справжня»

6 – Б клас. Бильник Дар’я «Рідна школа»

9 – Б клас. Величко Руслана «Щастя»

9 – Б клас. Чернецька Аліна байка «Торт для кота»

9– В клас. Бессмертна Вікторія «Ранок в тумані»



  1. Нагородження переможців шкільної олімпіади з української мови та літератури, переможців першого туру Всеукраїнського конкурсу літературних творів «Олімпійський рух: історія та сьогодення», учасників конкурсу відгуків на прочитану книгу із серії «Українська дитяча проза» та винесення подяк учням за написання власних віршів.

  2. Підсумки конкурсу каліграфічного письма.

  3. Автографи письменників.








1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка