Уроки морально етичного виховання. 4 клас м. Старокостянтинів 2011 рік



Сторінка13/13
Дата конвертації19.02.2016
Розмір3.06 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

Тема. Перша сходинка

Випускний бал для учнів 4 класу



1-й ведучий. У ласкавому травневому повiтрi

Бузковий запах ллється i бринить.

Тож, на шкiльному нашому подвiр’ї

Останній дзвоник скоро продзвенить.



2-й ведучий. Це сльози й радiсть, свято i прощання.

Для когось вiн лукає перший раз,

Для когось справдi буде вiн останнiм,

А нас покличе у наступний клас!



Учителька. Дозвольте, шановнi гостi i дорогi дiти, розпочати наше традиційне шкiльне свято - свято прощання з початковою школою. Це перехiд на нову сходинку в нашому життi, а отже, дуже важлива, визначна подiя.

Вiтаю всiх вас зi святом! Нехай цей день, цей випускний бал запам’ятається вам i стане приємним спогадом у майбутньому.



1-й ведучий. Хоч сьогоднi в нас i свято,

Тiльки є одна печаль:

Вчителька не йде у п’ятий,

Розлучатися так жаль!



2-й ведучий. Ми Вас любимо так щиро!

Пам’ятайте й Ви про нас.

А тепер для Вас цю пiсню

Заспiває весь наш клас!



(Звучить пiсня «Перша вчителька».)
Як швидко пролетiли

Роки, неначе днi.

Ми так рости спiшили,

Як трави навеснi.


Iз Вами ми ділили

І радiсть, i печаль.

Ми так рости спішили!

Тепер прощатись жаль.


Приспiв:

Учителька найперша,

Як зiронька ясна.

На все життя у серцi

Залишиться вона!
Терпляча, добра, мила,

За кроком крок, щодня,

І нас добра навчила,

Дала мiцнi знання.


Не скажеш: «Стiйте роки!

Дитинство, постривай!»

І школi початковiй

Ми скажем «Прощавай!»


Учнi.

Тут кожне слово щирiстю зiгрiте,

Вiд серця йде, з самої глибини.

І якось особливо пахнуть квiти

В цей справдi незвичайний день весни.
Є в серцi кожному куточок особливий.

Там спогади живуть про рiдний дiм,

Дитинство безтурботне i щасливе.

І перша вчителька живе в куточку тiм.


Чумацьким шляхом линугь, линуть роки.

В дитинства край не буде вороття,

Але добра i мужностi уроки —

Вони в душi, вони на все життя!


І це обличчя, очi, як джерельця

Любовi, свiтла, розуму, тепла.

Їй, першiй вчительцi, є мiсце в кожнім серцi,

Бо всiм свого частинку вiддала.


(Слово надається першiй учительцi.)
Ведучi. Приготуйте фотоплiвки!

Зараз дружно весь наш клас

Заспiває ще й частiвки

І для себе, i для вас!


Частiвки.

Ми, звичайно, не найстаршi,

Але вже й не малюки!

Знають всi: четвертi класи —

Це також випускники!
Приспiв:
Небо, небо голубе!

Вас вiта четвертий клас!


Як були ми ще малими,

Всi казали: малюки.

А тепер не малюки ми,

Ми тепер випускники!


В класi хлопцiв одинадцять

I тринадцять аж дiвчат!

Доведеться кавалерiв

(або «Доведеться наречених...»


В iнших класах позичать!

Вже позаду початковi,

Перейшли у п’ятий клас!

Хай приймає старша школа

У свою сiм’ю i нас!
Ой, провчилися цi роки

Ми, ну просто, залюбки!

На уроках ми сороки,

На перервах - козаки!


Всi куплети доспiвали,

Прощавай, четвертий клас!

П ‘ятикласниками стали,

Привiтайте дружно нас!


Небо, небо голубе!

Привiтайте 5клас!



Ведучi. Дiвчата i хлоп’ята,

А також мами й тата!

Веселiї iсторії

Ми радi показати вам.

Нам дуже-дуже хочеться

Пiдняти настрiй ваш.

Отож - смiшнi iсторiї.

Дивiться «Єралаш!»

(Сценки у виконаннi учнiв класу.)

Учителька. А тепер, любi гостi, запрошуємо вас поринути в дитинство i переглянути виставу «Казка нашого двора».

КАЗКА НАШОГО ДВОРА

1 дiя

Ведучий. Час вже й казку розпочати.

Де ж Афiша?.. Ось вона!

Де ти бродиш? Вже початок!

Ти ж у нас тут головна!



Афiша. Головна?! Ти що, смiєшся?

В цiй картонцi? Ну й вбрання!

Кравще б я була принцеса...

Ведучий. Не бурчи! Це ж не щодня.

Головне — не ця картонка,

Не вбрання, а саме — роль!

Роль, якiй позаздрить кожен!



Афiша. Так?! Скажи ще: сам король!

Ведучий. Досить, починай, Афiшо!

Оголошуй, вже пора.



Афiша. Починається вистава

(«Казка нашого двора».)

Ця назва написана на картонцi, яку Афіша тримає в руках.

Ведучий. Двiр будинку номер вiсiм.

Це Сашко — прекрасний принц.

В школi вчиться на «вiдмiнно»

І чудовий футболiст!

Вiн придворних кавалерiв

Цiле лiто тренував,

Тiльки щось останнім часом

Принц чомусь засумував.

Королева (його мати). Що сидиш, похнюпив нiс?

Не набридло сумувати?



Принц. Я ж картоплi вже принiс...

Королева. Що могло iз сином статись?

Починаю хвилюватись.

(Іде зi сцени.)

Принц. Гей! Придворнi кавалери!

Входять кiлька хлопцiв.



Кавалери.

— Хлопцi, принц гукає нас!

— Щось сумна високiсть наша.

— Щось у неї настрiй вгас.



Принц. Ось мiй сум i мiй неспокiй.

Втратив радiсть вiд життя,

Як знайшов учора вранцi

На майданчику взуття –

Цi чарiвнi черевички...

Дістає з пакета кросівки.

Хтось у висоту стрибав.

А на планцi — метр тридцять!

Тут уже не до забав!

Хто, скажiть, аж так стрибає?



Кавалери.

— Я б нiколи не посмiв!

— Я також.

— І я — нiзащо!

— Я, здається, зрозумiв.

Черевички цi дiвчачi!



Принц. Я помiтив це i сам.

Кавалери.

— Я також це добре бачу.

— Це з ноги прекрасних дам.

Принц. Дам покликати сюди!

Хай примiряють до нiжки.

(Кавалери розбiгаються i скоро повертаються з дiвчатками. Принц передає кросiвки одному з кавалерiв, той примiряє дамам до ноги.)

Дами (насмiшливо).

— Черевички хоч куди!

Та менi короткi трiшки.

— І менi не до ноги.

Стала б я таке взувати!

— Певно, дуже дорогi!

Ох, як жаль, що малуватi!

— Я в кросiвках не ходжу,

Навiть мiряти не стану!

Кавалер. Принце, от що я скажу:

Йде царiвна Несмiяна.

Хай примiряє вона.

Принц. Гей, царiвно Несмiяно!

Ви завжди така сумна...



Дами.

—Аж трава од не в’яне.

— Хоч всмiхнулась би коли!

— Вигляд — наче її били!



Кавалер. Черевички ми знайшли.

Це не ви їх загубили?



Несмiяна. Що це ти менi принiс?!

Як посмiв менi, царiвнi,

Сунути пiд самий нiс

Черевички цi противнi?!

Ну i двiр! Хiба це двiр?!

Як, скажiть, тут жити можна?

Це свинарник, а не двiр!

Мука тут — хвилина кожна!

(Плаче.)

Кавалер. Не примiряєте?

Несмiяна. Що?! Стану я мастити ноги!

Я на музику iду,

Не в спортзал,

Тож, геть з дороги!

Іде геть.

Принц. Круговерть у головi.

Не самi ж вони з’явились?!



Кавалер. Вчора мешканцi новi

У будинку оселились.

Може, є дiвчисько в них?

Вибачте, придворна дама!



Дами.

—Так, я бачила її!

— І менi казала мама...

Ось вона! Іде до нас.

(Іде Попелюшка.)

Принц. Гей, прекрасна Незнайомко!

Радий бачити я Вас!

Як вас звати, Незнайомко?

Сценою швидко проходить Емма Карлiвна з вiником, сердита.



Емма Карлiвна. Попелюшкою, мабуть!

Я не знаю, що за мода?!

Насмітять не пiдметуть.

У пiску тепер всi сходи!



Попелюшка. Еммо Карлiвно! Я вже

Сходи пiдмела й помила!



1-ша дама. Це чаклунка зла.

Попелюшка. Невже?!

А на вигляд гарна й мила.

Принц. Черевички не твої?

Це не ти в них тут стрибала?



Попелюшка (бере кросівки).

Так, спасибi! Це мої.



Принц. Ми знайшли, кого шукали!

Попелюшко, скоро в нас

Буде бал — спортивне свято.

Зараз я пiду якраз

Футболiстiв тренувати,

Ну, а ти до дам iди.



Дама. Йдем, ми все тобi розкажем.

I майданчик наш, i двiр —

Зараз все тобi покажем.

(Кавалери розходяться, а дами займаються аеробiкою пiд музику. Принц спостерiгає з кутка сцени.)



Принц. Попелюшко, бачу, ти

Вмiєш добре танцювати.

Любi дами, раджу всiм

З Попелюшки приклад брати!



Дама. От iще! А ми хiба

Танцювали не прекрасно?!

Сценою знову проходить з вiником Емма Карлiвна. З‘являється i Несмiяна.

Емма Карлiвна. Принц по вуха закохавсь

В Попелюшку! Що, не ясно?

(Дiвчатка всi розходяться. Несмiяна залишається одна. Пише крейдою: Принц + Попелюшка = Кохання.0

(У цей час сценою проходить мати Сплячої красунi — дiвчинка з лялькою.)



Мати. Всi пiшли, i двiр порожнiй.

І поспати добре можна.

Спи, моя красуне, спи,

Тихо носиком сопи...



Емма Карлiвна (виносить бiлизну i вiшає її на мотузцi).

Так, нарештi розiйшлися.

Я дiтей цих не терплю!

Гомiн, смiх! І де взялися

Дiти цi?! Я їм зроблю!!

Буде їм тепер майданчик!

Для бiлизни — не для них!

Ось iде Семен Петрович,

Це мiнiстр наш головний.

Семен Петрович. Управбуд Семен Петрович.

Радий бачити я вас,

Еммо Карлiвно.

Емма Карлiвна. Взаємно.

Пiдпишiть оцей указ!

Семен Петрович (бере аркуш i читає).

«Не смiтити, не смiятись,

Не кричати у дворi!

На майданчику не гратись

Тут не мiсце дiтворi!

Хто в м’яча посмiє грати,

Буде кинутий за грати».



Емма Карлiвна. Чи спалити у вогнi?

Семен Петрович. Що ви?! Що ви?! Нi!

У дворi вогонь палити

Прав таких у нас нема!

Щодо грат - хiба проектом

Запланована тюрма?



Емма Карлiвна. Ну, тодi хоча б в сарай.

Семен Петрович. Ну, не знаю...

Емма Карлiвна. Це вже край!

Пiдпишiть указ негайно!

Рiшення це одностайне!

Бо поскаржусь королю

Чи водою Вас заллю!

Семен Петрович. Нi, благаю вас, не це!

Ось, я пiдписав усе!

Іде геть.

Емма Карлiвна. Ха-ха-ха! Це документ!

Ось тепер в один момент

Всiх за трати — у сарай!

Я зроблю з подвiр’я рай!

Вiшає указ i ховається за бiлизною. Повертаються дами й кавалери.

I-ша дама. Як могло усе це статись?

Де ж тепер ми будем гратись?



2-га дама. Подивiться, ще й указ!

Вiн же прямо проти нас!



1-й кавалер (читає).

«Не смiятись, не кричати...»

Що ж, сидiти i мовчати?

2-й кавалер. Що ж це за такий указ?

Вiн же прямо проти нас!



3-тя дама. Будем всi, як Несмiяна?!

Емма Карлiвна (з-за білизни).

Це промова полум’яна!



4-та дама. Ми не станемо мовчати!

Будем гратись i кричати!

І смiятись будем теж!

Не боїмося вас!



Емма Карлiвна. Авжеж?!

От за це тепер — в сарай!

Я зроблю з подвiр’я рай!

Заводить усiх у сарай, вiшає замок. Сама йде геть. Сценою проходить мати Сплячої красунi.



Мати.

Спи, моя красуне, спи.

Тихо носиком сопи.

Дiти всi вже у тюрмi,

Спи, красуне, ми самi.

II дія

(Ведучий і Афiша шукають дiтей.)



Афiша. Де це всi? Загадка прямо!

Ну, гукай їх! Що ж ти сiв?



Ведучий. Принце! Попелюшко! Дами!

Кавалери! Де ви всi?

З сараю голоси: «Ми в сараї! Нас замкнули! Вiдiмкни, допоможи!»

Ведучий (до Афiшi). Я ж ведучий, не учасник.

Що ж робити, пiдкажи.



Афiша. Що я можу? А ж Афiша.

Не царiвна, не король!

Не погоджуся я бiльше

На таку погану роль!



Ведучий. Молодець! Вже пiдказала!

Несмiяна ж є у нас!



Афiша. Толку з неї! Несмiяна!

Допоможе їм?! Якраз!



Ведучий. Ось з’явилась Несмiяна!

Вся надiя наша — ти!

Позитивнi всi герої у сараї.

Несмiяна. Вiдпусти!

Ведучий. Ти повинна...

Несмiяна. Не повинна!

«Позитивнi!» Значить,

Я для тебе — негативна?!

Ведучий. Ще цього не знаю я.

Але в казцi все буває:

Злi добрiшими стають.

I царiвни Несмiяни

Теж смiються - слiз не ллють!

Несмiяна. Смiх? Подумаєте диво!

Якщо схочу — засмiюсь.



Ведучий. Так, звичайно, смiх не диво.

Та не зможеш ти, боюсь.



Несмiяна. От i зможу!

Намагається посмiхнутися, та не може. Іде Емма Карлiвна.



Емма Карлiвна. І не тужся!

Вийде тiльки слiз струмок!

Якби це було можливим

Мiй розсипався б замок!



Афiша. Ну, я, мабуть, вже пiду...

Повертає свою картонку iншим боком, а там — смішна пичка.



Несмiяна. Хтось розмалював Афiшу!

Ой, як смiшно, я впаду!

Ха-ха-ха!

Емма Карлiвна. Ой, що ти! Тихше!

Що ти робиш?! Стiй! Не Смiйсь!

Дiти (виходять iз сараю). А замок ваш розваливсь.

Ведучий. Бач, Афiшо, я ж казав,

Що у тебе роль важлива!



Афiша. Так, казав, бо ти це знав!

Ну, та я тепер щаслива!



Несмiяна. Ну, ясна рiч...

Мати Сплячої красунi.

Ой, красуня пробудилась!

На сцені з‘являється добрий чарiвник.



Чарiвник. От i добре, день — не нiч!

Спати вже вона втомилась!



Попелюшка (представляє всiм доброго чарiвника). Мiй татусь!

Емма Карлiвна. Тут знову крик?!

Попелюшка. Ось, знайомтесь.

Чарiвник. Добрий вечiр!

Попелюшка. Вiн в нас добрий чарiвник!

Чарiвник. Мiй привiт усiй малечi!

Принц. То, коли Ви чарiвник,

Нам допоможiть, будь ласка!

Наш майданчик бачте, зник.

Чарiвник. Зараз. Ось моя указка.

Тричi нею я змахну,

На бiлизну цю дмухну...

Хай летять у синє небо

Бiлi лебедi!..

Емма Карлiвна (благально). Не треба!

Я їх зараз познiмаю!

Вже хотiла i сама я...

Я вже стала добра, бачте?

За сарай менi пробачте.

Знiмає бiлизну.



Принц. На майданчик! Тренування!

Готуватись до змагання!

(Усi беруться за руки i спiвають.)

Нехай у кожному дворi

Живеться любо дiтворi,

Неначе в казці чарiвнiй,

Веселiй, добрiй, не сумнiй.

Бажаєм щастя i добра!

А казка нашого двора,

Що ваші звабила серця,

Дiйшла до самого кiнця!

На Афiшi напис: «Кінець».



Учителька. На згадку про цю вашу подорож у дитинство, у казку, а також за ваше терпiння i сили, яких ви не шкодували протягом усiх цих рокiв, ми нагороджуємо вас, шановнi мами й тата, особливими орденами: мам — орденом «Фея мудростi i доброти», тат — «Мiстер добрий чарiвник», бо це ви допомагали дiтям опановувати нелегку справу навчання, забезпечували усiм необхiдним. Нехай цi ордени нагадують вам про наше свято. Залишайтеся завжди для своїх дiтей добрими феями i добрими чарiвниками. Сiмейного щастя вам усім!


ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ


Національна свідомість та шляхи її реалізації

1. Ти - громадянин Укра­їни. Край, у якому ти живеш.

2. Дівочий віночок (свято).

3. Кобзарі України. Шляхами козацької слави.

4. Твоє родинне дерево. Що таке родовід?

5. Мово моя, ти чарівна зір­ниця. Калинова рідна мова. (свято).

6. Найрідніші люди - мама й тато (свято).

Особистість: її духовний та культурний рівень

7. Доброта - це, краса людської душі (свято).

8. Твоя активна життєва по­зиція. Життєве кредо: «Чесність і справедливість. Щирість і щедрість.»

9. Ти живеш серед людей

Конституція - основний закон України. Формування розуміння та поваги до нього з раннього віку

10. Конституція - Основний Закон. Конвенція з прав дитини.

11. Знай і виконуй. Права та обов'язки. Учнівські правила.

12. Моя Батьківщина - рід­на Україна (свято).

Вироблення навичок свідомого ставлення до навчання та активного, культурного, свідомого ставлення до процесу пізнання

13. Найстарший учень почат­кової школи. Старанність, відповідаль­ність у навчанні.

14. Книга вчить, як на світі жить. Історія книжки. Хто багато читає, той ба­гато знає. Джерела додат­кової інформації.

Формування мовної культури

15. Твоя побутова мова. Активний словничок. Розвивай мовну культуру.

16. Вчися спілкуватися з до­рослими. Шануй сам себе, шанува­тимуть і люди тебе.

Загальнолюдська мораль: формування принципів та їх утвердження

17. Ти живеш серед людей (свято).

18. Правда і кривда поряд ідуть. Мудрий не дасться за ніс родити.

19. Маєш зле говорити - во­лієш за язик укуситися. Совість гризе без зубів..

20. Образ свого "Я" у колек­тиві . Пізнай самого себе, умій переконати в ньому інших.

Творча особистість: формування і виховання, усвідомлення себе господарем

21. Добре виконане завжди краще, ніж добре сказане.

22. Кожна робота легка, коли охоче її виконуєш. Закінчив діло - гуляй сміло.

23. "Поведінка - це дзерка­ло, в якому кожен показує своє обличчя" (В. Ґете)

24. Умілі руки моєї бабусі, і я у неї вчуся.

Виховання особистості як творчий процес художньо-естетичної культури

25. Чарівний світ прекрасно­го. Музичний калейдоскоп.

26. Етика людських стосун­ків.

27. Учися бачити красу. Краса врятує світ.

Здоров'я молодого покоління як головний чинник здорового суспільства України.

28. Позитивні емоції - запо­рука здоров'я. Виховуй волю - матимеш долю.

29. Здорова дитина - здоро­ва нація.

Гармонійний розвиток людини з природою. Формування екологічної культури

30. Екологічні знання по­трібні кожному. Українське довкілля (свято).

31. Людина приходить у світ для добра. Земля жива - вона зву­чить.

32. Довкілля - неповторна казка (свято).

Розвиток та вдосконалення природних здібностей і талантів. Шляхи їх реалізації та самоствердження

33. Досягай вершин - це у твоїх силах. Людина - господар своєї долі. Реалізовуй свої мрії.

Формування особистого ставлення до дійсності, утвердження стійкості власного характеру в молодших школярів

34. Не втрать власну гід­ність. Щоб не розходилося сло­во з ділом. Особистість і колектив.

35. Перша сходинка (свято).

ВИСНОВКИ.

У початковій школі діти повинні засвоїти досить великий обсяг знань про основні правила культури поведінки і привчитися усвідомлено виконувати їх. Конкретних правил пристойності і поведінки багато, познайомити школярів із усіма важко, і навряд чи це потрібно. У житті завжди може створитися така ситуація, у якій діти опиняться вперше. Тому дуже важливо вчити школярів не тільки правилам поведінки, але й одночасно умінню діяти, знаходити правильний спосіб поведінки в новій ситуації на основі уже відомих правил

Одне із завдань вчителя полягає в тому,щоб навчити молодшого школяра бачити наслідки своїх вчинків. А щоб їх бачити – треба думати.

В.О. Сухомлинський зазначав, що виховуючи, вчителі вчать молодшого

школяра міркувати про те, що навколо мене і в мені, уявно ставити себе

на місце іншого.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бабаєва Л. П. Виховуємо дітей змалку. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», - 2008. – 192 с. – (Педагогічна майстерня)

2. Бакуліна Н. «Словник толерантності» - «абетка ввічливості» (для шкіл з національними мовами викладання ) //Початкова школа. - 2006. - № 1. - С.33-34.


3. Богданова О.С., Петрова В.И. Методика воспитательной работы в начальных класах. - М., 1995. - 165с.
4. Виховання культури поведінки // Морально-етичне виховання молодших школярів. - К., 1988. - Гл. 5. - С.94-118.
5. Грицкевич Л. В. Права та обов'язки дитини. // Розкажіть онуку № 10 – 11, квітень 2004 р,,С.116 – 119
6. Грущинська і. В. Я і Україна. Методичні та дидактичні матеріали до уроків у 1 – 2 класах. – Тернопіль: Навчальна книга - Богдан
7. Деклараці прав дитини (Преамбула). // Позакласний час, № 21 – 22, 2006 р.,С.68.
8. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2004. – 352с.
9. Загадки з абетки. – Вид. «Абетка – Нова» - Кам’янець-Подільський
10. Загальна Декларація прав людини (Преамбула). // Позакласний чвс, № 21 – 22, 2006р,,С. – 66 – 67.
11. Іванус М. І. Ну що б, здавалося, слова... // Поч. школа. - 2000 - №6 - с.4-5.
12. Каніщенко А.П., Мацулевич В.П. Виховання культури поведінки школяра // Початкова школа. - 1987. - № 1. - С.28-33.
13. Кравченко К.П. Дорога нам усім Україна. // Розкажіть онуку №24, серпень 2003 р., С.8 -11
14. Кравченко Т.М. Основний закон країни. Конституція незалежної України. // Розкажіть онуку № 34, грудень 2003 р., С. 14 – 16
15. Красоткіна Н. Г. Виховні заходи. 1-4 класи. – Тернопіль: Мандрівець, 2006. – 256 с.
16. М. Кримська Моя країна – Україна. // Позакласний час, № 23 – 24, 2006 р., С.69 – 73

17. О.В.Котовська, Н.П.Лизак Конвенція про права дитини. // Позакласний час № 5 – 6, 2006р., С.67 – 72


18. Л. Є.Лінник Рідну землю, де живем, Україною зовемо. // Розкажіть онуку №15, серпень 1998 р., С – 3 – 4.
19. Могорита І. П. Сьогодні свято. Частина 1 – Тернопіль: Мандрівець, 1998. – 64 с.
20. І. Османова Любіть Україну Позакласний час, №13 – 14, 2006 р., С6 – 7
21. Періодичні видання: «Початкова школа», «Початкова освіта», «Розкажіть онуку», «Барвінок».
22. Програми курсів за вибором для початкових класів Варіативна складова Типових навчальних планів. Книга 2 / Упор.: Л. Ф. Щербакова, Г. Ф. Древаль.- Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 248 с.
23. В.П.Пудна Моя вишнева Україна. // Позакласний час, №1 – 2, 2006 р.,С 93 –
24. Пишаємось Вітчизною своєю. Сценараї / Упоряд. Н.А.Борисова. – Х.:Ранок – НТ, 2007. – С. 14 – 34
25. А.В.Ярченко Конституція України в моєму житті. // Розкажіть онуку № 16 – 17, червень 2004 р.,С 57 – 58



1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка