Уроки морально етичного виховання. 4 клас м. Старокостянтинів 2011 рік



Сторінка9/13
Дата конвертації19.02.2016
Розмір3.06 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13
Тема. Добре виконане завжди краще, ніж добре сказане.

Мета: ознайомити учнiв iз поняттям «добро» ; вчити учнiв аналiзувати запропонованi ситуацiї, характеризувати достойні i недостойнi вчинки, передбачати наслiдки своїх вчинкiв; дати поняття «можна» та «не можна»; розвивати вмiння контролювати i аналiзувати свої та чужi вчинки, зробити їх усвiдомленими; виховувати бажання здiйснювати достойнi вчинки, повагу до людей.

Обладнання: сюжетнi малюнки, пам’ятка, чарiвна паличка.

Хід уроку

1. Органiзацiя класу. Мотивацiя навчальної дiяльностi

Сказав мудрець:

Живи, добро звершай,

Та нагород за це не вимагай!

Лише в добро i вищу правду вiра

Людину вiдрiзняє вiд мавпи i вiд звiра.

Хай оживає iстина стара:

Людина починається з добра!

(Л. Забашта)

- Нехай цей вiршик стане девiзом нашого уроку.



II. Повiдомлення теми i мети:

- Сьогоднi ми поговоримо про те, що таке вчинок i його наслiдки, якi бувають вчинки, навчимося їм давати оцiнку.



ІII. Основна частина уроку

1. Формування поняття «вчинок»

Люди iснують на Землi разом. Тому весь час мiж ними виникають різнi стосунки. Уявiть собi, що б почалося, якби кожен робив тiльки те, що йому подобається. Тому за багато рокiв iснування люди намагалися впорядкувати свої стосунки, жити так, щоб усiм було добре. Так на Землі з’явилось поняття «справедливість», «добро» тощо. Завдяки цим поняттям ми маємо змогу оцiнити дiї людей, їхнi стосунки. Стосунки мiж людьми можна регулювати за допомогою законiв. Це дуже важливi документи, якi є спiльними для людей, якi живуть в якiйсь певнiй країнi. За їх невиконання людину можуть покарати. А є iншi правила. Вони спiльні для людей всiєї Землi. За їх порушення не можна понести покарання, але кожна людина намагається жити за цими правилами. Як, на вашу думку, що це за правила?

Людина починається з добра...

Справжня людина, за глибоким переконанням нашого народу, — це людина добра, мудра, щира i сердечна, щедра i свiтла, яка вмiє любити i спiвчувати, захистити і приголубити, поважати i порадити, людина з добрим серцем i свiтлою душею. Милосердя, доброта. Ще з давньоруських часiв благодiйнiсть була в традицiях нашого народу. Цiлком природним i закономiрним вважалося допомогти знедоленому, нещасному, подiлитися шматком хлiба, дати притулок бездомному, захистити старість i немiчнiсть, порятувати хворого або калiку, захистити скривдженого.

Кажiмо бiльше добрих слiв

Знайомим, друзям, коханим.

Нехай комусь теплiше стане

Вiд зливи наших почуттів.

— Що ж таке вчинок?

- Вчинок — це реальна дія людини. У життi людина робить рiзні справи: добрi i не зовсiм добрi, поганi i просто жахливi. Зазвичай вона бажас iншим добра, але iнколи вчинки людини бувають недостойними її поведiнки.



3. Ознайомлення iз пам’яткою.

Пам’ятка добрих i корисних справ

• Завжди дотримуйся свого слова.

• Перед виконанням справи подумай.

• Не будь самовпевненим.

• Не лiнуйся.

• Виконуй справу iз задоволенням.

• Нiколи не вимагай винагороди.

• Виконуй все вчасно.

• Допомагай людям сам, не чекай, доки тебе проситимуть.

• Завжди виконуй тiльки добрi справи, за якi нiколи не червонiтимеш.

— Мабуть, добре буде, коли всi виконуватимуть нашi правила, тодi не буде проступкiв, а залишаться лише добрi справи та гарнi вчинки.



4. Гра «Добрi чарiвники»

— А зараз я пропоную вам стати добрими чарiвниками. У мене є чарiвна паличка. Кожен iз вас буде передавати паличку iншому i називати тiльки хорошi вчинки дiтей класу або ваших друзiв. (дiти беруть паличку i називають хороший вчинок свого однокласника, друга, знайомого...)

— Бачите, як багато в нас гарного, доброго. Намагатимемось i надалi берегти i примножувати цi добрi вчинки. Щоб вашi обличчя були завжди радiснi вiд того, що ви зробили доброго, а на обличчi нiколи не зникала усмiшка.

5. Гра «Добрi i поганi вчинки»

— Зараз я запропоную запитання, а ви, якщо так вчинить добра людина, плеснете в долонi, а якщо так може вчинити невихована людина, то залишитеся сидiти спокiйно.

• Допомагати мамi мити посуд.

• Робити комусь зле, якщо вiн цього не бачить.

• Не вмиватися.

• Берегти рiдну природу та охороняти її.

• Шанувати працю iнших людей.

• Галасувати, коли хтось вiдпочиває.

• Бути вихованою, стриманою дитиною.

• Обманювати, хвалитися.

• Насмiхатися з чужого горя.

• Добре вчитися, багато читати.

• Не слухати батькiв.

• Допомагати друзям у бiдi.

• Дiлитися тим, що є в тебе.

• Ображати iнших.

• Захищати слабкого.

• Спати на уроках.

• Красти,

• Любити своїх батькiв.

• Ображати тварин.

• Сваритися.

— Молодцi! Ви дiйсно виростете хорошими людьми, а вашi вчинки будуть завжди достойними.



IV. Пiдсумок уроку.

— Сьогоднi йшла мова про справжню людську красу. Ми намагались розiбратись у людських вчинках. Тепер уже знаємо про це дещо бiльше.

Закiнчуючи урок, хочу побажати вам стати красивими людьми, нехай промениться доброта у ваших очах, а iз серця струменить спiвчуття, милосердя, повага до людей. Нехай вашi вчинки і ваше ставлення до людей завжди викликають у них позитивне, добре, шанобливе ставлення до вас.


Урок 22

Тема. Кожна робота легка, коли охоче її виконуєш. Закінчив діло – гуляй сміло.

Мета: Дати поняття про те, що труд, щоденна робота – це основа добробуту, знань, вмінь і навичок людини, її благополуччя. Розвивати бажання трудитися, вміння перетворювати працю на радість. Виховувати любов до праці.

Обладнання: Виставка робіт учнів, кращих учнівських зошитів, цікавих виробів зроблених руками батьків, прислів’я про роботу.

Хід уроку.

І. Організаційний учнів до уроку.

Ти, чуєш, як співає дзвінок

Він нас кличе на урок.

Щоб всі гарно ми сідали

І урок свій починали.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.


  • Діти, прочитайте на дошці загадку і відгадайте її.

По перших буквах кожного рядка, вийде дуже потрібне слово.

Із цим словом буде пов’язана тема нашого уроку.



Рано-вранці уставай,

Обливатись починай.

Бо водичка – добре діло,

Оздоровить душу й тіло,

То ж не спи і не дрімай

А раненько уставай!

- Яке слово ви прочитали у нашій загадці? ( Робота)

- Сьогодні , діти, ми з вами будемо говорити про роботу, труд, працю.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.


  1. Вступна бесіда вчителя.

Погляньте, діти, навколо себе. Ви бачите красиві будинки, шикарні автомобілі, гарні дороги, чудові витвори мистецтва. Це все зробили люди своїми руками, силою творчої думки, щоденною працею.

А в кожного з вас удома багато цікавих і цінних речей, які зробили ваші батьки. Це і чарівні картини, дивовижні вишивки, ткані і вишиті килими, гарні меблі. А в когось біля хати надзвичайно красиві квіти, від яких не можна відвести погляду, і сад, у якому ростуть дивовижні плодові дерева, які радують всіх своїми смачними плодами. Гарні будинки і дороги, чудові машини, доглянуті поля і сади – це щоденна людська праця, старання, бажання людини змінити своє життя на краще. Все це – велика людська робота. Все це зробили люди своїми руками, силою думки і розуму. Правду каже народ, що без труда нема плода. Якщо нічого не робити, то нічого і не буде, воно не може само зробитися, до всього треба прикласти силу і руки, розум і бажання, бо треба, навіть, і тоді нахилитися, як схочеш води напитися. Тому з самого малку дітей навчають працювати, допомагати старшим, щоб діти зрозуміли основне правило життя, що без трудів не їстимеш пирогів, а без діла жить, тільки небо коптить. Для людини основа всьому – робота, праця, труд! Та й не тільки для людини. Все живе на землі трудиться, працює, прикладає свої сили і вміння, щоб вижити.

- А чи бачили ви, як маленька ластівочка ліпить своє гніздечко?

- А яке гніздечко у ремеза?



- А бачили як шукають корм пташечки? (Відповіді учнів).

- А бачили, які мурашники будують мурашки? (Відповіді учнів).

А от людина має розум і тому вона може зробити набагато більше, ніж тварина, але людині треба весь вік учитися і працювати, щоб досягти майстерності.



2. Поетична хвилинка.

Учень.

— Треба вчитись працювати, —

Тато й мама діток вчить.

І батькам допомагати,

За роботу братись вмить.

Бо без діла сохне сила,

Без труда нема плода.

Бо як виростеш невміла,

Виросте й твоя біда.

Учениця.

То ж берись за діло сміло,

Тільки менше говори.

Хоч мале, та добре діло

Кожен день роби, твори!

От, бджола така маленька,

А працює цілий день.

Їй хвилинка дорогенька,

Ще й виспівує пісень.

Бо ж хто дбає, той і має.

Хто без діла не сидить,

Той усім допомагає,

Вміє в цьому світі жить.


  1. Продовження бесіди.

У народі кажуть, що без трудів не їстимеш пирогів. А хочеш їсти калачі, то не сиди на печі. А вчись працювати, приносити користь. Бо не нагнувшись, гриба не знайдеш, а, де руки та охота, там і спориться робота. Тому змалку треба прагнути працювати, щоб виробити навички та вміння. Звичайно, відразу людина нічого не може зробити добре, треба час, щоб навчитися. От згадайте, відразу ви ніяк не вміли гарно написати малі прості палички і складніші букви, але з часом ви навчилися писати і тепер навіть дивно, чого це колись у вас ніяк не виходило! Ось так і все: малювання, вишивка, плетіння і таке інше, за щоб не взявся. Щоб навчитись, то треба потрудитись. Але, як навчишся, то все так легко і радісно, навіть думаєш, чого це в когось не виходить, адже все так просто. Тільки є одне дуже важливе правило: не можна кидати почату роботу, не навчившись її гарно виконувати. Треба вчитися себе заставляти, навіть, якщо зовсім не хочеться цього робити. Взявся робити, то байдики не бити. Тоді і виробляється дуже хороша риса характеру — сила волі! Очам страшно, а руки роблять, бо ти людина, ти маєш силу волі, стійкий характер. Запам’ятай одне: тяжко тому жити, хто не хоче робити, а ти не журись, а за діло берись. Пороби до поту, то й поїси в охоту. Гірко поробиш — солодко з’їси. І потім ти зрозумієш, що добра робота робить з тебе хорошу людину, допомагає тобі в житті долати труднощі, бо хто дбає, той і має.

Сталь гартується в огні, а людина — в труді.

Як ви розумієте це прислів’я? (Відповіді учнів).

Так, в роботі збільшується сила, виробляється воля, гартується характер, набуваються навички та вміння, людина стає сильною і мужньою, вмілою і міцною.



Учень.

Що то за люди білоручки?

Це дармоїди й недоучки!

Вони ж лінуються дарма,

Легкого хлібчика нема.

Тому не кайся рано встати,

А дуже кайся довго спати.

Бо праця всіх людей годує,

А безпросвітна лінь — марнує.

Раненькі птахи роси п’ють,

А пізні птахи слізки ллють.

Учениця.

Хоч не одразу все вдається,

Дитина все одно береться.

Отак потроху та помалу,

А зробить користі чимало.

І вже, дивися, щось уміє,

І вишиває, й добре шиє.

І так весь день, часу не гає,

Комусь завжди допомагає.

Закінчить те, що почала,

Й нову роботу узяла.

За нею лінь не ходить тінню,

Дитина ця не дружить з лінню.

ІV. Фізкультхвилинка.


  1. Розповідь вчителя

Дуже важливо в кожній роботі не лише сам початок, а її кінець. Недарма ж кажуть, що початок половина діла, а кінець — ділу вінець! По тому, який вигляд має твоя робота, тобто яке має закінчення, судять про тебе. Якщо ти з охотою почав якусь роботу і швидко та добре її виконав, не відкладав на інший день, то тебе похвалять, скажуть тобі гарне слово. Недарма у народі кажуть «Кожна робота легка, коли охоче її виконуєш». А от відкладати роботу не можна, потім вона не вдається. Недарма ж кажуть, що відкладений тільки сир добрий, а робота — ні. Та коли ти без охоти берешся за роботу, без настрою, то й робитимеш як-небудь, відкладатимеш, тягтимеш довго і без радості. Без охоти нема роботи. Така робота нікому не принесе задоволення, вигляд у неї буде поганий, а про ледачу людину кажуть: «робить тяп-ляп». І всім усе зрозуміло.

І ще одна, найголовніша вимога! До чого б ви не бралися, доводьте справу до кінця. Бо не той молодець, що почав роботу, а той молодець, що її закінчив. Всяка справа повинна бути завершена. На це зверніть особливу увагу і запам’ятайте на все життя! Закінчив діло — гуляй сміло!

- А тепер пригадайте, чи було таке, що ви колись не доводили справу до завершення? (Відповіді дітей).

- А потім, як ви відклали свою роботу і довго до неї не повертались, вам хотілось її закінчити? (Відповіді дітей).

Людині в житті не обов’язково все самій робити, але треба все вміти, щоб вижити у цьому світі. А починається все з малого.

V. Підсумок уроку.

Давайте зробимо висновки всьому сказаному.

- Що важливо для роботи? (Відповіді учнів).

Почати роботу.

Працювати з охотою.

Не кидати початої справи.

Завершити гарно і вчасно.

Як завершив усі справи, то можна відпочивати.

Без труда нема плода.

Праця звеличує людину.

- А тепер прочитайте прислів’я, які є на дошці, і поставимо їх у правильному порядку. (Діти читають розкидані на дошці прислів’я).

- Діти, складіть розкидані прислів’я в такому порядку, як треба їх виконувати.

Не почавши, не закінчиш.

Без охоти нема роботи.

Куй залізо, поки гаряче.

Кінець — ділу вінець.

Зробив діло — гуляй сміло.

Хто дбає, той і має.

Без діла слабіє сила.

- Пам’ятайте, діти, що вже живе мусить трудитися у цьому житті, щоб вижити на білому світі. Всі тваринки будують собі житло, добувають корм, як хто уміє, вирощують і вчать своїх діток тій майстерності, яку самі мають. А людина має розум, вміє думати і планувати, тому для полегшення тяжкої фізичної праці вона придумала розумні машини, які їй допомагають. Але всьому в житті людині треба вчитися: і фізично працювати, і вивчати різні науки, і вчитися керувати розумними машинами. Тому з дитинства не цурайтеся різної праці, бо той, хто вміє і той, хто знає, за плечима не носить. Знання, вміння і навички — це найлегша ноша, її легко носити, але її треба мати, щоб добре жити у цьому світі. Завжди пам’ятайте, що навіть маленька праця краща за велике безділля, а роботящі руки — гори вернуть.




Урок №23.

Тема. Поведінка – це дзеркало, в якому кожен показує своє обличчя.

Мета: Формувати навички культурної поведінки, дружні відносини між учнями класу. Розширити словниковий запас учнів словами ввічливості. Виховувати повагу до однолітків та людей, старших за віком.

Обладнання: Правила ввічливості.

Хід уроку.

І. Перевірка домашнього завдання.

1. Бесіда.

- Кого можна назвати справжнім другом?

2.Зачитування прислів’їв про дружбу і товаришування.



ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

  1. Створення проблемної ситуації.

Вулицею йшли двоє перехожих: дідусь, якому виповнилось 65 років і хлопчик – учень 4 класу. Дідусь ніс в руках портфель, три книжки і великий згорток.

Одна книжка впала.



  • У вас впала книжка! – закричав хлопчик, наздоганяючи дідуся.

  • Невже? – здивувався він.

  • Звичайно, - пояснив хлопчик. – У вас було три книжки, плюс один портфель, плюс один пакет – всього п’ять речей, а залишилося чотири.

  • Я бачу, ти добре знаєш додавання і віднімання, - сказав перехожий, ледве піднімаючи книжку, що впала. Але є правила, яких ти ще не вивчив.

  • Які це правила? (Діти висловлюють свої міркування)

  1. Отож, ми сьогодні розпочинаємо вивчати правила культурної поведінки: правила доброти, ввічливості, скромності, спілкування, поведінки у громадських місцях. І помандруємо ми у місто Ввічливості.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

  1. Уявна мандрівка у Казкове місто Ввічливості.

  • За неозорим полем, за дрімучим – дрімучим лісом, за далекою – далекою дорогою, за цукровою горою є місто.

От якби ви, діти, раптом опинилися в ньому! Ви б рота розкрили від подиву.

  • Чи хотіли б ви побувати там?

  • Тоді заплющте очі, задумайте це бажання і Добра Фея перенесе вас туди на чарівному всюдиході.

Будинки тут складені із шоколаду. Дахи – з льодяників. У кожному будинку віконниці із кренделів. І живе там у високій башті, під розмовляючим годинником, у маленькій кімнаті за різноколірним віконцем найосвідченіша на білому світі Фея. Вона із шоколадною медаллю закінчила Академію Всіх чарівних Наук. Звуть її Фея Добридень.

Жити в цьому місті велика втіха. Усі жителі тут казково ввічливі. Навіть собаки соромляться тут голосно гавкати. А цуценята простягають лапу всім, хто приходить, щоб привітатися. Горобці не сміють тут битися. Це найввічливіше місто з усіх казкових міст на білому світі й говорять тут найввічливішими словами.



  • Чи сподобалось вам це місто? Чим?

  1. Бесіда.

  • Є слова дуже важливі, вагомі – Батьківщина, Україна, мир. Є рідні і близькі – мама, тато, дідусь, брат, сестра. А ще є ввічливі слова, які називають «чарівними».

  • Які ви знаєте ввічливі слова?

  • Всім, кому адресовані ці слова, стає приємно і хороше.

  • Поміркуйте, чому від цих слів всім стає приємно і хороше?

  1. Робота над прислів’ями.

  • Як ви розумієте прислів’я?

    • Від теплого слова і лід розмерзає.

    • Добре слово краще за цукор і мед, а скажеш – усім приємно.

    • Слово – не горобець, випустиш – не піймаєш.

  • Не лише дітям, а й дорослим хочеться, щоб усі їхні друзі, і всі сусіди, і навіть зовсім незнайомі перехожі завжди ставилися до них уважно, по – доброму. І весь секрет у тому, що тільки до ввічливої, вихованої і доброї людини сторонні люди завжди ставляться по-доброму. Тільки таку людину всі люблять, поважають. І у неї є вірні й надійні друзі.

ІV. Закріплення вивченого.

  1. Поміркуйте, чи буде вихована людина сміятися над чужими помилками або незграбністю. Наведіть власні приклади.

  2. Гра «Світлофор» Ввічливо – зелений колір. Неввічливо – червоний.

    1. Під час розмови розмахувати руками.

    2. Голосно розмовляти, кричати, верещати.

    3. Уступати дорогу старшим і дівчаткам.

    4. Показувати на когось або щось пальцем.

    5. Перебивати розмову дорослих або ровесників.

    6. Говорити погано про відсутніх.

3.Ситуативні завдання.

1) Двоє учнів ідуть вулицею. Один із них вітається із знайомим. Чи повинен привітатися і другий учень, який його не знає? (так, особливо, якщо знайомий – доросла людина).

2) Ти виходиш з автобуса на наступній зупинці. Як ти звернешся з проханням пропустити тебе до виходу?

3) Одна учениця дає іншій ручку. Як ви гадаєте, що сказали дівчатка одна одній?

4) Складіть діалог розмови по телефону. Ви телефонуєте другу (подрузі), а слухавку взяла мама.

4. Зачитування Правил ввічливості.

- Добра Фея написала нам основні Правила ввічливості.

*Будь завжди привітним, вітайся при зустрічі, дякуй за допомогу, прощайся

* Не капризуй, не бурчи! Твоє капризування може зіпсувати настрій іншим.

* Не примушуй за тебе хвилюватися, ідеш – скажи куди і коли повернешся.

*Якщо когось випадково штовхнув – вибачся.


  • Даруйте людям радість спілкування з вами!

V. Підсумок уроку.

1. Бесіда.

- Яку людину можна назвати ввічливою? Чому?

- Як називають людину, яка не дотримується цих правил?

2. Висновок доброї Феї.

- Для того, щоб люди тебе поважали, приязно ставились, ніколи не забувай і завжди дотримуйся «золотого правила ввічливості»: стався до людей так, як би ти хотів, щоб люди ставилися до тебе. Бо «ніщо не дається так дешево і не цінується так високо, як ввічливість»



Урок №24

Тема. Умілі руки моєї бабусі, і я у неї вчуся.

Мета: Формувати почуття гордості за свою бабусю; учити взаєморозумінню, усвідомленню своїх обов’язків; закласти в учнів бажання виявляти увагу і повагу до рідних, творити добро, нести красу в дім своїми думками й учинками; виховувати любов, повагу до найріднішої людини на землі – бабусі, виховувати чуйність, доброту, милосердя, лагідність, вдячність.

Обладнання: вироби виготовлені руками бабусь, малюнки дітей, .

Хід уроку

І. Організаційний момент.

- Добрий день! В добрий час!

Рада,діти, бачить вас!

Ви почули всі дзвінок?

Він покликав на урок.

Сядьте рівненько,

Посміхніться гарненько,

Візьміть собі у кулачок

Хороший настрій на урок.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

- Сьогодні, діти, у нас незвичайний урок, до нас завітали гості – це дорогі вашому серцю люди, ваші бабусі. І цей урок ми посвятимо їм, хранителькам сімейного вогнища.



ІІІ. Ознайомлення з новим матеріалом.

1. Розповідь вчителя.

Бабуся — це найближча для кожного з вас людина‚ це мати вашої матері чи батька. Вона заслуговує на подвійну шану та низький уклін за недоспані ночі‚ натруджені руки‚ смуток у  очах. (Встаньте, поверніться до своїх бабусь і низенько вклоніться їм)

Бабуся прожила на світі удвічі більше за ваших маму і тата. Бачила в житті удвічі більше за них. 1 ви удвічі дорожчі для неї‚ бо ви — діти  її дітей. Бо ви — її онучата, дівчатка й хлоп’ята. Бо ви — її пташенята, ластів’ята, нехай іноді й поросята. А дбає про вас бабуся тому‚ що ви її кровиночка. Правду кажуть у народі: «Справжні діти — це онуки». Бабусенька, бабуся‚ невтомна бджілка. Заради онуків вона віддасть усе‚ останньою краплиною води поділиться. Нерідко бабусі замінюють вам тата і маму. Адже ваші батьки за щоденними турботами не мають часу відповідати на всі ваші «Чому?» От і доводиться звертатися до бабусі. А вона встигає все: і казочку вам почитати, і смачних пирогів напекти, і гарний український рушник вишити. Все вміють робити невтомні бабусині руки.

Свою бабусю знаю

Я з давніх – давніх пір

Її обличчя любе,

її ласкавий зір

Замислиться бабуся,

зажуриться на мить,

знов, дивись, сміється,

Ласкаво гомонить.
Та над усе найбільше

Сподобались мені

Її ласкаві руки,

Умілі та міцні.

Оцій руці хорошій

Робота не важка,

Бо в’яже, варить, пише,

Бабусина рука.



2.Конкурс на кращий твір «За що я люблю свою бабусю?»

(Зачитування творів дітьми).



3. Продовження розповіді.

Кажуть‚ що бабусі більше люблять онуків‚ ніж власних дітей. Вони з любов’ю передають їм свої уміння. Колись від бабусь онучатка вчилися прясти‚ ткати‚ шити‚ вишивати, бавити немовлят і виконувати домашню роботу.



4. Робота над прислів’ями.

Наш народ здавна шанує бабусь і склав про них багато прислів’їв.

* Хто бабусю має‚ той потіху знає.

* Бабця скаже‚ як зав’яже.

* Там бабусині руки‚ де онуки.

* Бабусине слівце — плідне деревце.



5. Поетична хвилинка.

Кожен із вас дуже любить свою бабусю. 1 каже: «Моя бабуся — найкраща».

Моя бабуся люба‚ гарна й мила‚

Вона найкраща від усіх людей.

І хоч вона вже трохи посивіла,

Але так щиро любить нас‚ дітей.


Ой, яка ж бо ти, бабусю, дорога та мила.

Того словечком сказати не моя ще сила…

Що те сонечко на небі, в лузі квітка красна,

То бабуся в нашій хаті добра все та ясна…


Ясне сонце світить з неба, веселить та гріє, -

В рідній хаті при бабусі кожен з нас радіє.

Над усіх, над усе в світі бабуся кохана,

Я тебе моя бабусю із святом вітаю.

Без журби та у здоров’ї дай Вам, Боже!

А віддячитись бабусі Бог мені поможе.


Погляньте, як сивина вибілила коси ваших бабусь‚ а комусь тільки припорошила скроні‚ і кожна сива волосинка говорить про те‚ що не завжди слухали їх діти й онуки. 1 боліло у бабусь серце за ваших мам і тат‚ за вас‚ онуків‚ а волосинки сивіли.
Дуже нездужає наша бабуся‚

Я за недужу бабусю боюся.

Каже бабуся: «Уже я стара...»

Каже бабуся: «Вмирати пора...»

Що ти‚ бабусенько, ти молоденька,

Тільки натруджена, трішки старенька.

Я викликаю «швидку допомогу»

1 виглядаю машину з-за рогу.

Потім з рецептом біжу до аптеки.

Зараз‚ бабусенько, тут недалеко...

Дайте цілющих настоїв трави!

Випий‚ бабусю‚ сто років живи!



ІV. Підсумок уроку.

Любі‚ добрі‚ ласкаві бабусі‚ низький вам уклін та щире «спасибі» за вашу невтомну працю‚ таку потрібну, але іноді непомічену та неоцінену. Ми вас любимо! Прийміть у подарунок цю пісню. Нехай вона буде хоч невеличкою платнею за ваші недоспані ночі.

Звучить пісня «Бабусин сон», сл. і муз. Б.Гірського.

1 учень

Побажаєм вам сто років жити

Без горя, сліз і без журби.

Хай з вами буде щастя і здоров’я

На многії літа, назавжди.

(Учні та бабусі співають «Многая літа»).



2-а учениця.

Хай в житті вам радість буде,

Процвітайте, як той цвіт.

Дай же, Боже, любим бабцям

Многих добрих, щасних літ!


Урок № 25.

Тем. Чарівний світ прекрасного. Музичний калейдоскоп.

Мета. Навчити дітей пізнавати красу навколишнього світу, бачити прекрасне у природі, у мистецтві. Розвивати мислення, музичний слух учнів. Виховувати любов до краси рідного краю.

Обладнання: платівки із музикою Чайковського, картини, малюнки дітей.

Хід уроку.

І. Організація класу до уроку.

- Добрий день! В добрий час!

Рада,діти, бачить вас!

Ви почули всі дзвінок?

Він покликав на урок.

Сядьте рівненько,

Посміхніться гарненько,

Візьміть собі у кулачок

Хороший настрій на урок.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.


  • Сьогодні, діти у нас цікавий і гарний урок, ми з вами будемо говорити

про красу навколишнього світу, про мистецтво. Ми переповнимо свою душу любов’ю, добротою, світлом і красою світу. Звернемося до поезії, музики, фарб і пензля і почнемо відтворювати красу. А краса живе в усьому!

ІІІ. Робота над новим матеріалом.

  1. Розповідь вчителя..

Світ прекрасного. Мистецтво.

Який багатий і різноманітний навколишній світ! Кожний новий день, кожний схід сонця – це неповторне диво, казка, краса! Хочеться без кінця дивитися на розквітлу черемху, вдихати п’янкий запах бузку, милуватися яскравою веселкою, яка виграє в небі після весняного грозового дощу…

Увесь цей неповторний казковий світ відображає в художніх образах мистецтво, даючи нам змогу захоплено слухати чарівну музику, споглядати шедеври живопису, сміятися і плакати над долею улюблених героїв, зачитуватися натхненними поетичними рядками….

У вікно заглядає жоржина

І шепоче, що літо згаса..

Вже ліхтариком світить шипшина

У любистків мій палісад.

Теплий смуток серпневої днини

У осіннє тече забуття.

Натяглась між кущами калини

Павучкова дорога життя…

Ось така неповторна мить пізнього літа назавжди лишилася в рядках поетеси А. Солодовникової.

Сила впливу творів мистецтва на людину дивовижна. Ми інколи навіть не замислюємось над тим, чому, прочитавши цікаву книгу, на все життя запам’ятовуємо її зміст, хоч такої мети перед собою не ставили. А прослухавши гарну музику ми відчуваємо щось чарівне, прекрасне.

Справа в тому, що твори мистецтва впливають на наші емоції, примушують нас хвилюватися, радіти, сумувати. Любити й ненавидіти… А все, що торкається нашої душі, не забувається.

Мистецтво очищає нашу душу, робить нас красивішими, добрішими, шляхетнішими, мудрішими…

Людина потребує краси, як квітка сонця, і цю красу дають їй природа і мистецтво – ці два вічні джерела духовного очищення і збагачення.

Та є такі відтінки почуттів, які глибше й повніше можна виразити музикою. Музика загострює емоційну чуттєвість. Вона необхідна дитині. Дитинство так само неможливе без музики, як неможливе без гри і казки.

Взагалі музика, розуміння музичних творів дає людям багато насолоди і приємності, освітлює життя. Багато композиторів передають у своїх творах безмежну красу природи, допомагають нам глибше сприймати красу музики.



  1. Прослуховування музики П.І.Чайковського «Пори року. Квітень».

Бесіда з дітьми.

Ми з вами прослухали уривок із альбому «Пори року» видатного композитора П.І Чайковського, який називається «Квітень».



  • Що ви собі уявляєте слухаючи цю прекрасну музику?

Відшуміли лютневі морози, затихли весняні капелі. Сонце таке яскраве і тепліше гріє. Поспішає, квапиться весна. Добре навкруги! Музика квітня схожа на вальс. Мелодія ширшає, росте, немов намагається заповнити увесь простір. Здається, що ароматне повітря наповнює груди, дихається легко-легко і хочеться покружляти у вальсі.

А ось і перша квіточка весни, маленький блакитний пролісок…Про нього і розповідає нам музика «Квітня».



Складання асоціативної павутинки.

- Які асоціації викликає у вас музика П.І.Чайковського?





МУЗИКА



Продовження бесіди з дітьми.

Світ природи, що нас оточує, різноманітний і багатий. Красу форм і кольорів відтворює живопис.

-       Хто малює картини?

-       Перед вами репродукція картини С. Ф. Шишка « Осінь ».

-       Що зобразив художник на картині?

-       Які барви переважають на полотні?



Опис картини учнями.

Жовтокоса чарівниця-осінь прилетіла на золотому коні у ліси і парки. Торкнулася чарівною паличкою верхівок дерев. І зашелестіли на них багряні шати. На землі рясніє барвистий килим. На високому холодному небі повільно пливуть хмари. Чудово навкруги!

Ми живемо в Україні, в краю, невимовно багатому на чарівні кольори і краєвиди. На дивовижні пісні. На чудову милозвучну мову. Якою можна передати все на світі. Описати красу і велич рідного краю. Рідною українською мовою можна висловити найпотаємніші почуття і думи, мрії кожної людини.

Рідне слово, рідна мова живе в душі кожного з нас. І в певний час свого життя людина починає говорити віршами, бо в цьому є потреба душі. Ми неодноразово звертаємося до поезії, музики, фарб і пензля і починаємо відтворювати красу. А краса живе в усьому!



Поетична хвилинка.

А краса живе в усьому

На Землі і в Небесах.

В світлі сонечка ясному,

У замріяних лісах,
У степу, на хлібній ниві,

Там, де пташка п’є росу…

І, щоб ви були щасливі,

Вчіться бачити красу.


Вчіться слухати і чути

Пташку в хорі веснянім.

І для себе світ відкрити,

І себе знайти у нім.



ІV. Підсумок уроку.

- Що ж то означає – дивитись і бачити, слухати і чути?

- Хіба це не одне і те ж саме? (Відповіді учнів).

Ці слова близькі за значенням, проте й різні, бо можна дивитись, але не бачити, можна слухати і не чути. Можна дивитись на чарівні картини, краєвиди, однак їх краса не розтривожить, не зачепить душі. Можна слухати вірш, але не відчути глибинну красу слова і навколишнього світу.

Сьогодні ми з вами навчились через красу мистецтва бачити красу землі. Ми зрозуміли, що те, про що так важко висловитися, можна передати мовою мистецтва.


Урок 26

Тема. Етика людських стосунків.

Мета: Формувати поняття, значення та походження слова «Етика. Ознайомити учнів із поняттям «вчинок» як реальна дія, вчити учнів аналізувати запропоновані ситуації, характеризувати достойні і недостойні вчинки, передбачати наслідки своїх вчинків; дати поняття «можна» та «неможна»; розвивати вміння контролювати і аналізувати свої та чужі вчинки, зробити їх усвідомленими; виховувати бажання здійснювати достойні вчинки, повагу до людей.

Обладнання: Сюжетні малюнки, пам’ятка, чарівна паличка.

Хід уроку

Організація класу. Мотивація навчальної діяльності.

Сказав мудрець:

Живи, добро звершай

Та нагород за це не вимагай!


Лише в добро в і вищу правду віра

Людину відрізняє від мавпи і від звіра.

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра. (Л. Забашта).



  • Нехай цей віршик стане девізом нашого уроку.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

  • Сьогодні на уроці ми поговоримо про етику людських стосунків, про те, коли вам краще живеться: коли ви щасливі, всім задоволені, чи тоді, коли на серці туга? Як до вас гарно звертаються, люблять пригортають, чи коли бурчать, або й зовсім не помічають? Де вам краще бувати: там, де всі дружні, веселі, добрі, чи там, де постійно сваряться, б’ються, обзивають один одного? (Відповіді учнів).

ІІІ. Основна частина уроку.

  1. Вступна бесіда вчителя.

«Сварка, лайка, суперечка заведуть нас недалечко», - стверджує народна мудрість. Кожна людина прагне жити у мирі, злагоді й любові, її душа тягнеться до добра і світла, до пізнання прекрасного, до ласки і щастя. Тільки в такому середовищі, де є повага, взаєморозуміння, людське тепло, доброта, співчуття, мир, ласка – завжди всім добре.

« І кожному слід прагнути до того, щоб з ним були ці найкращі якості, щоб з ним усім людям було тепло і затишно, а значить — добре. Для цього слід у своєму сердечку мати доброту і любов, бажання кожному прийти на допомогу зробити добро людям, чимось допомогти вміти прощати людські слабкості, з веселою усмішкою дивитися на світ. Бо в ньому всі ми недосконалі, у кожного є якісь вади, недоліки. Але людина здатна їх виправляти, може переробити свій характер, виробити гарні звички. Потрібні для цього лише бажання і сила волі.

З часу виникнення людей на землі між ними виникають різні стосунки. Уявіть собі, щоб почалося, якби кожен робив тільки те, що йому подобається. Тому за багато років існування люди намагалися впорядкувати свої стосунки, жити так, щоб усім було добре. Стосунки між людьми, можна регулювати за допомогою законів. Це дуже важливі документи, які є спільними для людей, які живуть в якійсь певній країні. За їх невиконання людину можуть покарати. А є інші правила, вони спільні для людей всієї Землі. За їх порушення не можна понести покарання, але кожна людина намагається жити за цими правилами.

- Як, на вашу думку, що це за правила? (Відповіді учнів).

Дуже добре жити всім там, де є доброта і любов, взаєморозуміння і терпимість, де між усіма налагоджені добрі стосунки. Там лине пісня і жарти, квітне радість і щастя. Там не тільки добре спілкуватись, розповідати і слухати про все на світі, а приємно просто мовчати, бо знаєш, що тебе оточують доброзичливі люди, твої друзі, які не зрадять і не осудять, які прийдуть на допомогу, порадять, добрим словом розвіють усі негаразди. Та найбільше в світі щастя — це мир на землі, коли на ній розквітають чарівні квіти, а люди живуть спокійно, земля не здригається від страшних вибухів, а діти вчаться, здобувають знання, щоб зробити наш край ще прекраснішим.

Кажімо більше добрих слів

Знайомим, друзям, коханим

Нехай комусь тепліше стане

Від зливи наших почуттів.


  • Діти, а чи знаєте ви, що таке вчинок?

  • Вчинок – це реальна дія людини. У житті людина робить різні справи: добрі і не зовсім добрі, погані і просто жахливі. Зазвичай вона бажає іншим добра, але інколи вчинки людини бувають недостойними її поведінки.

  1. Обговорення оповідання В.О. Сухомлинського «Образливе слово».

  • Добре слово і добрий вчинок завжди підтримають і допоможуть, навіть

можуть вилікувати. А погане слово може краяти серце все життя. Послухайте, як це буває.

Образливе слово.

Одного разу Син розсердився на свою Матір і сказав їй грубе, образливе слово. Заплакала Матір. Схаменувся Син, жаль йому стало Матері. Не спав цілу ніч, не дає спокою совість: адже він образив Матір.

Йшли роки. Син став дорослою людиною. Прийшов час їхати в далекий край. Поклонився Син Матері і говорить:


  • Простіть мене, Мамо, за образливе слово.

  • Прощаю, - відповіла Мати і зітхнула.

  • Забудьте, мамо, про те, що я сказав образливе слово.

Задумалась Матір, засумувала. На її очах з’явилися сльози. Говорить вона Сину:

  • Хочу забути, але не можу. Рана від занози заживає і сліду не залишає. А рана від слова заживає, але залишає глибокий слід.

Бесіда за змістом оповідання.

  • Що ви можете сказати про вчинок сина?

  • Чи зрозумів він свою помилку?

  • Завжди людина повинна залишатися людиною. Що ж означає – бути Людиною? Спробуйте відповісти на це запитання.

- Вмінню бути людиною навчають слова «можна» і «неможна». З’ясуємо, що можна робити. Щоб стати людиною і залишитися нею назавжди. (Відповіді дітей учитель записує на дошці).

- А для того, щоб з’ясувати, що не можна робити, я прочитаю ці записи, а ви змінюйте їх протилежними.

- Але головне – не визнавати «можна» і «не можна», а дотримуватись цих правил кожного дня, контролювати себе кожної миті. А як, на вашу думку, чи складно бути людиною кожного дня?

3. Ознайомлення із пам’яткою.

Пам’ятка добрих і корисних справ.


    • Завжди дотримуйся свого слова.

    • Перед виконанням справи подумай.

    • Не будь самовпевненим.

    • Не лінуйся.

    • Виконуй справу із задоволенням.

    • Ніколи не вимагай винагороди.

    • Виконуй все вчасно.

    • Допомагай людям сам, не чекай, доки тебе попросять.

    • Завжди виконуй тільки добрі справи, за які ніколи не червонітимеш.

  • Мабуть, добре буде, коли всі виконуватимуть наші правила, тоді не буде проступків, а залишаться лише добрі справи та гарні вчинки.

4. Обговорення проблемних ситуацій.

Ситуація 1

Вітя приніс до школи альбом із марками. Діти розглядали їх. Раптом підбіг Максим і, схопивши альбом, побіг.



  • Що ви можете сказати про вчинок Максима?

  • Яку даєте йому пораду?

Ситуація 2

Йдучи по сходах, Вітя штовхнув Оленку. Оленка впала і заплакала, їй було боляче. Вітя обізвав її плаксою.

- Що ви можете сказати про Вітю, його вчинок?

5. Гра «Добрі чарівники».

- А зараз я пропоную вам стати добрими чарівниками. У мене є чарівна паличка. Кожен із вас буде передавати паличку іншому і називати тільки хороші вчинки дітей класу або ваших друзів (діти беруть паличку і називають хороший вчинок свого однокласника, друга, знайомого..).

- Бачите, як багато в нас гарного, доброго. Намагатимемось і надалі берегти і примножувати ці добрі вчинки. Щоб ваші обличчя завжди були радісні від того, що ви зробили доброго, а на обличчі ніколи не зникала усмішка.

6. Гра «Добрі і погані вчинки».

- Зараз я запропоную запитання, а ви, якщо так вчинить добра людина, плеснете в долоні, а якщо так може вчинити невихована людина, залишитеся сидіти спокійно.

* Допомагати мамі мити посуд.

* Робити комусь зле, якщо він цього не бачить.

* Не вмиватися.

* Берегти рідну природу та охороняти її.

* Шанувати працю інших людей.

* Галасувати, коли хтось відпочиває.

* Бути вихованою стриманою дитиною.

* Насміхатися з чужого горя.

* Не слухати батьків.

* Допомагати друзям у біді.

* Ділитися тим, що в тебе є .

* Ображати інших.

* Захищати слабкого.

- Молодці! Ви дійсно виростете хорошими людьми, а ваші вчинки будуть завжди достойними.



ІV. Підсумок уроку.

  • Сьогодні йшла мова про справжню людську красу. Ми намагались

розібратись у людських вчинках і відносинах. Тепер знаємо про це уже дещо більше.

Закінчуючи урок, хочу побажати вам стати красивими людьми, нехай промениться доброта у ваших очах. А із серця струменить співчуття, милосердя, повага до людей. Нехай ваші вчинки і ваше ставлення до людей завжди викликають у них позитивне, добре, шанобливе ставлення до вас.




Урок 27

Тема. Учися бачити красу. Краса врятує світ.

Мета: Вчити милуватися природою у всіх її барвах і проявах; висловлювати свої думки і емоції, розвивати образне мислення, вдосконалювати пам'ять, увагу, спостережливість; Виховувати бережливе ставлення до природи.

Обладнання: вислови про красу, вірші про природу, пам’ятка для учнів.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Всі сідайте тихо, діти

Домовляймось: не шуміти.

Руку гарно піднімати,

Влучно, влад відповідати,

Щоб не було в нас мороки.

Всі готові до уроку?

То ж часу тепер не гаймо

І урок розпочинаймо.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.


  • Сьогодні на уроці ми з вами будемо говорити про красу навколишнього

світу. Навчимося бачити красу навколо себе, примножувати її і оберігати. Тому, що краса врятує світ.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

  1. Розповідь вчителя.

  • Поглянь навколо себе. Яка дивовижна краса! На що не глянеш, усе радіє

життю. Усе живе, цвіте, розвивається, тягнеться до теплого сонечка, прагне вистояти під пружним вітром, сильною зливою… І все таке неповторне, гарне. Ні не просто гарне, а чарівне! Ось придивись до будь – якого листочка і він тебе вразить своєю винятковістю, бо двох однакових ти не знайдеш! Глянь на квіточки, поцікався, і тебе здивує їх розмаїття, краса, загадковість. Ти відчуваєш різні пахощі? Правда, приємний аромат довкруг? А ти прислухайся, затамувавши подих… Чуєш дивні звуки навколо? І кожен неповторний, надзвичайний! Звуків тих багато, що не зразу розбереш, звідки вони долинають, хто так захоплено співає. Це співає твоя Земля! Земля-матінка, яка народжує все це диво, яке ти бачиш, чуєш, відчуваєш, сприймаєш на дотик. Правда, цікаво?

Ти ж на цій Землі – людина! Це чудово знати, що ти людина, розумна істота і прийшла у цей світ для добра. Перед кожною людиною стоять важливі завдання, які вона покликана виконати впродовж свого життя. І, поки ти ще маленький, треба навчитися бачити красу, відчувати чарівність і неповторність великого і складного світу, всім серденьком полюбити його і робити добро на Землі. Тому змалку вивчай природу, придивляйся, прислухайся, захоплюйся, запам’ятовуй і дивуйся. Бо в природі є чим захоплюватись і дивуватись, є що вивчати, запам’ятовувати, є що любити.

Адже без любові нічого доброго не буває. За що б ти не брався, до всього треба ставитись з великою і щирою любов’ю. Тільки тоді тобі відкриються таємниці лісу і поля, рослин і тварин, води і повітря, і всього, що тебе оточує, і навіть те, що дуже далеке і недосяжне. І доки ти ще маленький, учись любити цей чарівний і дивовижний білий світ. Ти відкриєш у ньому стільки краси і знань, він принесе тобі стільки радості і щастя, що життя твоє стане прекрасним, наповненим великим змістом, а серце добрим і чистим.

Учися бачити красу

Краса у небі голубому,
Де білі плавають хмарки.
Краса у сонці золотому,
У полі та біля ріки.
Краса у кетягах калини,
Що червоніють край вікна.
Краса і в тому є , дитино,
Що в світі ти така одна!
Краси у лісі є багато,
Та й в кожній квіточці вона.
І де росте сосна крилата,
І павутинка, мов струна.
Поглянь на синє-синє небо,
На листя, квітку й на росу,
Уважно глянь навколо себе
І вчися бачити красу!

2. Читання і обговорення висловів про красу.

К Р А С А - ЦЕ НІБИ ФЕЯ, ЯКА ЖИВЕ СКРІЗЬ, З`ЯВЛЯЄТЬСЯ І ТАЄМНО СТВОРЮЄ ДОБРО...

КРАСА - НАЙЧУДОВІШЕ СТВОРІННЯ ПРИРОДИ. ЛЮДИНА - ЇЇ ЧАСТИНА. ОТЖЕ ВОНА ТЕЖ СТВОРЮЄ КРАСУ...

КРАСА І ЛЮДИНА ЖИВУТЬ В ГАРМОНІЇ. ПРОТЕ ІНКОЛИ ЛЮДИНА РУЙНУЄ КРАСУ... НАМ ТРЕБА НАВЧИТИСЯ ПОВАЖАТИ, ЦІНУВАТИ КРАСУ. БЕЗ НЕЇ НЕМА ЖИТТЯ...

КРАСА ПРИВАБЛЮЄ ЛЮДИНУ. ЇЇ СТВОРЮЮТЬ КВІТИ, ДЕРЕВА, ТВАРИНИ. КРАСА ПРИВЕРТАЄ НАШУ УВАГУ.

КРАСА - ЦЕ СОНЦЕ І НЕБО, ЦЕ ТЕ, ЩО Є НА ЗЕМЛІ. ВОНА ВСЮДИ І ЗАВЖДИ В РІДНОМУ ДОМІ...



  1. Продовження розповіді вчителя.

Кажуть, що краса врятує світ. Можливо це так, тому ми повинні навчитися милуватися цією красою. Ми повинні тягнутися до цієї краси і ставати на її захист, адже ми також є частинкою цієї краси.

Врятує світ краса –

Завжди так говорили

Тепер врятує світ лиш доброта,

Бо однієї вже краси занадто мало.

Бо стільки всюди зла – людина вже не та…

Тож, люди на Землі!

Спішіть добро творити,

Щоб нам не згинути у морі зла.

Щоб кожен міг серед краси прожити

У царстві справедливості й добра.

Прекрасна наша голуба планета. Ми отримали її в спадок невимовно прекрасною. Природа – це унікум. Знищити її легко. Відновити неможливо. Щастя – це бути з природою, бачити її, розмовляти з нею. Ми зв’язані з усім живим у природі. Краса її Величності не може не бентежити душу людини.

Спілкування з природою. Воно дає нам радість. Чому? Мабуть, тому, що природа – невичерпне джерело краси, яка не може залишати байдужою навіть найчерствішу людину.

На жаль сьогодні екологічна криза все більше нівечить природу нашої країни. Загинуло сотні малих річок, деградують Чорне й Азовське моря, висихають ставки й озера. Задихаються від промислових і транспортних забруднень міста. Знищуються ліси, виснажуються орні землі. Все це результат діяльності людини.



4. Поетична хвилинка

Думаєш в природі повна злагода

Елегійність, тиша голуба?

Ні, природа нам щодня нагадує,

Що в житті і спокій – боротьба.
Якщо ти віриш у майбутнє

В його прийдешність, у життя,

Дзвони у дзвони, кричи людям

Бо більш не буде вороття.


Віддай забуту свіжість травам

Відмий від бруду всі хмаринки,

Відреставруй нам синє небо

Та дощ крізь сито проціди.


Хай оживе вода Дніпрова

Правічні височать дуби

І хай полин, трава-чорнобиль,

Не стане символом біди

Ми повинні дійти висновку, що всім нам, мешканцям невеликої, прекрасної, але вкрай переобтяженої шкідливими плодами людської діяльності планети, необхідно почати діяти. Мусимо активно рятувати природне середовище, зберігати й "ремонтувати" свій дім, колись прекрасний, який почав розвалюватись з нашої ж вини.

Але робота ця – надзвичайно складна, важка, відповідальна. І вона лише тоді дасть позитивні наслідки, коли ми будемо виконувати її з душею і відповідальністю.



5. Повідомлення учнів.

Пам’ятайте!

Кожної години на нашій планеті:



  1. 1700 акрів продуктивної землі стає пустелею.

  2. 55 чоловік отруюються і гинуть від пестицидів та інших хімічних речовин.

  3. Знищується 50 тонн родючого грунту через неправильне його використання.

  4. 1000 чоловік вмирають від отруєння водою.

  5. Зникають 5-6 видів тваринного чи рослинного світу.

  6. Кожної хвилини знищується більше 51 акра тропічних лісів.

  7. Виділяється більше 12 000 тонн вуглекислого газу в атмосферу.

У сльоту і в час негоди,

І в погоду, друже мій,

Серцем слухати зумій

Звуки рідної природи.

Звуки – дивні голоси

Незвичайної краси.

Чуєш, друже мій, розмови?

З вітром листя гомонить,

З сонцем – ниви і діброви.

І з озерами блакить.

Розмовляють доли, води.

Стань, послухай, роздивись.

Мову рідної природи

Розуміти серцем вчись.



  • Діти, роздивіться навколо. Скажіть, що потрібно зробити нам, щоб зберегти рідну природу? (Відповіді учнів).

ІV. Підсумок уроку.

Ми повинні з вами пам'ятати, що планета - це наш дім і її потрібно берегти. Кожен з нас повинен знати, що людина є лише частинка природи й Космосу, з законами й силами яких вона повинна рахуватися. Не владарювати над природою, а співпрацювати з нею, бути не «не царем природи», а її невіддільною часткою.

Учись любити все навколо себе:

Траву і квіти, кущик, деревце.

Жучка і пташку, і блакитне небо,

І синьооке чисте джерельце.

Усе прийшло на білий світ, щоб жити,

Щоб дарувати радість і красу.

Учися дивуватись і любити

Чистеньку, мов перлиночку, росу

Поглянь на світ – це дивовижна казка!

А квіти – це, мабуть, душа землі.

У кожній з них струмить любов і ласка

Вони неначе діточки малі.




Урок 28

Тема. Позитивні емоції – запорука здоров’я. Виховуй волю – матимеш долю.

Мета: Дати учням уявлення про роль позитивних емоцій у зміцненні здоров‘я, вчити розпізнавати позитивні і негативні емоції , почуття , порівнювати різні настрої , висловлювати свою думку щодо впливу настрою на самопочуття , розвивати вміння підтримувати гарний та веселий настрій . Формувати активну життєву позицію, розвивати пізнавальну активність, творчість, Виховувати шанобливе ставлення до свого здоров’я та здоров’я оточуючих.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Ти прокинься рано-рано,

Лиш над містом сонце встане ,

Привітайся з ластівками,

З кожним променем ласкавим .

Сам гарнесенько умийся,

Сам швидесенько вдягнися.

Підійди до тата й мами

І скажи їм :- Добрий ранок!

Усміхнися всім навколо :

Небу,сонцю, квітам,людям,

І тоді обов‘язково

День тобі веселим буде!

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

- Чи веселий сьогодні день у 4 класі ? Чому ви так вважаєте?

- То у вас найщиріші почуття ! А де ж вони заховалися ? ( У наших сердечках).

Сьогодні на уроці ми з вами будемо говорити про емоції, про їх вплив на наше здоров’я.



ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь вчителя.

Людина завжди певним чином реагує як на все, що її оточує, так і на те, що вона здійснює сама. Ці переживання можуть бути як позитивними, так і негативними. В основі душевного переживання людини лежать емоції, які й визначають її самопочуття. Отже стан психічного благополуччя і, навпаки, психічного розладу будь-кого з нас залежить від тих емоцій, які людина відчуває в певні періоди свого життя.

До позитивних емоцій належать радість, упевненість (відсутність страху,

сором’язливість, рішучість, веселість, захоплення, спокійність тощо).

Негативні емоції — страх, злість, смуток, незадоволення, недовірливість,

розпач, зневіра тощо — спричиняють різні захворювання. Ці емоції

небезпечні для здоров’я.

Дуже важливо, щоб кожній ранок починався з позитивних емоцій, гарного

настрою. Потрібно разом з відкриванням очей після сну думати про

приємне, надіятися, що день принесе успіх.

Привітання зранку — знак поваги й любові до близьких, проявлення турботи про них.

Добрі слова

— Доброго ранку! — мовлю за звичаєм,

— Доброго ранку! — кожному зичу я,

— Доброго дня вам! — людям бажаю,

— Вечором добрим — стрічних вітаю.

І посміхаються у відповідь люди:

— Добрі слова ж бо для кожного любі.

В. Бірюков

Давайте зараз будемо вчитися посміхатись іншій людині, відчувати радість від посмішки, робити людям приємне, говорячи компліменти.


  1. Гра «Дружба починається з посмішки».

Запитання до учнів:

  • Діти, у вас є друзі?

  • Хто твій друг?

  • Як ви думаєте з чого починається дружба?

Я вам відкрию велику таємницю – дружба починається з посмішки. Зробіть таку посмішку. (Пояснюю різницю слів «сміятись» і «посміхатись»).

Посмішку можна дарувати. Я до вас посміхнулася – подарувала посмішку, і вам стало приємно. А зараз станьте всі в коло, поверніться один до одного, лагідно візьміться за руки та подаруйте один одному посмішку.



  1. Бесіда з учнями.

  • А зараз, діти, ми з вами поспілкуємося на мові почуттів.

  • Чи знаєте ви, що таке почуття?

Почуття – це відчуття людини, здатність відчувати, сприймати оточуючий світ, душевне переживання, хвилювання.

  • А давайте перевіримо, чи є почуття у кожного з вас!

  • Візьміть у руку квіточку, понюхайте її. Що ви відчули? (Аромат)

  • Яке почуття виникло у вас? (Задоволення).

  • Загляньте і чарівну скриньку (дзеркальце).

  • Кого ви там побачили? (Себе).

  • Яке почуття відчули? (Радості).

  • Скуштуйте солодкий горішок. Смачно? Яке відчуття вас охопило? (Насолоди).

  • То, які почуття виникли у вас? (Задоволення, радості, насолоди, захоплення). Це наші переживання, а по іншому можна назвати їх - емоції.

ІV. Закріплення вивченого на уроці.

1. Робота в групах.

У вас на партах є слова, які означають певні емоції. Розділіть їх на дві групи. (Радість, веселість, захоплення, смуток, злість, страх, спокійність, енергійність, впевненість, насолода і т.д)

- Яких емоцій більше – позитивних чи негативних?

2. Гра «Маска».

Візьміть у руки люстерко і, дивлячись на своє обличчя, відтворіть:



  • радість;

  • здивування;

  • смуток;

  • гнів;

  • спокій.

- Яка маска вам найбільше сподобалась? Чому?

- Яка найменше? Який висновок зробимо? (При позитивних емоціях наше обличчя симпатичніше)

- Давайте складемо поради усім для збереження здоров’я.

1. Прокидайся з веселим настроєм.

2. Вітайся з усіма, зич доброго здоров‘я

3. Переглядай позитивні передачі.

4. Відганяй від себе усе негативне.

5. Не ображайся на дрібниці, уникай сварок.

6. Не давайте суму жити .

(Виконання пісні Н. Май «Не давайте суму жити»)



V. Підсумок уроку.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка