Уроки морально етичного виховання. 4 клас м. Старокостянтинів 2011 рік



Сторінка7/13
Дата конвертації19.02.2016
Розмір3.06 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   13
Тема. Твоя побутова мова. Активний словничок. Розвивай культуру мовлення.

Мета: формувати розуміння і вживання узагальнюючих понять: мова, активний словник. поглибити знання про мову, культуру мовлення, мовлення і ситуацію мовлення, ситуації; виховувати чуття мови, увагу до словесного оформлення думки, розвивати культуру мовлення, збагачувати словниковий запас учнів. виховувати любов до рідної мови.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Активізація учнів.

Вправа 1. “ Створи собі настрій”.



Вчитель:

Сьогодні ми продовжимо розмову про спілкування.

Готові? Поверніться один до одного і посміхніться, скажіть один одному: “Доброго дня, друг!”.

Дякую !


Знову поверніться один до одного і скажіть : “ Я тебе ненавиджу”.

Так, добре. Що ви відчули під час першого спілкування і під час другого?

А тепер ще раз посміхніться один одному і побажайте що-небудь доброго.

Добре, дякую.

Скажіть мені, що є найважливішим у спілкуванні?

Діти :


  • бути доброзичливими!

  • частіше посміхатися!

  • бути толерантними

ІІІ. Повідомлення теми уроку.

1. Вступне слово вчителя:

Відомий український педагог Василь Олександрович Сухомлинський писав: " Мова – це віконця, через які людина бачить світ”. Вдумайтеся в ці слова. Від того, як ви володієте мовою, залежить ваше духовне багатство. "Багата мова – багатий духовний світ, розвинуте почуття краси слова – висока моральна культура.

- Етикетні одиниці, якими виражається вітання: Добрий ранок! Доброго

ранку! Добрий день! Доброго дня! Добридень! Добрий вечір! Здрастуйте! Здоров був! Здоровенькі були! Доброго здоров’я! Моє шанування! Вітаю Вас!

- Формули із значенням прощання: Прощайте! Прощавайте! До зустрічі! До побачення! Щасливо!

- Вислови вибачення: вибачте, пробачте, даруйте, прошу вибачення, я дуже жалкую, мені дуже шкода, прийміть мої вибачення, перепрошую.

- Мовленнєві одиниці, що супроводжують прохання: будь ласка, будьте ласкаві, будьте люб’язні.

- Формули подяки: Спасибі! Дякую! Не знаю, як і дякувати Вам.

- Звертання: мамо, тату, доню, сину, сестро, брате, бабусю, дідусю, пані, пане.

- Звертання до незнайомих людей:

• Вибачте, будь ласка, дозвольте вас потурбувати ...

• Пробачте, чи не могли б ви сказати ...

• Вибачте, ви не знаєте ...

• Ви не можете сказати ...

• Чи не можете ви сказати ...

• Чи не могли б ви сказати ...

• Вам не важко сказати ...

• Можна вас запитати ... Можна вас на хвилинку ...

• Громадянине – у спілкуванні офіційних осіб з населенням.

• Добродій, добродійко – звертання, поширене у ХІХ ст. серед інтелігенції.

• Друже – фамільярне знижене і водночас доброзичливе.

• Хлопче, дівчино, юначе, молодий чоловік – поширене звертання до молодих людей.

2. Робота в парах.

- Сладіть діалоги, в яких були б використані такі етикетні формули.

(На парті картки з етикетними формулами)

Картка 1.

Добрий ранок! Доброго ранку! Добрий день! Доброго дня! Добридень! Добрий вечір! Здрастуйте! Здоров був! Здоровенькі були! Доброго здоров’я! Моє шанування! Вітаю Вас!

Картка 2.

Прощайте! Прощавайте! До зустрічі! До побачення! Щасливо!

Картка 3.

Будь ласка, будьте ласкаві, будьте люб’язні.

Кртка 4.


В ибачте, пробачте, даруйте, прошу вибачення, я дуже жалкую, мені дуже шкода, прийміть мої вибачення, перепрошую.

3. Продовження бесіди (слово вчителя)

Активний словник дитини шкільного віку вже наближається до словника дорослої людини. Дитина вільно користується всіма частинами мови, правильно називає предмети, їх ознаки та властивості. Але і в мові ще багато неточно вжитих слів. Вони змішують окремі близькі за значенням слова (шити, пришити, вишити, зшити), не розуміють переносне значення слова: «Золотий місяць,— він, що, з чистого золота зроблений?», «Сивий туман,— він, мабуть, старий дуже, посивів, як мій дідусь». Деякі діти мало користуються прикметниками, які позначають матеріал, замінюючи їх іншими словами: замість «дерев'яний» говорять «зроблений з дерева», кажуть не «шовковий», а «зшитий з шовку». Окремі іменники носять лише узагальнюючий характер: деревом називають і ялинку, і березу, і тополю, ще неточно розуміють значення певних слів, для них «безліч» — «це коли немає ліків», «порядок» — «це все складено в один рядок», «пильно дивитись» Про красу і багатство української мови можна розповідати дуже багато, бо вона мелодійна і м’яка, дивна і чарівна, милозвучна і лагідна. А ще вона рідна нам, бо живемо ми в Україні, на рідній землі — у вільній і незалежній державі — і повинні розмовляти державною українською мовою, і добре знати її, бо ми патріоти своєї країни.— «це коли багато пилюки і важко дивитись».

4. Виступ учнів. (Читання учнями віршів про мову)

1 учень:

Яка ж багата рідна мова!

Увесь чарівний світ у ній!

Вона барвиста і чудова,

І нищити її — не смій.

2 учень:


Вона про все тобі розкаже,

Чарівних слів тебе навчить,

Усе розкриє. І покаже,

Як правильно у світі жить.

3 учень:

В ній стільки слів, що й не збагнути!

І приказок, і порівнянь.

А мову знаючи, здобути

Ти зможеш просто безліч знань.

4 учень:


Тож мову вчи і прислухайся

До того, як вона звучить.

І розмовляти так старайся,

Щоб всім її хотілось вчить.

5 учень:

Вона ж у нас така багата,

Така чарівна, як весна!

І нею можна все сказати.

І найрідніша нам вона!

3. Продовження бесіди вчителем:

У мові часом ще зустрічаються діалектизми, просторіччя та вульгаризми («тутечки», «сюдою», «умивалка» тощо). Тому батьки повинні постійно збагачувати словник дитини новими словами; уточнювати значення слів, активізуючи словник. Домагатись заміни діалектизмів та вульгаризмів словами літературної мови; збагачувати дитячу мову прислів'ями, приказками, загадками, образними народними виразами.



ІV.Закріплення знань, умінь і навичок.

1. Бесіда:

КОМУ - «ТИ», А КОМУ - «ВИ»

Пам'ятай, що до старших за віком, чужих людей обов'язково звертайся на «Ви».

Якщо вдома прийнято звертатися до батьків, дідуся, бабусі на «ти», то дотримуйся такої форми. Але з давніх-давен діти в Україні зверталися до своїх батьків на «Ви». І в сучасних сім'ях можна почути таке звертання.

Як ти звертаєшся до своїх батьків? А твої друзі? Як звертаються до своїх батьків твої батьки? Як ти звертаєшся до дідуся? бабусі?

Обговоріть у класі, як треба звертатися: до однокласників; старших людей; мами свого товариша.

«ЯК ТРЕБА ВІТАТИСЯ»

Куди б не прийшла чемна людина — у школу, додому, в гості, — вона завжди привітається. А найголовніше, вона завжди робить це першою.

У нас багато гарних привітань, починаючи з «доброго ранку» і закінчуючи «на добраніч». їх можна змінювати протягом дня, і вони нам не набриднуть. Своїм товаришам ти можеш казати: «Привіт!» або «Бувай!» Але із старшими так не вітаються і не прощаються.

Чемна людина вітається з усіма знайомими. У місті ми, звичайно, не будемо вітати кожного зустрічного. Але в селі, де всі знають один одного, треба вітатися з усіма.

2. Творча робота. (Складання правил вітання учнями)

* Якщо ти здалеку помітив знайомого, не кричи через усю вулицю чи з вікна. Можеш помахати рукою або зняти кашкет чи вклонитися, залежно від того, кого ти вітаєш.

* Коли йдеш з дорослими, які вітаються з незнайомими тобі людьми, ти теж привітайся. Ухилятись від привітань нечемно, а не відповідати на них — ознака невихованості.

* Не забувай, що не можна вітатись сидячи — треба встати.

* Коли заходить учитель, вставай без шуму.

* Якщо в кімнаті багато людей, мовчки вклонися. Так ти привітаєшся з усіма одразу. Так само вітайся і тоді, коли голосне привітання може кому-небудь заважати: ну, скажімо, в читальному залі.

* Користуйся чемними словами: Доброго ранку! Доброго дня! Доброго вечора! На все добре! Доброго вам здоров'я! До побачення! На добраніч! Дай Боже здоров'я! Бувайте здорові! Ходіть здорові!

* Неприпустимо бажати доброго здоров'я, доброго дня з понурим, злим або байдужим виразом обличчя. Слова вітання треба говорити з приязним виразом обличчя.



V. Підсумок уроку.

Вчитель:


Сьогоднішні школярі розвинені та розумні діти, які мають багато запитань і нетерплячі до відповідей. Учитель повинен бути готовим до будь-яких запитань учнів, а свій урок максимально збагачувати цікавим і захоплюючим матеріалом.


Урок 16.

Тема. Вчися спілкуватися з дорослими. Шануй сам себе,

шануватимуть і люди тебе.

Мета. Вивчення з учнями норм поведінки під час спілкування з рідними та близькими, з друзями. Засвоєння ними мовного етикету. Виховання в школярів почуття поваги до рідних і друзів, вироблення повсякденної ввічливості у спілкуванні, готовності завжди прийти на ирис могу Розвиток здатності школярів до спілкування.

Обладнання. Плакат «Сходинками до краси».

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Повідомлення теми уроку.

На уроці впроваджується новинка: робота мікро-групами.

1. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

2. Читання епіграфа, коментування його.

3. Розгляд плаката.



ІІІ. Вивченя нового матеріалу.

Учитель. Дехто думає, що в колі сім'ї немає потреби дотримуватися тих норм поведінки, які вважаються обов'язковими під час спілкування із сторонніми. Так може думати тільки людина низької культури, для якої ввічливість — щось на зразок народного костюма: в домашній обстановці його швидко знімають, щоб не зім'явся і не запилився від зайвого користування.

Сім'я тим і відрізняється від інших колективів, що заснована на взаємній повазі, на близьких стосунках. Повага до старших — основа кожної сім'ї. А тому великого значення набуває повсякденна ввічливість у спілкуванні, готовність завжди прийти на допомогу.

Молодші повинні уникати суперечок із старшими, не зчиняти галасу на захист своїх тверджень. Навіть коли старший справді в чомусь помиляється і ви не змогли спокійно переконати його в цьому, то краще перевести розмову на іншу тему.

Отже, ви в колі сім'ї, серед найрідніших, найближчих людей. Ви прокинулися вранці від сну. Що ви скажете?



IV. І мовленнєва ситуація.

1. Учні відповідають.

Можливі відповіді: Доброго ранку! Добрий ранок!

2. Учитель доповнює:

— Привіт, мамочко! (татусю, сестричко, братику)

— Вітаю, дорога матусю! (таточку, сєстричко-го-лубонько, Сашику-братику).

— Доброго здоров'я всім!

— З неділею будьте здорові!

3. Ви йдете до школи. Що ви кажете, виходячи з кімнати?

4. Учні відповідають. Учитель доповнює:

— На все добре!

— Хай вам щастить!

— Спокійного дня вам!

— До зустрічі!

— Бажаю успіхів!

— Бажаю вам вдалого дня!

— Хай вас Бог береже!

— З Богом!



V. II мовленнєва ситуація.

1. Ви повертаєтесь із школи. Що ви говорите, заходячи до кімнати?

Учні відповідають. Учитель доповнює:

— А ось і я! Привіт!

— Вітаю! Як справи? Все добре?

— Доброго дня! Як ви тут? Усе гаразд? Слава Богу!

— Радий вас бачити!

2. Ви лягаєте спати. Що говорите рідним?

Учні відповідають. Учитель доповнює;

— Добраніч!

— На добраніч!

— Доброї вам ночі!

— Спокійної ночі!

— Спаси вас, Боже!

— Хай вас Бог береже!

— Гарних вам снів!

3. Учитель. Скажіть, будь ласка, хто з вас звертається у сім'ї до когось на «ви»? До кого саме?

Висловіть свою думку з цього приводу. (Елементи дискусії. Поясніть, чому краще так, а не інакше?)

4. Учні дискутують.

5. Учитель. На мою думку, краще звертатися до батьків та дідуся чи бабусі, дядька чи тітки на «ви». Пошанна форма — це давня традиція нашого народу. Ця форма підкреслює вашу ввічливість, повагу, вихованість.

Але звертання на «ти», якщо вимовлене з любов'ю, повагою, теж хороше.

Порівняймо у А. Малишка.

Рідна мати моя, ти ночей не доспала

І водила мене у поля край села...

Мамо, я хочу поговорити з Вами

У Вашім житті і у Вашій смерті,

Як Ви колись перейшли полями.

Нас беручи на долонечки вперті.

Або у О. Довженка:

«Мамо, матінко моя, де Ви? Рідна моя, чому ж Ви не зустрічаєте мене? Чом не чую Вашого тихого голосу? Де Ви, голубко, матінко моя сива?»



VI. III мовленнєва ситуація.

1. Народне прислів'я говорить; «Вірний друг — то найбільший скарб». Які ви знаєте основні правила спілкування з близькими друзями?

2. Учні відповідають. Учитель доповнює:

— Стався до іншого так, як бажаєш, щоб до тебе так ставились,

— Умій слухати товариша, ніколи не перебивай його.

— Говори (чи пиши) про те, що може бути цікаво і корисно для твоїх друзів.

— Не завдавай товаришеві шкоди словом: не ображай, не говори неприємного, не виявляй своєї переваги, не вживай грубих слів.

— Умій ввічливо попросити і ввічливо відмовити, не образивши нікого відмовою. Намагайся пояснити причину свого прохання чи причину відмови.

— Ніколи не виявляй таких почуттів, як зарозумілість, заздрість.

Давайте попрацюємо тепер над словником етичних термінів. Як ви розумієте значення слів: зарозумілість, заздрість?

3. Учні відповідають. Учитель доповнює:

Зарозумілість — зневажливе ставлення до інших

людей через самолюбство, перебільшення своїх власних якостей і заслуг.

Заздрість — вороже відчуття досади по відношенню до щастя, благополуччя, успіху; матеріальної, культурної, моральної переваги іншої особи.

4. Підберіть синоніми до цих слів. (Зарозумілість — зверхність, заздрість — недоброзичливість).

5. Підберіть антоніми.

(Зарозумілість — скромність, заздрість — доброзичливість).

(Бажаю, щоб учні виконали ці завдання зі словниками: тлумачним, словником синонімів, словником антонімів).

6. Учитель. Уявіть таку мовленнєву ситуацію:

вам треба запросити товариша чи подругу, Виробіть етикет до цієї ситуації. Знайдемо у словнику: що таке етикет? (Етикет — це усталені мовні форми).

7. Учні працюють двома групами

Зачитуємо. (Зачитує ведучий кожної групи).

Підсумовуємо: яка група працювала краще? Хто в

групі — найактивніший? Учитель доповнює:

— Я хочу запросити тебе до себе!

— Прошу, приходь, будь ласка!

— Підійди, будь ласка, ближче!

— Прошу, сідай.

— Сідай, будь ласка!

— Ласкаво прошу!

— Дозволю запросити тебе,..

— Чи не хотів би ти...

— Чи не бажаєш.,.

— Чи не міг би ти...

— Давай проведемо вечір разом.

— Пропоную тобі зіграти в шахи і т.п.

8. А тепер ситуація дешо інша: тобі самому треба щось попросити.

Виробіть етикет і до цієї ситуації.

9. Кожна група повідомляє через ведучого підібране.

Підсумовуємо, хто працював краще. Учитель доповнює:

— Чи не міг би ти позичити... (допомогти...)

— Прошу допомогти мені...

— Скажи, будь ласка, ...

— Будь ласкавий, напиши...

— Дозволь мені запитати... (попрохати...)

— Чи можу я попрохати тебе...

10. А як висловити товаришеві свою згоду,

підтримку?

1) Представники груп усно пропонують форми.

2) Учитель доповнює:

— Згоден.

— Я не заперечую, домовились.

— Ти маєш рацію.

— Це справді так.

— Це правильно, звичайно.

— Певна річ.

— Авжеж.

— Чудово!

— Так!

— Саме так!



— Яв цьому впевнений.

— Гаразд.

— Добре, та ін.

VII. IV мовленнєва ситуація.

1. Ви маєте хорошого друга чи вірну подругу, але

змушені заперечити чи відмовити в чомусь.

Складіть етикет на таку тему: «Заперечення. Відмова».

(Учні працюють парами. Записують на чернетках).

2. Ведучі зачитують підібрані форми.

Учитель доповнює:

— Шкодую, але я мушу відмовитись.

— Шкода, але я повинен відмовитися.

— На жаль, я не зможу.

— Дякую, але я не можу.

— Пробач, але про це не може бути й мови.

— Пробач, але ти не маєш рації.

VIII. Перевірка знань. Оцінка запропонованих діалогів.

а) Прослухайте діалоги, які відбулися в сім'ї між старшим і молодшим братом. Який – діалог, на вашу думку, неправильний? Свою думку обгрунтуйте.

(Діалоги окремі учні готують заздалегідь).

1. — Володю, що ти читаєш? — запитує молодший братик.

— Байки Глібова.

— А хто такий Глібов?

— Байкар.

— Я дуже люблю байки, бо вони схожі на казку. Розкажи мені одну.

— Не заважай. Підеш до школи, будеш сам читати.

2. — Петрику, а шо це за книжку ти так уважно читаєш?

— Бачиш, байки Л.Глібова.

— Розкажи мені, будь ласка, про нього.

— Добре, Лесику. Я обов'язково розповім тобі про Глібова і прочитаю байки, але після того, як підготуюсь до уроків. Згода?

— Звичайно, згода. Я почекаю.

3. — Колю, а шо ти читаєш?

— Ма, а він мені заважає!

— Ану, геть від столу!

— У, злюка!

— Ах, так! (Трісь лінійкою по голівці). Тепер не будеш чіплятися!

Маленький братик гірко плаче, а на нього гримає вже і не Коля, і не мама, а тато, бо своїм плачем хлопчик заважає батькові читати газету.

б) Учні оцінюють ситуації, обгрунтувавши свою думку.

Учитель. Прослухайте ще 2 діалоги між друзями. Який діалог вам не сподобається, скажете.

(Виступи учнів, підготовлених заздалегідь).

1. — Ти знаєш моя сім'я вирішила провести літню відпустку біля Чорного моря.

— Ой, як чудово! Обов'язково відвідайте Севастополь. Кажуть, дуже цікаве місто.

Інша репліка:

— Знайшов чим хвалитись! Подумаєш, Чорне море! Ось якби на курорт у Болгарію.,.

в) Учні пояснюють, який діалог сподобався, а який — ні.

Доводять свою думку.

Іще два діалоги.

— Вибач, я поспішаю додому, у мене бабуся захворіла.

— Ну, поспішай. А може, я чимось допомогти можу? Інша репліка:

— Та не хвилюйся ти так! На те вони й старі, щоб хворіти, Моя бабуся теж весь час хворіє, аж набридло!

г) Пояснення учнів.

Прослухайте ще одну розмову. Виберіть репліку, яка вам найбільше сподобалась. Обгрунтуйте свій вибір.

Було у матері аж сім дочок. Одного разу поїхала вона в гості до сина, що жив далеко. Повернулася додому через тиждень. Дочки одна за одною почали говорити, зустрівши її:

— Я сумувала за тобою, як маківка за сонячним променем, — сказала перша дочка.

— Я чекала тебе, як суха земля чекає краплини води, — промовила друга.

— Я плакала за тобою, як маленьке пташеня пла¬че за пташкою, — сказала третя.

— Мені тяжко без тебе було, як бджолі без квітки, — щебетала четверта.

— Ти снилася мені, як троянді сниться краплина роси, — промовила п'ята.

— Я виглядала тебе, як вишневий садок виглядає соловейка, — сказала шоста.

— Мамо, я принесла тобі води, помий ноги, — звернулася до неньки сьома дочка.

д) Що говорить народна мораль про ставлення до рідних, близьких, друзів?



(Діти висловлюють свої міркування).

IX. Робота з прислів’ями .

1. Учитель. Пригадайте народні прислів'я на цю тему.

(Учні пригадують прислів'я про ставлення до рідних, близьких, друзів).

А тепер продовжіть запропоновані прислів'я:

— До свого роду— ... (хоч через воду).

— Добрі діти доброго слова послухають, а лихі...

(й дрючка не бояться).

— Мене мати цілий вік дурила, казала «битиму», та...

(ü не била).

— Хто людям добра бажає, той... (і собі має).

— Слово — не стріла, а... (глибше ранить).

— Гостре словечко... (коле сердечко),

— І від солоних слів... (буває гірко).

X. Підсумок уроку.

Отже, слово — головний інструмент для людини. У колі сім'ї, близьких та друзів ви повинні тримати себе так, щоб не бути неприємним іншим, уміти не тільки сказати те чи інше слово, але й утриматися інколи від будь-яких слів.

Ставлення до батьків і близьких — основа ставлення до інших людей.

Пам'ятайте, що усміхнена людина приємніша, ніж похмура, а похвала подобається людям більше, ніж докори. У китайців є прислів'я, що ввібрало в себе багатовікову мудрість Сходу: «Далеко іде той, хто м'яко ступає».



Урок 17

Тема. Ти живеш серед людей (свято)

Мета: розвивати уявлення дітей про такі поняття моралі, як правда, чуйність, , ввічливість. Збагатити словниковий запас образними висло-вами, прислів'ями, приказками. Вчити бути ввічливими, дотримуватися правил хорошого тону.

Обладнання. святково прикрашений зал, застелений скатертиною стіл, малюнки, ігри.

Хід свята

Вчитель. Шановні діти, тема сьогоднішньої нашої зустрічі: «Ти живеш серед людей». Отже, відкриваємо наш захід чудовими словами привітання.

1-й учень.

Треба всім нам привітатись:

Добрий день! Дружно весело сказати:

Добрий день! Вліво - вправо повернемось,

Туди-сюди усміхнемось. Добрий, добрий, добрий день!

2-й учень.

Всіх гостей ми привітаєм: Добрий день.

І здоров'я побажаєм. Добрий день.

3-й учень.

Я вітаюсь з усіма вчусь я в школі недарма.

Завжди я кричу «привіт!» Курці, що біля воріт.

4-й учень.

Коли зустрілись їжаки,

То привітались залюбки:

- Здоров був, друже!

- Ну, здоров!

- Я зрадів, що ти прийшов



5-й учень.

Я слова чарівні знаю, вивчила охоче!

Я в розмові їх вживаю зранку і до ночі.

- Доброго здоров'я, Галю!



6-й учень.

Добрий день, Оленко!

Ти до мене, я до тебе

Звернемось гарненько!



7-й учень.

З добрим ранком всіх вітаю,

Як іду із хати,

І кажу всім «На добраніч»,

Як лягаю спати.

І «спасибі», й «дуже прошу»,

«Вдячна вам», «будь ласка» -

Словом, радість всім приношу,

Світ стає, як казка.

8-й учень.

«Всім привіт», «Іди здорова»,

«Дякую красненько!» -

Ось яка чарівна мова радує серденько.



Вчитель.

А зараз запрошую вас завітати в гості до одного класу. Послухайте уважно ¬ вірші про цей клас і спробуйте потім дати відповіді на питання.



1-й учень.

Нема ні миру, ні любові –

Розтанули і щезли вмить.

Розбив Микола носа Вані,

І той заплаканий стоїть.

2-й учень.

Замазали весь зошит Юлі,

Погане слово хтось сказав.

Пішла біда гуляти далі...

Хтось Віті ручку поламав.
3-й учень.

Скубнули Віку за косичку,

Вона ображена мовчить,

З книжками скинули поличку...

Ну як в такому класі жить?

4-й учень.

Де хлопці і дівчата б'ються

І прозиваються весь час,

Де над бідою всі сміються...

Скажіть мені, хіба це клас?

Вчитель.

Що це за клас? Чи можна з цього класу іншим учням брати приклад? А чи можна із задоволенням ходити на уроки в такий клас?



Вчитель.

Правильно, я з вами згодна. Потрібно бути вихованими і завжди потрібно говорити правду та вірити в добро. Із самого нашого дитинства батьки, бабусі та дідусі, учителі й вихователі вчать нас говорити правду.



Вчитель.

Як ви розумієте значення слова «правда»? (Висловлення власних думок учнів).

Тлумачний словник дає таке визначення:

«Правда - це те, що відповідає дійсності, істина; певна сукупність достовірних відомостей про що-небудь».



Вчитель.

Молодці, знаєте! Але поруч із добром, крім правди, по життю йдуть його друзі, щоб познайомитися з ними нам потрібно виконати завдання.

(На дошці або набірному полотні виставлені картки з буквами. Треба переставити картки так, щоб вийшли слова, і пояснити їх значення).

Матеріал для гри:

н, ч, й, і, у, с, ь, т (чуйність)

м, у, а, н, і, м, г, з (гуманізм)

и, т, ь, щ, р, с, і (щирість)

д, о, і, з, и, ч, с, т, ь, л, и, б, р, в, о ( доброзичливість )

Пояснення складених слів та прикріплення їх на дошку:

Чуйність - турботливе, уважне ставлення до людей.

Гуманізм - чуйне, добре ставлення до людей.

Щирість - відкритість душі, чесне ставлення до людей.

Доброзичливість - побажання людям добра, радості, готовність прийти на допомогу.



Учень.

Я вірю в силу доброти,

Добро завжди сильніше злого.

Дає наснагу, щоб цвісти

І світлу обирать дорогу.

Я вірю в силу доброти,

Що має долю роботящу.

Що хоче, щоб і я, і ти,

І все було у світі кращим!

Вчитель.

А зараз хвилинка українського фольклору.

Збери прислів'я

Завдання учнів - поєднати частини, щоб утворилися прислів'я про доброту.

Кожна пара отримує по три прислів'я.

Краще добро робити, ... (ніж гарно говорити).

Злий не вірить, ... (що є добрі люди).

Не одяг красить людину, ... (а добрі діла).

Добре діло твори ... (сміливо).

Добрі діла тихо ходять, а злі ... (як дзвони дзвонять).

Від добра добра ... (не шукають).

Хто людям добра бажає, той ... (і собі має).

Добрі вісті ... (не лежать на місці).

Без доброго діла немає ... (доброго імені).

Роби добро скільки можеш - від цього ... (не занеможеш).

Добрий чоловік … (надійніше кам'яного мосту).

Все добре переймай…( а зла уникай).

До доброї криниці…(стежка утоптана).

3 добрим дружись…( а лихих стережись).

Про добро пишуть на піску…( а про зло на камені).



Вчитель.

Тільки добрий народ може створити так багато прислів'їв про добро. Це наші діди-прадіди своєю мудрістю вчать нас правильно творити добро.



Анкетування учнів.

- А зараз пропоную вам відповісти на невеличку анкету. Відповідати на неї треба «так» або «ні».

1. Чи можна примусити людину бути доброю?

2. Чи згодні ви з думкою, що «добротою світ живе»?

3. Чи можна стати добрим лише на деякий час?

4. Чи потрібно виявляти доброту у ставленні до будь-кого?

5. Чи можна сказати, що доброта - найбільша окраса душі?

6. Чи легко бути добрим?

7. Чи можна доброту порівняти із сонцем?

8. Чи є у вас бажання чинити добрі справи?

- Порахуйте, яких відповідей у вас виявилося більше: «так» чи «ні». Якщо більше відповідей «так», то ви прагнете чинити добро. І це дуже правильно, адже воно приносить радість оточуючим. Доброта, як чарівні ліки, здатна вилікувати від суму, скрути, безпорадності. Я впевнена, що ви у своєму житті вже встигли зробити чимало добрих справ, про які ви зараз згадаєте.

Створення дерева доброти.

Складання плану доброти :

- У нас на дошці виросло чарівне дерево. Чого не вистачає на ньому? (Листочків )

- Дійсно, листочків. На столі у вас зелені листочки. Щоб наше дерево ожило, напишіть на листочку, яку добру справу ви зробили і листочок прикріпить до дерева. Ось і подивимось, оживе наше дерево, чи ні. Зробити це потрібно швидко та акуратно. (Робота дітей).

- Подобається вам наше дерево? Давайте прочитаємо, які добрі справи ви зробили. (Вчитель зачитує кілька записів).

- Молодці! Це дерево добрих справ насправді ожило, я сподіваюсь, що це лише початок ваших добрих справ.

Добігає кінця наша виховна година. Давайте спробуємо висловити свої думки, починаючи такими словами: «На виховній годині я дізнався(лася)...».

Вчитель.

Поспішайте, друзі, робити добро! Нехай ніколи не затьмарить вашу душу зла справа. Хай тепло ваших сердець зігріває всіх: і рідних, і друзів, і навіть незнайомих людей. І тоді настане час, коли ви зможете сказати: «Я роблю важливу справу - приношу людям радість!».



1-й учень.

Врятує світ краса -

Завжди так говорили.

Тепер врятує світ лиш доброта,

Бо однієї вже краси занадто мало,

Бо стільки всюди зла -

Людина вже не та.

2-й учень.

Тож, люди на Землі,

Спішіть добро творити,

Щоб нам не згинути у морі зла,

Щоб кожен міг серед краси прожити

У царстві справедливості й добра.




Урок 18

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   13


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка