Уроки морально етичного виховання. 4 клас м. Старокостянтинів 2011 рік



Сторінка4/13
Дата конвертації19.02.2016
Розмір3.06 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
Тема. Твоя активна життєва позиція. Життєве кредо: «Чесність і справедливість. Щирість і щедрість.

Мета: Закріплювати уявлення учнів про моральні цінності людини; розширити змiст понять чеснiсть i правдивiсть; навчити розпiзнавати цi моральнi явища; формувати вмiння оцiнювати власнi вчинки та вчинки товаришiв;сприяти вихованню в учнів чесності і справедливості, щирості і щедрості.

Обладнання: роздатковий матеріал, тлумачні словники, таблицi, вiршi та оповiдання за темою.

Хід уроку.

І. Органiзація класу.

II. Створення проблемної ситуації.

  1. Розiгрування моральної ситуацiї «Розбите вікно» (розігрують заздалегідь підготовлені учні).

Автор. Петрик вдарив по м’ячу, i м’яч влучив у вiкно. Вiкно розбилося, а м’яч, вiдскочивши вiд рами, впав прямо в руки Андрiйковi, який проходив бiля вiкна.

(Виходить учителька. Оцiнивши побачене, вона звертається до Андрiя.)

Учителька. Андрійку, хiба ти не знав, що гратись м’ячем пiд вiкнами не можна? Це призвело до того, що ти розбив вiкно.

У даному випадку можливi два варiанти розвитку дiалогу:

І варіант. Андрiй, не бажаючи видати Петрика, бере провину на себе.

ІІ варіант. Петрик зiзнається, що це вiн розбив шибку.

—Як ви оціните кожен із запропонованих варіантів?



(Дiти висловлюють своє ставлення до вчинкiв Андрiя i Петрика, оцiнюють їх.)

  1. Складання портрета Андрія і Петрика.

—Погляньте уважно на дошку, перед вами записані цінності людини, іншими словами – її характерні риси. Спробуймо, використовуючи зазначені цінності скласти характеристику хлопчиків.

(Діти добирають із ряду чеснот ті, які властиві героям)

—У будь – якому випадку, ми можемо стверджувати, що ту, чи іншу людину можна охарактеризувати з моральної сторони проаналізувавши її вчинки, слова, дії.

Кожна людина є неповторною (вона наділена тими, чи іншими рисами характеру, темпераменту; має свою особисту думку на кожне питання (відмінну від інших), свій погляд на розв'язання різноманітних проблем). Проте кожну людину можна охарактеризувати, виділивши притаманні їй якості, тим самим створюючи її психологічний портрет.

Іншими словами – кожна людина формує власну систему цінностей, та ідеалів, має свою власну життєву позицію. Складовими такої системи можуть бути: ввічливість, доброта, щирість, щедрість, правдивість, чуйність, дружелюбність, лагідність, милосердя, працьовитість, скромність, а також - лінь, байдужість, заздрість, підлість, злоба і т. д.



ІІІ. Повідомлення теми уроку.

—Тож сьогодні ми з вами поговоримо про такі цінності, як чесність, справедливість, щирість і щедрість. Познайомимося з термінами, визначимо кому притаманні ті, чи інші цінності.



ІV. Робота над темою уроу.

1. Складання сенкану (вiрша).

Клас ділиться на групи. Кожнiй iз груп учитель роздає 4 картки з написами:

• ввiчлива людина;

• щедра людина;

• добра людина;

• справедлива людина.

Дiти обирають собi картку, яка є першим рядком вiрша.

Завдання: Скласти вiрш за схемою:

• прикметик та iменник;

• два прикметники;

• три дiєслова;

• речення про прикметник та iменник;

• синонім до прикметника в першому рядку.



(Схема записана на дошцi.)

Презентацiя у групах.

Пiсля завершення презентацiї вчитель збирає вiршi i вивiшує їх в авторському куточку.

2. Бесіда «Культура спілкування – одна з найголовніших якостей школяра».

— Психологи відзначають, що дітям молодшого шкільного віку важко оволодіти вміннями культури спілкування Батьки навчають вас бути людяними, охайними, шанувати працю, добре вчитися, проте свої корективи вносить і спілкуванні з ровесниками, старшими й молодшими. В основі культури спілкування лежить доброзичливе ставлення до людей.

Ми з вами повинні міцно засвоїли правила спілкування, співжиття у колективі й виконували їх, адже від того як ми опануємо їх залежатиме як ставитимуться до кожного з нас, чи будемо ми цікавим співрозмовником, чи матимемо ми друзів…

Зараз ми з вами переглянемо і проаналізуємо ці правила.



(Учні працюють з «Правилами спілкування з однолітками» - пам’яткою, котра лежить у кожного на парті, - аналізують кожен пункт.)

ПРАВИЛА СПІЛКУВАННЯ З ОДНОЛІТКАМИ.



1. Ти - хлопчик, сильніший за дівчаток, а це означає, що ти повинен допомагати, коли їм важко. Будь ввічливим у взаєминах з ними. Коли дівчинка йде разом з тобою до класу або виходить у коридор, пропусти її у дверях поперед себе. Якщо в неї впала книжка, олівець чи портфель, не соромся підняти й подати їй – тобі це неважко, а дівчинці твоя допомога буде приємною. Не гідний називатися хлопцем той, хто б’є дівчаток або кривдить їх. Навпаки, треба завжди захищати дівчаток.

2. Ти - дівчинка. Будь скромною і ввічливою. Ніколи не говори своїм товаришам грубих і різких слів. Коли звертаєшся з проханням, не забудь сказати «будь ласка» (це чарівне слово). Якщо товариш зробив тобі послугу, не соромся подякувати. Це показує, що ти розумна і культурна людина. Будь для хлопчиків прикладом охайності, старанності, вихованості.

3. Усі однокласникитвої товариші, але хтось один із них тобі подобається найбільше. Це - твій друг або твоя подруга. Допомагай другові. Ділися з ним усім, що в тебе є. А якщо він хоче зробити щось погане, відвертай його від такого вчинку, допоможи зрозуміти, що це недобре.

4. Будь справедливим. Щоразу думай над власними вчинками і, якщо ти в чомусь помилився, чесно визнай свою помилку перед товаришами. Цим ти не осоромишся, а, навпаки, покажеш усім, що ти чесна, справедлива людина. Коли вчинив щось погане - чи ненароком, чи в пориві роздратування, - попроси вибачення. Тільки несправедлива людина відмовляється визнати свою провину і вибачитися за неї.

5. Будь чесним у навчанні. Не списуй домашніх завдань, не підказуй і не чекай підказки від однокласників. Якщо відчуваєш труднощі, звернися за допомогою до товариша або чесно скажи вчителеві: «Я цього не можу зробити».

6. Будь стриманим. Якщо в поведінці друга тобі щось не подобається, не гарячкуй, не кричи, не кидайся у бійку, не плач. Стримай себе і подумай: «Може, я й сам щось неправильно роблю?» Завжди краще спочатку подумати, а потім зробити, ніж навпаки.

3. Робота з тлумачними словниками.

—Сьогодні ми почули багато термінів, значення яких спробуємо знайти у тлумачному словнику.



(Діти знаходять слова «чесність» i «справедливість», «щирість», «щедрість» читають їх тлумачення. Доходять до висновку, що слова «щирість» і чесність є близькими за значенням.)

V. Фізкультхвилинка.

VІ. Закріплення виченого.

1. Читання вiрша Д. Павличка «Мухомори»

Мухомор сказав до мухомора:

— В нашiм лiсi ти — найкращий гриб! —

І подумав: «От яка потвора —

де ти взявсь, чорти тебе взяли б!»

Мухомор одмовив мухомору:

— В нашiм лiсi кращий ти за всiх! —

І подумав: «Хто таку потвору

Сотворив i виставив на смiх!»

— Подумайте, як можна назвати таких мухоморiв?

— Яких людей вони нагадують?

—Чи не нагадує цей вiрш прислiв’я: «Два брехуни одної правди не скажуть»?

—Яким терміном можна охарактеризувати Мухоморів? (Нещирі.)Чи володіють вони культурою спілкування?


  1. Читання казки «Хлопчик-пастух»

— Інодi наслiдки вiд брехнi бувають непоправними. Як це i трапилося в однiй казцi.

Троє братiв пасли отару овець. Двом старшим братам потрiбно було зiйти з гори в село. Вони залишили молодшому рiжок i сказали йому, що як тiльки буде загрожувати небезпека, одразу дути в рiжок. Не встигли брати вiдiйти, як пролунали звуки рiжка, що сповiщали про небезпеку. Вони швидко повернулись назад, але виявилось, що малий просто пожартував.

Брати знову вирушили в дорогу та невдовзi змушенi були повернутись назад. Їх зустрiв живий-здоровий брат. Брати розсердилися i знову почали спускатись з гори.

Почувся звук рiжка, але брати не зважали, вони думали, що це знову витiвки малого пустуна. Та на цей раз небезпека була насправдi: на отару напали вовки. Два рази збрехавши, на третiй не чекай, щоб повiрили.

— Що неправильно зробив молодший брат?


  • Що б ви йому порадили пiд час зустрiчi з ним?

—Навіть сказавши один раз неправду, людина втрачає частку довiри серед оточуючих, втрачає моральне право вимагати правдивого ставлення до себе.

3. Читання та обговорення оповiдання Г.М.Кирпи «Маленька брехня»

— Послухайте iсторiю про дiвчинку Наталку, яка вважала, що маленька брехня — це i не брехня зовсiм.

Ганнуся впала i зламала ногу. Довелося в гiпсi лежати вдома. Вона дуже переживала, що багато в школi пропустить, а тодi зовсiм вiдстане вiд однокласникiв.

Друзi вирiшили виручити однокласницю: домовилися щодня носити їй уроки i пояснювати, коли вона щось не зрозумiє.

Коли настала черга Наталки провiдувати Ганнусю, вона не пішла до однокласницi. В класi збрехала, що у неї, мовляв, бабуся захворiла.

— Як тобi не соромно! — обурилася Надiйка. Та ти ж учора цiлий день через скакалку на вулицi стрибала.

— Подумаєш, злочин великий,— трохи зашарiлася Наталка.— Я зовсiм трiшечки збрехала.

— Як ви гадаєте: брехня може бути малою чи великою?

— Мала брехня спричиняє таку саму шкоду, що i велика. Адже i мала брехня - це неправда, i пiв брехнi — теж неправда. І починається все завжди з малого: пiшов у кiно, а мамi сказав, що був у школi. Гасав у дворi, а вдома сказав, що ходив до хворого товарища.

Здавалося б дрiбницi. Аж нi! Мала брехня з часом переростає у велику брехню, якiй немає прощення.

—Чи справедливо вчинила Надійка, виказавши таємницю Наталки?

(Учні доходять до висновку, що «шила в мішку не сховаєш». Так і правда — десь випливе. І стане людині ще гірше: будуть з неї сміятися або дорікати. Тому треба намагатися відповідати за свої слова і вчинки, а якщо не так щось трапляється — казати щиро та чесно, не боячись. Адже «краще гірка правда, ніж солодка омана». А якщо бути чесним і справедливим — буде більше поваги до такої людини. І в її оточенні, і до себе самої.)

4. Гра «Дайте вiдповiдь».

— Як ви вчините, коли:

• знаєте, що товарищ завинив, а карають iншого?

• соромно сказати правду?



5. Iнсценування пiдготовленими учнями смiшинки П.Кальченка «Мiй тато»

Батько й мати поїхали з дому, а Данилко, лишившись на господарствi, до школи не пiшов. Раптом — телефонний дзвiнок...

Данилко впiзнав по голосу свою вчителъку.

— Чому сьогоднi Данилко в школу не прийшов?

— Тому, що вiн захворiв.

— А хто це зi мною розмовляє?



  • Мiй тато...

— Як можна назвати вчинок Данилка?

— Як, на вашу думку, оцiнять вчинок Данилка учнi його класу?



  • Як би ви вчинили на його мiсцi?

—Не завжди легко говорити правду, особливо про некрасиві вчинки. Але, коли обманюєш когось, особливо близьку людину, — на душі стає ще гірше. Недаремно кажуть: «в обманщика має бути гарна пам'ять». Це означає, що він повинен пам'ятати, що і кому сказав, і постійно приховувати правду. А це породжує страх і відчужує від людей. Обманювати означає боятися. Тобто виходить, що обманщик — це найчастіше боягуз.

—Аби на нас не поставили тавро брехуна, слід пам’ятати правила чесності.

ПРАВИЛА ЧЕСНОСТІ


  • 1. Сказав - зроби.

  • 2. Не впевнений - не обіцяй.

  • 3. Помилився - визнай.

  • 4. Забув - попроси пробачення.

  • 5. Говори тільки те, що думаєш.

  • 6. Не можеш сказати правду - поясни, чому.

  • 7. Не видавай чужу таємницю.

6. «Скажи мені хто твій друг – і я скажу хто ти».

—Товаришування, дружба —це взаємини між людьми, які народжуються, міцніють на основі спільного навчання, інтересів, уподобань. Товаришувати можна з багатьма ровесниками, а дружити — лише з одним чи кількома. Друзів пов'язує велика повага один до одного, принциповість у взаєминах, симпатія, взаємодопомога.

Василь Сухомлинський писав: «Діти живуть своїми уявленнями про добро та зло, честь та безчестя, достоїнства людини; у них свої критерії краси, у них навіть свій вимір часу...».

Дружба не може бути міцною, якщо в ній немає місця чесності, взаємоповазі, принциповості. Друг завжди допоможе в біді, захистить, підтримає, але він же перший скаже прямо про недоліки, запропонує їх виправити.

Сьогодні ми звернемося до висловів про дружбу і перечитаємо їх.

«Дружба — це, насамперед, щирість, це критика помилок товариша. Друзі повинні першими дати жорстку критику для того, щоб товариш міг виправити свої помилки».

М.О. Островський



«Дружба закінчується там, де починається недовір'я».

  • Поясніть, як ви розумієте ці вислови?

(Відповіді дітей).

— Кожна людина має право обирати собі друга самостійно, проте народна мудрість, як уже зазначалось, говорить: «Скажи мені хто твій друг – і я скажу хто ти». А чи вмієте ви обирати собі друга?



  • Чим ви мотивуєте свій вибір?

(Коментарі дітей.)

—Шановні учні! Погляньте на дошку і спробуйте дати відповіді на такі запитання.

1) Які моральні якості ви найбільше цінуєте в другові?

2) Як ви гадаєте, що саме людина шукає в друзях?

3) Чи можливі суперечки і незгоди між друзями?

4) Про які якості друга йдеться в прислів'ях: «Не той друг, що лащиться, а той, що печалиться», «У пригоді пізнавай приятеля»?

5) Як ви ставитесь до дружби між хлопцем і дівчиною?

6) Що характеризує культуру взаємин у колективі?

7) Яке місце посідає людська щедрість при виборі друзів?

VІІ. Підсумок уроку.

— Кожна людина в праві обирати свою життєву позицію, у якій найбільш вагомі переконання стають «життєвим кредо».

Мені б хотілося, щоб кожен із вас проаналізувавши сьогоднішній урок визначив і своє життєве кредо і пам’ятав – що ставлення інших до себе ми формуємо самі.

Тож будьте завжди уважними, чуйними, добрими, чесними, щирими, справедливими і не забувайте про людську щедрість.



Урок №9

Тема. Ти живеш серед людей.

Мета: Формувати в учнів здатності оцінювати навколишній світ; розвивати в них аналітичне мислення, відповідне духу часу; орієнтувати учнів на життєво важливі цінності; допомогти їм правильно визначити своє місце в житті, робити вибір між хорошим і поганим, добрим і злим, корисним і шкідливим для себе; закріпити розуміння дітьми необхідності бути з людьми ввічливими, доброзичливими; формувати вміння спілкуватися з різними людьми; сприяти засвоєнню правил такту та ввічливості; виховувати співчуття, уміння вболівати за інших людей, рахуватися з їхнім душевним станом ; формувати позитивно – емоційне ставлення до подібного стилю у взаєминах між людьми.

Обладнання: набір карток з висловленнями; педагогічні задачі і ситуації; замітка з газети «Зміна»; казка Джанні Родарі про Джованіно Периджорно.

Хід уроку.

І. Організація класу.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

Людина серед людей.

Ми з вами - люди на Землі

Й серед людей усі живемо.

Вчимося, щоб не йти в імлі,

Стежками власними ідемо.

Доріг багато в світі є,

Та треба вибрати уміти

Для себе щось одне, своє

І лиш свою зорю зустріти.

Щоб сонце й небо голубе

Завжди в житті тобі світило.

Люби і поважай себе

Й дороги вибирай уміло.

Сім раз подумай перед тим,

Як маєш рішення прийняти

Все обміркуй, і щоб за тим,

Прекрасну й світлу долю мати.

Бо хтось поманить калачем

(Бувають різні в світі люди).

І поплетешся манівцем,

А далі що? Що далі буде?

Багато треба перейти

Щоб власну долю збудувати.

Та честь і гідність зберегти,

Щоб гордо світом крокувати.

Бо ти людина на Землі,

Тож не кидай себе під ноги.

Бездумно не бреди в імлі

А світлі вибирай дороги.

Надія Красоткіна.

—Всі ми живемо в людському оточенні, поміж людей. А кожна людина — це індивідуальність, не схожа на інших ані зовні, ані своїм внутрішнім світом. Всі ми різні, та живемо разом, тому треба нам людей любити, іноді терпіти, але завжди поважати один одного, прислухатись до чужих думок. Іноді наступити на свою гордість, іноді відстояти свою правоту…

Словом, важко жити з людьми, а без людей — неможливо. Тому-то частенько треба заглянути у свій внутрішній світ і самому переконатися, що ти нічим не кращий за інших, що і в тобі сидить десь глибоко мале чортеня, яке може ненароком вилізти назовні. Люди саме тому і цікаві, що не схожі одне на одного. І в кожній людині стільки всього самобутнього, хорошого, доброго, справжнього, слід тільки придивитися. І ти тоді відкриєш цілий світ людських дум, почуттів, спогадів, світла душі. Тому починати варто з самого себе, подивитись чи ж ти такий добрий і мудрий, як про себе думаєш. І якщо ні, то треба постаратись наблизитись до свого ідеалу. А людям слід говорити хороші слова, побачити їх добру душу, відкрити для себе їхні таланти. І себе самого віддати людям, бо ж ніхто непевне не знає для чого прийшов у цей дивовижний світ.

— Тож сьогодні ми з вами спробуємо пізнати секрети людських взаємовідносин, спробуємо визначити, що є запорукою доброзичливості, щирості у відносинах між людьми. Тож тема сьогоднішнього нашого уроку – «Ти живеш серед людей».



ІІІ. Бесіда з учнями.

— Серед багатьох наук, без яких не обійтися людству, є одна, необхідна для всіх. Це наука спілкування. Не будь її, як змогли б люди разом жити, працювати, відпочивати?



Історична довідка. Багато століть мудреці стверджують, що людина народжується для щастя. Доброта, милосердя, радість і переживання за інших створюють основу людського щастя.

Вже в IV столітті до нашої ери давньогрецький філософ Платон писав: «Піклуючись про щастя інших, ми знаходимо своє власне щастя».

Цю думку продовжив вже в І ст. н. е. римський філософ Сенека:

«Людина, що думає тільки про себе і шукає в усьому своєї вигоди, не може бути щасливою. Хочеш жити для себе — живи для інших».

Згадаємо слова Л. М. Толстого: «У житті є тільки одне безсумнівне щастя — жити для інших».

Ми з вами живемо в XXI столітті, але наша людська суть навряд чи змінилася, ми всі теж бажаємо бути щасливими, а для цього треба навчитися жити серед людей. Ми вчимося, працюємо, виконуємо суспільні доручення, буваємо в гостях, у театрі, на виставках, займаємося спортом, спілкуємося з безліччю людей. У кожного із нас протягом одного тільки дня відбуваються десятки контактів з іншими людьми — у школі, вдома, на вулиці, у магазині, транспорті...



Контакт — дотик до людини.... Це може бути шість уроків з однокласниками, хвилинна розмова в коридорі, погляд, яким обмінялися перехожі. І кожен раз настрій, самопочуття, працездатність людей багато в чому залежать від того, чи привітні вони були, доброзичливі чи дратівливі і грубі... При спілкуванні в кожнім з нас спрацьовує закон «відбиття». Це про цей закон народні прислів'я «Як гукнеться, так і відгукнеться», «Що посієш, те й пожнеш»...

ІV. Аналіз етичних ситуацій.

—Прослухайте ситуації і скажіть, у яких з них ми прослідковуємо закон «відбиття».



Ситуація 1.

Коли трамвай рушив з місця, його раптово хитнуло, і Оленка ненароком штовхнула жінку, що стояла попереду. Дівчинка відразу промовила «чарівне слово», і невдоволення на обличчі жінки змінилося усмішкою.

—Що, на вашу думку, сказала дівчинка?

—Які ще «чарівні» слова ви знаєте?

—У якому моменті присутній закон «відбиття»?

Ситуація 2.

Вася вважав, що має унікальне почуття гумору, і дозволяв собі при кожному «зручному» випадку висміяти своїх однокласників.



  • Сергій задачку середньої складності розв'язати не може, теж мені «суперматематик»...

  • У нашої Інни після фізкультури не зачіска, а вибух на макаронній фабриці.

  • Антошка-хромоніжка не йде, а пише. У нього хода, що в морі човник.

—Колька, ти у своєму сірому светрі вирішив прийти до першого класу і в ньому ж закінчити школу? Ех, ти, нарікаю тебе «сірим кардиналом»!

—Як видумаєте, діти, чи будуть з Васею дружити його однокласники?



(Відповіді дітей.)

V. Розв’язання педагогічних задач.

—У нашому житті трапляються такі випадки, коли потрібно розв’язати життєву задачу. З дечкими з них ми зараз познайомимося.



Задача 1.

У трамваї було багато людей. На передній площадці стояло троє дівчаток і голосно розмовляли. Всі люди звертали на них увагу.



Запитання до учнів:

—Що не так у поведінці дівчаток? Розкажіть про правила поведінки у громадському транспорті.



(Відповіді дітей.)

Задача 2.

—У неділю вранці, коли мешканці будинку ще спали, Юрко вийшов на балкон і побачив у дворі свого друга Вітю.

— Вітю! Доброго дня! Як справи? — голосно закричав з балкона Юрко. Запитання до учнів:

—Що не так у поведінці хлопчика?



(Відповіді дітей.)

Задача 3. Прийшла жінка. За нею — цією ж стороною вулиці — два хлопчики. Раптом жінка загубила рукавичку. Один із хлопчиків окликнув жінку та сказав, що в неї' впала рукавичка. А другий підбіг, підняв її та віддав жінці.

Запитання до учнів:

—Хто з хлопчиків вчинив правильно? Чому?



(Відповіді дітей.)

Задача 4. При виході з тролейбуса Юрко подав руку своїй мамі, незнайомій жінці середнього віку, її дочці, а старенькій бабусі допоміг винести невеликий ручний візок.

—Чому перехожі і пасажири тролейбуса з повагою подивилися на хлопчика?



Задача 5. (Наводиться з життя класу, її можуть запропонувати для обговорення учні).

Задача 6. Якось я була в гостях. За столом виникла розмова про те, що багато дітей не завжди вміють правильно і красиво поводитися.

—Та ну! — вступив у бесіду син моїх друзів.— Усе це вигадки, мура!

—Миколо! — докірливо сказала мати.

—Ну, не мура, так нісенітниця. Ножички, виделочки, поклончики-реверансики, здрасьтє, до побачення... Я так розумію: якщо людина сіла за стіл, вона повинна бути ситою. У якій руці тримати ніж,— усе одно!

З цими словами Микола умочив котлетку у підливу, насадив на вилку і почав, не кваплячись, обкушувати її. М'яка котлета досить швидко розвалилася навпіл. Одна з половинок зісковзнула в тарілку, і соус бризнув на штани його батька...

Я не стану коментувати, що з цього приводу сказав Миколці батько і що додала мама...

Учні коментують ситуацію, згадують правила етикету.

Висновок. Ні, не все одно, як людина їсть, ходить, сідає, вітається, звертається до людей, розмовляє з ними і, головне, як вона чинить. А висловлення деяких дітей «Моє поводження — моя особиста справа!» — правильне тільки в одному-єдиному випадку коли людина-Робінзон, живе на незаселеному острові. Ми з вами не Робінзони. Ми живемо серед людей, і наші слова, жести, вчинки мають певне значення для оточуючих.

Нас оточують різні люди і треба навчитися знаходити правильну лінію поводження. Дуже повчальною в цьому плані є казка Джанні Родарі про Джованіно Периджорно. (Зачитується казка.)


—Ви прекрасно розумієте алегоричний зміст казки. Не треба подорожувати, щоб зустріти подібних людей. У кожного з вас є товариші, що в усьому погоджуються з вами або, навпаки, які завжди готові сперечатися. Ви зустрічаєтеся з людьми, що ображаються через дрібниці, із людьми самовдоволеними і хвалькуватими. Серед ваших друзів є спокійні урівноважені, а є й нетерплячі, нестримані. Для кожного з них потрібно виробити свою лінію поводження.

А ще треба врахувати, що відрізняються одне від одного не тільки люди, але й обставини спілкування: ми працюємо і граємося разом, вимагаємо і просимо, сваримося і миримося. Важливо, щоб зберігалося доброзичливе ставлення до людей.

—Чи пам’ятаєте ви, як звучить «золоте правило» ввічливості, здавна складене людством?

(Відповіді дітей)

(«Стався до інших так, якби ти хотів, щоб у таких самих умовах інші ставилися до тебе»).
—Для чого люди вивели таке правило?

(Відповіді дітей)


  • Чи дотримуєтесь ви цього правила?

VI. Фізкультхвилинка.

VІІ. Декламування учнями віршів до теми уроку.

(Г. Бойко "Хто байдужий?", "Сашко"; А. Костецький "Чемний герой" тощо. Бесіда за змістом віршів.)



VІІІ. Опрацювання замітки «Ми міняємося, а дружба ні».

З Наталкою ми живемо поруч, ходимо разом у школу. Навіть сидимо за однією партою. І, уявіть собі, ніколи не набридаємо одна одній! Узимку я хворіла, і подруга завжди приносила мені домашні завдання. А якщо на уроці був новий матеріал, пояснювала його мені. Коли ж вона зламала ногу, я буквально пропадала в неї.

Якось у мого собаки з'явилися цуценята. Вона до них, крім мене і Наташі, нікого не підпускала. Разом ми з подружкою купали малят, доглядали за ними.

І я, і Наташа, звичайно, міняємося, навіть зовні. Але наша дружба залишається незмінною.

— Як ви думаєте, що дозволяє дівчаткам будувати свої стосунки? Чи є у нашому класі подібні приклади?

(Відповіді дітей.)

ІХ. Вироблення порад «Як слід себе вести серед людей»

(Учитель пропонує класу, спираючись на матеріал уроку, виробити поради стосовно поводження серед людей (використовується методика незакінчених речень)).

Методика незакінчених речень


  1. Ставтеся до інших людей так, ... (як хотіли б, щоб вони ставилися до вас).

  2. Пам'ятайте про закон «відбиття». Як ви до людей, ... (так і вони до вас).

  3. Намагайтеся в людях бачити більше ... (гарного).

  4. Поважайте себе. «Людина, що любить і поважає себе,... (може любити і поважати інших»).

  5. Ввічливість і доброзичливість стосовно одне одного... (прикрасять ваше спілкування).

  6. Не ображайтеся ...

  7. «І, починаючи засинати, запитай себе, кого і чим порадував ... (ти за день)».

Х. Підсумок уроку.

—Із самого дитинства треба засвоювати науку спілкування, опановувати уміння поводитися серед людей так, щоб їм було гарно, приємно і зручно.

Великий педагог В. А. Сухомлинський склав книгу «Азбука моральної культури». Давайти ми звами послухаємо слова, що мають стати нашим головним правилом у спілкуванні з людьми.

1. Ти живеш серед людей. Не забувай, що кожний твій вчинок, кожне твоє бажання відображаються на оточуючих тебе людях. Знай, що існує межа між тим, що тобі хочеться, і тим, що можна. Перевіряй свої вчинки питанням до самого себе: чи не робиш ти зла, незручності людям? Роби все так, щоб людям, що оточують тебе, було добре.

2. Ти користуєшся благами, створеними іншими людьми. Люди дають тобі щастя дитинства. Плати їм за це добром.

3. Будь добрим і чуйним до людей. Допомагай слабким і беззахисним. Допомагай товаришу в біді. Не заподіюй людям зла. Поважай і почитай матір та батька - вони дали тобі життя, вони виховують тебе, вони хочуть, щоб ти став чесним громадянином, людиною з добрим серцем і чистою душею. Не будь байдужим до зла. Борися проти зла, обману, несправедливості. Будь непримиренним до того, хто прагне жити за рахунок інших людей, заподіює зло іншим людям, обкрадає суспільство. Відточуй, шліфуй у собі людяність. Перш за все, доводь до більшої досконалості чутливість до неправди, зла, обману, приниження людської гідності. Тут велике значення має не тільки усвідомлення, а перш за все відчуття. Ось на твоїх очах людина ображає людину. Якщо закрити очі на цю, може, і маленьку подію, то незабаром ти закриватимеш очі на все. Треба відточувати чутливість душі, витонченість відчуттів, красу душі.

—У нашому класі є людина, що дотримується правила «іти по життю з посмішкою». Як видумаєте, хто це? Станьте більш відкритими, даруйте посмішки знайомим і незнайомим людям. І вам відповідатимуть тим же! А після цього і світлих облич стане більше, отже, і суспільство наше посвітлішає. Випромінюйте тільки позитивну енергію. Будьте щасливі самі і даруйте щастя іншим!


Урок №10

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка